CC BY
10
The extralinguistic dominant contributes to the effect of synergy - an emotional impact on the communicants, which can cause different feelings, ranging from positive to negative.
Distinguishing extralinguistic dominant in the object of comparison is the first stage in the process of word derivation, comparison and recognition of the same or similar feature is the second stage and the third stage is the emergence of a new word meaning or a new word combination. Extralinguistic dominant can be used in the creation of simple as well as compound words. In the creation of compounds the extralinguistic dominant can be singled out in the first, second or both components which correlate with simple words and their objects of comparison.
The article can contribute to the further development of nomination theory, especially with the focus on extralinguistic dominant as a bright characteristic of an object or phenominon.
Key words: extralinguistic dominant, object of comparison, subject of comparison, language substandard, verbalization, compound, onomasiological basis, onomasiological feature, nominative complex.
УДК 811.112.2'367.622:658.8
О. В. Горбач
СКЛАДН1 1МЕННИКИ ЛЕКСИКИ МАРКЕТИНГУ:
СТРУКТУРНО-МОРФОЛОГ1ЧНА ТА СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ (НА МАТЕР1АЛ1 СУЧАСНОÏ ffiME^^Ï МОВИ)
У cmammi np0aHani30eaH0 структурно-морфологiчнi та семантико-синтаксичн oœônrnocmi складних iменникiв лексики маркетингу сучасног' mMe^KOï мови. Увагу, зокрема, зосереджено на виявленн найбыьш продуктивних структурних титв номтаци прeдмeтiв, явищ та процеав аналiзованоï eкономiчноï галузi. Автор виокремлюе рiзнi типи семантико-синтаксичного зв'язку мiж компонентами композитiв та аналiзуе гхню частоттсть. Також до^джуються словотвiрнi особливостi складових компонeнтiв композитiв. Наголошуеться на основних вимогах до сучасно'ï термтологи.
Ключовi слова: складний iмeнник, структурний тип, семантика, семантико-синтаксичний зв'язок, номтащя, складовий компонент.
Постановка проблеми. Утворення складних ошв шмецько'1 мови як один 3i шляхiв поповнення ïï лексичного складу традицшно характеризуемся актившстю та популяршстю, що спричинюе необхщшсть висв^лення ххшх структурно-морфолопчних та семантико-синтаксичних особливостей на матерiалi вщносно ново'1' галузi економiчноï лексики сучасно'1' шмецько'1' мови - лексики маркетингу.
Постановка завдання. Процес дослщження теми статп передбачае виконання таких завдань: 1) визначити продуктивш структурш типи; 2) охарактеризувати словотвiрнi особливосп складових компонент композшив; 3) виявити тип семантико-синтаксичного зв'язку мiж компонентами бшьшосп аналiзованиx складних iменникiв; 4) описати семантичш особливосп лексичних одиниць аналiзованоï лексики.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Розвиток лiнгвiстичноï науки останнix десятилт вiдзначаеться прискiпливою увагою як втизняних, так i зарубiжниx вчених
до сфери термшологл, зокрема до шляхiв та cnoco6iB ii поповнення. Для аналiзу сформульовано'1' проблеми важливими е результати сучасних дослiджень нiмецького словотвору (I. Barz, W. Fleischer, Л. Д. Маевська, М. Д. Степанова), положення про композитолопю (Ю. I. Височинський, О. С. Кубрякова, А. Т. Кукушкша, Л. Ф. Омельченко), про структуры та семантичш характеристики англшсько" термшологл маркетингу (О. I. Гутиряк), про складш шновацп (Ю. А. Зацний, Р. К. Махачашвш, G. В. Розен), семантичнi та сощолшгвютичш аспекти термiнотворення (А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько). У шмецькш гермашстищ особливу защкавлешсть дослiдникiв викликають мова реклами (L. Janich) та комушкативш особливосп фахово" мови (L. Hoffmann). Виокремлення лексики маркетингу у межах економiчноi лексики потребуе дослiдження структурно-семантичних особливостей складних iменникiв аналiзованоi лексики.
