CC BY
9
ggBrgBgggg
ИВИДВЙ1ЯВДБИВИИ
УДК 332.122(477)
С.В. ЗАХАРЧЕНКО, к.е.н., Внницький кооперативний '¡нститут
Стан економши як базовий чинник конкурентоспроможност УкраТни та ii репошв: мйжнародний вимйр
У статтi представлено авторський п!дх!д до ощнювання конкурентоспроможност крани та ii репон1в, що базуеться на методологи мiжнародного 1нституту розвитку менеджменту. Наведено оцнки конкурентоспро-можност Укра'1'ни та ii репошв за iндикаторами стану економiки. На основi одержаних оцнок окреслено стра-тепчн напрями п'щвищення м'жнародноi конкурентоспроможност економки Украни та ii репошв.
Ключовi слова: конкурентоспроможнсть крани та ii репошв, фактори (субфактори) та ндикатори конкурен-тоспроможносл, стан економiки, м'жнародний вимiр, стратегии! напрями п'щвищення конкурентоспроможносл.
С.В. ЗАХАРЧЕНКО, к.э.н., Винницкий кооперативный институт
Состояние экономики как базовый фактор конкурентоспособности Украины и ее регионов: международное измерение
В статье представлен авторский подход к оценке конкурентоспособности страны и ее регионов, основанный на методологии международного Института развития менеджмента. Приведены оценки конкурентоспособности Украины и ее регионов по индикаторам состояния экономики. На основе полученных оценок обозначены стратегические направления повышения конкурентоспособности экономики Украины и ее регионов.
Ключевые слова: конкурентоспособность страны и ее регионов, факторы (субфакторы) и индикаторы конкурентоспособности, состояние экономики, международное измерение, стратегические направления повышения конкурентоспособности.
S. ZAKHARCHENKO,
PhD, Associate Professor of Economics and Finance, Vinnytsia cooperative institute
The economy as a basic factor of competitiveness Ukraine and its regions: the international dimension
The article presents the author's approach to the assessment of the competitiveness of the country and its regions, based on the methodology of the International Institute for Management Development. The competitiveness of Ukraine and its regions is estimated by taking into consideration economical indicators. Obtained results were utilized to plan strategic directions for improving the competitiveness of Ukraine and its regions' economy.
Keywords: competitiveness of the country and its regions, factors (subfactors) and indicators of competitiveness, economy, international dimension, strategic directions for improving competitiveness.
70 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №10 (185)/2016
© С.В. ЗАХАРЧЕНКО, 2016
Постановка проблеми. В ¡нформацмну епоху глобальна конкуренцт кра'н в¡дбуваeтьcя насамперед на оcнов¡ ¡нновацмного л¡дерcтва. Це висувае на перший план проблему покращення стану (структури, продук-тивноcт¡l механ¡зм¡в регулювання) економки Укра'-ни, оcк¡льки в¡д и вир¡шення щонайб¡льше залежить загальний рюень конкурентоcпроможноcт¡ ¡ держа-ви загалом, ¡ м рег¡он¡в. Тому оцЫка м¡жнародноí кон-курентоcпроможноcт¡ економ¡ки Укра'ни та И' рег¡он¡в мае не ттьки наукове, а й важливе практичне зна-чення, оcк¡льки може вивеcти ¡ кра'ну, ¡ репони на но-вий р¡вень модерызацмного оновлення у глобальному конкурентному просторк
Анал'13 досл'джень та публ'кащй з проблеми. Значний внеcок у розробку науково-практичних заcад оц¡нюваннЯ| анал¡зу та пщвищення м¡жнародноí конку-рентоcпроможноcт¡ Укра'ни та И' репоыв зробили фа-х¡вц¡ Фонду «Ефективне управл¡ння» [1] та окрем¡ учен¡ - Л. Антонюк [2], I. Брикова [3], М. Бутко [4], В. Дер-гачова [5], М. Диха [6], Я. Жалто [7], С. 1лляшенко [8], О. ЛарЫа [9], Л. Петкова [10], Ю. Полунеев [11], А. Хо-джаян [12], В. Чужиков [13], О. Шнипко [14] та ¡н. 1х-н¡ напрацювання дають достатньо повне уявлення про м^народний конкурентний потенц¡ал економ¡ки Укра'ни та и рег¡он¡в. Водночаc б¡льш¡cть доcл¡джень стм-раeтьcя на методолопю Вcеcв¡тнього економ¡чного форуму (ВЕФ), тод¡ як доcл¡дженням за методологию Iнcтитуту розвитку менеджменту (1РМ - Швейцарт, Лозанна) прид¡ляeтьcя значно менше уваги.
Метою статт'1 е оцЫка cтану економ¡ки Укра'ни та и рег¡он¡в у м¡жнародному вим¡р¡ - на оcнов¡ методологи 1РМ - та вcтановлення на п¡дcтав¡ отриманих оц¡нок cтратег¡чних напрям¡в його покращення.
Виклад основного матер'тлу. По^лення конку-рентних позиц¡й кра'ни та и рег¡он¡в на м¡жнародному рюы можливе лише за умови покращення стану 'хньо' економ¡ки. Не випадково фахюц 1РМ cубфактор cтану економки cтавлять на перше м¡cце cеред ¡нших cуб-фактор¡в конкурентоcпроможноcт¡ кра'н ¡ рег¡он¡B| що в¡дноcятьcя до фактора «продуктивнють економ¡ки». 0cновними ¡ндикаторами цього cубфактора е розм¡р валового продукту, ^оживчих витрат, ¡нвеcтиц¡й| за-ощаджень в краíн¡ та и рег¡онаX| у т. ч. за cекторами ¡ в розрахунку на душу наcеленнЯ| темпи та прогноз еко-ном¡чного зроcтання тощо [15].
Щоб виявити, як¡ ¡ндикатори, що характеризують стан економки, cприяють чи, навпаки, гальмують про-цеc пщвищення конкурентоcпроможноcт¡ кра'ни та 11 репоыв, заcтоcовуeтьcя cпец¡альна методика [16, а 114-118]. Зг¡дно з нею, оцЫки ¡ндикаторю-стимуля-тор¡в конкурентоcпроможноcт¡ одержуютьcя на оcнов¡ cп¡вв¡дношення (у в¡дcоткaх) фактичних (кра'ни ¡ реп-он¡в) Т мaкcимaльних значень ¡ндикaтор¡в (кра'н-лще-
рю). В¡дпов¡днO| оц¡нки ¡ндикaтор¡в-деcтимулятор¡в конкурентоcпроможноcт¡ одержуютьcя за cп¡вв¡дно-шенням м¡н¡мaльних ¡ фактичних значень ¡ндикaтор¡в.
Наш тдхщ до оц¡нки конкурентного потенц¡aлу реп-он¡в за cтaном 'хньо' економки у м¡жнaродному вим¡р¡ також передбачае викориcтaння процедури «зважу-вання» ¡ндикаторю нaц¡онaльноí конкурентост1ромож-ноcт¡ - за ^¡вв^ношенням його значень ¡ значень ¡н-дикатора крaíни-л¡дерa.
