CC BY
146
УДК 656.11.
СТАН БЕЗПЕКИ РУХУ ПРИ ВЗАСМОДП Р1ЗНИХ ВИД1В ТРАНСПОРТУ
Т.В. Харченко, ст. викладач, ХНАДУ
Анотаця. Розглянуто питания зниження ризику aeapirnocmi при взаемодИ'р1зних eudie транспорту. Проанал1зовано динамту дорожньо-транспортних подт на залiзнuчнuх переездах в Украт.
Ключов1 слова: ризик аварiйностi, дорожньо-транспортт поди, залiзнuчнuй перегзд, коефi-щент аварiйностi, показник небезпеки перегзду.
СОСТОЯНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ ДВИЖЕНИЯ ПРИ ВЗАИМОДЕЙСТВИИ
РАЗНЫХ ВИДОВ ТРАНСПОРТА
Т.В. Харченко, ст. преподаватель, ХНАДУ
Аннотация. Рассмотрены вопросы снижения риска аварийности при взаимодействии разных видов транспорта. Проанализирована динамика дорожно-транспортных происшествий на железнодорожных переездах в Украине.
Ключевые слова: риск аварийности, дорожно-транспортные происшествия, железнодорожный переезд, коэффициент аварийности, показатель опасности переезда.
TRAFFIC SAFETY CONDITION AT INTERACTION OF VARIOUS MODES
OF TRANSPORT
T. Kharchenko, senior lecturer, KhNAHU
Abstract. The problems of accident risk decreasing at interaction of various modes of transport are discussed. Traffic accidents dynamics at railroad crossings in Ukraine are analyzed.
Key words: accident risk, traffic accident, railroad crossing, accident coefficient, railroad crossing risk factor.
Вступ
Кожш 16 хвилин в Укра1ш вщбуваеться до-рожня аварiя, i кожш 2 години гине людина. В середньому за день гинуть 14 i одержують травми рiзного ступеня тяжкост бшьше 100 чоловш. Бшьше 90 % смертельно травмова-них - люди працездатного вшу.
На сьогодш автомобшьний транспорт став найбшьш небезпечним. Його жертвами ста-ють води, пасажири i тшоходи. Нашими дорогами суцшьним потоком !дуть ( з великою швидюстю) легковi i вантажш автомобш, автобуси, мотоцикли. Завжди е небезпека того, що щ «саморушнi вози» (так називали
колись першi автомобiлi) зiткнуться один з одним i т.д.
Але найгостршою проблемою продовжують залишатися дорожньо-транспортнi поди на пере!здах, у тому чи^ з особливо тяжкими наслiдками.
Аналiз публiкацiй
Проблема залiзничних переlздiв е актуальною для вшх промислово розвинених краш. Цi перетини характеризуются непродуктив-ними простоями автотранспорту. Через на-явнiсть пере]дщв за певних обставин дово-
диться мшяти маршрут руху автотранспорт-них 3aco6iB деяких категорiй.
Травматизм на затзничних пере!здах - най-актуальнiша проблема забезпечення безпеки затзничного руху. Серед мiсць зосереджен-ня випадкiв травматизму на залiзничному транспорт лiдирують залiзничнi пере!зди.
Залiзничний пере!зд е перетином залiзничних колiй з автомобшьною дорогою в одному рiвнi, що i е потенцiйною причиною аварш у разi недотримання правил безпеки дорож-нього руху.
Щороку на залiзницi трапляються сотнi тра-гiчних випадкiв, в яких травмуються i гинуть десятки, а то i сотнi людей.
Британське вщомство з безпеки i стандарти-зацл на залiзницях (Rail Safety & Standards, RSSB) розробило модель ощнки ризиюв з погляду безпеки (SRM), яка враховуе 122 чинники небезпеки вщ найпростiших (падш-ня) до найважчих (сходження з рейок або зггкнення), яю можуть призвести до подш з травмами або фатальними наслiдками [1].
