CC BY
20
HayKOBun BicHUK .Hi>BiBci>Koro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMeHi C.3. IxnntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4 : 612.015.3: 636.4.084.1: 543-414
Швидюсть росту та особливост переб^у обмшних процесiв у органiзмi молодняку свиней за використання в годiвлi Анальцимосорбента
О.П. Решетнiченко [email protected]
Одеський державний аграрний унгверситет, вул. Пантелеймонгвська, 13, м. Одеса, 65012, Укра!на
За результатами проведеного токсикологгчного аналгзу за використання у якостг тест-об'екту тфузорш Со1рос1а steinii (колпода) установлено, що комбгкорм був слабо токсичним. При цьому, в комбгкормг були виявленг наступт мгкоток-сини: Т-2 токсин у кыькостг 0,1 мг/кг (0,5 МДР), дезокситваленол - 0,35 мг/кг (0,35 МДР), афлатоксин В1 - 0,05 мг/кг (1 МДР) г охратоксин А вгдповгдно 0,02 мг/кг (2 МДР).
За включення до складу комбгкорму забрудненого мгкотоксинами 0,5% Анальцимосорбента поросята дослгдно! групи характеризувалися бгльш високою швидюстюросту г тдвищенимргвнем окисно-вгдновних процесгв в оргашзмг у поргвняннг з контролем. Так, загальний приргст живо! масиу поросят дослгдно! групи за пергод дослгду був быьшим на 5,37% вгдносно тварин контрольно! групи г складав 38,87 кг.
У кровг дослгдних поросят у кгнцг дослгду встановлено збыьшення вмгсту еритроцитгв - на 10,60%, гемоглобту - на 3,23%, загального бглку - на 5,09%, загального кальцгю - на 3,77%, неоргатчного фосфору - на 2,67%, калгю - на 6,28 %, загального залгза - на 13,46%, сечово! кислоти - на 4,85% г активностг лактатдеггдрогенази - на 9,70%. На тлг тдвищення даних показниюв спостерггали зменшення вмгсту сечовини на 16,67%, креатитну - на 4,78%, загального бтрубту - на 16,67% та активностг алатн- г аспартатамтотрансферази вгдповгдно на 3,19 г 12,95%.
Ключовi слова: поросята, комбгкорм, токсикологгчнг дослгдження, мгкотоксини, Анальцимосорбент, середньодобовий приргст, показники кровг.
Скорость роста и особенности протекания обменных процессов в организме молодняка свиней при использовании в кормлении
Анальцимосорбента
А.П. Решетниченко [email protected]
Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65012, Украина
За результатами проведенного токсикологического анализа с использованием в качестве тест-обьекта инфузорий Со1роСа steinii (колпода) установлено, что комбикорм был слабо токсичным. При этом, в комбикорме були виявлены следующие микотоксины: Т-2 токсин в количестве 0,1 мг/кг (0,5 МДУ), дезоксиниваленол - 0,35 мг/кг (0,35 МДУ), афлатоксин В1 - 0,05 мг/кг (1 МДУ) и охратоксин А соответственно 0,02 мг/кг (2 МДУ).
При включении в состав комбикорма загрязненного микотоксинами 0,5% Анальцимосорбента поросята опытной группы характеризовались более высокой скоростью роста и повышенным уровнем окислительно-восстановительных процессов в организме по сравнению с контролем. Так, общий прирост живой массы за период опыта был большим на 5,37% относительно животных контрольной группы и составлял 38,87 кг.
Citation:
Reshetnichenko, O.P. (2016). The rate of growth and peculiarities of metabolism in the body of young pigs while using Analtsymosorbenta in feeding. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 72-77.
В крови поросят опытной группы в конце опыта наблюдали повышенное содержание эритроцитов на 10,60 %, гемоглобина - на 3,23%, общего белка - на 5,09%, общего кальция - на 3,77%, неорганического фосфора - на 2,67%, калия - на 6,28%, общего железа - на 13,46% и активности лактатдегидрогеназы - на 9,70%. В тоже время, отмечали некоторое снижение в крови активности аланин- и аспартатаминотрансфераз соответственно на 3,19 и 12,95%.
Ключевые слова: поросята, комбикорм, токсикологические исследования, микотоксины, Анальцимосорбент, среднесуточный прирост, показатели крови.