Значення агрегованого ¡нде^у конкуренто^ро-можноcт¡ кра'ни ¡ рег¡он¡в за cтaном економ¡ки роз-рaховувaлиcя як проcтa cередня арифметична з уах чacткових коеф¡ц¡eнт¡в.
За ц^ю методикою були одержaн¡ оцЫки конкурентного потенц¡aлу економ¡ки Укра'ни та и рег¡он¡в. За оонову розрaхунк¡в було взято ¡ндикаторну базу 1РМ за 2012 р¡к. 1й була надана перевага тому, що в по-дальшому на показниках конкурентоcпроможноc-т¡ економ¡ки Укра'ни та и рег¡он¡в познaчилиcя поди, пов'язaн¡ з Революц¡eю г¡дноcт¡ (2013-2014 рр.) та aнекc¡eю укрaíнcьких територм Роc¡eю (з 2014 р.). Зауважимо, що для оц¡нювaннЯ| окр¡м матерев 1РМ [15], були використаы мaтер¡aли Державно' cлужби cтaтиcтики Укра'ни [17], М^народного ¡нcтитуту менеджменту (М1М-Ки'в) та Фонду «Ефективне управляя» [1, c. 102-207].
Найважлившим ¡ндикаторами cтaну економ¡ки Укра'ни та и рег¡он¡в е показники валового внутрш-нього продукту (ВВП) та валового репонального продукт (ВРП) в розрахунку на душу нacелення. За першим показником (тут ¡ дaл¡ в рейтингу 1РМ-2012, що вклю-чае 59 cуб'eкт¡в) Укра'на поcтупaeтьcя л¡деру рейтингу Лю^ембургу (114510 дол.) у 31,7 раза (з показником - 3614 дол.). Серед репоыв Укра'ни за ВРП на душу нacелення лщерство тримають: Ки'в (9171 дол., що вщповщае 47-му м¡cцю в рейтингу 1РМ - п¡cля Мaлaйз¡')| Д^пропетров^ка (4546 дол.) та Донецька (4093 дол.) область 0cтaнн¡ м¡cця в рейтингу репоыв поc¡дaють Черн¡вецькa (1417 дол., що трохи бтьше, ыж у Брaзил¡'| яка замикае рейтинг 1РМ), Зaкaрпaтcькa (1590) та Тернопть^ка (1616 дол.) облacт¡.
Укра'на та и рег¡они трохи краще виглядають на м^народному р¡вн¡ за ¡ндикаторами ВВП та ВРП на душу нacелення за паритетом купюельно' апромож-ноcт¡ (ПКС). Середн¡й cумaрний ВРП1 в кран за ПКС становить 6131 дол. на одну огабу. Це показник бть-ший ВВП на душу нacелення чотирьох кра'н рейтингу 1РМ - 1ндп (3705 дол.), Ф¡л¡пп¡н (4096), 1ндонези (4663 дол.) та Йордани (5788 дол.), але в 13,7 раза менший, ыж у Катару (97175 дол.) - лщера рейтингу ¡ б¡льше як у 3 рази менший, ыж у Польщ¡ (20 733 дол.)
1 Сума ВРП по кра/н1 зазвичай не ствпадае з ВВП, оскльки не включае додану вартсть в неринкових сегментах економки (оборона, державне управл'ння тощо].
та Pociï (2Q 5B9 дoл.), якi займають, вiдпoвiднo, 36-тe та 37-мe мicця в peйтингy. Peгioни У^а^и в та-бeлi пpo paнги poзмiщyютьcя в та^му ж пopядкy, як i за пoпepeднiм iндикaтopoм, aлe в мiжнapoднoмy тaбe-лi пpo paнги займають мicця на дeкiлькa пoзицiй вищe, нiж за нoмiнaльним BPП на душу нaceлeння: Kиïв, на-пpиклaд (1B тиc. дoл.), - пюля Литви (2Q тиc. дoл.), яка займае 39-тe мicцe в peйтингy IPM.
Eкoнoмiчнa «вага» ^а'™ oцiнюeтьcя за ïï внecкoм у cвiтoвий BBП, а peгioнy - у BBП aбo cyкyпний BPR За цим iндикaтopoм У^а'^на peйтингy IPM займае 4B-й pядoк. lï чacткa у cвiтoвoмy BBП жладае тiльки Q,21 %, тoдi як C0A - 23,95 %, щo у 9Q,3 paзи бiльшe. B У^ан за чacткoю BPП у cyкyпнoмy BPП лiдиpyють Kиïв (1B,Q %), Дoнeцькa (12,7) та Днiпpoпeтpoвcькa (1Q,6 %) oблacтi. A нaймeншy «вагу» мають Ceвacтo-пoль (Q,7 %), Чepнiвeцькa (Q,9), Tepнoпiльcькa та Bo-линcькa (пo 1,3 %) oблacтi.
Для oцiнювaння кoнкypeнтнoгo пoтeнцiaлy eкoнoмiки фа'н i peгioнiв за BBП i BPП бiльш peпpeзeнтaтивним е пoкaзники нe вiдпoвiдниx чacтoк, a ïx cпiввiднoшeння з частками нaceлeння, тoбтo iндeкciв лoкaлiзaцi''. ^йб^ь-ший iндeкc лoкaлiзaцi'' BBП (за П^) cepeд ^аи peй-тингу IPM, за нашими poзpaxyнкaми, мае Kaтap - 6,66. Уфа'на за цим iндeкcoм (1 ,B1 ) займае 3Q^e мicцe, випepeджaючи i Pocirci (1,41 - 37-мe мicцe), i Пoльщy (1,42 - 36^e мicцe). З-пoмiж peгioнiв Уфа'''ни за ^e^ coм лoкaлiзaцiÏ BPП видiляютьcя тi ж peгioни, щo мають йoгo нaйбiльшy частку - Ю/лв (2,93, щo пpиблизнo вщ-пoвiдae Ю-му мicцю peйтингy, якe займають Hiдepлaн-ди), Днiпpoпeтpoвcькa (1,45) та Дoнeцькa (1,31) oблacтi (зi зм^ю мicць в peйтингy oблacтeй). Haймeнший Ы-дeкc лoкaлiзaцi'' BPП мають Чepнiвeцькa (Q,45 - на piвнi ЙopдaнiÏ, яка в peйтингy йдe вiдpaзy пicля Уфа'™), За-кapпaтcькa (Q,51) та Tepнoпiльcькa (Q,52) oблacтi.
Дyшoвий BBП i BPП зазвичай кopecпoндye зi ою-живчими витpaтaми дoмaшнix гocпoдapcтв на душу нaceлeння. Лiдepoм peйтингy IPM за цим iндикaтopoм е Швeйцapiя (46Q6B дoл.). Уфа'на (2 B13 дoл.) пo-cтyпaeтьcя 'й у 16,4 paзa i займае тiльки 54-тe мю-цe в peйтингy IPM. Cepeд peгioнiв Уфа'''ни пepшi мicця займають: K^te (5 957 дoл., |щ> в peйтингy IPM вiдпo-вщае 46-му мicцю - пicля Beнecyeли), Ceвacтoпoль (34Q9), Xapкiвcькa (3337) та О^ька (32B9 дoл.) oблacтi. Замикають peйтинг peгioнiв Зaкapпaтcькa (2Q7B дoл.), Tepнoпiльcькa (2151) та Cyмcькa (2236 дoл.) oблacтi. Piвeнь дyшoвиx cпoживчиx витpaт у ниx тpoxи вищий, ыж у Iндoнeзiï (1951 дoл., 56-тe мicцe в peйтингy IPM) i пpиблизнo у 2,5 paзи вищий, нiж у Iндiï (BB1 дoл.), яка пociдae ocтaннe мicцe peйтингy.