Найпоширенiшими причинами колiзiй на пере!здах е помилки водив автомобшв (63 %), порушення водiями правил - об'!зд закритих шлагбаумiв (21 %). Iншi 16 % роз-подiляються таким чином: поломки i вiдмови автомобiлiв (5 %), погодш умови (4 %), помилки машинюта потягу (3 %), помилки об-слуговуючого пере!зд персоналу (3 %) i вщ-мови пристро!в сигнатзаци пере!зду (1 %).
За замовленням Фшсько! затзнично! адмш-страци (RHK), яка поставила задвдання ско-ротити число подiй на пере1'здах за рiк з 50 (з 10 смертельними наслщками) до 40, нагляд з подальшим анатзом виконала консалтин-гова компанiя VTT Building & Transport. Екс-траполящею одержаних результатiв було зроблено висновок, що третина вшх пору-шень в краш припадае на 35 переlздiв з най-iнтенсивнiшим рухом (бшьше 500 автомоб> лiв i 50 потягiв на добу). Саме щ пере!зди в першу чергу повинш бути замiненi пiдзем-ними або надземними переходами.
Статистику подш на переездах Свропи нада-но на рис. 1 та 2.
Португатя 1
1 Бельпя
1 Нщерланди
1 Ншеччина
Люксембург
1 Фiнляндiя
1 Г~| zu û . . Францiя Великобриташя Швещя Iрландiя
0 0,005 0,01 0,015 0,02 0,025 0,03 0,035 0,04
Рис. 1. Середне число подш на пере1'зд у piK
I ЬПдсрлан[ди
Поpтугалiя
I | Бельгiя
| Люксембург
| Нiмеччина
_| Франщя
| Фiнляндiя
| Великобриташя
| Швецiя
........^н^
0 0,002 0,004 0,006 0,008 0,01
Рис. 2. Середне число фатальних наслщюв на пере1'зд у piK
Мета i постановка задачi
Оскiльки однiею з найактуальнiших проблем забезпечення усшшних i безпеpебiйних пере-везень пасажиpiв i вантажiв на затзнищ е проблема пiдвищеного травматизму, то метою дано1 публшаци е аналiз стану травматизму на затзничних пере1здах Укpзалiзницi та визначення основних напpямiв пiдвищення безпеки руху на них.
Аналiз стану травматизму на залiзничних переУздах Укрзалiзницi
Згiдно зi статистикою Укpзалiзницi [2], кшь-кiсть ДТП i травматизму на затзничних переходах останшми роками мае тенденцiю до збшьшення. Хоча i спостеpiгалося деяке зниження 1х кiлькостi в пеpiод з 2003 по 2005 роки, але, починаючи з 2006 року, кшькють ДТП продовжуе неухильно зростати. Так, якщо в 2003 pоцi було зафшсовано 155 випадкiв подiй на затзничних пере1здах, в 2004 - 147, в 2005 рощ - 108, то тшьки за 8 мюящв 2006 року сталося 91 ДТП, за 6 мюящв 2007 року - 90, за 10 мюящв 2008 року - 113 випадюв, а за 9 мюящв 2009 року на - 86 ДТП.
У щлому, впродовж 10 мюящв 2008 року на з^зничних переездах i колiях УЗ сталося 125 випадюв дорожньо-транспортних подiй, у тому чи^ 113 - на переездах i 12 - на ко-лiях зовнi переlздiв, в яких загинуло 30 ошб i 44 травмовано. Порiвняно з 2007 роком юль-кiсть ДТП зменшилася на 29 випадюв (з 154 до 125), юльюсть загиблих у ДТП зменшилася на 6 чол. (з 36 до 30), а кшьюсть травмо-ваних - на 21 чол. (з 65 до 44). Анатз статистики свщчить про вину водив за створення аваршно небезпечно! ситуаци i ДТП. Так, кшьюсть ДТП, коли транспорт було збито по!здом унаслщок вшзду автомобiля на шляху за заборонш знаки, зменшилася на 19 ви-падкiв (з 121 до 102), в яких загинуло 24 лю-дини проти 29 i травмовано 32 проти 56. В той же час юльюсть ДТП, в яких транспорт в'1хав у бш потягу, зменшилася на 10 випадюв (з 33 до 23), унаслщок яких загинуло 6 чоловш проти 7 i травмовано 12 проти 8.
