CC BY
15педагогически науки
Завацька Людмила Миколашна, Шпортюк Олена Миколашна СОЦ1АЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА ...
UDC 378
СОЦ1АЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА З НЕПОВНОЛ1ТН1МИ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
© 2019
Завацька Людмила МиколаТвна, кандидат педагогiчних наук, професор,
заввдувач кафедри сощально! роботи Нацюнальнийутверситет «Черн1г1вський колеггум» 1мет Т. Г. Шевченка (14013, Украна, Черн1г1в, вулиця Гетьмана Полуботка, 53, e-mail: socialnar@gmail.com) Шпортюк Олена МиколаТвна, старший науковий ствробиник ввддшу науково! дшльносп та м1жнародного ствробггаицтва Академ1я Державно! петтенщарног служби (14000, Украна, Черн1г1в, вулиця Гонча, 34, e-mail: elenashportyuk@ukr.net)
Анотащя. У статп дослвджено пiдходи до трактування визначення термiну «сощально-виховна робота з непо-внолiтнiми, якi перебувають у конфлiктi з законом» з точки зору науковщв у галузi педагогiки, психологи та права. Розглянуто етимологiю поняття «сощально-виховна робота», розкрито лексичне та сутнiсне значения термшв: «виховання», «сощальна робота», «виховна робота». Соцiальна робота розглядаеться науковцями в трьох аспектах: як практична професшна дiяльнiсть iз надання допомоги та тдтримки людей, що опинилися у складнш життевiй ситуацп; як навчальна дисциплiна з професшно! тдготовки фахiвцiв та як галузь наукових знань. Виховна робота з особами, як перебувають у конфлжл iз законом, е комплексом заходiв, що сприяють подоланню у суб'екта особиспсних деформацiй, допомагають iнтелектуальному i духовному розвитку, сприяють правослухнянiй пове-дiнцi. Проаиалiзоваио працi науковцiв, яш вивчали застосування соцiально-виховних заходiв до неповноли'шх, яш перебувають у конфткп iз законом, проведено аналiз низки законодавчих та нормативних актив з метою вивчення тлумачень поняття «сощально-виховна роботам». Розглянуто поняття «неповнолггаьо! особи» в аспектах педагопки та права. Узагальнено поняття та подходи до визначення термшу «соцiально-виховна робота». Сформульовано визначення термiну «соцiально-виховна робота з неповнолпшми» на пiдставi власного бачення, аналiзу науково! лiтератури та нормативно! бази.
Kro40Bi слова: поняття, визначення, термш, соцiально-виховна робота, неповнолiтнi, конфлшт iз законом, педагогiка, соцiальна робота, виховна робота.
SOCIO-EDUCATIONAL WORK WITH MINORS AS A SUBJECT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL RESEARCH
© 2019
Zavatska Ludmila Mykolaivna, PhD in Pedagogic sciences, Professor, Professor of the Social work Department National University «Chernihiv Collegium» of T. G. Shevchenko (14013, Ukraine, Chernihiv, St. Hetman Polubotka, 53, e-mail: socialnar@gmail.com) Shportiuk Olena Mykolaivna, Senior Researcher of the scientific activity and international cooperation Department Academy of the State Penitentiary Service (14000, Ukraine, Chernihiv, St. Honcha, 34, e-mail: elenashportyuk@ukr.net)
Abstract. The approaches for formulating the concept of «socio-educational work with minors that are in conflict with law» are investigated from the sight of scientists in Pedagogy, Psychology and Law. Etymology for the conception «socio-educational work» is reviewed, lexical meaning for terms «education», «educational work», «social work» is revealed. The social work is being considered by scientists in three aspects: as practical professional activity (work) for helping and supporting people who found themselves in a difficult life situation; as academical discipline of professional training of specialists and also as the branch of scientific knowledge. Educational work with persons, who are in conflict with law, is a complex of events that help a probation client to overcome personal deformation, help with intellectual and spiritual developing, assist in right-obedient behavior. The scientists' works that studied using socio-educational events for persons, who are in conflict with law are examined, some legislative and regulation acts are analyzed on purpose of studying the interpretation of the concept «socio-educational work». The conception for «underage person» is reviewed in aspects of Pedagogy and Law. The terms and methods to determine the conception «socio-educational work» are generalized. The determination for «socio-educational work» with minors is formulated on the basis of the own vision, the analyses of the scientific literature and the normative base.
