CC BY
13
УДК339.924 Доц. А.В. Верстяк, канд. екон. наук; доц. О.М. Верстяк,
канд. екон. наук - Чертвецький НУ т. ЮрОя Федьковича
СИСТЕМНА ОЦ1НКА НАСЛ1ДК1В СТВОРЕННЯ ЗВТ+ НА ОСНОВ1 ЕМП1РИЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНЦЕПЦП ст -КОНВЕРГЕНЦН ДЛЯ КРА1Н-УЧАСНИЦЬ £С ТА УКРА1НИ
Дослiджено проблему HepiBHOCTi в piBHi розвитку кра1н-члешв €С та Украши та на 0CH0Bi зарубiжного досвщу конвергенци оцiнено 11 CTyniHb. nepeBipeHO 0CH0BHi гiпотези та характеристики ст -конвергенци на прикладi Украши. Проведено систем-не дослiдження сутi, особливостей та чиннигав торговельно-економ1чно1 ст -конвер-генци Украши та €С у процеа створення мiж ними зони вшьно1 торгiвлi.
Ключовг слова: штегращя, зона вшьно1 торгiвлi, конвергенцiя ст -конвергенцiя, ß -конвергенцiя, дивергенцiя.
Актуальнкть проблеми. Важливою передумовою забезпечення ди-нам1чного розвитку нацюнально1 економжи е 11 штегращя у свгговий еконо-м1чний проспр, що вщповщае як сучасним тенденщям глобал1зац11, так i не-обхщносл поглиблення цивiлiзованих зовнiшньоекономiчних вiдносин Украши з шшими крашами. Насамперед, це стосуеться проголошеного нашою державою курсу на штегращю до Свропейського Союзу (€С), що в перспек-тивi мае забезпечити поетапну коiнтеграцiю входження нацюнально1 еконо-мiки до свиово1 економiчноl системи, а вщтак й пiдвищення глобально! кон-курентоспроможностi за умови виваженого державного регулювання.
Подальше збiльшення кшькосп iнтеграцiйних учасникiв потребуе виз-наченого реформування усталених структур, що безпосередньо вщобра-жаеться на процесi поглиблення штеграцп. У разi прийняття нових краш в ш-теграцiйнi об'еднання збшьшуеться навантаження на керiвнi органи управлш-ня. Кiлькiсть краш-учасниць може перевищити граничну кiлькiсть члешв, за яко1 можливий стабiльний розвиток штеграцшного блоку. Внаслiдок штегра-цiйне угрупування може стати некерованим. У зв'язку з цим виникае необхвд-нють знаходження оптимального спiввiдношення мiж процесами поглиблення та розширення штеграцшного блоку на кожному етат.
З самого початку весь мехашзм €С був спрямований на допомогу менш розвиненим крашам i регiонам у досягненш рiвня бiльш розвинених, тобто на забезпечення економiчноl конвергенци. Створення умов для забезпечення економiчноl конвергенци е виключно важливим для юнування штег-рацiйного об'еднання. Цим самим встановлюеться межа розширення штеграцшного об'еднання, що зумовлена економiчною ефективнютю.
Анал1з останн1х наукових дослщжень. Проблеми дослiдження впли-ву глобальних iнтеграцiйних процесiв i можливостi 1х регулювання достатньо глибоко розкритi у працях багатьох вичизняних науковцiв, зокрема Л. Анто-нюк, В. Андршчук, О. Бiлоруса, В. Бодрова, В. Будника, В. Вергуна, I. Бура-ковського, Б. Губського, Б. Данилишина, I. Каленюк, Д. Лук'яненка, З. Луци-шин, Ю. Макогона, О.М. Мозгового, А. Моюя, В. Новицького, Т. Оболенсь-ко1, €. Панченка, А. Поручника, В. Рокоч^ €. Савельева, С. Ciденко, О. Со-хацько1, В. Точилiна, А. Фшшенка, В. Чужикова, Т. Циганково1, В. Шевчука,
В. Шемятенкова, Ю. Шишкова, I. Школи О. Шниркова, та шших, якi розгля-дають соцiально-економiчнi моделi глобальних адаптацш нацiональних гос-подарств в умовах !х тяжiння до новiтнiх форм мегарегюнальних угруповань. Вагомий внесок у дослщження етапiв та наслiдкiв системно! штеграцп в Сврот мають також зарубiжнi науковщ, зокрема М. Алле, Л. Байцерович, Б. Балаш^ Ю. Ванноп, Р. Вейрайнен, M. Верес, М. Гартецю, Х. Гелб, У. Грей, А. Ель-Аграа, А. Ензош, Б. Йохансон, Б. Каменськi, М. Кер^ Л. Кломп, М. Ki-тiнга, Я. Корна!, Г. Кремер, Е. Коттей, К-Ф Лаазар, Ф. Лiхтенберг, М. Мак-Джинiс, Д. Мираш, Е. Моравчик, А. Мюллер-Армака, Г. Мюрдаль, Ф. Перру, Я. Пйетрас, А. Предоля, В. Репке, А. Рупшк, В. Салета, Е. Сшовйец, К. Снайдер, А. Спшелл^ М. Сторпер, Я. Тiнберген, В. Трилленберг, К. Шредер, Е. Хаас, Р. Хадсон.
