CC BY
157
УДК 351.84
СОЦ1АЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАШ1: МОЖЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ
ШОЗЕМНОГО ДОСВ1ДУ
Коноплта Ю. С., к.е.н., доцент (УАБС НБУ)
У cmammi обгрунтовуеться iдея mdocmammcmi наявного piern економiчного розвитку Украши для широкого застосування досeiду крат СС щодо координацп полтики у сфеpi соцiсльного страхування. НайбЛьш небезпечним аспектом функцюнування соцiсльного страхування у посткризових умовах визнаються параметры змт на ринку пращ. У pоботi обгрунтовуеться, що наявтсть значного прихованого безробття обумовлюе особливостi динамт показниюв сощального страхування у втчизнянихумовах.
Ключовi слова еконожчний розвиток, соцшльне страхування, безробття ринок пращ.
СОЦИАЛЬНОЕ СТРАХОВАНИЕ В УКРАИНЕ: ВОЗМОЖНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ
ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА
Коноплина Ю. С.,к.э.н., доцент (УАБДНБУ)
В статье обосновывается идея недостаточности нынешнего уровня экономического развития Украины для широкого применения опыта стран ЕС относительно координации политики в сфере социального страхования. Наиболее опасным аспектом функционирования социального страхования в посткризисных условиях признаются параметры изменений на рынке труда. В работе обосновывается, что наличие значительной скрытой безработицы обуславливает особенности динамики показателей социального страхования в отечественных условиях.
Ключевые слова- экономическое развитие, социальное страхование, безработица, рынок труда.
SOCIAL INSURANCE IN UKRAINE: THE WAYS OF FOREIGN EXPERIENCE APPLICATION
Konoplina Yu. S., Associate Professor (UABD NBU)
Social insurance in Ukraine is developing in own, to some extend unique way. But accepting this fact doesn't mean that other countries experience has to be left without attention under conditions of reforming national social insurance system. In this context it is very important to implement the detailed analysis of possibilities to use some instruments of social insurance improvement in domestic conditions of national economy. The author defended the idea, that present level of economic development in Ukraine is insufficient for large-scale use of EU countries experience of forming the coordinated policy in sphere of social insurance in domestic conditions of Ukrainian economy. Among the most hazardous aspects of social insurance functioning in postcrisis conditions it was defined the parameters of labour marketfunctioning. It was grounded that the presence of significant hidden unemployment in Ukraine should be named as the reason for some peculiarities of social insurance indicators dynamics in national conditions. As for the countries which implement active reforms of social insurance systems France was recognized as the country which labour market problems character is close to Ukrainian ones. But at the same time the possibilities of this country experience use in national conditions of Ukraine are to some extend restricted as the consequence of low impact of Ukrainian trade unions in comparison with French ones.
Keywords: economic development, social security, unemployment, the labor market.
Постановка проблема та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Сощальне страхування в Укршт розвиваеться власним, певною м1рою неповторним шляхом. Однак важливим при цьому е детальний анатз можливосгей застосування шструменпв зарубежного досввду вдосконалення сощального страхування у впчизняних умовах.
Аналiз остантх дослгджень i публтацш. У науковш лггератур1 з питань зарубгжного досввду реформування сощального страхування переважають три групи публ1кащй: 1) науков1 пращ присвячет досввду кран £С, наприклад, пращ [1, 2]; 2) дослвдження стосовно пор1вняльного анатзу шститущйних передумов результативного функцюнування систем сощального страхування у р1зних кранах, зокрема, праця [3]; 3) публшаци з
© Кономлша Ю.С.
питань висвплення переваг i недолшв реформування систем сощального страхування в окремих кранах, наприклад, праця [4].
Видтення невирШених частин загальног проблеми. Незважаючи на широкий спектр публшащй з питань створення передумов для результативного функцюнування систем сощального страхування у рiзних кранах, недостатньо опрацьованою залишаеться проблематика можливостей використання в Украт тих чи шших застосовуваних у зарубгжнш практищ шструменпв реформування сощального страхування.