The rate of growth and peculiarities of metabolism in the body of young pigs while using Analtsymosorbenta in feeding
O.P. Reshetnichenko [email protected]
Odesa State Agrarian University, Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine
According to the results of toxicological analysis for use ciliates Colpoda steinii (colpoda) as a test object it has been established that the feed was slightly toxic. Thus, the following mycotoxins have been revealed: T-2 toxin in an amount of 0.1 mg/kg (0.5 MDR) dezoksynivalenol - 0.35 mg/kg (0.35 MRL), aflatoxin B1 - 0.05 mg/kg (1 MDR) and ochratoxin A accordingly 0.02 mg/kg (2 MDR).
With the inclusion offeeding contaminated with mycotoxins 0,5 % Analtsymosorbenta the piglets of research group were characterized by a high rate of growth and increased level of redox processes in the body compared with the control. Thus, the total live weight ofpigs in the experimental group during the period of the experiment was higher by 5.37 % compared to the control group of animals and was 38.87 kg.
In the blood of experimental pigs at the end of the experiment it has been set an increase of erythrocyte - to 10.60%, hemoglobin
- at 3.23% of total protein - by 5.09%, total calcium - at 3.77% inorganic phosphorus - by 2.67% potassium - to 6.28% total iron
- by 13.46%, uric acid - at 4.85% and lactate dehydrogenase activity - at 9.70%. Increasing given performance observed decrease of 16.67% urea, creatinine - 4.78%, total bilirubin - at 16.67% and the activity of alanine and aspartate, respectively, 3.19 and 12.95%.
Key words: piglets, feed, toxicological studies, mycotoxins, Analtsymosorbent, average daily gain, blood parameters.
Вступ
На Укра!ш та шших державах свпу в останш роки спостертаеться тенденция до збшьшення забруднення зерна i зерново! продукцп токсико-генними мжрос-кошчними грибами та !х вторинними метаболитами -мшоток-синами (Babych et al., 2009). За результатами оцшки, проведено! Комгаею ООН з проблем харчу-вання та сшьського господарства (FAO), майже 25% светового врожаю зернових культур щорiчно забруд-нюсться мшотоксинами. При цьому, забруднення зерна мшотоксинами вщбуваеться на вах стадах його вироб-ництва, збертання, транспортування, перероб-ки i використання (Cvilihovs'kyj et al., 2010).
Дя мжотоксишв на оргашзм грунтуеться на !х здатносл пригшчувати синтез бшку та нукле!нових кислот, шдукувати перекисне окисления тщдш та апоптоз, порушувати структуру клтшнних мембран. Наявшсть мжотоксишв в кормах навпъ у слщових кшькостях, що не перевершують 100 мкг/кг, може привести до ютотних збитшв через зниження продуктивности ввдтворно! здатносп та iмунного стану орга-шзму (Trufanova, 2004).
Обмеження всмоктування мжотоксишв з корму у шлунково-кишковому тракп тварин можливе за ра-хунок включення до корму сорбенпв.
На Укра!ш перспективним в якосп мшерального сорбенту для знезараження кормiв е природний мше-рал анальцим. Анальцим володiе ярко вираженими адсорбцшними, молекулярно-ситовими, юнообмш-ними i каталi-тичними властивостями. Щ властивостi обумовленi його структурою, в основi яко! лежать чотирьох- i шести атомнi к1льця, що об'еднанш у
алюмосилiкатнi тетраедри. Чергування цих атомних циклiв у iнтервалi в1д 1 до 16 ангстрем тдвищуе його молекулярно-ситовi властивостi (Kalachnjuk et al., 1997).
Спiвробiтниками лаборатори саиiтарü' кормiв Оде-сько! дослвдно! станцй' на основi анальциму розробле-но кормову добавку - Анальцимосорбент (Reshetnichenko et al., 2008).
Метою дослвджень було вивчити швидк1сть росту та особливосп перебiгу обмiнних процеав в оргаиiзмi молодняку свиней велико! бшо!' породи при включен-ш до складу комбiкорму забрудненого мжотоксинами 0,5% Анальцимосорбенту.
Матерiал i методи досл1джень
Для виршення поставлено! задачi в умовах СВК «Криничне» Болградського району Одесько! областi було сформовано за принципом пар-аналопв двi гру-пи поросят 60-денного вiку по 15 голiв у кожиiй (табл. 1).
