CC BY
147
УДК 339543
Н. В. Осадча,
кандидат економічних наук, м. Дніпропетровськ
УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ ТА ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ ТА НЕБЕЗПЕКИ
Постановка проблеми. У 90-ті роки викристалізувалася зовнішньополітична орієнтація України в напрямку інтеграції до європейської спільноти. Європейський вибір відкриває нові перспективи для співробітництва України з розвиненими країнами континенту, економічного розвитку, соціального й інтелектуального прогресу, зміцнення позицій держави в міжнародній системі координат. Для України європейська інтеграція - це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внутрішній ринок ЄС. Європейська інтеграція на сучасному етапі - це магістральний напрямок розвитку континенту, який визначить ситуацію і в самій Європі у третьому тисячолітті, і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. Європейський Союз поступово перетворився на один із найпотужніших політичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключовий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів.
Аналіз останніх досліджень. Питанням дослідження і впливу інтеграційних процесів на економіку України займалися: О. Гребельник, І. Бураковський, А. Гальчинський, Я. Малик, О. Пироженко, Ю. Таран, С. Заплатинський, І. Черкаський, І. Васютин, С. Солодкий [1 - 12]. Кожний з цих учених зробив вагомий внесок у визначені шляхів оптимального рівня інтеграції України та мінімізації небезпек.
Метою статті є аналіз небезпек та вигід від створення зони вільної торівлі з ЄС. Визначення проблем та перспектив подальшої співпраці України та ЄС.
Результати дослідження. Існують різні думки щодо шляхів подальшої ітеграції України: створення зони вільної торівлі, входження до Митного союзу РБК, інтграція до ЄС, інтеграція до Митного союзу за принципом „3+1”, інтеграція до ЄС за принципом „27+1”, невходження до інтеграційних об’єднань, відсутність кроків щодо інтеграції в ЄС та Митний союз та ін.
Для визначення подальшої інтеграції України доцільно проаналізувати показники зовніньої торгівлі зі світовими регіонами (табл. 1).
Високий показник питомої ваги імпорту та експорту з Азією пояснюється знаходженням у цьому регіоні такої держави, як Китай, імпорт та експорт з якою досяг 2887487 та 377519 тис. доларів США відповідно. Це пояснюється тим, що Китай є світовою
державою з високим рівнем зовнішньої торгівлі, також є виробником дешевої продукції, що користується попитом на українському ринку. Також ми бачимо, що досить велика питома вага торгівлі з країнами ЄС, імпорт та експорт складають 34,5% та 28,3% відповідно. Це зумовлено географічним розміщенням ЄС, високою якістю продукції країн ЄС, вискоким рівнем торгівельних взаємовідносин та невисокими цінами на товари, що експортуються з України. А високі показники зовнішньої торгівлі з країнами СНД зумовлені тим, що Україна як інші країни СНД є державою пострадянського простору з тісними торгівельними стосунками між країнами.
Найбільша питома вага торгівлі з Росією, це зумовлено попитом України на такі товари, як нафта, природний газ, продукти харчування тощо.
Слід зазначити, що стан зовнішньоторговельного балансу за 2011 - 2012 рр. значно погіршився (табл. 2). Слід зазначити, що показники експорту та імпорту, починаючи з 2009 року мають позитивну тенденцію до збільшення. Так, показник експорту з 2009 року збільшився на 40,1%, а імпорту - на 44,6%. Різке зменшення зовнішньоторговельного балансу протягом 2008 - 2009 року може бути пов’язане зі Світовою фінансовою кризою. Уряд країни не від-працьовав дієвого механізму торговельного захисту та державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю.
Обсяги експорту товарів до країн СНД становили 36,8% від загального обсягу експорту, Азії - 25,7%, Європи - 25,3%, зокрема. до країн Європейського Союзу - 24,8%, Африки - 8,2%, Америки - 3,8%, Австралії і Океанії - 0,1% (табл. 2).
Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них - 26,4% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 14,7% проти 2008 р.). Продукти рослинного походження становили 13,4% (збільшення на 66,6%), мінеральні продукти - 11,1% (зменшення на 25,4%), механічні та електричні машини - 10,2% (збільшення на 4%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 8,7% (збільшення на 22,8%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості -7,4% (зменшення на 6,1%), жири та олії тваринного або рослинного походження - 6,1% (збільшення на 24%), готові харчові продукти - 5,1% (збільшення на 18,9%) [2].
Імпорт з країн СНД становив 40,7% від загального обсягу, Європи - 32,5%, зокрема з країн Євро-
Таблиця 1
Зовнішня торгівля України зі світовими регіонами за І квартал 2012 та 2013 року
(складено за [13; 14])
Регіон Імпорт (тис. дол. США) Експорт (тис. дол. США) Сальдо за І квартал 2013 р.
з початку 2013 року І квартал 2012 р. з початку 2013 року І квартал 2012 р.
вартість питома вага вартість питома вага
Австралія Океанія 27085 0,11 6485 23496 0,11 7970,5 -3589
Азія 5238286 20,96 3208631 5451219 24,77 4404062,6 212933
Америка 1567932 6,25 1163902 1382826 6,18 477776,3 -185106
Африка 280500 1,1 177961,1 1485593 6,75 1270530,4 1205093
Європа 8613657 34,49 5835727 6228167 28,3 3804889,7
снд 9241835 37 8644827 7414340 33,73 6177144,6 1827495
Невизначені регіони 10033 0,04 169 1500 0,01 26490,1 -8533
Всього 24979332 19037702 21987138 16168864 2992195
Таблиця 2
Зовнішньоторговельний баланс України за 2008 - 2012 р.