Формування цтей статтi (постановка завдання). При щдготовщ дано! стал автором було сформульовано таю цш: 1) анатз напрямюв i можливостей застосування у впчизнянш практищ
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 44, 2013
досвщу £С щодо формування скоординовада! политики у сфер1 сощального страхування; 2) визначення найбшьш вразливих аспекпв функц1онування соц1ального страхування у посткризових умовах та особливостей динамши показник1в соц1ального страхування у впчизняних умовах; 3) анал1з можливостей застосування в УкраТт досвщу окремих краТн, як1 найбшьш активно реформують нащональну систему соц1ального страхування.
Виклад осново матерiалу. Досввд краТн £вропейського союзу (£С) щодо розвитку соц1ального страхування мютить у соб1 значний потенщал в якосп ор1ентир1в для вггчизняно! системи соц1ального страхування. В лггератур зазначаеться, що завершення формування единого ринку потребуе заход1в щодо скорочення перешкод на шляху транскордонно! трудово! мобшьносп, пов'язаних з тим, що нащональт режими соц1ального захисту не скоординоват м1ж собою [1]. Дшсно, для УкраТни в цьому аспекп важливими е не тшьки способи досягнення високого р1вня сощального страхування, характерного для кра!н £С, але й досвщ цих кра!н саме щодо руху складним, хоча 1 едино можливим, шляхом взаемних узгоджень 1 консенсусу штереав. На тепершнш час у кранах £С обговорюються дек1лька важливих альтернатив щодо подальшо! координаци нац1ональних систем соц1ального захисту. На думку фах1вщв, на практиц це призведе до появи певно! форми щдивщуального громадянства, прив'язаного до мюця роботи, родинного статусу або кра!ни проживання, за яко! мобшьт прац1вники та !х родини будуть користуватися «пересувними» сощальними правами, що мають надаватися у вщповщносп з1 схемами, що спираються на специфшу трудового ринку. Кр1м того, створюються умови, за яких нащональт системи соц1ального захисту можуть вступати в пряму конкуренцию з шшими системами на сво!й власнш територи, а виб1р буде здайснювати сам прац1вник [1]. Для системи сощального страхування УкраТни такий ступ1нь тетради та взаемоузгодженосп з шшими кранами на сьогодт е занадто високим, виходячи 1з наявного р1вня економ1чного розвитку. Однак в хода реформування необх1дно закладати принципов! можливосп реал1зац1! тако! стратеги у раз1 досягнення вщповщних економ1чних передумов.
Кр1м того, в УкраТт необидно врахувати досвщ европейських кра!н стосовно вибору оптимальних пропорц1й перерозпод1лу доходав у сустльсга. Як свщчать дослвдження спещалюпв, у кожно! сощально! системи в £вроп е три головн цш - це страхування ввд сусп1льних ризик1в, допомога малозабезпеченим 1 перерозподал доход1в. Якщо обрати в якосп прюритету функцию страхування (у випадку, якщо в £С щлому переможе модель Бюмарка), то найбшьш нужденн 1 неактивш члени сустльства постраждають, а вдея сощально! держави в £врот буде п1д1рвана. Якщо ж зробити
приоритетом перерозпод1л доходав, то витратт сощальт програми не отримають пштримки у середнього класу 1 п1дприемництва. Тому застосування европейсько! сощально! модеда потребуе певного сполучення зазначених двох сценария [1].
Особливу важлив1сть для УкраТни мае европейський досввд щодо складного шляху формування узгоджено! законодавчо! бази для координаци нац1ональних систем соц1ального страхування. На думку дослщниюв, лише п1сля щдписання Великобритатею у 1991 роц1 Сощального протоколу до Маастрихтсько! угоди та включения його як складово! частини в Амстердамський догов1р, прийнятий Радою £вропи в червн 1997 року, Сощальний протокол, або, як за звичкою його називають, Соц1альна Харпя стала головним документом, що регулюе проведення урядами кра!н £С погоджено! сощально! полгтики та Г! вщповщщсть загальноприйнятим европейським стандартам [2].
