CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7720
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 581. 19
Вмкт бтлопчно активних речовин у pi3H^ вид1в роду Verbascum L.
М.Р. Грицина [email protected]
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарнт медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
В cmommi описан результати до^джень eMicmy 6ionoai4HC> активних речовин в органах рослин виЫв роду Verbascum L. з родини Scrophulariaceae L.: V. thapsiforme Schrad., V. phlomoides L., V. lychnitis L, V. nigrum L., V. blattaria L., V. phoeniceum L. До^дження вмicту бioлoгiчнo активних речовин в органах рiзних видiв рослин проводили за методикою Н.1. Гринкевич. Вна^док проведених до^джень було встановлено, що ва види роду, нагромаджують у тдземних i надземних органах таю б1олог1чно активш речовини: алкалогди, кумарини, флавоногди, сапотни, дубильн речовини, водорозчинш полщукри та аскорбтову кислоту. Встановлена деяка прив'язатсть вм1сту БАР залежно в1д систематичного положення виду. Що стосуеться алкало!д1в, то врозеткових листках сильноопушених вид1в V. thapsiforme i V. phlomoides з тдсекцп Heterandm i V. lychnitis з тдсекцп Isandra !х е значно быьше, тж в тших органах. У менш опушених, фioлeтoвo забарвлених видiв - V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum виявлено !х miди. У великш кiлькocтi сапотни виявлено у вЫх органах V. thapsiforme. Дещо менший вмкт цих речовин е у близького виду V. phlomoides з тдсекцп Heterandra. Iншi види, ят е неофщинальними, також нагромаджують сапотни. Так, V. lychnitis з тдсекцп Isandra у коренях i розеткових листках у великш кiлькocтi, дещо менше у стеблових листках i пелюстках, як i V. nigrum - у вах органах, в дуже великш кiлькocтi синтезують сапотни. Великий вмкт сапоттв виявлено у V. blattaria i V. phoeniceum з тшо! секцп Singuliflora. У до^джуваних видiв виявлeнi дубильн речовини, особливо в великш кiлькocтi у V. lychnitis V. nigrum i V. phlomoides. Флавоногди нагромаджуються у вЫх органах до^джених видiв, а у V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum, що мають фioлeтoвo забарвлeнi елементи квтки - у дуже великш кiлькocтi в пелюстках квток. Кумарини в значно быьшш кiлькocтi виявлен в розеткових листках паготв першого року життя та коренях, тж в стеблових листках та пелюстках квток. Дещо менший Их вмicт е у надземшй частин V. blattaria i пелюстках V. phoeniceum з секцп Singuliflora. У великш кiлькocтi синтезуються у вах видiв водороз-чинн полщукри, особливо багато !х еу коренях. В найбыьшш кiлькocтi аскорбтова кислота мicтитьcя в пелюстках квток V. lychnitis i V. nigrum, тимчасом як в тших органах - и е дуже мала кшьюсть. У V. blattaria, V. thapsiforme i V. Phlomoides, навпаки, у розеткових листках вона е в дуже великш кiлькocтi, а в пелюстках - дуже мало.
Ключовi слова: види роду Verbascum L., бioлoгiчнo активн речовини, алкалогди, кумарини, флавоногди, сапотни, дуби-льн речовини, вoдoрoзчиннi полщукри, аскорбтова кислота.
Содержание биологически активных веществ в различных
видов рода Verbascum L.
М.Р. Грицина [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье описаны результаты исследований содержания биологически активных веществ в органах растений видов рода Verbascum L. из семейства Scrophulariaceae L.: V. thapsiforme Schrad., V. phlomoides L., V. lychnitis, V. nigrum L., V. blattaria L., V. phoeniceum L. Исследование содержания биологически активных веществ в органах различных видов рас-
Citation:
Hrytsyna, M.R. (2017). The content of biologically active substances in different kinds of species genus Verbascum L. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 86-91.