(складено за [14])
Рік Експорт Імпорт Сальдо
млн. дол США
2008 78744 92002 -13258
2009 49301 50610 -1309
2010 63164,6 66189,9 -3025,3
2011 82107,4 88854,9 -6747,5
2012 82337,4 91364,4 -9027
Зовнішньоторговельний баланс за 2008-2012 р., млн дол США
2000 00 1800 00 1600 00 1400 00 1200 00 1000 00 800 00 600 00 400 00 200 00 0
2008 2009 2010 2011 2012
— — — Пекспорт
=1 І І — ^імпорт — цзовн. торг оборот
Рис. 1. Зовнішньоторговельний баланс за 2008 - 2012 роки (складено за [14])
пейського Союзу - 30,9%, Азії - 20,2%, Америки -5,3%, Африки - 1%, Австралії і Океанії - 0,2% (табл. 3).
Мінеральні продукти складали 32,5% обсягу імпорту товарів (зменшення обсягів на 8,3%). На поставки механічних та електричних машин припадало
- 15,5% (збільшення на 3%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості - 10,1% (збільшення на 7,1%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 9,5% (збільшення на 3 0%), недорогоцінних металів та виробів з них -6,2% (зменшення на 8%), зокрема чорних металів та виробів з них - 4,2% (зменшення на 9,6%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 5,3% (зменшення на 0,7%), готових харчових продуктів - 3,5% (зменшення на 2%), текстильних матеріалів та текстильних виробів - 3% (збільшення на 28,8%) від загальної вартості імпорту [14].
На теперішньому етапі для України є важливими зовнішньоторговельні відносини з Євросоюзом, обсяг експорту з ЄС становить 25% загального обсягу експорту, та частка імпорту становить більш ніж 30 відсотків, ці показники мають сталу динаміку до збільшення. Так, з 2009 року загальна кількість імпортних операцій з ЄС збільшилася на 41,2%, а експортних на 44,3%. Під час аналізу показників експорту та імпорту за регіонами світу можна зазначити сталу тенденцію до збільшення показників імпорту та експорту за всіма регіонами світу. Слід зазначити, що протягом 2008 -2009 рр. був різкий спад показників за всіма регіонами, це пояснються Світовою фінансовою кризою 2008 року. Також можна зазначити, що збільшення або зменшення активності імпортних та експортних операцій здійснюється синхронно. Під час зменшення показників імпорту, також зменшуються й показники експорту, що можна спостерігати на прикладі країн Європи, Азії та ін.
Першим кроком до євроінтеграції є створення зони вільної торгівлі. Основною ціллю для України повинна виступати не сама інтеграція у західноєвропейські структури, а досягнення, в першу чергу, конкретних економічних цілей. На сучасному етапі співпраці обсяг торгівлі між Україною та ЄС приблизно у 7 разів перевищує обсяг торгівлі України з США. Тому насамперед потрібно забезпечити більше можливостей для експорту вітчизняних товарів у Західну Європу товаровиробникам з найбільш конкурентоздатних сфер української економіки: металургійної і текстильної промисловості, сільського господарства, певних сфер наукомістких та енергетичних технологій.
Курс державної політики на інтеграцію до Євро-союзу та формування нової політики ЄС є життєво необхідними для України. Європейська інтеграція стане визначальним чинником і міжнародної діяльності України, і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, забезпечить зміцнення безпеки та позитивне ставлення до України з боку інших держав світу. Чітке дотримання курсу на інтеграцію до Європейського союзу гарантує верховенство права, плюралістичної
демократії, дотримання прав людини, розвиток в Україні громадського суспільства, побудову соціально орієнтованої ринкової економіки.
Теоретично зона вільної торгівлі передбачає скасування мит і кількісних обмежень на всі товари у взаємній торгівлі, а також лібералізацію торгівлі послугами. Однак на практиці, зазвичай, сторони, що створюють зону вільної торгівлі, хоча б принаймні на початковому етапі, але все ж запроваджують певні обмеження. Не є винятком і Євросоюз. Участь Європейського союзу у формуванні зон вільної торгівлі дає можливість визначити головні особливості його політики в цій сфері.
Євросоюз, розширюючи доступ до внутрішнього ринку переважно промислових товарів виробників інших країн, зберігає суттєві обмеження для продукції сільського господарства.
Євросоюз загалом широко використовує принцип асиметрії у взаємному відкритті ринків. Особливо це стосується менш розвинених країн. Зазвичай, Європейський союз насамперед ліквідує мито на імпортну промислову продукцію і погоджується на його поетапне усунення у країнах-партнерах. Цей термін становить зазвичай 5 - 10 років.
Для України, з урахуванням наявної різниці в рівнях економічного розвитку та ступеня митного захисту, поступове відкриття внутрішнього ринку для промислової продукції ЄС може відбуватися протягом 5-ти років, по окремих позиціях - і 10-ти.
Євросоюз починає проводити активнішу торговельну політику міжрегіонального співробітництва у формах вільної торгівлі. При цьому він визначає три головні вимоги до рівня регіональної інтеграції, необхідні для переговорів зі створення зони вільної торгівлі на міжрегіональному рівні:
- чинна інституційна структура регіонального угруповання, яка передбачає ефективні механізми реалізації регіональних проектів і виконання рішень, зокрема інструменти вирішення спорів;
- створення митного союзу відповідно до ст. XXIV ГАТТ, включаючи єдиний зовнішній тариф, митну адміністрацію, спільну торговельну політику;
- зменшення нетарифних бар ’ єрів у внутрішньо-регіональній торгівлі, зокрема, у сфері технічних вимог і стандартів, санітарних і фітосанітарних аспектів, а також сприятливі регіональні регуляторні режими у галузях послуг та інвестицій.
Глибина зони вільної торгівлі прямо залежить від рівня політичної взаємодії та інтеграції ЄС і країн-парт-нерів. Найглибшу зону вільної торгівлі ЄС пропонує для країн-кандидатів на вступ до ЄС, а також держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Так, у 2002 р. Європейська Комісія запропонувала у відносинах з країнами-кандидатами використовувати так звані комунітарні (спільні для держав ЄС) правила регулювання конкуренції замість антидемпінгового регулювання за правилами СОТ [16, с. 4].
