CC BY
27
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089.5-032:611.829)-02:616.839 DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90380
ГАРБАРМ.О., СВ1ТЛИКЮ.О., СВ1ТЛИКГ.В., П1ДГ1РНИЙЯ.М.
Льв1вськийнац'юнальниймедичний ун/верситетiменiДанила Галицького, м. Льв'/в, Укра'/на
СТАН ВЕГЕТАТИВНОГО БАЛАНСУ НА ТЛ1 ЕП1ДУРАЛЬНО1 АНЕСТЕЗИ
Резюме. Актуальшсть. Варiабельнiсть ритму серця активно дослiджуeться впродовж остантх десятилть, кнуе велика тльтсть наукових праць, присвячених цш проблемi. Методика ощнки варiабельностi ритму серця е простою у виконант та штерпретаци. Проте у свтовш медичнш практищ аналiз варiабельностi ритму серця, на жаль, не е рутинним обстеженням. Змни варiабельностi ритму серця дослiджувалися тд впливом рiзних медикаментозних препаратiв, ят використовуються тд час загально1 анестези. В окремих долдженнях вивчався вплив етдурально1 анестези 1з застосуванням лiдокаiну на показники варiабельностi ритму серця з метою аналiзу адекватностi знеболювання. Метою нашого долдження було вивчити особливостi варiабельностiритму серця у вузький перюд — тд час оперативного втручання. Матерiали i мето-ди. У долдження включено 26 чоловШв вжом вiд 40 до 69ротв, ят оперувались з приводу пахових гриж тд етдуральною анестезieю. Результати. Виявлено, що в усх обстежених осб, незалежно вiд використаного мкцевого анестетика, в штраоперацшний перюд вiдбулось посилення парасим-патичного тонусу вегетативноi нервовоi системи. Така особливкть быьш виражена в пацieнтiв вжом 60—79ротв. В о^бмолодшого вжу зберкалась тенденщя до симпатектоми вналдок впливу мкцевого анестетика. В оаб старше вiд 60 ротв виявлена активащяяк симпатичного, так i пара-симпатичного тонусу, проте перевага останнього призвела до статистично вiрогiдного зниження симпатовагального шдексу. Висновки. Можемо тдсумувати, що оперативне втручання 1з застосуванням епiдуральноi анестези характеризувалося гармоншними змшами симпатовагального тонусу з незначною перевагою парасимпатикотони в оаб понад 60 ротв, що е ознакою безпечностi епiдуральноi анестези та адекватностi знеболювання. Вважаемо, що аналiз варiабельностiритму серця потребуе ширшого застосування у клшщ.
Ключовi слова: етдуральна анестезiя; штраоперацшний перод; варiабельнiсть ритму серця
Вступ
Перебп анестези супроводжуе дисбаланс сим-патичних i парасимпатичних впливiв на д1яльнють серцево-судинно! системи [2, 3, 5, 8, 9, 11, 13, 14, 16]. Варiабельнiсть ритму серця (ВРС) характеризуе при-родш змши штерв^в часу мж серцевими скорочен-нями нормального синусового ритму серця та е одш-ею з нешвазивних методик оцшки стану вегетативно! нервово! системи (ВНС), яка не потребуе дороговар-тюного та громiздкого обладнання [1, 6, 7, 15].
Зовшшш впливи на цшсний оргашзм вщобра-жаються у змшах ВРС та значною мiрою зумовлеш симпатичними i парасимпатичними вегетативними впливами на роботу серця [1, 4, 15]. Сьогодш ВРС
е предметом багатьох клшчних дослщжень, орiен-тованих на широкий спектр дисциплш. Опублжо-вано численш статп, присвячеш прикладному аспекту аналiзу ВРС в анестезюлоги, впливу загально! анестези та шрурпчного втручання на вегетативний баланс людини [2, 3, 5, 8, 9, 11—14, 16]. За рахунок мошторингу тонусу ВНС анестез1я стае бшьш керо-ваною [3—5, 8].
