CC BY
6
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Друшляк М.Г., Шамоня В.Г. Системний nidxid до формування вiзуально-iнформацiйноïкультури майбутнiх учител'в математики та '¡нформатики. Ф'зико-математична oceima. 2021. Випуск 1(27). С. 45-49.
Drushlyak M., Shamonia V. A systematic approach to the formation of visual and information culture pre-service mathematics and computer science teachers. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 1(27). Р. 45-49.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-027-1-007 УДК 378.14: 371.214.46
М.Г. Друшляк
Сумський державний педaгoгiчний ушверситет iменi А.С. Макаренка, Украна
m arydru @fizmatsspu.sumy.ua ORCID: 0000-0002-9648-2248 В.Г. Шамоня
Сумський державний педaгoгiчний ушверситет iменi А.С.Макаренка, Украна
shamona@gmail.com ORCID: 0000-0002-3201-4090
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ В1ЗУАЛЬНО-ШФОРМАЦ1ЙНО'| КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ТА 1НФОРМАТИКИ
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. На сьогодн! спостер1гаеться зм'!на способу сприйняття ¡нформаци молоддю, що призводить до затребуваност1 висококвал'ф'кованих фах1вц1в, зокрема вчителю, ¡з високим рвнем сформованост1 взуально-¡нформащйно)' культури. Але формування в1зуально-1нформац1йно)' культури майбутнх учителю математики \ ¡нформатики повинно вдбуватися не фрагментарно, «в1д випадку до випадку», а у межах педагог'1чно)' системи, спираючись на системний п1дх1д як на пров/'дний методологчний п1дх1д.
Матер ¡али / методи. Основою дослдження стали науков1 розв1дки втчизняних /' закордонних учених, яш займаються вивченням питань п1дготовки майбутшх вчител1в математики та ¡нформатики, а також дослджують концептуальт основи /' принципи системного пдходу у п1дготовц1 фах1вц1в. Для досягнення мети були використан1 методи теоретичного рюня наукового п1знання: анал 'в науково)'лтератури, синтез, формал1зац1я наукових джерел, опис, з1ставлення.
Результати. З позиц1й системного пдходу педагогчна система формування в1зуально-1нформац1йно)' культури майбутнх учителв математики та ¡нформатики розглядалася як в1дкрита (взаемоде з ¡ншими системами), динамчна ())' змстове та орган1зац1йно-технолог1чне наповнення постйно удосконалюеться) система, яка реалзуеться в едност/' загального (формування в1зуально-1нформац1йно)' культури е частиною фахово) подготовки майбутнх вчител1в математики та ¡нформатики), особливого (притаманн специф1чн1 особливост/'математично)освти, ¡нформатично)'освти, наявнсть спец'юл'вованого програмного забезпечення), ¡ндив'дуального (враховуються ¡ндив1дуальн1 особливост/' студентв та особливост/' осв1тнього процесу конкретного закладу вищо)остти). У контекст/' дослдження системний пдхд дозволяе розглядати процес формування в1зуально-1нформац1йно)'культури майбутнх учителв математики та ¡нформатикияк складний цлсний динамчний процес, який зор1ентований на досягнення певно) мети /' передбачае системний науково-методичний супров1д окремих ¡нформатико-математичних курйв /' спецкурсв, цлеспрямоване удосконалення системи неперервно)тслядипломно)'остти педагогчних прац/'внию'в та тематики квал1ф1кац1йних робт.
Висновки. Ефективне формування в1зуально-1нформац1йно)' культури майбутшх учителв математики та ¡нформатики забезпечуеться наступними положеннями: процес формування в1зуально-1нформац1йно)'культури майбутнх учителв математики та ¡нформатики фунтуеться на системному тдход'1 та виваженому поеднанн1 ¡нформатико-математично), педагог'нно)' й ¡нформацйно)' пдготовки; оновлення змсту профеййно)' пдготовки майбуттх учителв математики та ¡нформатики шляхом розробки науково-методичного супроводу окремих ¡нформатико-математичних курс1в /' спецкурсв; створення умов для реал1заци ¡ндив1дуальних осв'тнЫ траектори, рацонального та виваженого використання спец'юл'вованого програмного забезпечення, в'вуал'вованих завдань, цлеспрямованого формування умнь критично оцнити та рацонально обрати комп'ютерний ¡нструментар1й; використання поширених та ¡нновац/'йних форм, методв й засобв навчання для збалансованого спввдношення мж теорею /' практикою в осв1тн1й /' профеайн1й д'яльност'! з метою формування умнь /' навичок роботи з в1зуал1зованим навчальним матер 'шлом.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: система, педагогчна система, системний пдхд, в1зуально-1нформац1йна культура, майбутн вчител'1 математики та ¡нформатики.
