CC BY
24
УДК 338.532.4:330.341.1
Фшяк М.С., здобувач*© Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького
ДЕЯК1 ПИТАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОСТ1 У СТРАТЕГ1ЯХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА IX ЗВЯЗОК З ТЕХНОЛОГ1ЧНИМИ УКЛАДАМИ
Розглянуто деят питання збалансоеаност1 у стратег1ях сталого розеитку, та показано проблематику гх зе 'язку з технолог1чними укладами, а також окреслено можлие1 напрямки у стратег1ях сталого розеитку. Подано пор1еняльш приклади крагн р1зного р1еня розеитку.
Клю^о^^ слова: сталий розеиток, технолог1чна база, надбудоеа, ф1ксац1я здобутте, риеок, технолог1чний лаг, технолог1чний уклад.
Постановка проблеми. Дослщження спрямоване на з'ясування основ планування сталого розвитку та мае намiр вщповюти на ряд фундаментальних запитань, зокрема того, насюльки забалансованим повинен бути сталий розвиток регюну, а також того, яке мюце повинна посщади стратепя сталого розвитку у пакет стратегш соцiально-економiчного розвитку кра1'ни залежно вщ И лiдерства.
Анал1з останн1х дослщжень. Проблеми планування сталого розвитку та зв'язку розвитку 1з технолопчними укладами вивчали таю в1тчизняш науковщ, як В.Д.Гуменний, С.Г. Кириченко, С.Г. Шаловило, П.М. Музика, М. Г. Шульський, а також закордонш дослщники, таю як Г. Дейт, Й. Шупметер, К Фр1ман, Р. Фостер, М. Портер та ш. На даний час в Укрш'ш немае ч1ткого розумшня мюця стратеги сталого розвитку в житп нашо'1 кра'ни. Також ч1тко не висв1тлено питання зв'язку стратегш лщерства та стратепчних альтернатив Укра'ни в регюш ищ кутом погляду на технолопчш уклади.
Метою статт1 е визначення ключових стратегш лщерства кра1'н у технологiчному прогреа, дослiдження перехiдних станiв мiж технолопчними укладами, дослiдження стратегiй технологiчного лщерства для кра1'н, якi не е лщерами регiону.
Виклад основного матер1алу. Хотiлося б розпочати дослiдження з порiвняння та деяких запитань. Припустимо, кра1'на поставила собi сталий розвиток у беззаперечний прюритет, вiдкинувши при цьому вс iншi iнтереси. У цьому випадку виробництво продукци з вторинних матерiалiв стане ключовим. Це добре шюструе порiвняння з тим, якби ми хотши ще раз переробити вже одного разу перероблений патр, з якого було зроблено паперовий рушник для кухш. А що ж нам робити поим, якщо ми будемо все так вторинно
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Музика П.М. © Фшяк М.С., 2013
394
переробляти? Адже у ситуаци, коли вторсировина стане ключовою в економщ, ми спостерiгатимемо змiну, коли видобуток первинних ресурсiв, зокрема, сировинних матерiалiв, суттево впаде, а отже, знову зрушиться еколого-економiчна система, поки що у невiдомий нам бш. Чи саме цього ми хочемо досягти, прагнучи сталого розвитку? Яку кшьюсть диких лiсiв та не порушених втручанням степiв нам би хотшося зберегти та вiдновити пщ час руху в напрямку сталого розвитку? На шшому «бощ» тако! ситуаци розвиткового вибору територи напрошуеться запитання: наскiльки суттеву та швидку змiну екосистем можемо терпiти ми, а також природа? Тут, очевидно, варто прийняти, що людина шляхом еволюци господарсько! дiяльностi, що добре вщображаеться концепцiею економiчних укладiв, незворотшм чином змiнюе середовище i тому воно вже не буде точно таким, як, наприклад, 200 роюв тому. У цьому випадку, варто задати собi запитання, що саме з нашого середовища потрiбно зберегти у цьому компромшному виборi. Чи у цьому виборi повинен бути акцент, тобто вибiр чiтко у сторону чогось та, вщповщно, нехтування чимось iншим, а також досягнення розумного компромюу? Чи взагалi йшлося би про новий пiдхiд, тобто еволюцшний прорив, коли компромiси не потрiбнi?