Змши ВРС дослщжувалися пщ впливом рiзних медикаментозних препарапв, яю використовуються тд час загально! анестези [9]. В окремих досль дженнях вивчався вплив ешдурально! анестези (ЕА) iз застосуванням лвдокашу на показники ВРС з метою аналiзу адекватност ЕА [8].
© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Гарбар Мирослава OpecTiBHa, кандидат медичних наук, в.о. доцента кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапй' факультету пклядипломноТ оcвiти, Львiвcький нацюнальний медичний уыверситет iмeнi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: mirasvit@yahoo.com
For correspondence: Myroslava Harbar, Candidate of Medical Sciences, Assistant professor of the Department of anesthesiology and intensive therapy, Faculty of Postgraduate Education, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: mirasvit@yahoo.com
Незважаючи на те, що ВРС активно дослщжу-еться впродовж останшх десятил1ть, icHye численна кшьюсть наукових праць, присвячених цiй про-блемi, у cвiтовiй медичнiй практищ аналiз ВРС не e рутинним обстеженням. У лiтератyрних джерелах немае однозначно! вiдповiдi щодо впливу мюцевих анеcтетикiв на показники вегетативно! регулящ! серцево! дiяльноcтi. На cьогоднi досягнуто консенсусу щодо клшчно! ощнки ВРС лише у пацieнтiв, яю перенесли гострий iнфаркт мiокарда (з метою ощнки факторiв ризику та ранньо! верифжащ! ви-никнення небажаних подш) [7, 15]. Вважаемо, що метод ощнки ВРС е простим у виконанш й шгер-претащ! i потребуе ширшого застосування у клшщь
1снуе два методи аналiзy ВРС: часовий (статис-тичний) i частотний (спектральний) [1, 6, 7, 15]. Часовий метод Грунтуеться на статистичних пщ-рахунках коливань вибiрки RR-iнтервалiв електро-кардюграфи (ЕКГ). Нами аналiзyвалиcя наcтyпнi показники:
— SDNNi — середне значення стандартних вщ-хилень yciх iнтервалiв RR за 5-хвилинш пром1жки часу протягом усього часу мошторування;
— pNN50 — виражена у вщсотках кiлькicть ет-зодiв послщовних iнтервалiв RR, величини яких в!^зняються 61льш нж на 50 мс.
Зпдно з класичною штерпретащею значення по-казникiв часового аналiзy SDNNi та pNN50 в основному вщображжають вплив парасимпатичного вщщ-лу ВНС i змiнюютьcя, як правило, однонаправлено.
Спектральний аналiз ВРС базуеться на подш RR-iнтервалiв вибiрки на чаcтотнi спектри. Ми ви-значали наcтyпнi показники:
— високочастотш коливання (high frequency, HF) — коливання ритму серця в дiапазонi частот 0,15—0,40 Гц; потужшсть у цьому дiапазонi вiдобра-жае в основному вагусний контроль серцевого ритму (парасимпатичну активнicть);
— низькочаcтотнi коливання (low frequency, LF) — частина спектра в дiапазонi частот 0,04— 0,15 Гц; вони мають змiшане походження, однак !х потyжнicть визначаеться переважно симпатичною активнicтю, а механiзм цих коливань мае барореф-лекторну природу;
— дуже низькочаcтотнi коливання (very low frequency, VLF) — у дiапазонi 0,04—0,015 Гц; вважа-ються наслщком гуморальних впливiв;
— симпатовагальний iндекc (сшввщношення LF/HF) — показник, що вщображае динамiчнy р1в-новагу мж симпатичним i парасимпатичним вщщ-лами ВНС.
