CC BY
41
© Т. І. Тюпка, А. І. Лабунець УДК 616. 314. 19-092. 9 Т. І. Тюпка, А. І. Лабунець
СТАН ПЕРОКСИДАЦії ЛІПІДІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІНГІВІТІ
Національний фармацевтичний університет (м. Харків)
Дана робота є фрагментом науково-дослідної теми Національного фармацевтичного університету МОЗ України «Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці», № держ. реєстрації 0103U000478.
Вступ. Проблема захворювань пародонту є однією з найважливіших у стоматології. За даними ВООЗ вони зустрічаються у 80% дітей і 90% дорослого населення. У більшості випадків це захворювання запального характеру - стоматити, гінгівіти і пародонтити [1, 3, 4]. Не зважаючи на широкий арсенал високоактивних протизапальних і антибактеріальних препаратів, традиційне лікування цієї патології не завжди дає бажані результати. Крім того, відмічається значний зріст ускладнень, які виникають внаслідок застосування багатьох протизапальних і антимікробних засобів [7, 9, 14].
Відомо, що посилення процесів перекисно-го окиснення відіграють істотну роль у патогенезі багатьох хвороб людини, у тому числі і запальних ураженнях тканин пародонту. В нормальних умовах процеси окиснення та відновлення збалансовані. У разі збільшеного надходження ксенобіотиків, виснаження депо антиоксидантів, нераціонального харчування та інших негативних впливів виникає окисний стрес, для якого характерним є порушення проокси-дантного та антиоксидантного балансу з переважанням першого та розвитком оксидативних ушкоджень [4, 10, 11]. Для стабілізації клітинних мембран і покращення репаративних процесів в останні роки все ширше використовують антиоксиданти [11]. Одним з найбільш активних ліпідних антиоксидантів до теперішнього часу вважали вітамін Е. Але з останніх даних, наведених у літературних джерелах, стало відомо, що в експериментах in vitro та in vivo мелато-нін у 2 рази активніший за вітамін Е у плані інактивації ROO радикалу [12]. За даними літератури також відомо, що мелатонін крім антирадикальної дії має протизапальну та антидегенеративну дії, стимулює активність антиоксидантних ферментів [11, 12].
Метою дослідження стало вивчення стану пе-роксидації ліпідів при експериментальному гінгівіті у щурів та ефективності антиоксидантної терапії екзогенним мелатоніном.
Об’єкт і методи дослідження. Експериментальний гінгівіт у щурів викликали шляхом
внутрішньошлункового введення лінкоміцину в дозі 60 мг/кг протягом 5 днів та подальшим локальним ураженням ясен аплікаціями суспензії бджолиної отрути (1 мг/кг) двічі на день протягом 3 днів. Лікування проводили протягом 14 діб [13]. Досліди проведені на 30 білих нелінійних щурах масою 160-180 г, яких розподілили на 3 групи: І - інтактні тварини; ІІ -щури з експериментальним гінгівітом (контрольна патологія); ІІІ - щури з експериментальним гінгівітом, яким проводили зрошення порожнини рота водним розчином мелатоніну (Melaxen®, «Unipharm, inc.», USA) у дозі 30 мг/кг
Утримання тварин та експерименти проводилися відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).
Стан процесів пероксидації ліпідів оцінювали за активністю церулоплазміну, яку визначали за методом Равіна з використанням субстрату парафені-лендіаміну [5], та за антиоксидантно-прооксидант-ним індексом (АПІ) сироватки, який розраховували як відношення активності каталази, визначеної за методом Гіріна С. В. [2], до концентрації малонового діальдегіду (МДА), визначеної за ТБК-методом [5]. Показники визначали на 14 добу експерименту. За загальним станом тварин спостерігали протягом 14 діб. Ефективність застосування екзогенного мелатоніну оцінювали за показниками крові (лейкоцитарна формула, ШОЕ) [8]. Отримані результати обробляли статистично з використанням коефіцієнту t Ст’юдента [6].
Результати досліджень та їх обговорення.