© М.Г. Друшляк, В.Г. Шамоня, 2021.
ВСТУП
Постановка проблеми. На сьогодн спостерiгаeться змша способу сприйняття шформацп молоддю, що призводить до затребуваност висококвалiфiкованих фахiвцiв, зокрема вчителiв, i3 високим piBHeM сформованосп, так звано'( вiзуально-iнформацiйноí культури, що проявляться у BMiHHi критично оцiнювати шформацшний контент, якiсно без втрати змкту стиснути його до наочного образу, бути спроможним знайти, штерпретувати та узагальнити шформацю за потреби представляти ii суб'ективний i об'ективний аналiз, вiзуально структурувати iнформацiю. Вчитель математики та шформатики мае високий рiвень сформованостi вiзуально-iнформацiйна культури, якщо вш здатний сприймати, iнтерпретувати, продукувати шформа^ю подану вiзуально, умiе аналiзувати, порiвнювати, спiвставляти, iнтегрувати, оцiнювати, структурувати навчальну шформацю умiе взаемодiяти з когытивно^зуальними моделями, йому притаманна здатнiсть до аналiзу, прогнозування, рефлексГ'' власно' професшно( дiяльностi, яка забезпечуе професiйний творчий саморозвиток, самовдосконалення й пщвищення фахового рiвня.
Але формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики i шформатики повинно вiдбуватися не фрагментарно, «вщ випадку до випадку», а у межах педагопчно' системи, спираючись на системний пщхщ як на провщний методологiчний пiдхiд.
З орiентацiею на системний пщхщ дослiджуванi об'екти i явища сприймаються як педагогiчна система з уама притаманними 'й властивостями, особливостями й закономiрностями. Вiдповiдно, самостшы компоненти педагогiчного процесу (мета, завдання, змкт, форми i методи навчання) розглядаються не iзольовано, а у взаемодп, розвитку та русi, що дае змогу виявляти ix загальн системы властивост та якiснi характеристики, ям не зводяться до мехаычно' суми ix складових. У результат взаемодп компонентiв i ix об'еднання в бiльшi одиницi з'являються новi властивостi, якi не притаманнi окремим частинам цтого i якi не були виявлеш на попередньому рiвнi органiзацií.
Мета статп. ОбГрунтувати доцтьысть формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнix учт^в математики та iнформатики у закладах вищоí освiти на засадах системного пщходу.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Основою дослщження стали науковi розвiдки вiтчизняниx i закордонних учених, якi займаються вивченням питань пщготовки майбутнix вчителiв математики та шформатики, а також дослщжують концептуальн основи i принципи системного пщходу у пiдготовцi фаxiвцiв. Для досягнення мети були використан методи теоретичного рiвня наукового пiзнання: аналiз науковоí лiтератури, синтез, формалiзацiя наукових джерел, опис, зктавлення.
РЕЗУЛЬТАТИ
З позицш системного пiдxоду педагогiчна система формування вiзуально-iнформацiйноi культури майбутнix учт^в математики та iнформатики розглядалася як вщкрита (взаемодiе з iншими системами), динамiчна (ii змiстове та оргаызацшно-технолопчне наповнення постiйно удосконалюеться) система, яка реалiзуеться в едностi загального (формування вiзуально-iнформацiйноi культури е частиною фаxовоi пiдготовки майбутнix вчителiв математики та шформатики), особливого (притаманн специфiчнi особливост математичноí освiти, iнформатичноí освiти, наявысть спецiалiзованого програмного забезпечення), iндивiдуального (враховуються iндивiдуальнi особливостi студентiв та особливост освiтнього процесу конкретного закладу вищо! освiти).
