CC BY
19УДК 633. 11:631.526.32
СОРТ I ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В П1ДВИЩЕНН1 ВРОЖАЙНОСТ1
В. В. Шелепов, доктор сльськогосподарських наук Укранський нститут експертизи сорт'т рослин В.1.1щенко, кандидат сльськогосподарських наук, М.П. Чебаков, кандидат сльськогосподарських наук, Г.Д. Лебедева, науковий швробтник Мироывський нститут пшениц м, В.Н. Ремесла УААН
Сорт стьськогосподарських культур - це "сукупнють культурних рослин, створених шляхом селекцп, i надтених певними спадковими морфолопчними, бюлопчними та господарськими ознаками i властивостями". Таке визначення термЫу "сорт" було дано в Державному стандарт колишнього СРСР у 1974 р.
Як бачимо, визначення сформульовано понад 30 рокiв тому, хоча поняття "сорт" юнуе не одне сторiччя. Його використовували ще задовго до нашоТ ери. Поняття "сорт" трапляеться у працях античних агрономiв-фiлософiв - Катона, Колумели, ПлУя, як рекомендували хлiборобам пiдбирати сорти пшеницу винограду, а також Ыших культур з визначеними ознаками для конкретних репожв (Неттевич, 1983). Багато стол^ь хлiбороб користувався термiном "сорт", чудово
108
розумючи суть, закладену в це слово. З необхщыстю створення стандарту виникла потреба переглянути визначення термiна,
У 1948-1949 рр. на сторiнках журналу "селек^я i насiнництвои розгорнулася дискуая з приводу поняття "сорт". 1нратором VI був професор А. Молостов. Пропонувалася велика ктьюсть визначень цього поняття. У 1974 р. прийнято формулювання Всесоюзного селекцмно-генетичного iнституту (м. Одеса), яке i було занесено до стандарту "Семеноводческий процес сельскохозяйственных культур. Основные понятия. Термины и определения" (ГОСТ 20081-74).
У стандарт довелося включати цту низку термУв, таких як "мюцевий сорт", "сорт-популя^я", "стандартний сорт", "дефiцитний сорт", "районований сорт" тощо.
Наведенi вище термЫи та Tхнi значення далеко не повнютю вiдображають рiзноманiтнiсть особливостей i сутi, закладених у словi "сорт". Вони постмно ускладнюються, з'являються новi визначення сорту. Так, у закон УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин " (20о2) визначено: "Сорт рослин - окрема група рослин (клон, лУя, пбрид першого поколiння, популяцiя) у рамках нижчого з вщомих ботанiчних таксонiв, незалежно вщ того задовольняе цiлком чи н умови надання охорони:
може бути визначена ступенем прояву ознак, що е результатом дiяльностi даного генотипу або комбЫацп генотипiв;
може бути вщмЫна вiд якоТ-небудь Ышо'Т групи рослин ступенем прояву одые'Т з цих ознак;
може розглядатися як едине цте зi сторони ТТ належностi для поновлення в незмЫному виглядi цiлих рослин сорту".
Значення сорту, створеного у процес селекцп, оцiнено в численних наукових працях. Вчен всього свiту висловлюють одностайну думку, що сорт в^фграе велику позитивну роль у пщвищены врожайностi сiльськогосподарських культур. Але вщсоток цього пiдвищення рiзний.
Значення сорту в пщвищены врожайностi озимоТ пшениц можна простежити на прикладi селекцмно'Т роботи трьох провiдних науково-дослщних установ: Краснодарського НД1СГ iм. П.П. Лук'яненка, Мироывського iнституту пшеницi iм. В.М, Ремесла i Селекцмно-генетичного Ыституту (м. Одеса), розташованих у рiзних грунтово-клiматичних умовах.
Рисунок 1 демонструе юторю сортозмiни на Кубан протягом XX
Рiвень урожайност сортiв (Краса Подiлля, Селянка, Батько), впроваджених у виробництво в 2002-2003рр. становив 82,1 ц/га, а в 2004 р. -85,3.
сторiччя i показуе, що новостворенi сорти озимоТ пшеницi й удосконалення технологи Тхнього вирощування сприяли рiзкому пщвищенню врожайностi зерна культури.
Так, за порiвняно однакових умов вирощування сор^в 2001-2004 рр., старi сорти Седоуска i Кособрюжвка, мали середню врожайнють 37,8 ц/га. Сорти, що прийшли Тм на змiну - Круглик 393, НовоукраТнка 83 та Ы. - 43,9 ц/га, а Безоста 1 i створенi на ТТ основi сорти, за перiод з 1959 по 1984 рр. мали середню врожайнють 63,4 ц/га, що на 19,5 ц/га вище, шж у сор^в другого поколшня i на 25,6 - у стародавых сортiв (1901-1930 рр.).
Подальший прогрес селекцп з 1988 по 2001 рр. (сорти Джерело, Краснодарська 70, Соратниця, Руфа та Ы.) дав змогу пщвищити врожайнiсть на 13,9 ц/га порiвняно з попереднiм етапом, i на 29,8 - з першим етапом селекцп й одержати середню врожайнють 77,6 ц/га.