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Таблиця З
Вигоди та небезпеки Угоди про Асоціацію з ЄС
Сфера діяльності, глава Угоди Бізнес Вигоди Небеадекл Домогос Вигоди ледарства Небезпеко } Вигоди Держава Щ^езпеїш
Скасування мит, зборе та ідшпх платежів 1 Лонад, 90% остаточних ставок дорівшають гулю. 2.Для найбільш чутливих товарних позицій передбачене або збереження ненульової ставка звізнео? мита, а5о з а прсіва,гж еншг тарифах квот з нульовою ставкою в середа ні квот:': та ненулевою ставкою за межами квоти. 3.Для українських виробників найсуттєвішим буде зниження тарифних обмежать ЄС у легкій прем псло вості, X ш і чній промисловості, маліишбудування, харчовій промисловості, що сприятиме по:сращ.еннк> доступу українських виробників на цей рннок (хочатребе брали до уваги, що якість української готової продукції суттєво поступається європейській), зниженням нетарифных ОбмЄЗКЄІП» торгівлі. 1. Витіснення вітчизняного виробниках у іїраїнського р инку 1. Зниження уіфЗЇЖЬКИХ ввізних мит створює можливості для зниження внутрішніх цін. 2. За оцінками експерті в на основ і прикладної моделі загал ьвдї рі вноваги. ди.? У країни, лібералізація ввізних мит V*ж У країною, те ЄС зулшвиїь зростшня суку пного добробуту дом «господарств на 1,3% в середньсстрсков м перспективі і Ей 4,6% в ДО ВГОСТИ)ОК03 ‘Й перспективі за іеших рівних умов. 3. Більший виграш дасть зниження нетарифних обмежень торгів лі 1 „ Скороченню виЗЬ'эу внаслідок ЗИТІСЕЄННЯ.З ряаху вітчизняного Биробкска (опосередкована небезпека, яка діє через бізнес) — «"роваги рігг<у». Л .Прискорення темпів зростанню торгс-вельнж. потоків. ?. також економічної активності, за оцінками експертів, комгежує втрати бюджету від поступового скорочення ввізних мит. 1, На першому ета~і. поки не буде налагоджене чегулюзакня, держава зтрачаїим здох оди від стя гу занггя г,і ита 2. Відкритість ринк® Європи для поставок з України дешевих напГвфєбрикатів і сирезин1 дат європейських тозачевизобникіз може призвести до закріплення сировинної спеціалізації вітчизняної промисловості.
Н. В. Осадча
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Сфера діяльності, глава Угоди Бізнес Домагоспадарства Держава
Вигоди Небеїпеки Вигоди Небезпеки Вигоди Небезпеки
Дпдаткаві умови торгівлі одягом, шо був у використанні 1 .Схем*, що передбачена для ввезення вживаного одягу, як очікується, стимул ювагиме виутреігіне виробництво ода:у,та:спм чянам надаючи переваги національній легковій промисловості та знижуючи прнвабтіив:сть імпорту вживаного одягу. 1 .Ан&пС: ринку вживаного одягу ПОКсЗуЄ, що най чажп пішими конісурентами українських вирсбь.шів одягу е не ізшорте*^ вживаного одягу, а 1 і^іортер.и дешезога адягу з Китаю та ішіюх кранп Азії, а також ко нтра£андиети. 2 .Ймовірно, що ветаковігенгот вх ідися ціни на вживанні одяг не надасть суттєвих додаткових стимулів розвиткові виребкщтва одягу в Україні. 1 .Запровадження вхідшї ціни нз вживаний одяг є тимчасовим. Після п’ятеро року ставка ввізного ш?та буде дорівнювати нулю, ща зумовить зниження його вартості. 1 .Запровадження вх.ідн>ї ціни нз вживаний одяг може зумовити підвищення цін на цю товарну категорію,, що може негативно вилинути на споживачів шхивзшго одягу, ЯКИМИ є нагнаетгле нг йбдіггші катетер ії насел ення.
Вивізне (експортне) мито 1 .Поступове скасування експортного К“*тга стимулюватиме експорт цих товарів,. водночас ПІДВИЩУЮЧІЇ ВНуГріиіНК) ціну не. нього . 2 .За ;зах уиок трив алого перехідного періоду виробиіжн мають можливість ада пгузатись до змін. З.Як очікується, скасування ехегортиих мит може мати негативи: наслідки для металургії, 1. Можливість БИННКВЄГШЯ шн оліїсту ІНГЄЗЄ.СІЕ МІЖ експортечами сиро ви неї та ВІТЧИЗНЯНИМИ виробв^гами-споживачами такої сировини. 2. Збереження СИрОВИІШОЇ спрямованості ВІТЧИЗНЯНОГО експорту. 1.Скасування вивізних мит на олійні культура може негативно позначитись на вартості одй\ хоча цей в плив буде дуже незначний зважаючи на високий рівень конкуренції на ривку та існування чиотеншх За'ЛННИКІЕ. 1 .Скасування зивіаних мит знизить доходе державного бюджету, а визначити зараз я;аш чином вони або будуть, повністю ксмпексовані зроставням експорту, або не будуть (оскільки сирозина завжди деіневніїе готової продуїсщяку можна було б з неї виготовити) — неможливо. 2. Зниження рівня експорту машинобудівної продукції; неможливість у зв ’шку з обмежен няV. можгливостен
Н. В. Осадча
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Сфера діяльності, глава Угоди Бізнес Домогослодарства Держава
Вигоди Небезпеки Вигоди Небезпеки Вигоди Небезпеки
Експортні еубсиді 1 .Оскіл ыси У країна не використовує в ексгюрт: субсидії, це:зобов’язання: ш зміните статус-кво. Водночас скасування експортних субсидії ЄС на сі льсък о^о сію дарсыс товари, що експортуються з Україну, усуне фактор недобро чєсггої кон курен ції і дозволять частково компенсувати зп.тив знвкення. взідних мит. 1 .Скасування експортних субсидій па сіл ьсько госпо дар еькі тав ари ЄС може зумовити зроставши їх цін, хоча цей фактам буде посту по по нівелюватись зниженням ввізних мит Україною. 1 .С-сасуван я екецортних субсидуй на сільськогоего дао ські товари ЄС каже зумовите зростан/іу. їх цій, хоча цей фактор буде “оступово нівелюватись ЗНШСЄННЯМ ЕіЗ'ЗНИХ мит У храїною.
