CC BY
69
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9246
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 616.091. 615.9:54
Clinical signs and pathoanatomical changes in the brain for poisoning of domestic turkeys with diazinon
R.S. Dankovych, V.V. Tumanov
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Dankovych, R.S., & Tumanov, V.V. (2018). Clinical signs and pathoanatomical changes in the brain for poisoning of domestic turkeys with diazinon. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 222-228. doi: 10.32718/nvlvet9246
For today, the actual problem of veterinary medicine is the poisoning of animals with organophosphorous pesticides, which are used as insecticides and acaricides, fungicides, herbicides, rodenticides, nemato-cides. One of the highly effective nonspecific organophosphorus insecticides is diazinon, which enters the body causing poisoning of various species of birds. The basis of the toxic action of diazinon is the ability to block the enzyme acetylcholinesterase. As a result, acetylcholine is accumulated in cholinergic synapses, excessive stimulation of the nerves and muscles is noted, and in the future, a violation of the normal passage of nerve impulses develops. Research was carried out of domestic turkeys (Meleagris gallopavo) in which spontaneous poisoning with diazinon was recorded. Detailed study of clinical signs that develop as a result of poisoning. The activity of the acetylcholinesterase of the serum of blood in the experimental birds was determined by the method of Hestrin. The section of birds that were killed was carried out by the method of Shore. Sections of organs were fixed in 10% neutral formalin, 96% ethanol and Carnoua liquid. The histo-cuttings were made by means of a stent microtome, stained with hematoxylin and eosin. The histological study of the preparations and their photographing was performed using a Leica DM-2500 (Switzerland) microscope, a Leica DFC450C camera and the Leica Application Suite Version 4.4 software. For the production of ultrathin sections, as well as for conducting electron microscopy, pieces of organs were fixed in Millonig's bufferpH 7,36. Half-thin and ultrathin cuts were made on ultramicrotome LKB-2188 Ultrotome NOVA. The specimens were viewed and photographed in a Tesla BS-500 transmissive electron microscope, at an accelerating voltage of 60, 90 kV. In the pathoanatomical study, expressed discirculatory processes in the form of acute congestive hyperemia, stasis, perivascular edema and hemorrhages, as well as necrotic changes in cardiomyces, hepatocytes, nephrocytes and brain neurons. An electron microscopic study also found destruction of synapses in the cerebral cortex, cerebellum and medulla oblongata. When autopsy selected material (feed the masses crop of birds) for chemical-toxicological research. As a result the research the extract of selected content crop of birds by the method of thin-layer chromatography paper manifestation of iodine bismuth quality received positive reaction on the compound diazinon.
Key words: diazinon, poisoning, Domestic turkey, acetylcholinesterase, pathmorphology, brain, synapses, hyperemia, necrosis.
Кшшчт ознаки та патологоанатомiчнi змши в головному мозку за отруення домашшх шдикчв дiазиноном
Р.С. Данкович, В.В. Туманов
Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Одним з високоефективних неспециф1чних фосфороргажчних iнсeктицидiв е дiазинон, потрапляння якого в оргатзм стае причиною отруення рiзних видiв птахiв. В основi токсичног дп дiазинонy лежить здаттсть блокувати фермент ацетилхолтестера-зу. Уна^док цього ацетилхолт нагромаджуеться в холiнeргiчних синапсах, вiдзначаеться надмiрна стимулящя нeрвiв та м 'язiв, а надалi розвиваеться порушення нормального проходження нервових iмпyльсiв. Структуры змти в органах нервовог системи за
Article info
Received 09.11.2018 Received in revisedform 11.12.2018 Accepted 12.12.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-574-68-01 E-mail: dancor1802@i.ua, borisfent1980@gmail.com
