CC BY
52
УДК 005.3(075.8)
Пенцак Т.Г., к.е.н., Батюк Б.Б., к.е.н., доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 Ц1Л1 ПЩПРИеМСТВА ЯК КРИТЕРП
ДЛЯ РОЗРОБКИ I ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
У статт1 розглянуто осноет цл тдприемстеа, необхгднг для розробки I прийняття упраелтських ршень. Видшено соц1ально-психолог1чм критерп прийняття ршень для постановки цыей тдприемстеа Проанал1зоеано р1ет цыей тдприемстеа, еизначена ¡ерарх1я побудоеи критерпе та гх поеднання для ращонального прийняття упраелтських ршень.
Ключовi слова: кергеник, тдприемстео, упраелтсью ршення, критерп прийняття ршення, соц1ально-психолог1чш критерп, цл тдприемстеа, ¡ерарх1я цыей, ефектиетсть кер1еництеа.
Постановка проблеми. Крiм об'ективних факторiв, а саме рiвня розвитку виробничих сил, характеру юнуючих виробничих вщносин, оргашзацп пращ, рiвня квашфшацп, матерiального та морального стимулювання на трудову актившсть людей впливають суб'ективш фактори: сощальна та психолопчна структура трудового колективу, взаемовщносини людей, цiннiснi установки, орiентащя працiвникiв, iндивiдуальне ставлення до роботи, розумшня змiсту та значення свое! пращ, а також особистий настрш, бажання. Все це пiдвищуe значення сощально-психолопчних методiв управлiння. Активiзацiя рiзних соцiально-психологiчних якостей трудового колективу сприяе ефективнш реашзацп потенцiалу кожного з виконавщв, що веде, в свою чергу, до реашзацп цiлей тдприемства та досягнення найкращого результату господарсько! дiяльностi.
Анал1з останн1х дослщжень. Критерп прийняття управлiнських рiшень та психолопю управлiння дослiджують i вивчають з середини 50-х роюв двадцятого стол^тя. Значних досягнень в цiй галузi досягли: К.-Г. Юнг, Б.Карлоф, Д.Карнеп, Д. Боддi, М. Вудкок, Д.Френск, Р.Пейтон, О.Г.Молл, Ю.Красовський. Останнi науковi роботи за тематикою даного наукового дослщження публiкували такi украшсью вчеш: А.П. Бовтрук, В.О. Василенко, В.Ф. Воскобшник, В.Г. Крисько, Л.М. Карамушка, В.С. Сухарський.
Мета статт1. Визначити основш цiлi пiдприемства та !х поеднання з соцiально-психологiчними цiлями колективу тдприемства для встановлення критерив щодо прийняття ефективних управлiнських рiшень.
Виклад основного матер1алу. Будь-яка органiзацiя в основi та на початку свое! дiяльностi встановлюе конкретнi цiлi. В загальному iснуе два типи щлей з тсе! точки зору, який перюд часу потрiбен для !х досягнення. Це довгостроковi
© Пенцак Т.Г., Батюк Б.Б., 2011
та коpоткостpоковi цш В ^инциш, в основi pоздiлy цшей на цi два типи лежить часовий пеpiод, пов'язаний з ■фивалютю виpобничого циклу. Цш, досягнення яких пpипyскaeться до юнця виpобничого циклу, - довгостpоковi цш. Звiдси виходить, що в piзних галузях повиннi бути piзнi чaсовi пpомiжки для коpоткостpокових та довгостpокових цiлей. Однак на пpaктицi звичайно коpоткостpоковими вважаються цiлi, якi досягаються на пpотязi одного pокy, i вщповщно довгостpоковi цiлi досягаються 4epe3 двa-тpи pоки.
В зaлежностi вщ поставлених пеpед оpгaнiзaцieю цiлей в^обляються певнi кpитеpiï для пpийняття у^авлшських piшень. Тобто, будь-яке piшення кеpiвникa чи кеpiвництвa повинно спpияти досягненню цiлей пiдпpиeмствa. Отже, так як цш пiдпpиeмствa подiляються на коpоткостpоковi та довгостpоковi - вiдповiдно ^m^pn пpийняття piшень можна умовно подшити на коpоткостpоковi та довгостpоковi.
