CC BY
13УДК633.11 "324":631.531.04:631.559
СОРТОВА СПЕЦИФ1КА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТ1 ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 В ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
М.П. Чебаков, кандидат сльськогосподарських наук, Г.Д. Лебедева, науковий спiвробiтник, е.Й. Колач, зав'дувач Волинським опорним пунктом Миронiвський нститут пшениц iм, В. М. Ремесла УААН
Вступ. У комплекс заходiв, спрямованих на рют урожайност пшениц озимоТ головним е впровадження нових високопродуктивних сор^в. У даний час в УкраТж районований ряд сор^в iнтенсивного типу, який при дотриманн сортовоТ агротехнiки забезпечуе високi врожаТ зерна.
Цi сорти повиннi мати досить виражен адаптивнi властивостi -зимостмюсть, посухостiйкiсть, витривалiсть до основних фтезахворювань й iнших стресових дм.
Строки сiвби - один з найважпивших агрозаходiв у процесi
70
формування пшеничного агрофтеценозу. Аналiз дослiджень i публiкацiй свiдчать, що iснують рiзнi погляди на вплив строкiв авби стосовно морозостiйкостi i зимостiйкостi озимо! пшеницi, фiзюлого-бiохiмiчних властивостей росту i розвитку рослин, ростових процеав у весняно-лiтнiй перiод i урожайнють [1,2].
Щодо ступеня морозостiйкостi озимо' пшениц залежно вiд строкiв авби, то одн дослiдники стверджують, що найморозостмюшою е озима пшениця раншх строкiв сiвби, iншi - кращою у формуваннi цiеT властивостi вважають сiвбу в оптимальнi строки, трет -додержуються думки вiдносно тзых строкiв сiвби [3, 4]. Переважна ж бтьшють схильна вважати середньо-тзш строки сiвби сприятливiшими для формування у рослин пшениц озимо' високо! морозостiйкостi, оскiльки при таких строках рослини найкраще загартовуються i знижен температури сприяють глибшому заляганню вузла кущення [3, 5].
Носатовський А.1., i Кулешов М.М. вважають, що краще зимують, а потiм вщзначаються вищою продуктивнiстю рослини озимо! пшеница якi на час припинення оанньо! вегетацп утворюють 3-5 пагонiв та вузлових корешв [4].
Отже, питанню найкращих строюв сiвби завжди придтялась значна увага.
У лабораторп екологiчноT селекцп озимо! пшениц Миронiвського iнституту пшеницi iм. В.М. Ремесла за останнi роки створено низку сортв пшеницi озимо! м'яко!, якi проходили екологiчне сортовипробування в умовах Волинського опорного пункту (далi -ВОП) Ыституту Володимир-Волинського району Волинсько! областi, з метою впровадження !х у виробництво безпосередньо в области а також у зонах Люостепу i Полiсся Захщного регiону Укра!ни.
На територп Волинсько! област поширенi фунти, якi рiзняться як за хiмiчним складом, так i за фiзичними властивостями. У фунтовому покривi пiвденних районiв Волинсько! област переважають чорноземи опiдзоленi, малопотужш i потужнi слабогумуснi. Тут це найродючш фунти, вони мiстять 3-4% гумусу, мають нейтральну або слабкокислу реакцю фунтового розчину. Значну територю займають темно-ар^ сiрi i свiтло-сiрi опiдзоленi фунти.
Клiмат регiону помiрний, iз середньою температурою повiтря близько 7,5°-8,5° С. Це зона з достатньою зволоженютю (випадае приблизно 560-700 мм опадiв). Снiговий покрив сягае 20 см, тому загибель озимо! пшениц вщ низьких температур - явище досить рщкюне. При випаданн снiгу на незамерзлий грунт можливе випрiвання рослин.
У цiлому фунтово-^матичы умови зони сприятливi для одержання високих урожа!в зерна озимо! пшениц.
71
Методика та умови проведення дослщжень. На базi Волинського опорного пункту М1Г! проведенi польовi дослiди, метою яких було вивчення впливу строюв авби на продуктивнiсть сортiв озимоТ пшениц.