отруення diasuHOHOM вивчен недостатньо. Зважаючи на виключно важливе значення оргатв нервовог системи в регуляцп ycix життевих функцш, вивчення структурних змт в головному мозку за отруення дiaзиноном мае наукове та практичне значення. Проведено комплексне до^дження домашна тдимв (Meleagris gallopavo) у яких реестрували спонтанне отруення дiaзиноном. Детально вивчали клШчш ознаки, що розвиваються уна^док отруення. Активтсть ацетилхолтестерази сироватки кровi у до^дних птaхiв визначали за методом Хестрта. Розтин птaхiв, як загинули проводили за методом Шора. Фрагменти оргажв фтсували у 10% нейтральному формaлiнi, 96% етиловому спиртi тарiдинi Карнуа. Гiстозрiзи виготовляли за допомогою санного мтротома та мтротомма-крюстата, фарбували гематоксилтом та еозином, суданом-III за методом Шссля. PAS-реaкцiю провели за Мак-Манусом. Для виготовлення ультратонких зрiзiв фрагменти оргатв фтсували у фiксaторi Мтлотга з рН 7,36. Натв-тонт та ультратонт зрiзи виготовляли на ультрaмiкротомi LKB-2188 Ultrotome NOVA. Нашвтонм зрiзи фарбували метилено-вим синм та основним фуксином. Зразки для трансмшног електронног мтроскопп переглядали i фотографували в електронному мтроскош Tesla BS-500, за прискорюючог напруги 60, 90 kV. За отруення дiaзиноном клШчно у хворих домашнх тдимв вiдзнaчaли рiзке пригжчення aктивностi ацетилхолтестерази сироватки кровi, що супроводжувалось вираженими симптоми ураження нервовог системи. Реестрували тремор та парези крил, порушення координацп рух1в, судоми та спастичш скорочення м 'язiв, плавальш рухи тазовими кшщвками, утруднене та часте дихання, що супроводжувалось хрипами. Уна^док серцево-судинног та дихальног недостaтностi розвивалась гостра засттна гiперемiя, що супроводжувалась вираженим щаноз штри, За до^дження головного мозку реестрували гтеремт, стази, дiaпедезнi крововиливи, периваскулярж набряки, важк змти нервових клШин, де-струкщю синапЫв. Уна^док проведення токсикологгчного до^дження екстракту з вiдiбрaного вм^ту вола тдитв методом тонкошаровог хроматографа на пaперi з проявленням йодвкмутовим реактивом отримано ятсну позитивну реакцю щодо сполу-ки дiaзинон.
Ключовi слова: дiaзинон, отруення, Домашнш тдик, ацетилхолтестераза, патоморфолог1я, головний мозок, синапс, гтере-мiя, некроз
Вступ
На сьогодшшнш день актуальним питанням ветеринарно! медицини е дiагностика отруень nraxiB фос-фороргашчними пестицидами. Це насамперед пов'язано з широким використанням зазначених ток-сичних сполук у рослиннищга та ветеринарнш медицин (Dagaev et al., 1991; Nedopytanska, 2010; Botha et al., 2015; Maleki et al., 2016).
В останш роки дiазинон досить часто використо-вують для несанкцюнованого отруення диких та свш-ських птахiв, яш е дуже чутливими до впливу фосфо-роргашчних пестицидiв. За алiментарного потраплян-ня дiазинону в оргашзм ввдбуваеться швидке його всмоктування у шлунково-кишковому тракп. У орга-нiзмi дiазинон метаболiзуе з утворенням токсичного метаболпу дiазоксону (Aleksandrova and Goncharenko, 1983; Cox, 2000; Majeed and Al-Sereah Bahaa, 2012; Alam et al., 2015; Dankovych and Tumanov, 2016; Al-Attar et al., 2017).
Патологоанатомiчнi змши за отруення дiазиноном охоплюють рiзнi органи i системи, осшльки вщзнача-еться холшерпчна дiя в уах нервових структурах, у яких передача iмпульсiв здшснюеться завдяки ацети-лхолшу (Dagaev et al., 1991; Nedopytanska, 2010; Proskocil et al., 2010; Sarhan and Al-Sahhaf, 2011; Yilmaz et al., 2012; Botha et al., 2015). Виражешсть структурних змш залежить вiд дози та кратностi над-ходження дiазинону, тривалостi штоксикацп тощо. У сучаснш ветеринарнш практшц пвд час дiагностики хвороб рiзного генезу (у тому числi отруень), слщ використовувати комплесний пiдхiд, за якого необхь дно детально зiбрати анамнез, вивчити клшчш ознаки, провести аналiз бiохiмiчних показник1в кровi, а також виявлених патологоанатомiчних змiн. Також слад ввдбирати матерiал для проведення додаткових лабораторних дослвджень: у випадку пiдозрiння на отруення - хiмiко-токсикологiчних. Комплексне вивчення структурних змш у таких випадках е мщним фундаментом та орiентиром для проведення хiмiко-токсикологiчних дослiджень, а також розробки схеми
лшування (Rady, 2009; Majeed and Al-Sereah Bahaa, 2012; Yilmaz et al., 2012; Dankovych and Tumanov, 2016). У зв'язку з цим вивчення патоморфологп отруення птах1в д1азиноном е актуальним питанням сучас-но! ветеринарно! медицини i мае науково-практичне значення.