Визначення кpитеpiïв вимагаеться для кожного ключового pезyльтaтy, який менеджеpи вважають важливим для досягнення yспiхy. 1снують два типа ключових кpитеpiïв: тi, яю вiдносяться до фiнaнсовоï дiяльностi, i ri, якi вiдносяться до показниюв стpaтегiчноï дiяльностi компани.
В залежност вiд специфiки гaлyзi, особливостей становища сеpедовищa, хapaктеpy та змiстy мiсiï в кожнiй оpгaнiзaцiï встановлюються своï особистi кpитеpiï, особливi як по нaбоpy пapaметpiв оpгaнiзaцiï (бажане становище яких виступае у виглядi загальних цiлей оpгaнiзaцiï), так й по кшьюснш оцiнцi цих пapaметpiв. Однак, недивлячись на ситуацшшсть у вибоpi цiлей, видiляють чотиpи сфеpи, стосовно до яких оpгaнiзaцiï встановлюють своï кpитеpiï, виходячи з сво1х iнтеpесiв. Цими областями являються:
• доходи оpгaнiзaцiï;
• pоботa з Рентами;
• потpеби i добpобyт спiвpобiтникiв;
• соцiaльнa вiдповiдaльнiсть.
Нaйбiльш пош^еними нaпpямкaми, по яким в дшових pгaнiзaцiях встановлюються кpитеpiï пpийняття piшень, являються нaстyпнi: пpибyтковiсть, положення на pинкy, пpодyктивнiсть, фiнaнсовi pесypси, потужност оpгaнiзaцiï, pозpобкa, виpобництво пpодyктa та оновлення технологи, змши в оpгaнiзaцiï та yпpaвлiннi, людськi pесypси, pоботa з покупцями, надання допомоги суспшьству.
Кpiм цього, в кожному пiдпpиемствi складаеться iеpapхiя цiлей. Особливiсть iеpapхiчноï побудови цiлей в оpгaнiзaцiï полягае в тому, що, по-пеpше, цiлi бiльш високого piвня завжди носять бiльш шиpокий хapaктеp i мають бшьш довгостpоковий iнтеpвaл досягнення. №^pyre, цiлi низького piвня виступають свого pодy засобами для досягнення цшей високого piвня. Iеpapхiя цшей в оpгaнiзaцiï вiдiгpaе дуже важливу pоль, так як вона встановлюе стpyктypy оpгaнiзaцiï та забезпечуе оpiентaцiю дiяльностi yсiх пiдpоздiлiв оpгaнiзaцiï на досягнення цшей веpхнього piвня. Якщо iеpapхiя цiлей побудована пpaвильно, то кожний пiдpоздiл, в пpоцесi досягнення сво1х цiлей,
вносить необхщний внесок в дiяльнiсть оpгaнiзaцiï по досягненню цшей оpгaнiзaцiï в цшому.
Але, слщ не забувати, що кожний пiдpоздiл пiдпpиемствa, це, пеpш за все колектив пpaцiвникiв. I кожен з ^а^вниив мае свое особист цiлi та кpитеpiï щодо виконання нaкaзiв чи вимог кеpiвництвa. Тобто, для пiдпpиемствa е важливим поеднати своï цiлi з цшями сво1х пpaцiвникiв, тобто, встановити загальш для всiх кpитеpiï. Тобто, в даному випадку йде мова ^о соцiaльно-психологiчнi кpитеpiï зaцiкaвленостi пpaцiвникiв в досягенш цiлей пiдпpиемствa.
Нaйвaжливiшими кpитеpiями в цьому випадку е цш pостy оpгaнiзaцiï. Дaнi цiлi вiдобpaжyють спiввiдношення темпу змiни об'ему ^одаж та пpибyткy оpгaнiзaцiï, як наслщок, збiльшення зapобiтних плат та слияния кap'еpномy pостy пpaцiвникiв.