тений проводили по методике Н.И. Гринкевич. Вследствие проведенных исследований, было установлено, что все виды рода накапливают в подземных и надземных органах биологически активные вещества: алкалоиды, кумарины, флавоноиды, сапонины, дубильные вещества, водорастворимые полицукры и аскорбиновую кислоту. Установлена некоторая привязанность содержания БАВ от систематического положения вида. Что касается алкалоидов, то в розеточных листьях силь-ноопушених видов V. thapsiforme и V. phlomoides с подсекции Heterandm и V. lychnitis с подсекции Isandra их содержание значительно больше, чем в других органах. В менее опушенных, фиолетово окрашенных видов - V. nigrum, V. blattaria и V. phoeniceum обнаружено только следы этих веществ. В большом количестве сапонины обнаружены во всех органах V. thapsiforme. Несколько меньшее их содержание у близкого вида V. phlomoides с подсекции Heterandra. Другие виды, которые являются неофицинальными, также накапливают сапонины. Так, V. lychnitis из подсекции Isandra в корнях и розеточных листьях в большом количестве, несколько меньше в стеблевых листьях и лепестках, V. nigrum во всех органах, в очень большом количестве. Большое содержание сапонинов обнаружено в V. blattaria и V. phoeniceum с другой секции Singuliflora. У всех видов обнаружены дубильные вещества, особенно в большом количестве в V. lychnitis V. nigrum и V. phlomoides. Флавоноиды накапливаются во всех органах исследованных видов, а в V. nigrum, V. blattaria и V. phoeniceum, имеющих фиолетово окрашенные элементы цветка - в очень большом количестве в лепестках цветков. Кумарины в значительно большем количестве накапливаются в розеточных листьях побегов первого года жизни и корнях, чем в стеблевых листьях и лепестках цветов. Несколько меньше их содержание в надземной части V. blattaria и лепестках V. phoeniceum из секции Singuliflora. В большом количестве синтезируются у всех видов водорастворимые полицуглероды, особенно много их в корнях. В наибольшем количестве аскорбиновая кислота содержится в лепестках цветков V. lychnitis и V. nigrum, тогда как в других органах - их очень малое количество. В V. blattaria, V. thapsiforme и V. Phlomoides, наоборот, в розеточных листьях она содержится в очень большом количестве, а в лепестках - очень мало.
Ключевые слова: виды рода Verbascum L, биологически активные вещества, алкалоиды, кумарины, флавоноиды, сапонины, дубильные вещества, водорастворимые полиуглероды, аскорбиновая кислота.
The content of biologically active substances in different kinds of species genus
Verbascum L.
MR. Hrytsyna [email protected]
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
In the article are described results of exploration's biologically active substances in species ofplant organs of genus Verbascum L, from the family of Scrophulariaceae L: V. thapsiforme Schrad., V. phlomoides L., V. lychnitis L, V. nigrum L., V. blattaria L., V. phoeniceum L. The exploration of biologically active substances in species of plant organs was conducted by N.I. Hrynkevych's method. Including all explorations, was established that all species of sort accumulated at underground and above-ground organs biologically - active substances such as: alkaloids, coumarin, flavonoids, saponins, tannins, and carbohydrates, ascorbic acid. It was established that some attachment ofBAR content depends on systematic position of the species. What concerns alkaloids' rosette leaves of woolly species like V. thapsiforme and V. phlomoides from subsection Heterandm and V. lychnitis have another subsection Isandra have much more alkaloids than the other species. In less woolly, purple colored species - V. nigrum, V. blattaria and V. phoeniceum only found their traces. A large number of saponins are found in all organs of V. thapsiforme. Slightly lower content in these substances is in close species of V. phlomoides from the subsection Heterandra. Other species, which are not used in medicine, also accumulate saponins. Thus, V. lychnitis from subsection of Isandra in roots and rosette leaves in huge amount. Slightly low amount is in stem leaves and petals, alike all organs of V. nigrum and in large number. A large number of saponins is found in V. blattaria and V. phoeniceum from another section of Singuliflora. In explored species are found tannins, especially in great amount in V. lychnitis V. nigrum and V. phlomoides. Flavonoids accumulate in all organs of explored species, and in V. nigrum, V. blattaria, V. phoeniceum, which have purple colored flower elements - in huge amount in petals. Coumarins in huge variety accumulate in rosette shoot leaves and roots at first year of life than in a stem leaves and flower petals. Their content is less in the aerial part of V. blattaria, petals V. phoeniceum from Singuliflora section. Synthesized in large quantities in all carbohydrates, which is in great amount at its roots. The highest number of ascorbic acid contained in the petals offlowers V. lychnitis and V. nigrum, when in other organs they are in small number. On the contrary, in V. blattaria, V. thapsiforme and V. phlomoides rosette of leaves, carbohydrates is in a very large number, and petals in very little.