Угоди 3 іншими країнами П ід гнання Угод і про асогіі £ ЦІЮ,. НЄВ ЧД ’ ЄМГОЮ частиною якої є домовлено саг: щодо стзорєння зони вільна торгівлі (ЗВТ) 3 ЄС, вшшмє на існуючі зони вільної торгівлі (ЗВТ) з. іншими жраїнаїиш, за умови» що ці нраіііи зацікашіе:і: у збереженні цих угод (при дотриманні уков статті 24 ГАТТ/СОТ)-. Таким чиом, бізнес і надалі зможе кар-истуватись перевагами вже:Існуючих угод ГрО вільну торгівлю, які має країн?. Пщписа іня Угоди _ра асоціацію не о бмежу ватгиме суверенітет України у проведення торговельної політики і не впливає на збереження / створення ЗВТз іншими країнам и (п;>:і дотриманні умов статті 24 ГАТТСОТ).
Н. В. Осадча
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Сфера вдльеостз, глава Угоди Бізнес Вигоди | Небезпеки Домогосподарства Вигоди | Небезпеки Держава Вишди | Небезпеки
КОНКРЕТНІ МИТНІ ПИТАННЯ ТА СПРИЯННЯ ТОРГІВЛІ
Стаття 76. законодавство та процедури Уифікдня митних питані»: уникнення непотрібних або дижримінанійішх навачтажень на очераготу в; застосування єдиного ад міністр атив ного документу ч цілях митного деіспару вання; скорочення витрат і збільшення передбачу вачесті для су б’єктів го шодароэак::^; забезпечення недискрам єн цій нчх ви мог та процедур до імпорту, еке"оряу та транзиту товару; застосування міжнародних, інструментів, що розроблені ВМО; встановлєн”я правил, ятсі забезпечу ть, щоб будь-які штрафи, накладені за порушення митного закочод авства або процедурних вимог, були п'зопорціними і ^дискримінаційними; заетосуваин грозорих пчав кл ліцензування митних брокерів. - виникнення ризику дж підприємців, що держава буде використовуй вати додаткові заходи прихованого протекціонізму; -необхід'ГІСТЬ змінювати роботу у відповідності до нових вимог, -необхідність купівлі підприємцями нових пронрям для зл ектто ниого декгарування; -необхідність додаткового навчашя митних брокер’В. ’здешевлення імпочтчих товарів, формування швидкої реакції иігприїи’в-імпсг>терів напогит споживачів; -чіщвищениг якості мпоттних товфів. - можливість збільшення небезпечних переробних чиробницгв на території країни та транзиту небезпечних речовин чераз територію юаїни. захист і онриячня торгівлі іюіхом ефективного вчровадасення і дотримння внмо г законад алстза; застоу вання сучасних митних методів, зокрема оціню ризиків* постау^игний контэогь та '*нші. -необхідність читрат доетаньо ч еш хої суми коштіз дня впровадження новітніх митних технологій збільшення притоку ;мпорту„ ччникнення диспропорції в експсртна-Імпортних опреа”іях, формування та закріпгення ситуації з зростанням з ід Ємного сальдо торто вельного балансу; -необхідність здосконалення цілнально го законодавства; - змен:пеннг надходжент до Держбюджету від мита та штрафів; - необхідність здіРсненя та додаткочі виграти для здійснення станддртизацг документів,
Стаття 77, Відносили .збізнес спільнотою Формування консузьтативд/хто ^еяінзму між ад^іністттнвник о^)гачом та бізчєс СПІЛЬНОТОК) Відсутність інституцій '0’ оенози дзя формування :еонсультативнеіх> апарату, що нриззеде до додаткових витрат
Н. В. Осадча
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Сфера діяльності, глава Угоди Бізнес Вигоди ІІ€бсЗЛІ£ІЗДІ Домогас Вгиощт псщаретва Небезпеки Вигоди Держава Небезпеки
стаття 78, Збори та платежі Платежі та збори набудуть перевищувати вартість наданих послуг; Зменшення цін на імпорт Введення додаткових обмежень, а саме: забороняєтеся адмініструвати платежі, що-мають вплив, еквівалентний ввізному (імпортному) або ВИБІЗІІОИу (етеПО'УГНОМу) МИТу; -об.іиежен::я, що платежі і збори не іюв^нні розраховуватися на адвщтсфН’й основі; -втрати надоходжеі"» до держбюдету в наслідок додаткових обмежень; зменшення попиту на продукцію вітчизняних товаровиробників.
ста ття 7$. Миггнч ©цілка Мінімздіьна ‘арг сть говєрів не буде влікорусто.тїуватиея Зм^нша ти цін вд товари з наслідок зменшення б*еи едюддткугзднна Втрати бюдіхгга в * ас лі до- г в ід сушо ст мажпн тості викориетов-уати інстлументги Рорнг/Бання митт>ї варта-ті
стаття 80, Митне співробітництво Впровадження митних прототипів ЄС, що ДОЗВОЛИТЕ у НІ фікуват і4 митні жгганж Зьсін праз зп митного оформленая, що передба^нє додаткове навчання вдтцнх. брокер)‘в та вивичення нових правил -обмін ілрдщкхн пп шапками з митних операцій: -СПр^ННЯ КООрД^НаЩІ між усгіка ПІ / К до ннИ* и агенствамі; -епізпраця і надання технічно* допомоги необхідність інетжуціних в націопальному законодавств, що пере^Оаічає зміни В Гг'/ІТНОМу кодексі та підзаконних азтах (новий кодекс йув прийнятий в травні 2012 р.)