За oбcягoм cпoживчиx витpaт дo BBП (77,B %) Уфа'на займае пepшe мicцe в peйтингy IPM. Öe, з oднoгo бoкy, пoзитивнo, тoмy щo eкoнoмiкa iз «caмoïдcькoï»,
щo пpaцювaлa пepeвaжнo caмa на ceбe, пepeтвopю-eтьcя в eкoнoмiкy для людeй. Ццнак за цим пepшим мicцeм кpиютьcя й нeдoлiки cycпiльнoгo вiдтвopeн-ня, 6o бaгaтo «пpoïдaючи», мaлo зaлишaeтьcя pecypciв для poзшиpeння cycпiльнoгo виpoбництвa й мoдepнi-зац^' eкoнoмiки. ^му за пoкaзникoм cпoживчиx витpaт дo BPП (cкopигoвaним на BBП2) пoпepeдy мають бути тi peгioни, якi бiльшe виpoбляють, нiж аюживають (у мeжax peгioнy) i б^ыхю opieнтyeтьcя на внyтpiшнi ^н-дoгeннi) джepeлa дoxoдiв: Днiпpoпeтpoвcькa (55,1 %) i ^лтав^ка (55,2 %) oблacтi та K^È (56,2 %). B^o-вiднo, ocтaннi мicця вiдвoдятьcя Чepнiвeцькiй (13B,4 %) i Tepнoпiльcькiй (115,1 %) oблacтям та Ceвacтo-пoлю (114,9 %). Пepшi двi oблacтi мають пiдвищeний cпoживчий пoтeнцiaл пpoти BPП завдяки нaдxoджeн-ням зapoбiтчaн iз-зa кopдoнy, а Ceвacтoпoль тoмy, щo у cклaдi йoгo нaceлeння значну чacткy cклaдaють вм-cькoвi пeнcioнepи з дocтaтньo витоким piвнeм пeнciй.
За cпoживчими витpaтaми дepжaви кoлeктивнoгo xa-paктepy, як пpизнaчeнi для зaбeзпeчeння гpoмaдcькo-га пopядкy, пiдтpимaння нaцioнaльнoï oбopoни, зaбeзпe-чeння oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, пpoвeдeння нayкoвo-дocлiдниx poбiт тoщo, в poзмipi 2Q9 дoл. на oд-ну oco6ó Уфа'на займае пepeдocтaннe мicцe в peйтингy IPM, випepeджaючи ттьки Iндiю (154 дoл.) та пocтyпa-ючиcь лiдepy peйтингy - Hopвeгi'' (1B,9 тиc. дoл.) у 9Q,4 paзи. За cпoживчими витpaти на душу нaceлeння ce^ тopy зaгaльнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння вepxнi мicця в peйтингy peгioнiв, пpичoмy зi значним вiдpивoм вiд Ы-шиx peгioнiв, займають: Kиïв (445 дoл., !o, oднaк, вiдпo-вiдae тiльки 56-му мicцю в peйтингy IPM - пюля K^ra^i), Ceвacтoпoль (332) та oблacть (316 дoл.). Hzœ-
нi мicця peйтингy пociдaють Дoнeцькa (13B дoл.), Зaпo-piзькa (152) та Tepнoпiльcькa (155 дoл.) oблacтi.
За cпiввiднoшeнням cпoживчиx витpaт дepжaви дo BBП (6,B9 %) Укpaïнa пociдae ocтaннe мicцe в peйтин-гу IPM, пocтyпaючиcь лiдepy (Дани) на 22,52 в. п. Ce-peд peгioнiв Укpaïни за вiднoшeнням cпoживчиx ви-тpaт ceктopy зaгaльнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння дo BPП найвищ^ мicцe в peйтингy займають Житoмиp-cькa (16,6 %, щo вiдпoвiдae 34 мicцю peйтингy IPM -пюля Pociï), Чepнiгiвcькa (15,9 %) oблacтi та м. Ceвac-тoпoль (15,6 %), тoбтo тi peгioни, якi мають нeвeликий за oбcягoм BPП. I, навпаки, peгioни, яю мають нaйбiль-0i йoгo oбcяги - Дoнeцькa (4,7 %) i Днiпpoпeтpoвcькa (5,1) oблacтi та Kиïв (5,B %) - замикають peйтинг за цим iндикaтopoм. Üднaк на цeй iндикaтop мoжнa пo-дивитиcя i з iншoгo бoкy: ocкiльки кoлeктивнi cпoжив-чi витpaти ce^opy зaгaльнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння щoнaйбiльшe включають витpaти цeнтpaльниx та мic-цeвиx opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння на виpoбництвo
cycпiльниx тoвapiв i пocлyг (зaбeзпeчeння гpoмaд-
2 Piзниця м'!ж BBÏ i cyмapним BPï poзпoдiлeнa пpoпopцiйнo äo oбcягiв BPÏ.
cькoгo пopядкy, oxopoни дoвкiлля, iннoвaцiйнoÍ' дiяль-нocтi тoщo), то йoгo мoжнa poзглядaти i як пoкaзник пpoдyктивнocтi eкoнoмiчнoï дiяльнocтi в peno! i тoдi peгioни, y яю/ix цi витpaти мeншi ^a oдиницю BPП), бу-дуть мaти вищу кoнкypeнтocпpoмoжнicть.
Зa вaлoвим нaгpoмaджeнням ocнoвнoгo кaпiтaлy (oбcягoм iнвecтицiй в peaльний кaпiтaл) в poзpaxyн-ку нa душу нaceлeння (6BQ дoл.) УкpaÍ'нa в peйтингy IPM знaxoдитьcя нa 57-му мicцi, пocтyпaючиcь лiдepy (Kaтapy - 2Б 949 дoл.) y З9,Б paзa. Ùe нижчe cтoять тiльки Фiлiппiни - 52B тa Iндiя - 45B дoл. Haвiть Шль-щa (273Q дoл. - 37-мe мicцe) тa Pociя (2Б5B дoл. -3B-мe мicцe) виглядaють зa цим iндикaтopoм знaчнo кpaщe. Ha peгioнaльнoмy piвнi вaлoвe нaгpoмaджeн-ня ocнoвнoгo кaпiтaлy мoжнa oцiнити зa oбcягoм пiтaльниx iнвecтицiй3 нa душу нaceлeння. Зa цим пo-кaзникoм видiляютьcя: Ю/мв (2579 дoл., щo пpиблизнo вiдпoвiдae 39-му мicцю в peйтингy IPM, я^ пociдae Kaзaxcтaн), KиÍ'вcькa oблacть (112Q) i AP Kpим (1Q79 дoл.). Boднoчac 1B peгioнiв зa дyшoвим oбcягoм ^пЬ тaльниx iнвecтицiй пocтyпaютьcя нaвiть Iндiï, ocoбливo
- Житoмиpcькa (217 дoл.), Чepнiвeцькa (23B) тa Чep-нiгiвcькa (25Q дoл.) oблacтi.
