Сорбційні властивості бджолиного підмору Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 638 14.06 (073)

РазановС.Ф., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Вшницький нацюнальний аграрный утеерситет

СОРБЦ1ЙН1 ВЛАСТИВОСТ1 БДЖОЛИНОГО П1ДМОРУ

Встаноелено, що ееедення е рацюн перепел1е бджолиного тдмору у еигляд1 «Атмору» знижуе засеоення е гх оргашзм1 сеинцю I кадмт, що тдеищуе яюсть еиробленог продукцп.

Ключовi слова: бджолит сгм'г, бджолиний тдмор, «Атмор», перепели, сеинець, кадмт

Вступ. Забруднення природного навколишнього середовища важкими металами внаслщок техногенно! дiяльностi населення стало надзвичайно серйозною еколопчною проблемою сшьськогосподарського виробництва [1]. Це явище притаманне територiям з високим насиченням промислового виробництва, на яких вироблена продукщя тваринництва може перевищувати гранично допустимi рiвнi по важких металах. Використання тако! продукцп в харчуванш населення пiдвищуe ризик захворюванностi.

З метою зниження вмшту важких металiв у продукцп тваринництва використовують у годiвлi тварин бiологiчно активнi речовини, як перешкоджають засвоенню цих шкщливих речовин [2, 3].

Велику увагу в останнi роки надають використанню бiологiчно активних речовин, що входять до складу тдмору бджш, зокрема мелашну, вмiст якого коливаеться в межах 20-30%.

В опромшюваних популящях, завдяки сво!м антиоксидантним властивостям, меланш сприяе генетичнiй адаптацп до аутогенно! дп юшзуючо! радiацil, що проявляеться у рiзкому зниженнi частоти вах типiв мутацп. Тому профiлактикою бюлопчних ефектiв малих доз юшзуючо! радiацil передбачено введення антиоксидантiв до оргашзму людей, що мешкають на забруднених територiях. Вводять !х, у тому чи^ й меланiн, разом iз харчовими продуктами, якi мають виражене антиоксидантне спрямування [4].

Аналiзуючи технологш щодо використання бiологiчно активних речовин, видшених iз пiдмору бджiл, необхщно вiдмiтити, що !х використовують в окремо видшеному виглядi, що потребуе певних витрат, а також призводить до знищення таких речовин, як бджолина отрута, бшки, вiтамiни, частина яких також володшть радiопротекторними i сорбцiйними властивостями.

Виходячи з цього, метою роботи було вивчення ефективност сорбцшних властивостей пiдмору бджiл у виглядi кормово! добавки «Атмор» у годiвлi птицi з метою пiдвищення еколопчно! безпеки вироблено! вiд не! продукцп.

Матер1ал 1 методи. Сорбцiйнi властивост пiдмору бджiл вивчали на

© РазановС.Ф., 2010

124

перепелах в умовах кафедри фiзюлоril сшьськогосподарських тварин Вшницького державного аграрного ушверситету. Пщмор бджш згодовували пiддослiдним перепелам у виглядi кормово! добавки «Атмор» (висушена i подрiбнена маса пiдмору) у складi основного рацiону з використанням пiдсилювачiв доступностi органiзму полiсахаридiв.

Концентрацiю важких металiв визначали атомно-сорбцiйним способом визначення токсичних елементiв у харчових продуктах та харчовш сировинi.

Результати дослщження. Аналiз одержання пiдмору бджiл показав, що його бажано вiдбирати пщ час першого огляду бджолиних амей пiсля зимiвлi. Запiзнення iз вщбором призводить до зниження якостi через розвиток плюнявих грибкiв та зменшення його кiлькостi через винесення з вулика бджолами. Пщмор бджш, пошкоджений гризунами та покритий плiсневими грибками, вибраковуеться. У багатокорпусних вуликах вщбирають його при замiнi дна, у вуликах шших конструкцiй з невщ'емним дном - вигортають пiдмор з-тд рамкового простору. Для зручностi з осеш на дно вулика тд сформованим гнiздом помiщають товстий шар паперу, на який i осипаеться пщмор.

Шсля вiдбору зимового пщмору необхiдно вiдбирати зразки для ветеринарно-саштарно! експертизи з метою визначення наявност мiкотоксинiв та iнших шкiдливих речовин. Вiдбiр зразкiв здiйснюють iз рiзних частин упаковки за допомогою ручного щупа. Загальна маса точкових проб вщ одше! партп повинна становити не менше 1 кг.