У контекстi дослiдження системний пщхщ дозволяе розглядати процес формування вiзуально-iнформацiйноi культури майбутнix учителiв математики та шформатики як складний цЫсний динамiчний процес, який зорiентований на досягнення певноi мети i передбачае системний науково-методичний супровщ окремих шформатико-математичних курсiв i спецкурсiв, цiлеспрямоване удосконалення системи неперервноi пiслядипломноí освiти педагопчних працiвникiв та тематики квалiфiкацiйниx робп".
ОБГОВОРЕННЯ
Поняття система (вiд грецьк. оистгеца - цiле, складене з частин; з'еднання) розумiеться як «сукупысть взаемопов'язаних елементiв, якi перебувають у вщношены i зв'язках один з одним, що утворюе певну цЫсысть, едысть» (Блауберг & Юдин, 1973).
Концептуальн основи i принципи системного пщходу вперше були сформульованi росшським ученим
A. Богдановим, доповненi австршцем Л. фон Бeрталанфi (L. Von Bertalanffy) та в подальшому наслщувалися
B. Афанасьевим (Афанасьев, 1980), Ю. Бабанським, В. Беспальком (Беспалько, 1977), М. Каганом, С. Харченко (Системний пщхщ у сучасних педагопчних дослщженнях в Украшу 2016) та ш.
З позицiй системного пiдxоду основними ознаками системи е, по-перше, наявысть системноí якостi, на що вказуе В. Афанасьев, визначаючи систему «як сукупысть об'ектiв, взаемодiя яких обумовлюе наявнiсть нових iнтегративниx якостей, не властивих ii частинам, компонентам» (Афанасьев, 1980), по-друге, компоненти системи (структуры одиниц^ частини системи, як взаемод^ть з iншими структурними одиницями в рамках даноi цiлiсноí системи), по-трете, структура системи (упорядковаысть внутрiшнix i зовнiшнix зв'язкiв об'екту, що забезпечують його спйшсть, стабiльнiсть, якiсну визначеысть) (Системний пiдxiд у сучасних педагопчних дослщженнях в Украíнi, 2016).
На думку С. Харченка, методолопчне значення мають наступи ознаки педагогiчноí системи: цЫсшсть (частини педагогiчноí системи пщпорядковуються спiльнiй метi), взаемозв'язок (змiна одного параметра системи впливае на шшм), зв'язок iз зовнiшнiм середовищем (педагопчна система - це складова частина середовища, що включае елементи бтьш високого порядку) (Системний пiдxiд у сучасних педагопчних дослщженнях в Украшу 2016).
З метою реалiзацií авторського задуму формування вiзуально-iнформацiйноi культури майбутшх учителiв математики та iнформатики вщбуваеться у межах педагогiчноí системи, спираючись на системний пщхщ як на провщний методологiчний пiдxiд нашого дослщження.
Грунтуючись на системному пiдходi як на провщному, потрiбно передбачити виконання наступних завдань: визначення мети системи, конструювання дослщжуваного об'екту як системи, побудова моделi системи, встановлення властивостей системи, дослщження функцiонування системи.
В педагогу системний пiдхiд використовуеться з метою розробки методiв дослiдження й конструювання складних за оргаызащею об'ект як систем, розкриття 'х цЫсносп, виявленнi в них рiзноманiтних титв зв'язкiв та зведення у едину теоретичну картину (Гончаренко, 1997).
У психолого-педагопчый та методичнш лiтературi описано ряд взаемопов'язаних систем: педагопчна, дидактична, методична тощо.