Матерiал i методи дослвджень
Дослвдження провели на домашшх шдиках (Meleagris gallopavo, n = 8, S - 4, $ - 4). Хвора птиця на-дшшла на кафедру нормально! та патолопчно! морфологи i судово! ветеринарй' Львiвського нацюналь-ного унiверситету ветеринарно! медицини та бютех-нологiй iм. С.З. Гжицького для встановлення дiагнозу.
Пiд час проведення дослвдження для встановлення норми використовували контрольних птахiв. Дослiднi та контрольш групи формувались за принципом ана-логiв. Для контролю використовували клшчно здоро-вих домашнiх шдишв (Meleagris gallopavo, n = 8, S- 4, ? - 4).
Зважаючи на складшсть дiагностики отруень пвд час проведення дослвджень нами була вибрано ком-плексний тдхвд, що включав так1 основнi напрямки роботи: 1) вивчення анамнезу та кл1шчно! картини, з обов'язковим дослвдженням активностi ацетилхолше-стерази сироватки кровi птахiв у яких було зареестро-вано отруення дiазиноном; 2) комплексне патолого-анатомiчне дослвдження, з проведенням макроскошч-ного, гiстологiчного, гiстохiмiчного та електронномь кроскопiчного дослiджень; 3) хiмiко-токсикологiчне дослiдження екстракту екстракту вмiстимого вола методом тонкошарово! хроматограф^ на паперi з проявленням йодвiсмутовим реактивом (експрес-метод для визначення наявностi дiазинону).
Перед досл1дженням детально збирали анамнез. Кров для бiохiмiчного дослвдження вщбирали з шдк-рильцево! вени. Бiохiмiчне дослвдження сироватки кровi проводили за допомогою бiохiмiчного аналiза-тора "Cobas Integra 400 plus". Актившсть ацетилхоль нестерази сироватки кровi у дослщних птахiв визна-
чали за методом Хестрша, що описаний у практичному кер1вництв1 Лемперта М.Д. (Lempert, 1968). Ця методика е досить чутливою i найкращою з описаних колориметричних методiв визначення активностi ацетилхолiнестерази. Суть методу полягае у визна-ченнi ступеня гiдролiзу ацетилхолiну в лужному роз-чинi гiдроксиламiнхлориду. У таких умовах утворю-еться гiдроксамова кислота, яка в кислому середовищi з хлористим залiзом дае кольорову реакцiю. Ввд кон-центрацп ацетилхолiну залежить штенсившсть забар-влення, яку визначали за допомогою фотоелектрока-лориметра КФК-3.
Шд час виконання експериментальних досль джень дотримано вах бiоетичних вимог по вщно-шенню до тварин, що вщповщають Закону Украши "Про захист тварин ввд жорстокого поводження" вщ 28.03.2006 р. та "Свропейськш конвенцп на захист хребетних тварин" вщ 13.11.1987 р. Наказу Мiнiстра освгги i науки, молодi та спорту Украши 01.03.2012 р. № 249. Зареестровано в Мiнiстерствi юстицп Украши 16 березня 2012 р. за № 416/20729 про "Порядок проведення науковими установами дослдав, експерименлв на тваринах".
Розтин птахiв, якi загинули проводили за методом Шора. Фрагмента оргашв фiксували у 10% нейтральному формалш, 96% етиловому спирт та рiдинi Кар-нуа. Гiстозрiзи виготовляли за допомогою санного мшротома МС-2 та мiкротома-крiостата МЗ-2, з вико-ристанням напiвпровiдникового столика ТОС-11. Гiстозрiзи фарбували гематоксилiном Ерлiха та еози-ном, суданом-III, а також за методом Шссля, PAS-реакцш провели за Мак-Манусом (Merkulov, 1969; Horalskyi et al., 2005; Bahriy and Dibrova, 2016). Псто-лопчне дослвдження препаратiв та 1х фотографування проводили з використанням мiкроскопа Leica DM-2500 (Switzerland), фотокамери Leica DFC450C i про-грамного забезпечення Leica Application Suite Version 4.4.