Keywords: terms, concepts, conceptions, socio-educational work, minors, conflict with the law, Pedagogy, social work, educational work.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. На сучасному етат евроштеграцшних процеав та впровадження мiжнародних стандарлв у вс сфери сус-пшьного життя виникла необхвдшсть у вивченш питания сощально-виховних аспекпв у робот з неповнолггш-ми порушниками закону. Кшьшсш показники злочишв, скоених неповнолггшми невпинно зростають. За офщш-ними даними Генерально! прокуратури Укра!ни щомь сяця до судiв спрямовуеться бшьше 400 кримшальних проваджень за кримшальними правопорушеннями учас-никами яких е неповнолггш особи.
Ц факти дають зрозумпи, що проблема антисощаль-но! та девiаитно! поведшки неповнолггшх е актуальною. У зв'язку з цим постае завдання у створенш ефективно! системи для !! протидi!, яка б включала в себе не караль-ний, а реабштацшно-виховний механiзм, давала змогу вiдновити фiзичний, психологiчний та сощальний ста-
тус дитини та уникнути негативних наслщшв.
Також слiд зазначити, що сощально-виховна робота як основний напрям у робот з неповнолiтнiми, яш перебувають у конфлiктi з законом, регламентована Законом Укра!ни «Про пробащю» [1]. Вiдповiдно до чинного за-конодавчого акту пробацiя е системою сощально-виховних та наглядових заходiв, що застосовуються за ршен-ням суду та вiдповiдно до закону до особи, яка ско!ла злочин.
Ниш в Укра!ш дiе 13 центрiв ювенально! пробаци на кшталт системи органiв ювенально! юстицп кра!н Свропи. Тому виникае необхщшсть детального вивчення та правильного трактування терм^ сощально-ви-ховно! роботи з неповнолгтшми, якi перебувають на об-лiку в уповноваженому орган з питань пробаци. Однак, аналiз низки наукових праць вiтчизняних та зарубiжних законодавчих актiв, що стосуються сощально-виховно! роботи, не дае повно! iнформацi! щодо смислового зна-
Zavatska Ludmila Mykolaivna, Shportiuk Olena Mykolaivna pedagogical
SOCIO-EDUCATIONAL WORK ... sciences
чення термiну «содiально-виховна робота з неповнолп'-нiми, як1 перебувають у конфлжл з законом».
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти дiе! проблеми i на яких грунтуеться авторська думка; видшення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Нинi ще! сощально-виховно! робо-ти та содiально! реабштацп вiдображають мету пока-рання неповнолп'шх злочинцiв. Наука термiни «вихо-вання», «перевиховання», «содiально-виховна робота», «реабiлiтадiя» тлумачить у площинi таких галузей знань, як фiлософiя, педагогiка, право, психолопя, соцiологiя.
Соцiально-педагогiчнi 1де! стали предметом до-слщження таких вiдомих науковщв, як Л. Завацька [2], А. Капська [3], О. Караман [4], М. Лукашевич, I. Мигович [5 ], В. Ягупов [6] та ш. У галузi права досль дженням питания виховного пщходу у кримшальнш вщ-повiдальностi неповнолiтнiх займались О. Бандурка [7], О. Беца [8] та ш.
Формування цшей статгi (постановка завдання). На основi вивчення науково! лiтератури, законодавчих та нормативних акпв здiйснити детальний аналiз, роз-крити сутнiсть поняття «сощально-виховна робота». З'ясувати, що саме в ретроспективi було закладено у цей ви^в; розкрити лексичне та сутшсне значення термь нiв: «соцiальна робота», «виховання», «виховна робота» та сформулювати визначення «соцiально-виховна робота з неповнолпшми, як1 перебувають у конфлжп з законом».
