CC BY
11
УДК362.116+616-084+362.147 DOI: https://doi.Org/10.22141/2224-0551.15.6.2020.215525
Антипкн ЮГ.1 Q, Волосовець О.П.2 , Лапшин В.Ф.1 , Марушко Р.В.1 ©, Дудна О.О.10 1ДУ «1нститутпедютрИ, акушерства i пнекологИ¡мен1 академика О.М. Лук'яново! НАМН Украгни», м. Ки/'в, Укра'/на
2Нацюнальний медичний унверситетiM. О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра'/на
^^ ■ w w ■ ■■
Ситуацмнии OHOAi3 первинно! медичноТ допомоги дiтям УкраТни
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(6):399-408. doi: 10.22141/2224-0551.15.6.2020.215525
Резюме. Актуальшсть. У nepiod полтичних та eK0H0Mi4Hux змш, тривалих военних дш в Украгт виникла низка i мeдикo-eкoлoгiчних проблем, ят становлять загрозу здоров'ю piзних груп населення, в першу чергу di-тей, стан здоров'я яких е одтею з найгострших сощальних проблем в Украгт. Мета: проведення ретроспективного аналiзу надання первинног медичног допомоги дитячому населенню Украгни за перюд 1990—2018 рр. Mamepiam та методи. У статтi наведено дат ретроспективного аналiзу надання первинног медичног допомоги дитячому населенню Украгни за перод 1990—2018 рр. за даними державног i галузевог статистики. Застосовано методи системного тдходу, статистичну обробку матepiалу, використання гpафiчних зобра-жень. Результати. Проведений аналiз показав, що змгни в ланщ первинног медичног допомоги дтям зумовлет станом дeмoгpафiчнoг ситуащг в крагт та реформуванням галу^Л охорони здоров'я. Встановлено, що за роки сувepeннoстi в Украгт збережена доступтсть медичних послуг дтям на первинному piвнi (11,6 вiдвiдування на 1 дитину на рш), гх профшактична спрямоватсть, достатне охоплення лкуванням дтей в умовах денних стацioнаpiв, повнота виявлення патологи при профшактичних оглядах, забезпечено позитивну динамку грудного вигодовування немовлят. Висновки. В умовах реформування галу^Л охорони здоров'я, розвитку та впрова-дження нових медико-оргатзацшних технологш, з одного боку, i дефщиту фахiвцiв neдiатpичнoгo профшю — з шшого, прийнятною е комбшована модель ствпращ Ымейних лiкаpiв i neдiатpiв. Охорона здоров'я дтей мае бути визначена як пршритетний напрямок для забезпечення ефективного фшансування щег важливог галу^Л медицини, посилення уваги до вiдтвopeння населення та збереження здоров 'я поколшня, що народжуеться. На цьому шляху розробка та впровадження державного плану дт «Здоров'я дтей — старт на все життя» буде суттевим внескому покращення дeмoгpафiчнoг ситуацп в крагт та здоров'я дитячого населення. Ключовi слова: дти; первинна медична допомога; грудне вигодовування; профыактичш огляди
Вступ
У перюд полгтичних та eK0H0Mi4H^ змш, тривалих военних дай в Укра!ш виникла низка i медико-еколо-пчних проблем, яю становлять загрозу здоров'ю рiзних груп населення, в першу чергу дггей. А здоров'я дггей — це майбутне наци i найважливший ресурс будь-якого сусптьства [1, 2]. Особливого значення стан здоров'я дггей набувае в перюд несприятливо! демографiчно! ситуаци, оскшьки !х стан здоров'я е тим шдГрунтям, вщ якого залежить сучасне та майбутне кра!ни, ll наць ональний розвиток i безпека. Зараз стан здоров'я дггей
е одшею з найгострших сощальних проблем в Укра!ш, оскшьки мае сталу тенденщею до зростання патолопч-них уражень, хрошчних захворювань, полюиндромних сташв, нових видгв патологи та швалиносл [3—6, 18]. Така ситуащя потребуе полшшення якост та пдвищен-ня ефективност медично! допомоги [7].
Серед сшввиносно! ди факторiв, що впливають на формування та змщнення здоров'я дггей, вагоме значення мае органiзацiя базово! первинно! медико-са-нггарно! допомоги (ПМСД). Концепщя державно! полггаки щодо реформування ПМСД спрямована на
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Волосовець Олександр Петрович, член-кореспондент НАМН Укра'1'ни, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атрГГ № 2, Нацюнальний медичний ушверситет ¡мен1 О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки'в, 01601, Укра'на; e-mail: volosovec@ukr.net
For correspondence: Oleksander Volosovets, MD, PhD, Professor, Head at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: volosovec@ukr.net
Full list of author information is available at the end of the article.
повсюдне впровадження iнститугу шмейно! медицини. Передбачаеться, що впровадження ще! моделi дасть змогу переорieнтувати лiкаря з конкретно! хвороби на пацieнта (дитину), забезпечити профилактику, ранне виявлення та своечасне лкування патологiчних станiв, мiнiмiзувати сощальш витрати [6—8].
Безперечно, модель медико-сощально! допомоги дiтям на амбулаторно-полiклiнiчному рiвнi повинна спиратися на мiжнародний i вiтчизняний досвiд. У крашах бвропи надання ПМСД дiтям здiйснюeться за трьома моделями:
— лiкар-педiатр як первинна ланка надання медично! допомоги дiтям (35 %);
— лшар загально! практики виконуе функци первинно! ланки, а лiкар-педiатр е консультантом (18 %);
— комбшована система, що Грунтуеться на перель чених моделях (47 %).
Серед 34 кра!н бвропи в 12 систему первинно! медично! допомоги дiтям органiзовано як педiатричну, тобто лiкарем первинного контакту е лiкар-педiатр (I модель). До цих кра!н належать Iспанiя, Грецiя, Чехiя, Словаччина, Болгарiя, Копр, Словенiя, Литва, Рошя, Укра!на та iншi. У 16 кра!нах бвропи функцiонуe комбшована система (III модель) надання медично! допомоги дiтям (Франщя, Португалiя, Нiмеччина, Швей-царiя, Бельпя, Польща, Угорщина, ^алОя, Туреччина, Латвiя, Естонiя, Швецiя, Австрiя та ш.). Лише в 6 кра!-нах бвропи первинну медичну допомогу дотям надають лiкарi загально! практики (II модель), зокрема у Вели-кш Британо!, Iрландi!, Дани, Нiдерландах, Норвеги, Фiнляндi!.