Та все ж, як у вичизнянш науковш лiтературi, так i у працях шозем-них науковцiв не набули всебiчного висвiтлення закономiрностi розвитку ме-ханiзму зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в умовах поглиблення ринкових трансформацш; геополiтичнi та геостратепчш орiентири для широкого штег-рування економiки в систему мiжнародного подiлу пращ; суперечностi у формуванш цшсно! системи мiжнародного ствробиництва; системи оцшю-вання наслiдкiв створення поглиблено! зони вшьно! торгiвлi як для кра!ни-ап-лiканта, так i для всього штеграцшного угруповання, що й зумовило вибiр теми дослщження.
Метою роботи е системне дослщження сутi, особливостей та чинни-юв торговельно-економiчноl а -конвергенцп Укра!ни та €С у процесi створення мiж ними зони вшьно! торпвль
Виклад основного матер1алу досл1дження. Закономiрний характер розширення закладений в об'ективних передумовах розвитку iнтеграцiйних об'еднань, до яких можна вiднести такi:
• близьюсть рiвнiв економiчного розвитку i ступеня ринково! зрiлостi кра!н. Найбшьш активно iнтеграцiйнi процеси проходять тж державами, що перебувають на приблизно однаковому рiвнi економiчного розвитку. Говоря-чи про теоретичнi передумови штеграцп, необидно наголосити, що краiнi, яка мае поршняно з шшою кра1ною, бiльш низькi економiчнi показники, пот-рiбен досить тривалий перiод часу, щоб на ршних брати участь в штегра-цшних процесах. Бшьш сильнi в економiчному аспектi партнери будуть зму-шенi спрямовувати частину коштiв на розвиток слабко! економжи тако! кра-1ни. Наприклад, в £С створенi спецiальнi фонди регюнального розвитку. При цьому потрiбно зазначити, що у свiтовiй практицi гснують приклади об'еднань мiж крашами, яю мають рiзний рiвень економiчного розвитку;
• географiчна близькiсть кра!н, що штегруються, наявнiсть у бiльшостi випад-кiв спiльного кордону й вторично сформованих економiчних зв'язкiв;
• спшьшсть економiчних, соцiальних, екологiчних проблем, що стоять перед кра!нами в галузi розвитку, фiнансування i регулювання економши. Еконо-мiчна iнтеграцiя покликана виршити набiр конкретних проблем, якi реально стоять перед крашами, що штегруються. Тому очевидно, що кра!ни, головна проблема яких полягае у створенш основ ринково! економiки, не можуть ш-тегруватися з державами, в яких розвинешсть ринку досягла такого ршня, що потребуе введення загально! валюти. Очевидно, що мiж захщною i схдаою
чacтинaми Свропи e icтотнi eкономiчнi ввдмшносп, що зумовлюють неодно-piднicть eвpопeйcького простору i ycклaднюють iнтeгpaцiйний проце^ • нaявнicть кpaïн-лiдepiв iffreipa^ï, cтвоpeння шщшючого цeнтpy з циx дер-жов, який повинен об'eднyвaти кpaïни-пapтнepи. В iнтeгpaцiйномy угрупо-вaннi зовжди будуть icнyвaти кpaïни з вищим тa нижчим piвнeм розвитку. Вiд розподшу eкономiчноï потyжноcтi мiж кpaïнaми-пapтнepaми зaлeжить peзyльтaт фоpмyвaння колективного вибору. Нeобxiдно cтвоpити тaкi шсти-тути i норми, яш мiнiмiзyють кiлькicть випaдкiв обмеження нaцiонaльниx ш-тepeciв в мeжax iнтeгpaцiйного об^д^ння.
