CC BY
85стан емоційного напруження спортсменок-тенісисток високої кваліфікації
Віра Улізько, Георгій Коробейніков
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Національний університет фізичного виховання та спорту України
Анотації:
Представлено аналіз і розподіл спортсменок за ступенем вираже-ності особистісної та ситуативної тривожності. У досліджені приймали участь 40 спортсменок. Вивчено психофізіологічний функціональний стан людини в умовах високого психоемоційного напруження. Розглядаються особливості психологічного налаштування з урахуванням особистісних характеристик кожного спортсмена. Спортивне досягнення є результатом взаємодії зовнішніх (фінансових, матеріальних) і внутрішніх (відношення до тренувань, наявність генетичних передумов) факторів. Зовнішні фактори опосередковано впливають на успіх і викликають у спортсмена суб'єктивні стани з відповідною поведінкою.
Ключові слова: емоції, спортсмен, психологія, напруження, мотивація.
Улизько В.М., Коробейников Г.В. Состояние эмоционального напряжения спортсменок-теннисисток высокой квалификации. Представлен анализ и распределение спортсменок по степенью выраженности личностной и ситуативной тревожности. В исследовании принимали участие 40 спортсменок. Изучено психофизиологическое функциональное состояние человека в условиях высокого психоэмоционального напряжения. Рассматриваются особенности психологического настроя с учетом личностных характеристик каждого спортсмена. Спортивное достижение является результатом взаимодействия внешних (финансовых, материальных) и внутренних (отношение к тренировкам, наличие генетических предпосылок) факторов. Внешние факторы опосредованно влияют на успех и вызывают у спортсмена субъективные состояния с соответствующим поведением.
эмоции, спортсмен, психология, напряжение, мотивация.
Uliz'ko V.M., Korobeynikov G.V. The state of emotional tension of tennis sportswomen-players of high qualification. An analysis and distributing of sportswomen is presented to on by the degree of expressed a personality and situation anxiety. 40 sportswomen took part in research. The psychophysiologi-cal functional state of man is studied in the conditions of high psychoemotional tension. The features of psychological mood are examined taking into account personality descriptions of every sportsman. Sporting achievement is the result of cooperation of external (financial, material) and internal (attitude toward trainings, presence of genetic preconditions) factors. External factors are mediated influence on success and cause for a sportsman the subjective states with the proper conduct.
emotions, sportsman, tension, motivation.
psychology,
вступ.
Ряд вчених вважає, що кожна подія відбувається на фоні певного психологічного стану, що обумовлює її проходження, а внаслідок цього і її зміну. Досліджуючи мотиваційний механізм діяльності спортсмена, Р. Найдіффер [4] встановив, що у представників спортивних ігор та одноборств структурні компоненти мотивації схожі. Спортсмени, для яких характерний високий показник потреби у досягненні успіху, обирають атакуючий стиль діяльності: кількість атакуючих дій у них значно вища, аніж у спортсменів з перевагою потреби уникнення невдач, які частіше захищаються та діють на контратаках.
В процесі життєдіяльності будь-якої людини важливою проблемою є регуляція активності у варіативних умовах навколишніх реалій. Згідно з сучасними уявленнями сутнісною характеристикою цілісної психіки людини є саморегуляція цілеспрямованої активності, під час якої реалізовується єдність психіки на умовно виділених окремих рівнях, сторонах, функціях, можливостях, здібностях [1, 2, 3].
Здійснення психорегуляційного тренування є необхідними на всіх етапах навчально-тренувальної та змагальної діяльності, проте вибір та використання конкретного прийому регуляції емоційного стану повинен здійснюватись у відповідності індивідуальних особливостей спортсмена. Необхідно враховувати особливості досвіду його виступів на змаганнях, підготовленості та тренованості, розвитку вольових якостей, індивідуальні недоліки і переваги під час виявлення сили волі, а також інші характерні особливості спортсмена (відповідальність, сумлінність, комунікабельність, самолюбство).
У науковій літературі, яка присвячена психології
© Віра Улізько, Георгій Коробейніков, 2010
спорту, і, зокрема, психофізіологічним дослідженням спортивної діяльності розглядаються особливості психодіагностики в спорті, мотивації спортивної діяльності, вивченню емоційних станів спортсменів, пов’язанихзі змаганнями, індивідуально-типологічних властивостей психічних функцій спортсмена, особистості спортсмена і тренера [3, 4, 5]. В то же час, аналіз сучасних досліджень характеризує відсутність інтегральних критеріїв оцінки функціональних станів спортсмена за результатами психофізіологічної діагностики.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи є визначення рівня тривожності та використання елементів ідеомоторного та аутогенного тренування.
Завдання роботи:
1. Узагальнити отримані теоретичні дані.