При цьому первинну медичну допомогу надають лiкарi-педiатри в половинi кра!н бвропи понад 90 % дь тей вiком до 2 роив, у переважнiй бiльшостi кра!н бС, за винятком Шмеччини, Бельги, !рланди та Францо!, дiтям до 6 рiчного вiку [9—11]. Недолiками дшчих систем ПМСД дiтям у багатьох кра!нах бвропи е пробле-ми доступу дитячого населення до медико-саштарно! i спещалОзовано! допомоги, розрив мiж амбулаторною i стацiонарною ланками медично! допомоги.
У цолому в низщ кра!н бС надання медично! допомоги шмейним лiкарем не приймаеться у зв'язку з водзначеними негативним наслiдками Г! впровадження, зокрема подвищення рiвня дитячо! смертносп в Голланди, збiльшення показникiв дитячо! захворюва-ностi та смертностi в Латви. У Великобритани пiсля за-провадження медично! допомоги сiмейними лшарями вакцинопрофiлактика дитячого населення визнана неефективною. У США з 1997 р. зменшився iнтерес до вибору лшаря шмейно! практики, а кiлькiсть педiатрiв збiльшилась упродовж останнiх роков у 5 разiв. Те саме водбуваеться в Канадi, Нiмеччинi, збiльшуeться подготовка педiатрiв i здiйснюeться поступовий переход до педОатрично! моделi надання амбулаторно-полОклшОч-но! допомоги [9, 12].
В умовах нових технологш i нових форм оргашзаци медично! галузО, з одного боку, i дефщиту фахiвцiв пе-дiатричного профiлю — з шшого, прийнятною е комбшована модель сшвпращ сiмейних лiкарiв i педiатрiв. На думку водомих спещалютОв-медикОв, у мiстах Укра!-
ни та населених пунктах зi значною чисельнiстю дитячого населення доцольно зберегти педiатричну систему, а в стьськш мiсцевостi залишити комбiновану систему надання медично! допомоги дотям у первиннш ланцi охорони здоров'я [6, 7, 13, 14].
Матерiали та методи
Проведено ретроспективний аналОз надання первинно! медично! допомоги дитячому населенню Укра-!ни за перюд 1991—2018 рр. за даними державно! О га-лузево! статистики. Застосовано методи: системного подходу, статистичний, графОчного зображення.
Результати та обговорення
Скорочення водтворювального потенщалу населення Укра!ни зумовило зменшення чисельност до-тей вшом вод 0 до 17 роыв Оз 13 305,0 тис. у 1990 р. до 11 116,0 тис. у 2000 р. О 7579,7 тис. у 2018 р. Чисельшсть дитячого населення щороку зменшуеться як унаслодок низького рОвня народжуваноста (щорОчно 17 роков ви-повнюеться большш колькостО дотей, шж !х народжу-еться), так О мОграцшних процесОв. Негативно тенденци щодо чисельностО дитячого населення зберОгаються на тлО все ще незадовОльних показниыв !х здоров'я.
Незважаючи на переорОентацш перинатально! служби на медико-органОзацОйнО технологи з доведе-ною ефективнОстю, впровадження регюналОзаци перинатально! допомоги, стан здоров'я новонароджених за показником шдексу здоров'я новонароджених пОсля пОдйомно! тенденци з 79,1 % у 2000 р. до 85,5 % у 2013 р. мае негативну тенденцш — з 85,3 % у 2014 р. до 83,44 % у 2018 р., О зараз майже кожна шоста дитина народжу-еться з водхиленнями у здоров'!.
Визначальним як у загальному розвитку дитини, так О у формуванш И здоров'я е перший рОк життя, що характеризуеться особливо високими темпами фОзич-ного, нервово-психОчного розвитку, функцюнального дозрОвання органОв О систем. Встановлено, що на пер-шому роцО життя Остотний вплив на стан здоров'я ма-ють як бюлопчш чинники (перебОг вагОтностО, здоров'я батьыв, фОзОологОчна зрОлОсть та Он.), так О впровадження доказових медико-оргашзацшних технологш. Незважаючи на переорОентацш сфери охорони здоров'я на первинну медико-саногарну допомогу, широке впровадження в дОяльнють закладОв охорони здоров'я су-часних перинатальних технологОй, виключно грудного вигодовування, захворюванОсть дОтей вшом до одного року за перюд 1991—2018 рр. залишаеться високою з нелшшною динамОкою — 1415,1 на 1000 дОтей, яы до-сягли одного року життя, у 1991 р., 2018,1 — у 2000 р., 1591,9 — у 2010 р., 1429,2 — у 2015 р., 1414,51 — у 2018 р.
З огляду на те, що в Укра!ш функцюнуе комплексна система профолактики, спрямована на зменшення ризику формування змш стану здоров'я дОтей, впрова-джуеться система корекци О подтримки !х здоров'я через систему первинно! медико-саштарно! допомоги, по-ширенОсть та захворюванОсть загально! популяцО! дОтей (вОд народження до 17 рокОв) протягом усОх рокОв спо-стереження зростае. У зв'язку з переходом дОтей вшом вод 14 до 17 роив под нагляд закладОв охорони здоров'я
педiатричноï служби данi державно!' статистики да-ють можливiсть здiйснити аналiз захворюваност дiтей вком 0—17 роыв лише з 2003 року, тому що за 1990— 2002 рр. враховувалися даш захворюваностi дiтей вiком до 14 роив. За перюд 1990—2000 рр. рiвень поширенос-тi хвороб зрю i3 1433,3 на 1000 дггей вiком до 14 роыв до 1621,4. За цей же перюд захворюванють зросла з 1070,0 до 1200,26 на 1000 дггей вщповщного вку. Динамка за-хворюваност та поширеност хвороб серед популяцй' дггей вком до 17 роыв мала нелшшний характер — захворюванють зросла з 1174,5 у 2003 р. до 1454,9 у 2010 р. гз подальшим зниженням до 1385,5 у 2015 р., до 1291,7 у 2017 р., а поширенють хвороб, вгдповгдно, з 1694,6 до 1998,3; 1742,3 та 1747,7.