Стаття 81. Взаємна ад мі нстра тивна до по мета Надання ацм: нстраггивної допомоги Залучення додаткових ресурсів (людей, інформації) дня надання адмініст;зативнш>ї допомоги і кпим фаїнамо
Стаття 83 Підкомітет з питані' митного співроштн щтва Діє комітету націлена на рщвитогс ЩЯи кордо н но ГО с* ~в робітництза, угнфкаї^я прав ил походження товарів. Сприяння торгівлі. Технічна допомога, уиіфікадія підтань в зддіиенеині митної справи, активізація то:варш>бігу Створення ке мітета потребу є вдас^онагечи^ нащонально~азашгодавстпва; -відсутність інституціиїх оснсз впровадження підкомітету
Стаття 84. Наближання законодавства у митній, сфері У:-"фікаівл митних правил Постійна необхідність вивченню човьгх правил Створення єдиної системи мдгного права, яке чабяиженадов тиієїг ЄС. Протиріччя 3 митним правилом Мщного єоішу РБК Витрати на.уніфікацію митних правил. Заночодаветзеї се по стічно змінюється, :цо псредбгчае й постійні змінн в національному законодавстві
Н. В. Осадча
Зміст регуляторної політики в інших секторах співробітництва (інтелектуальна власність, конкуренція, державні закупівлі) визначається глибиною політичної інтеграції. Оскільки відкриття ринків України в цих сферах може бути витратним, то слід було б очікувати, що ступінь доступу на внутрішні ринки країни також залежатиме від глибини політичної інтеграції з ЄС, який, своєю чергою, зміг би запропонувати певні компенсатори ймовірних втрат України.
Визначено головні підходи до створення нової генерації зон вільної торгівлі ЄС. При цьому лібералізація торгівлі і на Єдиному внутрішньому ринку ЄС, і розширення доступу до ринків третіх країн розглядається як важливе джерело підвищення продуктивності праці, економічного зростання, створення робочих місць, отже, посилення конкурентоспроможності національних економік країн Євросоюзу. Для цього ЄС сформулював основні критерії для потенційних угод про вільну торгівлю.
Першими двома критеріями є потенціал ринку партнера (розміри національних економік і темпи зростання) та рівень тарифних і нетарифних обмежень імпорту з Євросоюзу. З цього погляду Європейський союз як пріоритетні трактує країни АСЕАН, Меркосур, а також Південну Корею, оскільки вони поєднують високий рівень протекціонізму зі значним потенціалом розвитку внутрішніх ринків. Крім того, ці країни є вельми активними у процесах створення зон вільної торгівлі з іншими центрами світової економіки, тому (за умов збереження високих торговельних бар’єрів з відповідними країнами і блоками) Євросоюз ризикує частково втратити відповідні ринки, як це було з мексиканським ринком після створення НАФТА.
До іншої групи пріоритетних країн належать Індія, Китай, Росія. Україна також стає поступово одним з важливих торговельних партнерів Євросоюзу.
Угоди про зони вільної торгівлі з ЄС мають охоплювати лібералізацію ринку послуг, нові можливості взаємних інвестицій, захист прав інтелектуальної власності, державні закупівлі, правила конкуренції. Головна увага має надаватися нетарифним бар’єрам, причому для країн-сусідів пропонується механізм регуляторної конкуренції, побудований на правилах Європейського союзу. Слід зазначити, що в цьому документі Україна згадується, насамперед, з точки зору забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. Таким чином, за умов початку переговорів з Євросоюзом Україні, поряд з головними закономірностями розвитку зон вільної торгівлі у світовій економіці загалом, треба враховувати особливості комунітарної зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу [17, с. 40].
Внаслідок створення і Зони вільної торгівлі, і поглибленої Зони вільної торгівлі, особливо у короткостроковій перспективі, відбудеться консервація сировинного характеру експорту з України до Європейського союзу. Ця тенденція ще більше посилиться, беручи до уваги той факт, що Євросоюз наполягає на
скасуванні всіх експортних мит на українську сировинну продукцію (насіння соняшнику, металобрухт, шкіра тощо). Разом з тим саме сировинний характер експорту зумовлює привабливість України як партнера за третім критерієм.
Зона вільної торгівлі між Україною та Євросою-зом не вимагає від України скасування угод щодо преференційної торгівлі з іншими партнерами. Україна матиме право і надалі зберігати режим вільної торгівлі з Росією та іншими країнами СНД без будь-яких обмежень. Але Європейський союз прагне не менш сприятливого доступу до потенційно ємного ринку України, ніж інші країни, зокрема Росія. Євросоюз починає конкурувати з іншими країнами за доступ до українського ринку шляхом створення Зон вільної торгівлі. У зв’язку з цим не є однозначною позиція Росії, яка розглядає можливість підвищення торговельних бар’єрів на окремі товари українського експорту до країни за умов створення Зони вільної торгівлі України з Євросоюзом і пропонує Україні вступити до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану.
У цьому зв’язку зауважимо, що на цьому етапі для України найбільш ефективною моделлю міжнародного інтеграційного розвитку є стратегія переходу до режиму вільної торгівлі з Євросоюзом (понад 500 млн населення) та максимальне збереження (за певних умов поглиблення) цього режиму з Митним союзом (понад 170 млн населення) за формулами „27+1” та „3+1”. Доступ до двох потужних європейського та євразійського ринків може стати унікальною інтеграційною моделлю для Європи: жодна інша європейська економіка таких можливостей не має.