У теорп eкономiчного зpоcтaння нepeдбaчeно, що почaтковa диферен-цiaцiя кpaïн зa piвнeм розвитку e нacлiдком eкзогeнниx шоюв тa недо^ота-лоcтi мexaнiзмy коpeктyвaння. Вiдновiдно до гiнотeзи конвepгeнцiï, якщо економ^ кpaïни (peгiонy) в почaтковий момент e дaлi вiд положення стш^ piвновaги, темни ïï зpоcтaння будуть вищi, нiж в економжи кpaïни, що e ближче до piвновaги. Отже, в довгоcтpоковомy œp^i дифepeнцiaцiя зникae. Нaйбiльш чacто гшотезу конвepгeнцiï зacтоcовyють для вивчення вщмшжю-тей тa динaмiки в piвнi ВВП (ВРП) нa душу ^^лення.
Нeобxiдно, однaк, зaзнaчити, що в eкономiчнiй лiтepaтypi не icнye eдиного ознaчeння ноняття "конвepгeнцiя", a згaдyeтьcя кiлькa концeнцiй ri-нотези конвергенцп. Шйбшьшого ноширення нaбyли двi концепцп конвер-гeнцiï - тaк звaнi бeтa-i cигмa-конвepгeнцii [1-4, 10-11]. Концепщя ß -конвер-гeнцiï визнaчae конвергенщю як нpоцec "нapощyвaння", зa якого кpaïни з нижчим piвнeм розвитку мaють бiльш виcокi темни eкономiчного зpоcтaння. Другий тин конвepгeнцiï, тобто а -конвергенщя, визнaчaeтьcя як зменшення у чaci диcнepciï pознодiлy ВВП та душу нaceлeння aбо шшого нокaзникa до-xодy зa вибipкою кpaïн aбо peгiонiв.
Гiнотeзи ß -конвepгeнцiï тa а -конвepгeнцiï e взaeмозaлeжними, однaк не eквiвaлeнтними. У низщ pобiт [1-4, 1] було доведено, що iз aбcолютноï ß -конвepгeнцiï а -конвepгeнцiя танряму не винливae. Хeнiн тa Ле Пен [S] зон-pононyвaли iнтepпpeтaцiю зв'язку мiж aбcолютною ß-конвepгeнцieю îa а-конвepгeнцieю. Aбcолютнa ß -конвepгeнцiя вкaзye нa icнyвaння тенденцп до cкоpочeння розриву у ВВП та душу нaceлeння. Водночac, винaдковi шоки, якi внливaють нa економжи кpaïн (peгiонiв), можуть нpотидiяти цш тeндeнцiï тa тимчacово збiльшyвaти дишерию pознодiлy ВВП нa душу м^ленна [S].
Kонцeнцiя а-конвергенцп cнpaвeдливa в тому витадку, якщо шостерь гaeтьcя зниження диcнepciï нокaзникa ВВП та душу нaceлeння для груни Rpa-ïн. Тобто, якщо а^т <а1, де а1 - це погазник диcнepciï, то cноcтepiгaeтьcя а-конвepгeнцiя. Для нepeвipки цieï концепцп нaйчacтiшe викоpиcтовyють но-кaзники диcнepciï, cтaндapтного вiдxилeння aбо коeфiцieнт вapiaцiï. №звожо-ючи нa те, що та ^огс^т нaйчacтiшe викоpиcтовyють пepшi двa нокaзникa (диcнepciя aбо cтaндapтнe вiдxилeння), вони мaють один недолж, який ноля-гae в одинищ вимipювaння aнaлiзовaноï eкономiчноï змiнноï. Kоeфiцieнт во-piaцiï, нaвнaки, не з^лежить вiд одиницi вимipy. Виxодячи з цього, для оп^у нepiвноcтi ^arn зо piвнeм ВВП но душу нaceлeння буде викоpиcтовyвaтиcя коeфiцieнт вapiaцiï, який pозpaxовyють ток:
340
Збipник нaуково-тexнiчниx пpaць
ск, (1)
у у 7
агё
1 N 2
де: V =—-Уауё) - диспершя ВВП у розрахунку на душу населення;
N г=1
Уауё - середне значення ВВП на душу населення; N - загальна кшьюсть краш.