Тварини першо! групи служили контролем i отри-мували основний рацiон (ОР) комбiкорм, який скла-дався iз кормiв власного виробництва: ячмшь - 0,50,9 кг, пшениця - 0,3-1,0 кг, горох - 0,1- 0,3 кг, екст-рудована соя - 0,1-0,3 кг, кухонна сшь - 4-13 г i крейда 15-32 г. Для тварин друго! (дослiдно!) групи до основного рацюну, який отримували поросята контрольно! групи додатково вводили 0,5% Анальци-мосорбенту. Рецептуру комбiкорму розробляли у вщповщносп з нормами годiвлi для ремонтного молодняку свиней (Kalashnikova, 2003).
Схема дослвду
Таблиця 1
Група КИлькИсть тварии, голИв При постановцИ иа дослИд ОсобливостИ годИвлИ ПерИод дослИду, днИв
вИк, днИв жива маса, кг ЗрИвия-льиий Осиовиий
Контрольна 15 60 18,11 ± 0,21 КомбИкорм (ОР) 10 80
ДослИдна 15 60 18,15 ± 0,23 ОР + 0,5% Анальцимо-сорбенту 10 80
ТоксичнИсть комбИкорму визначали бИопробою з використанням Инфузорш Colpoda steinii (колподи) (Reshetnichenko et al., 2008).
ДинамИку живо! маси та Интенсившсть росту поросят вивчали шляхом Инди-вИдуального зважування та розрахунку середньодобових приростИв.
У молодняка свиней у вщ 60, 90, 120 i 150 днИв визначали гематологiчнi (к1льк1сть еритроцитИв i лей-коцитiв, вмiст гемоглобшу) та бiохiмiчнi показники кровi (загальний бiлок, сечовину, сечову кислоту, загальний бiлiрубiн, креатинiн, загальний кальцiй, неоргаиИчний фосфор, натрiй, калiй, загальне залiзо, активнiсть аланiнамiнотрансферази (АЛТ), аспарта-тамИнотрансферази (АСТ), амiлази i лактатдегИдроге-нази) (Kondrahin, 1987). Кров вiдбирали iз вушно! вени вранцi до годiвлi.
Статистичну обробку отриманих даних проводили на ПК IBM з викорис-танням комп'ютерно! програми
«Microsoft Excel». Biрогiднiсть рiзницi мИж групами оцiнювали за критерИем Стьюдента (Lakin, 1980).
Результати та ïx обговорення
Результати токсиколопчного аналiзу показали, що водна витяжка комбiкорму викликала загибель колпод через 60 хвилин пИсля його внесения, тобто, комбИкорм був слабо токсичним. Крiм цього, у комбiкормi були виявленi Т-2 токсин у кИлькостИ 0,12 мг/кг (1,2 МДР) i ДОН - 0,35 мг/кг (0,35 МДР). Концентрацiя мiкотоксинiв, що продукуються «плИснявою зберИгаи-ня» складала - афлатоксину Bi - 0,05 мг/кг (2 МДР) i охратоксину А вИдповИдно 0,02 мг/кг.
При аналiзi приросту живо! маси (табл. 2) виявле-но, що поросята дослИдно! групи вiдрiзнялися бiльш високою енерпею росту нiж тварини контрольно! групи.
Таблиця 2
Динамика змши маси тша дослiдниx поросят, n = 15, M ± m
ПерИод дослИду Група ± до
Коитрольиа ДослИдна коитрольио1
ЗрИвияльиий, див Жива маса, кг групи, кг/%
60 18,11 ± 0,21 18,15 ± 0,23
70 21,35 ± 0,23 21,40 ± 0,24
СередньодобовИ прирости, г
60-70 324 ± 4,27 325 ± 3,76
Осиовиий, днИв Жива маса, кг
70 21,35 ± 0,23 21,40 ± 0,24
90 29,05 ± 0,35 29,75 ± 0,49 + 0,7/2,41
120 43,28 ± 0,47 44,65 ± 0,60 + 1,37/3,16
150 58,24 ± 0,86 60,27 ± 0,75 + 2,03/3,48
Загальиий прирИст 36,89 38,87 + 1,98/5,37
Середньодобовий прирИст, г
71-90 385 ± 13,13 417 ± 11,33 + 32/8,31
91-120 474 ± 12,26 496 ± 15,53 + 22/4,78
121-150 498 ± 17,13 520 ± 18,26 + 22/4,55
СереднИй за перИод 461,12 485,87 + 25/5,37
Так, за живою масою поросята дослИдно! групи пе-реважали тварин конт-рольно! у вiцi 90 днiв на 0,7 кг чи на 2,41%, у вщ 120 дшв на 1,37 кг чи на 3,16% i у вщ 150 дшв на 2,03 кг чи на 3,48%. Загальний прирИст живо! маси у поросят дослИдно! групи за перюд дослИду склав 38,87 кг, що на 5,37% бИльше нИж у тварин контрольно! групи.