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Для визначення змюту поняття «сощально-виховна робота» почнемо з тлумачення окремих термшв, що складають актуальне для нас визначення. На початку звернемось до етимологп цих понять.
Socialis - у латинськш мовi означае «суспiльне». Тому «сощальне» вважають як «суспiльне». З одного боку, це поняття вщображае становище та роль люди-ни у суспiльствi (соцiумi) (вiдносини класiв, нацш, груп, iндивiдiв), а з шшого боку, його тлумачать як вщносини нерiвностi, що е у суспiльствi (майновий стан, освiта, владнi повноваження тощо).
У «Великому тлумачному словнику сучасно! укра!нсько! мови» зазначено таке:
- «сощальна» - пов'язана iз життям i стосунками людей; породжена умовами суспiльного життя, певного се-редовища;
- «сощально-виховний» - пов'язаний iз соцiальними факторами виховно! роботи.
Поняття «робота», у цьому словнику тлумачиться як та чи шша дiяльнiсть щодо створення, виготовлен-ня, обробки чого-небудь; коло завдань, обов'язшв; те, чим зайнятий хто-небудь; праця, заняття [9, с. 1360]. Таким чином, базуючись на етимологп поняття «робота», та беручи до уваги теоретичш пiдходи вчених, мож-на зробити висновок, що робота - це вид дiяльностi, що вiдрiзняеться доцiльнiстю i спецiалiзацiею.
Загалом соцiальну роботу розглядають у трьох аспектах: як практична професшна дiяльнiсть iз надання допомоги та тдтримки людей, що опинилися у скрутнш ситуацп; як навчальна дисциплша з професшно! пщго-товки фахiвцiв iз содiально! допомоги та шдтримки на-селення; та як галузь наукових знань, що грунтуеться на сукупносп концепцiй i теорiй.
У нашому науковому дослiдженнi соцiальна робота щкавить нас як особливий вид професшно! дiяльностi, що здiйснюеться за допомогою державного та недержавного надання допомоги особь
А. Капська, розглядае соцiальну роботу як «вплив професiоналiв, громадськостi та соцiальних шститупв на суспiльство шляхом формування i реалiзадi! содiаль-но! полiтики, спрямовано! на створення сприятливих умов життедiяльностi кожно! людини i ам'!» [3, с. 13]. В. Курбатов ототожнюе соцiальну роботу iз наданням допомоги людит у кризових ситуац1ях. Вш вважае, що 68
це - «професшна дiяльнiсть, пов'язана з використанням соцюлопчних, психологiчних, педагогiчних, методiв i прийомiв для розв'язання iндивiдуальних та сощальних проблем» [10].
Розумiння сощально! роботи як допомоги поширене i серед заруб1жних дослiдникiв. £вропейська Асоцiацiя Шкш сощально! роботи дае визначення сощально! роботи, як академiчно! дисциплши та професшно! дiяльностi, що сприяе сощальним змiнам та розвитку, сощальнш ед-ностi, а також наснаженню та незалежносп людей; залу-чае окремих фiзичних осiб, групи та суспшьт структу-ри до виршення проблем осiб, сiмей, що перебувають у складних життевих обставинах та покращення якостi !хнього життя, добробуту, на засадах принцитв сощально! справедливостi, дотримання прав людини, колек-тивно! вiдповiдальностi, поваги, протидiе факторам со-цiального виключення та сприяе дотриманню прав людини [11].
Проанал1зувавши основнi сучаснi теорй' сощально! роботи в Укра!ш, М. Лукашевич та I. Мигович зауважи-ли, що пщ соцiальною роботою розумшть своерщний «iнститут допомоги в тш чи iншiй сферi» та вважають, що сощальна робота мае допомогти у розв'язант проблем, що вщображають суспiльне чи iндивiдуальне бла-гополуччя. Усi негаразди i труднощ^ що виникають у ш-диввда та зумовленi важкими життевими обставинами, iндивiдуальними або соцiальними причинами мае вирь шити соцiальна робота [5].