Згiдно з класичною штерпретащею при зрос-танш симпатичних впливiв нiвелюeтьcя високо-частотний компонент спектра, i навпаки, при сим-патичнш блокадi зростае вклад високочастотних коливань. Тобто хвилi HF трактуються як показник активност парасимпатично! нервово! системи, хви-лi LF — симпатично!, а величина сшввщношення LF/HF вщярае роль показника динамiчно! р1вно-ваги мж двома автономними системами [1, 6, 7, 15].
Метою нашого дослщження було вивчити осо-бливост ВНС у вузький перiод — тд час оперативного втручання.
Матер1али та методи
У дослщження включено 26 чоловЫв вiком в!д 40 до 69 роюв, якi оперувались з приводу пахових гриж пiд ЕА. Враховуючи наявнють взаемозв'язку м1ж показниками ВРС та вжом [7], пащенпв було подглено на двi групи: перша охоплювала оciб 40—59 роюв, друга — 60—79 рокiв.
Фiзичний стан пацieнтiв становив I або II в двох дослщжуваних групах зпдно з класифжащею Аме-рикансько! аcоцiацl! анеcтезiологiв. Групи були порiвнюваними за демографiчними, антропоме-тричними даними, проведеним анестезюлопчним забезпеченням та оперативним втручанням.
Для пор1вняння одержаних величин нами вико-ристано середш значення показникiв ВРС здорових людей вжових груп 40—59 та 60—79 роюв [7], що наведено в табл. 1.
Дослщження ВРС проводилось за допомогою холтер!всько! системи Solveig (Укра!на). Час рее-страцГ! охоплював iнтраоперацiйний перiод — вщ розр1зу шк1ри до завершення оперативного втру-чання (час тку ЕА). Реестращю ЕКГ здiйcнено у трьох модифжованих 61полярних в!дведеннях — Vj, V5, aVF. Результати опрацьовано за допомогою комп'ютерно! програми DiaCard 2.0 (Solveig).
Також на одержаних пщ час оперативного втру-чання записах ЕКГ ми проаналiзyвали порушення ритму та пров1дност1:
— шлуночков! та надшлyночковi порушення ритму;
Показник Особи 40-59 poKiB Особи 60-79 poKiB
Активний перюд Пасивний перiод Активний перiод Пасивний перюд
pNN50, % 6,3 ± 0,8 10,2 ± 2,2 4,8 ± 0,9 7,1 ± 1,1
SDNNi, мс 51,6 ± 1,7 56,5 ± 1,8 45,0 ± 1,7 49,7 ± 2,3
VLF, мс2 1542 ± 145 1994± 133 1146 ± 89 1505± 124
LF, мс2 710 ± 63 922± 100 454 ± 64 661 ± 73
HF, мс2 386 ± 25 528 ± 53 258 ± 26 344 ± 34
LF/HF 1,83 ± 0,20 1,74 ± 0,20 1,85 ± 0,17 1,94 ± 0,14
Таблиця 1. Середш значення показниюв ВРС у здорових oci6 р 'зного в1ку в активний i пасивний перюди мошторування
р
— динамжу таких показниюв, як тривалють ш-тервалу PQ та коригованого штервалу QT (QTc), бе-ручи до уваги ïx клтчно значиме здовження та/або вкорочення; QTc вираховували шляхом дшення три-валосп QT на корiнь квадратний тривалосп попере-днього iнтервалу RR (за формулою Bazett H.) [10].
Для статистичних обраxункiв використано елек-тронш бази даних i програми Excel, SPSS inc., Statis-tica for Windows 6.0 (США).
Результати
Загальна характеристика пацieнтiв обох груп наведена у табл. 2. Статистично значиму вщмшшсть виявлено м1ж показниками середньоï частоти сер-цевих скорочень (ЧСС) та мiнiмальноï ЧСС, яю були вiрогiдно нижчими в оаб II групи.
У табл. 3 наведено середш значення ВРС в об-стежених оаб. Оскiльки середш значення показни-кiв здорових людей рiзного вiку, використанi нами для порiвняння (табл. 1), подано у виглад середньоï арифметичноï та ïï похибки (М ± m), проаналiзованi нами параметри також подано у формi М ± m.