Для електронно-мжроскошчного дослвдження ма-терiал фшсували у фiксаторi Мiллонiга з рН 7,36 впродовж 2 годин у термос за температури танучого льоду. Пiсля фшсацп промивали у фосфатному охо-лодженому буферi Мiллонiга, депдратували в етанолi зростаючо! мiцностi по 10 хв у кожному з рiзницею концентраци 10%, починаючи з 70% розчину етанолу на дистильованш водi. Витримували у 3 порщях абсолютного етанолу по 10 хв у кожному, переносили в 2 порци пропшен-оксиду по 5 хв i просмолювали 24 год в сум^ аралдiту наступного складу: Аралдгт М, ущiльнювач HY964 1:1, ретельно змшавши. До 20 мл. цього розчину додавали 0,4 мл каталiзатора DY064 та 0,6 мл дибутилфталату. Попм просмоленi фрагменти переносили у полiетиленовi форми зi св1жою сумш-шю аралдiту на 24 год за 60 °С для полiмеризацil, попередньо 1х розмiстивши у необхщнш площинi. Сформованi блоки заточували у виглядi трапецп та закршивши у тримач блошв за допомогою скляного ножа отримували напiвтонкi зрiзи на ультрамiкротомi LKB-2188 Ultrotome NOVA товщиною 2 мкм. Зрiзи монтували на предметному склi, пiдiгрiваючи на при-
ладi фiрми LKB-2208 MULTIPLATE (Швецiя). Прик-рiпленi зрiзи фарбували метиленовим сишм - основ-ним фуксином. З наступним заключенням у розчин полютеролу на ксилолi та подальшим покриттям пок-ривним склом (Merkulov, 1969; Horalskyi et al., 2005; Mulish and Welsh, 2010; Bahriy and Dibrova, 2016).
Матерiал для електронно-мжроскотчного досль дження фшсували та виготовляли з тих самих блошв (аналопчно методицi, що описана вище), що були використанi для виготовлення ультратонких зрiзiв. Ультратонкi зрiзи товщиною 60 пц виготовляли за допомогою ультрамшротома LKB 2188 Ultrotome NOVA. Отримаш зрiзи через воду монтували на опо-рнi стки, пiдсушували впродовж 2 год за температури 60 °С та контрастували уранiл-ацетатом i цитратом свинцю по Рейнольдсу. Промивали у 0,02 М розчиш NaOH, а надалi в дистильованш водi з наступним висушуванням. Зразки переглядали i фотографували в трансмюшному електронному мiкроскопi Tesla BS-500, за прискорюючо! напруги 60, 90 kV (Mulish and Welsh, 2010; Bahriy and Dibrova, 2016). Фотофшсацш проводили з використанням фотоплiвки ФТ-41П. Отримаш негативи переводили у цифровий формат за допомогою фотосканера Epson perfection V 500 photo та програмного забезпечення до нього.
Морфолопчш змши в клгганах головного мозку вивчали вщповщно до класифшацп, що наведена у науковш праш "Гистопатология центральной нервной системы" (Ermohin, 1969).
Також проводили хiмiко-токсикологiчне досль дження екстракту вмiстимого вола методом тонкоша-рово! хроматографil на паперi з проявленням йодвiс-мутовим реактивом (експрес-метод) для визначення наявностi дiазинону (Filov, 1964).
Отриманий цифровий матерiал обробляли статис-тично за допомогою комп'ютерно1 програми з визна-ченням середньо1 арифметично1 (М), статистично1 помилки середньо1 арифметично1 (m), вiрогiдностi рiзницi (P) м1ж середнiми арифметичними двох варiа-цiйних рядiв за критерiем достовiрностi (t) за табли-цями Стьюдента. Рiзницю мiж двома величинами вважали вiрогiдною за Р < 0,05; Р < 0,01; Р < 0,001 (Lapach et al., 2000).
Результати та ix обговорення
Клшчно у хворих домашшх iндикiв за отруення дiазиноном на початкових етапах захворювання реес-трували блщсть слизових оболонок та шк1ри, пригш-чення, птахи сидiли опустивши крила, не повдали корм, гiрше пили воду, у них розвивався пронос. Виникали тремор та парези крил. Реестрували ошсто-тонус, за якого птахи закидали голову та шию назад. Хворi iндики падали на спину, не могли шдвестись, слабко орiентувались у просторi. Наростали судоми та спастичш скорочення м'язiв тазових шншвок, в1дзна-чали плавальнi рухи тазовими кшшвками. З ротово1 порожнини видiлялась рiдка слизиста маса. Реестрували випинання клоаки. Пiсля пристушв збудження та спастичних скорочень м'язiв з'являлась м'язова
Ma6icib. Тaкoж рeecтрyвaли cпaзми рiзниx груп м'язiв, пaрaлiчi, yтрyднeнe та часте диxaння, щo cy-прoвoджyвaлocь xрипaми.