Key words: sort of Verbascum L., biologically active substances, alkaloids, coumarin, flavonoids, saponins, tannins, carbohydrates, ascorbic acid.
Вступ
Використання рослин для л1кування р1зномаштних захворювань сягае сиво! давнини. Це стосуеться рослин з роду дивина, перш1 згадки про яш зустр1чаються ще в давньогрецькш м1фологи, коли Одюсей викорис-товував И для вщвернення чар1в чаклунки Цирце!. В £врош дивина культивуються ще з середшх вЫв, И вирощували ченщ як «чаклунське» зшля з л1куваль-ною метою.
В наш час види роду дивина (Verbascum L.) е ль карськими i застосовуються як в народнш, так i офь цшнш медициш багатьох кра!н свггу. Пелюстки квь ток V. thapsiforme, V. phlomoides, V. thapsus е офщина-льними в Бельгп, Угорщиш, Дани, Франци, Польщ^ Чехи. Вони входили до складу Державно! фармакопе! СССР 1-7 видання (Hrodzynskoho, 1991; Budancev, 1996). Проте через недостатню вивчешсть не ввшшли до нового видання.
Вивчення бюх1м1чного складу i лшувальних влас-тивостей видiв роду Дивина (Verbascum L.) проводи-лося, в основному, у зарубгжних крашах. З лiтератури вдемо, що у великш кiлькостi в цих рослинах синте-зуються сапонiни. Так, гемолиичний iндекс V. lychnitis становить 2000, V. blattaria - 2500, V. thapsus i V. nigrum - 4000 (Shreter et al., 1969; Budancev, 1996). Шмецьш та в'етнамсьш науковщ видiлили з надзем-них частин V. songaricum тритерпеновi сапонши (Songarosaponin А, В i С) (Seifert et al., 1991). Польсьш вчеш виявили два тритерпеновi сапонши у суцвгтп V. nigrum (Klimek et al., 1992). ïx структури були ви-значено за допомогою xiмiчниx i спектральних мето-дiв як 3-О - ([a-L-рамнозил - (1 ^4) - (ß-D-глiкопiранозил - (1^ 3)] -ß -D глюкошранозил] - (1 ^ 2) -ß-фукошранозш) -13 ß, 28 епоксилш -11-ен-3 ß, 23-дiол та 3-О - ([a-L-рамнозил - (1 ^4) - (ß-D-глюкопiранозил - (1 ^3) -ß-D- глюкопiранозил] - (1 ^ 2) -ß-фукопiранозiл) -11-метокси-олеан-12-ене- 3 ß, 23,28-трiол.
Iридоïднi глiкозиди синтезуються також у вах органах V. thapsiforme i V. phlomoides та листках V. blattaria. У V. lychnitis та V. thapsiforme дешифровано аукубш, iзокаталпол, каталпол, метилкаталпол, у V. Nigrum, о^м вищеперерахованих - аукубiн та адонтозид, а у V. thapsus синтезуеться 1,7% аукубiну (Dohot et al., 1972; Karimova, 1974; Serdjuk et al., 1976; Swiatec et al., 1984; Budancev, 1996). Так, у V. thapsus було дешифровано п'ять нових iридоïдниx глюкози-дiв, яш об'еднано в двi групи. Перша - мютить аюгол, друга - 6-0-(а^-рамнашранозил)-каталпол (Warashi-na et al., 1991).
Новий iрiдоiдний глюкозид - вербаскосшнозид, було видiлено з надземних частин V. spinosum. Його дешифровано як 6-0-[(2' '-0-транс-циннамош) - а -L- рамнашранозил]-каталпол. Окрiм того, у цього виду було виявлено iрiдоïди (аукубiн, iзокаталпол, каталпол i аюгол) i три феншпропанощглРозиди (ак-теозид, ангорозид A i ангорозид С) (Kalpoutzakis et al., 1999). При фiтоxiмiчному дослiдженнi V. undulatum з його оргашв було видшено два новi ацильованi iридо-]дш глiкозиди (Magiatis et al., 2000). У надземнш час-тинi V. wiedemannianum флори Туреччини було виявлено п'ять iрiдоiдниx глiкозидiв (аукубш, каталпол, аюгол, ангелозид, глютiнозид), не-глРозидний iридо-1'д ремаглютин D, два сапонши, сггостерол-3-О^-Э-глюкопiранозид i 5,7,3',4'-тетрапдрокси - флавоновий лютеолiн (Gazar et al., 2003).