Виклад основного матер1алу. Лексика маркетингу як складова професшно'1' (економiчноi) лексики хоча i е частиною словникового складу шмецько'1' мови, все ж суттево вiдрiзняеться вiд загальновживано'1' шмецько'1' мови, оскiльки забезпечуе процес комушкацп мiж фахiвцями. У зв'язку з тим, що маркетинг е вщносно молодою та прогресивною галуззю економiчноi науки, його словниковий склад постшно поповнюеться новими номiнативними одиницями, що позначають поняття, явища, властивосп, стани, тенденцп, процеси економiки взагалi та маркетингу зокрема.
Розглядаючи складш слова лексики маркетингу сучасно'1' шмецько'1' мови з погляду "хньо" структури, слщ вiдмiтити, що най6iльш поширеними е 2-компонентн1 утворення, що являють собою продукт означального словоскладання. 1м поступаються у кiлькiсному вiдношеннi 3, 4 та 5-тикомпонентш утворення.
Найбшьш вираженою формою мовного вираження понять сфери маркетингу е 2-компонентний композит: Marketingabteilung, Preisänderung, Produktabsatz. Найбшьш продуктивним е структурний тип 1менник + ¡менник (Substantiv + Substantiv, Nomen + Nomen, das Nomen-Nomen-Kompositum [6, с. 61-62], у якому в якосп обох компонент (Grundwort, Bestimmungswort) виступають iменники. Цей найстарший в юторп шмецько'1' мови структурний тип демонструе майже необмежеш можливосп номшацп предметiв та явищ, вщзначаеться широкими словотвiрними можливостями, характеризуеться простотою синтаксичноi та морфологiчноi будови та вщповщае актуальному закону мовно" економп, дозволяючи в межах вiдносно коротко" форми передати великий обсяг шформацп. Бшьшють слiв, утворених за даним типом, складаються з двох iменникових основ, наприклад: Gewinnanalyse, Produktpalette, Konsumklima, Konsumwelle, Akzeptanztest, Annoncenakquisiteur, Artikelpreis, Discountgeschäft, Distributionsrecht, Exportmarketing, Finanzmarkt, Funktionsrabatt, Garantiezeit, Kassafrist, Konkurrenzstrategie, Marktphase, Servicepolitik, Warenart.
Для з'ясування значення складного слова доцшьним е встановлення семантичних зв'язюв мiж складовими композита шляхом перетворення його на прийменниковi словосполучення:
das Distributionsrecht «право на збут» - das Recht auf die Distribution; der Preisaufschlag «надбавка до щни» - der Aufschlag auf den Preis; die Kundenzufriedenheit «задоволення побажань ^ента, задоволення ^ента» -die Zufriedenheit der Kunden;
die Kundeninformation «шформацшна служба; шформащя для ^еш!в, покупщв» - die Information für Kunden, Käufer;
das Preisetikett «етикетка з позначенням щни» - das Etikett mit dem Preis; die Postwerbung «реклама поштою» - die Werbung per Post.
У процес дослiдження 2-компонентних складних iменникiв лексики маркетингу, утворених за структурним типом iменник+iменник (das Nomen-Nomen-Kompositum), у лексищ маркетингу були виявленi приклади особливо! Klammerform, тд якою у сучаснш германiстицi розумiють складне слово, середнш член якого не вживаеться (опускаеться), що пояснюеться мовноекономiчними причинами [5, с. 381]. Наприклад, у композит der Nachfolgebedarf «попит на супутш товари» перший складовий компонент повинен складатися з двох лексично повнощнних частин Nachfolge + Ware(n) «супутш товари». У семантичному аспект трансформащя такого композита у фразу (der Nachfolgewarenbedarf - der Bedarf an Nachfolgewaren) сприяла б бшьш конкретному встановленню семантичних зв'язкiв мiж складовими композита та ч^кому з'ясуванню його значення. Подiбнi композити називаються Klammerform, оскшьки два зовнiшнiх компоненти Nachfolge- та -bedarf утворюють дужки (Klammer). Деяю дослiдники (I. Barz, W. Bellmann, Fleischer, C. Knobloch, H. Ortner, B. Schaeder) застосовують до таких композитв назву «reduzierte Trikomposita».