За своею суттю коефiцiент варiаци не враховуе вщносну чисельнiсть населення краш, що може бути враховано за допомогою використання зваже-ного коефщента варiацil - СК^, що розраховуеться за аналопею з (1), за ви-нятком показника дисперси, який модифiкуеться для врахування частки населення окремо! краши в сумарнш чисельностi населення (р) так (далi "Зваже-ний коефщент варiаци" - метод 1):
V, = N Е ( - Уауё )2 (1 - Рг )■ (2)
N I=1
1снуе також iнший спошб розрахунку показника зважено! дисперси, який враховуе середньозважене значення. Вш може бути розрахований таким чином (далi "Зважений коефiцiент варiацil" - метод 2):
V, = £ (У■ - УаУ8 ) ■ (3)
I=1
Для аналiзу рiвня нерiвностi краш чи репошв за показником ВВП ви-користовують також iндекс Тейла. Значення шдексу Тейла, що дорiвнюе 0, означае повну рiвнiсть дослщжувано1 змшно1, значення, що дорiвнюе 1 - дос-коналу нерiвнiсть■ Значення розрахованих характеристик о-конвергенци, якi розраховано для показника ВВП на душу населення за паритетом кушвельно1 спроможност щодо долара США, зображено на рис. 1-2.
Рис. 1. Коеф^ент варiацii показника ВВП на душу населення краш-учасниць €С та Украти (розрахував автор)
Виходячи iз аналiзу рис. 1., можна зробити висновок про зниження рiвня коефщента варiацil, тобто спостершаеться а-конвергенщя, яка характе-ризуе зменшення нерiвностi мiж крашами-учасниками вС та Украшою за величиною ВВП на душу населення.
Рис. 2. Коеф^ент варiацii зважений (метод 1) показника ВВП на душу населення краш-учасниць €С та Украши (розрахував автор)
Рис. 3. Коеф^ент варiацii зважений (метод 2) показника ВВП на душу населення краш-учасниць €С та Украши (розрахував автор)
Коефщенти варiацй, що розраховат зпдно з (2) i (3), також свщчать про наявшсть <7-конвергенцп мiж кра1нами-учасниками СС та Укра1ною (рис. 2-3). Продовжуючи аналiз коефщента варiаци, слщ зауважити, що на промiжках 1992-1994 рр. та 1997-2000 рр. спостер^аеться наявшсть а-дивер-генци. Про наявшсть зменшення нерiвностi мiж кра1нами-учасниками СС та Украшою за рiвнем ВВП на душу населення свщчить також динамжа iндексу Тейла, що зображена на рис. 4.
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 роки Рис. 4. Динамта шдексу Тейла для показника ВВП на душу населення краш-учасниць €С та Украши (розрахував автор)
Майже на всьому дослщжуваному перiодi спостерiгаеться значення шдексу Тейла, що е близьким до нуля (найнижче значення 0,0612 зафжсова-но у 1994 р), тобто юнуе зменшення нерiвностi мiж крашами-учасниками СС та Украшою за рiвнем ВВП на душу населення. Збiльшення зазначеноl нерiв-ностi спостершаеться тiльки на промiжках 1992-1994 рр. та 1997-2000 рр.
Пiсля отриманих даних про наявшсть о-конвергенци мiж крашами-членами СС та Украшою доцiльно провести аналiз статистичних теспв Лiх-тенберга (Т1) та Керi i Кломпа (Т2, Т3) [6, 9].
Для перевiрки наявностi конвергенцп перевiримо 2 гшотези:
1. Н0 - нульова гшотеза вщсутност конвергенцп стверджуе, що диспершя ВВП на душу населення в перюд Т, дор1внюе дисперсп цього ж показни-ка в перюд1 0, тобто Н0: = <02;
2. Н1 - гшотеза про наявшсть конвергенцп, тобто Н1: <гТ < <0 . Результати перевiрки вищевказаних гiпотез наведенi в табл.
Табл. Емтричш результаты переварки статистичних теснив конвергенцп
Статистич-ний тест Отримане значення Критичне значення Розподш Висновок
Т1 0,2501 1,9292 - 2, N - 2) Т1* < Ткр: конвергенщя вщсутня
Т2 25,8080 3,8415 Х95% (1) Т1* > Ткр: наявна конвергенщя
Т3 1,3013 1,2816 N90% (0,1) Т1* > Ткр: наявна конвергенщя
Зпдно з результатами перевiрки гшотези наявностi/вiдсутностi с-кон-вергенцп показника ВВП на душу населення мiж крашами-членами СС та Украшою, можна зробити таю висновки:
1) зпдно з тестом Т1, приймаеться гшотеза Н0: <гТ = <0 про вщсутшсть конвергенцп, що хибним оскшьки <гТ > <о ;
2) виходячи 1з результата тесту Т2, гшотеза про вщсутшсть конвергенцп Н0: <гТ = <2 в1дхиляеться та приймаеться гшотеза Н1: < < <2, що пщ-тверджуе рашше отримаш результати;
3) результати тесту Т3 св1дчать також про в1дхилення гшотези Н0, тобто приймаеться гшотеза Н1: <Т < <02 про наявшсть конвергенцп.
