Состояние тканей ротовой полости у больных гастритом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

L

ТЕРАПЕВТИЧНИИ РОЗД1Л

УДК 616.33:342.092

С. I. Богату1,1.1. Яременко2, О. А. Любченко2, С. А. Шнайдер3, д. мед. н., А. П. Левицький3, д. биол. н.

^деський нацюнальний медичний ушверситет 2MicbKa клшчна лжарня № 10 (м. Одеса) 3Державна установа «1нститут стоматологiï та щелепно-лицево1 xipypriï Нацiональноï академiï медичних наук Украши»

СТАН ТКАНИН POTOBOÏ ПОРОЖНИНИ У ХВОРИХ НА ГАСТРИТ

У хворих на гастрит за даними до^дження дента-

льних тдек^в та бiохiмiчних маркерiв слини розвива-

ються запальнi процеси в порожнинi рота, обумовле-

нi зниженням неспецифiчного iмунiтета та збшь-

шенням стутня орального дисбюза.

Ключов1 слова: гастрит, ротова порожнина, слина,

дисбюз.

С. И. Богату1, И. И. Яременко2, Е. А. Любченко2, С. А. Шнайдер3, А. П. Левицкий3

1 Одесский национальный медицинский университет 2Городская клиническая больница № 10 (г. Одесса) Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»

СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ РОТОВОИ ПОЛОСТИ У БОЛЬНЫХ ГАСТРИТОМ

У больных гастритом по данным исследования дентальных индексов и биохимическим маркерам слюны развиваются воспалительные процессы в полости рта, обусловленные снижением неспецифического иммунитета и увеличением степени орального дис-биоза.

Ключевые слова: гастрит, ротовая полость, слюна, дисбиоз.

S. I. Bogatu1,1.1. Iaremenko2, E. A. Liubchenko2, S. A. Shnaider3, A. P. Levitsky3

1Odessa National Medical University 2City clinical hospital № 10, Odessa 1 State Etablishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery of the National Academy of Medical Science of Ukraine»

THE MOUTH STATE IN GASTRITIS PATIENTS

ABSTRACT

The aim. To determine of the mouth state in gastritis patients.

The materials and methods. The dental indices and biochemical markers of inflammation and dysbiosis were determined into saliva of gastritis patients. The findings. The dental indices and saliva markers of inflammation increased in gastritis patients. The degree of oral dysbiosis increased too.

The conclusion. The inflammation stomatological diseases develop in gastritis patients by virtue of dysbiosis. Key words: gastritis, mouth, saliva, dysbiosis.

Гастрит - одне з найбшьш поширених захво-рювань шлунково-кишкового тракту [1]. В роз-витку гастрита суттеву роль вщграють фактори стресу [2], порушення харчування [3], часте вжи-вання мщних напо1'в (горшки, кон'яку) [4], порушення функци слинних залоз [5, 6] i, особливо, наявшсть шфекцп H. pylori [7].

Вщомо, що H. pylori може знаходитись не тшьки в шлунку, але й в ротовш порожниш, служачи депо для решфшування шлунка [8].

Мета даноï роботи. Визначення стану ро-тово1' порожнини у хворих на гастрит з наступ-ним плануванням лшувально-профшактичних заходiв з використанням стоматотропних засобiв.

Матер1али i методи досл1дження. Об'ектом дослщження були 16 хворих на гастрит, як поступили на лшування в гастроентеро-лопчне вщдшення 10-о1' мюько1' ктшчно1' лшарш м. Одеси. Дiагноз гастриту (хрошчного, хелшо-бактерного, типу В) встановлювали на основi скарг, клшчного обстеження та результапв езо-фагофiброгастродyоденскопiï (ЕФГДС). В про-цес проведення ЕФГДС брали бюпсшний мате-рiал з антрального вщдшу, тша шлунка i дванад-цятипально1' кишки (3-4 бюптата) для проведення пстолопчного дослiдження та швидкого уреа-зного тесту [9].