Цi запитання покликанi навести нас на думку, що ключовою рисою стратеги сталого розвитку е И збалансовашсть. Адже вона повинна знаходитися у Ясному зв'язку iз iншими планами розвитку територи (яю не завжди повиннi бути збалансованими) i повинна виконуватися спiльно з ними. Додамо, що збалансовашсть виключае концентрацш зусиль, а сама така концентращя, як ми припускаемо, i е ключовим фактором успiху для стратеги розвитку кра!ни у регюш та свiтi.
Як вже було згадано вище, змiна екосистеми та методiв господарювання добре окреслюються концепщею технологiчних укладiв [1]. Теорiю технолопчних укладiв у !хньому зв'язку з шновацшним розвитом дослiджував, зокрема, Й. Шумпетер зi своею теорiею технолопчного розвитку. Задамо собi питання, яким чином наша стратепя сталого розвитку мае зв'язок з технолопчним лщерством та його протилежнiстю - технолопчними лагами. Припустимо, що технологiчнi лаги в нашому випадку мають зв'язок iз теорiею укладiв. Вiдповiдно, припутимо, що стратегiя сталого розвитку територи мае зв'язок з технологiчними укладами. Для подальшого розгляду питання варто розглядати залежност формування технологiчних укладiв вiд лщерсько1 позици кра!н у свт, i оперувати поняттями «кра1на-лщер» та «краlна-нелiдер (сателiт)».
Кра1ну - лщера в регiонi або й свт можна порiвняти iз взводом десантниюв, якi, виконуючи бойову задачу, кидають уа сили на те, щоб у найкоротший час шляхом «прориву» зайняти контрольну (панiвну) висоту, i потiм закрiплюються на нш, чекаючи пiдкрiплення. У нашому випадку висота -це технолопчний уклад, а пщ^плення - це його здобутки у формi сталого розвитку. Щоб розвинути цю думку глибше, дозволимо собi припустити, що реальна стратепя економiчного розвитку, компонентом яко1 е сталий розвиток, -це така стратепя, де розвиток буде дшсно сталим протягом принаймнi одного
395
поколшня, i отже, така стратепя мае описаний нами «проривний» характер. Вона пов'язана з швестуванням у найкращi здобутки технолопчного укладу Коли краша-лщер поточного укладу (скажiмо, Япошя) заробляе на iнших крашах на фазi розвитку даного укладу, то на його тку вона, будучи у цьому укладi серед лiдерiв, вкладае суттевi iнвестицiï у «фшсацш» суттевих здобуткiв саме цього поточного укладу Адже керiвництво цiеï краши знае: цi iнвестицiï виведуть галузь чи цiлий пiдсектор економiки (наприклад, електроенергетику) в фазу стабiльностi (тут варто пригадати наше порiвняння iз зайняттям панiвноï висоти) i тодi поколiння жителiв Японiï зможе користуватися цiею iнвестицiею ще 30 роюв. Згадаймо перiод радянського «застою» - саме така стратепя була обрана на тку технологш иех' епохи, i тому «застш» вiдзначився потужним iнвестуванням у iнфраструктуру, якою, добре це чи погано, але ми користуемося ще й до тепершнього часу Тодi, маючи таке вкладення, а отже, здiйснивши iнвестицiю у здобутки попереднього укладу та передбачаючи розвиток наступного укладу, ця краша-лщер вкладае все, що може, у «ривок» для переходу до шшого, наступного укладу. Згадаемо наше порiвняння - тепер загш десантникiв поб^ займати iншу висоту.