Закон Укра!ни «Про соцiальну роботу з дггьми та мо-лоддю» [12] трактуе соцiальну роботу з ам'ями, дiтьми та молоддю, як дiяльнiсть уповноважених органiв, щд-приемств, органiзацiй та установ, що здшснюють со-цiальну роботу з ам'ями, дiтьми та молоддю, а також фахiвцiв iз сощально! роботи та волонтерiв, що спрямо-вана на сощальну пiдтримку сiмей, дiтей та молод^ за-безпечення !хшх прав i свобод, полiпшення якостi жит-тедiяльностi, задоволення iнтересiв та потреб. У Закон Укра!ни «Про сощальш послуги» бракуе визначення сощально! роботи, хоча воно мало мюце у законопроектах [13]. Отже, у зв'язку з тим, що у вичизняному науковому середовищi чинш рiзновекторнi думки щодо сутностi сощально! роботи, тому в нашш кра!т немае офiцiйного та прийнятого вама фахiвцями однозначного визначення поняття «сощальна робота».
Аналiзуючи змiст рiзнопланових джерел з сощаль-но! роботи, можна дiйти висновку, що, на думку авто-рiв, соцiальна робота - це дiяльнiсть, спрямована на шд-вищення здатностi клiентiв до розвитку, самостшного вирiшення власних проблем; покращення спроможно-стi особи (групи, ам'!) справлятися iз труднощами; до-помога клiентам у пошуку заклащв, органiзацiй, ресур-сiв, що створюють додатковi можливостi для подолання складних життевих обставин; розвиток та вдосконален-ня соцiально! полiтики задля кращого забезпечення ос-новних потреб представнишв вразливих груп населення.
Характерною рисою сощально! роботи е те, що вона тюно пов'язана iз сощальним захистом та соцiальною педагогiкою. Наприклад, А. Малько [14, с. 95-96] ви-словлюе думку, що сощальна робота е комплексом рiз-номаштних видiв допомоги: соцiально-побутово!, меди-ко-сощально!, соцiально-правово!, сощально-педагопч-но!, оск1льки допомога завжди предметна i спрямована на задоволення тих чи шших потреб.
Узагальнюючи, викладенi трактування поняття «сощальна робота», можна пвдсумувати, що сощальна робота виступае як шструмент реалiзацi! державно! сощ-ально! полiтики для допомоги населенню у кризових або важких ситуацiях, а також як професшна, практична дь яльшсть, основними завданнями яко! е покращення со-цiального самопочуття людини, вдосконалення умов !! життя, забезпечення вщповщного соцiального функцю-нування, гармошзащя системи вщносин у сiм'!, колекти-вi, суспiльствi в цiлому.
Наступною важливою складовою дослщження змi-Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Завацька Людмила Миколашна, Шпортюк Олена Миколашна СОЦ1АЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА ...
сту соцiально-виховноl роботи виступае дотичне понят-тя «виховна робота». У «Великому тлумачному словнику сучасно! укра!нсько! мови» «виховувати» - значить вирощувати, навчаючи правил поведiнки, даючи освiту i т. iн.; систематично впливати на культурний розвиток, свiтогляд, моральнi принципи [9, с. 159].
Виховання, як трактуе «Словник укра!нсько! мови», - сукупнють знань, культурних навик1в, поглядiв, що становлять загальний рiвень духовного розвитку люди-ни i е наслшком систематичного впливу, навчання [15, с. 529].
«Психолопчна енциклопед1я» «виховання» пояснюе як планомiрний i цшеспрямований вплив на свiдомiсть i поведшку дитини з метою формування в не! мораль-них понять i установок, приндипiв, дiннiсних орiентадiй i навичок практично! поведiнки, що створюють умови для и розвитку i готують до майбутньо! громадсько! i трудово! дiяльностi [16, с. 57].