У тeрмiнaльнi пeрioди xвoрoби вiдзнaчaли вира-жeнi нeкooрдинoвaиi рyxи. Унacлiдoк ceрцeвo-cyдиннoï та д^альте!' нeдocтaтнocтi рoзвивaлacь гocтрa зacтiйнa гiпeрeмiя шкiри y дiлянцi шиï та вoлa, а тaкoж в дшятц пiдгрyдкa та крил. В рeзyльтaтi виникиeния гocтрoгo вeнoзнoгo зacтoю шшра забарв-лювaлacь y тeмнo-вишнeвий кoлiр з цiaнoтичним вiдтiнкoм.
Слiд зазначити, щo прoвiднoю лaикoю в мexaнiзмi тoкcичнoï дiï фocфoрoргaиiчниx cпoлyк на oргaнiзм e пoрyшeния кaтaлiтичнoï функцп фeрмeнтiв aцeтилxo-лiнecтeрeзи. У рeзyльтaтi прoвeдeнoгo нами дocлi-дження вcтaнoвлeнo дocтoвiрнe (Р < 0,001) виражене зниження рiвия aктивнocтi aцeтилxoлiнecтeрaзи c^o-ватки крoвi в дoмaшнix iндикiв за гocтрoгo oтрyeния дiaзинoнoм. Зoкрeмa, y дocлiдниx дoмaшнix iндикiв активнють aцeтилxoлiнecтeрaзи cирoвaтки крoвi ста-швила 29,67 ± 0,50 мкг/мл/гoд, y той чac як y лi - 204,22 ± 0,56 мкг/мл/год. Унacлiдoк рiзкoгo приг-шчення aктивнocтi aцeтилxoлiнecтeрaзи y дocлiдниx тварин ввдзначали пoрyшeния прoвeдeния нeрвoвиx iмпyльciв, рoзвивaлacь вирaжeнi cимптoми yрaжeння цeнтрaльнoï та пeрифeричнoï нeрвoвoï cиcтeми, а ташж пoрyшeния рoбoти внyтрiшнix oргaнiв.
За пaтoлoгoaиaтoмiчнoгo дocлiджeния рoзвивaлиcь виражеш диcциркyлятoрнi змiни y виглядi гocтрoï
Рис. 1. Poзширeння та пeрeпoвнeння крoв'ю cyдин
гoлoвнoгo мoзкy
За eлeктрoннo-мiкрocкoпiчнoгo дocлiджeния ви-явили, щo нaвкoлo рoзширeниx кaпiлярiв, вiзyaлiзyвa-лтеь прocвiтлeнi дiлянки (риc. 3), щo cвiдчить прo рoзвитoк пeривacкyлярнoгo набряку. Ввдзначали виxiд eритрoцитiв (риc. 4) за меж1 cyдин. У трaнcyдaтi, щo рoзтaшoвyвaвcя за межами cyдин вiзyaлiзyвaлиcь xaoтичнo рoзтaшoвaиi та чacткoвo зрyйнoвaнi мiтoxo-ндрiï нeйрoпiлю.
У нeйрoнax гoлoвнoгo мoзкy рoзвивaлиcь виражеш альтеративш змiни. Виявили yрaжeния xaрaктeрнi для
зacтiйнoï гiпeрeмiï, cтaзiв, пeривacкyлярниx набряк1в та крoвoвиливiв, а ташж диcтрoфiчнi та нeкрoтичнi змiни пaрeнxiмaтoзниx eлeмeнтiв. Вирaжeниx пери-фoкaльниx запальн^ змiн не cпocтeрiгaли.
За мaкрocкoпiчнoгo дocлiджeния гoлoвнoгo мoзкy виявили рoзширeння cyдин м'якoï мoзкoвoï oбoлoнки, а тагож рeчoвини гoлoвнoгo мoзкy (риа 1). Тверда мoзкoвa oбoлoнкa без нaшaрyвaнь. Вeликi швкут гoлoвнoгo мoзкy 6УЛИ нaбyxлi, рeчoвинa гoлoвнoгo мoзкy вoлoгa. У шлyнoчкax гoлoвнoгo мoзкy збшьшу-вaлacь кiлькicть лiквoрy.
За гicтoлoгiчнoгo дocлiджeння вирaжeнi ricimori-чш змiни виявили у cyдиннiй cиcтeмi та нeйрoнax рiзниx вiддiлiв гoлoвнoгo мoзкy (у вeликиx пiвкyляx гoлoвнoгo мoзкy, мoзoчкy, ceрeдньoмy та дoвгacтoмy мoзкy). Зoкрeмa, cпocтeрiгaли рoзширeния та перего-внення крoв'ю вeнoзниx cyдин рiзнoгo кaлiбрy (риc. 2).