Слiд зазначити, що iнтерпретацiя композита залежить значною мiрою i вщ безпосереднього контексту вживання номшативно! одинищ. Носiй мови повинен орiентуватися i на сво! знання навколишнього св^у, досвiд та логiчнi зв'язки мiж певними явищами [6, с. 63].
Iншi структурнi типи 2-компонентних складних неологiзмiв лексики маркетингу поступаються першому за рiвнем продуктивностi у складi аналiзованоi пiдсистеми лексики. У 1'хньому складi мають мiсце утворення з першим компонентом, який сшввщноситься з:
- прикметником: прикметник + ¡менник (Adjektiv + Substantiv, das AdjektivNomen-Kompositum): Barpreis, Direktabnehmer, Eigenwerbung, Effektivgeschäft, Kleinverbraucher, Höchstverbrauch, Komplettangebot, Neubedarf;
- дiесловом: дieслово + iменник (Verb + Substantiv, das Verb-NomenKompositum): Ankaufspreis, Einkaufsabteilung, Kampfpreis, Kaufkraft, Baumarkt, Werbeartikel;
- присшвником та прийменником: присл1вник + 1менник, прийменник + 1менник (Adverb + Substantiv), (Präposition + Substantiv): Sofortbedarf, Vorauslieferung, Außenhandel, Außenwerbung, Binnenkonsum, Sonderverkauf, Sonderpreis.
Продуктивними е структурш типи, за якими створюються 3-компонентш лексичнi одиницi, якi е переважно результатом дп словотвiрноi активностi 2-компонентних ошв, що функцiонують самостiйно. Трикомпонентш неологiзми являють собою неологiзми другого порядку, як сприяють кiлькiсному та яюсному збагаченню лексичного складу сучасно! шмецько! мови. Серед них видшяються 2 групи термiнiв:
- з першим компонентом - простою чи похщною основою та другим компонентом - складною основою. Якщо основним компонентом е композит, то означальний служить глибшш диференщацп. Вщразу три уявлення можуть поеднуватися в одному понятп в межах складного слова, що являе собою трикомпонентне утворення: Absatzmarktforschung, Abschöpfungspreispolitik, Exklusivverkaufsrecht, Fabrikabgabepreis, Frühbezugsrabatt, Hauptumsatzträger, Rückerstattungsange bot, Winterschlußverkauf
- в якосп першого компонента виступае складна основа, а в якосп основного слова - проста чи похщна основа. Якщо в якосп означального компонента виступае складна основа, що здатна одним словом викликати у слухача одночасно декшька уявлень, то вона найчаспше виконуе функщю уточнення того, що названо основним компонентом: Endverbraucherpreis, Fremdenverkehrswerbung, Gewährleistungsanspruch,
Preissteigerungsrate, Überschußnachfrage, Verbrauchsgütermarkt,
Verbraucherberatungsstelle, Verkaufsförderungsmaßnamen, Werbeerfolgskontrolle, -prognose, Wiederverkaufspreis, -verbot.
Лексика маркетингу мютить багато прикладiв, утворених за типами ¡менник + складне слово (Substantiv + Zusammensetzung) та складне слово + iменник (Zusammensetzung + Substantiv), вживання яких в усному та писемному мовленш дозволяе уникати довгих та незручних для вживання синтаксичних сполучень.
Чотирьохкомпонентнi термiни представлеш незначною кiлькiстю. Характерна модель: означальний та основний компоненти е складними основами, яю мають сво'1' вщповщники у групi економiчних термiнiв чи термшв, сумiжних зi сферою економши дисциплiн: Einzelhandelsabgabepreis, Einzelhandelsverkaufpreis,
Durchschreibebuchführung, Durchschnittskennzahl.
1люстративний матерiал проведеного дослщження свiдчить про те, що структурний тип iменник + 1менник (Substantiv + Substantiv) е для лексики маркетингу та для iменникового словотвору взагалi найбшьш продуктивним. Серед ошв, що постшно поповнюють лексичний склад сучасно'1 шмецько'1' мови, зокрема лексику маркетингу, у кшьюсному вiдношеннi видшяються 2-компонентнi складнi iменники. Привабливiсть ще'1 структурно'' форми пояснюеться ii економiчнiстю -можливiстю виразити у стислш формi необхiдну iнформацiю.