Визначення кpитеpiïв вимагаеться для кожного ключового pезyльтaтy, який менеджеpи вважають важливим для досягнення устху. 1снують два типа ключових кpитеpiïв: тi, якi вщносяться до фiнaнсовоï дiяльностi, i ri, якi вiдносяться до покaзникiв стpaтегiчноï дiяльностi компанп. Досягнення потpiбних фшансових покaзникiв е основою пiдтpимaння i поращен™ становища пiдпpиемствa на pинкy в довгостpоковiй пеpспективi. Особливi види фшансових i стpaтегiчних цiлей наведеш нижче.
Фiнaнсовi цiлi
• бшьш швидкий зpiст доходiв
• бшьш швидкий зpiст гpошових надходжень
• бшьш висок дивiденди
• бшьш ш^ою гpaницi отpимaння пpибyткy
• збшьшення пpибyткy на вкладений каттал
• пiдвищення нaдiйностi облiгaцiй i ставок по ^едитам
• збшьшення ^иолму гpошових зaсобiв
• пщвищення цiни aкцiй
• визнання мщного фiнaнсового положення фipми
• бшьш дивеpсифiковaнa база для отpимaння ^ибутку
• стaбiльний пpибyток в пеpiоди економiчних спaдiв
Стpaтегiчнi цiлi
• збшьшення частки pинкy
• бшьш високе й надшне положення в гaлyзi
• пiдвищення якостi ^оду^и
• зниження витpaт виpобництвa у поpiвняннi з основними конкypентaми
• pозшиpення i покpaщення номенклaтypи пpодyкцiï
• пiдвищення pепyтaцiï компaнiï сеpед клiентiв
• покpaщення обслуговування клiентiв
• визнання компaнiï лiдеpом в облaстi технологiй та iнновaцiй
• пщвищення конкypентноздaтностi на мiжнapодних pинкaх
• збiльшення можливостей зpостy
• повне задоволення зaпитiв клiентiв
Керiвники аграрних тдприемств часто зосереджують свою увагу на короткострокових фшансових показниках, незважаючи на довгострокову перспективу й освоення нових ринюв. Це особливо характерно для ситуацш, коли у пщприемства низькi фiнансовi показники. Якщо тдприемство досягло добрих фiнансових результатiв, достатшх для того, щоб пережити фшансову кризу, важливiсть вирашення задач по змщненню конкурентних позицiй фiрми в довгостроковш перспективi перевищуе необхiднiсть збшьшення в короткостроковiй перспективi фiнансових показниюв. Пiдприемство, яке постiйно упускае можливост змiцнення сво!х конкурентних позицiй в довгостроковш перспективi (замiсть цього роблячи вибiр на користь негайного покращення фiнансових показникiв), ризикуе пiдiрвати свою конкурентноздатшсть, позбавляючись рушшно1 сили на ринку, загубити здатшсть пртистояти сво1м бiльш наполегливим конкурентам. Ризик особливо великий, коли конкурента тдприемтсва нацшеш на зростання й надають велике значення досягненню лiдерства в галузi в довгостроковiй перспективi, нiж поточним прибуткам. Пщприемства-конкуренти, якi пiдуть на бшьш низькi цiни й прибутки в довгостроковш перспективi заради щорiчного збiльшення частки ринку, можуть з часом зайняти на ринку провщш позицп за рахунок пiдприемств, яю бiльш зайнятi сво1ми прибутками в короткостроковш перспективi.