Змши в aртeрiaльниx cyдинax гoлoвнoгo мoзкy були менш вирaжeнi, у пoрiвняннi з вeнoзним рycлoм. Лише oкрeмi дрiбнi aртeрiï були рoзширeнi, перегов-нeнi eритрoцитaми. Змiни в cyдинax гeмo-мiкрoциркyлятoрнoгo рycлa рiзниx вiддiлiв гoлoвнoгo мoзкy тaкoж були яcкрaвo вираженими. Зoкрeмa, ка-тляри були рoзширeнi, пeрeпoвнeнi eритрoцитaми, яш дocить чacтo рoзтaшoвyвaлиcь у декшька рядiв, у виглядi мoнeтнoгo cтoвпчикa, нeрiдкo cклeювaлиcь, щo вкaзye на рoзвитoк cтaзy. Трaплялиcь лoкaльнi крoвoвиливи та пeривacкyлярнi набряки.
Рис. 2. ^стра зacтiйнa гiпeрeмiя та стази у cyдинax гoлoвнoгo мoзкy. PAS-реакшя за Maк-Maнycoм x 100
важкм змiн нeрвoвиx клiтин. Зoкрeмa, рeecтрyвaли нaбyxaния тiлa та вiдрocткiв нeйрoнiв, yнacлiдoк чoгo клiтини дeщo oкрyглювaлиcь. Вiдзнaчaли рoзчинeния тигрoïднoï cyбcтaнцiï, уга^док чoгo цитoплaзмa нeрвoвиx клiтин забарвлювала^ у гoмoгeннo блiдo-гoлyбий кoлiр. Ддрo рoзтaшoвyвaлocь eкcцeнтричнo, cтaвaлo ште^тто бaзoфiльним aбo нeрiвнoмiрнo зaфaрбoвaним, а в oкрeмиx нeрвoвиx клiтинax ввдзна-чали змoрщeння ядра (кaрioпiкиoз). Сгостер^али перинуклеарне прocвiтлeния цитoплaзми.
Пoдeкyди y цитoплaзмi з'являлиcь вaкyoлi видoв-жeнoï фoрми, щo 6ули зaпoвнeнi прocвiтлeнoю рвди-нoю. Виявляли клiтини-тiнi.
Слiд зaзнaчити, щo тд чac вивчeння пaтoмoрфo-лoгiчниx змш в цeнтрaльнiй нeрвoвiй cиcтeмi, oco6-ливo 3a дocлiджeння oтрyeнь фocфoрoргaнiчними cпoлyкaми, 3a якиx вiдбyвaeтьcя пoрyшeння пeрeдaчi
нeрвoвиx iмпyльciв, нeoбxiднo прoвoдити eлeктрoннo-мiкрocкoпiчнe дocлiджeння. Звaжaючи ra виcoкy чyтливicть рiзниx cтрyктyрниx кoмпoнeнтiв гoлoвнoгo мoзкy дo дй' тек^чн^ aгeнтiв тa гiпoкciï, ocoбливo дo oтрyт, якi пригнiчyють aктивнicть aцeтилxoлiнec-тeрaзи дocлiджeння cинaпciв e ocoбливo вaжливим.
Рис. 3. Рoзширeння тa пeрeпoвнeння eритрoцитaми aртeрioл. Пeривacкyлярний габряк. Haпiвтoнкий 3pi3. Meтилeнoвий-cинiй x 1GGG
У рeзyльтaтi прoвeдeнoгo нaми eлeктрoннo-мiкрocкoпiчнoгo дocлiджeння y cинaпcax рiзниx вщ-дiлiв гoлoвнoгo мoзкy виявили нaбyxaння ^eCTrara-чнoгo вiдрocткa тa змeншeння кiлькocтi cинaптичниx мixyрцiв (риа 5). У oкрeмиx cинaпcax вiдзнaчaли збiльшeння вiдcтaнi мгж прe- тa пocтcинaптичнoю мeмбрaнaми. Цитoплaзмa прecинaптичнoгo вiдрocткa нaбyxaлa, дeщo прocвiтлювaлacь. Вiдзнaчaли дeзoргa-нiзaцiю рoзмiщeння тa рoзпoдiлeння cинaптичниx мixyрцiв. Зoкрeмa, cинaптичнi мixyрцi збирaлиcь в oкрeмi групи. У пoрiвняннi з кoнтрoлeм рiзкo змeн-шyвaлacь кiлькicть cинaптичниx мixyрцiв. Бiльшicть cинaптичниx мixyрцiв нaбирaли нeпрaвильнoï фoрми, вoни 6ули з нeрiвними кoнтyрaми pi3ra кoливaлacь ïx ocмioфiльнicть. Пoдeкyди трaплялиcь cинaптичнi
Рис. 4. Пeривacкyлярний габряк. Еритрoцит у ш-ривacкyлярнiй дмнщ. Елeктрoнoгрaммa x 6GGG
мixyрцi нeпрaвильнoï бoбoвиднoï фoрми. Дocить чac-то вiзyaлiзyвaлиcь cинaптичнi мixyрцi з нeoднoрiднoю тa iнтeнcивнoocмioфiльнoю, iнoдi xвиляcтoю мeмбрa-нoю. Дocить чacтo cпocтeрiгaли aглютинaцiю стгап-тичниx мixyрцiв. В цитoплaзмi прecинaптичнoгo вщ-рocткa з'являлиcь тони ocмioфiльнi нитки.