Такий «ривок» припадае на «пiк» iснуючого укладу - але це лише «тк», для бшьшост iнших краш - нелiдерiв, як вони його бачать. Для лiдера ж ця фаза укладу вже е пройденим етапом розвитку, але свого роду «брамою в майбутне».
Видаеться, що для краш - лiдерiв тiльки едина, окреслена вище, стратегiя е вiрною. Iншi краши (сателiти) насправдi не е лщерами. Вони -пiдхоплювачi та тиражувальники технологiй. В той час, коли, скажiмо, Японiя фжсуе здобутки пiкових технологiй поточного укладу, така краша як, наприклад, Тайвань не вкладае у майбутнш уклад, а лише в пои чола заробляе на те, щоб, можливо, трохи тзшше - а вже тзнувато - вкласти все-таки в технологи тепершнього укладу Вони - у потенцшному та довготермшовому програшi [11], бо вони постiйно бiжать за лiдером, не розумiючи його поведшки, а не можуть наздогнати його. Отже, вони постшно отримують значно меншу за лiдера частку доданоï вартостi. Сдиний момент короткочасноï переваги нелiдерiв настае наприкiнцi поточного укладу та на самому початку попереднього, за рахунок екстремального зниження собiвартостi копiйованоï ними технологи, що дозволяе 1м все ж трохи накопичити перед змшами.
Проiлюструемо цю тезу малюнком у формi граф^ вiдставання в рамках укладiв на прикладi Японiï та Тайваню (рис.1). Помпьте тут аналогiï з вщомими циклами Кондратьева [12]. Також заслуговуе на детальнiше спостереження аналогiя мiж «ривком» у наступний уклад та контрольованим бiржовим обвалом.
396
ршень розвитку цивЫзлцн
Фази для крашшлдера: (показано вверху граф1ку) ДВ-1 - створення додано! вартосп за рахунок ре сура в з попереднього укладута ¡нвестування у поточний уклад Ф- фксащя здооуткчв поточного укладу Р- ривок у наступит! уклад О- обвал несуттевих елеменлв поточного укладу
Фази для кра1ни-сател1та: (показано внизу граф1ку)
ДВ-1 -створення додано! вартосп за рахунок ресурав, якч створюються у
цьому ж уклада ¡нвестування у поточний уклад
Ф- фксащя здооутмв, часто коп1юючи технологи л1дера
Р- ривок, на фон1 обвалу елеиенлв поточного укладу, часто на основ!
кошювання л1дера
О - боротьйа з нлслщками обвалу, акумулящя залишИв ресурав
уклад 4
уклад 5
уклад &
Рис. 1. Пор1вняння поведшки краУни-лвдера та краУни - нел1дера на фазах
технологчного укладу
Лщери у своему прагненш досягти велико'' мети швестують, керуючись принципом доцшьно!' рацюнальносп. Для прикладу, японщ обшшлися б вокзалом, де в оздобленш використано металев1 плити та пластик, а також тсковик, замють грашту, дорогих вид1в декоративного каменю, мармуру, та шшого, без чого можна обштися. А японська зал1зниця буде лише настшьки комфортною, наскшьки держава це може соб1 дозволити. А от краши-нелщери зазвичай добре усвщомлюють свою пщлеглу позищю, тому в них яскраво проявляе себе корупщя та пристосувансью стил1 управшня. Часто вони створюють в швестищях багато непотр1бних, зайвих надбудов, адже кер1вництво усвщомлюе, що вони вщстають, 1 що акумульованого багатства, скор1ш за усе, не вистачить для «фшсацп здобутюв», а залишки тод1 варто витратити, щоб хоча б «пожити по-людськи» деякий час. Нелщери тому приречеш залишатися 1з застаршими системами, реформувати як1 вони не можуть соб1 дозволити. 1нод1, для них вщкриваеться стратепчний вар1ант, коли в один момент дешевше та проспше все старе розвалити та нав1ть цшою руйнацп економ1ки все ж перейти на 1 уклад вище. Для нелщер1в це смшивий та жорстокий крок, але малим та слабким крашам вш все ж дае можливють «ривку», бо на це кошт1в вистачить, на здобутки поточного укладу точно ш. Особливо така стратепя ефективна на етат завершення поточного укладу перед початком «технологично! революцп» для переходу до наступного укладу. Але це повинна обов'язково бути творча руйнащя, яка
397
прошюстрована фразою Й. Шумпетера: «Стар1 продукти 1 попередш форми оргашзаци вьтсняються, провокуючи процес «творчого руйнування...» [13], а також ширше пояснюеться наведеним нижче дискурсом про технолопчш бази та надбудови на них.