ц/га
90
85
80
75
70
65
60
55
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
О
77,6
82,1
85,3
ро- 1901- 1931- 1959- 1988- 2002- 2004 ки 1930 1955 1988 2001 2003
Рис. 1 Урожайнсть сортiв озимо)' пшениц у дослiдах Краснодарського НД1СГ м. П.П. Лук'яненка
Аналопчн результати отримаш В. Шелеповим (2003 р.) в умовах Лiсостепу УкраТни за вивчення продуктивностi copTiB озимо''' пшеницi piзних poкiв районування в дослщах Миpoнiвcькoгo iнституту пшеницi iм. В.М. Ремесла щодо попередника (горох) у 1991-1998 pp. (табл. 1) i М. Литвиненком (2001 р.) в умовах Степу за вивчення "1сторп сортозмЫи" у Селекцiйнo-генетичнoму Ыституп (табл. 2).
Таблиця 1
Урожайнсть copmie озимо)' пшениц в конкурсному сортовипробуванн за 1991-1998 роки (попередник - горох)
Сорт Рк району вання Середня урожайнють, ц/га Прибавка урожайност до сорту:
УкраТнка 0246 попередый
ц/га % ц/га %
УкраТн ка 0246 1929 36,7 - - - -
Мироывська 808 1963 44,9 8,2 22,3 8,2 22,3
lллiчiвка 1974 53,4 16,7 45,5 8,5 18,9
Мироывська 61 1989 64,1 27,4 74,6 10,7 20,0
Мироывська 28 1994 70,3 33,6 91,5 6,2 9,7
Мироывська 33 1998 74,7 38,0 103,5 4,4 6,2
Таблиця 2
Урожайнсть сортвв озимо!'пшениц! в дослд "¡сторя сортозмни" Степ Укра'ни, 2001
Сор-то-змь на Роки вирощу вання 1 С о р т и Урожай -нють, ц/га Перевищення врожайност
попередньоТ першоТ
ц/га % ц/га %
1 2 3 4 5 6 7 8
1 19121922 Кримка, Кооператорка, УкраТнка 0246 27,3 - - - -
II 19231947 Одеська 3, Одеська 12, Одеська 16 28,6 1,3 4,8 1,3 4,8
III 19481959 Бтоцершська 198, Одеська 26, Степова 32,7 4,1 14,3 5,4 19,8
IV 19601967 Безоста1, Аврора, Кавказ, Мироывська 808 44,5 11,8 36,1 17,2 63,0
111
Продовження табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8
V 19681975 Одеська 51, Прибой, Чайка, Одеська 66 52,1 7,6 17,1 24,8 90,8
VI 19761980 Одеська нап1вкарпикова, Обрш, Бригантина 58,4 6,3 12,1 31,1 113,9
VII 1981-с.г. Альбатрос оде-ський, Федор1вка, УкраТнка одеська 67,4 9,0 15,4 40,1 146,8
У виробництвi врожайысть нових сор^в набагато нижча, ыж в умовах науково-дослiдних закпадiв, проте тенден^я VI росту залишаеться (рис. 2).
0 .....................,-—-----------—,---------------
1938-1953 1947-1962 1962-1974 1974-1985 1985-1991 Роки сортозмЫи
Рис. 2 Урожайнсть пшениц/ озимо)' по роках сортозмни у виробництвi
Аналiзуючи дан приросту врожайносп по зонах вирощування нових сор^в пшениц озимоТ в останн роки XX сторiччя, можна вщзначити, що вiн (Прирiст) помiтно знизився. Це вщбупося за рахунок того, що в бтьшосп сучасних сор^в попiпшипася архiтектонiка роспин, сорти надтен широким комплексом позитивних ознак i впастивостей. Однак, бiпьшiсть доспiдникiв уважають, що основним чинником пiдвищення врожайносп нових сор^в е збiпьшення Ыдексу врожайностi вiд 35% до 50%.
Дан епементiв структури врожаю показують, що збiпьшення продуктивностi нових сор^в пшеницi вiдбупося за рахунок змЫи
анатомо-морфолопчних властивостей рослин. Так, у Ымеччиы (Feil et alM 1988 р.) зменшилася 6ioMaca рослини, але збтьшилася кiлькiсть зерен з неТ, в УкраТн (Нефедов, 1981 р.) - збтьшилася маса 1000 зерен i Тхня кiлькiсть у колосi.
Створення сор^в пшеницi з високою потенцмною врожайнiстю i комплексом позитивних господарськи цнних ознак призвело до негативних явищ:
- по-перше, кожен бажае вирощувати кращий сорт, тому вЫ швидко впроваджуеться у виробництво, займае велику площу, що призводить до монополп сорту;
- по-друге, для швидшого одержання вищих результат бтьшють селекцiонерiв кращi сорти використовують у пбридизацп.
