Sophora japonica L. : інтродукція та використання в Україні Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Украшський державний лкотехшчний ушверситет

УДК582.736.3 Acnip. С.С. Пукас1 - Уманський державний

аграрний утверситет

SOPHORA JAPONICA L.: 1НТРОДУКЦ1Я ТА ВИКОРИСТАННЯ В УКРА1Н1

Представлен! узагальнет результата литературного огляду штродукцп i вико-ристання в Укра'т Sophora japonica L.

Doctorate S.S. Pukas - State Agrarian University of Uman Sophora japonica L.: introduction and usage in Ukraine

The general results of the literal view of the introduction and usage in Ukraine the Sophora japonica L. is presented in the article.

Найбшьш актуальними проблемами сьогодення е збереження i покра-щення природного середовища та рац!ональне використання природних ре-сурс!в. При сучаснш р!зноман!тност! вид!в i форм декоративних деревних рослин в!дб!р дерев для специф!чних умов визначеного об'екту зеленого буд!в-ництва стае складним завданням, вир!шення якого потребуе п!знання бюлопч-них особливостей i декоративних якостей багатьох вид!в i форм рослин.

1нтродукщя рослин являеться цiлеспрямованою д!яльшстю людини по введенню у культуру у даному природно-!сторичному районi рослин, рашше в ньому не вирощуваних, або перенесення ''х у культуру !з мiсцевоí флори [2]. В арсенал методiв, що використовуються в штродукцшнш ро6от!, зараз широко застосовуються експериментальш методи бюекологп, бюх!мп, ф!зюло-гп, генно'' iнженерií' i багатьох !нших дисципл!н, що дають змогу характери-зувати складну природу рослин.

До перспективних штродуцентш, що мають ц!нн! декоративш якост1 i мо-жуть використовуватись у зеленому будавництв! належать рослини роду Sophora L.

Р!д Sophora L. об'еднуе 20 вид!в у трошках i субтропiках, рiдше у по-м!рному пояс! Америки, Ази i Aвстралií. 1з них 6-7 вид!в - деревних. В Укра'ш iнтродукований лише один вид Sophora japonica, який е найбшьш перспектив-ним для використання у культур!. У нашш кра'ш ця рослина вперше з'явилася у 1814 рощ в Нштському ботан!чному саду, а зв!дси невдовз! розповсюдилась по всьому Криму, Херсонськ!й та Одеськ!й областях, а також по Молдави та Краснодарському кра''. У Центральному боташчному саду Укра'ни Sophora japonica вирощуеться з 1945 року. Дерева й' вирощеш !з 1-3-р!чних шянщв, що були одержан! !з Бухарестського ботан!чного саду, i 12-13-р!чних саджанщв, отриманих в!д садових ф!рм !з Дрездена. На цей час у дендрарп саду знахо-дяться дерева Sophora japonica у вод 35-49 роюв, як! досягли 10-12 м висоти i д!аметра стовбура 25-35 см. Ця рослина добре пристосувалася до умов Киева. Вона пор!вняно морозостшка, хоча в окрем! суров! зими, коли температура по-вгтря опускаеться нижче -20°С, однор!чн! пагони шдмерзають. У цв!т!нн! й' спостер!гаеться пер!одичн!сть, що повторюеться через 2-3 роки. Насшня в!д-р!зняеться високим в!дсотком схожост! - до 85 % [5].

1 Наук. кер!вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ

32

Зб1рник науково-техн1чних праць

Науковий bíchhk, 2004, вип. 14.1

Оянщ Sophora japónica L. ростуть швидко. Середнш р1чний прирют íx становить 36-46 см i двоxpiчнi шянщ досягають висоти 84-197 см при дiaмет-pi стовбура у коpеневоí' шийки 1,3-2,7 см. Haйбiльший piчний пpиpicт пaгонiв у довжину вщзначений нами у 220 см.

У 1960 рощ Sophora japónica з'являеться у дендролопчному парку "Софií'вкa" i впевнено приеднуеться до культурних рослин як цшне паркове дерево для озеленения [4, 6].