Грунти дослiдного поля - вилужен чорноземи, глейовi крупнопилувато-легкосуглинковi на лесовидних суглинках з орним шаром 20 см. Вони характеризуются такими агрохiмiчними показниками: рН сольове - 5,9, вмiст легкогiдролiзованого азоту ( за Корнфтьдом) - 12,7, рухомих форм фосфору (за Кирсановим) - 11,7, обмЫного калю - 7,1 мг/100г фунту.
Фвбу сортiв пшеницi озимо! проводили авалкою СН-10Ц, облiкова площа дтянок - 10 м2, повторнють - чотирикратна. Висiвалось 10 сор^в пшеницi озимоТ. Дати та строки авби: 5.09 -раншй, 15.09 -середньораншй, 25.09 - середнiй i 5.09 - пiзнiй. Норма виаву - 4,5 млн шт схожих наанин на гектар. Пiд поав вносили комплекснi мiнеральнi добрива (ытроамофоска), з розрахунку 200 кг/га у фiзичнiй вазi. Як стандарти використовували сорти Мирошвська б1 та Полюька 90. Попередник - горох.
Фенолопчш спостереження пiд час вегетацп озимоТ пшениц проводили згщно з Методикою ДержавноТ комiсiТ по випробуванню стьськогосподарських культур [6].
Результати дослiджень. На основi дослiджень за перiод 20002002 рр. виявлено, що господарсько-бюлопчн властивостi сортiв пшеницi озимоТ залежно вщ строкiв сiвби проявляються по- рiзному. Тому залежно вiд реакцп на цей показник сортiв, що вивчалися, ми умовно вщнесли Тх до трьох агроекологiчних груп. Важливо вiдмiтити, що для сортiв Ытенсивного типу, оптимальнi календарнi строки авби, при яких формуеться висока зимостмюсть та максимальна продуктивнiсть змiнювались в сторону середньотзшх (рис. 1).
Незважаючи на те, що рослини пшениц озимоТ при раншх строках поаву мають високий рiвень кущення (5 пагонiв i навiть бiльше), вони часто бувають зрiдженими i пошкодженими в результат впливу несприятливих факторiв перезимiвлi на перерой рослини (довжина рослин близько ЗО см), що значно впливае на урожайнють. Так, найнижча урожайнють у вах сор^в за три роки отримана при посiвi 5 вересня (^м ВолинськоТ 2).
Для сорту Мирошвська 61 допустимi ва строки сiвби, проте оптимальними слщ вважати 2, 3 та 4, осктьки сiвба, проведена ранiше, призводить до пошкодження незахищених рослин внутршньо стебловими шкiдниками, ураження посiвiв вiрусом жовтоТ карликовостi ячменю тощо.
В умовах Волинського опорного пункту Мирошвського Ыституту
72
ЕЗ 05.09.00. 52,6 48,5 44,4 59,8 59,2 53,4 50,6 50,5 53 61,2
в 15.09.00. 53,8 57,7 59,7 64,9 59,4 68,6 51,1 53,3 59,1 67,2
□ 25.09.00. 55,3 69 72,4 70 73,7 69,5 65,6 56,1 61,3 70,3
□ 05.10.00. 54,6 71,4 66,7 64,5 62,4 57,2 59,3 61,8 66,3 58,8
Рис. 1 Залежн1сть урожайност1 сорт1в озимо!' пшениц в1д строев авби 2000-2002 р у захдному рег1он1 Украни
пшениц вщ раншх строкiв сiвби особливо потерпають такi сорти, як Полюька 90, Миронiвська 67 i Мирошвська 68. За роки дослiджень, при рiзних строках сiвби, середня урожайнють цих сортiв становила: 5 вересня - вщповщно 48,5; 50,5; 53,0 ц/га (Н1Р05 = 4,2 ц/га); 15 вересня - 57,7; 53,3; 59,1 ц/га (Н1Р05 =34 ц/га); 25 вересня - 69,0; 56,1; 61,3 ц/га (Н1Р05 =2,7 ц/га); 5 жовтня - 71,4; 61,8; 66,3 ц/га (Н^5 = 3,2 ц/га) За цим показником Тх можна умовно вщнести до сор^в першоТ групи. Починаючи вщ раншх строюв висiву i до самих тзшх, вони поступово нарощували продуктивнють. Прикладом може бути сорт Полюька 90, який показував максимальну врожайнють 71,4 ц/га, а прирют становив 22,9 ц/га порiвняно iз раншм строком, а у МиронiвськоТ 67 i МиронiвськоТ 68 вiдповiдно + 11,3 i +13,3 ц/га. Урожайнють МирошвськоТ 67 при перших трьох строках авби була на рiвнi МиронiвськоТ 61, але при сiвбi 5 жовтня цей сорт достовiрно перевищив урожайнiсть стандарту на 7,2 ц/га. МирошвськоТ 68 сформувала врожайнють при 2, 3 i 4 строках вище вщповщно на +5,3; +6,0; +11,7 ц/га.