Словотвiрна характеристика складових компонентiв складних неологiзмiв.
Словотвiрною особливiстю першого компонента складного неолопзма, утвореного за структурним типом iменник + 1менник (S + S) е його похщшсть. Похiднi слова утвореш за допомогою нижчеперерахованих суфшав, що характеризуються частотним вживанням, наприклад:
- ung: Werbung-s-kosten, Beschaffung-s-markt, Beziehung-s-handel, Deckung-s-kauf, Einführung-s-kampagne, Veräußerung-s-gewinn, Verdrängung-s-strategie, Vermarktung-s-betrieb, Leistung-s-angebot.
- er: Verbraucher-umfrage, Schleuder-ware, Käufer-wunsch, Güter-nachfrage, Abnehmer-kreis, Vertreter-provision.
- tion: Produktion-s-sortiment, Information-s-brocker, Innovation-s-marketing, Promotion-maßnahmen, Information-s-angebot.
- tät: Rentabilität-s-analyse, Qualität-s-marke.
- schaft: Gemeinschaft-s-betrieb, Wirtschaft-s-werbung.
- ie: Partie-verkauf, Garantie-pflicht.
У складi останнього компонента, утвореного суфшсальним способом, високим рiвнем продуктивносп характеризуються таю суфшси:
- ung: Sortimentzusammensetzung, Warengattung, Ablaufplanung, Absatzabteilung, Ansichtssendung, Bedarfsänderung, Kaufbeeinflussung, Käuferwanderung, Konsumentenbefragung, Kundenbedienung, Umsatzschätzung;
- er: Werbeunternehmer, Handelsvertreter, Abruflager, Absatzberater, Durchschnittsverbraucher, Marktrenner, Vertriebshändler, Warenabnehmer;
- e: Absatzeinbuße, Artikelspanne, Ertragsschwelle, Garantiezusage, Geschäftslage, Konkurrenzgrenze, Nachfragespitze, Preishöhe, Produkttreue;
- keit: Kauffreudigkeit, Absatzmöglichkeiten, Kauffähigkeit, Verkaufstätigkeit, Vertriebsschwierigkeiten.
Слщ вщзначити також актившсть похщних, утворених вщ префшсальних i натвпрефшсальних дiеслiв, яю е складовими компонентами складних iменникiв i якi реалiзуються у такш послiдовностi: дiеслово > префшсальне або напiфiвпрефiксальне дiеслово > суфшсальне утворення > компонент складного слова, наприклад: liefern -
ausliefern - Auslieferung - Auslieferungslager. Лексика маркетингу мютить значну кiлькiсть таких композшив:
aus-: Warenauslage, Auslandsabsatz, Konsumausgaben, Kundenauswahl;
ver-: Verkaufszeit, Kundenverbindung, Marktversorgung, Qualitätsverbesserung;
ab-: Abholdienst, Ablaufplan, Abgabepreis, Abrechnungstag, Absatzbelebung, Handelsabschlag;
an-: Ansichtsmuster, Angebotsüberhang, Garantieanspruch, Kaufanreiz, Marktanpassung;
be-: Kundenbewirtung, Bedarfsträger, Bezugskosten, Kundenbefragung, Marketingberater;
nach-: Nachfolgebedarf, Nachfragekurve, Nachholbedarf.
Лексика маркетингу мютить значну кшькють композитiв, компонентами яких е похщш вiд префiксальних та натвпрефшсальних дiеслiв.
Семантико-синтаксична характеристика складних iменникiв
На семантичну структуру складного слова як единого лексичного утворення, яке, маючи постшне значення, складаеться з двох чи бшьше спiввiдносних з повнозначними частинами мови основ, яю не втратили в цей юторичний момент сво'х речових значень i перебувають у певних синтаксичних вщношеннях, а результативно належать до одше'1 з частин мови з притаманними 1'й граматичними й словотворчими категорiями, впливають особливостi лексично'1 сполучуваностi сшв, актуалiзованих у словосполученнях, а також тип лексичних значень (пряме, переносне, спещальне; вшьне, фразеологiчне), спiввiдносних iз складними словами морфологiчно простих сшв.