Зa вaлoвим нaгpoмaджeнням ocнoвнoгo кaпiтaлy (y вiдcoткax вiд BBП -1B,B) УкpaÍ'нa в peйтингy IPM зa-ймae 45-тe мicцe, |щ> мeншe нiж y Kитaю (1-i±ie мicцe
- 45,B %) нa 27,Q в. п. З-пoмiж peгioнiв зa oбcягoм пiтaльниx iнвecтицiй дo BPП (y вiдcoткax) пepшi пoзицiï в peйтингy peгioнiв Укpa'Íни зaймaють: AP Kpим (52,1 %, !o нaвiть кpaщe, нiж y Kитaю), KиÍ'вcькa oблacть (31,1 %) тa K^È (2B,1 %). Ücтaннi мicця пociдaють, як i в peйтингy зa пoпepeднiм iндикaтopoм, Житoмиpcькa (11,Б %), Чepнiвeцькa (11,7) тa Чepнiгiвcькa (12,1 %) oблacтi. Ix знaчeння тpoxи вищi, нiж y IpлaндiÍ', якa зa цим iндикaтopoм зaймae ocтaннe мicцe в peйтингy IPM. Ta-кa peгioнaльнa acимeтpiя зa кaпiтaльними iнвecтицiями мaтимe в мaйбyтньoмy нaдзвичaйнo нeгaтивний вплив нa cтpyктypy eкoнoмiки бiльшocтi peгioнiв.
Cyмy вaлoвиx пpивaтниx (дoмaшнix гocпoдapcтв) i дepжaвниx зaoщaджeнь нaзивaють вaлoвими вну-тpiшнiми (нaцioнaльними) зaoщaджeннями. Зa ïx o6-cягoм - 2Б,5 млpд. дoл. - УкpaÍ'нa пociдae ттьки 5Q-тe мicцe в peйтингy IPM, пocтyпaючиcь Kитaю (3117,7 млpд. дoл.) y 117,Б paзiв. Для oцiнки кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi ^aÍ! бтыхю знaчeння мae iндикaтop вa-лoвиx внyтpiшнix зaoщaджeнь в poзpaxyнкy нa душу нaceлeння. Xoчa й зa цим iндикaтopoм (5BQ дoл.) Укpa-Í'нa знaчнo пocтyпaeтьcя poзвинyтим кpaÍ'нaм, зoкpeмa Люкceмбypгy (5B431 дoл.) - бтыхю як y 1QQ paзiв, зa-ймaючи cкpoмнe (57-мe) мicцe в peйтингy IPM, тoдi як Pociя (412B дoл.) - 34-тe, Пoльщa (2BБ4 дoл.) - 423 Ïo^зник вaлoвoгo нaгpoмaдженням ocнoвнoгo кaпiтaлy, нa в'щм'ну вщ пoкaзникa ^п^льних iнвеcтицiй, не включae aMop-тизaцlйнi вiдpaxyвaння в1Д paнiше cтвopенoгo ^П^ЛУ.
re. Ha peгioнaльнoмy piвнi пoкaзник вaлoвиx внyтpiшнix зaoщaджeнь нe poзpaxoвyeтьcя, тoмy cкopиcтaeмocя пoкaзникoм пpиpocтy aктивiв (фiнaнcoвиx тa нeфiнaн-coвиx) дoмoгocпoдapcтв нa душу нaceлeння. Biн пoкa-зaв, щo yпpoдoвж poзpaxyнкoвoгo пepioдy aктивнo нa-poщyвaли cвoÍ' aктиви дoмoгocпoдapcтвa ДoнeцькoÍ' (7ББ дoл. нa oднy oco6Ó), ЛyгaнcькoÍ' (Б47), ПoлтaвcькoÍ' (Б45) тa дeякиx iншиx oблacтeй, тoдi як чoтиpи peгioни - Üдecькa (-422) i Xap^^^ (-1БQ) oблacтi, Ceвac-те^ль (-399) тa AP Kpим (-71 дoл.) - «пpoÍ'дaли» Íx.
Дeщo кpaщe УкpaÍ'нa виглядae зa чacткoю вaлoвиx внyтpiшнix зaoщaджeнь y BBП (1Б,1 %), зaймaючи 53-те мicцe в peйтингy IPM, xoчa вoнa й пocтyпaeтьcя Ka-тapy зa цим iндикaтopoм (73,1 %) нa 57,Q в. п. Cepeд peгioнiв зa тeмпoм зpocтaння aктивiв дoмoгocпoдapcтв дo тeмпy зpocтaння BPП лiдиpye Cyмcькa oблacть (2B,B %); дaлi йдуть - Лyгaнcькa (23,9) тa Чepнiгiв-cькa (23,Q %) oблacтi. Ücтaннi мicця в peйтингy нaлe-жaть peгioнaм з вщ'емним пpиpocтoм aктивiв дoмoгoc-пoдapcтв - Ceвacтoпoлю (-15,Б %), Üдecькiй (-14,B) i Xapкiвcькiй (-5,1) oблacтям тa AP Kpим (-3,4 %).
Bвaжaeтьcя, щo чим eкoнoмiкa кpaÍ'ни тa peгioнy мae пpoгpecивнiшy ceктopaльнy CTpy^ypy eкoнoмi-ки (чacткa пpoмиcлoвocтi пepeвaжae чacткy aгpapнo-гo ceктopa, a чacткa cфepи пocлyг пepeвaжae чacткy пpoмиcлoвocтi), тим вoнa мae вищу кoнкypeнтocпpo-мoжнicть. Дo ^aH !o мaють eкoнoмiкy пocтiндycтpi-aльнoгo типу чи нaближeнy дo нeï, в peйтингy IPM вщ-нocитьcя й УкpaÍ'нa. У нeÍ' нa аль^^ гocпoдapcтвo (y вaлoвiй дoдaнiй вapтocтi [BДB]) пpипaдae 7,B % (7-мe мicцe в peйтингy), пpoмиcлoвicть - 25,3 % (39-тe мicцe) i cфepy пocлyг - ББ,9 % (37-мe мicцe).
Cepeд peгioнiв Укpaïни нaйбiльш aгpoopieнтoвaнy eкoнoмiкy ^a внecкoм ciльcькoгo гocпoдapcтвa y BДB) мaють Xepcoнcькa (21,3%), Tepнoпiльcькa (2Q^) тa Biнницькa (2Q,5 %) oблacтi. У циx oблacтяx, a тaкoж y Kipoвoгpaдcькiй, Чepнiгiвcькiй тa Чepкacькiй oблac-тяx, чacткa aгpapнoгo ce^opy нaвiть бiльшa, нiж y !н-дiï (пepшe мicцe cepeд ^an-i peйтингy IPM), y якoï нa aгpapний ceктop пpипaдae 17 %.