Хоча, в побудовi iерархil критерив необхiдно звертати увагу як довгостроковим, так i короткостроковим цшям. Довгостроковi цiлi служать виршенню двох завдань. По-перше, планування виробничих показниюв на юлька рокiв вперед дае уяву про те, яю заходи необхщно вжити зараз, щоб досягнути запланованих на довгострокову перспективу показниюв. Крiм того, пiдприемство не може оч^вати закiнчення поточного перюду, щоб почати завойовувати конкурентноздатну ринкову позицш, яку воно хоче зайняти в наступному перiодi. По-друге, ч^ко визначенi цiлi на довгострокову перспективу будуть спонукати менеджерiв зважувати вплив сьогоднiшнiх рiшень на довгостроковi показники. Без ощнки пливу сьогоднiшнiх дш на досягнення запланованих показникiв цшком природнiм для людини буде прийняття рiшень на основi того, що потрiбно робити в даний момент часу i не турбуватися про майбугне. Проблема, яка випливае iз недалекоглядноси рiшень, в тому, що вони ставлять тд удар позици пiдприемства в довгостроковiй перспективi.
Короткостроковi цiлi докладно пояснюють результати, яю потрiбно досягти в близькому майбутньому. Вони визначають як швидкiсть, з якою тдприемство буде розвиватися, так i рiвень показникiв дiяльностi, який запланований на найближчий час. Короткостроковi цiлi можуть спiвпадати з довгостроковими, коли тдприемство вже здшснюе свою дiяльнiсть на рiвнi показникiв, запланованих на довгострокову перспективу. Наприклад, якщо тдприемство поставило перед собою цшь неперервного щорiчного збiльшення доходiв на 15% (максимальна обгрунтована дохiднiсть швестицш) i на поточний момент виконало цю задачу, довгостроковi i короткостроковi задачi
пщприемства сшвпадають. Бшьш важлива ситуащя - коли короткостроковi задачi вiдрiзняються вiд довгострокових. Це виникае тодi, коли менеджери намагаються пiдвищити показники дiяльностi компани i не можуть тiльки за один рш досягнути запланованих на довгострокову перспективу показникiв. В такому випадку короткостроковi цiлi е етапами досягнення кшцево! цiлi.
Цiлi не повинш являти собою все те, що було б непогано зробити, на думку вщповщних керiвникiв. Категорiя бажаностi не повинна мати мюця при встановленнi цiлей. Для того, щоб намiченi цiлi служили шструментом для стимулювання оргашзацп у використанш всього И потенцiалу, вони повинш вщповщати загальному критерiю для вах працiвникiв з вiдповiдною мотивацiею. Однак, якщо цiлi невiрно або погано визначеш, це може призвести до дуже серйозних негативних наслiдкам для пщприемства. Значний досвщ керiвникiв аграрних пiдприемств по встановленню цiлей дозволяе видшити декiлька ключових критерив, яким повинш вщповщати правильно сформульоваш цш.
По-перше, цiлi повиннi бути такими, щоб 1х можна було досягнути. Звичайно, в цшях повинен мютитися певний виклик для спiвробiтникiв пщприемства. Вони не повинш бути надто легкими для досягнення. Але вони також не повинш бути нереальними, такими, що виходять за гранично допустимi можливост виконавцiв. Нереальна для досягнення цшь призводить до демотиваци працiвникiв i втрати ними орiентира, що дуже негативно вiдображаеться на дiяльностi пiдприемства.
По-друге, цiлi повинш бути гнучкими. Цш належить встановлювати таким чином, щоб вони залишали можливiсть для 1х корегування у вщповщност з тими змiнами, як можуть вiдбуватися в оточеннi. Менеджери повинш пам'ятати про це й бути готовими внести модифшаци у встановлеш цш з урахуванням нових вимог зовшшнього середовища.
По-трете, цш повиннi бути вимiрними. Це значить, що цш повиннi бути сформульоваш таким чином, щоб 1х можливо було кiлькiсно чи матерiально вимiряти, або можна було якимось шшим об'ективним способом оцiнити, чи була цшь досягнута. Якщо цiлi невимiрнi, то вони породжують протирiччя, перешкоджають процесу оцiнки результатiв дiяльностi й викликають конфлiкти.