Верифшащю дiагнозy хронiчного гастриту типа В проводили за допомогою тест-систем ви-робництва «Хеппш-тест» (ТОВ «Ассоциация Медицины и Аналитики», С.-Петербург, РФ). «Хеппш-тест» (метод експрес^агностики) представлений шдикаторним диском - твердим пори-стим пгроскошчним волокнистим носiем св^ло-жовтого кольору. За наявносп H. pylori, яка ви-дiляе уреазу, тд дiею останньо1' розщеплюеться сечовина з утворенням амiакy, що зсувае рН в лужну сторону. На лужну реакцiю вiдповiдний iндикатор реагуе змшою забарвлення. «Хеппш-тест» проводили не тшьки на бюпсшному мате-рiалi з слизово1' оболонки шлунка, але й на

© Богату С. I., Яременко 1.1., Любченко О. А., Шнайдер С. А.,

Левицький А. П., 2017.

матерiалi, який отримували з поверхш молярiв.

У хворих збирали нестимульовану слину на-тщесерце [10] i розраховували швидкiсть салiва-ц^' (в мл/хв.). В слинi визначали рiвень маркерiв запалення [10]: вмiст малонового дiальдегiду (МДА) [17], активнiсть еластази [12], показник мшробного обсiменiння - активнють уреази [13], iндикатор неспецифiчного iмунiтету - активнiсть лiзоциму [14], активнють антиоксидантного ферменту каталази [10], а також вмют бшка [15]. За спiввiдношенням вiдносних активностей уреази i лiзоциму розраховували стутнь дисбиоза за А. П. Левицьким [13], а за стввщношенням актив-ностi каталази i вмiсту МДА розраховували ан-тиоксидантно-прооксидантний iндекс АП1 [10].

У хворих визначали також дентальш i ririe-нiчнi вдекси: Silness-Loe, Stallard, Шилера-Пiсарева, РМА [16, 17].

В якост контролю було проведено аналопч-нi дослщження у 10 вiдносно здорових ошб (без явно1 патологiï шлунково-кишкового тракта, без гострих стоматолопчних i соматичних захворю-вань).

Результати дослiджень тддавали стандарт-нiй статобробцi [18].

Результати та ïx обговорення. Уреазний тест з бюпсшним матерiалом з слизовоï облонки шлунка виявив наявнiсть H. pylori в ушх хворих на гастрит.

Таблиця 1

Лабораторш показники стану ротово'1 порожнини у хворих на гастрит

Показники Контроль Гастрит

Позитивний уреазний тест, % 40 69

Сал1вац1я, мл/хв. 0,48±0,05 0,69±0,07

р<0,05

1ндекс Silness-Loe 0,5±0,2 1,7±0,3

р<0,01

1ндекс Stallard 0,4±0,2 1,2±0,3

р<0,05

1ндекс Шилера-Шсарева 1,1±0,2 1,7±0,2

р<0,05

1ндекс РМА 15 % ± 2 % 39 % ± 4 %

р<0,01

Результати визначення лабораторних показ-ниюв стану ротовоï порожнини представлено в таблиц 1. Як видно з цих даних, наявнють H. pylori в ротовш порожниш вiдмiчено у 69 % хворих на гастрит i майже у третини здорових ошб. Це свщчить про можливють стоматогенного шфшу-вання шлунку бактерiями H. pylori, що узгоджу-еться з даними лггератури [19]. У хворих на гаст-

рит достовiрно збiльшуeться салiвацiя (на 41 %). Втричi збшьшуеться рiвень гiгieнiчного iндексу Silness-Loe та вдекс Stallard, бiльше нiж вдвiчi збiльшуeться iндекс РМА i в 1,6 разiв збшьшу-еться iндекс Шилера-Пюарева. Отриманi данi свiдчать про наявнють запальних процесiв в тканинах ротовоï порожнини.