Eкoнoмiкy iндycтpiaльнoгo типу (зa внecкoм пpoмиc-лoвocтi y BДB) мae Лyгaнcькa oблacть (пoнaд 5Q %), нaближeнy дo нeÍ' - Дoнeцькa, Днiпpoпeтpoвcькa, Зa-пopiзькa i Пoлтaвcькa oблacтi (4Q-45 %). Heзнaчним e iндycтpiaльний ceктop y Kиeвi (Б,7 %, щo вiдпoвi-дae piвню Гoнкoнгy, який мae нaймeншy чacткy cepeд cyб'eктiв peйтингy IPM), Чepнiвeцькiй (12,3), Boлин-cькiй (14,Q %) тa дeякиx iншиx oблacтяx, ocoбливo зa-xiдниx i цeнтpaльниx.
Eкoнoмiкa пocтiндycтpiaльнoгo типу (зa внecкoм cфepи пocлyг y BДB) нaйбiльш iнтeнcивнo poзвивa-eтьcя y Kиeвi - 93,3 % (пoдiбнo дo Гoнкoнгy), a тa-кoж y Ceвacтoпoлi (B5,7), Üдecькiй (7B,5) i Xapкiвcькiй
(72,6) oблacтяx та AP Kpим (74,2 %). Haймeншy част-ку cфep пocлyг (вiд 44 дo 53 %) мають oблacтi з e^-нoмiкoю iндycтpiaльнoгo i близькoгo дo ньoгo типу.
Жoднa фа'на cвiтy нe мoжe бути кoнкypeнтocпpo-мoжнoю за вciмa видами eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi. Boд-нoчac, чим бтыхю тaкиx видiв, чи вища дивepcифiкa-цiя eкoнoмiки фа'''ни (piзнoмaнiтнicть видiв дiяльнocтi), тим бiльшe вoнa зacтpaxoвaнa вiд pизикiв. У дивep-cифiкoвaнiй eкoнoмiцi пaдiння вapтocтi aктивiв oднoгo виду дiяльнocтi зазвичай кoмпeнcyeтьcя зpocтaнням iншoгo. Дo peчi, важкють пpoтiкaння кpизи в Укpaïнi пoяcнюeтьcя в тoмy чиcлi й cлaбкoю дивepcифiкaцieю 'Ï eкoнoмiки (гiпepcпeцiaлiзaцieю на чopнiй мeтaлyp-г1Т та xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi), яку eкcпepти mim-k^è oцiнюють на piвнi 3,17 бала (55^e мicцe в peйтингy IPM) пpoти B,5B у Hiмeччини. Cтyпiнь дивepcифiкaцiï eкoнoмiки, зoкpeмa пpoмиcлoвocтi, peгioнiв ми визна-чали за таким кoeфiцieнтoм:
Кд =
1
К
(1 )
гк
дe Kä - кoeфiцieнт дивepcифiкaцiï пpoмиcлoвocтi; KrK
- кoeфiцieнт гaлyзeвoÏ кoнцeнтpaцiÏ пpoмиcлoвocтi.
Koeфiцieнт гaлyзeвoÏ кoнцeнтpaцiÏ пpoмиcлoвocтi, у
cвoю чepгy, poзpaxoвyвaвcя за тaкoю фopмyлoю:
(2)
г=1 р К
дe i - iндeкc n-ï гaлyзi (aбo виду дiяльнocтi); n - кть-кють гaлyзeй (видiв дiяльнocтi); P,, K{ - oбcяг peaлiзoвa-нoÏ пpoмиcлoвoÏ пpoдyкцiÏ i-ï гaлyзi (вiдпoвiднo, P - pe-гioнy, K - фа'''ни) для вcix i, для яюж Щ / Р-Щ I К)> 1; P, K - oбcяг peaлiзoвaнoÏ пpoмиcлoвoÏ пpoдyкцiÏ вiдпo-вiднo peгioнy i кpaïни.
Poзpaxyнки кoeфiцieнтa дивepcифiкaцiï пoкaзaли, щo нaйбiльш дивepcифiкoвaнy cтpyктypy пpoмиcлo-вocтi мають Львiвcькa (Q,633), Xapкiвcькa (Q,55B) та Зaпopiзькa (Q,53B) oблacтi. У peгioнax з вузь^ю oie-цiaлiзaцieю кoeфiцieнт дивepcифiкaцiï малий: у Чep-кacькiй oблacтi - Q,295 (cпeцiaлiзaцiя на виpoбництвi xapчoвиx i xiмiчниx пpoдyктiв), у Ceвacтoпoлi - Q,3QB (на видax дiяльнocтi BПK), у Зaкapпaтcькiй oблacтi -Q,313 (на мaшинoбyдyвaннi) (див. табл.).
Люльки eкoнoмiкa pинкoвoгo типу poзвивaeтьcя ци-клiчнo, тo дyжe вaжливo, щoб вoнa була стегаю, ocoбли-вo пiд чac физи. Ha жаль, уфа^ь^ eкoнoмiкa е дyжe нecтiйкoю в eкoнoмiчниx циклax. Пpo цe кpacнoмoвнo cвiдчить пoкaзник пaдiння ïï BBП у кpизoвoмy 2QQ9 p.
- на 15,1 %, !o е aнтиpeкopдoм cepeд фа'н peйтингy IPM. Bлacнe, й eкcпepти MIM-KиÏв нeвиcoкo oцiнюють ÏÏ aнтикpизoвий пoтeнцiaл - у 2,54 бала, !o вiдпoвiдae 57-му мюцю peйтингy IPM, пpoти 7,77 бала у Hopвe-nï. Ùe нижчi oцiнки мають тiльки Бoлгapiя i Xopвaтiя. Cтiйкicть yкpaïнcькиx peгioнiв дo кpизoвиx явищ дocить тoчнo мoжнa oцiнити за тeмпoм змiни BPП у нaйбiльш
кpизoвий piк. ßw^o за такий piк взяти 2QQ9-^ тo ста-тиcтикa вказуе на тe, щo нaйкpaщe пpиcтocoвaними дo викликiв pинкoвoÏ cтиxi'' е peгioни з нeвeликим BPП i пo-piвнянo cлaбкoю втягнyтicтю у cвiтoгocпoдapcькi зв'язки - Tepнoпiльcькa (пaдiння BPП - на 5,6 %), Xepcoнcькa (на 7,Q) та MикoлaÏвcькa (на 7,5 %) oблacтi. I, навпаки, peгioни, ocнoвy eкoнoмiки якиx жладають eкcпopтoo-pieнтoвaнi гaлyзi - Зaпopiзькa (пaдiння BPП на 21,1 %), Дoнeцькa (на 1B,4 %) та ík - aбo cфepa пocлyг, зoкpeмa фiнaнcoвий ceктop - (на 1B,3 %), нaймeнш ошю дo викликiв, пoв'язaниx iз кpизoю.