В. Беспалько стверджуе, що введенням поняття «педагопчна система» «долаеться зовнiшня безпредметнiсть педагогiчноí науки: педагопчна система i е и предмет. Його повноцiнному дослiдженню й буде зобов'язана сво'м майбутнiм становленням i розвитком педагогiка як наука» (Беспалько, 1977). В. Беспалько педагопчною системою називае певну сукупысть взаемопов'язаних засобiв, методiв i процесiв, необхщних для створення органiзованого, цiлеспрямованого та умисного педагопчного впливу на формування особистосп iз заданими якостями (Беспалько, 1977). С. Кушырук, визначае поняття «педагопчна система» як полкистемне утворення (цiлiснiсть), що складаеться з багатьох взаемод^чих i взаемодоповнюючих частин, розглядае його у широкому i вузькому розумшы. У широкому розумiннi це: 1) об'еднання учасниюв педагогiчного процесу, в якому висуваеться мета i розв'язання педагопчних задач; 2) об'еднання учасникiв педагогiчного процесу, де 'х дiяльнiсть (пiзнавальна, навчальна, трудова, моральна, художньо-естетична, ^рова та iн.) е джерелом педагопчно''' мети i засобом и досягнення одночасно. У вузькому розумшы педагогiчна система - це: 1) упорядкована кшьшсть взаемопов'язаних компонент, якi утворюють едине цiле i пiдпорядкованi цiлям виховання i навчання; 2) со^ально обумовлена цiлiснiсть учасни^в педагогiчного процесу з 'х матерiальними i духовними цiнностями, що взаемод^ть на основi спiвробiтництва мiж собою та з навколишым середовищем, котра спрямована на формування i розвиток особистосп (Кушнерук, 2008).
Н. Кузьмша розумiе «педагогiчну систему» як «множину взаемопов'язаних структурних i функцiональних компонент, що пiдпорядкованi цiлям виховання, освти i навчання молодого поколiння та дорослих людей» (Методы системного педагогического исследования, 1980). За Н. Кузьмшою структуры компоненти - це основы базовi характеристики педагопчних систем, сукупысть яких утворюе факт 'хньо'' наявносл й вiдрiзняе в^д усiх шших (непедагогiчних) систем; це ц^л^ навчання, змкт (навчальна iнформацiя), засоби педагопчно''' комунтацп (форми, методи, засоби навчання), суб'ект (учитель), об'ект (учень) [там само, с. 10-12]. Функцюнальы компоненти - це спйш базовi зв'язки основних структурних компонент, що виникають у процесi дiяльностi керiвництва, педагопв i учнiв, i обумовлюють рух, розвиток, удосконалення педагопчних систем i внаслщок цього 'хню стiйкiсть i життездатнiсть; це гностичний, проектувальний, конструктивний, комунтативний, органiзаторський функцiональнi компоненти (Методы системного педагогического исследования, 1980).
Л. Втторова доповнюе дане означення, додаючи до структурних компонент педагопчно''' системи результат, аргументуючи це тим, що «крилем ефективностi дiяльностi системи може бути тiльки рiвень успiшностi тiеí системи, для яко''' готуеться учень, будь то школа, ВНЗ чи виробництво», а до функцюнальних - корективний (регулюючий) компонент для «корекцм промiжних вiдхилень попередых результатiв в^д часткових цiлей та вщхилень кiнцевого результату в^д початкових цтей» (Викторова, 1989).
Щодо дидактично' системи, то и розглядають як складову педагогiчноí системи: як систему управлшня навчанням (Беспалько, 1977); як сукупысть взаемозалежних мiж собою дидактичних компонент (змкт, принципи, форми, методи, засоби навчання тощо) в основi дидактичних пщсистем (теорiй, концепцiй тощо), функцюнальысть яких залежить в^д загальних парадигмальних (визначених кторичними обставинами та сусптьними потребами) вимог (Осадченко, 2010). Як зазначае I. Сорокша, найчаспше дидактичну систему розумiють як сформовану наукову теор^ навчання, як тип оргашзацп навчання, який реалiзуеться через певну сукупысть iдей, що утворюють цтеспрямовану едину i цiлiсну структуру. Наприклад, дидактична система навчання Л. Занкова, дидактична система розвиваючого навчання Д. Ельконша-В. Давидова тощо (Сорокина, 2015).
Н. Грицай вважае, що проектуючи дидактичну систему на навчання конкретного предмета, отримуемо методичну систему (Грицай, 2015). На думку I. Сорокшо''' методична система складаеться в педагопчнш практик викладача, визначаеться його професшно-особиспсними якостями, рiвнем розвитку його методично' компетентности (Сорокина, 2015).