Упродовж останшх роив в умовах реформування сфери охорони здоров'я амбулаторно-полгклшгчна до-помога дитячому населенню надаеться за дтьничним принципом — дтьничним педгатром або шмейним лг-карем, i забезпечення якостг та доступностг медичних послуг на цьому етапг можливе лише при достатньому забезпеченш дитячого населення дгльничними педг-атрами та шмейними лгкарями. За даними державно! статистики, кглькгсть дгльничних педгатргв мгських дгльниць зменшилася з 8720 у 1990 р. до 8271 у 2000 р., 5291 — у 2010 р., 3684 — у 2014 р., 3178 — у 2018 р., а забезпеченють ними коливалася вгд з 0,79 на 1000 дггей до 1,1; 0,65; 0,49 та 0,42 вгдповгдно. Кльысть лгкаргв загально! практики — шмейних лгкаргв збтьшилася з 8061 у 2008 р., 8621 — у 2010 р., 12 334 — у 2014 р. до 14 137 — у 2018 р. На жаль, сучасш форми державно! г галузево! статистики не дають змоги оцгнити охоплен-ня посгмейним обслуговуванням дитячого населення як у цглому, так г за вковими трупами.
Загалом кадровий дефгцит, який сьогоднг склався в Укра!ш, викликаний мгграцгйними процесами, зрос-таючою сощальною мобтьнютю медиыв, ргвнем за-робггао! плати, що не задовольняе спещалютгв, вгдсут-нютю достатнього обсягу програм сощального захисту медпращвниыв. Педгатричнг спецгальностг сьогоднг входять до групи високого кадрового дефгциту.
При зменшеннг чисельностг дитячого населення за останнг роки скоротилася кглькгсть закладгв охорони здоров'я та структурних шдроздшв, що надають до-госпгтальну допомогу дитячому населенню при ргз-носпрямовангй тенденци'. Так, ыльысть самостшних
дитячих полгклгнгк збтьшилася з 29 у 1990 р. до 48 у 2010 р. з подальшим зменшенням до 28 у 2018 р. Ана-логгчна тенденцгя характерна для динамгки кглькостг дитячих шфекцшних та ортопедо-травматолопчних кабгнетгв. При цьому ыльысть дитячих вгддглень (ка-бгнетгв), кабгнетгв лкувально! фгзкультури поступово зменшувалась (табл. 1).
Щ змгни зумовленг як зменшенням чисельностг дитячого населення, так г основними стратеггчними напрямами розвитку служби охорони здоров'я матерг та дитини, зокрема, гнтенсивним розвитком системи охорони здоров'я, передачею педгатричнгй службг ме-дичного обслуговування дгтей пгдлгткового вгку, пе-реоргентацгею ПМСД на засади загально! практики/ шмейно! медицини (ЗП/СМ), впровадженням стацю-нарозамгнних форм медично! допомоги.
Мониторинг основних показниыв дгяльностг педг-атрично! служби свгдчить про збереження доступностг та профтактично! спрямованостг первинно! медично! допомоги дгтям. Об'ективним критергем доступностг медично! допомоги дитячому населенню е частота вгд-вгдувань лгкаргв в амбулаторно-полктшчних закладах та вдома. За даними мониторингу, сумарна ыльысть вгдвгдувань лгкаргв (на прийомг та вдома) дгтьми вком 0—17 роив (включаючи вгдвгдування до стоматологгв та зубних лгкаргв) у 1990—2000 рр. становила 9,5—10 на 1 дитину на ргк, частота звернень дггей з приводу про-фглактичних оглядгв — 36—37 % [11]. Характерно, що цг показники вдаеться примножувати, незважаючи на зниження народжуваностг та зменшення частки да-тей раннього вгку, якг потребують бгльш гнтенсивно-го нагляду. Так, ыльысть вгдвгдувань дпъми у 2018 р. становила 82 274 912, зокрема в умовах закладгв ам-булаторно-полкшшчно! допомоги — 74 249 931 i на дому — 8 024 981. Середня ыльысть вгдвгдувань лгкаргв у ргк на одну дитину загалом у 2018 р. становила 11,6 при оргентовно нормативному показнику 11,3 з дис-пропорцгею його вгд 7,88 у Закарпатськгй, 9,44 у Ки-!всьый, 9,61 у Вшницьый, 9,83 у Волинсьый до 14,92 у Терноптьсьый, 14,6 у Харывсьый, 14,9 у Херсонсьый областях (табл. 2).
Одшею з важливих ланок профтактично! роботи первинно! медично! допомоги дгтям i запорукою до-сягнення найвищого ргвня фгзичного здоров'я е розви-ток немовлят i забезпечення грудного вигодовування.
Таблиця 1. Динамка мереж! заклад'в (структурнихпiдроздiлiв) охорони здоров'я, яю надають догосптальну медичну допомогу дитячому населенню (1990-2018 рр.)
Найменування закладiв 1990 2000 2010 2015 2016 2017 2018
Самостшш дт^ полiклiнiки 29 42 48 28 + 1КДЦ 28 + 1 КДЦ 28 + 1 КДЦ 27 + 1КДЦ
Дитячi спецiалiзованi в^лення в закладах, як надають амбулатор-но-полiклiнiчну допомогу: шфекцш-Hi кабiнети 244 289 302 204 197 202 201
— ортопедо-травматолопчн НД 294 315 216 211 209 203
— дитячi ^ддтення, кабiнети) 3532 3282 2437 1044 1026 1035 1048
— лтувально'| фiзкультури 383 375 328 218 207 207 202
Примтки: НД — немае даних; КДЦ — кл1н1ко-д1агностичний центр.
За даними надшних дослiджень, винятково грудне вигодовування суттево впливае на формування та збе-реження здоров'я дггей. Тому тдтримка грудного вигодовування стала головним напрямком Глобально! стратеги щодо годування дiтей грудного та раннього вшу, прийнято! 55-ю Всесвггаьою асамблеею ВООЗ у 2002 р. в Женевь
Демонструючи вщповщальнють i послiдовнiсть у виконаннi мiжнародних зобов'язань, Укра!на тдтри-мала та приедналась до виконання Глобально! стратеги щодо вигодовування грудних дггей та дггей раннього вшу, а також вщповщних подальших резолюцiй все-свгтшх асамблей охорони здоров'я з цих питань[15].
За даними офiцiйно! статистики МОЗ Укра!ни, вщ-значаеться достатня частота грудного вигодовування — частка дггей, яы заынчили грудне вигодовування у три мюящ, становила у 1990 р. 47,3 %, у 2000 р. — 50,1 %, у 2011 р. — 27,5 %, у 2014 р. — 27,30 % i у 2018 р. — 27,49 % (вщношення шаншв (ВШ) iз 95% довiрчим ш-тервалом (Д1) — 0,41 (041—0,42)), а частка дггей, яы закшчили грудне вигодовування у 6 мюящв — 70,0; 61,5; 52,6; 54,91 i 56,19 % вщповщно, ВШ з 95 % Д1 — 0,55 (0,55—0,56). При цьому у 2018 р. понад 35 % дггей закш-
чили грудне вигодовування у 3-мюячному вщ в Закар-патськш, Харывсьый, Одеськш та Ки!вськiй областях, а понад 65 % немовлят першого року закончили грудне вигодовування у 6 мюящв (Сумська, Волинська, Черкаська i Черншвська областi). Достатньо активно проводилася робота щодо забезпечення грудного вигодовування немовлят лише у Житомирсьый обласп, де закончило грудне вигодовування у 3 мюящ 16,17 %, а у 6 мюящв — 35,6 % (рис. 1).