Koнкypeнтocпpoмoжнoю eкoнoмiкa мoжe бути, як!) у нeï е пepcпeктиви poзвиткy. Bиxoдячи з цьoгo, мe-тoдoлoгiя IPM пepeдбaчae викopиcтaння найважли-вiшиx пpoгнoзниx пoкaзникiв: зpocтaння BBП та BPR iнфляцiï, piвня бeзpoбiття, плaтiжнoгo бaлaнcy тoщo. Cлiд oднaк зауважити, щo фopc-мaжopнi oбcтaвини, пoв'язaнi з poc^^^^i oкyпaцieю yкpaïнcькиx зeмeль, cyr^o cкopигyвaли бiльшicть пpoгнoзниx пoкaзникiв poзвиткy Укpaïни та ïï peгioнiв.
У п^умку за cyбфaктopoм «Cтaн eкoнoмiки» Укpa-'на в peйтингy IPM займае 4B-мe мicцe. Пpичoмy у пepшiй дecятцi кpaïн у нoвiтнiй дoвoeнний пepioд вo-на знaxoдилacь тiльки за iндикaтopaми cпoжив-чиx витpaт дoмaшнix гocпoдapcтв (дo BB^, внecкoм ciльcькoгo гocпoдapcтвa у вaлoвy дoдaнy вapтicть та зpocтaнням BBП на душу нaceлeння.
Haйвищi пoзицiÏ в peйтингy кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi peгioнiв Укpaïни за цим cyбфaктopoм займають: K^'^ (у cepeдньoмy 33,7 % вщ нaйкpaщиx знaчeнь iн-дикaтopiв cyбфaктopa), який за багатьма важливими пoзицiями, зoкpeмa BPП на душу нaceлeння, займае пepшe мicцe, xoчa й мав знaчнe пaдiння oбcягy BPП пiд чac кpизи 2QQ9 po^. Kpiм тoгo, вiн мае нecпpи-ятливий пpoгнoз щoдo ^e^y cпoживчиx цiн та викo-нання дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв; Днiпpoпeтpoвcькa oблacть (3Q,9 %), яка нaйбiльшe виpiзняeтьcя за iнди-кaтopaми BPП та cпoживчиx витpaт дoмaшнix гocпo-дapcтв; Дoнeцькa oблacть (3Q,5 %), яка, як i пoпepeдня (дo пpoвeдeння aнтитepopиcтичнoÏ oпepaцiÏ), виpiзня-лacя за iндикaтopaми BPП, ocoбливo щoдo йoгo зpoc-тання, та швидкoгo пpиpocтy кaпiтaльниx iнвecтицiй. Замикають peйтинг за cyбфaктopoм cтaнy eкoнoмiки Зaкapпaтcькa (23,7 %) i Житoмиpcькa (24,3) oблacтi та Ceвacтoпoль (11,7 %) (див. pzc.).
Пoзицiювaння Укpaïни та ÏÏ peгioнiв в мiжнapoднo-му кoнкypeнтнoмy пpocтopi за cтaнoм ÏxньoÏ eкoнoмiки cвiдчaть пpo тe, щo eкoнoмiчний кypc дepжaви е pe-гpecивним. Цeй кypc пpoлoнгye iнвecтицiйнy нeпpи-вaбливicть й iннoвaцiйнy нecпpoмoжнicть Уфа'ни, а oтжe, cпpямoвye ÏÏ дo гpyпи кpaïн «тpeтьoгo cвiтy». Cy-чacнa Укpaïнa мaйжe втpaтилa пoзицiÏ тexнoлoгiчнo-гo лiдepa, яким була в pядi гaлyзeй (кocмiчнa тexнiкa,
^иверсифшащя структури промисловосп за репонами Укра'ши, 2010 р.
Репон (область) Добувна промисловють, % Переробна промисловють, % Виробництво та розподшення електроенергм, газу та води, % З1 л * 1-и О. 0) 00 СГ н X и "51 1- 0) о *
видобування па-ливно-енергетичних корисних копалин видобування корисних копалин, кр1м паливно-енер-гетичних виробництво хар-чових продукпв, напоТв та тютюно-вих вироб1в легка промисловють оброблення дере-вини та виробництво вироб1в з дере-вини, кр1м мебл1в целюлозно-паперо-ве виробництво; ви-давнича д1яльнють виробництво коксу, продуклв нафтопе-рероблення ? ' г га Е о X '5 4 .1 о ё £ 1 с 0 со 0 ||> Е 4 х == 8 5 ц £, 1 5 ст «О щ О- О 11 "1 1 металурпйне виробництво та виробництво ГОТОВИХ металевих вироб1в машинобудування н и 0 X л ^ к "й СГ СО 1 I
АР Крим 3,6 1,4 30,3 0,2 0,1 1,3 0,0 21,3 2,8 2,4 12,3 0,5 23,8 0,442
ВЫницька 0,0 1,6 58,6 0,7 3,1 1,0 0,0 4,7 2,2 2,7 5,0 0,9 19,5 0,326
Волинська 2,8 0,5 37,4 1,4 7,4 4,8 0,0 3,4 1,3 3,4 15,0 7,3 15,3 0,360
Днппропетровська 3,4 21,9 6,9 0,3 0,0 1,5 2,5 5,5 1,7 35,7 6,9 1,3 12,4 0,415
Донецька 10,2 2,9 6,9 0,2 0,0 0,5 7,3 3,3 2,2 40,6 10,6 1,6 13,7 0,509
Житомирська 0,0 9,2 30,5 5,0 3,2 4,6 0,0 5,3 11,3 6,7 6,7 1,9 15,6 0,406
Закарпатська 0,1 1,3 15,3 5,1 4,6 1,0 0,0 7,2 1,1 0,6 41,4 6,4 15,9 0,313
Запсрзька 0,0 2,7 9,8 0,3 0,0 0,5 4,7 2,0 2,6 34,6 20,0 0,3 22,5 0,538
1вано-Франк1вська 6,2 0,3 15,3 2,0 9,2 3,0 6,9 9,0 6,9 1,2 2,4 1,7 35,9 0,417
КиТвська 0,0 0,3 35,1 1,7 0,6 8,1 0,1 9,6 7,0 6,4 7,3 2,1 21,7 0,429
Юровоградська 0,0 3,1 49,4 0,6 0,9 0,8 0,0 2,4 2,2 8,9 15,3 1,2 15,2 0,389
Луганська 15,2 0,1 3,3 0,3 0,1 1,7 26,1 7,2 1,1 20,6 10,2 1,0 13,1 0,429
Льв1вська 4,4 0,3 26,5 3,3 3,2 5,4 6,9 7,8 4,1 4,4 11,6 3,1 19,0 0,633
МиколаТвська 0,0 0,7 31,8 3,3 0,3 0,3 0,0 0,9 2,9 16,0 18,2 0,4 25,2 0,505
Одеська 0,0 0,1 25,6 0,6 0,2 1,2 22,1 14,2 1,8 8,7 10,1 0,8 14,6 0,450
Полтавська 8,9 11,1 19,8 0,3 0,1 0,2 31,3 1,3 1,0 0,7 18,8 0,3 6,2 0,317
Р1вненська 0,2 2,5 21,3 0,5 7,7 0,6 0,0 15,8 11,8 2,2 4,8 1,1 31,5 0,354
Сумська 16,3 0,1 20,9 2,8 0,7 0,7 2,1 8,9 1,7 5,6 25,8 0,5 13,9 0,409
Терногпльська 0,0 2,4 43,5 2,6 1,4 3,3 0,1 4,2 3,4 2,5 10,5 3,3 22,8 0,427
Харювська 3,8 0,4 30,1 0,9 0,9 4,1 4,9 5,8 5,2 2,8 18,5 2,4 20,2 0,558
Херсонська 0,0 0,4 48,6 0,3 2,0 1,8 0,0 4,2 4,2 3,5 15,1 1,8 18,1 0,369
Хмельницька 0,0 0,9 31,8 2,4 0,4 1,8 0,0 7,0 10,5 3,3 9,5 2,1 30,3 0,414
Черкаська 0,0 1,0 48,9 1,2 0,6 2,8 0,0 21,6 1,2 0,8 8,7 1,4 11,8 0,295
Чернпвецька 0,0 1,1 25,5 6,6 3,5 1,5 0,0 6,7 5,1 5,8 8,6 4,0 31,6 0,438
Чернппвська 7,0 0,3 46,6 3,1 1,5 9,1 3,6 2,1 0,8 1,3 6,1 1,3 17,2 0,346
м. КиТв 1,1 0,0 20,8 0,7 0,3 6,3 0,1 5,7 1,7 1,8 5,7 1,0 54,8 0,349
м. Севастополь 0,0 3,0 14,6 0,3 0,0 0,4 0,0 1,3 1,1 4,6 13,0 44,9 16,8 0,308
Украина 4,9 5,1 18,0 0,8 0,7 2,4 6,9 5,9 2,6 18,8 10,9 1,6 21,4 0,370
О О
.С
>
сг л
0
1
н
"О
<
п о ш
=1 "О
о
СП
в о
"О
2 <
со ш
I
о
СЛ
*Розраховано / складено на основ1 даних [18, с. 27-38].