Отже, отримаш результати шдтверджують критичний аналiз Керi i Кломпа щодо неадекватност тесту Лiхтенеберга Т1. У нашому випадку на ос-новi проведених дослiджень отримали пiдтвердження тести Т2 та Т3, як дали змогу зробити загальний висновок про наявшсть с-конвергенцп показника ВВП на душу населення мiж крашами-членами СС та Украшою.
Висновки. Проведет розрахунки свiдчать, що о-конвергенщя отри-мала пiдтвердження згiдно з даними щодо краш-учасниюв СС та Украши. Виявлено, що рiвень нерiвностi вказаних краш за величиною ВВП на душу населення не збшьшуеться, а скорочуеться. При цьому аналiз рiзноманiтних iндикаторiв нерiвностi дав змогу отримати схожi результати. Варто зауважи-
ти, що у промiжках 1992-1994 рр. та 1997-2000 рр. спостер^аеться наявнiсть а-дивергенцп. Проведено статистичнi тести rinoTe3 наявноспМдсутносп а-конвергенцiï показника ВВП на душу населення мiж краïнами-членами €С та Украïною. Отриманi результати подтвердили дослiдження зарубiжних вчених Лiхтенберга, Керi i Кломпа щодо статистик T1, T2, T3. Цi тести також показали наявнiсть а-конвергенцп над дослiджуваною змiнною.
Л1тература
1. Barro R.J. Economic Growth / R.J. Barro, X. Sala-i-Martin (Cambridge, Massachusetts; London, England, MIT Press). - 2004. - Vol. 14. - P. 137-148.
2. Barro R.J. Convergence across states and regions / R.J. Barro, X. Sala-i-Martin (Ed.) // Brookings Papers on Economic Activity. - 1991. - Vol. 1. - P. 107-158.
3. Barro, R.J. Convergence / R.J. Barro and X.X. Sala-i-Martin // Journal of Political Economy. - 1992. - Vol. 100. - P. 223-251.
4. Barro R.J. Economic Growth / R.J. Barro, X.X. Sala-i-Martin // McGraw Hill, New. - 1995.
5. Bernard A.B. Technology and Convergence / A.B. Bernard and C.J. Jones // Economic Journal. - 1996 a. - Vol. 106. - P. 1037-1004.
6. Carree, Martin 1997. "Testing the convergence hypothesis / Martin Carree & Luuk Klomp // Open Access publications from Maastricht University : 27-38, Maastricht University.
7. Evans, P. Consistent Estimation of Growth Regressions / P. Evans // Working Paper, Ohio State University. - 1997 b. - Vol. 12. - P. 117-128.
8. Hénin, P.Y. Les episodes de la Convergence Européenne / P.Y. Hénin and Le Pen, Y.// Revue Economique. - 1995. - Vol. 46 3. - P. 667-677.
9. Lichtenberg, Frank R. 'Testing the Convergence Hypothesis / Frank R. Lichtenberg // this REVIEW. - 1994. - Vol. 76. - P. 576-579.
10. Solow, Robert. A Contribution to the Theory of Economic Growth / Robert Solow // Quarterly Journal of Economics. - 1956. - Vol. 70. - P. 65-94.
11. Solow, Robert M. The Technical Change and the Aggregate Production Function / Robert M. Solow. Review of Economics and Statistics. - 1957. - Vol. 39. - P. 312-320.
Верстяк А.В. Верстяк О.М. Системная оценка последствий создания ЗСТ+ на основе эмпирического исследования концепции а -конвергенции для стран-участников ЕС и Украины
Исследована проблема неравенства в уровне развития стран-членов ЕС и Украины и на основе зарубежного опыта конвергенции оценена ее степень. Проверены основные гипотезы и характеристики а -конвергенции на примере Украины. Проведено системное исследование сущности, особенностей и факторов торгово-экономической а -конвергенции Украины и ЕС в процессе создания между ними зоны свободной торговли.
Ключевые слова: интеграция, зона свободной торговли, а -конвергенция, а -конвергенция, ß-конвергенция, дивергенция.
VerstiakA.V., Verstiak O.M. The empiric analysis of convergence processes between Ukraine and EC
The empiric analysis of convergence processes between Ukraine and EC member-countries showed that the most spreading method of convergence presence in the rate of economic development is the reduction of the inequality of the GDP level per head among the countries groups. The main characteristics of the convergence hypothesis are checked oh the example of Ukraine.
Keywords: integration, free trade zone, convergence, divergence, а -convergence, ß -convergence.