Водночас вибiрковi дослщження, проведет раш-ше, виявили вищi, нiж за даними МОЗ Укра!ни, показ-ники. Слд зазначити, що данi державно! статистики не включають рекомендованих ВООЗ i необхщних для розробки стратеги охорони здоров'я дггей показниыв щодо частоти винятково грудного вигодовування при виписщ немовлят з пологового стащонару, у вщ 6 мь сящв та охоплення грудним вигодовуванням дггей, яы досягли одного року життя. Реально вплинути на об-сяги охоплення дггей грудним вигодовуванням та його тривалють можна шляхом бтьш повного впроваджен-ня сумiсного перебування матерi та дитини, раннього прикладання новонародженого до грудей матерi та ви-нятково грудного вигодовування.
Таблиця 2. Характеристика вщвщувань дитячим населенням л'кар'в в амбулаторно-пол1кл1н1чних закладах та вдома (включаючи вщвщування стоматолопв та зубнихлШар'ш, 2018 р.)
Репони,облает Ктьмсть вiдвiдувань на 1 дитину Ктьмсть вщвщувань лiкарiв на 1 дитину Кшьмсть вщвщувань на 1 дитину вдома
Украша 11,60 10,47 1,13
Вшницька 9,61 8,95 0,66
Волинська 9,83 8,90 0,93
Днтропетровська 11,17 9,91 1,26
Донецька 10,13 9,18 0,94
Житомирська 12,65 11,74 0,91
Закарпатська 7,89 6,84 1,05
Запорiзька 11,93 10,86 1,07
lвано-Франкiвська 11,57 10,04 1,53
Кшвська 9,44 8,57 0,87
Кiровоградська 11,66 10,74 0,93
Луганська 13,52 12,43 1,09
Львiвська 10,99 9,65 1,34
Микола'|вська 13,40 12,37 1,02
Одеська 11,24 10,05 1,19
Полтавська 13,47 12,32 1,15
Рiвненська 10,56 9,74 0,82
Сумська 12,39 11,76 0,63
Терноптьська 14,23 12,31 1,92
Харкiвська 14,59 13,30 1,30
Херсонська 14,92 13,41 1,51
Хмельницька 12,24 11,35 0,89
Черкаська 11,48 10,79 0,69
Чершвецька 12,47 11,05 1,43
Чернiгiвська 12,04 11,31 0,72
м. Ки1в 11,70 10,23 1,47
Важливим компонентом амбулаторно! допомоги дитячому населенню е проведення профiлактичних оглядiв дггей як своерiдного барометра стану здоров'я населення i водночас дiевого показника д1агностично! спроможностi системи охорони здоров'я, зокрема, и первинно! ланки, на плечi яко! лягае основний тягар профтактично! роботи.
Профiлактичнi огляди — система заходiв, спрямо-ваних на виявлення раншх стадiй захворювань, коли вони ще не проявилися, а також своечасна лкувально-профiлактична робота щодо збереження i змiцнення здоров'я. Перюдичнють i технологiя проведення про-фiлактичних оглядiв регламентованi наказами МОЗ Укра!ни вiд 20.03.2008 р. № 149 «Клшчний протокол медичного огляду за здоровою дитиною до 3 роыв» та вiд 16.08.2010 р. № 682 «Про здшснення медичного об-слуговування учнiв». На вщмшу вiд попередньо! системи профтактичних оглядiв дiтей останнiми роками
вигодовування немовлят на р1зних територ1ях Укра/ни у 2018 р. (закнчили грудне вигодовування, %)
зменшено частоту обов'язкових лабораторних аналiзiв кров1, сеч1, калу, оглядiв спецiалiстами педiатричного профiлю; введено щорiчну перевiрку гостроти зору, слуху, постави та плантографГ!; передбачено розмежу-вання долiкарського та лiкарського етатв, присутнiсть батькiв або iнших законних представниыв при прове-деннi профтактичного огляду, можливiсть проведення обов'язкових медичних профтактичних оглядiв учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв, розташованих у сiльськiй мюцевоста, медичними працiвниками респу-блiканських, обласних, центральних районних, м1сь-ких л1карень, що забезпечують медичну допомогу да-тям, на базi територiальних закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ) 11—111 рiвнiв надання медично! допомоги за на-явностi в них умов для виконання ще! роботи.
За даними державно! статистики, упродовж остан-шх рок1в повнота охоплення профiлактичними огляда-ми дiтей в1ком 0—17 роив, як1 перебували п1д наглядом ЗОЗ, була достатньою, i в 1997 р. по Укра!ш становила 95,2 %, у 2000 р. — 98,6 %, у 2010 р. — 98,3 %, у 2014 р. — 97,76 %, у 2018 р. — 97,96 %. При цьому повне охоплення профтактичними оглядами дггей забезпечено у Во-линськш, Полтавськгй г Харывськш областях. Лише у Льв1вськ1й, Сумськш областях та м. Киев1 охоплення профтактичними оглядами дитячого населення було недостатшм — 91,55; 93,54 та 95,58 % в1дпов1дно.
За даними профтактичних огляд1в вгдзначаеться р1зноспрямована динам1ка патолог1чно! ураженост1 д1тей при вс1х станах, як1 досл1джувалися. В цглому за пер1од суверенност1 Укра!ни мала тенденцш до зни-ження лише частота дггей з1 зниженням слуху з 2,0 на 1000 оглянутих дггей у 1990 р. до 1,73 у 2018 р., при максимальному значенш показника 2,3 у 2000 р. Найбгльш високими були темпи приросту частоти дггей з1 скол1-озом — 82,62 %, порушенням постави — 39,1 %, дещо нижчими — з дефектами мовлення (13,46 %), зниженням гостроти зору (4,48 %) (рис. 2).
Як 1 в попередш роки, у 2018 рощ частота окремих вид1в виявлено! патологи також суттево коливалася в
ю
1990 2000 2010 2015 2018
□ Зниження гостроти зору ИПорушення постави ИДефекти мовлення
□ Сколюз □ Зниження гостроти слуху
Рисунок 2. Результати профтактичних огляд1в дтей вком 0-17 роюв за 1990-2018 р.