У сор^в I групи, при раншх строках авби спостер^алось Ытенсивне кущення рослин, посилений розвиток вегетативноТ маси та значне вщмирання листя в юнц оанньоТ вегетацп, що призводило пщ час перезимiвлi до часткового випрiвання та пошкодження Тх снiговою плюнявою.
Намагаючись реалiзувати генетичний потенцiал урожайности сорти повиннi використати всi сприятливi моменти вегетацiйного перiоду. Для сор^в першоТ групи в даних агроеколопчних умовах ця властивiсть проявляеться при середньотзшх та пiзнiх строках авби, коли вони максимально реалiзують своТ можливостi осiннього кущiння, формуючи високе продуктивне кущення.
Таю сорти мають зацкавити стьськогосподарських виробникiв, якi практикують середньопiзнi й пiзнi посiви пшениц озимоТ по попередниках цукровий буряк, кукурудза на силос та картопля.
Друга група представлена сортами Мирошвська 65, Мирошвська 66, Мирхад та Мирич, у яких формування високоТ продуктивност в^^чено за третього строку авби. Врожайнють МирошвськоТ 65 при сiвбi 5 вересня становив 44,4 ц/га проти 72,4 ц/га (за авби 25.09), при сiвбi 15.09 та 5.10 вона була вщповщно 59,7 та 66,7 ц/га. Прирют урожайност за рахунок лише строку авби у МирошвськоТ 65 становив вщ 5,7 ц/га (5.Х) до 28 ц/га (5.1Х); МирошвськоТ 66 - 5,1 ц/га (15.1Х); 10,2ц/га (5.1Х), Мирхад - 11,3 ц/га (5.Х); 14,5 ц/га (5.1Х); Мирич - 6,3 ц/га (5.Х); 15,0 ц/га (5.1Х).
Одшею з умов формування урожайност у сор^в II групи е високий рiвень продуктивного стеблостою при сiвбi Тх в оптимальш строки. Це характерно i для сор^в I групи.
74
Сорти другоТ групи доцтьно висiвати в перюд з 20 по 25 вересня по попередниках, пюля яких можна вчасно пщготувати грунт (горох, кукурудза на силос, однорiчнi та багаторiчнi трави).
Сорти третьоТ групи (Волинська 2, Центос) найбтьше адаптоваш до умов вирощування в захщному регiонi УкраТни. Для них характерний у цй зонi вирощування високий коефщент кущення рослин навеснi, що також сприяе формуванню високоТ продуктивность
Аналiзуючи структуру урожаю сортiв, що вивчались, в еколопчному сортовипробуваннi вОп (за основу взятий високоврожайний 2000 р., строк авби 25.09), потрiбно вiдмiтити, що головними елементами формування максимальноТ урожайностi в данiй зош е продуктивна кущистiсть, кiлькiсть продуктивних стебел на 1 м2, ктькють зерен у колосi, вага зерна з колоса та маса 1000 зерен. Практично у вах сор^в ц показники впливали на Тхню врожайнiсть (табл.1).
Згiдно з наведеними у таблиц 1 даними, Мирошвська 61 формуе урожайнють за рахунок комплексноТ дм елементiв продуктивностi, що пщтверджуеться його реакцiею на 1,2,3 i 4 строки висiву, як найбтьш пластичного сорту для даноТ зони вирощування..