Кра!ни £С також досягли значних устх1в у справ1 формування сощально! держави, що мае стати щльовим ор1ентиром для вiтчизияноi системи соц1ального страхування. Однак концепщя соцiальноi держави не позбавлена певних внутрiшнiх недолiкiв i протирiч. Зокрема, на думку спещалюпв, у соцiальнiй державi iснуе небезпека щодо певно! руйнаци стимулiв до пращ, адже системи соц1ального страхування змшюють повед1нку людей, зменшують !х вiдповiдальнiсть за власний добробут у майбутньому. У найбiльш невигвдному стаиовищi внаслвдок цього опиняеться середнш клас, оск1льки саме вiн забезпечуе левову частку «доброчинносп» сощально! держави [2]. Дуже важливо у даному контекст! узгодити iнгереси всiх верств населення, а також дотримати баланс м1ж соц1альною полiтикою та и екожмчним пгдгрунтям. Дшсно, як сввдчать експертн дослвдження, iснуюча полiтика перерозпод1лу щдривае економiчну основу сощально! держави, яка вимушена постшно пгдвищувати податки i внески [2]. Безумовно, подiбнi ствердження зовсiм не означають вщмову ввд подальшо! координаци i вдосконалення соц1ально! полiтики в кранах £С. Навпаки, як сввдчать ввдповвдт дослвдження, бшьшсть уряд1в кра!н £С прид1лять пвдвищену увагу розробц1 узгоджено! сощально! полгтики, оск1льки створення надиацiонального ринку загострюе соцiальнi проблеми та посилюе сощальну нерiвнiсть у периферiйних регiонах [2].
У багатьох розвинутих кранах нащональт системи сощального страхування продемонстрували значно погiршенi показники функцiонуваиня внаслвдок негативного впливу останто! фшансово-економiчноi кризи та рецесii. Особливо рiзке зростання наваитажения спостерiгаеться стосовно соц1ального страхування на випадок безробiгтя. Так, за сввдченням дослвднишв, для сучасного ринку пращ характерними е так1 проблеми: достатньо високий
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 44, 2013
piBeHb i довгостроковий характер безробптя у бiльшостi розвинутих кран, низька геоrрафiчна, горизонтальна та вертикальна мобвдьтсть робочо! сил, вiдмiнностi у склада безробпних за вiком та сощальним статусом, перiодичнi пiдвищення рiвня безробiття при настаннi рецесй' [3].
Достатньо тривалий час вважалося, що ключовими показниками системи соцiальноrо страхування на випадок безробiття з однаковою мiрою важливостi е чисельнiсть безробпних (у вщносному та абсолютному вимрах) та тривалiсть безробiття. Однак тенденци, що спостерirаються на ринка пращ провщних краш свiту, свiдчать про зростання важливостi показника тривалостi безробптя. Основною iз таких впливових тенденщй е зростання rнучкостi ринку пращ та норм працевлаштування пiд впливом rлобалiзацiï та змiни якостi пращ. Саме щ тенденцiï формують ставлення до короткострокового безробiття як до явища, що е прийнятним iз соцiально-економiчноï точки зору. Виходячи iз цього, обгрунтованою е пiдвищена увага аналiтикiв ринку працi до динамши показниюв довготривалого безробiття, що необхвдно повною мiрою застосовувати при аналiзi та регулюваннi ринку працi в Украт. Так, на думку фахiвцiв, найважливiшим показником ситуаци на ринку пращ е тривалють безробiття, тобто середнш перюд часу, протягом якого особа залишаеться безробiтною. Довготривале безробптя (тривалютю бiльше 1 року) представляе собою бiльш серйозну проблему для кран Захiдноï £вропи (50-70 % загальноï кiлькостi безробiтних), нж для США i Канади (6-7 % загально1' квдькосп безробiтних) [3]. Спещального iнструментарiю, призначеного для боротьби iз довготривалим безробiттям, в Украïнi не застосовуеться. Недостатня увага до довготривалого безробптя може мати ускладнен наслвдки у подальшому, враховуючи все бвдьшу ввдкрипсть та iнтегрованiсть вiтчизняного ринку пращ.