При порiвняннi одержаних величин виявлено, що статистично вiрогiдно у двох вжових категорiяx вiдрiзняються величини LF, HF i LF/HF.
Таблиця 2. Загальна харак
Середш значення одержаних показниюв ВРС ми порiвняли зi середшми значеннями здорових людей: у табл. 4 — даш I групи, у табл. 5 — II групи.
Аналiзуючи даш, наведеш в табл. 4, бачимо, що величина pNN50 обстежених оаб статистично вь рогiдно перевищуе показник групи контролю в активний перюд (на 32 %, р < 0,01), наближаючись до норми у пасивний перюд (р = 0,29). VLF i LF е вiрогiдно нижчими, нiж аналопчш величини у груш здорових оаб (на 26,33 i 15,64 % вщповщно, р < 0,01). HF незначно зрю порiвняно з активним перюдом (на 8,53 %, р = 0,08), залишаючись вь рогiдно нижчим, нiж значення у пасивний перiод (р < 0,01). Вщповщно, спостерiгаеться статистично вiрогiдне зниження спiввiдношення LF/HF на 20,75 % (р < 0,01 при порiвняннi з величиною норми в активний перюд).
Аналiзуючи даш, наведеш в табл. 5, ми виявили, що статистично вiрогiдно зросли величини pNN50 (бгльш нiж утричi), LF (утричi), значення HF (май-же вп'ятеро). Статистично вiрогiдно зменшилось спiввiдношення LF/HF (на 36,75 %).
На зареестрованих записах ЕКГ виявлено по-одинокi суправентрикулярш екстрасистоли у 2 осiб I групи та у 7 пашенпв II групи. У одного пащента iз
ристика пац1ент1в обох груп
Показник 1група (40-59 poKiB) II група (60-79 poKiB) Bipor^HiCTb piзницi мiж групами
Середнм вк, роки 51,55 ± 5,89 67,00 ± 4,54 р < 0,01*
Середня тривалють оперативного втручання, хв 65,96 ± 15,07 81,57 ± 27,45 р = 0,08
Середня ЧСС, уд/хв 78,36 ± 8,96 71,09 ± 7,54 р = 0,03*
М^мальна ЧСС, уд/хв 63,73 ± 8,06 56,36 ± 6,45 р = 0,01*
Максимальна ЧСС, уд/хв 100,91 ± 12,90 90,09 ± 16,58 р = 0,08
Примтки: дан подано у вигляд'1 середньоï арифметично)' та стандартного в^илення середньоï арифметичноï (М ± б); * — вщм1нн1сть м'ж групами статистично значима.
Таблиця 3. Середш значення показниюв ВРС в обстежених осб
Показник Iгрупа (40-59 роюв) II група (60-79 роюв) Вipoгiднiсть piзницi мiж групами
pNN50, % 9,38 ± 1,57 15,53 ± 2,25 р < 0,01*
SDNNi, мс 50,13 ± 2,76 46,59 ± 4,09 р = 0,55
VLF, мс2 1136,19 ± 177,89 1163,96 ± 165,05 р = 0,91
LF, мс2 614,46 ± 106,33 1352,67 ± 231,12 р = 0,02*
HF, мс2 422,71 ± 66,85 1161,32 ± 94,98 р < 0,01*
LF/HF 1,89 ± 0,25 1,45 ± 0,20 р < 0,01*
Примтки: дан подано у вигляд '1 середньоï арифметичноï та ïï похибки (М ± m); * — вщм1нн1сть м1ж групами статистично значима.