Для виведення економши краши на високий р1вень потр1бен внесок декшькох поколшь, причому одне з них обовязково повинно будувати платформи, «бази», тобто основи економ1ки та господарства. Наприклад, лщери поколшня №1 приймають р1шення про початок зборки у нас лщензованих комбайшв для збору зернових (а у нас, припустимо, таких комбайшв немае). Тут, треба пом1тити, важливе саме це стратепчне р1шення (назвемо його Р1шення №1) про «базу», тому що треба побачити, куди и можна розвивати в майбутньому 1 яким буде св1т через 20-40 роюв 1 що нам буде там потр1бно. I треба знати, що поколшня №1 насправд1 оч1кувало того, що ця «база» зовам не е достатньою, але е мш1мально необхщною, 1 що наступш повинш б и розвивати. Тепер розглянемо наступне поколшня : №2, це «червош директори», кер1вники «главк1в», високорангов1 адмшютратори. Воно нарощуе лопчну, природну, очшувану «надбудову» на «базу», яку заклало поколшня №1. Наприклад, така надбудова - це техшчш удосконалення та виробництво саме нашого комбайна, що взяв найкраще з шоземного зразка, але де на шоземну технологию накладено наш1 умови, наш штелектуальний потенщал та наш1 виробнич1 потужносп 1 м1сцев1 матер1али, хоча принципи й технологи незмшш у пор1внянш з початковим л1ценз1йним зразком. Наступним кроком, тобто третьою задачею - буде рют «вшир», тобто 1з ц1ею нашою технолог1ею ставиться завдання вийти на велик1 обсяги виробництва. Це задача вже третього поколшня: вони будуть займатися виробничими питаннями, контролем якосп, виробничим змаганням, боротьбою за соб1вартють та ш. Вони - типов1 «виробничники». Але 1 !м потр1бно пам'ятати, що вони просто виконують на даному етат свою фукщю «розсування данох технологи вшир до певного кордону», 1 при цьому вони повинш якось передати нащадкам, що, наприклад, маркеринг, хоч зараз 1 не потр1бний, але точно знадобиться роюв через 10. I пот1м хтось - очевидно, не трете поколшня, а скор1ше друге, повинно вчасно, трохи не доходячи до «тку» технологи, прийняти стратепчне р1шення № 2, яке, напевно, трохи складшше, ашж р1шення № 1, про те, що, мовляв, стоп -треба згортати поточш напрями 1 технологи та розвивати на юнуючш баз1 -нове. Тобто використати здобутки матерiальноi бази, штелектуальний 1 техшчний потенщал - але не для подальшого удосконалення юнуючо! технолог^' комбайшв (без цього р1шення шяк не можна обштися, шакше станеться вщставання, як у СРСР почалося в 1960-х у пор1внянш з крашами Заходу), як1 вже 1 так масово виробляються - а тти «вглиб» та «вверх», винайти, наприклад, шший п1дх1д до процесу збору та обробки зернових, може - 1 в цьому власне складшсть р1шення № 2 - передбачити та побачити кластеризащю таких от «розширених баз» р1зних п1дсектор1в економ1ки та як вони можуть синтезуватися у нових р1шеннях, товарах та послугах, 1
398
можливо, у стратегиях. Це завдання молодого, четвертого поколшня. Це четверте поколшня повинно мати доступ до ршень про шноваци, що приймаеться другим поколшням, i з санкци другого поколшня творити шноваци, руйнуючи або скорочуючи юнуючу технолопю, але не руйнуючи базу, а може, навт нарощуючи ïï необхiднi компоненти, i виходячи у народне господарство iз iновацiйними та, напевно, комплексними, тобто кластерними ршеннями. Напевно, саме так вщбуваеться перехiд до фази початку наступного технологичного укладу. Якщо краша серйозна i сильна, то вона тде саме таким шляхом, тому що по-шшому можна лишитися за бортом свiтових процесiв.