Входження України до Митного союзу гарантує отримання значного економічного ефекту в короткотерміновій перспективі за рахунок більш низьких цін на енергоносії. Формування Зони вільної торгівлі із Євросоюзом створює передумови та можливість виникнення значно більших економічних ефектів від модернізації української економіки у середньо- та довгостроковій перспективах. Реалізація економічних ефектів від Зони вільної торгівлі із Європейським союзом залежить від здатності української економіки (виробників, споживачів, уряду) адаптуватися до нових умов конкуренції на міжнародних ринках.
Таким чином, і Україна, і Європейський союз мають об'ктивні передумови, потенціал та стимули для створення Зони вільної торгівлі, що і зумовило початок відповідних переговорів уже 18 лютого 2008 р. Причому сторони попередньо погоджуються, що це буде поглиблена угода про Зону вільної торгівлі [20]. Зараз, коли Україна потребує реформ і шукає нову модель розвитку, угода про вільну торгівлю з Євросоюзом може стати інструментом перетворень у країні. У 2004 році група незалежних експертів запропонувала нову формулу економічної та торговельної співпраці між Україною та Європейським союзом через „поглиблену вільну торгівлю”. На відміну від
класичної, поглиблена Зона вільної торгівлі передбачає не тільки скасування митних тарифів на торгівлю товарами, а й лібералізацію торгівлі послугами та приведення регуляторного середовища України у відповідність з середовищем Європейського союзу. Ця формула дозволить двостороннім відносинам вийти за межі наявних домовленостей між Євросоюзом та іншими країнами, що не є кандидатами на членство (наприклад, Чилі або країни Середземномор’я).
Насамперед поглиблена Зона вільної торгівлі може слугувати інструментом модернізації української економіки та допомогти у забезпеченні сталого розвитку. Виконання угоди дасть змогу прибрати не-тарифні бар’єри для українських товарів на ринках Європейського союзу, створити інституції та встановити прозорі правила гри для бізнесу, зменшити залежність економіки/бізнесу від змін політичного клімату. Більш того, створення Зони вільної торгівлі з Євро-союзом зробить країну передбачуванішою, що зменшить її ризики та відкриє можливості для інвестицій.
Реалізація положень про вільну торгівлю потребуватиме витрат як з державного бюджету, так і з українського бізнесу.
По-перше, це витрати на гармонізацію вітчизняного законодавства з Acquis communautaire (доробок Європейської спільноти), яке постійно змінюється. Розбудова інституцій і правил гри для бізнесу також потребуватиме фінансування. Незважаючи на перехідні періоди, не всі українські компанії зможуть витримати тиск конкуренції з боку Європейського союзу. Тому можливе зникнення компаній та скорочення робочих місць, зокрема у довгостроковій перспективі в так званих старих секторах (промисловість, сільське господарство). Натомість виникатимуть можливості в „нових секторах” (високих технологій). Тому важливо буде приділити увагу перепідготовці фахівців, щоб скористатися з нових можливостей та мінімізувати негативні наслідки [20].
Кінцевий формат і зміст Зони вільної торгівлі залежатиме від переговорного процесу як позитивні та негативні наслідки для окремих секторів. Євросоюз намагатиметься захистити власні ринки за допомогою правил походження товарів, які не підлягають переговорам і розробляються Євросоюзом за досить непрозорими механізмами. Тому завданням поглибленої зони вільної торгівлі є зменшення обмежувального впливу правил походження товарів через приєднання України до європейської території кумуляції. Це дасть країні можливість використовувати матеріали з 43 країн території (серед них члени Європейського союзу, Туреччина, Швейцарія, країни EFTA та Середземномор’я) у виробництві товарів, які потім будуть безмитно експортовані до Євросоюзу.
Нові правила безпосередньо необхідно адаптувати до митної справи України. Слід зазначити, що пристосування до нових стандартів і правил гри потребуватиме від українських виробників збільшення витрат у
короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковій перспективі це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної продукції та, як наслідок, збільшенню її експорту на світові ринки. Крім того, підвищення якості продукції зміцнить позиції вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. У свою чергу, українські споживачі матимуть доступ до якісніших та дешевших товарів і послуг.
Ситуація довкола створення Зони вільної торгівлі Україна - Євросоюз розгортається таким чином, що Україна як менш розвинена країна йде на значні поступки. Створення Зони вільної торгівлі передбачає узгодження політики щодо конкуренції з принципами, які діють в Європейському союзі. Такий сценарій дещо нагадує процес приєднання України до СОТ Побудова переговорного процесу з Євросоюзом має відбуватися на основі розуміння того, що у двосторонніх стосунках кожна зі сторін виходить із принципу примноження користі та захисту власних інтересів. Очевидно, що рішення про створення Зони вільної торгівлі з Україною у широких колах політичної та бізнесової еліти євротовариства отримало схвалення на підставах позитивних висновків експертів, дослідників та ін.
Узгодження системи підтримки аграрного сектору - багатовекторна проблема, викликана не тільки різницею рівнів захисту виробників, а й суттю застосовуваних механізмів підтримки та відмінностями побудованих інституціональних систем. Глибина реформ, які мають бути проведені в системі підтримки агрови-робників в Україні, залежить від кінцевої мети євроін-теграції.
Окрім кількісної складової, системи підтримки Євросоюзу та України відрізняються за якісним змістом застосовуваних заходів та механізмів регулювання. За методикою СОТ всі заходи державного регулювання за наслідками впливу на умови міжнародної торгівлі поділяються на три блоки: „жовтий”, „зелений” та „ блакитний”. Заходи „жовтого блоку” негативно впливають на умови торговельного обміну між країнами, тоді як заходи „блакитного блоку” справляють мінімальний вплив, а „зеленого” - не впливають, чим і зумовлена заборона (обмеження) застосування заходів „жовтого блоку” та необмежене вико -ристання двох інших.