В рiзноманiтниx органах V. thapsus i V. lychnitis виявлено там флавонощи, як: кверцетин, кверцитрин, кверцимеритрин i рутин (Karimova, 1974; Nasyrov and Karimova, 1974; Serdjuk et al., 1976; Klimek and Kroli-kovska, 1984; Swiatec et al., 1984; Budancev, 1996; Danchul et al., 2007). Дубильш речовини мютяться в невеликш шлькосп в листках вах видiв, лише V. thapsus нагромаджуе до 6,5% цих речовин. У вах видiв синтезуються також лактони, i лише у V. lychnitis та V. nigrum виявлеш кумарини (Karimova, 1974; Budancev, 1996).
У цих видiв виявлено високий вмют водорозчин-них цу^в (6,48-18,96 в % ввд абсолютно суxоï маси), слизу i пектинових речовин (ввд 3,87 до 39,98%), кро-
хмалю (0,1-0,5%), особливо в пелюстках квiтiв, гемь целюлози (4,84-9,53%) i клiтковини (7,7-29,7%). Причому найбiльша ïx кiлькiсть нагромаджуеться в коренях рослин (Karimova, 1974). Багап представники цього роду аскорбiновою кислотою, зокрема в суцви'-тi V. lychnitis у фазi бутонiзацiï мютиться 74,88 мг/%; у V. nigrum i V. phoeniceum в пелюстках - 120,0 i 147,0, тимчасом як в листках ïï нагромаджуеться в 4 i 2 рази менше, вiдповiдно до виду. У V. thapsiforme -навпаки, в пелюстках вмют виашну С становить 30,72, тимчасом як в листках його нагромаджуеться вдвiчi бiльше, а у V. thapsus велика кшькють цiеï спо-луки нагромаджуеться i в суцвiттi, i в листках (Karimova, 1974; Budancev, 1996).
1рансьш вчеш виявили великий вмют ефiрниx олш у надземнш частиш рослин у Verbascum songaricum. Ними було дешифровано вгамнадцять компонентiв ефiрниx олiй, з яких 88,5% - алiфатичнi вуглеводи. Найчастше зустрiчаються n-октан (61,2%), n-декан (15,6%), n-додекан (4,6%), 1-етил-3-метилциклопентан (4,2%) i 6,10,14-триметил-2-пентадеканон (3,2%) (Soltaninejad and Akhgar, 2015).
Метою наших дослщжень було бiльш детальне вивчення вмюту бiологiчно-активниx речовин у ш-дземних та надземних вегетативних i генеративних органах видiв роду Verbascum, зiбраниx у Львiвськiй областi.
Матерiал i методи дослщжень
Нами було проведено дослщження вмiсту бiологi-чно активних речовин у таких видiв роду дивина (Verbascum L.) з родини ранниковi (Scrophulariaceae L.): дивини скшетровидно1' (V. densiflorum syn V. thapsiforme Schrad.), д. залiзня-ковидно1' (V. phlomoides L.), д. борошнисто1' (V. lychnitis), д. чорно1' (V. nigrum L.), д. тарганячо1' (V. blattaria L.), д. фюлетово1' (V. phoeniceum L.). Бь льшiсть видiв за життевою формою е дворiчниками, лише V. nigrum i V. phoeniceum - стрижнекореневими багаторiчниками. Для дослiдження в1дбирали розет-ковi пагони першого року життя та кореш, листки i пелюстки квтв з генеративних пагонiв другого року життя у фазi цвiтiння.