Для подiбного успiшного послупу необхiдно виключити три деструктивних процеси. Перший процес: поколшня № 3 (виробничниюв) не повинно стати занадто пихатими за своï виробничi досягнення i не повинно «затискати шлях» молодим, тобто поколшню № 4. Другий процес: поколшня № 2 повинно змнюватися з достатньою долею динамши, тобто вони не повинш занадто засиджуватися, щоб не бути застарими для шновацшних стратепчних ршень Третш процес: поколшня № 4 повинно тдтримуватися поколшням 3 та поколшням 2, i мати можлившть творити шноваци. О^м цього, поколшня 2 повинно передати 1м дух змш та патрютизм, тобто здоровi людськi цшноси, у т.ч. цiнностi вищого характеру (моральш). 2 i 4 поколшня мають нести моральш цiнностi. Четверте тому, щоб передати наступному 2 поколшню (тобто через одне). Адже 2 поколшня розвивае, а 3 поколшня тдтримують функцюншьш системи.
Тут напрошуеться висновок про те, що у ходi розвитку поколшня чергуються через раз. Одна пара будуе (створюе бази та нарощуе потужност^, друга творчо руйнуе (удосконалюе бази та виводить ix на новий рiвень теxнологiй). Друга не може без першоï, але i перша без другоï. Будiвельники люблять будувати. 1нновацшники люблять руйнувати старi конструктори та сворювати нове, але 1м потрiбнi набудови, щоб ïx переробляти. Задача розвитку у гармоншному поеднаннi цих двох рiзноспрямованиx течiй. I новий уклад - це завдання обох пар поколшь. Тому мислити в процес руху до наступного укладу треба принаймш категорiями трьох поколшь, тобто характеристиками i мотиващями на даний час працездатних дiдiв, батьюв та дiтей.
Наведений вище дискурс надае нам розумiння простоï стратеги: на етат творчо^ а можливо - вимушеноï руйнаци, розумно керована нелщерська краша може в крайньому випадку розiбрати на складовi та продати всю свою стару технолопчну базу як сировину (наприклад, завод продати на металолом), але вона повинна накопичити щ кошти та iншi ресурси для здiйснення за рахунок цього кроку «ривка» зразу в наступний уклад. Переважно, для цього вистачить i «бази» людського капiталу, що лишився з попереднього укладу. В цьому процеа така нелщерська краша може навт тимчасово отримати часову перевагу та випередити краши - лщери, зайняи завершенням фжсаци здобутюв та плавним розгортанням наступного укладу. I ця перевага може стати бшьш тривалою, якщо таке лщерство одразу супроводжуеться масивними iнвестицiями у
399
людський каттал. Повернемося для цього до прикладу Япони, яка на другш третиш укладу, активно вкладаючи кошти в його здобутки (бо якраз час запуску стратеги сталого розвитку), одразу ж починае розробляти та вкладати ресурси в пщготовку людей до наступного укладу, тобто швестуе в людський капiтал.