Висока, пишнокронна, Sophora japonica дуже нагадуе собою Robinia pseudoacacia, особливо листками, проте вона не мае гострих колючок, в не'' зеленувата кора, гладенька з темними плямами. Чудовi декоpaтивнi якоcтi зробили софору piвнопpaвною мешканкою пiвденниx мicт. К часто можна по-бачити на бульварах Ялти i парках Сiмфеpополя.

Обмежешсть у викоpиcтaннi пов'язана з вщсутшстю даних з вивчення бiоекологiчниx особливостей росту i розвитку видiв Sophora japonica L. та методичних вкaзiвок iз теxнологií' íí' вирощування. Цшшстю даного виду в його декоративних властивостях е ^acmi непapно-пеpиcтi свгтло-зелеш листки, що pозмiщенi сшрально, завдовжки 2-5 см, якi не втрачають блиску на-вiть у нaйзacушливiшi пеpiоди лiтa. Листки розпускаються досить шзно - на початку травня. Природний листопад починаеться у першш половинi жовтня, але в результата заморозюв листки часто опадають рашше. Sophora japonica нaйбiльш висою декоpaтивнi якоcтi виражаються в цвтнш, коли гiлки облш-ленi дабними густими квiткaми, якi зiбpaнi у суцвгття-китищ завдовжки 30-35 см. Ця рослина е одним з найкращих медоношв, оскшьки и нiжний тонкий аромат приваблюе бджiл. Особливо цшним е те, що цвшння Sophora japonica наступае шзшше вiд iншиx деревних поpiд - у середиш або у кшщ липня i тривае до серпня, але термши цвiтiння сильно змшюються за роками. Рослина декоративна також i у плодоношенш своГми оригшальними чiтко по-мiтними бобами, що звисають з дерева [5].

Коли вщцвиають квики, на Гхньому мicцi з'являються в'язки бобiв -зеленувaто-буpi з перетяжками. У середиш i'x по двi або три насшини, подiб-нi до сочевичних зерняток. Плоди достигають у вересш - жовтш, а iнодi i шзшше й можуть триматися на деpевi всю зиму. Опата вшочки квiток та cуцвiт-тя мштять ту знамениту жовту фарбу, яка i дала дереву i всш родиш назву: арабське "софора" й означае "жовта рослина" [6].

За швидюстю росту Sophora japonica належать до швидкоростучих деревних порщ. Швидкicть росту е досить важливою влacтивicтю уcix деревних порщ. Швидкоpоcтучi деpевнi породи рашше дають декоративний ефект i проявляють зaxиcнi влacтивоcтi, тобто вони швидко формують крону, що дае змогу значно знизити piвеиь догляду за грунтом i тим самим сприяти зменшенню затрат на створення насаджень. Швидкicть росту дерев у висоту характеризуеться pозмi-ром щоpiчного приросту довжини стебла. У вcix видав деревних порщ роду Sophora L. спостертаеться певна зaкономipнicтъ, яка визначаеться поpiвияно невисо-ким темпом росту: у пеpшi роки життя piчиий пpиpicт поpiвияно невеликий, потам вш п^двищуеться i, досягаючи певного вiку, набувае нaйбiльшого значення. До завершення онтогенезу picт дерев у висоту значно сповтьнюеться [8].

1. Лкове та садово-паркове господарство

33

Укpaïнcький дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт

Taк, нaпpиклaд, Sophorajaponica зa 6 po^ життя дocягae 3-3,5 м дoв-жини, a y 15 piчнoмy вщ y дepeв cпocтepiгaeтьcя нaйбiльш ви^кий piвeнь пpиpocтy i вoни дocягaють дoвжини 9-10 м, тoбтo npo^OT pocтy пpoxoдять нaйбiльш iнтeнcивнo.