З iерархií «педагопчна система - дидактична система - методична система» ми обираемо саме педагопчну систему як таку, що найбтьш адекватно вщповщае особливостям об'екту дослщження, а саме процесу тдготовки майбутых учт^в математики та шформатики у певному середовиш^ - закладi вищо'' освiти, i передбачае досягнення кiнцевоí мети - сформованосп певно'' iнтегративноí якостi особистосп - вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учи^в математики та iнформатики.
Зауважимо, що педагопчы системи - це специфiчнi системи i тому потрiбно враховувати 'х особливостi. На функцiонуваннi педагопчно''' системи позначаеться цтий ряд факторiв, якi не входять в систему як елементи, але значно вщбиваються на и станi i тенден^ях розвитку. Серед таких факторiв можна видтити соцiальне замовлення суспiльства; стан i тенденцГ'' розвитку педагогiчноí науки, що призводять до змши педагопчних цтей i виникнення нових завдань, послйного оновлення навчально' iнформацГ'', яке вщбиваеться на модернiзацГ'' змiсту навчання, поспйного вдосконалення методiв, засобiв i форм навчання. З iншого боку впровадження педагопчно''' системи шщюе перетворення оточення вщповщно до поставлених цтей. До того ж педагопчы системи знаходяться в неперервному процес саморозвитку.
З позицш системного пiдходу формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики вщбуваеться у межах вщкрито''' (взаемодiе з iншими системами), динамiчноí (и змiстове та оргаызацмно-технологiчне наповнення постiйно удосконалюеться) системи, яка реалiзуеться в едностi загального (формування вiзуально-iнформацiйноí культури е частиною фахово'' пiдготовки майбутнiх вчителiв математики та шформатики),
особливого (притаманн специфГчш особливост математично''' освiти, шформатично''' освiти, наявысть спецiалiзованого програмного забезпечення), iндивiдуального (враховуються iндивiдуальнi особливостi студентiв та особливост освiтнього процесу конкретного закладу вищо''' освiти).
У контекстi дослiдження системний пщхщ дозволяе розглядати педагогiчну систему формування вГзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики як складну цЫсну динамiчну систему, яка:
- зорiентована на досягнення певно''' мети, що пов'язуе у едине цГле всi взаемодiючi компоненти системи;
- передбачае системний науково-методичний супровщ окремих iнформатико-математичних курсiв i спецкурав та удосконалення тематики квалiфiкацiйних (бакалаврських, мапстерських) робiт;
- забезпечуеться поетапним впровадженням у освпнш процес;
- спрямована на безперервний розвиток та профеайне самовдосконалення учителiв математики та Ыформатики у процесi неперервно''' тслядипломно'( освiти педагогiчних працiвникiв.
Модель педагопчно''' системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики у закладах вищо''' освiти iдеалiзуе внутршню структурну органiзацiю дослiджуваного процесу, послщовно вiдтворюе безперервнiсть i поетапнiсть формування тако' культури, надае можливiсть дослщжувати не увесь процес, а лише т аспекти, якi нас цтавлять, а також дозволяе рацiонально спланувати експеримент.
Розроблено та теоретично обГрунтовано педагопчну систему формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики у закладах вищо''' освiти, яка подано у едност структурних компонент: методологiчно-цiльова, змiстово-процесуальна, дiагностично-результативна пiдсистеми) i детально описано у (Друшляк, 2019).
ВИСНОВКИ
Системний пщхщ розглядае процес вивчення об'ектГв i явищ як педагопчну систему з уама притаманними 'й властивостями, особливостями й закономiрностями. Вiдповiдно, самостiйнi компоненти педагогiчного процесу (мета, завдання, змкт, форма i методи навчання) розглядаються не iзольовано, а у взаемодГ'', розвитку та руа, що дае змогу виявляти ''х загальнi системнi властивостi та яккы характеристики, якi не зводяться до мехаычно' суми 'х складових. У результатi взаемодГ' компонентiв i 'х об'еднання в бiльшi одиниц з'являються новi властивостi, якi не притаманш окремим частинам цГлого i якГ не були виявленi на попередньому рГвн органiзацií.