2. Визначити рівень ситуативної та особистісної тривожності та виявлення підвищеного стану емоційної напруженості.
Матеріал та методи:
1. Теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел.
2. Психологічне тестування.
3. Дослідження функціонального стану (медико-біологічний контроль).
4. Методи визначення стану спеціальної фізичної підготовленості та змагальної діяльності.
5. Методи математичної статистики.
Результати дослідження.
З метою оцінювання рівня емоційного напруження кваліфікованих спортсменок з настільного тенісу проведено опитування за шкалою самооцінки особистіс-ної та ситуативної тривожності, що є інформативним методом самооцінки рівня тривожності спортсменок
проблеми фізичного виховання і спорту № 6 I 2010
перед основними змаганнями, так і стійкої характеристики спортсменок взагалі.
За відомостями, найвищий показник особистісної тривожності, який відповідає показникам >45 балам, свідчить про стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозу, а також реагування на різні ситуації станом тривоги.
У високо тривожних спортсменок ймовірність порушення діяльності в умовах стресу більша, тому спортсменам з високим рівнем особистісної тривожності необхідно приділяти особливу увагу при підготовці до відповідальних змагань (індивідуальний підхід у тренуванні).Розподіл спортсменок за ступенем вираженості особистісної тривожності наведено в табл.1. Дані свідчать про відсутність вираженості проявів слабкої оцінки особистісної тривожності у всіх 3-ох групах (менше >31 балів).
Розподіл спортсменів за ступенем вираженості ситуативної тривожності наведено у таблиці 2.
З наведених даних спостерігається високий показник особистісної тривожності у МС - 46±0,1, а також КМС - 46±0,16. Значення помірної особистісної тривожності (31 - 45 балів) відповідає показникам 1 розряду -44,5±0,19 (табл. 1).
Показник 1 розряду - 44,5±0,19 прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами команди, яким притаманний помірний ступінь вираженості особистісної тривожності.
Для порівняння оцінювався також стан ситуативної тривожності (див. табл. 2).
За результатами представлених у таблиці 2, у МС спостерігається високий показник самооцінки ситуативної тривожності - 51±0,16. За даними, помірний рівень показників ситуативної тривожності складав у спортсменок КМС - 41±0,27, а також у 1 розряду -37±0,23. Наявні значні розбіжності між показниками
особистісної та ситуативної тривожності у спортсменок групи I розряду, де ступінь вираження особистісної тривожності має значення 45,2%, а ситуативної 37%. Всі результати наведено на рис. 1.
Отримані дані психоемоційного стану ситуативної тривожності у МС - 51±0,16 свідчать про залежність спортивного результату у складнокоординаційних видах спорту від стану нервової системи спортсменок та мотивації до виграних зустрічей.
Дані аналізу ситуативної тривожності (див. табл. 2) становлять відсутність слабкої оцінки проявів ви-раженості психоемоційного стану спортсменок даних груп (>31 балів). Встановлено, що ступінь вираження особистісної тривожності у спортсменок з групи кандидатів у майстри спорту становить 46%, ситуативної тривожності складає 41,5%. У спортсменок з групи майстрів спорту ступінь вираження ситуативної тривожності становить 44,5%, особистісної тривожності
- 46,2% (рис. 1).
Підводячи підсумок слід зазначити, що у спортсменок високої кваліфікації МС 44,5% спостерігається висока ситуативна тривожність, що може викликати порушення уваги, іноді координації, показники яких впливають на координованість рухів у грі, поряд із цим ці гравці показують найвищі результати. Проте, у них помірні показники особистісної тривожності, про що свідчить їхня тривожність перед даною ситуацією (перед грою).
Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що тривожність як риса характеру особистості характеризує схильність відчувати небезпеку, страх у більшості ситуацій [1, 2]. Тривожність сама по собі не є негативною рисою.
Певний рівень тривожності звичайна і обов’язкова властивість активної особистості. В окремих дослідженнях показано, що низький рівень тривожності спортсменок є найбільш сприятливим фоном для де-
Таблиця 1
Розподіл спортсменів за ступенем вираженості особистісної тривожності (n = 40)
Вираженість проявів психоемоційного стану особистісної тривожності
Досліджувані групи Висока Помірна Слабка
>45 31-45 >31
МС 46±0,11 - -
КМС 46±0,16** - -
1 розрядники - 44,5±0,19* -
Примітки: 1. * - вірогідність відмінностей (р>0,05); 2.** - вірогідність відмінностей (р<0,01) у порівнянні із високою оцінкою МС.