Украша не в змозi наздогнати економiчне зростання розвинутих краш з ринковою економiкою. Не наздогнати тому, що «вони» 40-50 роюв пiсля завершення Друго! св^ово1 вiйни будували «базу», платформу, тобто «core» («core» в пер. з англ. - коршь, основа, коренева галузь) економши, i на не! набудували найкращi технологи минулого поколiння. Однак, вони часом занадто повiльнi, щоб зрушитися з ще! «бази». «Вони» як у фортещ: потужнi, але з великими витратами на численний гаршзон кожного дня. Якщо хтось чи щось 1-2 сезони потримае !х в економiчнiй облозi, «вони» не витримають. У цьому слабкiсть таких економiчних форм оргашзаци. Вiдповiдно, в Укра!ни зараз е одна перевага: вона не переобтяжена технолопчним вантажем та навичками, що склалися з поточних укладiв, оскiльки вона у себе майже все зруйнувала. Для виходу в наступний уклад Укрш'ш потрiбно запроваджувати у себе найновiшу, але випробувану технологiю для нового «ривка». Це технологiя, яку бiльш потужш держави не впровадять через !хню деяку повiльнiсть та iнертнiсть !х систем, якi використовують «зафiксованi на тку» здобутки, у т.ч. технологи попереднього укладу
Украша могла б використати залишки свое! колишньо! «бази», що лишилася вiд СРСР, для накопичення ресурсiв та «ривка» у наступний уклад. У нашш стратеги, однак, здаеться, стався збш ми як слабка кра!на всю попередню базу зруйнували та продали, але треба було одночасно, по-перше, вщкласти ресурси до наступного «ривка», i по-друге, iнвестувати у соцiальнi трансформаци та активно «накачувати» людський каттал до наступного ривка. Ми цього, здаеться, не зробили. Отже, у нас недостатньо кошив та шших ресурЫв для «ривка» в наступний уклад.
Однак, якщо прийняти, що справжнш прорив у технологiях для «ривка» станеться через 3-5 роюв, то поки що ми все ж маемо час та можемо активно вкладати в людський ресурс. Тодi перехщ Украши у наступний уклад можливий, якщо ми знайдемо джерело недорогих ресурав для значних швестицш в матерiальний розвиток цього наступного укладу у нас. Наприклад, як роблять це нашi сусщи, активно на свою користь використовуючи ресурси великого штеграцшного об'еднання.
Висновки.
1. Рiзнi кра!ни, в основному лщери свпово1 чи регюнально1 економши, обирають, в якiй епосi !м пiдтримувати споживчий сектор. Наприклад, Канада визначила зафiксувати його серединою, а Роая кiнцем 1990-х, а ось Швшчна Корея живе у 1950-х i вони так звикли. Украша охоче виробляе, використовуе та купуе механiзми та форми дизайну, напр, автомобЫв, походженням iз 1960-х, мшроавтобуав УАЗ-452 «Буханка» чи З1Л-130, що незмшно виготовляються з 1960-х, i нам вважаються достатнiми. Меблi стилю «бщермейер» народженням iз 1-l половини XIX сторiччя у Gвропi вироблялися подекуди до 1920-х рокiв,
400
тому що виявилися надшними та зручними, попри деяке вщставання у стиль У твденнш Америщ автомобшь «Фольцваген Жук» («Käfer») дизайну 1940-х роюв вироблявся до 2003 року, бо задовольняв суттеву частину споживчого ринку у певних частинах св^. Японсью свiтлофори та зовнiшня реклама вулиць залишилися з початку-середини 2000-х, бо там виршили, що треба розвивати iншi сфери, бiльш важливi Японн як свiтовому та регюнальному лiдеровi. Кожна краша чи регюн обирають, чи залишити на певному рiвнi цi здобутки - або вимушено, коли з цим ще можна миритися, або, коли im це подобаеться, i одночасно розвивати щось шше для них бшьш прюритетно та нагально. При цьому стратепя розвитку та прюритети залежать ще й вiд лiдерства-нелiдерства краши та ïï ментальностi, а саме вщ бажання бути схожими на лiдерiв, тобто копiювати. Кожна краша просто не може вивести ус сфери свого життя на найвиший рiвень прогресу, i нiбито укладае соцiальний договiр з населенням, у яких роках, тобто у якому уклад^ залишиться протягом 1 поколшня та чи шша сфера суспшьного життя. Наприклад, у Нiмеччинi металевi клавiатури у державних установах, зроблеш для користувачiв на початку 2000-х роюв, устшно та охоче використовуються Рентами ïxньоï служби зайнятостi. Отже, навт у сильних краш кожне десятирiччя стае питання, якi сфери штенсивно розвивати, а якi ще роюв 10-15 можуть почекати.