1з семантичного погляду важливим е яюсний склад лексично'1 семантики сшв, поеднуваних у словосполученнi, наявнiсть у ньому певних семантичних компонент, здатних оцiнювати предмет чи якiсть дп i завдяки цьому поеднуватися з шшими компонентами значення. Основою кожного складного iменника е синтаксичне сполучення, що складаеться з окремих самостшних одиниць, як належать до рiзних частин мови та вiдповiдно вирiзняються специфiкою синтаксично'1 сполучуваностi. Значущим е i характер номiнативного значення компоненпв словосполучення, що лежить в основi композита, 1'хня предикативнiсть чи означувашсть [1, с. 9]. Складаючись як мшмум з двох компонентiв, важливим для композита е його внутршнш синтаксис, тд яким розумiють специфiчний порядок розташування елементiв, 1'хшй зв'язок, який грунтуеться на тому, що пояснювальний член словосполучення в композит обов'язково виступае в препозицп, тобто ставиться перед ^ею основою, яку вш пояснюе [1, с. 9], наприклад: Baumarkt «ринок будiвельних послуг», Vermarktungsbedingungen «умови збуту (продажу)», Wirtschaftswerbung «комерцшна реклама» тощо.
Видiляються рiзнi типи семантико-синтаксичного зв'язку мiж цими самостшними одиницями. Цi типи зв'язку лежать в основi вiдповiдного (семантико-синтаксичного) принципу класифшацп складних слiв, зпдно з яким складнi iменники подшяються на класи:
- означальнi iменники (Bestimmungszusammensetzungen, das Determinativkompositum) (тип синтаксичного зв'язку - тдрядний - означуване слово з атрибутом);
- сурядш iменники (kopulative Zusammensetzungen, das Kopulativkompositum) (тип синтаксичного зв'язку - сурядний);
- слова-речення або «амперативш iмена» (Imperativnamen) (тип синтаксичного зв'язку у спонукальних реченнях) [4, с. 117].
У деяких класифiкацiях складних слiв видшяеться також клас складнопохiдних iменникiв (наприклад, Eisenbahn-Eisenbahner). М1ж власне складними словами (класичними композитами) та складнопохщними одиницями не завжди можна провести ч^ку межу, оскiльки всi структурно складш номiнативнi одиницi утворюються у зв'язку з потребою «кодування» та «компресп» шформацп та обумовленi загальними тенденщями до економп мовних засобiв [2, с. 10]. У нашш класифшацп клас сурядних композитiв вiдсутнiй, оскшьки у аналiзованiй термiносистемi приклади такого класу складних iменникiв практично не представлена Складнi iменники лексики маркетингу мютять у своему складi компоненти, у яких процеси афшсацп вщбулися перед процесом утворення складного слова. Наприклад, композит Absatzplanung теоретично можна було б вважати складнопохщним словом, утвореним шляхом префшсаци вiд композита Absatzplan, але, на нашу думку, процесу утворення складного слова передував процес суфшсаци другого компонента композита. Подiбний коментар мае мюце i у такому випадку: Abnahmepflicht - Abnahmeverpflichtung. Композити мають одне значення «обов'язок прийняти товар», але вiдрiзняються морфолопчною будовою другого компонента - наявшстю таких словотвiрних засобiв, як префiкс та суфшс. У самостiйному вживаннi Verpflichtung е похщним, утвореним префшсально-суфiксальним способом вщ слова Pflicht, при чому процес афшсацп вiдбувся ранiше, шж процес словоскладання. Тому вважаемо непотрiбним вводити до класифшацп складних iменникiв лексики маркетингу клас складнопохiдних iменникiв, як i клас iмперативних iмен, що е нехарактерними для спещально'1 лексики взагалi та лексики маркетингу зокрема.
Оскшьки у складi аналiзованоi нами лексики не виявлеш приклади iменникiв-композитв, що належать до класу зсувiв (Zusammenrückung), крiм von Haus-zu-Haus-Klausel «застереження, умова про доставку товара безпосередньо на фiрму», вважаемо за недоцшьне видiляти цей клас складних сшв у нашому дослiдженнi.