Це призвело до значного зниження генетичноТ вiдмiнностi сортiв, чи, так званого, генетичного виснаження (одномаытностО, i, як наслiдок -виникнення етфтотм рiзних хвороб i втрат урожаю.
Такий стан проблеми змусив учених узятися за вивчення бюлопчних особливостей сор^в з метою розробки для кожного сорту агроеколопчного паспорта. Наочним прикладом може служити "мозаТчне" розмщення сор^в, запропоноване селекцiонерами Краснодарського НД1СГ iм. П.П. Лук'яненка. Одшею з умов цiеТ системи е введення меж поширення сортiв, що сприяе уникненню моносортностi. Будь-який сорт, нав^ь при вiдмiнних показниках урожайност та якостi, не повинен перевищувати 15% вщ загальноТ посiвноТ площi зони вирощування. Використання декiлькох сор^в, що вiдрiзняються за тривалiстю вегетацмного перiоду, мають рiзнi механiзми спйкосл до збудникiв хвороб, варiювання у сор^в спiввiдношень потенцiйноТ продуктивностi й адаптивности дае можливiсть пiдвищити врожайнють, стабiлiзувати валовi збори зерна.
Ще в 20-i роки XX сторiччя М.1. Вавилов писав (1935 p.): ''Очевидно...поеднати в одному сортi пшениц вс кращi якостi в максимальному виявленн так само важко, як створити породу домашньоТ тварини, придатну для вах цiлей. Доводиться створювати низку сортiв вiдповiдно до рiзних умов середовища i вимог до них." Тому в кожному господарствi необхщно вирощувати кiлька сортiв, пщбирати i розмiщувати Тх необхiдно мозаТчно за такими ознаками:
- короткостебловi сорти iнтенсивного типу - для вирощування на високих агрофонах;
- средньоро^ сорти Ытенсивного типу - для вирощування на середшх агрофонах;
- сорти для раных, середых i пiзнiх строкiв сiвби;
- високоякюш скоростиглi, средньостиглi i тзньостит сорти.
Такий добiр i розмщення сортiв пшеницi визначаеться ще й тим, як
уважае бтьшють науковцв, що найбтьша вiддача потенцiйноТ
продуктивное^ сорту вщбуваеться, у середньому протягом 7-10 роюв: в Угорщинi (Л. Бала, 1983 р.) 6-8 роюв, на Кубан (Ю. Пучков, 2001 р.) -5-6 роюв за умови захищеност нових сор^в високою культурою землеробства.
Таким чином, правильно побран для вирощування за Ытенсивною технологieю сорти, стають засобом виробництва, що не тiльки пiдвищуe врожайысть на 6-20%, але й рентабельысть господарств.
Використана лiтература.
1. Неттевич Э.Д. Рождение и жизнь сорта: Изд. 2-е - М.: Московский рабочий, 1983. - 174 с.
2. Сорта пшеницы и тритикале Краснодарского НИИСХ им. П.П. Лукьяненко. - Краснодар, 2005. - 80 с.
3. Литвиненко Н.А. Теоретичн основи та методи селекцп озимо!' м'якоТ пшениц на пщвищення адаптивного потенцалу для умов Степу УкраТни. //Автореф. дис. ... др.-а с.-г. наук. - К., 2001. - 52 с.
4. Шелепов В.В. та Ы. Новi сорти пшениц та Тх роль в пщвищены врожаю // Актуальнi проблеми сучасного землеробства: Доповд мiжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ, 2003. - С. 575-580.
УДК 633. 11:631.526.32
Шелепов В.В., 1щенко В.1., Чебаков М. П., Лебедева Г.Д. Сорт i його значення в пщвищены врожайносп//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 108-114.
У статп висв^лено значення поняття "сорт" та його роль у пщвищены продуктивност пшеницi. Наведено деякi аспекти юторп виникнення цього термiна i використання його в селекцiйнiй роботк На прикладi сортiв рiзних роюв районування показано тенденцю приросту врожайност в регiонах Тхнього вирощування.
Ключовi слова: селекцiя, пшениця, сорт, урожайнють.
УДК 633. 11:631.526.32
Шелепов В.В., Ищенко В.И., Чебаков Н. П., Лебедева Г.Д.
Сорт и его значение в повышении урожайности//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 108-114.
В статье освещено значение понятия "сорт", его роль сорта в повышении продуктивности пшеницы. Приведены некоторые аспекты истории возникновения этого термина и использование его в селекционной работе. На примере сортов разных лет районирования показана тенденция прироста их урожайности в разных регионах возделывания.
УДК 633. 11:631.526.32
Shelepov V., Ischemko V., Chebakov N., Lebedeva G. The variety and its meaning in the increasing of crop capacity //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин.- 2006. - № 3. - С. 108-114.
Some examples concerning the meaning of notion "variety" and its role in the increasing of wheat productivity are covered in this article, Some historical aspects of the origin of this term and its use in the select ional work are given. At the example of varieties