Piзнi види pocлин пoтpeбyють для cвoгo poзвиткy нe oднaкoвy кшь-кшть тeплa i вoлoдiють piзнoмaнiтнoю здaтнicтю витpимyвaти cильнi вiдxилeння як y б^ пiдвищeння, тaк i знижeння тeмпepaтypи. Зa здaтнicтю витpимyвaти бeз пpиpoднoгo (cнiг) aбo штyчнoгo пoкpиття дoвгoтpивaлe знижeння тeмпepaтypи дepeвнi пopoди пoдiляють нa п'ять гpyп. Зa цieю шкaлoю Sophora japonica нaлeжaть дo пoмipнo мopoзocтiйкиx дepeвниx го-piд, витpимyючи знижeння тeмпepaтypи дo -15-25 °C. Cтiйкicть дo xoлoдy зaлeжить тaкoж вiд вiкy тa cтaдiï poзвиткy pocлини [ 1 ].

У pocлиннoмy opгaнiзмi вoдa cтaнoвить вщ 30-40 дo 95 % вщ cиpoï' мacи. Boнa являeтьcя нaйвaжливiшим eкoлoгiчним фaктopoм життя тa гоши-peння pocлин нa нaшiй ma^ri. Boдa впливae нa нaзeмнi pocлини гoлoвним чинoм чepeз гpyнт, are для ниx вeликe знaчeння мae i вoлoгicть пoвiтpя. Для життeдiяльнocтi бiльшocтi дepeвниx пopiд нaйбiльш c^KHrama вiднocнa вo-лoгicть вищe 80 %. Зa вiднoшeнням дo rpyнтoвoï' вoлoги pocлини пoдiляють нa гiдpoфiти, кcepoфiти тa мeзoфiти. Sophora japonica зa вiднoшeнням дo rpyнтoвoï' вoлoги нaлeжaть дo мeзoфiтiв, a oтжe, ïï дepeвa мoжнa викopиcтoвy-вaти для oзeлeнeння в мeжax мют тa нaceлeниx пyнктiв, дe вoдний peжим rpyнтy нeпocтiйний aбo мшмгльний [3, 7].

Гpyнт cлyгye джepeлoм зaбeзпeчeння pocлин мiнepaльними гоживни-ми peчoвинaми, xiмiчний cклaд тa фiзичнi влacтивocтi rpyнтy icтoтнo впливa-ють m poзвитoк pocлин, зyмoвлюючи y дaниx клiмaтичниx yмoвax видoвий cклaд pocлиннoгo cвiтy тa xapaктep шго poзвиткy. Sophora japonica нaлeжить дo нeвибaгливиx щoдo poдючocтi rpyнтy дepeвниx pocлин [1].

Зa лiтepaтypними дaними, Sophora japonica нaлeжaть дo ^упи rirno-витpивaлиx пopiд, зaгaльнoю eкoлoгiчнoю влacтивicтю якoï e здaтнicть вижи-вaти пpи oбмeжeнoмy нaдxoджeннi coнячнoï' paдiaцü'. Cвiтлoвий мiнiмyм тaкиx дepeвниx пopiд cтaнoвить вcьoгo 1-3 % вщ пoвнoгo дeннoгo ocвiтлeння [8].

Sophora japonica L - да rapm дeкopaтивнa pocлинa, якa мoглa б ^prnpa-cити пapки, craep^ вyлицi мicт, виpoщyвaтиcь як coлiтep. Ane вoнa цiннa нe лише як вигото дeкopaтивнe дepeвo, a й як лiкapcькa po^ma. Iï лiкyвanьнi влacти-вocтi дoбpe oпиcaнi y дoвiдникax з фiтoтepaпü'. Taм зaзнaчaeтьcя, щo в rnpo.aprn мeдицинi нacтoянки нa cпиpтy тa вoднi витяжки зacтocoвyють пpи cтeнoкapдü', цyкpoвoмy дiaбeтi, зaxвopювaннi ниpoк, тpoмбoфлeбiтi, peвмaтизмi, oпiкax, ipo-фiчниx виpaзкax, для лiкyвaння зaпanьниx пpoцeciв pa^ нeжитi, вгaмyвaння зуб-нoгo бoлю, зaпaneння яceн. Зaзнaчaeтьcя тaкoж i тe, щo пpeпapaти iз coфopи мoжнa зacтocoвyвaти i для пpoфiлaктики нaзвaниx зaxвopювaнь, пoзa як вoни нe мaють пoбiчнoï' дй'. Бeзпocepeдньo, викopиcтoвyють плoди, щo мicтять флaвo-нoï'ди, pyтин, y квiткax - anкanoï'ди, глiкoзиди, y лиcткax - pyrn^ вiтaмiн C, в mcmm 10 % жиpнoгo мacлa. Шйбшьшу цiннicть cтaнoвить pyтин, щo mra-пичyeтьcя y вeликiй кiлькocтi (20 %) y квiткax, a тaкoж квepцeтин.