(на 1000 оглянутих)
po3pi3i регюшв: зниження гостроти слуху — вгд 1,04 на 1000 оглянутих у Луганськш, 1,16 у Херсонськш областях, 1,13 у м. Khcbî до > 2,3 у Сумськш, 1вано-Франив-ськiй, Рiвнeнськiй областях; гостроти зору — вгд 32,4— 36,79 у Чepнiвeцькiй, Вoлинськiй та Одеськш до > 60,0 у Кшвськш, Юровоградськш, Луганськiй областях; дефектами мовлення — з 10,94—12,79 у Вшницькш, Львiвськiй, Чepнiвeцькiй та Одеськш областях до 31,36 у Чернтвськш, 27,04 у Полтавськш областях; сколю-зу — вiд менше шж 10,0 у Хepсoнськiй, Чepнiгiвськiй, Львiвськiй i Микoлаïвськiй областях до 23,6 у Полтавськш, 20,45 у Вшницькш областях; порушення по-стави — вгд 21,01 у Чершвецькш, 23,82 у Львiвськiй до 83,53 у Кшвськш, 46,78 у Рiвнeнськiй i 45,86 у Сумськш областях. Значш коливання виявлено!' при профглак-тичних оглядах патологй' у дггей потребують додатко-вого вивчення ix причин профгльними спeцiалiстами (табл. 3).
На розвиток патологй' суттево впливають умови перебування дiтeй у дошкгльних i загальнooсвiтнix навчальних закладах. За даними проведеного науков-цями Украш ситуацiйнoгo аналiзу системи надання медично!' допомоги дп\ям шкшьного вшу, уже в першо-му класi дiагнoстуються вiдxилeння з боку опорно-ру-хового апарату у 77 % школярГв; носоглотки — у 25 %; нервово!' системи — у 30 %; оргашв травлення — у 30 %; алерпчш прояви — у 25 %, а за перюд перебування в
школГ частота зниження гостроти зору зростае у 1,5 раза; порушення постави — у 1,5 раза; поширенють за-хворювань оргашв травлення — у 1,4 раза; хвороб ендо-кринно1 системи — у 2,6 раза [16].
В основГ катастрофГчного попршення здоров'я ле-жить цглий комплекс сощально-економГчних причин, серед яких не останню роль вщграють недосконалють сучасно!' системи медичного забезпечення дггей та шд-лптав; попршення якост харчування; техногенш пере-вантаження через промислове забруднення навколиш-нього середовища; зменшення обсягу профглактичних програм в амбулаторно-полГкшшчнш ланщ охорони здоров'я; зростання стресових ситуацш у повсякден-ному житт дггей; недосконалють системи психолого-педагопчно!' пгдтримки школярГв i дггей дошкольного та раннього вшу Гз сощально неблагополучних шмей; вгдсутнють ефективних освгтшх програм, спрямованих на формування у дггей культури здоров'я, що сприяють ix гармоншному розвитку.
До збгльшення рГзних видГв патологй' у дггей при-зводить i реформування школьного навчання без ура-хування стану здоров'я школярГв. Навчальний процес зазнае суттево'1' штенсифшацй' внаслгдок оновлення форм i методГв навчання, техшчного переоснащення шкгл, створення нових моделей загальноосвгтшх шкгл i навчально-виховних комплекшв. Водночас навчальна дГяльнють не адаптуеться до особливостей розвитку i
Таблиця 3. Рег1ональн1 особливост виявлення патологи в дтей у 2018 р. (на 1000 оглянутих)
Найменуван-ня репону, облает Повнота охоплення профшактични-ми оглядами Кшьмсть виявлених дггей
3i зниженням гостроти слуху 3i зниженням гостроти зору З дефектами мовлення 3i сколюзом З порушен-ням постави
yupaÏHa 97,96 1,73 46,46 17,36 14,63 37,77
Вiнницька 98,95 2,27 45,53 10,94 20,45 43,42
Волинська 100,00 1,49 36,09 15,02 10,29 31,32
1вано-Франшв-ська 99,97 2,81 45,39 14,20 14,87 37,37
КиÏвська 99,68 1,86 70,16 16,77 19,43 83,53
Шровоград-ська 99,79 2,22 63,92 21,96 10,00 44,81
Луганська 96,05 1,04 60,59 22,73 16,72 32,82
Львiвська 91,59 0,95 33,64 11,36 9,09 23,82
МиколаÏвська 99,31 2,19 41,74 22,68 9,14 28,27
Одеська 96,86 1,61 36,79 12,79 11,64 32,81
Полтавська 100,00 1,96 54,79 27,04 23,60 42,37
Рiвненська 99,69 2,46 56,97 22,39 14,07 46,78
Сумська 93,54 2,99 54,91 21,99 17,32 45,86
Терноптьська 99,96 1,61 50,68 16,82 15,52 43,06
Харшвська 100,00 1,71 56,39 18,52 17,82 34,57
Херсонська 98,57 1,16 51,96 36,18 7,75 38,95
Хмельницька 99,92 1,71 57,07 16,94 14,77 38,67
Черкаська 99,89 2,23 40,71 23,98 18,65 37,56
Чершвецька 99,62 1,72 32,40 12,55 11,88 21,01
Чершпвська 97,39 1,80 46,94 31,36 7,65 37,76
м. КиÏв 95,58 1,13 41,70 13,55 10,30 42,30
стану здоров'я сучасних школярiв, педагоги мають не-достатню пiдготовку з питань збереження i змiцнення здоров'я вихованщв, все ще зберiгаeться пасивна реак-цiя сiм'ï i самих дггей щодо власного здоров'я.
Згiдно з даними мониторингу профiлактичних огля-дав, за перiод перебування дiтей у дошыльних закладах i школах у них зменшуеться лише частота дефекпв мови, але значно зростае частота шшо1 патологй': ско-люзГв — у 21,6 раза, порушень постави — у 6,8, зниження гостроти зору — у 4,2, слуху — у 2,8 раза (рис. 3).
Високий рiвень поширеност захворювань i вияв-лено1 патологй' серед дiтей вказуе на необхщшсть по-силення як профтактичних заходiв, спрямованих на запобiгання виникненню патологй' у дiтей, так i ме-дико-сощально1 допомоги, впровадження сучасних ефективних i водночас низьковитратних медико-ор-гашзацшних технологiй, що передбачено проектом Концепцй' сощально1 педiатрiï (комплексно!' медико-сощально!' реабiлiтацiï дiтей з обмеженнями життеда-яльносп).