У словниковому складi термiнологiчноi мови, що обслуговуе певну професшну сферу, номшативним одиницям притаманна властивiсть дефiнiтивностi, тд якою розумiють зiставлення з ч^ким окремим визначенням, що орiентуе на вщповщне поняття. Важливою характеристикою композитв лексики маркетингу е 1х семантична спецiалiзованiсть, тобто вiдносна незалежнiсть вщ контексту та точнiсть. Сучасна мова науки та техшки висувае до термшв вимоги, однiею з яких е коротка форма. Зважаючи на те, що композити конденсують у собi думку синтаксично'1 конструкцп, ця вимога iнодi суперечить вимозi точносп, тобто повнот термiна [3, с. 12].
Складш iменники лексики маркетингу е переважно однозначними, що забезпечуе зручшсть 1'х вживання у мовному колективi фахiвцiв цiеi галузi знань.
Теоретично термши мають бути емоцшно та експресивно нейтральними, що зумовлено науково-техшчною сферою 1'х вживання, але щ характеристики е значною мiрою вiдносними навiть у межах фаховоi комунiкацii. Стилiстична нейтралiзацiя термiнiв маркетингу та розширення меж !'хнього функцюнування вiдбуваеться у зв'язку iз вживанням термiнологiчноi лексики професiоналами не тшьки у спецiальних умовах фаховоi комушкацп, а й у повсякденному спшкуванш. Пересiчнi покупцi / клiенти залежно вщ ситуацй комунiкацii можуть послуговуватися термшами маркетингу, оскiльки деякi з них вщзначаються високою частотою вживання у торпвельнш мереж1 чи засобах масовоi iнформацii.
Висновки. Процеси словоскладання вщповщають тенденцiям до номiналiзацii, цшьнооформленосп найменування та стягненню багатослiвних найменувань, а також тенденци мови до економп мовного матерiалу, що i спричинило виникнення значноi кiлькостi композитв, яке проявляеться у рiзних функцюнальних сферах.
Утворення складних сшв нiмецькоï мови як один 3i шляхiв поповнення ïï лексичного складу традицiйно характеризуеться актившстю та популярнiстю, оскiльки вiдповiдаe сучасним вимогам до засобiв номшацп - компактност та цiльнооформленостi. Крiм того, складне слово бшьше, нiж синтаксична конструкщя, пристосоване до використання з комушкативною метою, оскiльки передае те саме значення у меншш за розмiром знаковiй одиницi.
Структурно-морфологiчна характеристика iменникiв-композитiв лексики маркетингу виявила серед 2-компонентних слiв такi структурнi типи, як iменник + 1менник, прикметник + ¡менник, дieслово + iменник,
прислiвник + 1менник, прийменник + {менник. Серед 3-компонентних лексичних одиниць, яю е результатом прояву словотвiрноï активностi 2-компонентних слiв, видiляються композит iз першим та останнiм компонентом, у ролi якого виступае складна основа: iменник + складне слово, складне слово + iменник. Багатокомпонентш iменники лексики маркетингу вiдповiдають тенденцп мовно'1' економп та здатнi викликати у слухача / читача одночасно декшька уявлень, зумовлених штенщями мовця.
Значна кшьюсть складових компонентiв складних iменникiв характеризуеться похiднiстю. Вони являють собою результати суфшсаци та префшсацп. У процес дослiдження виявлено префiкси та суфшси, що характеризуються частотним вживанням. Вступаючи у словотвiрнi вiдносини, похщш вiд префiксальних та напiвпрефiксальних дiеслiв поеднуються з похiдними та непохщними основами в межах складного слова.
Важливе значення для семантично'1 структури складного слова як единого лексичного утворення, в основi якого лежить словосполучення, мають особливостi внутршнього синтаксису композиту, а саме порядок розташування та зв'язок його компонент. Вiдповiдно до семантико-синтаксичного принципу класифшацп складних слiв у лексицi маркетингу переважно функщонують означальнi (детермiнативнi) iменники з пiдрядним типом синтаксичного зв'язку мiж складовими компонентами.