По-четверте, цiлi повинш бути конкретними, володшчими необхiдною специфжащею, яка дозволяе однозначно визначити, в якому напрямку повинно вiдбуватись функцюнування оргашзаци. Цiль повинна чiтко фжсувати, що необхiдно отримати в результат дiяльностi, в якi строки треба И досягнути й хто повинен досягати цшь. Чим бшьш конкретна цшь, тим легше виразити стратегш И досягнення. Якщо цшь сформульована конкретно, то це дозволяе добитися того, що вс або бшьшють сшвроб^ниюв оргашзаци будуть легко розум^и И, а значить, знати, що оч^е в майбутньому.
По-п'яте, цш повиннi бути сумiсними. Сумiснiсть припускае, що довгостроковi цiлi вiдповiдають мши, а короткостроковi цiлi - довгостроковим. Але часова сумшшсть не е единим напрямком встановлення сумюност цшей.
Важливо, щоб не суперечили одна однш цЫ, яю вщносяться до прибутковостi й до встановлення конкурентное' позици, або цЫ посилення позици на юнуючому ринку й цiлi проникнення на новi ринки, цiлi прибутковостi та благодшноста Також важливо завжди пам'ятати, що сумiсностi вимагають цiлi росту й цЫ дотримання стабiльностi.
По-шосте, цiлi повиннi бути прийнятними для основних суб'екив впливу, котрi визначають дiяльнiсть оргашзаци, та в першу чергу для тих, кому доведеться !х досягати. При формулюваннi цшей дуже важливо враховувати те, яю бажання i потреби мають пращвники. Враховуючи iнтереси власникiв, займаючих провщну роль серед суб'ектiв впливу на пщприемство та зацiкавлених в отриманш прибутку, менеджер, проте, повинен намагатися уникати при розробщ цiлей орiентацil на отримання великого короткострокового прибутку. Вш повинен прагнути до встановлення таких цшей, яю б забезпечували великий прибуток, але бажано в довгостроковш перспективi. Так як покупщ (ще один суб'ект впливу на оргашзацш) вiдiграють в теперешнiй час ключову роль для виживання аграрного тдприемства, менеджери, при встановленнi цшей повинш враховувати 1'х iнтереси, навт якщо вони ведуть до скорочення прибутку за рахунок зменшення щни або збiльшення витрат для пщвищення якостi продукци. Також, при встановленш цiлей необхiдно враховувати iнтереси регюнального спроживання, такi, наприклад, як мiсцевi традици чи умови проживання в даному регiонi.
Встановлення цiлей переводить стратепчне бачення i напрямок розвитку компани в конкретнi задачi, пов'язаш з виробництвом i результатами дiяльностi фiрми. ЦЫ являють собою зобов'язашсть керiвного апарату пiдприемства досягти визначених результат у визначений час. Вони точно пояснюють, сюльки, що i до якого термiну необхiдно зробити, спрямовують увагу та енергiю на те, що потрiбно досягти.
До того часу, поки довгостроковi плани розвитку пiдприемства та його мiсiя не пов'язанi з конкретними вимiрними задачами, а менеджери не демонструють прогрес у виконаннi цих задач, формулювання мюи та напрямки розвитку тдприемства являються лише нереалiзованими щеями. Досвiд переконливо показуе, чому встановлення цшей е виршальним моментом стратепчного управлiння: пiдприемства, керiвники яких розробляють цЫ для кожного ключового показника дiяльностi, а потiм енергiйно вживають заходи для досягнення цшьових показниюв, е серйозними кандидатами на перемогу в конкурентам боротьбi з тдприемствами, керiвники яких оперують такими поняттями, як надiя чи очiкування устху.