М1жнародна конкурентоспроможшсть Укра'ши та м кращих значень ¡ндикатор1в кра!н-л1дер1в
Джерело: складено автором за розрахунковими даними.
ав^будування, суднобудування та ¡н.) в 70-80-т роки минулого стол¡ття. Hин¡ наукоeмн¡сть промислово-го виробництва УкраТни складае близько 0,3 %, що на порядок менше, н¡ж у найб¡льш розвинених краТн. За випуском продукцп (57 %) в УкраТн переважае другий (сталеливарна промисловють) ¡ трет¡й (х¡м¡чна про-мислов¡сть) технолог¡чний уклади. На четвертий уклад (ав^косммна, атомноенергетична, електронна, теле-комун¡кац¡йна) припадае 38 %, а на п'ятий (галуз¡ ¡н-формацмноТ економ¡ки) - т¡льки 4 % [19, с. 14].
Для того щоб остаточно не перетворитися на свтову периферш, що виробляе дешеву сировинну продук-ц¡ю, в економщ УкраТни та ТТ рег¡он¡в необхщно в най-ближч¡ 15-20 роюв:
- кардинально пол¡пшити ¡нституц¡йн¡ рамки: досяг-ти в краíн¡ пол™чноТ стаб¡льност¡, соц¡ального партнерства, м^репональноТ та м¡жконфес¡йноí злаго-ди, правочинностк удосконалити антимонопольне та б¡знес-законодавство; сприяти розвитку державно-приватного партнерства; забезпечити пщтримку нацЬ онального товаровиробника, в т. ч. на стади реалЬа-цм державних програм та бюнес-планю; запровадити м¡жнародн¡ стандарти якост¡;
- змщнити в¡йськово-промисловий комплекс, по-долати вмськову загрозу з боку Роси;
- диверсиф¡кувати структуру вид¡в економмноТ д-яльност¡, передус¡м промислових, вщдаючи перевагу ¡нновац¡йно ор¡eнтованим (п'ятого й шостого техноло-
репошв за станом економши, середнш % в1д най-
г¡чних уклад¡в), ¡мпортозам¡щуючим та експортоорюн-тованим видам: виробництво ав^цмноТ, косм¡чноТ та медичноТ техн¡ки, надчистих матерев, монокриста-л¡в, електрон¡ки; бю- та ¡нформац¡йн¡ технологи; фармацевтика; програмне забезпечення тощо;
- активюувати п¡дприeмницьку д¡яльн¡сть, запровадити вигщы для УкраТнськоТ держави схеми транс-нац¡онал¡зац¡í та кластеризаци украТнських компан¡й, забезпечити адекватну державну пщтримку суб'ектю малого й середнього бюнесу, в т. ч. ¡нновац¡йного, ¡, в п¡дсумку, знизити напругу на ринку працк
- забезпечити прозорий¡прискорений трансфер вЬ тчизняних ¡ заруб¡жних ¡нновац¡й, необх¡дних для фор-мування нацюнальноТ ¡нновацмноТ системи;
- посилити ¡нвестицмну приваблив¡сть на уах р¡внях (за рахунок птьгових умов оподаткування, надання субсид¡й, вдосконалення ¡нфраструктури та усунення адм¡н¡стративних бар'ерю), актив¡зувати ¡нвестицм-ну д¡яльн¡сть, зокрема збтьшити обсяги ¡нвестиц¡й у людський капггал, у модерн¡зац¡ю економ¡ки (НДДКР тощо), у розвиток проблемних територм;
- наростити показники ВВП та ВРП, споживчих ви-трат на душу населення (в т. ч. за ПКС) до середнього рюня краТн ¡ репоню £С;
- скоротити витрати в сектор¡ державного управлЫ-ня (на основ¡ казначейського контролю) та забезпечити прирют валових нацюнальних заощаджень ¡ актива домогосподарств задля Тх ¡нвестиц¡йного спрямування;
- 3Hi3iTi piBeHb ¡HfleKcy cnoxiBHix iiH (¡H^nniM) flo «CTeni» GBponewcbKoro qeHTpanbHoro 6aHKy (He 6inbi±ie 2 % b piK);
- 3a6e3neHi/m/i 36inbi±ieHHn floxofliB MiciieBix 6roflxe-TiB y CBiTni 3axofliB i3 fleieHTpanbaii'i cicTeMi flepxaB-Horo ynpaBniHHn.
Bmchobkm
OqiHKa MixHapoflHoi KoHKypeHTocnpoMoxHocTi yKpa'i-hi Ta n perioHiB 3a cy6$aKTopoM cTaHy eKoHoMiKi (3rifl-ho MeToflonorii' IPM) noKa3ana, i^o BoHa b qinoMy i 3a 6inbi±iic™ iHfliKaTopiB e HeBicoKoro, a oTxe, noTpe6ye noKpa^eHHn. flnn qboro Heo6xiflHoro e Hi3Ka 3axofliB i3 iHHoBai4ii/iHoi MoflepHi3aqii eKoHoMiKi Ta noninixieHHn yMoB xiTTeflinnbHocTi nroflei.
npofloBxeHHn flocniflxeHb y Bi3HaHeHoMy HanpnMKy flo3BoniTb BinBiTi TpeHfli po3BiTKy eKoHoMiKi yKpa'Hi Ta ii' perioHiB y MixHapoflHoMy KoHKypeHTHoMy npocTopi.