За показниками середньодобових приростИв поросята дослвдно! групи пере-вершували аналопв контрольно! групи у вщ 71-90 днiв на 32 г або на 8,31%, у вщ 91-120 на 22,67 г, чи на 4,78% i у вщ 121-150 дшв на 22 г, чи на 4,55%.
Основним Индикатором, який розкривае картину метаболiчних процесiв в оргаиiзмi тварин е кров. Вона
являеться однiею iз найважливiших систем орга-нИзму i вiдiграе важливу роль у його життедаяльносп. Завдяки широкий розга-луженiй сiтцi судин i капИлярИв вона тiсно контактуе з клтгинами усiх тканин i оргаиiв, за-безпечуючи таким чином можливiсть !х трофiки та дихаиия. Тому, будь-який вплив на ткаиини органiзму чи !х змiни безпосередньо вИдбиваються на складИ кровi (Maksymovych et al., 2010). Вивчення гематологiчних показникiв дослИдних тварин дозволило устаио-вити, що у поросят контрольно! i дослИдно! груп протягом усього перiоду дос-лИджень кшьшсть еритроцитИв, лейкоцитiв та рiвень гемоглобшу поступово збИльшу-вались з висом (табл. 3), але при цьому, вказанi показники не виходили за межi фИзюлогИчно! норми.
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®HibKoro, 2016, t 18, № 4 (72)
reMa'io.ioi i'iiii noKa3MHKH ;u)e.ii;umx nopoegT, n = 5, M ± m
Та6мицм 3
rpyna BiK TBapHH, gHiB
60 90 120 150
EpHTpoiHTH, MHH./g
KoHTpogbHa 4,60 ± 0,48 5,17 ± 0,25 5,33 ± 0,31 5,47 ± 0,23
flocgigHa 4,55 ± 0,37 5,35 ± 0,24 5,76 ± 0,36 6,05 ± 0,30
reMorgo6iH, r/g
KoHTpogbHa 106,5 ± 0,71 107,5 ± 1,17 110,0 ± 1,21 111,5 ± 1,15
flocgigHa 105,4 ± 1,10 108,7 ± 1,35 112,7 ± 1,45 115,1 ± 1,30
^enKOiHTn, Tuc./g
KoHTpogbHa 8,10 ± 0,31 9,51 ± 0,57 11,50 ± 0,45 12,30 ± 0,35
flocgigHa 8,22 ± 0,35 9,67 ± 0,60 11,25 ± 0,75 12,50 ± 0,50
TaKO® cgig BKa3aTH, ^o y Bei nepiogu gocgig®eHb y nopocaT gocgigHoI rpynu gaHi noKa3HHKH 6ygu ge^o BH^i, Hi® y TBapHH KOHTpogbHoI rpynu. TaK, 3a Kigb-KicTM epHTpouHTiB Ta BMicTOM reMorao6iHy nopocaTa gocgigHoI rpynu y Biii 90 gHiB nepeBa®agu nopocaT KOHTpo^bHoI rpynu BignoBigHO Ha 3,48% i Ha 1,12%, y Biui 120 gHiB Ha 8,07% i Ha 2,45% i y Biii 150 gHiB - Ha 10,60% Ta Ha 3,23%.
KigbKicTb geHKOUHTiB y KpoBi gocgigHHx TBapHH ge-^o 3MiHMBagaca b nepiog gocgig®eHHa, age 3Haxoguga-ca b Me®ax $i3iogorinHoI HopMH.
npu aHagi3i 6ioxiMiHHHx noKa3HHKiB, ^o xapaKTepu-
3yMTb 6igKOBHH o6MiH HaMH ycraHOBgeHO, ^o BMicT
3aragbHoro 6igKa 6yB bh^hh y TBapHH gocgigHoI rpy-nH Ha Bcix eTanax gocgig®eHHa (Ta6g. 4).