Таблиця 4. Пор1вняння показниюв, одержаних у I груп (40-59 роюв), iз показниками здорових осб
Показник Па^енти, I група Здopoвi особи
Активний перюд Пасивний перюд
pNN50, % 9,38 ± 1,57* 6,3 ± 0,8 10,2 ± 2,2
SDNNi, мс 50,13 ± 2,76 51,6 ± 1,7 56,5 ± 1,8
VLF, мс2 1136,19 ± 177,89* 1542 ± 145 1994± 133
LF, мс2 614,46 ± 106,33 710 ± 63 922± 100
HF, мс2 422,71 ± 66,85 386 ± 25 528 ± 53
LF/HF 1,45 ± 0,25* 1,83 ± 0,20 1,74 ± 0,20
Примтка: * — статистично вiрогiдна рiзниця м 'ж показниками в обстежених i здорових осб.
Таблиця 5. Пор1вняння показниюв, одержаниху II rpyni (60-79роюв), iз показниками здорових осб
Показник Пащенти, II група Здоровi особи
Активний перiод Пасивний перiод
pNN50, % 15,53 ± 2,25* 4,8 ± 0,9 7,1 ± 1,1
SDNNi, мс 46,59 ± 4,09 45,0 ± 1,7 49,7 ± 2,3
VLF, мс2 1163,96 ± 165,05 1146±89 1505 ± 124
LF, мс2 1352,67 ± 231,12* 454 ± 64 661 ± 73
HF, мс2 1161,32 ± 94,98* 258 ± 26 344 ± 34
LF/HF 1,17 ± 0,10* 1,85 ± 0,17 1,94 ± 0,14
Примтка: * — статистично вiрогiдна рiзниця м'ж показниками в обстежених i здорових осб.
Таблиця 6. Кореляцйш зв'язким'ждосл'щжуванимипоказниками
Показники Кореляцiя
Тривалiсть втручання VLF -0,40; p = 0,05
Тривалють втручання SDNNi 0,45; p = 0,03
BiK Кiлькiсть надшлуночкових екстрасистол 0,60; p = 0,001
BiK QTс 0,59; р = 0,002
VLF QTс -0,65; р < 0,01
LF/HF QTс -0,50; р = 0,01
pNN50 Q^ 0,47; p = 0,02
кожно! групи зареестровано шлуночковi поодиною мономорфнi та монотопш екстрасистоли (життево незагрозливi). Клiнiчно значимих змiн iнтервалу PQ не виявлено. У 4 осiб II групи пад час оперативного втручання зафiксовано епiзоди здовження QTc до верхньо! меж1 норми, в одного пащента ше! ж групи значення QTc статистично незначимо Г! перевищило.
При проведеннi кореляцiйного аналiзу в уах пацiентiв виявлено середньо! сили прямий кореля-цiйний зв'язок м1ж тривалiстю втручання та (0,45; р = 0,03), середньо! сили негативний кореля-цiйний зв'язок м1ж тривалiстю втручання та УЬБ (—0,40; р = 0,05), середньо! сили позитивний зв'язок мж вжом i QTc (0,59; р = 0,002), середньо! сили негативний кореляцшний зв'язок мж QTс та сшввщ-ношенням ЬБ/ЫБ (—0,50; р = 0,01), середньо! сили негативний кореляцшний зв'язок мж QTс та УЬБ (—0,65; р < 0,001), середньо! сили позитивний кореляцшний зв'язок м1ж QTс та рММ50 (0,47; р = 0,02), середньо! сили позитивний кореляцшний зв'язок мж вжом обстежених i кiлькiстю надшлуночкових екстрасистол (0,60; р < 0,01). Описаш кореляцшш зв'язки наведено у табл. 6.
Обговорення
Порiвняно з групою контролю в усiх обстежених оаб в iнтраоперацiйний перiод вщбулось посилення парасимпатичного тонусу ВНС. Така особливють бiльш виражена в пацiентiв вжом 60—79 рокiв.
У пацiентiв I групи статистично вiрогiдно зрiс по-казник р№Ы50, незначно — величина ЫБ, натомiсть вклад ЬБ дещо зменшився (тенденцiя до зниження симпатичного впливу, середнк значень ЬБ в мiру розвитку ЕА також виявлена iншими дослiдниками [8]). Це призвело до зменшення симпатовагального iндексу.