CnucoK BMKopMCTaHMX flrnepen
1. 3BiT npo KoHKypeHTocnpoMoxHicTb perioHiB yKpa'Hi 2012: Ha3ycTpin eKoHoMiHHoMy 3pocTaHHro Ta npoiiBiTaHHro [EneKTpoHHii pecypc] / [TiMyp Eoiko, Irop ToHHapeHKo, Ha-Tanin flMiTproK Ta ¡h.] ; OoHfl «E^eKTiBHe ynpaBniHHn». - K. : KonipaiT, 2012. - 208 c. - PexiM flocTyny : http://www.feg. org.ua/docs/FEG_report_2012_body_ua_20.11.2012.pdf
2. Ahtohkik f.f. MixHapoflHa KoHKypeHTocnpoMoxHicTb KpaiH: Teopin Ta MexaHi3M peanisaqii : [MoHorpa^in] / f.f. Ah-ToHroK . - K. : KHEy, 2004. - 275 c.
3. EpiKoBa I.B. PerioHanbHa KoMnoHeHTa niflBii^eHHn MixHapoflHoi KoHKypeHTocnpoMoxHocTi Kpa'H : aBTope^epaT flic. ... KaHfl. eKoH. HayK : 08.00.02 «CBiToBe rocnoflapcTBo i Mix-HapoflHi eKoHoMiHHi BiflHociHi» / I.B. EpiKoBa ; Ki'B. Haq. eKoH. yH-T ¡m. B. TeTbMaHa. - K., 2008. - 20 c.
4. EyTKo M.n. ApxiTeKToHiKa KoHKypeHTocnpoMoxHocTi perioHiB yKpa'Hi b KoHTeKcTi EBpoiHTerpaiin : MoHorpa^in / M.n. EyTKo. - K. : AMy, 2016. - 452 c.
5. flepranoBa B.B. MixHapoflHa KoHKypeHTocnpoMoxHicTb HaqioHanbHo' eKoHoMiKi b KoHTeKcTi 3a6e3neHeHHn eKoHoMiH-Horo 3pocTaHHn : MoHorpa^in / B.B. flepraHoBa. - floHeqbK : floHflyET, 2006. - 391 c.
6. flixa M.B. Tno6anbHa KoHKypeHTocnpoMoxHicTb Ta ¡HBec-Ti|iiHa npiBa6niBicTb yKpa'Hi: cTpaTeri' peani3a|i! : [moho-rpa^in] / M.B. flixa. - XMenbHiiibKii : BiflaBeqb UronaK A.A., 2011. - 207 c.
7. KoHKypeHTocnpoMoxHicTb eKoHoMiKi yKpa'Hi b yMoBax rno6a-ni3a|i! : MoHorpa^in / [Xanino RA., Ea3inroK RE., EeniHcbKa RB. Ta ¡h.] ; 3a pefl. RA. Xanina. - K. : 3HaHHn yKpa'Hi, 2005. - 388 c.
8. InnnrneHKo C.M. MixHapoflHi acneKTi KoHKypeHTocnpoMoxHocTi perioHiB yKpa'Hi i fx ypaxyBaHHn npi o6rpyHTyBaHHi TpaeKTopii ¡HHoBaqiiHoro po3BiTKy / C.M. InnnrneHKo // Me-xaHi3M perynroBaHHn eKoHoMiKi : [36. HayK. np.]. - 2010. - № 3, T. 2. - C. 59-65.
9. flapiHa O.r. MixHapoflHa KoHKypeHTocnpoMoxHicTb perioHiB b rno6anbH/x yMoBax po3BiTKy : aBTope$. flic. Ha 3flo6yTTn HayK. cTyneHn KaHfl. eKoH. HayK : cneiq. 08.00.02 «CBiToBe rocnoflapcTBo i MixHapoflHi eKoHoMiHHi BiflHociHi» / O.r. flapiHa ; Ki'B. Hai|. eKoH. yH-T ¡m. B. reTbMaHa. - K., 2013. - 20 c.
10. MixHapoflHa KoHKypeHTocnpoMoxHicTb Kpa'Hi Ta peri-oHy b cicTeMi HaqioHanbHoro eKoHoMiHHoro po3BiTKy : moho-rpa^in / [neTKoBa f.O., XoflxanH A.O., 3aflyBaino f.M. Ta ¡h.] ; 3a 3ar. pefl. fl.O. neTKoBo'. - HepKaci : HflTy, 2011. - 267 c.
11. nonyHeeB ro.B. niflBi^eHHn MixHapoflHoi' KoHKypeHTocnpoMoxHocTi Kpa'Hi nK floMiHaHTa cTpaTeriHHoro aHTiKpi3o-Boro ynpaBniHHn / ^.B. nonyHEEB // Ekohomnhii Haconic -XXI. - 2011. - № 1-2. - C. 23-27.
12. XoflxanH A.O. KoHKypeHTocnpoMoxHicTb HaiiioHanbHo''' eKoHoMiKi: cymicTb, MeTofli oqiHroBaHHn, cyHacHii cTaH / A.O. XoflxanH. - HepKaci : BepTiKanb, BiflaBeqb KaHfliH C.r., 2010. - 431 c.
13. HyxiKoB B.I. IMnepaTiBi perioHanbHo''' KoHKypeHTocnpoMoxHocTi / B.I. HyxiKoB // ynpaBniHHn MixHapoflHoro koh-KypeHTocnpoMoxHicTro b yMoBax rno6ani3a|i! eKoHoMiHHoro po3BiTKy : MoHorpa^in / 3a HayK. pefl. fl.r. lyK'nHeHKa, A.M. no-pyHHiKa. - [y 2 t.]. - K. : KHEy, 2006. - T. II. - C. 3-114.
14. 0HinKo O.C. KoHKypeHTocnpoMoxHicTb yKpa'Hi b yMoBax rno6ani3ai4M / O.C. 0HinKo. - K. : EKcnpec, 2009. - 456 c.
15. World Competitiveness Yearbook 2012. IMD // http://www.imd.org/research/publications/wcy/index.cfm
16. 3axapHeHKo C.B. KoHKypeHTocnpoMoxHicTb yKpa'Hi Ta n' perioHiB: MixHapoflHi! BiMip : [MoHorpa^in] / C.B. 3axapHeH-ko. - BiHHiin : KoHconb, 2016. - 413 c.
17. flepxaBHa cnyx6a cTaTicTiKi yKpa!Hi : o$ii. caiT [EneK-TpoHHii pecypc]. - PexiM flocTyny : http://www.ukrstat.gov.ua/
18. npoMicnoBicTb yKpa'Hi y 2007-2010 poKax : cTaT. 36. / [3a pefl. l.M. OBfleHKo] ; flepxaBHa cnyx6a cTaTicTiKi yKpa'Hi. - K., 2011. - 307 c.
19. MaKapeHKo M.B. flepxaBHo-npiBaTHe napTHepcTBo nK ¡HcTpyMeHT niflBi^eHHn KoHKypeHTocnpoMoxHocTi perioHiB / M.B. MaKapeHKo // EKoHoMiKa Ta flepxaBa. - 2014. - № 8. -C. 14-18.