Ринок працi в Укршт, як i в шших кранах СНД, характеризуеться певними особливостями, що вiдрiзняють його ввд ринк1в пращ i проввдних кран свiту, i краш, що розвиваються. Зокрема, як сввдчать результати численних дослвджень, для краш СНД характерною е слабка реакщя динамши зайнятосп на змши величини ВВП внаслвдок таких причин, як значн обсяги нелегально!' зайнятосп з одного боку, та прихованого безробiття - з iншого (робота в режим неповного робочого часу, застосування практики вимушених ввдпусток i затримки заробiтноï плати) [3]. Приховане безробiття в Украïнi до 20082009 рр. мало i ще одну форму прояву, а саме воно проявлялося у перевищеннi офщшно встановленого в краïнi прожиткового мЫмуму над офiцiйно встановленою мiнiмальною заробиною платою. Таким чином, вдавалося утримувати на робочих мiсцях достатньо значну частину населення, яка за умови щдвищення мiнiмальноï заробiтноï плати отримала би статус безробпних. Ввдповвдне тдвищення мiнiмальноï заробiтноï плати та
врiвноваження зазначених вище показник1в ввдбулося лише iз початком нещодавньо1 фшансово-економiчноï кризи, оск1льки в цей перiод в УкраМ спостерiгалося масштабне зростання чисельносп безробiтних, i перетворення частини прихованого безробптя у фактичне не могло суттевим чином попршити i так кризову картину функцiонування ринку пращ.
Значний iнтерес з точки зору аналiзу сучасних способiв реформування системи сощального страхування представляе досввд Франци. Зокрема, реформи французькоï системи сощального страхування остантх рок1в представляли собою у бвдьшш або менш1й мiрi ввдповвдь на виклики фiнансово-економiчноï кризи. На думку дослщниюв, реоргатзаця соцiальноï складово1 французькоï соцiально-економiчноï моделi проявляеться у глибокому реформуваннi системи сощального захисту. Мета такого реформування полягае у тому, щоб щдвищити конкурентоспроможтсть национального бiзнесу шляхом зниження сощальних витрат як елемента трудових витрат. За своею сутнiстю це означае перехвд до соцiальноï полiтики англосаксонського типу, основна щея якоï -зменшення податюв для пiдприемцiв (i одночасно -скорочення вигратноï частини держбюджету) у сполучент iз перенесенням витрат на безпосередтх споживачiв соцiальних благ [4].
Виклики фiнансово-економiчноï кризи у рамках сощального страхування найбшьшим чином проявляються стосовно соцiального страхування на випадок безробптя. Попршення показник1в стану ринку пращ внаслвдок фiнансово-економiчноï кризи в Украт i у Францiï мае багато спiльних рис, що обумовлюе кориснiсть французького досв1ду подолання безробптя для вiтчизняноï системи соцiального страхування. Зокрема, на думку дослвдниюв, французьке безробiття характеризуеться чiтко визначеним «молодажним» характером, а також високою питомою вагою тривалого (бiльше року) i надтривалого (бiльше двох рок1в) безробптя [4]. Крiм того, у Франци, як в Украïнi, не вдаеться нейтралiзувати вплив полiтичних чинник1в на ршення, що приймаються в рамках сощального страхування. Так, згвдно експертних ощнок, у Францiï методи державного регулювання ринку працi змiнювалися в залежносп в1д полiтичного складу уряду: уряд сощалюлв або уряд лiбералiв [4].
Безумовний практичний iнтерес з точки зору вдосконалення системи сощального страхування становить порiвняння iнструментарiю, що е характерним для кожного iз зазначених вище варiантiв. Як сввдчать ввдповвдт дослвдження, сощалюти використовували в основному пряме бюджетне фiнансування боротьби iз безробiттям: розширення зайнятост1 безпосередньо у державному секторi, реалiзацiя дорогих цвдьових бюджетних програм. Однак з переби-ом часу з'ясувалося, що даний курс призводе до зростання бюджетного дефщиту i до пад1ння макроекономiчних показниюв
BicMMU' економ1ки транспорту i промисловост1 № 44, 2013
(динамши продуктивностг прац1), а подальше включения до економши кра!ни осiб з низькою продуктивнiсгю пращ було визнано неефективним [4]. Незважаючи на представленi недолiки даного варiангу боротьби iз безробiттям, повна вщмова ввд характерних для нього шструменпв не може вважагися доц1льною.