Прe- тa пocтcинaптичнi мeмбрaни були пeрeвaжнo збeрeжeнi. Лишe пoдeкyди cпocтeрiгaли чacткoвy дecтрyкцiю прecинaптичнoï, рiдшe пocтcинaптичнoï мeмбрaни. Вiдзнaчaли irne^™^ ocмioфiльнicть ^e-тa пocтcинaптичнoï мeмбрaн (риc. 6), щo cвiдчить ^o рoзвитoк прoцeciв cтiйкoï дeпoляризaцiï. Тaкoж ввд-знaчaли aдгeзiю cинaптичниx мixyрцiв дo прecинaп-тичнoï мeмбрaни.
Рис. 5. Змeншeння кiлькocтi cинaптичниx мixyрцiв тa змiнa ïx фoрми. Елeктрoнoгрaммa x 32GGG
Рис. 6. Im^crara ocмioфiльнicть прe- тa пocтcинaп-
raHraï мeмбрaн. Ддгeзiя cинaптичниx мixyрцiв дo прecинaптичнoï мeмбрaни. Елeктрoнoгрaммa x 44GGG
Змши у синаптичних м1хурцях також супроводжу-вались значним пошкодженням мггохондрш Зокрема, мггохондри у цитоплазм1 пресинаптичного ввдростка в1зуал1зувались рщко. Ввдзначали набухання матриксу мггохондрш Кристи в мггохондр1ях руйнувались. Контур зовшшньо1 та внутршньо1 мембран мггохондрш був нер1вним. Вщзначали просвплення, а також вакуол1защю матриксу мггохондрш. Подекуди трап-лялись мггохондри з штенсивноосмюф№ним матрик-сом. Зустр1чались частково або повшстю зруйноваш мггохондри.
Пвд час розтину вщбирали матер1ал для х1м1ко-токсиколопчного дослвдження. Унаслщок проведення дослвдженпя екстракту з вщбраного вм1сту вола ш-дишв методом тонкошарово1 хроматографй' на папер1 з проявлениям йодвюмутовим реактивом отримано яшсну позитивну реакцш щодо сполуки д1азинон [О, О^етил-О-(2^зопрошл-4-метилшримщил-6)тюфос-фат]. Чутливють реакцп 4 мкг/см2.
Висновки
Щд час отруення дошшшх 1ндик1в д1азиноном ви-явлено зниження активносл ацетилхолшестерази, виражену нервову симптоматику, а у термшальш перюди хвороби серцево-судинну недостатшсть, що супроводжувалась шанозом шк1ри. У головному мозку реестрували гшеремш, стази, д1апедезш крово-виливи, периваскулярш набряки, важк1 змши нерво-вих клгтин. За електронномшроскошчного дослвджен-ня також виявили деструкцш синапСв у великих швкулях головного мозку, мозочку та довгастому мозку.
Перспективи подальших дослгджень. Перспектив-ними напрямками подальших дослвджень е вивчення г1стох1м1чних змш, з визначенням концентрацп та локал1зац11 ацетилхол1ну у головному мозку, патогенезу уражень внутршшх оргашв за ди д1азинону. Також необхвдно вивчити можливють розвитку нехо-лшерпчних ефекттв за дд д1азинону, розробити ефек-тивш методи л1кування отруень фосфороргашчними пестицидами.
References
Aleksandrova, L.G., & Goncharenko, N.G. (1983). Raspredelenie i vyvedenie diazinona iz organizma teplokrovnyh zhivotnyh pri razlichnyh putjah postuplenija. Gigiena i sanitarija, 5, 68-70 (in Russian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i mor-fofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii: navch. posib. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Dagaev, V.N., Iskanderov, A.I., & Samibaev, K.M. (1991). Kliniko-morfologicheskaja toksikodinamika otravlenij fosfororganicheskimi insekticidami. Sudebno-medicinskaja jekspertiza, 2, 34-37 (in Russian).