Профiлактична спрямованiсть педiатричноï служби оцiнюeться i за даними охоплення дггей специфiчною iмунопрофiлактикою. Широкомасштабна реатзащя програм iмунiзацiï за останш 30 роыв дае змогу досягти значних устхГв, яы впливають на питому вагу шфек-цшних захворювань у структурГ дитячо!' смертностi.
Зараз доведено значний економiчний ефект специ-фГчно!' iмунопрофiлактики. Так, дослiдження, проведе-ш в 11 крашах Захтно!' бвропи, показали, що вартiсть лГкування одного випадку захворювання на ыр стано-вить 209—480 евро, тодГ як витрати на вакцинацш про-ти кору i контроль — 0,17—0,97 евро на людину.
За даними надшних дослгджень, виражений ет-демГчний ефект вгдзначаеться лише при охопленш щепленнями не менше шж 95 % населення. Вагоме значення мае i своечасшсть Гмушзацй', що оцшюеть-ся за показником охоплення вакцинащею у визначеш календарем профтактичних щеплень термши. Тому Законом Украши «Про затвердження Загальнодер-жавно!' програми Гмунопрофглактики та захисту насе-
лення вгд шфекцшних хвороб на 2009—2015 роки» вгд 21.10.2009 р. № 1658-VI визначено забезпечення не менше шж 95% охоплення профтактичними щепленнями дггей до 1 року проти дифтерй', правця, кашлюку, гемофтьно!' шфекцй' типу b, дифтерй', правця, кашлюку, полюмГелпу, БЦЖ, кору, краснухи, гепатиту B.
В Укрш'ш, починаючи з 1990 р., показник охоплення дггей, яы досягли одного року, первинною вакцинащею проти туберкульозу, дифтерй', кашлюку, правця, гепатиту, полюмГелпу, перевищував середнш по крашах бвропейського репону ВООЗ i становив 98,0— 99,0 %; було досягнуто достатньо напружений рГвень популяцшного Гмунгтету, що сприяло стримуванню поширення шфекцшних хвороб. Однак, починаючи з 2008 р., ш позицй' були втрачеш, й у 2017 р. охоплення дггей вакцинащею БЦЖ знизилося до 89,0 %, АКДП — 48,2 %, проти полюмГелпу — 59,5 %, проти гепатиту В — 79,6 % [17]. Така ситуащя зумовлена не послаблен-ням дГяльносп ЗОЗ, а неповним i неримчним забез-печенням Гмунобюлопчними препаратами за рахунок державного бюджету.
Внаслгдок накопичення значного невакцинованого прошарку серед населення (у 2016 р. вакцинацш проти кору отримали лише 45,5 % дггей, ревакцинацш — 30,2 %) в Укра'1'ш склалася складна ешдемГчна ситуащя щодо захворюваност на ыр i черговий прогнозований ешдемГчний шдйом захворюваност на ыр, починаючи з 2017 р., суттево вгдрГзнявся вгд минулих роыв. У Ш роки захворювашсть зростала у десятки i сотш разГв. Загалом у 2018 р. на ыр захворгла 54 481 особа (20 204 дорослГ та 34 277 дггей). Серед тих, хто захворГв, 70 % — це не вакциноваш. Випадки кору були зафшсоваш по всш Укрш'ш [18]. Починаючи з 2017 р., поступово ситуащя з вакцинащею проти кору почала покращувати-ся, i охоплення щепленням проти кору в складГ ком-бшовано!' вакцини (ыр, паротит, краснуха) станом на ынець 2018 р. досягло 90 %.
Водночас збериаеться низьке охоплення профглак-тичним щепленням шшими вакцинами. Зокрема, станом на 1 шчня 2019 року, охоплення щепленням про-
70 60 50 40 30 20 10 0
56,02
58,09
30,46
2,24
Дефекти мовлення
30,86
1,5
Сколюз
8,22
0,91 2,13
Порушення постави Зниження гостроти
слуху
□ Д™ дошкшьного BiKy ^ти, переданi тд нагляд полiклiнiк для дорослих
13,15
Зниження гостроти зору
Рисунок 3. Частота виявленоï патологй у д '/тей дошкшьного BiKy та тих, як переданi пд нагляд пол^нк для дорослих, у 2018 р. (на 1000 оглянутих)
ти кашлюку, дифтерй', правця становило менше 70 %, BipycHoro гепатиту В — 65 %, гемофтьно!' шфекщ! — трохи бiльше — 50 %, пoлioмieлiтoм — 70 %. Щ данi cвiдчать про потенцшний ризик виникнення cпалахiв цих шфекцш, особливу загрозу являють мoжливi спа-лахи пoлioмieлiтy та дифтерй' [19].
Важливою складовою дiяльнocтi закладiв первинно! медично! допомоги e opганiзацiя лшувально-д!агнос-тично!' роботи. Неoбхiднicть посилення медико-сощ-ально!' допомоги, впровадження сучасних ефективних i водночас низьковитратних медикo-opганiзацiйних технологш зумовлена високим piвнем пoшиpенocтi за-хворювань серед дiтей та !'х швалщизащ!.
Загальновизнано, що на амбулаторну ланку ЗОЗ припадае близько 80 % медично! допомоги населенню. У педiатpичнiй cлyжбi ця частка значно вища, оскшь-ки cтацioнаpним л!куванням охоплюеться протягом ocтаннiх poкiв лише 11,4—11,7 % випадив хвороб, а в амбулаторних умовах — 88,6—88,3 %.
З позици клшшо-економ!чно!' доцтьносп надан-ня медично! допомоги хворим е лшування в умовах денних cтацioнаpiв, як! зараз е одшею iз вcеcвiтньo визнаних cтацioнаpoзамiнних форм медичного забез-печення.
За даними заpyбiжних i впчизняних автopiв, в умовах денних cтацioнаpiв може бути пролшовано понад 30 % хворих, як! потребують cтацioнаpнoгo лiкyвання. За перюд 1997—2018 pp. забезпеченють л!жками денних стащонар!в для дггей збтьшилася у 3,7 раза — з 1,9 на 10 тис. дитячого населення до 7,02 (3,9 у 2000 р.; 8,1 у 2010 р.; 6,6 у 2015 p. i 7,02 у 2018 р.).