J.hh;imIk;i 6ioxiMi'MHx iioKimiiiKiB kpoiti goe.ii.uinx nopoegT, n = 5, M ± m
Та6мицм 4
rpyna BiK TBapHH, gHiB
60 90 120 150
3aragbHHH 6igoK, r/g
KoHTpogbHa 53,5 ± 1,35 55,1 ± 1,15 57,6 ± 1,31 59,47 ± 1,23
flocgigHa 53,3 ± 1,57 57,4 ± 1,25 59,1 ± 1,50 62,5 ± 1,30
CeHOBHHa, MMogb/g
KoHTpogbHa 7,57 ± 0,71 7,85 ± 0,50 7,56 ± 0,65 7,35 ± 0,80
flocgigHa 7,31 ± 0,50 7,50 ± 0,85 6,75 ± 0,75 6,3 ± 0,70
CeHOBa KucgoTa, MKMogb/g
KoHTpogbHa 41,10 ± 0,85 43,75 ± 1,30 44,50 ± 1,45 45,30 ± 1,35
flocgigHa 42,20 ± 1,30 45,67 ± 0,60 46,15 ± 0,75 47,50 ± 1,15
KpeaTHHiH, MKMogb/g
KoHTpogbHa 80,53 ± 1,23 75,15 ± 1,07 76,63 ± 1,23 73,87 ± 1,14
flocgigHa 81,37 ± 1,45 73,75 ± 1,17 73,15 ± 1,42 70,50 ± 1,21
3aragbHHH 6igipy6iH, MKMogb/g
KoHTpogbHa 2,38 ± 0,27 2,15 ± 0,38 2,20 ± 0,45 2,10 ± 0,35
flocgigHa 2,51 ± 0,25 1,85 ± 0,31 1,77 ± 0,32 1,80 ± 0,25
TaK, Ha 90 go6y BMicT 3aragbHoro 6igKa y TBapHH gocgigHoI rpynu nepeBH^yBaB noKa3HHKH Koffipogro Ha 4,17%, y Biiii 120 gHiB Ha 2,50% i y Biiii 150 gHiB Ha 3,03 r/g, hh 5,09%. BigMineHO TeHgeHiiro go HeBiporig-Horo 3MeHmeHHa BMicTy cenoBHHH, KpeaTHHiHy i 3aragb-Horo 6igipy6iHy B KpoBi gocgigHHx nopocaT BigHocHo KOHTpogM. TaK, Ha 90 go6y 3MeHmeHHa cenoBHHH cKga-go 4,67%, Ha 120 - 12% i Ha 150 geHb - 16,67%; Kpea-THHiHy BignoBigHO Ha 1,89%, 4,75% i 4,78%; 3aragbHoro 6igipy6iHy - Ha 16,21%, 24,29% i 16,67%. Cgig 3a3Ha-hhth, ^o noKa3HHKH BMicTy cenoBHHH, cenoBoI KucgoTH,
KpeaTHHiHy i 3aragbHoro 6igipy6iHy cHpoBaTKH KpoBi, aK y TBapHH KoHTpogbHoI TaK i gocgigHoI rpyn npoTaroM gocgigy He Buxogugu 3a Me®i $i3iogorinHoI HopMH.
npu BHBHeHHi BnguBy AHagbiHMocop6eHTa Ha MiHe-pagbHHH o6MiH opraHi3My BcTaHOBgeHO, ^o b KiHii gocgigy (Ha 150 go6y) TBapuHH KOHTpogbHoI rpynu nocTynaguca gocgigHHM 3a BMicTOM 3aragbHoro Kagbiiro Ha 3,77%, HeopraHiHHoro $oc$opy - Ha 2,67%, HaTpiro - Ha 1,51%, Kagiro - Ha 6,28% i 3agi3a - Ha 13,46% (Ta6g. 5).