Шмецький фiлософ та педагог П. Наторп, спираю-чись на вде! вiдомих нiмедьких педагогiв А. Ддстервега та 1.-Г. Песталоддi, наголошував на тому, що теорiя виховання мае зважити на передумови життя особистостi в суспiльствi, при цьому йдеться не лише про стосун-ки м1ж окремими людьми, а про людську спiльнiсть в и рiзноманiтних формах - вiд сiм'! до громади та держа-ви. Вш також стверджував, що виховання iндивiда у всiх аспектах обумовлено соцiальними причинами. Також П. Наторп вважав, що дуже важливим е амейне виховання, а щоб воно було ефективним, допомагати ам'! повинен квалiфiкований спедiалiст [17].
В. Ягупов [6] визначае виховання як процес цшеспрямовано!, систематично!, органiзовано! i планомiрно! взаемодп вихователя i вихованця, пiд час якого вшбуваеться вплив на сввдомють, пiдсвiдомiсть, пiзнавальну, емодiйно-вольову та мотивацшну сфе-ри вихованця з метою формування у нього науко-вого свггогляду, високих моральних, громадських i професшних рис для формування його особистосп.
Грунтуючись на аналiзi визначених понять та транспо-нуючи !х на об'ект нашого наукового дослвдження, мож-на стверджувати, що виховна робота з неповнолишми, як1 перебувають у конфлiктi з законом - це виховання у вузькому содiальному значеннi. Оск1льки е цшеспрямованим впливом на неповнолiтнього з боку сустльно-громадських iнститудiй з метою повернення його до правослухняного життя у сустльстш, формування певно! поведшки через систему знань, поглядiв, переконань, моральних цшностей.
Поняття «содiального виховання» розглядають у вiтчизнянiй наудi як сприяння особистостi (своерiдний вплив, що iнодi межуе з допомогою) у сферi мiкро-, мезо та макросередовища. Так, Л. Коваль, I. Зверева, С. Хлебш визначають содiальне виховання як систему соцiально-педагогiчних, культурних, амейно-побутових та iнших заходiв, спрямованих на оволодiння та засвоення диъми й молоддю системи загальнолюдських i спедiальних знань, содiального досвiду з метою формування в них сталих щнтсних орiентадiй та адекватно! соцiально спрямовано! поведiнки [18, с. 25].
Не потребуе особливих доведень висновок про те, що устх виховання можливий лише за умови чико! координадi! дш всiх причетних до виховання соцiальних iнститутiв.
Логiка аналiзу понять, дотичних до соцiально-виховно! роботи, на нашу думку, мае чгтке ввдображення у Правилах Ради Свропи про пробацш [19], як1 пiд заходом виховного впливу встановлюють будь-яку дш щодо здiйснення нагляду, поводження iз засудженими, надан-ня !м допомоги або контролю для того, щоб попереди-ти вчинення ними нових злочинiв i допомогти !м вести законослухняний спосiб життя. А також зазначають, що заходи виховного впливу мають бути спрямоваш на ви-правлення i вшмову вiд вчинення злочинiв i тому мають бути конструктивними i вщповвдними призначеному по-
каранню або Mipi кримiнально-правового характеру.
Вiдповiдно до ст. 13 Закону Украши «Про пробацш» [1] «Сощально-виховна робота - це цшеспрямована дiяльнiсть персоналу органу пробацп для досягнен-ня мети виправлення засуджених. Також поняття соцiально-виховноi роботи регламентовано статтею 123 Кpимiнально-виконавчого кодексу Украши, вшповшно до якоi' «Сощально-виховна робота - цшеспрямована дiяльнiсть персоналу оргашв та установ виконання по-карань та iнших соцiальних шституцш для досягнен-ня мети виправлення i pесоцiалiзацii засуджених». Соцiально-виховна робота спрямована на формування та закршлення у засуджених прагнення до заняття суспiльно-коpисною дiяльнiстю, сумлiнного ставлен-ня до пpацi, дотримання вимог закошв та iнших при-йнятих у суспшьста правил поведiнки, шдвищення !х загальноосвiтнього та культурного piвня (ст. 174 Кpимiнально-виконавчого кодексу Украши) [20].