Найбшьша юльюсть ДТП - 82 випадки проти 101 сталася на пере!здах без чергового пра-цiвника, обладнаних сигналiзащeю, де заги-нув 21 чоловш проти 26 i травмовано 28 проти 40. У той же час, якщо юльюсть ДТП на пере!здах, обладнаних сигналiзащeю з черго-вим працiвником, залишилася на рiвнi мину-лого року - 22 випадки проти 22 (загинуло 9 чоловш проти 7 i травмовано 8 проти 16), то юльюсть ДТП на пере!здах, не обладнаних сигналiзащeю без чергового пращвника, зменшилася на 12 випадюв (з 21 до 9 (загинуло 0 чоловш проти 1 i травмовано 4 проти 5). 1з загально! кiлькостi ДТП 46 випадюв проти 49 сталися з пасажирськими по!з-дами, 78 проти 102 - з вантажними i 1 випа-док проти 3 ^ спецiальним самохiдним ру-хомим складом.
На залiзничних пере!здах i колiях за межами пере1здв Укрзалiзницi у 2009 рощ сталося 108 дорожньо-транспортних подш, що на 29 випадкiв менше, нiж в 2008 роцi. В ДТП за-гинули 34 чол. i 50 чоловiк травмовано.
Впродовж п'яти мюящв 2010 року на пере!з-дах i шляхах залiзниць Украши сталося 46 дорожньо-транспортних подш, у тому чи^ 43 на пере!здах i 3 на шляхах за пере!здами. Пiд час ДТП 7 чоловш загинули i 20 травмо-ванi. Бiльше ДТП (13 випадюв) сталося на Львiвськiй залiзницi. У порiвняннi з вщпов> дним перюдом минулого року кiлькiсть ДТП зросла на 12 випадюв, а юльюсть потерпших
зменшилася: загиблих - на 13 чол., травмо-ваних - на 3. Як свщчить статистика, часпше за все ДТП вщбуваються через те, що грома-дяни iгнорують забороннi сигнали свгглофо-рiв, порушують правила поведiнки на об'ектах залiзничноl iнфраструктури. Так, впродовж шчня-травня цього року найбiльш дорожньо-транспортних подш (27 випадюв) сталося на пере!здах без чергового, обладнаних сигналiзащeю. Все - з вини водив автотранспорту.
Аналiзуючи юльюсть травматизму i випадюв ДТП за приналежнютю до залiзниць УЗ, мо-жна дати такий розподш в порядку убування: Пiвденно-захiдна, Львiвська, Придншровсь-ка, Одеська, Ивденна, Донецька.
Методи оцшки безпеки руху на залiзничних переТздах
Безпеку руху локомотивiв залiзниць i авто-транспортних засобiв у зош залiзничних пе-ре]дщв оцiнюють методами коефщенпв ава-рiйностi i коефщенпв небезпеки. Метод ко-ефiцieнтiв аваршносп використовують для зiставлення рiвнiв безпеки руху на залiзнич-них пере!здах та iнших прилеглих до них да-лянках автомобiльних дорiг, з метою встанов-лення прiоритетiв для !х реконструкцп або iнженерного устаткування. Метод коефщен-тiв небезпеки використовують для детально! ощнки показникiв вщносно! аварiйностi на залiзничних пере!здах, з метою встановлення черговостi закриття, перебудови та iнженер-ного устаткування переlздiв, а також будiвни-цтва замють них перетинiв у рiзних рiвнях [3].
Пiд час оцiнки безпеки руху на залiзничних пере!здах за методом коефщенпв аваршнос-тi частковi коефiцieнти аварiйностi, що хара-ктеризують стан i розмiри автомобiльних дори-, не використовують.