У 2018 р. в ушх репонах Укра!'ни розгорнуто 4976 ль жок денних стащонар!в, на яких пролшовано 20,5 тис. дггей, що становить 28,8 на 1000 дитячого населення з
коливанням у розрiзi репошв вщ 7,7 у Кшвськш, 13,4 в Одеськш до 64,8 у Черншвськш, 70,2 у Тернопть-ськш областях, а забезпеченiсть ними становила 7,02 на 10 тис. дитячого населення i коливалася вщ 2,17— 3,3 у Кшвськш, Рiвненськiй, Iвано-Франкiвськiй, до 11,07—15,04 у Харывськш, Луганськiй, Чернiгiвськiй та Чершвецькш областях (рис. 4).
Сучаснi форми державно! статистики не дають змо-ги повною мiрою оцiнити штенсивнють роботи лiжок денних стацiонарiв. Однак навпъ за показником се-редньо! кiлькостi пролiкованих за рiк на одному лiжку (41,18 в цтому по Укра!нi) можна вважати штенсив-ною роботу лiжок денних стацiонарiв у переважнiй бiльшостi регiонiв i такою, що потребуе посилення (менше шж 25), — лише у Луганськш (15,17), Доне-цькiй (20,98), Сумськш (23,49) та Полтавськiй (24,74) областях.
Фшансування медицини зараз здiйснюеться за принципом прюритетносп напрямкiв згiдно з рефор-муванням медицини в кра!ш. На 2019 рiк зведений бюджет на охорону здоров'я в 2019 р. становить 95,8 млрд грн, що на 10 % бтьше, шж у 2018 рощ. Прюритетним напрямком е реформа первинно! медично! допомоги; бюджет на оплату послуг первинно! медично! допо-моги за програмою медичних гарантш Нащонально! служби здоров'я становить 15,3 млрд грн. Щ кошти включають оплату послуг за надання медично! допомоги жшкам та дгтям.
Висновки
При несприятливiй сощально-демограф1чнш, по-лiтичнiй i економiчнiй ситуаци в Укра!нi, тривалих военних дiях закладам первинно! медично! допомоги натомють вдалося забезпечити достатню доступнiсть
150,00 140,00 130,00 120,00 110,00 100,00 90,00 80,00 70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
Рисунок 4. Характеристика роботи денних стацiонарiв для дтей у 2018 р.
медично'1' допомоги дгтям, за даними вщвщувань лГка-рГв, досягти достатнього охоплення дггей втэм до 3 i 6 мюящв грудним вигодовуванням, зберегти високий показник охоплення профглактичними оглядами ди-тячого населення вшх вГкових груп при бгльш повному виявленш патологй' та достатне охоплення лкуванням дггей в умовах денних стацюнарГв.
В умовах нових технологш i нових форм оргашза-цй' медично!" галузГ, з одного боку, i дефщиту фахГвщв педГатричного профглю, з шшого, прийнятною е ком-бшована модель сшвпращ шмейних лГкарГв i педГатрГв. У мютах Укра'1'ни та населених пунктах зГ значною чи-сельнютю дитячого населення доцгльно зберегти пе-дГатричну систему, а в сгльськш мюцевост залишити комбшовану систему надання медично'1' допомоги дь тям у первиннш ланщ охорони здоров'я.
Охорона здоров'я дггей мае бути визначена як прю-ритетний напрямок для забезпечення ефективного фь нансування ще!' важдиво!' галузГ медицини, посилення уваги до вгдтворення населення та збереження здоров'я поколшня, що народжуеться. На цьому шляху розроб-ка та впровадження державного плану дш «Здоров'я да-тей — старт на все життя» буде суттевим внеском у по-кращення демографГчно!' ситуацй' в кра'1Ш та здоров'я дитячого населення.
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вгдсут-нють конфлкту штерешв та власно!' фшансово!' заць кавленосп при шдготовщ дано!' стат.
References
1. Healthy children are the best investment in the future! Available from: https://100spravok.ru/consulting/zdorovye-deti-luchshaja-investicija-v-buduxhee.html. Accessed: April 12, 2012. (in Russian).
2. Moiseynko RA, Dudina OO, Goyda NG. Analysis of incidence and prevalence of diseases among children in Ukraine for the 2011-2015period. SovremennayaPediatriya. 2017;(82):7-27. doi:10.15574/SP.2017.82.17. (in Ukrainian).
3. Antypkin YG, Reznichenko YG, Yartseva MA. The influence of environmental factors on the infants health. Perinatologiya i Pediatriya. 2012;(49):48-51. (in Russian).
4. Dudina OO, Slabkyj GO, Moisejenko RO, Pedan VB, Zhylka NJa, Bryn' GO, Ostashko SI. Situational analysis of the state of health care for children and adolescents in Ukraine. Part II. Ensuring the principle of social equity in the health of children and adolescents. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine. 2008;(2 Suppl):9-16. (in Ukrainian).
5. Antipkin YG, Volosovets OP, Maidannik VG, et al. Status of child population health - the future of the country (part 1). Zdorov'e rebenka. 2018;13(1):1-11. doi:10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059. (in Ukrainian).
6. Khvisyuk OM, Tsodikova OA, Rozhnov OO. How to maintain and improve outpatient care for children in the metropolis at the stage of reforming the industry. Problems of uninterrupted medical training and science. 2015;(1):6-12. (in Ukrainian).
7. Goyda NG, Korytskyy GI. Concept of children healthcare reorganisation in Ternopil region. Ukrainian Medical Journal. 2013;(96):135-138. (in Ukrainian).
8. LysenkoHI, SlabkyiHO, Zakrevska SO. The development of primary health care on the principles of general medical practice of family medicine in Ukraine. Family medicine. 2013;(2):18-20. (in Ukrainian).
9. Kryuchko TA, Kushnareva TV, Vovk YO. A paediatrician function in period reformation of the health protection industry. Family medicine. 2015;(62):147-149. (in Ukrainian).
10. Maydannik VG. Modern problems and prospects for the development of pediatrics in Ukraine. Zdorov'ja Ukrai'ny. Pedyatryja. 2006;(19). (in Ukrainian).
11. Pidajev AV, Vozvanov OF, Moskalenko VF, Ponomarenko VM, editors. Panorama ohorony zdorov'ja naselennja Ukrai'ny: monografija [Panorama of health care of the population of Ukraine: monograph]. Kyiv: Zdorov'ja; 2003. 396p. (in Ukrainian).
12. Tenore A. Proceeding of the IV Global Pediatric Summit: Exploring Standards for Training, Assessment, and Physician Accreditation. 2012, April 25-26; London, UK. 42 p.
13. XIII Congress of pediatrics of Ukraine on Current problems of pediatrics. Available from: https://nmuofficial.com/news/ xiii-zyizd-pediatriv-ukrayiny-aktualni-problemy-pediatriyi/. Accessed: October 12, 2016. (in Russian).