У світовій практиці заходи „блакитного блоку” використовуються переважно країнами Євросоюзу та США. В Україні співвідношення частки заборонених та дозволених заходів за сотівською класифікацією у 2007 р. становило 70:30, натомість у Європейському союзі 35:65. Проте варто відмітити, що у структурі дозволених заходів в ЄС переважну більшість становлять заходи „ блакитного блоку” (понад 2/3) [20]. Протягом останніх років у з’язку з проведенням До-хійського раунду переговорів СОТ виникло багато дискусій щодо обґрунтованості та законності віднесення використовуваних Єврокомісією заходів до „блакит-
ного блоку”. У 2007 р. для підтримки доходів фермерів в Євросоюзі було використано понад 30 млрд євро, які за обґрунтуваннями Єврокомісії справляють мінімальний вплив на умови зовнішньої торгівлі. З одного боку, такий вид підтримки має характер соціальної допомоги, адже відсутня прив’язка до певних видів виробництва чи обсягів, але, з іншого боку, це частково впливає на собівартість виробленої фермерами продукції, що відіграє конкурентоформуючу функцію у наповненні внутрішнього ринку, тобто формує пропозицію, що, як показує вищеописаний досвід, прямо визначає характер та умови побудови системи тарифного захисту Євросоюзу у зовнішньоекономічних відносинах з третіми країнами.
Урегулювання відносин між Україною та Європейським союзом у формуванні Зони вільної торгівлі вимагає усвідомлення простої, але очевидної істини: кожна країна намагається відстояти власні інтереси, тому підготовка переговорного процесу має здійснюватися після глибокого вивчення всіх сторін контрагента.
Україна має максимально використати час переговорного процесу і весь позитивний досвід Євросоюзу для того, щоб на завершальному етапі мати достатньо обґрунтувань для збереження інтересів агровиробників і в цілому економіки. У практиці Європейського союзу велика частка бюджетних ресурсів, спрямованих в економіку у вигляді підтримки, надається на засадах горизонтального та регіонального підходів, тоді як частка галузевої підтримки щороку знижується.
Неможливо буде повністю уникнути негативних наслідків від поглибленої вільної торгівлі з Євросоюзом. Однак відсутність змін коштуватиме країні набагато більше, ніж втрати, яких можуть зазнати окремі групи інтересів. Саме тому важливо розуміти можливі наслідки, щоб вжити заходів, що допоможуть зменшити втрати та збільшити вірогідність змін на краще.
Таке широке охоплення напрямків економічного співробітництва згодом неодмінно приведе сторони до необхідності зняття бар’єрів й на шляху руху робочої сили, особливо з України до Євросоюзу.
Залучення цього переліку проблем та напрямків означатиме фактично трансформацію угоди про Зону вільної торгівлі до комплексної економічної угоди, що має на меті поступове формування засад інтеграції України до Єдиного внутрішнього ринку Європейського союзу.
Уже відомі попередні оцінки економічних результатів створення ЗВТ між Україною та ЄС. Одним із перших було дослідження П. Брентона. Він показав, що за умов Зони вільної торгівлі можливе зростання імпорту промислової продукції з Євросоюзу до України приблизно на 10%, експорту з України до Євросоюзу - на 15%; імпорт сільськогосподарської продукції з Євросоюзу до України може збільшитися на 60%, експорт з України до Європейського союзу - на 50% [14]. Програма ТАСІС прикордонного співробітництва спрямована на: сприяння прикордонним регіонам у подоланні
перешкод до розвитку; заохочення до поєднання мереж з обох сторін кордону (наприклад, обладнання на кордонних переходах); прискорення процесу трансформації в країнах-партнерах шляхом їх співпраці з прикордонними регіонами Євросоюзу, Центральної та Східної Європи; зменшення транскордонного екологічного ризику та забруднення [19, с. 5]
Відповідно до ГАТТ, стосовно Зони вільної торгівлі мита та інші засоби регулювання торгівлі, що діють у кожній із складових територій Зони вільної торгівлі та застосовуються до торгівлі зі сторонами, які не включені до такої зони, не повинні бути вищими чи більш обмежувальними, ніж відповідні мита та інші засоби регулювання торгівлі, які діяли на цих же складових територіях до утворення Зони вільної торгівлі. При цьому важливо підкреслити, що ці правила стосуються тільки угод про Зону вільної торгівлі, у яких хоча б одна країна є учасником ГАТТ. Такі країни повинні повідомити інших учасників ГАТТ про створення зони, і в разі внесення останніми рекомендацій не повинні продовжувати дію угоди про Зону вільної торгівлі, якщо не готові змінити її відповідно до цих рекомендацій. Функціонування Зони вільної торгівлі Україна-Євросоюз, насамперед, залежить від імплементації у законодавстві України норм і принципів СОТ. Аналіз переваг від формування зони вільної торівлі з ЄС подано у таблиці 3.
Висновки. Традиційно в угодах про вільну торгівлю встановлюється режим вільної торгівлі не менш, ніж для 90% торгівлі з країнами-преференційними партнерами. Україна вже має двосторонні угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією, Білоруссю та Казахстаном, які нещодавно утворили Митний Союз. На сьогодні Україна не має поки що Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Майбутня зона вільної торгівлі між Україною та ЄС не вимагає перегляду вже наявних договорів про вільну торгівлю України з іншими країнами. Україна може мати одночасно зону вільної торгівлі з Російською Федерацією та Європейським Союзом, а також утворити у майбутньому нові зони вільної торгівлі, наприклад, з Ізраїлем або Канадою. Майбутня угода про Зону вільної торгівлі Україна-Євросоюз виходитиме за рамки „класичного” зразка ГАТТ. Приєднання України до нової Угоди про асоційоване членство з ЄС відкриває нові перспективи: створення зони вільної торгівлі, доступ до ринку з 500 мільйонами споживачів, а також за короткий період подвоєння українського експорту до Європейського Союзу. Така співпраця надає Україні прагматичний прогрес, стабільність і добробут суспільству. Тобто, поглиблюючи співпрацю політики добросусідства країни ЄС визнають Україну як європейську країну, яка поділяє спільну історію та спільні цінності з цими країнами, а також визнає її європейські прагнення. Зокрема Україна впродовж трьох років отримала в рамках Європейського партнерства і співробітництва 470,1 мільйона євро.