Таблиця 2
Розподіл спортсменів за ступенем вираженості ситуативної тривожності (n=40)
Вираженість проявів психоемоційного стану ситуативної тривожності
Досліджувані групи Висока Помірна Слабка
>45 31-45 >31
МС 51±0,16 - -
КМС - 41±0,27* -
1 розрядники - 37±0,23** -
Примітки: 1. * - вірогідність відмінностей (р>0,05); 2. ** - вірогідність відмінностей (р<0,01) у порівнянні із високою оцінкою МС.
Спортсмени, що мають 1розряд
ЕГ(КМС)
ЕГ(МС)
37%
1
45,2%
41,5%
1
46%
44,5%
1
2
46,2%
0
45 50
5 10 15 20 25 30 35 40
ступінь вираженості, %
Рис. 1. Розподіл спортсменів за ступенем вираженості особистісної та ситуативної тривожності Примітки: 1 - ситуативна тривожність; 2 - особистісна тривожність.
2
2
монстрації високих і стабільних спортивно-технічних результатів. На думку Р.М. Найдиффера [3], характер і темперамент спортсмена накладають значний відбиток на прояв його тривожності. За відомостями, найвищий показник особистісної тривожності, який відповідає показникам >45 балам, спостерігається у спортсменок високої кваліфікації (МС) та свідчить про стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозу, а також реагування на різні ситуації станом тривоги.
У процесі змагальної діяльності застосовували певні психологічні процедури, спрямовані на зниження рівня тривожності тенісисток. Це використання елементів ідеомоторного та аутогенного тренування; формування позитивного, оптимістичного настрою перед виконанням вправи, упевненості у своїх силах; вправи на розслаблення м’язів-антагоністів, оволодіння елементами психічного самоконтролю. Вони дозволяють зменшити рефлекторно-м’язове напруження і скованість уваги у стресових ситуаціях.
Змістова сторона психологічного налаштування визначалася особистісними характеристиками кожного спортсмена. Для одних спортсменок робили установку не на кінцевий результат, а на процес виконання завдання, інших налаштовували на перемогу.
З цією метою практикували такі види психологічного налаштування: «Повторюйте частіше, що ви повинні це зробити і ви швидше щиро повірити в це», «повторюйте частіше, що ви повинні перемогти і ви швидше щиро повірите в це», «думати як переможець
- значить тримати під контролем свої думки і відчуття». Для подолання надмірної тривожності тенісистів вчили розслаблятися з подальшою швидкою концентрацією уваги в необхідний момент на важливому об’єкті.
висновки
1. Доведено, що кожен спортсмен, оволодівши прийомами психо-регулятивного тренування та перманентним їх використанням, підвищить стійкість
особистих кондицій у стресових ситуаціях і стабілізує свої результати під час відповідального змагального періоду.
2. Виявлено що рівень особистісної тривожності не пропорційний рівню ситуативної тривожності, спостерігаються значні розбіжності між показником особистісної та ситуативної тривожності у спортсменок 1 розряду особистісна тривожність складає 45,2%, проти ситуативної 37%.
3. Встановлено, що функціональний стан в кандидатів у майстри спорту характеризується високими рівнями прояву особистісної тривожності (46,23±0,16%) на фоні середніх значень вираження ситуативної тривожності (41,43±0,27%), що свідчить про підвищений рівень емоційного напруження та підвищеної чутливості у спортсменок.
Подальший напрямок дослідження. Порівняти стан емоційного напруження спортсменок з настільного тенісу в передзмагальний, змагальний та перехідний період, а також вивчення психофізіологічного функціонального стану людини в умовах високого психоемоційного напруження.
Список літератури
1. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. посіб. / Ю.П. Горго - К.: МАУП, 1999. - 197 с.
2. Коробейников Г.В. Особливості статевого диморфізму психофізіологічних функцій у дзюдоїстів високої кваліфікації / Г.В. Коробейников // Збірник наукових праць. Львів. - 2006. -77с.
3. Макаренко М.В. Динаміка функції уваги та її зв'язок з індивідуально типологічними властивостями нервових процесів у людей зрілого та похилого віку / Макаренко М.В., Лизогуб B.C., Кравченко O.K. [та ін.] // Фізіологічний журнал - 2000. -№ 1. - Т.46. - С. 75 - 81.
4. Найдиффер P.M. Психология соревнующегося спортсмена / P.M. Найдиффер; предисл. А.В. Подионова - пер. с англ. - М.: ФиС, 1979. - 224с.
5. Родионов А.В. Психологические основы тактической деятельности в спорте / А.В. Родионов // Теория и практика физической культуры. - 1993. - № 2. - С. 7 - 9.
Надійшла до редакції 10.03.2010р.
Улізько Віра Михайлівна Коробейніков Георгій Валерійович, д.б.н., проф.
george.65@mail.ru