Dankovych, R.S., & Tumanov, V.V. (2016). Patomorfolohichni zminy za spontannoho otruiennia holubiv diazynonom. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho, 18, 3(70), 74-77. doi: 10.15421/nvlvet7017 (in Ukrainian).
Ermohin, P.N. (1969). Gistopatologija central'noj nervnoj sistemy. Moskva: Medicina (in Russian).
Lapach, S.N., Chubenko, A.V., & Babich, P.N. (2000). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskih issledova-nijah s ispol'zovaniem Excel. Kyiv: MIRION (in Russian).
Lempert, M.D. (1968). Biohimicheskie metody issledovanija. Kishinev (in Russian).
Bahriy, M.M., & Dibrova, V.A. (2016). Metodyky morfolohichnykh doslidzhen: monohrafiia. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Merkulov, G.A. (1969). Kurs patogistologicheskoj tehni-ki. L.: Medicina (in Russian).
Nedopytanska, M.N. (2010). Diazynon. Problema kant-serohennoi nebezpeky ta pereotsinka toksykolohich-nykh vlastyvostei. Sovremennyje problemy toksykolohii, 4, 29-38 (in Ukrainian).
Filov, V.A. (1964). Opredelenie jadohimikatov v biolog-icheskih substratah. Leningrad, Nauka (in Russian).
Alam, M. N., Chowdhury, M.A.Z., Hossain, M.S., Mi-janur Rahman, M., Rahman, M.A., Gan, S.H., & Kha-lil, M.I. (2015). Detection of Residual Levels and Associated Health Risk of Seven Pesticides in Fresh Eggplant and Tomato Samples from Narayanganj District, Bangladesh. Journal of Chemistry, 2015, 1-7. doi: 10.1155/2015/243574.
Al-Attar, A.M., Elnaggar, M.H.R., & Almalki, E.A. (2017). Protective effect of some plant oils on diazinon induced hepatorenal toxicity in male rats. Saudi Journal of Biological Sciences, 24(6), 1162-1171 doi: 10.1016/j.sjbs.2016.10.013.
Botha, C., Coetser, H., & Labuschagne, L. (2015). Confirmed organophosphorus and carbamate pesticide poisonings in South African wildlife (2009-2014). Journal of the South African Veterinary Association, 86(1), 1329-1335. doi: 10.4102/jsava.v86i1.1329.
Cox, C. (2000). Diazinon: toxicology. Journal of pesticide reform, 20(2), 15-21. http://www.wolf.sk/dok/ pesticidy/diazinontox.pdf.
Maleki, L., Sadrabadi Haghighi, R., & Bazregar, A.B (2016). The study of environmental impact quotient (EIQ) of pesticides used in wheat and barley farms in Mashhad. Bûm/shinasï-i kishavarzï, 7(1), 109-119. doi: 10.22067/jag.v7i1.48270.
Majeed, S.K., & Al-Sereah Bahaa, A. (2012). Toxological and pathological study of diazinon on male wild pigeon (Culumba livia gaddi) in Basrah City. Bas. J. Vet. Res., 11(1), 270-282. https://www.iasj.net/ iasj?func=fulltext&aId=54854.
Mulish, M., & Welsh, U. (2010). Romeis. Mikroscopiche technic. Heidelberg, 127-154.
Proskocil, B.J., Bruun, D.A., Thompson, C.M., Fryer, A.D.,& Lein, P.J. (2010). Organophosphorus pesticides decrease M2 muscarinic receptor function in guinea pig
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 92
airway nerves via indirect mechanisms. PLoS ONE, 5(5), e10562. doi: 10.1371/journal.pone.0010562.
Rady, M. (2009). Effects of exposure to Diazinon on the lung and small intestine of Guinea pig, histological and some histochemical changes. Brazilian Archives of Biology and Technology. 52(2), 317-326. doi: 10.1590/S1516-89132009000200008.
Sarhan, O.M., & Al-Sahhaf, Z.Y. (2011). Histological and
biochemical effects of diazinon on liver and kidney of rabbits. Life Science Journal, 1183-1189. http://www.lifesciencesite.com/lsj/life0804/145_8936l ife0804_1183_1189.pdf.
Yilmaz, N., Yilmaz, M., & Altuntas, I. (2012). Diazinon-induced brain toxicity and protection by vitamins E plus C. Toxicology and industrial health, 28(1), 5157. doi: 10.1177/0748233711404035.