14. Senatorova GS, Chaychenko TV, Shipko AF. The strategy of reformation ofpediatric care population at the modern period. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2014;4(13):15-19. (in Ukrainian).
15. World Health Organization (WHO), United Nations International Children's Emergency Fund (UNICEF). Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. Geneva: WHO-Press; 2003. 30 p.
16. Moiseenko RA, Kvashnina LV, Zaleskaiia VV, Pedan VB. Situation analysis of a system of medical aid rendering to children of school age in Ukraine. Perinatologiya i Pediatriya. 2009;(37):10. (in Russian).
17. Mel'nyk PS, Dzjuba OM, Kudrenko MV, et al., authors; Mel'nykPS, Dzjuba OM, Kudrenko MV, Dudnyk SV, Chepelevs'ka LA, Slabkyj GO, editors. Shhorichna dopovid'pro stan zdorov'ja naselennja, sanitarno-epidemichnu sytuaciju ta rezul'taty dijal'nosti systemy ohorony zdorov'ja Ukrai'ny. 2017 rik [Annual report on the state of health of the population, the sanitary and epidemic situation and the results of the health care system in Ukraine. 2017 year]. Kyiv: Medinform; 2018. 458 p. (in Ukrainian).
18. Ministry of Нealth of Ukraine. In 2018 more than 54000 Ukrainians fell ill with measles. Only vaccination can stop the spread of the disease. Available from: https://moz.gov.ua/article/ news/u-2018-roci-na-kir-zahvorili-ponad-54-tisjachi-ukrain-civ--zupiniti-poshirennja-hvorobi-mozhe-lishe-vakcinacija. Accessed: January 2, 2019. (in Ukrainian).
19. Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine. Vaccination coverage: General data on vaccination coverage in Ukraine. Available from: https://www.phc.org.ua/ kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami. (in Ukrainian).
OTpuMaHo/Received 27.08.2020 Pe^H30BaH0/Revised 07.09.2020 npMMHnm go gpyKy/Accepted 11.09.2020 ■
Information about authors
Yu.G. Antypkin, Academician of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Doctor of Medicine, Professor, Director of the State Institution "Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-8018-4393
O.P. Volosovets, MD, PhD, Professor, Corresponding Member, Head at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-7246-0768
V.F. Lapshin, Doctor of Medicine, Professor, Deputy Director for Scientific and Organizational Work of the State Institution "Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine'; Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-1896-1865
R.V. Marushko, Doctor of Medicine, Head of Scientific and Organizational Department of the State Institution "Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-7855-1679
O.O. Dudina, PhD, Senior Research, Leading Research of Scientific and Organizational Department of the State Institution "Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-9828-976X
Антипкин Ю.Г.1, Волосовец А.П.2, Лапшин В.Ф.1, Марушко Р.В.1, Дудина А.А.1
1ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев, Украина 2Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Ситуационный анализ первичной медицинской помощи детям Украины
Резюме. Актуальность. В период политических и экономических изменений, длительных военных действий в Украине возник ряд и медико-экологических проблем, которые представляют угрозу для здоровья различных групп населения, в первую очередь детей, состояние здоровья которых является одной из самых острых социальных проблем в Украине. Цель: проведение ретроспективного анализа оказания первичной медицинской помощи детскому населению Украины за период 1990-2018 гг. Материалы и методы. В статье представлены данные ретроспективного анализа оказания первичной медицинской помощи детскому населению в Украине за период 1990-2018 рр. по данным государственной и отраслевой статистики. Применены методы системного подхода, статистическая обработка материала, использованы графические изображения. Результаты. Проведенный анализ показал, что изменения в звене первичной медицинской помощи детскому населению обусловлены состоянием демографической ситуации в стране и реформированием здравоохранения. Установлено, что за годы суверенитета в Украине сохранена доступность медицинских услуг детям на первичном уровне (11,6 по-
сещения на 1 ребенка в год), их профилактическая направленность, достаточный охват лечением детей в условиях дневных стационаров, полнота выявления патологии при профилактических осмотрах, обеспечена положительная динамика грудного вскармливания младенцев. Выводы. В условиях реформирования здравоохранения, развития и внедрения новых медико-организационных технологий, с одной стороны, и дефицита специалистов педиатрического профиля — с другой, приемлемой является комбинированная модель сотрудничества семейных врачей и педиатров. Охрана здоровья детей должна быть определена как приоритетное направление для обеспечения эффективного финансирования этой важной области медицины, усиления внимания к воспроизводству населения и сохранения здоровья поколения, которое рождается. На этом пути разработка и внедрение государственного плана действий «Здоровье детей — старт на всю жизнь» будет существенным вкладом в улучшение демографической ситуации в стране и здоровья детского населения. Ключевые слова: дети; первичная медицинская помощь; грудное вскармливание; профилактические осмотры
Yu.G. Antipkin1, O.P. Volosovets2, V.F. Lapshin1, R.V. Marushko1, O.O. Dudina1
1State Institution "Lukianova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Situational analysis of primary health care of children in Ukraine
Abstract. Background. During the period of political and economic changes, prolonged war conflict in Ukraine, a number of medical and environmental problems have arose that pose a threat to the health of various groups of the population, especially children, whose health status is one of the major social problems in Ukraine. The purpose of the study was to conduct a retrospective analysis of the provision of primary medical care to the child population of Ukraine for the period of 1990-2018. Materials and methods. The article presents the data from a retrospective analysis of the provision of primary medical care to the child population in Ukraine for the period of 1990-2018 according to state and industry statistics. We have used methods of a systematic approach, statistical processing of the material, graphic images. Results. The analysis showed that changes in the primary care of children are due to the status of the demographic situation in the country and health care reforms. It was found that over the years of sovereignty, the availability of primary care of children (11.6 visits per 1 child per year) was preserved in Ukraine, as well as
its preventive orientation, sufficient treatment coverage of children in day care facilities, complete pathology detection during preventive examinations, positive dynamics of breastfeeding of infants. Conclusions. In the context of healthcare reforms, the development and implementation of new medical and organizational technologies, on the one hand, and the shortage of pe-diatric specialists, on the other hand, a combined model of collaboration between family doctors and pediatricians is reasonable. Children's health care should be identified as a priority to ensure effective financing of this important area of medicine in order to increase attention to population reproduction and preserving the health of the generation that is born. On this direction, the development and implementation of the state action plan "Children's Health is a Start for a Lifetime" will make a significant contribution to improving the demographic situation in the country and the health of the child population.
Keywords: children; primary health care; breastfeeding; preventive examinations