Таблиця 2

Бюх1М1чн1 показники слини хворих на гастрит

Показники Контроль Гастрит

Бшок, г/л 0,65±0,05 0,75±0,09

р>0,05

МДА, ммоль/л 0,20±0,02 0,12±0,01

р<0,05

Еластаза, мк-кат/л 0,30±0,04 0,09±0,03

р<0,01

Каталаза, мк-кат/л 0,20±0,03 0,37±0,04

р<0,05

Уреаза, нкат/л 7±2 11±3

р>0,1

Л1зоцим, од/л 78±7 27±6

р<0,01

Результати бiохiмiчних дослщжень слини активнiсть еластази (на 85 %), яка e маркером за-хворих на гастрит представлеш в таблицi 2. З палення [10], i дуже значно (в 2,9 разiв) знижу-цих даних видно, що у хворих суттево зростае еться активнiсть маркера неспецифiчного iмунi-

тета - лiзоцима i бшьше шж у 3 рази - активнють актиоксидантного фермента каталази. Як насль док, зростае майже у 7 разiв ступiнь орального

дисбюзу (рис.), на тлi якого, як правило, розви-ваються стоматити, пародонтити i карieс зубiв [8].

10 -|

8 -

о ю о

S

«

л

S3 'и

ет и

6 -

4 -

2 -

16 12 8

С

<

*

дисбiоз

АП1

*

4

0

□ ЗдоровЮ Хворi

Рис. Стушнь орального дисбюзу та шдекс АП1 вслиш хворих на гастрит.

Таким чином, результати нашого дослщжен-ня свiдчать про розвиток запально! стоматолоп-чно! патологи у хворих на гастрит, що е шдста-вою для застосування стоматотропних лшуваль-но-профiлактичних засобiв, зокрема, з антидис-бiотичною дiею.

Висновки. 1. У хворих на гастрит виявляеть-ся запальна стоматолопчна патологiя, про що свщчить характер змiн рiвня дентальних шдекив та бiохiмiчних маркерiв запалення.

2. Найбiльш вiрогiдною причиною гастро-генно! стоматолопчно1' патологи може бути розвиток орального дисбюзу, обумовленого знач-ним зниженням рiвня неспецифiчного iмунiтету.

3. Для хворих на гастрит доцшьно застосо-вувати стоматотропш антидисбiотичнi засоби.

Список лтератури

1. Гоженко А. 1 Виразкова хвороба: етюлопя i патогенез / А. I. Гоженко, А. О. Авраменко // Досягнення бюло-ri! та медицини. - 2004. - № 1(3). - С. 108-111.

2. Тарасенко Л. М. Параллелизм метаболических нарушений в тканях желудка и пародонта при стрессорных воздействиях / Л. М. Тарасенко, И. Н. Скрыпник, К. С. Не-порада // БЭБИМ. - 2000. - т. 130, № 7. - С. 31-34.

3. Давыдов Б. Н. Клиническое обоснование необходимости междисциплинарного подхода к лечению стоматологических заболеваний у детей с хронической патологией верхних отделов пищеварительного тракта / Б. Н. Давыдов, О. А. Гаврилова, И. Я. Пиекалните // Стоматология. - 2015. - т. 94, № 1. - С. 54-56.

4. Авраменко А. А. Алкогольные приоритеты у больных хроническим неатрофическим гастритом / А. А. Авраменко // Клшчна та експериментальна патологш. - 2017. -т. 16, № 2(60). - С. 03-06.

5. Щербинина М. Б. Стоматологический статус при заболеваниях пищевода и гастродуоденальной зоны (обзор литературы) / М. Б. Щербинина, А. И. Чередник // Журнал

АМН Украши. - 2008. - т. 14, № 2. - С. 323-335.

6. Десятниченко К. С. О механизме взаимосвязи ротовой фаз1 пищеварения, состояния полости рта и желудочной секреции / К. С. Десятниченко, В. К. Леонтьев // Институт стоматологии. - 2007. - № 3. - С. 102-103.