Побудова педагогiчноí системи Грунтуеться на припущеннi, що ефективне формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики забезпечуеться наступними положеннями:
- процес формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та Ыформатики Грунтуеться на дiалектичному, системному, культурологГчному, акмеологiчному, синергетичному, особиспсно орiентованому, компетентнiсному, когнiтивно-вiзуальному, праксеологiчному та BYOD пщходах i визначаеться специфiчними принципами технологiчностi, орiентацií на Гнформацйы технологií, iнтегрованостi, студентоцентризма, використання доповненоí реальностi та виваженим поеднанням iнформатико-математичноí, педагогiчноí й iнформацiйноí пГдготовки;
- оновлення змГсту професiйноí пГдготовки майбутых учителiв математики та iнформатики шляхом розробки науково-методичного супроводу окремих Гнформатико-математичних курав i спецкурсГв (навчальнГ програми, силабуси, короткГ матерГали лекцГй, лабораторних занять, матерГали для контролю знань, завдання для самостiйноí роботи та виконання Гндивщуально-дослщницьких завдань тощо) за результатами аналГзу освГтнГх програм, навчальних плашв та змГсту освГтнГх компонент;
- створення умов для реалГзацп ГндивГдуальних освГтнГх траекторГ'', рацГонального та виваженого використання спецГалГзованого програмного забезпечення, вГзуалГзованих завдань, цГлеспрямованого формування умшь критично оцГнити та рацГонально обрати комп'ютерний ГнструментарГй;
- використання поширених та ГнновацГйних форм, методГв й засобГв навчання для збалансованого стввщношення мГж теорГею i практикою в освп>лй i професГйнГй дГяльностГ з метою формування умшь i навичок роботи з вГзуалГзованим навчальним матерГалом (розробка, аналГз, використання у професшнш дГяльностГ тощо).
Список використаних джерел
1. Блауберг И. В, Юдин £. Г. Становление и сущность системного похода. Москва: Наука, 1973. 271с.
2. Афанасьев В. Г. Системность и общество. Москва: Политиздат, 1980. 368 с.
3. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1977. 244 с.
4. Системний nidxid у сучасних педагогiчних досл'дженнях в УкрашИ монографГя / за ред. С. Я. Харченка. Старобтьськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ГменГ Тараса Шевченка», 2016. 488 с.
5. Гончаренко С.У. Укранський педагогiчний словник. Кж'в: Либщь, 1997. 375 с.
6. Кушнерук С. А. Педагогiчна система / ЕнциклопедГя освти / гол. ред. В. Г. Кремень. Ки'в: Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
7. Методы системного педагогического исследования / под ред. Н. В. Кузьминой. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. 172 с.
8. Осадченко I. Термшолопчний аналГз дидактичних категорш: «система», «вид», «тип», «модель», «технолопя». Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iм. П. Тичини. 2010. Ч. 1. С. 217-226.
9. Сорокина И. В. Методическая система современного учителя как условие эффективности и результативности образовательного процесса. Поволжский педагогический вестник. 2015. №1 (6). С. 116-120
10. Грицай Н. Б. Структуры компоненти системи методично'' пГдготовки майбутых учителГв бюлогм. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2015. 111(21), Is. 43. С. 21-24.