Література i. Гребельник О. П. Основи зовнішньо-економічної діяльності : підручник / П. О. Гребельник. - 3-тє вид., перероб. та доп. : підручник / О. П. Гребельник. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 432 с. 2. Бураков-ський І. Зона вільної торгівлі з ЄС та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтеграція України в обидва об’єднання одночасно / І. Бураков-ський, В. Мовчан // Відносини Україна - ЄС: в умовах сучасних викликів. - 20i0. - Я 2 (i4). - С. i7 - Зі.
3. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004 - 201З рр. „Шляхом європейської інтеграції” / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін. - К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.
4. Малик Я. Європейський Союз / Я. Малик, О. Кири-чук, І. Залуцький. - Л. : 2006. - 610 с. З. Чалий В. Перспективы евроинтеграции Украины / В. Чалий // Аргументы и факты. - 2007. - Я 2З. - С. 6 - 10 6. Пирожен-ко О. В. Європейська інтеграція України як проблема економічної діяльності [Електроний ресурс] / О. В. Пи-роженко // Контекст. - 2002. - Я 2, лютий. - Режим доступу : http ://www.vkontexte.ru/ 7. Таран Ю. Жоден з напрямків зовнішньої політики України не має достатнього обгрунтування. [Електроний ресурс] / Ю. Таран. - Режим доступу : www.dialog.ua -12.0З.2004; 8. Заплатиский С. Нищие в раю или Год жизни в элитарном обществе [Електроний ресурс] / С. Заплатиский // Вести сегодня. - 2007. - N» ЗІ. - Режим доступу : http ://rus.delfi.lv/news/press/vesti/ 9. Черкаський І. Макроекономічна політика України в системі кредитно-фінансових відносин з Євросоюзом /
І. Черкаський // Збірник наукових праць. - Вип. 26. -К. : ІСЕМВ НАН України. - С. 137. 10. Васютин І. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС / І. Васютин // Право України. - 2003. - Я 9. - C. 139 -i49 ii. Солодкий С. Євроінтеграція - „на смак і дотик” [Електроний ресурс] / С. Солодкий // День. - 200З. -Я 8З. - Режим доступу : http: //www. day.kiev.ua/ 12. Станчук С. Політична криза в Україні очима ЄС [Електроний ресурс] / С. Станчук // День. - 2004. - N° 78.
- Режим доступу : http ://www.day.kiev.ua/ 13. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/ -Заголовок з екрану. 14. Зовнішня торгівля України з окремими країнами [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://arc.customs.gov.ua/ control/uk/cstat/f1/ showstat - Заголовок з екрану. ІЗ. Halmai P., Vasary V. Growth crisis in the EU - challenges and prospects // Intereconomics. - Hamburg, 2010. - Vol. 4З, N З. - P. 329
- 336. i6. Замороко Т. Л. Легка промисловість: шлях від членства в СОТ до зони вільної торгівлі з Європейським союзом / Т. Л. Замороко // Економіка та держава. - 2008. - Я 6. - С. 4 - З 17. Інформація щодо змін у податковій, митно-тарифній політиці Республіки Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ukrexport.gov.ua/ukr/pravovi_pitannja/pol/330.html.
18. Митний союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://www.tsouz.ru/, вільний. Єдиний митний тариф Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації: Рішення Комісії Митного союзу від 27.11.2009 ЯІЗ0
19. Вишняков О. К. Створення зони вільної торгівлі з ЄС: питання правового забезпечення / О. К. Вишняков // Митна справа. - 2011. - Я 1 (73). - С. 17 - 24. 20. Міжнародний центр перспективних досліджень в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.icps.com.ua/, вільний. 21. Копистира А. М. Створення поглибленої зони вільної між Україною та ЄС: передумови та наслідки / А. М. Копистира, О. І. Шнирков // Відносини Україна. - ЄС: у вимірі року. - 2008. -Я І (З).
Осадча Н. В. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС: перспективи та небезпеки
У статті проаналізовано можливості подальшої інтеграції України до Євросоюзу. Досліджені вигоди та небезпеки від формування зони вільної торгівлі, розглянуто тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України. Визначено раціональний шлях інтеграції України шляхом формування зони вільної торгівлі з ЄС та асоціотивним членством в митному союзі.
Ключеві слова: зона вільної торгівлі, угода, небезпеки, вигоди, інтеграція.
Осадчая Н. В. Соглашение об ассоциации и зону свободной торговли с ЕС: перспективы и угрозы
В статье проанализировано возможности дальнейшей интеграции Украины в Эвросоюз. Исследованы выгоды и угорозы от формирования зоны свободной торговли, рассмотрены тенденции внешнеэкономической торговли Украины. Определен рациональный путь интеграции Украины путем формирования зоны свободной торговли с ЕС та ассоциотивным членством в таможенном союзе.
Ключевые слова: зона свободной торговли, соглашение, угрозы, выгоды, интеграция.
Osadcha N. V. Agreement at Associations and Free Trade Zone with EU: Prospects and Threats
In the article are analysed possibility of further integration of Ukraine in EU. Benefits and threats are investigational from forming of free trade zone, the tendencies of external economic trade of Ukraine are considered. The rational way of integration of Ukraine is certain by forming of free trade zone with ES that by membership in a customs union „3+1”.
Key words: free trade zone, agreement, threats, benefits, integration.
Стаття надійшла до редакції 10.07.2013
Прийнято до друку 30.08.2013
i3i