34

36ipRHK нayкoвo-тexнiчниx пpaць

^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1

Зaвдяки дeкopaтивним якocтям, cтiйкocтi дс тexнoгeннoгo зaбpyд-шння в мicькиx yмoвax тa швидксмy pсcтy Sophora japonica L. зacлyгoвye бiльш шиpсксгс poзпoвcюджeння y виглядi cслiтepiв, нeвeликиx 1Руп, щс pсзмiщeнi нa пepeдньсмy mam, в aлeйниx тa вyличниx нacaджeнняx.

Sophora japonica не мae шиpoкoгo впpсвaджeння в сзeлeнeннi, y зв'яз-ку з тим, щс нeдocтaтньo псвнс виcвiтлeнi нayксвс-сбгpyнтсвaнi дaнi з вив-чення ïï iнтpсдyкцiï в yмoвax Пpaвсбepeжнсгс Лicсcтeпy Укpaïни. ^му ви-никae нeсбxiднicть пpсвeдeння po6o™, щс пслягae в yзaгaльнeннi дсcвiдy ш-тpсдyкцiï Sophora japonica в цьoмy peгiснi, визнaчeннi бiслсгiчниx ocoбли-всcтeй pсcтy, pсзвиткy й poзмнoжeння. Цс дacть змсгy pсзpсбити зaxoди щ^ дс бiльш шиpсксгс впpoвaджeння пpeдcтaвникiв цьсгс виду y кyльтypy тa визнaчити пстeнцiйнi мсжливсcтi ïï impo^y^n в Укpaï'нi.

Лiтepaтypa

1. Булыгин H.E. Дeндpoлoгия: Учeбнoe ж^бте для вyзoв. - M.: Aгpoпpoмиздaт, 1985. - 280 c.

2. Гypcкий A.B. Ocнoвныe итoги интpoдyкции дpeвecныx pacтeний в CCCP. Изд-вo aкaдeмии нayк CCCP. - M.: Hayra, 1957. - C. 34-б2.

3. Дoнeцкий бoтaничecкий caд AH УCCP: нayчнaя и пpaктичecкaя дeятeльнocть. Koндpaтюк E.H., Tapaбpин В.П., Xapxora A.И., Глyxoв A.3. - K.: Hayк. дyмкa. - 1990. - 172 c.

4. Дepeвья и кycтapники. Пoкpытoceмeнныe. Cпpaв. пocoбиe/ Шд oбщ. peд. Pyбцo-вa Л.И. - K.: Щук. дyмкa., 1974. - 5б0 c.

5. Kaтaлoг pocлин дeндpoлoгiчнoгo пapкy "Coфiïвкa". - Умaнь: Умaнcький дeндpo-лoгiчний пapк "Coфiïвкa" HAH Укpaïни, 2000. - 1б0 c.

6. Лecнaя энциклoпeдия: в 2-x т., т. 2. Лимoнник - Л 50 Я^^ицы/ Peд. кoл.: Г.И. Bo-poбьeв (гл. peд.) и дp. - M.: Coв. Энциклoпeдия, 198б. - б31 c.

7. Ciмкiн Б.Ю. Дepeвa лгав i пapкiв. - K.: Paд. шк., 1989. - 13б c.

8. Щeпoтьeв Ф.Л. Дeндpoлoгия: учс6. Пocoбиe. - K.: Bыщa шк., 1990. - 287 c.

1. Л^вв xa caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo

35