Для того, щоб цiлi мали керiвну цiннiсть, вони повиннi бути визначеш в кiлькiсних та вимiрних показниках й мiстити граничнi значення, яких необхщно досягнути. Це означае, що по^бно уникати таких формулювань, як "максимальш прибутки'', ''зниження витрат'', "пщвищення ефективностГ', ''збiльшення об'ему продаж'', яю не визначають нi юльюсних, нi часових границь. Точне визначення цшей оргашзацп у вимiрних показниках та персональнш вiдповiдальностi менеджерiв за досягнення намiчених показникiв
у визначений час зaмiняють безцшьш ди й плутанину вщносно того, що тpебa добиватися для pеaлiзaцiï стpaтегiчних piшень i дають оpiентиpи, по яким можна судити ^о дiяльнiсть пiдпpиемствa.
Пpaвильно оpгaнiзовaний пpоцес визначення i pозpобки цiлей пpипyскaе пpоходження чот^ьох фаз:
• виявлення i aнaлiз тих тенденцiй, якi спостеpiгaються в оточенш;
• встановлення цiлей в оpгaнiзaцiï в цiломy;
• побудова iеpapхiï цiлей;
• встановлення iндивiдyaльних цiлей.
Пеpшa фаза. Вплив сеpедовищa сказуеться не тiльки на встановленш мiсiï пiдпpиемствa. Цш також залежать вiд стану сеpедовищa. Рaнiше, коли обговоpювaлось питання пpо вимоги до цшей, звеpтaлось увагу на те, що вони повинш бути гнучкими, щоб ïx можна було змшювати у вiдповiдностi iз змiнaми, яю вiдбyвaються в сеpедовищi. Однак з цього шяк не слiд pобити висновки, що цiлi повиннi бути ^м^зат до стану сеpедовищa тшьки шляхом постiйного коpигyвaння й пpистосyвaння до тих змiн, якi вщбуваються в сеpедовищi. Пpи пpaвильномy пiдxодi до пpоцесy встановлення цiлей в пiдпpиемствi кеpiвництво повинно намагатися пеpедбaчити те, в якому стaнi опиниться сеpедовище, й встановлювати цiлi у вщповщност з цим пеpедбaченням. Для цього дуже важливо виявляти тенденци, xapaктеpнi для пpоцесiв pозвиткy економши, соцiaльноï й полiтичноï сфеp, наук i техшки. Звичайно, пpaвильно все пеpедбaчити неможливо. Бiльш того, в оточенш можуть вiдбyвaтися змiни, яю нiяк не випливають з виявлених тенденцш. Тому, менеджеpи повиннi бути готовими до того, щоб вщповюти на неоч^ваний виклик, який 1м може викинути сеpедовище. Вони повинш фоpмyлювaти цiлi так, щоб ситуацшш склaдовi знайшли в них свое вiдобpaження.
Дpyгa фаза. Пpи встановленш цшей для пiдпpиемствa в цшому важливо визначити, що з ш^окого кола xapaктеpистик дiяльностi пiдпpиемствa тpебa взяти за основу. Дaлi об^аеться визначений iнстpyментapiй кiлькiсного pозpaxyнкy величини цшей. Особливе значення мае система кpитеpiïв, якими коpистyються пpи визначенш цiлей пiдпpиемствa. Звичайно цi кpитеpiï виводяться з зaгaльноï цiлi шд^иемства, а також iз pезyльтaтiв aнaлiзy мaкpооточення, гaлyзi, конкypентiв i положення тд^иемства в сеpедовищi. Пpи визначенш цшей пiдпpиемствa вpaxовyеться те, яю цiлi воно мало на попеpедньомy етaпi й нaскiльки досягнення цих цшей с^ияло здiйсненню мiсiï пiдпpиемствa. Важливо те, що piшення по цшям завжди залежить вiд тих pесypсiв, якими володiе пiдпpиемство.
Тpетя фаза. Встановлення iеpapxiï цiлей ^ипускае визначення таких цiлей для вах piвнiв пiдпpиемствa, досягнення яких о^емими пiдpоздiлaми буде пpизводити до досягнення зaгaольнооpгaнiзaцiйниx цiлей. Пpи цьому iеpapxiя повинна будуватися як по довгостpоковим, так i по коpоткостpоковим цшям.