Дослвдження вмiсту бiологiчно активних речовин в органах рiзниx видiв рослин проводили за методикою Н.1. Гринкевич (Grinkevich, 1983) в лабораторiï кафедри екологй' та бiологiï унiверситету. Як екстра-генти використовувалися так1 розчинники: вода, 1% розчин хлористоводнево1' кислоти та 70% етиловий спирт. Визначення алкалоïдiв проводили у хлористо-водневому екстрактi за допомогою реактивiв Драген-дорфа, Бушарда, Майера, Зонненштейна, розчину танiну та пiкриновоï кислоти. У водних екстрактах з органiв рослин дослщжуваних видiв виявляли сапонi-ни реакщями пiноутворення та Фонтач-Кендела; дубильш речовини - реакщею з розчином залiзоамонiй-ного галуну, водорозчинних пол^^в - реакцiею з 96% етанолом та аскорбiновоï кислоти - реакщею з 2,6-диxлорфенолiндодiеноляту. У спиртовш витяжцi виявляли флавоно1'ди - щашдиновою пробою та реак-
Умовш позначення: +++ - вмгст БАР високий; ++ - достатнш; + - низький (слщи); - сполука ввдсутня.
ц1ею з солями важких метал1в i кумарини - реакщею з солями д1азол1н1в та лактоновою пробою.
Результати та ix обговорення
Вважаеться, що вмют бюлопчно активних речовин е под1бним у систематично близьких вид1в (Hrodzynskoho, 1991). Проведемо пор1вняльний ана-л1з вмюту цих речовин у генетично близьких вид1в. Зпдно юнуючо! системи рщ Verbascum L. за будовою суцвптя роздшяеться на дв1 секцп Fasciculata Murb. та Singuliflora Murb. До першо! ввдносяться види, в пазухах приквитав яких мютиться багато квиток, що утворюють так зваш «пучки». До друго! секцп вщно-сяться види, в пазухах приквитав яких розташоваш поодинош квитки (V. blattaria i V. phoeniceum). В свою чергу секц1я Fasciculata на основ1 будови андроцею подшяеться на дв1 шдсекцп Heterandra Franch. ex
Вмнст бiологiчно активних речовин
Murb. (пиляки двох передшх тичинок довгасп i збь гають на нитки, трьох задшх - нирковиднi (V. thapsiforme, V. phlomoides) Рослини цих видiв е сильно опушеш, а !х листки збiгають на стебло, утворюю-чи крила. У видiв пвдсекци Isandra Franch. ex Murb. (V. lychnitis, V. nigrum) пиляки уах тичинок ниркови-дт. Окрiм того, у V. nigrum i V. blattaria тичинки, а у V. phoeniceum - пелюстки квиток - фiолетово забарв-леш. Тодi як у iнших видiв i тичинки, i пелюстки -жовп.
Внаслiдок проведених дослiджень, було встанов-лено, що всi види роду Verbascum, нагромаджують у тдземних i надземних органах такi бюлопчно активш речовини. Оск1льки в попередшх досл1дженнях нами не було виявлено серцевих глiкозидiв i антраглшози-дiв !х визначення ми не проводили (Berko and Hrytsyna, 2000; Zuzuk et al., 2008).
в органах рпиих видiв Verbascum L.
Таблиця
Бiологiчно активш речовини
№ Назва виду Органи рослини о ка л А Кумарини о н о ав л © '1 о § С Дубильш речовини Водорозчин-ш полщукри Аскорбшова кислота
1. Розетюж листки + + ++ ++ +++ ++ ++ +++
Дивина скшетровидна Коренi - +++ ++ +++ ++ +++ ++
(Verbascum thapsiforme) Стебловi листки - + ++ +++ + ++ +
Пелюстки - +++ ++ +++ ++ ++ ++
2. Розетюж листки ++ +++ ++ ++ ++ ++ +++
Динина затзняковидна Коренi - +++ ++ + +++ +++ +
(V. phlomoides) Стебловi листки + + ++ ++ +++ ++ +
Пелюстки - ++ ++ ++ ++ ++ ++
3. Дивина волотиста (V. lychnitis) Розетковi листки ++ +++ ++ + +++ ++ +
Стебловi листки + +++ ++ +++ +++ ++ +
Пелюстки - ++ ++ ++ +++ ++ +++
4. Розетковi листки + +++ ++ +++ +++ ++ +
Дивина чорна Кореш - +++ +++ +++ + +++ +
(V. nigrum) Стебловi листки - +++ ++ +++ +++ ++ +
Пелюстки + + +++ +++ +++ ++ +++
5. Розетковi листки + +++ ++ +++ +++ ++ +++
Дивина тарганяча Кореш - ++ ++ +++ + +++ ++
(V. blattaria) Стебловi листки - + ++ +++ + ++ +
Пелюстки + + +++ + +++ ++ +
6. Дивина фюлетова Розетюж листки + +++ +++ +++ ++ ++ ++
(V. phoeniceum) Коренi - +++ +++ +++ + + ++
Пелюстки + + +++ +++ ++ ++ +++
Алкало!ди в дуже малiй шлькосл нагромаджують-ся в коренях i пелюстках всiх видiв. Проте все ж видно деяку закономiрнiсть, в розеткових листках силь-ноопушених видiв п1дсекцй' Heterandra i V. lychnitis з пвдсекци Isandra !х е значно бiльше, нiж в шших органах. У менш опушених, фiолетово забарвлених видiв - V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum виявлено лише слвди алкалощв.