У пашенпв II групи спостерiгалось вiрогiдне значне зростання pNN50. Особливiстю у цш групi було зростання показника симпатично! активност ЬБ утричi. Проте, завдяки вираженому зростанню (майже вп'ятеро) парасимпатично! активностi на прикладi показника ЫБ, симпатовагальний iндекс статистично вiрогiдно зменшився на 36,75 %.
Звертае на себе увагу статистично вiрогiдне зниження величини УЬБ в оаб I групи порiвняно з такою ж вжовою категорiею групи контролю, що свщчить про певне швелювання гуморального впливу на ВНС. Також актившсть гуморального чинника знижуеться iз зростанням тривалостi оперативного втручання.
При проведенш кореляцiйного аналiзу виявлено здовження тривалост iнтервалу QTс при зростанш вiку пацiента, а також закономiрне зниження гумо-ральних впливiв на ВНС i наростання парасимпатичного тонусу при збшьшенш вжу.
Можемо пщсумувати, що в оаб молодшого вiку зберiгаеться тенденцiя до симпатектомп внаслщок впливу мiсцевого анестетика. В оаб старше вiд 60 роюв виявлена активацiя як симпатичного, так i па-расимпатичного тонусу, проте перевага останнього призвела до статистично вiрогiдного зниження симпатовагального шдексу.
Висновки
Оперативне втручання iз застосуванням епщу-рально! анестезп характеризувалося гармонiйними змiнами симпатовагального тонусу, з незначною перевагою парасимпатикотонп в оаб понад 60 ро-кiв, що е ознакою безпечност ЕА та адекватност знеболювання.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
Список лггератури
1. Аксельрод А. С. Холтеровское мониторирование ЭКГ: возможности, трудности, ошибки / А. С. Аксельрод, П.Ш. Чомахидзе, А.Л. Сыркин. — М.: Медицинское информационное агентство, 2007. — 192 с.
2. Влияние субарахноидальной блокады на вариабельность сердечного ритма у детей /А.Г. Кулев, Ю.С. Александрович, Г.Э. Ульрих, Д.В. Заболотский // Анестезиология и реаниматология. — 2006. — № 4. — С. 64-67.
3. Воробьев К.П. Возможности вариабельности сердечного ритма для оценки прогноза развития артериальной гипотензии во время комбинированной спинально-эпиду-ральной анестезии/К.П. Воробьев, И.Б. Пилипенко//Бшь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2013. — № 2д. — С. 71-74.
4. Голдовський Б.М. Предикторна цтнкть аналiзу варiабельностi серцевого ритму в дiагностицi фатальних аритмш у хворих iз гострим тфарктом мюкарда/Б.М. Голдовський, Ю.В. Юрчак, 6.В. адь // Медицина неотложных состояний. — 2014. — № 3(58). — С. 109-113.
5. Лесной И.И. Вариабельность сердечного ритма: диагностический метод для оценки состояния автономной нервной системы у хирургических больных в отделении интенсивной терапии при проведении аналгоседации и эпидуральной аналгезии / И.И. Лесной // Бшь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 1д. — С. 261-265.
6. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. — М.: Медпрактика, 2000. — 214 с.
7. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца (Рекомендации рабочей группы Института геронтологии по изучению вариабельности сердечного ритма) / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, А.В. Писарук [и др.] // Матерiали I Мiжнародноi науковог конференци «Аналiз варiабельностi ритму серця в клшчнш практицЬ». — К., 2002. — С. 193-213.
8. Назаров Г.О. Мониторинг адекватности эпидуральной анестезии в сосудистой хирургии / Г.О. Назаров, О.А. Тарабрин, А. С. Владыка // Быь, знеболювання i штенсивна тератя. — 2009. — № 3. — С. 50-55.