Потрiбно зазначити, що iз сортiв I агроекологiчноТ групи для ПолюькоТ 90 найважливiшими в зош ЗахiдноТ УкраТни е висока продуктивна кущистють (2,6 шт) та маса 1000 зерен (48,7 г), а для МирошвськоТ 68 ще i озерненють колосу (46,4 шт), але найбтьша Тх реалiзацiя в^^чена за 3 i 4 строюв посiву.
У сортiв II агроеколопчноТ групи (Мирхад, Мирич, Миронiвська 65, Мирошвська 66) максимальний вплив на формування урожаю в^^чено при 2, 3 i 4 строках авби, за рахунок маси 1000 зерен та ктькосл зерен у колос вщповщно - 48,1; 47,6; 45,7; 44,9 шт.
Висока адаптивнють сорту Волинська 2 (М1 група) в дашй зош вирощування пщтверджуеться найбтьш повною можпивютю проявлення практично вах його елемен^в продуктивност при 1, 2 i 3 строках поаву.
Тобто, можна пiдкреслити, що для сор^в iнтенсивного типу реалiзацiя максимальноТ урожайнос^ вiдбуваеться в основному за рахунок Тх елемен^в продуктивностi, але строки авби в захщному репош УкраТни для них е одним iз головних чинниюв, якi разом зi сприятливими погодними умовами та Ышими факторами, забезпечують реалiзацiю бюлопчного потенцiалу культури.
Висновки.
1. Для одержання високих i стабiльних урожаТв сор^в iнтенсивного типу в захiдному репош УкраТни необхщно диференцiйовано пiдходити до строюв ТхньоТ сiвби залежно вщ
75
Таблиця 1
Характеристика еколог1чного сортовипробування сорт1в пшениц озимо!' на Волинському опорному пункт1 М1П за елементами продуктивност1 (строк свби 25.09.) у 2000 р.)
Назва лУТ, сорту Групи сор™ Урожа йнють сорту, ц/га Продук- тивна кущистють 1 рослини, шт Кiлькiсть продук-тивних стебел, на 1м2 Структурний аналiз колоса Вага зерна з рослини, г Вага зерна з 1м2, г Маса 1000 зерен, г
довжина, см ктьгасть колоскiв, шт кiлькiсть зерен, шт вага зерна, г
Мироывська 61 стандарт 1, II, III 70,8 2.4±0.18 636 7.8±1.1 16.7±1.8 35.4±4.3 1.56±0.0£ 2.45±0.22 810 44.8
Полюська 90 стандарт I 75,9 2.6±0.24 700 7.0+0.9 16.0±1.7 36.1 ±4.7 1. 46±0. 11 2.8110.17 932 48.7
Мироывська 67 I 74,2 2.3±031 638 8.2±0.8 16.6±2.1 42.0±3.9 1.76±0 32 2.74±0.36 930 46.2
Мироывська 68 I 83,7 2.8±0.33 736 7.2±0.7 16.4±2.4 46.4±5,1 1.80±0.21 3.06±0.27 1010 48.3
Мироывська 65 II 75,7 2.4±0.45 654 7.4±1.2 17.4±1.9 45.7±4.2 1.84+0.18 2.98±0.29 990 51.8
Мироывська 66 II 78,2 2.5±0.37 680 7.7±1.0 16.2±2.1 44.9±3.7 1.80±0.20 2.95±0.31 950 47.7
Мирхад II 78,5 2.7±.0.44 658 7.6±0.9 16.6±2.4 48.1+4.4 1.76±0.23 3.04+0.45 970 43.7
Мирич II 79,5 2.5±0,09 684 7.4±1.3 16.4±1.8 47.6±4.1 1.81±0.35 2.90±0.30 980 50.0
1 Центос III 73,9 2.4±0.32 636 7.2±1.2 15.4±2.1 36.8+5.0 1.58±0.31 2.76±0.51 912 44.3
Волинська 2 III 89,9 2.8±0.35 730 7.7+0.9 16.2±1.9 54.7±3.5 1.82±0.12 3.45+0.31 998 52.6
Н1Ро5=3,6 ц/га
господарсько-бюлопчних властивостей цих copTiB.