7. Цодиков Г. В. Достижения и перспективы изучения Helicobacter pylori-инфекции / Г. В. Цодиков, А. М. Зякун, Е. В. Климова // Эпидемиология и инфекционные болезни. -2011. - № 2. - С. 46-49.

8. Гажва С. И. Комплексное лечение заболеваний слизистой оболочки полости рта у пациентов с патологией желудочно-кишечного тракта / С. И. Гажва, О. В. Шкаредная // Пародонтология. - 2013. - № 4(69). - С. 50-53.

9. Терещенко С. Ю. Диагностика хронической инфекции Helicobacter pylori у детей / С. Ю. Терещенко, И. А. Ольховский // Клиническая лабораторная диагностика. -2014. - № 2. - С. 48-53.

10. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: методические рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.] - Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.

11. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты. В кн.: Современные методы в биохимии / И. Д. Стальная, Т. Г. Га-ришвили. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.

12. Левицкий А. П. Методы определения активности эластазы и ее ингибиторов: методические рекомендации / А. П. Левицкий, А. В. Стефанов. - К.: ГФЦ, 2002. - 15 с.

13. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.]. - К.: ГФЦ, 2007. - 23 с.

14. Левицкий А. П. Лизоцим вместо антибиотиков / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.

15. Protein measurement soith Folin phenol reagent / O. N. Lowry, N. J. Rosebrongt, A. L. Parr [et al.] // J. Biol. Chem. - 1951. - v. 193. - P. 265-275.

16. Стоматолопчна профшактика у дней (навчальний поабник) / Л. А. Хоменко, В. I. Шматко, О. I. Остапко [та ш.]. - К.: КДО, 1993. - 192 с.

17. Мащенко И. С. Болезни пародонта / И. С. Мащен-ко. - Днепропетровск: КОЛО, 2003. - 272 с.

18. Лапач О. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / О. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. -320 с.

19. Дудченко М. А. Лечение больных хроническим язвенным стоматитом в сочетании с дуоденальной язвой / М. А. Дудченко, Т. П. Скрыпникова, М. А. Дудченко // Стоматология. - 2014. - т. 93, № 3. - С. 4-7.

REFERENCES

1. Gozhenko A. I., Avramenko A. O. Peptic ulcer disease: etiology and pathogenesis. Dosyagnennya biologii ta meditsini. 2004; 1(3): 108-111.

2. Tarasenko L. M., Skrypnik I. N., Neporada K S. The parallelism of metabolic disturbances into stomach tissues and periodont tissues at stress action. BEBIM. 2000; 130(7): 31-34.

3. Davydov B. N., Gavrilova O. A., Piekalnite I. Ia. The clinical proofs of interdiscipline approach to the treatment stomatological diseases in children with the chronic pathology of the uhher tranches of alimentary tract. Stomatologiia. 2015; 94(1): 54-56.

4. Avramenko A. A. The alcohol priorities of chronic nonatrophy gastritis patients. Klinichna ta eksperymental'na patologija. 2017; 16(2(60); 03-06.

5. Shherbynyna M. B., Cherednyk A. Y. Stomatological statue at esophagus and gastroduodenum branch diseases (review). Zhurnal AMN Ukrai'ny. 2008; 14(2): 323-335.

6. Desyatnichenko K S., Leont'ev V. K Concerning the mechanism of interrelation of oral phase of digestion, oral state and gastric secretion. Institut stomatologii. 2007; 3: 102-103

7. Tsodikov G. V., Zyakun A. M., Klimova E. V. The achievements and projects of study of Helicobacter pylori-infections. Epidemiologiya i infektsionnye bolezni. 2011; 2: 46-49.

8. Gazhva S. I., Shkarednaia O. V. The complex treatment of oral mucosa diseases in patients with alimentary tract pathology. Parodontologiia. 2013; 4(69): 50-53.