Величину пiдсумкового коефщента аварш-ностi КТ для залiзничного пере!зду визна-чають перемножуванням семи часткових ко-ефiцieнтiв аварiйностi К( п)
КТ = К(п) X К2(п) X К3(п) X К
(п) .
Кп) .
г(п) .
хК5(п) X К6п) X К7п),
(1)
де Кп) - коефiцieнт, який враховуе добову iнтенсивнiсть руху поlздiв через пере!зд;
К(2п) - коефщент, який враховуе добову ш-тенсивнiсть руху на автомобшьнш дорозi; Кп) - коефiцieнт, який враховуе вщстань
видимостi пере1зду i потягу; К4п) - коефщ> ент, який враховуе устаткування пере1зду; Кп) - коефщент, який враховуе штучне осв^лення пере1зду; К^и) - коефiцiент, який враховуе радiус криво1 у плаш на пiдходах до пере1зду; К^и) - коефiцiент, який враховуе подовжнш ухил автомобiльно1 дороги на тд-ходах до пере1зду.
За величиною пщсумкового коефiцiента ава-рiйностi ощнюеться стан руху на зашзнич-ному пере1здь Якщо його значення бшьше 81, то пере1зд вважаеться дуже небезпечним.
Пщ час оцiнки безпеки руху на затзничних пере1здах за методом коефщенпв небезпеки визначають можливу кшьюсть дорожньо-транспортних подiй (ДТП), яю виникають на самому пере!здi i в зонi його впливу, за 1 рш за рiзних дорожньо-транспортних умов. Ця кiлькiсть ДТП е показником небезпеки затз-ничного пере1зду, i його визначають за формулою
Коп = 2,74 + 0,00038• N + 0,0068 • Ып --0,034 • Коб - 0,0045 • 5,
(2)
де Коп - показник небезпеки затзничного пере1зду ДТП/год; - iнтенсивнiсть руху по автомобшьнш дороз^ авт./добу; Ып - ш-тенсивнiсть руху по залiзницi, по1здiв/добу; Коб - коефiцiент, що враховуе устаткування потягу; 5 - вщстань видимосп наближаеться до пере1зду потягу, м.
Показник небезпеки використовують для ви-значення збитку вщ дорожньо-транспортних подiй, що виникають на залiзничних пере1з-
дах, i для обгрунтування iнвестицiй в устаткування i реконструкцiю цих об'екпв.
Висновки
Стан безпеки руху на залiзничних пере1здах як в Укра1ш, так i в iнших кра1нах Свропи, залежить не тiльки вщ технiчного оснащення пере1зду, а i вiд культури поведiнки усiх уча-сникiв руху. Органiзацiя руху по затзничних пере1здах повинна забезпечувати максималь-ний захист учасникiв руху вщ потрапляння в ДТП, мшмальш затримки транспортних засобiв i максимальну зручшсть пересування водi1в, машинiстiв i пасажирiв транспортних засобiв через пере1зд.
Основними напрямами пiдвищення безпеки руху на пере1здах е:
- лшвщащя малодiяльних пере1здiв;
- дотримання чинних норм проектування й експлуатацi1 затзних i автомобiльних дорiг в зонах улаштування пере1здiв;
- вдосконалення техшчного оснащення пере-1здiв;
- будiвництво перетинiв у рiзних рiвнях за-мiсть пере1здiв.
Лiтература
1. Снижение риска аварийности на переездах
/ Железные дороги мира. - 2004. - № 9. - http://www.css-rzd.ru/zdm/
2. Вiртуальний прес-центр Укрзатзнищ. -
http://www.uzinfo.net/ru/
3. Рекомендации по обеспечению безопасно-
сти движения на автомобильных дорогах. Отраслевой дорожный методический документ. База нормативной документации. - http://www.complexdoc.ru
Рецензент: В.П. Волков, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надшшла до редакцп 1 липня 2010 р.