Четвеpтa фаза. Для того,щоб iеpapxiя цiлей в сеpединi пiдпpиемствa знайшла свою лопчну зaвеpшенiсть й стала pеaльно дiючим iнстpyментом
досягнення цшей тдприемства, вона повинна бути доведена до кожного окремого роб^ника. В цьому випадку реалiзуеться одне з найважливих умов устшно1 дiяльностi оргашзаци: кожний робiтник якби включаеться через сво1 персональнi цiлi в процес спшьного досягнення кiнцевих цiлей тдприемства. Роб^ники пiдприемства в такiй ситуаци отримують уявлення не тiльки про те, що !м передбачено досягнути, але й про те, як результати !х працi вiдобразяться на кшцевих результатах функцiонування пiдприемства, як i в якiй мiрi !х праця буде допомагати досягненню цшей тдприемства.
Встановлеш цiлi повиннi мати статус закону для тдприемства, для вах його пщроздшв i для вах його членiв. Однак з вимоги обов'язковост цiлей нiяк не виводяться !х вiчнiсть й незмшшсть. Вже ранiше говорилось, що в силу динамжи середовища цiлi можуть змiнюватися. Можна пiдходити до проблеми змiни цiлей слiдуючим чином: цш корегуються всяк випадок, коли цього вимагають обставини. В цьому випадку процес змши цшей носить виключно ситуацшний характер. Але багатьма тдприемствами застосовуеться пiдхiд систематичного випередження змши цшей. При такому пiдходi в пщприемсга встановлюються довгостроковi цiлi. На базi цих довгострокових цiлей рохробляються деталiзованi короткостроковi цiлi. По досягненню цих цшей розробляються новi довгостроковi цiлi. При цьому в цшях враховуються тi змiни, якi вщбуваються в середовищi, i тi змши, як вiдбуваються в наборi й рiвнi вимог до оргашзаци зi сторони суб'ектiв впливу. На основi нових довгострокових цiлей визначаються короткостроков^ при досягненнi яких знову вщбуваеться розробка нових довгострокових цiлей. При такому пiдходi не вiдбуваеться досягнення довгострокових цшей, так як вони регулярно змшюються. Однак постшно в дiяльностi пiдприемства присутня довгострокова цшьова орiентацiя й регулярно вiдбуваеться корегування курсу з врахуванням виникаючих нових обставин i можливостей.
В цшях розвитку стратегiчного мислення на пщприемствах, якi керуються принципами стратегiчного управлшня, критери повиннi бути встановленi не тшьки для оргашзаци в цшому, але й для кожного пшрозд^, кожно1 товарно1 групи, функцiонального або забезпечуючого вiддiлу. Тiльки тодi кожний керiвник - вiд виконавчого директора до керiвника найнижчого рiвня - вщповщае за досягнення конкретних результат в сво1х пiдзвiтних структурних одиницях, процес постановки цшей становиться завершеним, направленим на те, щоб вся оргашзащя в цiлому йшла по намiченому шляху i щоб кожний И пращвник знав, що йому треба виконати.
Процес постановки цшей скорш вiдбуваеться зверху вниз, тж знизу вверх. Такий пiдхiд до встановлення планових показникiв зверху вниз е лопчним способом розчленування задач, сформульованих для всiеl органiзацil на пщзадач^ за виконання яких несуть вщповщальтсть пiдроздiли бiльш низьких рiвнiв управлiння i 1'х керiвники. Такий пщхщ також забезпечуе в значнш мiрi поеднання органiзацil при визначент цiлей i розробки стратег^. Взагал^ спочатку повиннi бути встановленi цш i стратегiя для всiеl оргашзаци. Поим iз загально1 стратег^ видшяються цiлi i стратегiя для бшьш низьких
рiвнiв. Формулювання цшей i стратеги зверху вниз дозволяе орiентувати пiдроздiли низового рiвня на стратегiчнi плани i задач^ якi випливають з показникiв, намiчених для всього пiдприемства. Якщо визначення цiлей i розробка стратеги починаються з нижчих рiвнiв управлiння оргашзаци, а цiлi i стратегiя вае1 оргашзаци являють собою синтез всього того, що утворилося в низових рiвнях, юнцевий стратегiчний план дш не буде послiдовним, узагальненим або зкоординованим. Встановлення цшей знизу вверх без управлшня зверху майже завжди говорить про вщсутшсть стратегiчного керiвництва зi сторони вищого управлiнського рiвня.