Показники мшерального обмшу дослщних тварин (M ± m, n = 5)
Таблиця 5
Група Вiк тварин, дт
60 90 120 150 ± до контролю, %
Загальний кальцш, ммоль/л
Контрольна 2,45 ± 0,10 2,39 ± 0,11 2,45 ± 0,15 2,65 ± 0,13 -
Дослщна 2,5 ± 0,11 2,41 ± 0,15 2,65 ± 0,17 2,75 ± 0,15 +3,77
Неоргашчний фосфор, ммоль/л
Контрольна 2,07 ± 0,12 2,15 ± 0,15 2,20 ± 0,13 2,25 ± 0,17 -
Дослiдна 2,02 ± 0,19 2,17 ± 0,17 2,23 ± 0,23 2,31 ± 0,15 +2,67
Натрш, ммоль/л
Контрольна 141,10 ± 0,75 137,75 ± 1,13 141,50 ± 1,45 145,30 ± 1,35 -
Дослiдна 144,20 ± 1,10 138,20 ± 0,81 143,1 ± 1,15 147,50 ± 1,15 +1,51
Калш, ммоль/л
Контрольна 7,38 ± 0,35 6,57 ± 0,25 9,30 ± 0,45 8,75 ± 0,35 -
Дослщна 7,30 ± 0,50 6,34 ± 0,45 9,10 ± 0,61 9,30 ± 0,47 +6,28
Загальне залiзо, мкмоль/л
Контрольна 12,7 ± 1,17 12,9 ± 2,35 13,6 ± 2,71 13,37 ± 1,89 -
Дослщна 12,6 ± 1,57 13,1 ± 1,89 14,1 ± 1,50 15,17 ± 1,75 +13,46
Найбшьше пiдвищения рiвия загального залiза у сироватщ кровi спостерiгали у тварин дослщно! групи, яке на шнець дослiду складало 15,17 мкмоль/л, що на 20,39% бiльше, шж на початку дослвджень. Шдви-щення концентрацi! залiза у кровi поросят дослцщо! групи, на нашу думку, зв'язано з тим, що у Анальци-мосорбенп знаходиться двох- i трьохвалентного доступного залiза у шлькосл вiдповiдно 28,1 i 61,7% (Merzlov, 2004).
Як повiдомляють дан лiтературних джерел (Maksymovych et al., 2010), актившсть ферментiв пе-реамшування плазми кровi служать важливим клшч-
ним тестом, що характеризуе функцюнальний стан печiнки, котра в свою чергу, е одним ¡з перших та найважливших бар'ерiв для токсичних речовин i патогенних чинникiв при !х надходженнi в органiзм через шлунково-кишковий тракт.
При дослщженш активностi амiнотрансфераз кровi спостертали деяке зниження у поросят дослщно! групи активностi АЛТ i ACT, яке на 90 добу вщповвд-но дорiвнювало 1,98 i 9,38%, на 120 - 3,36 i 11,58% i на 150 - 3,19 i 12,95% порiвняно з контролем, що сввдчить про позитивну дш Анальцимосорбенту на функцiональну дiяльнiсть печiнки (табл. 6).
Таблиця 6
Показники активносп ферментiв сироватки кров1 поросят (M ± m, n = 5)
Група Bis тварин, днi
60 90 120 150
Алаиiиамiиотраисфераза, од/л
Контрольна 51,75 ± 1,15 50,39 ± 1,59 49,75 ± 0,85 49,15 ± 1,10
До^дна 52,57 ± 1,05 49,41 ± 1,35 48,13 ± 1,23 47,63 ± 1,42
Аспартатамiнотрансфераза, од/л
Контрольна 60,50 ± 2,17 62,35 ± 2,35 59,15 ± 2,10 61,11 ± 2,30
До^дна 62,03 ± 1,75 57,00 ± 2,76 53,01 ± 2,23 54,10 ± 2,45
Амiлаза, од/л
Контрольна 901,10 ± 3,55 1737,75 ± 18,30 2841,50 ± 13,45 2545,30 ± 25,35
До^дна 904,20 ± 4,50 1738,20 ± 15,60 2543,10 ± 12,75 1747,50 ± 21,15
Лактатдегiдрогеиаза, од/л
Контрольна 609,30 ± 25,45 614,75 ± 17,35 656,34 ± 27,20 667,38 ± 25,30
До^дна 609,80 ± 30,35 633,30 ± 20,25 698,57 ± 24,20 732,15 ± 21,70
Стосовно активностi амшази у сироватцi кровi тварин контрольно! i дослiдно! груп у наших досль дженнях спостерiгали деяке !! щдвищення у вiцi 120 дшв в обох групах. У виц 150 дшв вiдмiчали деяке зниження активносп амiлази сироватки кровi у тварин як дослвдно! так i контрольно! груп.
Щдвищення активносл лактатдепдрогенази у дос-лiднiй груш у вод 90 днiв на 3,01%, у вод 120 дшв на 6,43% i у вщ 150 днiв на 9,70% (р > 0,05) по вщно-шенню до контролю сввдчило про iнтенсифiкацiю глiколiтичного шляху катаболiзму глюкози, що побь
чно вказуе на активащю бiоенергетичних процесiв в органiзмi свиней за використання в годiвлi Анальци-мосорбенту.