Семантична характеристика складних iменникiв виявила 1хню дефштившсть, тобто зiставлення з чiтким визначенням, що орiентуе на вiдповiдне поняття, та семантичну спецiалiзованiсть, пiд якою розумiеться вiдносна незалежнiсть композита вщ контексту вживання. Перспективними та щкавими подальшими розвiдками у даному напрямку можуть бути дослщження дiеслiв та прикметниюв на матерiалi економiчноï лексики сучасно'1 нiмецькоï мови.
Список використано'1 лiтератури
1. Азарова Л. С. Складш слова в украшськш мовi : структура, семантика, концепцiя «золото!» пропорцп : моногр. / Л. С. Азарова. - Вшниця : УН1ВЕРСУМ-Вiнниця, 2000. - 222 с. ; Azarova L. Ye. Skladni slova v ukrainskii movi : struktura, semantyka, kontseptsiia «zolotoi» proportsii : monohr. / L. Ye. Azarova. - Vinnytsia : UNIVERSUM-Vinnytsia, 2000. - 222 s.
2. Высочинский Ю. И. Лексикология современного английского языка в 2-х ч. / Ю. И. Высочинский, Л. Ф. Омельченко. - Киев : НТУ «КПИ», 2000. - Ч. 2. - 279 с. ; Vysochinskiy Yu. I. Leksikologiya sovremennogo angliyskogo yazyka v 2-kh ch. / Yu. I. Vysochinskiy, L. F. Omelchenko. - Kiev : NTU «KPI», 2000. - Ch. 2. - 279 s.
3. Д'яков А. С. Основи термшотворення : семантичш та сощолшгвютичш аспекти / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - Кшв : КМ Academia, 2000. - 218 с. ; Diakov A. S. Osnovy terminotvorennia : semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty / A. S. Diakov, T. R. Kyiak, Z. B. Kudelko. - Kyiv : KM Academia, 2000. - 218 s.
4. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка : учеб. пособ. / М. Д. Степанова, И. Чернышева. - 2-е изд., испр. - Москва : ACADEMIA, 2005. -251 с. ; Stepanova M. D. Leksikologiya sovremennogo nemetskogo yazyka : ucheb. posob. / M. D. Stepanova, I. Chernysheva. - 2-e izd., ispr. - Moskva : ACADEMIA, 2005. - 251 s.
5. Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft / H. Bußmann. - Stuttgart : Alfred Kröner Verlag, 1990. - 904 S.
6. Donalies E. Die Wortbildung des Deutschen : ein Ub rblick / E. Donalies. -Tübingen : Gunter Narr Verlag, 2005. - 192 s. - (Studien zur Deutschen Sprache; Bd. 27)
Стаття надшшла до редакцп 05.10.2018.
O. V. Horbach
COMPOUND NOUNS OF MARKETING LEXIS: STRUCTURAL-MORPHOLOGICAL AND SEMANTIC-SYNTACTIC CHARACTERISTICS (BASED ON MODERN GERMAN)
The article analyzes the structural-morphological and semantic-syntactic features of compound nouns of marketing vocabulary in modern German language. In particular, it is focused on the identification of the most productive structural types of nominations of objects, phenomena and processes of the analyzed economic field.
The most productive is the structural type Nomen + Nomen. This is the oldest German-language structural type that shows almost unlimited possibilities of a nomination to understand marketing, and is characterized by broad word-formation variants and by the simplicity of the syntax and morphological structure, corresponds to the actual law of language economy, while showing a significant amount of information in a short form. Other 2-component compound nouns also include adjectives (Adjektiv + Nomen), verbs (Verb + Nomen), adverbs (Adverb + Nomen), prepositions (Präposition + Nomen). The author distinguishes different types of semantic-syntactical relations between composite components and analyzes their frequency. The structural types which are created by 3-component lexical units are called productive. They are the result of the action of word-building activity of 2-component words that function independently. The three-part nouns are composites of a second degree, which promote quantitative and qualitative enrichment of the modern German lexis. The main and significant components of the 4-occomponent compositions are compound words, which have their corresponding in the group of economic terms. Also, the word-building features of composite parts are studied.