2. Можна побачити, яке мюце займае стратепя сталого розвитку у 1) Краïн-лiдерiв, 2) Краш-супутниюв лiдерiв, 3) Недорозвинутих краш без суттевих шанав на статус супутника, i тим бшьше лiдера. В першому випадку це доповнення ло стратеги лщерства, i стратепя сталого розвитку призначена для того, щоб на тку укладу фжсувати найкращi та тривалi здобутки на довший час. У другому випадку стратепя сталого розвитку сможе бути ключовою, якщо краша в певних випадках мае шиорокий ступшь незалежност та регулярно заробляе на свш сталий розвиток. Однак, якщо краша ближча до «душогубки», i важкою працею працюе заради помiрно високого рiвня життя, то вона перемщуеться до третьоï групи. А в третьому випадку щ краши просто нездатш розвиватися у запропонованому лiдерами форматi, а разом з цим 1хне господарство безповоротно деформоване, i екосистеми у ролi сировинного придатку виснажуються лiдерами чи ïx сател^ами. Тут стратегiя сталого розвитку буде максимум локального характеру, не набувши державного значення, а загалом, про неï говорити в цьому випадку рано.
3. 1з наведених вище висновкiв можна зробити третш: не варто погоджуватися на ввезення в Украшу застарiлиx технологш, а купувати лише «проривну» та вщповщно найновiшу теxнологiю. Тому нам потрiбнi експерти, здатнi розпiзнати «Самант» у новiй невипробуванiй технологи, придбавши яку, ми, (i для цього потрiбна хороша теxнологiчна база) - зможемо удосконалити ïï, адаптувати до наших потреб та запустити у потрiбне нам масове виробництво.
Л1тература
1. Дейлi Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейль - К.: 1нтелсфера, 2002. - 298 с.
401
2. Олдак П.Г. Равновесное природопользование / П. Г. Олдак. / Олдак П.Г. - Новосибирск: Наука, 1983. - 128 с.
3. Шубравська О.В. Стадий розвиток агропродовольчо! системи Украши [Текст] : Дис. д-ра екон. наук: 08.07.02 / Шубравська Олена Василiвна ; НАН Украши, 1нститут економши. - К., 2003. - 409 с.
4. Экологическая экономика: перспективы применения экономических инструментов охраны окружающей среды в Германии, России и Украине, т. 1.: /Коллективная монография / Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М., Мамин Р.Г. и др. - М.: Евразия, 1994. - 286 с.
5. Цикли Кондратьева. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-21636-1.html.
6. Шумпетер, Йозеф. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru. m.wikipedia.org/wiki/Йозеф_Шумпетер.
7. "Азиатские тигры" капитулировали. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://imp22.ru/art/Aziatskie_tigry_kapitulirovali_.html.
8. Индикаторы и индексы устойчивого развития. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cosd.ru/index.php?option=com_ content&view=article&id=13&Itemid=15.
9. Технологический уклад. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Технологический_уклад.
Summary Filyak M.S.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyj
SOME QUESTIONS OF BALANCE IN SUSTAINABLE DEVELOPMENT STRATEGIES AND THEIR CONNECTION TO TECHNOLOGICAL WAYS
The paper considers issues of balance in strategies for sustainable development, and shows the problems of their relationship with technological ways, and outlines possible directions in strategies for sustainable development. It provides comparative examples of the different levels of devel
Рецензент - к.е.н., доцент Мишв Р.М.
402