Висновки
1. За результатами проведеного токсиколопчного аналiзу при використаннi у якосл тест-об'екту шфу-зорiй Colpoda steinii (колпода) установлено, що ком-бжорм був слабо токсичним. При цьому, в комбiкормi були виявленi наступш мiкотоксини: Т-2 токсин у
шлькосл 0,1 мг/кг (0,5 МДР), дезоксишваленол -0,35 мг/кг (0,35 МДР), афлатоксин В1 - 0,05 мг/кг (1 МДР) i охратоксин А ввдповвдно 0,02 мг/кг (2 МДР).
2. При включенш до складу комбшорму забрудне-ного мшотоксинами 0,5 % Анальцимосорбента, поросята дослвдюн групи характеризувалися бшын висо-кою швидкiстю росту, шж тварини контрольно1 групи за рахунок обмеження всмоктування мiкотоксинiв у шлунково-травному трактi та бiльш iнтeнсивного перебпу бiлкового, жирового, вуглеводного i мшера-льного обмiнiв у органiзмi.
Перспективи подальших дослiджень. Дослщження якостi м'яса свиней за використання у годiвлi Аналь-цимосорбента.
Бiблiографiчнi посилання
Babych, O.M.,. Antonjak, G.L., Stefanyshyn, N.O. (2009). Aflatoksyny: biologichni aspekty ta mehanizmy vplyvu na organizm tvaryn i ljudyny. Biologija tvaryn. 11(1-2), 17-28 (in Ukrainian). Reshetnichenko, O.P., Orlov, L.V., Bogach, M.V. (2008). Deklaracijnyj patent № 37607 A Ukrai'na, MPK V01J 20/16. Anal'cymo-sorbent - dezintoksykant kormiv. IEKVM UAAN.- № 200804365; zajavl. 07.04.2008; opubl. 10.12.2008, Bjul. № 23. - 2 (in Ukrainian). Maksymovych, I.Ja., Iskra, R.Ja., Bumko, O.M. (2010). Dejaki aspekty bilkovogo obminu u porosjat za umov zgodovuvannja i'm kul'tu-ral'noi' ridyny drizhdzhiv rodu Saccharomyces cerevisiae, jaka mistyt' biokom-pleksy hromu. Zb. nauk. prac'. Serija «Tehnologija vyrobnyctva i pererobky produkcii' tvarynnyctva», Kam'janec'-Podil's'kyj. 18, 118-120 (in Ukrainian).
Kondrahin, I.P. (1987). Klinicheskaja laboratornaja diagnostika v veterinarii: sprav. Izdanie. M.: Agropromizdat (in Russian).
Lakin, G.F. (1980). Biometrija. M.: Vysshaja shkola (in Russian).
Reshetnichenko, O.P., Orlov, L.V., Bogach, M.V. (2008). Metodyka vyznachennja toksychnosti kormiv bioproboju z vykorystannjam infuzorij kolpody Colpoda stenii (pryskorenyj metod). Odesa, 4 (in Ukrainian).
Merzlov, S.V. (2004). Korekcija parametriv biotehnologii' vermykul'tyvuvannja ta reglamentacija vykorystannja biomasy chervjakiv i saponitu u vyrobnyctvi mjasa kurchat-brojleriv : avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. s.-g. nauk : spec. 03.00.02 «Godivlja tvaryn i tehnologija kormiv». Merzlov Sergij Vitalijovych. Bila Cerkva, 20 (in Ukrainian).
Kalashnikova, A.P. (2003). Normy i raciony kormlenija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh : sprav. Posobie (in Russian).
Kalachnjuk, G., Marounek, M., Grabovec'kyj, I. (1997). Pryrodni sorbenty u zhyvlenni tvaryn. Tvarynnyctvo. 8, 21-22 (in Ukrainian).
Trufanova, V.A. (2004). Chastota kontaminacii' mikotoksynamy kormiv dlja ptyci. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 9, 26-28 (in Ukrainian).
Cvilihovs'kyj, V.I., Laposha, O.A., Bjeloc'ka, A.V. (2010). Stan i bezpeka kormiv ta kormovoi' syrovyny za pokaz-nykamy zabrudnenosti mikotoksynamy v tvarynnyc'kyh gospodarstvah Ukrai'ny. Biologija tvaryn. 12(1), 145 -150 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 28.09.2016