11. Друшляк М. Г. Система формування вГзуально-шформацйно''' культури майбутнГх учителГв математики та Гнформатики у закладах вищо''' освГти. Осв'та. 1нноватика. Практика. 2019. № 2(6). С. 10-17.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 1(27), 2021
References
1. Blauberg, I. V. & Judin, Ye. G. (1973). Stanovlenie i sushhnost' sistemnogo pohoda [Formation of a systemic approach]. Moskva : Nauka. (in Russian)
2. Afanas'ev, V. G. (1980). Sistemnost' i obshhestvo [Systematicity and society]. Moskva: Politizdat. (in Russian)
3. Bespal'ko, V. P. (1977). Osnovy teorii pedagogicheskih sistem [Foundations of the theory of pedagogical systems]. Voronezh: Izd-vo Voronezhskogo un-ta. (in Russian)
4. Kharchenko, S. Ya. (Ed.). (2016). Systemnyi pidkhid u suchasnykh pedahohichnykh doslidzhenniakh v Ukraini: monohrafiia [System approach in modern pedagogical research in Ukraine: monograph]. Starobilsk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka». (in Ukrainian)
5. Honcharenko, S.U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)
6. Kushneruk, S. A. (2008). Pedahohichna systema [Pedagogical system]. In V. H. Kremen (Ed.), Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian)
7. Kuz'minoj, N. V. (Ed.). (1980). Metody sistemnogo pedagogicheskogo issledovanija [Methods of systemic pedagogical research]. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta. (in Russian)
8. Osadchenko, I. (2010). Terminolohichnyi analiz dydaktychnykh katehorii: «systema», «vyd», «typ», «model», «tekhnolohiia» [Terminological analysis of didactic categories: "system", "type", "model", "technology"]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. P. Tychyny - Collection of scientific works of Uman State Pedagogical University named after P. Ticini, 1, 217-226. (in Ukrainian)
9. Sorokina, I. V. (2015). Metodicheskaja sistema sovremennogo uchitelja kak uslovie jeffektivnosti i rezul'tativnosti obrazovatel'nogo processa [Methodical system of a modern teacher as a condition of efficiency and effectiveness of the educational process]. Povolzhskijpedagogicheskij vestnik - Volga Pedagogical Bulletin, 1 (6), 116-120. (in Russian)
10. Hrytsai, N. B. (2015). Strukturni komponenty systemy metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii [Structural components of the system of methodical training of future biology teachers]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(21), 43, 21-24. (in Ukrainian)
11. Drushliak, M. H. (2019). Systema formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky u zakladakh vyshchoi osvity [The system of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers in higher education institutions]. Osvita. Innovatyka. Praktyka - Education. Innovation. Practice, 2(6), 10-17 (in Ukrainian)
A SYSTEMATIC APPROACH TO THE FORMATION OF VISUAL AND INFORMATION CULTURE PRE-SERVICE MATHEMATICS AND COMPUTER SCIENCE TEACHERS M.G. Drushlyak, V.G. Shamonia
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. Today there is a change in the way young people perceive information, which leads to the demand for highly qualified professionals, including teachers, with a high level of formation of visual and information culture. However, the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers should not be fragmentary, "from case to case", but within the pedagogical system, based on a systematic approach as a leading methodological approach.
Materials and methods. The study was based on findings of national and foreign scientists who study the training of pre-service mathematics and computer science teachers, as well as explore the conceptual foundations and principles of a systematic approach to training. To achieve this goal, the methods of the theoretical level of scientific knowledge were used: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, and comparison.
Results. From the standpoint of a systematic approach, the pedagogical system of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers was considered as an open (interacts with other systems), dynamic (its content and organizational and technological content is constantly improving) system, which is implemented in the unity of general (formation of visual and information culture is part of the professional training of pre-service mathematics and computer science teachers), special (specific features of mathematical education, computer education, the availability of specialized software), individual (individual characteristics of students and educational features). process of a particular institution of higher education). In the context of the study, a systematic approach allows us to consider the process of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers as a complex holistic dynamic process that focuses on achieving a specific goal and provides systematic scientific and methodological support of individual computer science and mathematics courses, purposeful improvement of the system of continuous postgraduate education of pedagogical workers and topics of qualification works.
Conclusions. The following provisions provide effective formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers. The first one: the process of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers is based on a systematic approach and balanced combination of computer-mathematical, pedagogical and informational training. The second: updating the content of professional training of pre-service mathematics and computer science teachers is by developing scientific and methodological support for individual computer science and mathematics courses and special courses. The third: creating conditions for the implementation of individual educational trajectories, rational and balanced use of specialized software, visualized tasks, and purposeful formation of skills to critically evaluate and rationally choose computer tools. The forth: the use of common and innovative forms, methods and teaching aids for a balanced relationship between theory and practice in educational and professional activities in order to develop skills and abilities to work with visualized educational material.
Keywords: system, pedagogical system, system approach, visual and information culture, pre-service mathematics and computer science teachers.
It«) ■
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