В подальшому вiдсiвають восковi крихти iз пiдмору бджiл за допомогою рештастого сита з розмiрами вiчок 4х4 мм. Очищений вiд воскових крихт пщмор бджш пщдають тепловiй обробщ шляхом висушування за температури до 600С. Висушену масу подрiбнюють на мехашчному млинi до стану порошку. При виконанш виробничих операцiй необхщно застосовувати iндивiдуальнi засоби захисту: рестратори, спецодяг, спецвзуття та захиснi окуляри.

Одержанi результати дослiджень (табл. 1) показали, що згодовування перепелам комбжорму з включенням 3% «Апiмору» призводило до посилення виведення з !х оргашзму свинцю i кадмiю.

Таблиця 1

Баланс свинцю та кадмию в органпмп перепел1в за згодовування ¥м

«Ап1мору»

Група перепел1в Над1йшло з кормами, мг Виведено з послвдом Затримано в орган1зм1

мг % мг % в1д прийнятого

Баланс РЬ

1-контрольна 0,0591 0,0218± 0,004 36,9 0,0373± 0,004 63,1

2-досл1дна 0,0598 0,0312± 0,006*** 52,2 0,0286± 0,01*** 47,8

Баланс Cd

1-контрольна 0,0030 0,0017± 0,0002 56,7 0,0013± 0,0001 43,3

2-досл1дна 0,0023 0,0021± 0,0003* 91,3 0,0002± 0,00003*** 8,7

125

Свинець виводився з оргашзму перепелiв дослщно! групи на 15,3 п.п., а кадмш - на 32,6 п.п. бшьше порiвняно з контрольною групою. В органiзмi перепелiв дослщно! групи затримувалось свинцю та кадмш вщповщно 47,8 та 8,7% проти 63,1 та 43,3% в контрольнш (Р<0,001).

Одержанi нами результати дослщжень (рис.1) показали, що зниження iнтенсивностi засвоення важких металiв у шлунково-кишковому трактi вплинуло на рiвень концентраци свинцю i кадмш у м'язово-жировш тканинi перепелiв. Так, концентращя свинцю та кадмiю у м'язово-жировш тканиш перепелiв дослщно! групи була меншою вiдповiдно на 0,234 та 0,022 мг/кг, або 53,2% та 20,0%.

0,5 0,4 0 3

концентращя, '

мг/кг 0 2

0,1 0

свинець кадмш

□ контрольна Шдослщна

Рис. 1. Ефектившсть зниження важких метал1в у м'язово-жировш тканиш перепел1в за згодовування Тм п1дмору бджш

Висновки. 1. Введення в рацiон перепелiв 3% «Атмору» сприяло пiдвищенню виведенню з !х органiзму свинцю на 15,3 п.п. i кадмiю - на 32,6 п.п. порiвняно з !х аналогами контрольно! групи, в ращош яких був вщсутнш цей iнгредiент.

2. Пщвищення iнтенсивностi виведення з оргашзму перепелiв свинцю i кадмiю сприяло зниженню у м'язово-жировш тканиш птищ цих елеменив вiдповiдно на 53,2% та 20,0%.

Лггература

1. Гармаш Г. А. Поступление элементов в почву с выбросами предприятий черной металлургии / Г. А. Гармаш // Химия в сельском хозяйстве. - 1983. - №10. - С. 45-48.

2. Ермаков В. В. Биохимические основы детоксикации тяжелых металлов тиосульфатом натрия / В. В. Ермаков // Биохимия с.-х. животных и Продовольственная программа: тезисы докладов всесоюзного симпозиума,

126

0,44

0,206

0,11

¡21

0,088

1989. - К.: Изд-во УСХА, 1989. - С. 96.

3. Купчик Л. А. Вилучення юшв токсичних MeTaniB полiцукридами х^инового типу / Л. А. Купчик, М. П. Купчик, М. Т. Картель [та ш.] // Харчова та переробна промисловкть. - 2003. - № 7. - С. 23-24.

4. Моссэ И. Б. Радиация и наследственность: генетические аспекты противорадиационной защиты / И. Б. Моссэ. - Минск: Изд-во при Минск. ун-те,

1990. - 207 с.

Summary

SORBITATIVE PROPERTIES OF BEE JUBPESTILENCE

It is definet that introduction of bee subpestilence in a kind of «Ampimor» in the ration of qual reduces assimilation of lean and cadmium, that makes quality of products higher.

Key words: bee jubpestilence, quail, lead, cadmium

Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010

127