У вах органах V. thapsiforme у великш кiлькостi синтезуються сапонши, завдяки чому вони проявля-ють вiдхаркувальнi властивостi. Дещо менший вмiст цих речовин е у близького виду V. phlomoides з тдсе-
кцд Heterandra. Два iншi види з пiдсекцil Isandra, яш е неофiцинальними, нагромаджують також сапонши. Так, V. lychnitis у коренях i розеткових листках у великш кшькосп, дещо менше у стеблових листках i пелюстках, V. nigrum та V. blattaria i V. phoeniceum (секцiя Singuliflora) - у вах органах в дуже високш кiлькостi.
У дослвджуваних видiв виявленi дубильнi речовини, особливо в великш шлькосп у V. Lychnitis, V. nigrum i V. phlomoides. Щ сполуки мають в'яжучу дiю та проявляють антимшробш властивостi, що було доведено в експерименп (Nasyrov et al., 1974; Zuzuk et
al., 2008). Ва види дослщжуваного роду мають про-тизапальну дш.
Флавоновди нагромаджуються у всix органах дос-лiджениx видiв, а у V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum, що мають фюлетово забарвленi елеме-нти квiтки - у дуже великий кiлькостi в пелюстках квиток. Цi фенольнi сполуки мають дш на серцево-судинну систему, заспокшливу - на нервову систему та проявляють бактерициднi властивостi. Подiбну дш мають кумарини, якi в значно бшьшш кiлькостi нагромаджуються в розеткових листках пагошв першо-го року життя та коренях генеративних пагошв, шж в стеблових листках та пелюстках квиток (таблиця). Дещо менший ïx вмiст спостерiгаеться у надземнш частиш V. blattaria i пелюстках V. phoeniceum. Екст-ракти, виготовлеш з надземно1' частини V. lychnitis, V. nigrum, V. phoeniceum в експерименп стимулювали серцево-судинну дiяльнiсть i пГдвищували кров'яний тиск, вони заспокшливо впливали на центральну нервову систему (Kuz'mina et al., 1985; Hrodzynskoho, 1991; Budancev, 1996). Насшня цих рослин, особливо V. thapsus мае легко наркотичш властивостг Види дослГджуваного роду мають седативну дiють та одур-манююче впливають на риб. Ця дiя зумовлена наявш-стю в ïx органах наркотичних речовин - кумаринiв i флавонощв (Nasyrov et al., 1974). КрГм цього, V. thapsus та V. blattaria проявляють шсектицидш властивосп вГдносно до молi, личинок москтв та деяких шших комах (Budancev, 1996).
У великш шлькосп синтезуються у вах видiв во-дорозчинш полiцукри, особливо багато ïx е у коренях. При кшькюному ïx визначенш виявилося, що у листках V. thapsiforme ïx вмют становить 29,73% суxоï маси, а пелюстках квиток - лише 4,76% вГд суxоï маси. Значно менший вмют полiсаxаридiв е у V. lychnitis -2,64% у пелюстках i 8,24% у листках. В найбшьшш кшькосп аскорбшова кислота мютиться у в пелюстках квггок V. lychnitis i V. nigrum, тимчасом як в шших органах - ïï е мала кшькють. У V. blattaria, V. thapsiforme i V. phlomoides у розеткових листках вона е у великш илькосл, а в пелюстках - у малш. Ва види роду Verbascum е пилко- та медоносами. Найбь льшим нектаропродуцентом вважаеться V. nigrum, у якого на одну квитку виднеться 0,36-1,03 мг нектару, на рослину - 0,16-1,25 гр. В складГ цукрГв нектару переважае фруктоза - 68%, що на 25% бГльше, шж у гречки та на 30% бшьше, шж у липи (Kucherov and Syroeva, 1980).