Другий варiант стратеги боротьби iз безробитям зпдно досввду Францп представляе собою повну прогилежнiсгь попередньому варiанту. При цьому така радикальна вiдмiиmсть другого варiангу як раз i пояснюеться полiгичною обумовленiсгю, оск1льки за ввдсутносп полiтичного впливу абсолютно досяжним могло стати поеднання дiевих iнструментiв характерних для кожного iз варiантiв та формування певного гiбридного подходу до боротьби iз безробiттям. Як сввдчать численнi комеитарi до французьких реформ, лiберали визнали створення нових робочих мiсць прiоритетом еконотчно1 i сощально! пол1тики. Ввдбувся перехвд ввд прямого бюджетного фшансування створення робочих мюць до часткового субсидування розширення зайнятосп у пiдприемиицькому секторi (тобто субсидування створення нових робочих мюць) [4]. Звертае на себе увагу той факт, що пвд час здшснення л1бералами даних реформ було застосовано низку новiтнiх iнструментiв регулювання ринку пращ.
Зокрема, за даними експертних оглядiв, в якостi основного шструментарш при цьому використовувалися субсидованi трудовi договори восьми гипiв (обов'язковим елементом кожного типу договорiв було проходження працевлаштованою особою профеайно! перепвдготовки), в тому числ i Договiр першого найму. Випробувальний перiод (протягом якого можна було у спрощеному порядку i практично без пояснення причин звшьнити прац1вника) згщно цього договору був бiльш тривалий, нж звичайно, i складав два роки. Саме це i викликало масовi протеста молод^ в резульгатi чого даний Договiр було вiдмiнено [4].
Окрему проблему для реформагорiв у такому контексп становила органiзована протидя теперштх i потенцшних найманих прац1вник1в тд керiвницгвом традиц1йно впливового у ФранцЦ профспiлкового руху. У французьких профстлок ще залишаеться (хоча iз тенденщею до суттевого зменшення) реальний вплив на ситуащю на ринку пращ, що однак не характерно для впчизняних профстлок, яю де факто не використовують весь потенц1ал власного впливу, закладений у законодавчу базу сощального страхування. Зокрема, на думку експертно! стльноти, подовження
випробувального перюду за Договором першого найму дшсно мало на мет полегшити процедуру звшьнення прац1вник1в. Французьке трудове законодавство жорстко обмежуе можливост звiльнення, внаслвдок чого навiть за сприятливо! кон'юнктури французьк1 роботодавц1 намагалися не наймати нових прац1вник1в, оск1льки за несприятливо! кон'юнктури вони не зможуть звшьнити жодного [4]. Таким чином, найбшьш актуальним питанням у сферi боротьби iз безробiттям е винайдення оптимального стввщношення мгж захистом iнтересiв найманих пращвниюв, що забезпечуеться системою сощального страхування, та необхвдною у сучасних умовах гнучкiстю ринку працi.
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. У результат! дослвдження автором було обгрунтовано недостатають наявного рiвня економiчного розвитку Укра!ни для широкомасштабного застосування у впчизняних умовах досввду кра!н £С щодо формування узгоджено! полiтики у сферi соцiального страхування. Серед найбшьш вразливих аспекпв функц1онування соц1ального страхування у посткризових умовах було визначено параметри функцюнування ринку пращ, причиною особливостей динамши показник1в соц1ального страхування у впчизняних умовах - наявтсть значного прихованого безробптя. Крашою, що здшснюе достатньо активн1 реформи сощального страхування i за характером проблем ринку пращ е наближеною до Укра!ни було визнано Франщю, однак можливост застосування досввду дано! кра!ни у вiтчизняних умовах е дещо обмеженими внаслвдок меншо! впливовост впчизняних профстлок у ш^внянт iз французькими.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Стрежнева М. Проблемы социальной политики в Европейском союзе // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. -№ 8. - С. 22-31.
2.Барсуков А.В. Сощальна полтика кра!н £С // Формування ринкових ввдносин. - 2005. - № 2 (45). - С. 49-53.
3.Шевцов П. Взаимосвязь уровня занятости населения и динамики ВВП // Экономические науки. - 2011. - № 9 (82). - С. 108-111
4.Островская Е. Трансформация социально-экономической модели Франции // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. -№ 4. - С. 40-49
Рецензент д.е.н., професор УАБС НБУ Фролов С.М. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТТокмакова 1.В.
Вк'иик економжи транспорту i промисловост1 № 44, 2013