Клінічна картина експериментального гінгівіту, яку спостерігали у щурів ІІ групи, характеризувалася наявністю різко вираженої набряклості та гіперемії слизової оболонки. У тварин спостерігали гіперсалі-вацію, підвищення температури тіла. На 7-у добу від початку експерименту, у щурів з експериментальним гінгівітом відмічався зсув лейкоцитарної формули вліво: підвищувалась кількість паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів на 35% і 42% відповідно, знижувалася кількість лімфоцитів на 18% у порівнянні з показниками інтактних тварин (p<0,05). Аналогічні зміни в складі лейкоцитів відбувалися і на
Таблиця
Показники перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в сироватці крові на 14 добу після моделювання гінгівіту у щурів (п=10)
Показники М±т Групи
І інтактні щури ІІ контрольна патологія (щури з експериментальним гінгівітом) ІІІ щури з експериментальним гінгівітом +мелатонін
Церулоплазмін, мг/% 28,0±2,0 46,2+3,8* 32,0+2,5#
Каталаза, мкат/л 0,57+0,05 0,35+0,03* 0,56+0,02#
МДА, мкмоль/л 1,0±0,07 2,3+0,08* 1,1+0,05#
АПІ 0,57+0,03 0,15+0,03* 0,51+0,03#
Примітка: * - р<0,05 у порівнянні з показником в групі інтактних тварин; # - р<0,05 у порівнянні з показником в групі контрольних тварин.
14 добу експерименту, за винятком паличкоядерних нейтрофілів, кількість яких знизилась на 12%. В цілому в крові щурів з експериментальним гінгівітом в цей термін спостерігались лейкоцитоз ((5,9±0,1) х109/л проти (4,0±0,2) х109/л у інтактних тварин) і підвищення ШОЕ (4,4±0,1мм/год проти 2,3±0,2мм/ год у інтактних тварин), що свідчило про наявність гострого запального процесу.
Одночасно у щурів з експериментальним гінгівітом відбувалася активація перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту. Про це свідчить зменшення АПІ в 3,8 рази , а також підвищення активності церулоплазміну в сироватці крові на 65% у порівнянні з показником інтактного контролю (табл.). Оскільки церулоплазмін розглядають як «білок гострої фази» запального процесу [10], можна констатувати збереження запальних явищ на 14 добу експерименту при експериментальному гінгівіті.
У тварин ІІІ групи клінічні ознаки експериментального гінгівіту носили менш виражений характер у порівнянні з контрольною групою. Температура тіла щурів ІІІ групи нормалізувалася на 10-у добу, тоді як у контрольних щурів вона залишалася підвищеною ще й на 14 добу.
У тварин ІІІ групи як і в контрольній групі відбувалися зміни в лейкоцитарній формулі крові, підвищення ШОЕ. Так, на 7 добу експерименту відбувалося підвищення кількості сегментоядерних нейтрофілів порівняно з показниками інтактних тварин і тварин контрольної групи на 59% і 25%, відповідно. Але, під впливом місцевого застосування мелатоніну у тварин з експериментальним гінгівітом
відбувалася більш швидка позитивна динаміка лейкоцитарної формули крові. На 14 добу лейкоцитарна формула крові у ІІІ-й групі щурів повністю нормалізувалась, у той самий час, у тварин ІІ групи вона залишалася зміненою, хоча і наближалась до показників інтактного контролю. Нормалізація лейкоцитарної формули, а також вірогідне зменшення кількості лейкоцитів в крові та ШОЕ під впливом мелатоніну у порівнянні з показниками тварин контрольної групи свідчать про зменшення запальних процесів у тканинах пародонту і покращення загального стану експериментальних тварин.
Крім того, застосування мелатоніну при експериментальному гінгівіті сприяло нормалізації показників АПІ і активності церулоплазміну (статистично достовірної різниці з показниками інтактної групи не відмічено) (табл.).
Висновки. В патогенезі гінгівіту важлива роль належить активації перекисного окиснення ліпідів та зниженню антиоксидантного захисту. Застосування потужного універсального антиоксиданту мелатоніну при експериментальному гінгівіті сприяє нормалізації показників системи «пероксидація-ан-тиоксидантний захист», що клінічно проявляється зменшенням загальних ознак запалення.
Перспективи подальших досліджень. Позитивний вплив мелатоніну на перебіг гінгівіту, який експериментально доведений, є підставою для подальшого та більш поглибленого вивчення ролі мелатоніну в патогенезі запальних захворювань пародонту з метою розробки нових способів комплексного лікування цієї патології.
Література
Герберт Ф. Вольф Пародонтология / Герберт Ф. Вольф, Эдит М. Ратейцхак, Клаус Ратейцхак. - МЕДпресс-информ, 2008. - 548 с.
Гирин С. В. Модификация метода определения активности каталазы в биохимических субстратах / С. В. Гирин // Лаб. диагностика. - 1999. - №4. - С. 45-46.
Грудянов А. И. Заболевания пародонта / А. И. Грудянов. - Медицинское информационное агентство, 2009. - 336 с. Грудянов А. И. Этиология и патогенез воспалительных заболеваний пародонта / А. И. Грудянов, Е. В. Фоменко. - Медицинское информационное агентство, 2010. - 96 с.
Дослідження пероксидної оксидації ліпідів та антиоксидантного захисту організму в клінічній практиці (методичні рекомендації) /Львів - 2002. - С. 19-24.