Висновки
ВсГ види роду Verbascum нагромаджують у шдзе-мних i надземних органах так1 бюлопчно активнi речовини: алкалоïди, кумарини, флавонощи, сапош-ни, ду6ильнГ речовини, водорозчинш полГцукри та аскорбiнову кислоту. Причому неофiцинальнi види -V. lychnitis, V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum нагромаджують БАР в бшьшш кшькосп, шж ri, що використовуються в офщшнш медицин (V. phlomoides i V. thapsiforme).
Встановлена деяка прив'язанiсть вмюту БАР зале-жно вГд систематичного положення виду. Алкалощв
в розеткових листках сильноопушених видГв з жовти-ми квiтами V. phlomoides, V. thapsiforme i V. lychnitis е значно бшьше, шж в шших органах. У менш опуше-них, фюлетовозабарвлених видГв - V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum виявлено лише ïx слщи. ВсГ дослщжуваш види нагромаджують сапонши в великш шлькосп незалежно вГд систематичного положення. Флавоновди нагромаджуються у вах органах досль джених видГв, а у V. nigrum, V. blattaria i V. phoeniceum, що мають фюлетово забарвлеш елементи квГтки - у дуже великш илькосп в пелюстках квиток. Кумарини в значно бшьшш кшькосп нагромаджуються в розеткових листках пагошв першого року життя та коренях генеративних пагошв, шж в стеблових листках та пелюстках квиток, особливо фюлетово забарвлених видГв. У дослвджуваних видГв виявлеш дубильш речовини, особливо у V. lychnitis V. nigrum i V. phlomoides.
У великш кшькосп синтезуються у вах видГв водорозчинш полГцукри, особливо багато ïx е у коренях. Аскорбшова кислота в найбшьшш кшькосп мютиться у пелюстках квиток V. lychnitis i V. nigrum, тимчасом як в шших органах - ïï е дуже мала шлькють. У V. blattaria, V. thapsiforme i V. phlomoides навпаки, у розеткових листках виявлена у великш кшькосп, а в пелюстках квиток - у малш.
Бiблiографiчнi посилання
Berko, Y.M., Hrytsyna, M.R. (2000). Do biokhimichnoi kharakterystyky rodu Dyvyna (Verbascum L.) flory Lvivshchyny. Nauk. visnyk LDAVM im. S.Z. Hzhytskoho. 2(2), 3-6 (in Ukrainian). Zuzuk, B.I., Kutsyk, R.V., Hrytsyna, M.R., Berko, Y.M. (2008). Dyvyna skipetrovydna. Provizor. 7, 54-59 (in Ukrainian).
Dohot, A.V., Lytvynenko, V.I., Chornykh, N.O., Zoz, I.H. (1972). Irydoidy v rodyni rannykovykh. Far-matsevtychnyi zhurnal. 27(1), 66 (in Ukrainian). Karimova, S.G. (1974). Biologicheskie i biohimicheskie osobennosti nekotoryh predstavitelej semejstva nor-ichnikovyh (Scrophulariaceae). Dikorastushhie i in-troduciruemye poleznye rastenija v Bashkirii. Ufa. 4, 89-104 (in Russian). Kuz'mina, L.V., Kuznecova, G.A., Ulicheva, G.M. (1985). Ihtiotoksicheskaja aktivnost' nekotoryh vidov roda Verbascum L. otechestvennoj flory. V kn. Pod-gotovka ozer pitomnikov himicheskim metodom. L. 234, 29-36 (in Russian). Kotov, M.I. (1960). Rid Dyvyna - Verbascum L. Flora URSR. K. Vyd. AN URSR. 9, 407-431 (in Ukrainian).
Kucherov, E.V., Syroeva, S.M. (1980). Medonosnye
rastenija Bashkirii. M. (in Russian). Hrodzynskoho, A.M. (1991). Likarski roslyny Entsyklopedychnyi dovidnyk. Kyiv. URE (in Ukrainian).