9. Рiзник Л. Варiабельнiсть серцевого ритму як ндика-тор вегетативного балансу та глибини наркозу. 20рчний досвiд застосування в анестезшлоги. Варiабельнiсть серце-
^т
вого ритму та загальна анестезiя. Чи на сьогодш реально можливо ощнити вегетативний баланс та глибину наркозу? /Л. Рiзник, К. Пшесмицт// Быь, знеболювання i штенсивна тератя. — 2005. — № 1. — С. 28-37.
10. Свiтлик Ю.О. Динамка показнитв коригованого ттервалу QT i дисперсИ нтервалу QT та X прогностичне значення у nацieнтiв з шемiчною хворобою серця на фот ет-дуральног анестезп iз застосуванням рiзних мсцевих анес-тетитв/Ю.О. Свiтлик//Медицина неотложных состояний. — 2014. — № 6(61). — С. 98-102.
11. Свiтлик Ю.О. Стутнь пригшчення симпатичног активностiмсцевими анестетиками при етдуральнш анестезп у пацieнтiв з шемiчною хворобою серця/Ю.О. Свт-лик // Бшь, знеболювання i нтенсивна тератя. — 2015. — № 2. — С. 54-62.
12. Depression and reduced heart rate variability after cardiac surgery: the mediating role of emotion regulation / E. Patron, S.M. Benvenuti, G. Favretto // Autonomic Neuroscience: Basic and Clinical. — 2014. — Vol. 180. — P. 53-58. — PMID: 24355432. DOI: 10.1016/j.autneu.2013.11.004.
13. Effects of stellate ganglion block on cardiovascular reaction and heart rate variability in elderly patients during anesthesia induction and endotracheal intubation / Yong-Quan Chen, Xiao-Ju Jin, Zhao-Fang Liu, Mei-Fang Zhu // China Journal of Clinical Anesthesia. — 2015. — Vol. 27. — P. 140-145. — PMID: 25559299. DOI: 10.1016/j.jclinane.2014.06.012.
14. Evaluation of a technique to measure heart rate variability in anaesthetised cats / Kuan Hua Khor, Ian A. Shiels, Fiona E. Campbell // The Veterinary Journal. — 2014. — Vol. 199. — P. 229-235. — PMID: 24321367. DOI: 10.1016/j. tvjl.2013.11.006.
15. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use / Task Force of The European Society of Cardiology and The North American Society of Pacing and Electrophysiology // European Heart Journal. — 1996. — № 17. — Р. 354-381. — PMID: 8598068.
16. Ropivacaine less pronounced inhibits sympathetic activity than bupivacaine/ Y.O. Svitlyk, M.O. Harbar, H.V. Svit-lyk, Y.M. Pidhirnyy // European Journal of Anaesthesiology. — 2013. — V. 30. — P. 125.
Отримано 16.10.2016 ■
Гарбар М.О., Свитлык Ю.О., СвитлыкГ.В., ПидгирныйЯ.М.