Зайцев В. М. Прикладная медицинская статистика / В. М. Зайцев, В. Г. Лифляндский, В. И. Маринкин. - СПб. : ФОЛИАНТ, 2003. - 429 с.
7. Каськова Л. Ф. Зміни стану гігієни рота у дітей із захворюваннями тканин пародонта під впливом лікувально-профілактичних комплексів / Л. Ф. Каськова, О. Е. Абрамова // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, Вип. 4 (20). - С. 27.
8. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической диагностике / В. С. Камышников. - Минск : Бєларусь, 2000. - Т. 1. - 494 с.
9. Компедиум 2006. - лекарственные препараты. В двух томах. / Под ред. В. Н. Коваленко, А. П. Викторова. - К. : МОРИОН, 2006. - 2270 с.
10. Окислительный стресс: Патологические состояния и заболевания / Е. Б. Меньщикова, Н. К. Зенков, В. З. Ланкин [и др.]. - Новосибирск : АРТА, 2008. - 284 с.
11. Осадчук М. А. Диффузная нейроэндокринная система: общебиологические и гастроэнтерологические аспекты / М. А. Осадчук, В. Ф. Киричук, И. М. Кветной. - Саратов, 1996. - С. 5-54.
12. Парахонский А. П. Влияние мелатонина на иммунную систему // Современные наукоемкие технологии. - 2007. -№ 11 - С. 59-59.
13. Пат. 31011 U Україна, МПК (2006) А61Р 31/00 А 61К 35/56 А 61С 7/00. Спосіб моделювання гінгівіту / Левицький А. П., Селиванська І. О., Макаренко О. А.; заявник і патентовласник Інститут стоматології АМН України. - № U 200711608; заявл. 22. 10. 2007; опубл. 25. 03. 2008, Бюл. №6.
14. Goodson J. М. Antimicrobial strategies for treatment of periodontal diseases / J. M. Goodson // Periodontol. - 2000. -Vol. 5. - P. 142-168.
УДК 616. 314. 19-092. 9
СТАН ПЕРОКСИДАЦії ЛІПІДІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІНГІВІТІ
Тюпка Т. І., Лабунець А. І.
Резюме. При експериментальному гінгівіті у щурів спостерігається зменшення антиоксидантно-про-оксидантного індексу в 3,8 рази, а також підвищення активності церулоплазміну в сироватці крові на 65% у порівнянні з показником інтактного контролю. Застосування езкогенного мелатоніну за умов експериментального гінгівіту призводить до нормалізації показників системи «пероксидація-антиоксидантний захист», що супроводжується зменшенням виразності загальних ознак запалення (лейкоцитозу, зміни лейкоцитарної формули, збільшення швидкості зсідання еритроцитів).
Ключові слова: гінгівіт, перекисне окиснення ліпідів, антиоксиданти, мелатонін.
УДК 616. 314. 19-092. 9
СОСТОЯНИЕ ПЕРОКСИДАЦИИ ЛИПИДОВ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНТИОКСИДАНТНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ГИНГИВИТЕ
Тюпка Т. И., Лабунец А. И.
Резюме. При экспериментальном гингивите у крыс наблюдается уменьшение антиоксидантно-проок-сидантного индекса в 3,8 раза, а также повышение активности церулоплазмина в сыворотке крови на 65% по сравнению с показателем интактного контроля. Применение экзогенного мелатонина в условиях экспериментального гингивита приводит к нормализации показателей системы «пероксидация-антиоксидантная защита», что сопровождается уменьшением выраженности общих признаков воспаления (лейкоцитоза, изменения лейкоцитарной формулы, увеличения скорости оседания эритроцитов).
Ключевые слова: гингивит, перекисное окисление липидов, антиоксиданты, мелатонин.
ийС 616. 314. 19-092. 9
Peroksidation’s Condition of Lipids and Efficiency of Antioxidant Therapy at Experimental Gingivitis
Tyupka T. I., Labunets A. I.
Summary. At experimental gingivitis at rats reduction of an antioxidant and pro-oxidatic index by 3,8 times, and also increase of activity of ceruloplasmin in blood serum for 65% in comparison with an indicator of intact control is observed. Application of exogenous melatonin in the conditions of experimental гингивита leads to normalization of indicators of system «peroksidation-antioxidant protection» that is accompanied by reduction of expressiveness of the general signs of an inflammation (leucocytosis, changes of a leucocytic formula, increase in speed of subsidence of erythrocytes).
Key words: gingivitis, perekisny oxidation of lipids, antioxidants, melatonin.
Стаття надійшла 1. 03. 2013 р.
Рецензент - проф. Залюбовська О. I.