Nasyrov, H.M., Karimova, S.G. (1974). Farmakologija flavonoidov korovjaka metel'chatogo. Dikorastushhie i introduciruemye poleznye rastenija v Bashkirii. Ufa. 4, 114-118 (in Russian).
Nasyrov, H.M., Voroshilova, N.I., Gluharev, Ju.A. (1974). Antibakterial'nye svojstva nekotoryh rastenij semejstva norichnikovyh. Dikorastushhie i intro-duciruemye poleznye rastenija v Bashkirii. Ufa. 4, 104-108 (in Russian).
Budancev, A.L. (1996). Rastitel'nye resursy Rossii i so-predel'nyh gosudarstv. [Otv. red.]. S. P. «Mir i sem'ja - 95». 168-169 (in Russian).
Serdjuk, L.I., Dzhumyrko, S.F., Kompancev, V.A. (1976). Irydoidy i flavonoidy Verbascum lychnitis. Himija prirodnyh soedinenij, 4, 545-546 (in Russian).
Grinkevich, N.I. (1983). Himicheskij analiz lekarstvennyh rastenij. M. Vysshaja shkola (in Russian).
Danchul, V.Ju., Hanin, V.A., Shagova, L.I., Shavarda, A.L. (2007). Flavonoidy nekotoryh vidov roda Verbascum (Scrophulariaceae) Rastitel'nye resursy. 43(3), 92-102 (in Russian).
Shreter, A.Sh., Eremin, A.V., Glazyrina, Z.Ja. (1969). Predvaritel'nye itogi poiskov saponinosoderzhashhih rastenij v flore SSSR. Materialy 6-j Ural'skoj konfer-encii fiziologov, farmakologov i biohimikov (g. Tjumen'). Sverdlovsk. 405-407 (in Russian).
Gazar, H.A., Tasdemir, D., Ireland, C.M., Calis, I. (2003). Iridoids and triterpene saponins from Verbascum wiedemannianum (Scrophulariaceae). Biochem. System. and Ecology. 31(4), 433-436.
Kalpoutzakis, E., Aligiannis, N., Mitakou, S., Skaltsounis, A.-L. (1999). Verbaspinoside, a new iridoid glycoside from Verbascum spinosum. Elefterios Kalpoutzakis, J. Nat. Prod. 62(2), 342-344.
Klimek, B., Krolikovska, M. (1984). Zwiazki flawonoidowe w kwiatach dziewanny wielkokwia-towey - Verbascum thapsiforme Schrad. i dziewanny kutnerowatey - Verbascum phlomoides L. (Scrophu-lariaceae) Acta pol. Pharm. 41(2), 259-264.
Klimek, B., Catherine, L., Georces, M. (1992). Saponins from Verbascum nigrum. Phytochemistry. 31(12), 4368-4370.
Seifert, K., Preiss, A., Siegfried, J., Schmidt, J., Nguyen, T. (1991). Triterpene saponins from Verbascum son-garicum. Phytochemistry. 30(10), 3395-3400.
Soltaninejad, M., Akhgar, M.R. (2015). Chemical composition of the essential oil of Verbascum songaricum from Iran. J. Bio. & Env. Sci. 26, 345-349.
Swiatec, L., Kurowska, A., Rotkiewich, D. (1984). Analisa kwasow tluszcowych i fenolowych, wystepujacych we flos verbasci. Herba pol. 30, 3(4), 173-181.
Swiatec, L. Luczak, S., Irabis, B. (1984). Wystepowanie irydoidow w roznuch organach Verbascum thapsi-forme Schrad. i Verbascum phlomoides L. Farm. pol. 40(7), 415-418.
Magiatis, P., Melliou, E., Tsitsa, E., Charvala, C., Mitaku, S. (2000). Two new acylated iridoid glycosides from Verbascum undulatum https://doi.org/10.1515/znc-2000-7-829.
Warashina, T., Miyase, T., Ueno A. (1991). Iridoid gly-cosides from Verbascum thapsus L. Chemical and Pharmaceutical Bu. 39(12), 3261-3264.
Стаття надiйшла до редакцИ' 14.03.2017