Львовський национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
СОСТОЯНИЕ ВЕГЕТАТИВНОГО БАЛАНСА НА ФОНЕ ЭПИДУРАЛЬНОЙ АНЕСТЕЗИИ
Резюме. Актуальность. Вариабельность ритма сердца активно исследуется в течение последних десятилетий, существует большое количество научных работ, посвященных этой проблеме. Методика оценки вариабельности ритма сердца является простой в исполнении и интерпретации. Однако в мировой медицинской практике анализ вариабельности ритма сердца, к сожалению, не является рутинным обследованием. Изменения вариабельности ритма сердца исследовались под влиянием различных медикаментозных препаратов, которые используются во время общей анестезии. Целью нашего исследования было изучить особенности вариабельности ритма сердца в узкий период — во время оперативного вмешательства. Материалы и методы. В исследование включено 26 муж-
чин в возрасте от 40 до 69 лет, которые оперировались по поводу паховых грыж под эпидуральной анестезией. Результаты. Выявлено, что у всех обследованных лиц, независимо от использованного местного анестетика, в интраоперационный период произошло усиление парасимпатического тонуса вегетативной нервной системы. Такая особенность более выражена у пациентов в возрасте 60—79 лет. У лиц молодого возраста сохранялась тенденция к симпатэктомии в результате воздействия местного анестетика. У лиц старше 60 лет обнаружена активация как симпатического, так и парасимпатического тонуса, однако преимущество последнего привело к статистически достоверному снижению симпатовагального индекса. Выводы. Можно сделать вывод, что оперативное
вмешательство с применением эпидуральной анестезии характеризовалось гармоничными изменениями симпа-товагального тонуса с незначительным преимуществом парасимпатикотонии у лиц старше 60 лет, что является признаком безопасности эпидуральной анестезии и адек-
ватности обезболивания. Считаем, что анализ вариабельности ритма сердца требует более широкого применения в клинической практике.
Ключевые слова: эпидуральная анестезия; интраопера-ционный период; вариабельность ритма сердца
M.O. Harbar, Y.O. Svitlyk, H.V. Svitlyk, Y.M. Pighirnyi Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
VEGETATIVE BALANCE UNDER EPIDURAL ANESTHESIA
Abstract. Background. Anesthesia is accompanied by imbalance of sympathetic and parasympathetic effects on the cardiovascular system. Heart rate variability describes the typical changes in intervals between heart contractions of normal sinus rhythm and is a non-invasive method for assessment of the autonomic nervous system, which does not require expensive and cumbersome equipment. External influences on organism are reflected in changes of heart rate variability and mostly caused by the sympathetic and parasympathetic autonomic influences on the heart. We consider that the method of heart rate variability evaluation is simple and easy to interpret and due to this requires wider application in clinical practice. The aim of our study was to assess the features of heart rate variability in a narrow period — the time of surgery. Materials and methods. The study involved 26 males aged from 40 to 69 years who have had surgery on inguinal hernia under epidural anesthesia. Taking into account the relationship between heart rate variability parameters and age, patients were divided into two groups: the first one included persons aged 40—59 years, the second one consisted of the patients aged 60—79 years. Results. Compared with the control group in all examined individuals during surgery strengthening of parasympathetic tone of heart rate occurred. This feature was more pronounced in the patients older 60 years old. In the patients of I group pNN50 parameter has increased significantly, the value of high frequency (HF) — insignificantly, on the contrary low frequency (LF) contribution was slightly decreased (tendency to reducing the sympathetic influence and average values of LF in the development of epi-
dural anesthesia were also identified by other researchers). This led to a decrease in sympatho-vagal index. In the patients of group II significant increasing of pNN50 was observed. The peculiarity for this group was triple growth of sympathetic tone on the example of LF. However, due to a marked increase (almost fivefold) of parasympathetic activity (on the example of HF), sympatho-vagal index significantly decreased by 36.75 %. Our attention was attracted to statistically significant reduction in the value of VLF in the patients of group I as compared to the same age category of the control group, indicating some leveling of humoral influence on heart rate variability. Also activity of humoral factor decreases in parallel to an increasing of surgery duration. Correlation analysis identified elongation of QTc interval with increasing of patients' age and a logical reduction of humoral influences on heart rate variability and increasing of parasympathetic tone. Conclusions. We can conclude that in younger people generally described tendency to sympathecto-my remains as a result of influence of local anesthetic. The people over 60 years old were found to have activated sympathetic and parasympathetic tone, but the advantage of the last resulted in a statistically significant reduction in sympatho-vagal index. Thus surgery under epidural anesthesia was characterized by harmonious changes of sympatho-vagal tone with insignificant advantage of parasympathetic tone activation in individuals over 60 years old that is a sign of safety and adequacy of epidural anesthesia.
Keywords: epidural anesthesia; intraoperative period; heart rate variability