2. Формування максимально! урожайност для copTiB I, II i Ill агpoекoлoгiчних груп у даних умовах, проявляеться при середньотзшх та пiзнiх строках виаву, коли вони пoвнicтю pеалiзують сво! мoжливocтi ociнньoгo та весняного кущення, формуючи високий продуктивний cтеблocтiй у поеднанш з iншими елементами продуктивность
3. Для сор^в типу Мирошвська 61 у захiднoму pегioнi Укра!ни дoпуcтимi вci строки ciвби, але оптимальними слщ вважати 2, З та 4, осктьки незахищенi поави pаннiх cтpoкiв пошкоджуються внутpiшньocтеблoвими шкщниками, уражаються вipуcoм жовто! каpликoвocтi ячменю, заcмiчуютьcя бур'янами тощо.
Використана л^ература:
1. Фолтин И. Использование современных данных по зимостойкости растений для установления сроков посева озимых зерновых в среднеевропейских условиях //Физиология устойчивости растений. Труды конференции 3-7 марта 1959 г. -М., 1960. - С. 18-21.
2. Заблуда Г.В., Кузнецова Г.Н. Морозостойкость озимой пшеницы и ржи в зависимости от состояния, развития и роста растений в осенний период // Физиология устойчивости растений. Труды конференции 3-7 марта 1959 г. - М., 1960. - С. 66-70.
3. Ремесло В.М., ШалЫ Ю.П., Блажевський В.К., Ковтун I.I. Строки авби озимо! пшениц та !х бюлопчне обгрунтування. - К.: Урожай, 1 97169 с.
4. Проценко Д.П., Власюк П.А., Колоша О.И. Зимостойкость зерновых культур, - М.: Колос, 1969. - 265 с.
5. Литвиненко М.А., Лифенко С.П., Друзьяк В.В., Друз?як В.Г Вплив строюв авби i сублетальних зимових температур на виживанють та врожайнють озимо! пшениц //Вюн. Аграр. науки. -2004. - №5. -С. 27-31.
6. Методика державного сортовипробування стьськогоспо-дарських культур/ Пщ ред. В.В. Волкодава. - К.; 2000. -100 с.
УДК 633.11 ."324":631.531.04:631.559
Чебаков М.П., Лебедева Г.Д., Колач е.Й. Сортова специфка формування врожайност пшениц озимо! в залежност вщ строюв поаву в Захщному репош Укра!ни//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006 - № 4. - С. 70-78.
Видтеш три групи сор^в озимо! пшениц за реакцею на строки виаву i формуванню урожайност в захщному репош Укра!ни. Показано, що для одержання високих стабтьних урожа!в сор^в iнтенcивнoгo типу, необхщно дифеpенцiйoванo пiдхoдити до строюв
77
авби з урахуванням Тх господарсько-бiологiчних властивостей та умов вирощування.
УДК 633.11 ."324":631.531.04:631.559
Чебаков Н.П., Лебедева Г.Д., Колач Е.И. Сортовая специфика формирования урожайности пшеницы озимой в зависимости от сроков посева в Западном регионе Украины.//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин, - К., 2006 - № 4. С. 70-78.
Выделены три группы сортов озимой пшеницы по реакции на сроки посева и формированию урожайности в западном регионе Украины. Показано, что для получения высоких и стабильных урожаев сортов интенсивного типа, необходимо дифференцированно подходить к срокам посева с учетом их хозяйственно-биологических свойств и условий выращивания.
УДК 633.11 ."324":631.531.04:631.559
Chebacov, N„, Lebedeva, G., Kolach, E. The sort specification of forming wheat winter productivity that depends on sowing terms in the Western region of Ukraine.// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006 - № 4. С. 70-78.
Three groups of winter wheat sorts were selected according to their reaction on sowing terms in the Western region of Ukraine. It is shown, that in order to get hight and stable harvests of sorts of intensive type, it is necessary to fit for the terms of sowing with knowing their economic-biological properties and terms of growing.