Певш науковцi ототожнюють сощально-виховну роботу iз соцiально-педагогiчною. У науково-му дослiдженнi О. Караман визначала сощально-педагогiчну роботу з неповнолишми як вид пpофесiйноi дiяльностi, що полягае у ствоpеннi освiтнiми, виховни-ми, психологiчними й соцiальними засобами сприят-ливих умов для pесоцiалiзацii та подальшоi iнтегpацii, соцiалiзацii, усебiчного розвитку, саморозвитку та самоpеалiзацii особистосл неповнолiтнього на основi використання ресурав особистостi, пенiтенцiаpного закладу, громади i держави [8].
Аналiзуючи, пращ науковщв можна стверджувати, що сощально-педагопчна робота з неповнолiтнiми -це комплексна дiяльнiсть, що здiйснюеться в декшька етапiв за piзними напрямами в залежностi ввд мiсця знаходження неповнолiтнього суб'екта та враховуючи стутнь його кpимiнальноi' заpаженостi.
Для формування визначення, що е предметом нашого дослщження, вважаемо за необхiдне розглянути, вiковi групи дiтей, як1 входять до категорп «неповнолiтнiх». Останнiм часом, широко вживаним став вислiв «дти, як1 перебувають у конфлiктi з законом» (сЫИ in conflict with law) - на думку м1жнародних оргашзацш це полiткоpектне визначення неповноли'шх, якi ско1'ли пра-вопорушення. Основою педагопчно1' пеpiодизацii слугу-ють стадп фiзичного й психологiчного розвитку, з одного боку, i умови, в яких здшснюеться виховання, - з другого. Вчеш по^зному пiдходили до вiковоi' пеpiодизацii особистосп, тому виникае необхiднiсть звернутись до законодавчо!' бази.
У вiтчизняному законодавств^ а саме у ч. 1 ст. 1 Закону Украши «Про охорону дитинства» [21], яким встановлюються основнi засади деpжавно!' полiтики щодо охорони дитинства, використовуеться термш «дитина», який застосовуеться до осiб у вщ до 18 рок!в (повнолитя). У свою чергу, в п. 12 ч. 1 ст. 3 Кримшального процесуального кодексу Укpа!ни пода-не таке поняття: «неповнолiтня особа - малолггая особа, а також дитина у вщ вщ 14 до 18 pокiв». Вщповщно до ч. 1 ст. 498 Кримшального процесуального кодексу Украши нижньою вшовою межею, з якою законода-вець пов'язуе здiйснення кpимiнального провадження (йдеться про застосування примусових заходiв виховного характеру), е 11 рошв [22]. Таким чином, термш «неповнолггаш» у Кpимiнального процесуального кодексу Украши охоплюе вiковий пpомiжок вiд 11 до 18 рошв.
Висновки до^дження i перспективи подаль-ших poseidoK цього напряму. Щдсумовуючи викла-дене та узагальнюючи результати нашого наукового пошуку, вважаемо, що сощально-виховну роботу з неповнолпшми, яш перебувають у конфлiктi з законом, можна розглядати, як цшеспрямований процес встановлення об'ективних та суб'ективних фактоpiв пpотипpавноi поведiнки особи у вщ до 18 рошв та визначення комплексу заходiв (виховного впливу та
Zavatska Ludmila Mykolaivna, Shportiuk Olena Mykolaivna SOCIO-EDUCATIONAL WORK ...
pedagogical sciences
сощально! допомоги) з метою психолого-педагопчно! корекцп протиправно! поведiнки, подолання складних життевих обставин, повернення його до правослухняно-го життя у сустльствГ, створення сприятливих умов для ресощалГзацп та подальшо! штеграци i сощалГзацп.
Перспективами подальших розвiдок у цьому напрямi вважаемо розробку системи сощально-виховно! роботи, що включатиме в себе засоби, форми, методи та технологи сощально-виховно впливу на неповнолггшх, вщповвдно до завдань досудово!, наглядово! та пешгенщарно! пробаци, а також розробку методики подготовки майбутшх офщерГв уповноваженого органу з питань пробаци для роботи з неповнолгтшми. СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Про пробащю: Закон Украгни Bid 05.02.2015 р. № 160-VIII. BidoMocmi Верховног Ради Украгни. 2015. № 13, Ст. 93.