9. Tereshchenko S. Iu., Olkhovskii I. A. The diagnostis of Helicobacter pylori infection children. Klinicheskaia laboratornaia diagnostika. 2014; 2: 48-53.

10. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. [i dr.]. Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Оdеssа, KP OGT, 2010: 16.

11. Stalnaya 1 D., Garishvili T. G. Metod opredeleniya malonovogo dialdegida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty [The method of revelation of malonic dialdehyde with thiobarbituric acid]. Moskva, Meditsina, 1977: 66-68.

12. Levitsky A. P., Stefanov A. V. Metody opredeleniya aktivnosti elastazy i eye ingibitorov: metodicheskie rekomendatsii [The methods of the determination of the activity of elastase and its inhibitors: method guidelines]. Kiev, GFK, 2002:15.

13. Levitsky A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A. [i dr.] Fermentativnyy metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov: metodicheskie rekomendatsii [Enzymatic methods for determination of oral dysbiosis for screening pro- and prebiotics: method guidelines]. Kiev, GFC, 2007: 23.

14. Levitsky A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lyso-zyme instead of antibiotics]. Оdеssа, KP OGT, 2005: 74.

15. Lowry O. N., Rosebrongt N. J., Parr A. L. [et al.]. Protein measurement soith Folin phenol reagent. J. Biol. Chem. 1951; 193: 265-275.

16. Homenko L. A., Shmatko V. I., Ostapko E. I. [i dr.]. Stomatologicheskaja profilaktika u detej: uchebnoe posobie [The pediatric stomatological prevention: manual]. K., KDO, 1993: 192.

17. Mashchenko I. S. Bolezni parodonta [Paradontal dis-

eases]. Dnepropetrovsk, KOLO, 2003: 272.

18. Lapach S. N., Chubenko A. V., Babich P. N.

Statisticheskiye metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniem Excel [Statistical methods in medical and biological research by using Excel]. Kiev, Morion, 2000: 320.

19. Dudchenko M. A., Skrypnikova T. P., Dudchenko

M. A. The treatment of patients with chronic ulcer stomatitis at duodenum ulcer. Stomatologiia. 2014; 93(3): 4-7.

Hagmm^a 01.11.17

УДК 616.36:616.316

В. М. Зубачик1, д. мед. н., А. I. Фурдичко1, к. мед. н., Г. З. Борис1, В. Я. Скиба, д. мед. н., О. А. Макаренко2, д. биол. н.

1 Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iм. Данила Галицького 2Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрурrii Нацюнально! академп медичних наук Укра!ни»

ПАРОДОНТОПРОТЕКТОРНА ЕФЕКТИВН1СТЬ АНТИДИСБ1ОТИЧНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА «ЛЕКВ1НА» У ХВОРИХ НА ГЕПАТО-Б1Л1АРНУ ПАТОЛОГ1Ю

У хворих з гепато-бшгарною патологгею в слинг збг-льшуеться ргвень маркер1в запалення I дисбюзу, але знижуються активнгсть лгзоциму та швидюсть са-лгвацИ. Вживання препарату леквт (лецитин + квер-цетин + тулт + цитрат кальцт) здтснюе антидис-бютичну I протизапальну дт на пародонт. Ключовi слова: гепато-бтарна патологгя, пародонт, слина, дисбгоз, запалення.

В. М. Зубачик1, А. И. Фурдичко1, Г. З. Борис1, В. Я. Скиба2 О. А. Макаренко2

1 Львовский национальный медицинский университет им. Данилы Галицкого ^Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»

ПАТОРОДОНТОПРОТЕКТОРНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНТИДИСБИОТИЧЕСКОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА «ЛЕКВИНА» У БОЛЬНЫХ ГЕПАТО-БИЛИАРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ

У больных с гепато-билиарной патологией в слюне возрастает уровень маркеров воспаления и дисбиоза, однако снижаются активность лизоцима и скорость

© Зубачик В. М., Фурдичко А. I., Борис Г. З., Скиба В. Я.,

Макаренко О. А., 2017.