According to the word-building characteristics the first component of a complex noun, formed by the structural type Nomen + Nomen, is derivative. Word-building activity is characterized by the suffix -ung, -er, -tion, -tät, -schaft, -ie. Productive suffixes of the last composite component are -ung, -er, -e, -keit. The marketing vocabulary contains a large number of composites, components of which are derivatives of prefixal and semi-prefixal verbs. From the semantic point of view, the important part of the composite is its internal syntax. The semantic structure of a complex word as a single lexical unit is influenced by the peculiarities of lexical compatibility of words, actualized in phrases, as well as the type of lexical meanings. The result of the classification of complex nouns of marketing vocabulary according to the type of semantic-syntactic connection between their components was differentiation of determinative composites (das Determinativkompositum). They are predominate in the analyzed vocabulary.
The basic requirements for nominative units of modern terminology are emphasized, including semantic specialization, accuracy, definition, that is, a comparison with a clear definition, uniqueness and emotional neutrality. Stylistic neutrality of marketing terms and expanding the boundaries of their functioning take place due to the use of terminological
vocabulary not only in the special professional language, but also in everyday communication.
Key words: compound noun, structural type, semantics, semantic-syntactic relation, nomination, constituent component.
УДК 811.161'373.45
В. В. Горлачова
Т. О. Хейлж
СУЧАСН1 ЛЕКСИЧН1 ЗАПОЗИЧЕННЯ СЕРЕД КОЛЬОРОПОЗНАЧЕНЬ В УКРАШОМОВНШ ТА РОС1ЙСЬКОМОВН1Й РЕКЛАМ1
У cmammi досл1джеш oco6nueocmi сучасних лексичних запозичень, що залучен у колiрнi словники укратомовног та ростськомовноЧ реклами. Розглянутi приклади значень та форм запозичених назв кольору, що затребуван сучасною ростськомовною та украгномовною рекламою. Визначен семантичн трансформаци в межах опозици значення колiрноï лексеми в мовi-донорi - значення лексеми в мовi-реципieнтi.
Ключовi слова: реклама, кольоропозначення, лексичне запозичення, лексема, сема, похiдне значення, метафора.
Язык, который существует в меняющемся мире и не меняется сам, перестает выполнять свою функцию.
М. А. Кронгауз
Еволющя словника кольоропозначень тдпорядкована принципу антропоцентричносп. Кольоропозначення вербалiзують сощально-важливу шформащю, ця частина словникового запасу мови активно реагуе на змши у житп суспшьства. З плином часу яюсний та кшьюсний склад колiрного вокабуляру будь-якох мови безперечно зазнае трансформацш. Саме ця змшшсть, багатоаспектшсть форм та значень назв кольору, ïx залученшсть у вс сфери людського життя та зв'язок з онтолопчними орiентирами шдивща стають поштовхом для праць широкого кола лшгшспв.
Дослщнищ С. В. Жукова, М. В. Ретна та О. В. Сапига звертаються до розгляду семантичного та семютичного аспекпв кольоропозначень в рiзних мовах [10]. Напрацювання О. С. Лукашенко спрямоваш на визначення функцюнально-номшативного потенщалу кольоропозначень в когштивному аспектi [6]. Зазначеш дослiдницi зацiкавленi не стiльки вщмшностями колiрних вокабулярiв у рiзних мовах, скшьки унiверсальними особливостями лексичних репрезентацш колiрних ознак. Ще одним прикладом аналiзу кольоропозначень у рiзноструктурних мовах е роботи М. Г. Волковоï [2]. Метою дослщжень вченоï стае опис механiзмiв поповнення лексико-семантичноï групи назв кольору. Один з фрагмешив аналiзу дослiдницi пов'язаний з розкриттям особливостей процесу запозичення колiрних назв, спробами пояснення причин та наслщюв зазначених тенденцiй. Напрацювання Г. А. Романович безперечно належать до прикладiв порiвняльного пiдходу дослiджень у лшгвютищ [9]. Автор розглядае особливостi розвитку кольоропозначень у росшськш та французькш мовах, в полi зору дослщнищ опинилися як юторичш процеси, так i сучасш змiни