2. Завацька Л. М. Технологи професшног дiяльностi сощального педагога: навч. поаб. для ВНЗ. МШстерство освти i науки Украгни. Кигв: СЛОВО, 2008. 240 с.
3. Капська А. И. Соцiальна робота: деяк аспекти роботи з дiтьми та молоддю: навч.-метод. поабник. Кигв: УДЦССМ, 2001. 220 с.
4. Караман О. Л. Соцiально-педагогiчна робота з неповнолiтнiми засудженими в пентенщарних закладах Украгни: монографiя. Луганськ. Вид-во ДЗ «ЛНУ iM. Тараса Шевченка», 2012. 488 с.
5. Лукашевич М. П., Минович I. I. Теорiя i методи сощальног роботи: навч. поаб. Кигв: МАУП, 2002. 168 с.
6. Ягупов В. В. Педагогжа: навч. поаб. Кигв: Либiдь, 2002. 560 с.
7. Бандурка I. О. Протидiя злочинам неnовнолiтнiх, як форма кримтально-правового захисту прав дiтей. Форум права. Харюв, 2014. № 1. С. 19-23. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/51208271.pdf (дата звернення 11.02.2019).
8. Беца О. Зарубiжний досвiд застосування пробаци в ювенальтй юстищг. Вiдновне правосуддя в Украгт: щоквартальний бюлетень,
2005. № 1-2. С. 134-146.
9. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови /ред. В. Т. Бусел. Кигв: 1ртнь: ВТФ «Перун», 2007. 1736 с.
10. Курбатов В. И. Социальная работа: учебн. пособие. Ростов н/ Дону: Феткс, 1999. 576 с.
11. Сощальна робота. 1г мета i завдання. URL: http://ssw.ukma.edu. ua/node/6 (дата звернення 11.02.2019).
12. Про сощальну роботу з ам'ями, дiтьми та молоддю: Закон Украгни вiд 21.06.2001 N 2558-Ш. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2001. № 42. Ст. 213.
13. Про соцiальнi послуги: Закон Украгни вiд 19.06.2003 р. № 966-IV. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2003. № 45. Ст. 358.
14. Малько А. О. Сощальна робота i соцiальна nедагогiка. Соцiальна nолiтика i сощальна робота. 2000. № 3, 4. С. 95-96.
15. Словник украгнськог мови: в 11 томах/АН УРСР Ыститут мо-вознавства за ред. I. К. Бiлодiда. Кигв: Наукова Думка, 1970. Т. 1. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B 2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD% D1%8F (дата звернення 12.11.2018).
16. Степанов О. М. Психологiчна енциклоnедiя. Кигв: Академвидав,
2006. 424 с.
17. Наторп П. Социальная педагогика. История социальной педагогики: хрестоматия-учеб. Москва: ВЛАДОС, 2001. С. 300-312.
18. Коваль Л. Г., Зверева I. Д,. Хлебж С. Р. Соцiальна педагогжа: навчальний поабник. Кигв: ПМН, 1997. 392 с.
19. Правила Ради Свропи про пробащю Рекомендащя CM/ Rec(2010)1 Комiтету Мiнiстрiв державам-членам: прийня-та Комiтетом Мiнiстрiв 20.01.2010 року на 105-му засiданнi заступнитв Мiнiстрiв URL: https://rm.coe.int/16806f4097 (дата звернення 12.02.2019)
20. Кримiнально-виконавчий кодекс Украгни: Закон Украгни вiд 11.07.2003 № 1129-IV. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2004, № 3-4. Ст. 21.
21. Про охорону дитинства: Закон Украгни вiд 26.04.2001 р. № 2402-3. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2001. № 30. Ст. 142.
22. Кримiнальний процесуальний кодекс Украгни: Закон Украгни вiд 13.04.2012 № 4651-VI. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2004, № 3-4. Ст. 21.
70
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