Висновок. Отже, в процесi визначення критерив прийняття управлiнських рiшень визначальний вплив мае побудова iерархil цшей. Причому побудова дано! iерархil повинна враховувати як загальш цiлi пщприемства, так i цiлi кожного найменшого структурного пiдроздiлу пiдприемства. Тобто, сама побудова iерархil вiдбуваеться поетапно, з постановкою економiчних та стратегiчних цшей пщприемства коригованих на економiчнi цш структурних пiдроздiлiв та з врахуванням потреб колективу вцiлому. При цьому економiчнi та матерiальнi показника не завжди мають визначальний вплив на постановку цшей. А при досягненш поставлених цшей необхщно зацiкавити виконавщв або весь колектив пiдприемства. При робот в напружених умовах, обмеженш часу та поставлених максимальних результатах, що, у бшьшост випадкiв, е основними характеристиками роботи аграрних пщприемств, матерiальне стимулювання колективу не дае оч^ваного результату. Тобто, виникае вщносна цiннiсть додаткового матерiального стимулювання, i для подальшого збiльшення результатiв дiяльностi пiдприемства необхiднi елементи нематерiальноl мотивацп колективу. Тому, в даному випадку, визначальне мiсце займають соцiально-психологiчнi критерп побудови iерархil цiлей, а для !х досягнення встановлюються сощально-психолопчш критери прийняття управлiнських рiшень.
Л1тература
1. Виноградский М.Д. Менеджмент в организации. К, 2002.
2. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы. М 1996.
3. Герчикова И.Н. Менеджмент М, 2003
4. Глухов В.В. Основы менеджмента С П 1995
5. Залевский Л.Д, Управление с/х производством К, : Высшая школа,
1992
6. Майкл Армстронг, Основы менеджмента. Ростов-на-Дону, 1998.
7. Никитин И.Н. Воскобойник В.Ф. Организация и экономика ветеринарного дела М. : ВЛАДОС, 1999.
8. Попов В.Н Срохша А.В. Менеджмент. 4.1. Луганськ, 2002.
9. Социальная психология личности в вопросах и ответах: Учеб. пособие / Под ред. проф. В.А.Лабунской. - М.: Гардарики, 2001.
10. Сухарський В.С. Менеджмент. - Тернопшь: Астон, 2004.
11. Управление персоналом организаций: Учебник / Под ред. А. Я. Кибанова. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА-М, 2002
12. Управление человеческими ресурсами/ Под ред. М.Пула, М.Уорнера. - СПб.: Питер, 2002. - 1200с.
13. Храмов В. О., Бовтрук А. П.Основи управлшня персоналом: Навч-метод. поЫб. — К.:МАУП, , 2001.
14. Чернявський А. Д. Оргашзащя управлшня: Навч. Поаб. К.: МАУП,
1998.
Summary Pentsak T.G., Batyuk B.B.
SOCIO-PSYCHOLOGICAL OBJECTIVES OF THE ENTERPRISE THAT ARE CRITERIA FOR DEVELOPMENT AND MANAGEMENT DECISIONS.
This article examines the main objectives of the company, necessary for the development and management decisions. Highlighted social and psychological criteria for decision making goal setting enterprise-level analysis of business objectives defined hierarchy construction criteria and their combination for rational decision-making.
Key words: manager, enterprise management decisions, decision criteria, socio-psychological criteria and objectives of the enterprise, the hierarchy of objectives, the effectiveness of management.
Стаття надшшла до редакцИ' 12.04.2011
