CC BY
39
iнституцiйних, використовують прямi канали вкладання кош^в на ринку цш-них паперiв. Подолання такого конфлiкту iнтересiв можливе за умови залу-чення велико! кшькоси дрiбних iнвесторiв, якi забезпечать лшвщшсть i тд-вищать ефектившсть ринку, що, у свою чергу, зробить 6i3^c iнституцiйних iнвесторiв бшьш надiйним.
Yci елементи наведено! моделi присутнi сьогоднi на вiтчизняному ринку, але головним е не штегращя ринку заради iнтеграцi!, а побудова юри-дичного поля та шформацшно! вiльно! зони на базi сектора економiчно! ш-формацi!, якi б одночасно працювали з урахуванням штереЫв як iнвесторiв, так i iнсайдерiв. Бiльше того, iнформацiйна концепцiя розвитку ринку корпора-тивних цiнних паперiв повинна спиратися на принципи, mi базуються не тiльки на проголошенш вiдкритостi iнформацiйно! сфери, а й на етичност дiй всiх учасниюв.
Поряд iз тим, iнформацiйна концепщя розвитку ринку не повинна за-лишатись самодостатньою, тобто iнформацiйну шфраструктуру необхiдно розвивати не заради шформацшно! прозорост^ а заради того, що ця прозо-рiсть несе самому ринку.
Лггература
1. Лялин В.А., Воробьев П.В. Ценные бумаги и их обращение. - СПб., 1996. - 232 с.
2. Пономаренко В.С., Раевнева О.В., Стрижиченко К.А. Моделювання поведшки швестора на фондовому ринку. - Харюв: ВД "1НЖЕК", 2004. - 264 с.
3. Пщхомний О.М. Управдшня швестицшними процесами на фшансових ринках: Навч. Поабник. - К.: Кондор, 2003. - 184 с.
4. Шафран В. 1нформацшна концепщя розвитку фондового ринку: чи пщтримують !! в УкраЫ?// Цшш папери Укра!ни. - 2002, № 11. - С. 8-9.
УДК 630.3.338 Доц. Р.Я. Кндрат, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ: ДОСВ1Д I ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НА ДЕРЕВООБРОБНИХ
П1ДПРИСМСТВАХ
Охарактеризовано досвiд та визначено перспективи застосування на деревооб-робних тдприемствах рiзних систем управлiння витратами.
Ключов1 слова: управлiння витратами, системи, деревообробш пiдприeмства.
Doc. R.Ya. Kindrat - USUFWT
Cost management systems: experience and future appliance
at the timber enterprises
This article presents the experience of cost management systems main characteristics and it's future appliance at the timber enterprises.
Keywords: Cost management, systems, timber enterprises.
Розматсть деревообробних шдприемств, заснованих на р1зних формах власносп, менталггет i компетентшсть сучасних кер1вниюв i !хня потреба в наявност необхщно! управлiнсько! шформаци обумовлюе рiзноманiтнiсть систем управлiння витратами.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Основним фактором, що визначае вибiр системи управлшня витрата-ми, е оперативнiсть облжу витрат. З цього погляду, юнуюча традицiйно на промислових деревообробних шдприемствах система облiку за фактичними витратами поступаеться мiсцем системi облiку витрат за методом "стандарт-костiнгм. Це вщбуваеться тому, що планування витрат за даним методом здшснюеться на пiдставi прогнозiв на майбутне, а не на фактах минулого. А це, у свою чергу, вадграе велику роль у забезпеченш точност прогнозiв i ефективностi контролю витрат.
Сукупшсть об'ективних факторiв: концентрацiя виробництва, удоско-налення його технологи й оргашзаци, розроблення теори нормування витрат пращ i матерiальних ресурсiв, розвиток методiв оперативного управлiння ви-робництвом, гостра необхiднiсть оперативного контролю витрат i регулювання собiвартостi - призвели до створення i поширення системи "стандарт-костшг".
Уперше ще!, покладенi в основу ще! системи, висунув американський шженер Гарiнгтон Емерсон. Цi ще! були втiлив в життя сшвробгтник ауди-терсько! фiрми "Прайс Вотерхауз" Чартер Гаррiсон, який у 1912 рощ опубль кував концепцiю облжу, що дiстала назву "стандарт-костiнг"(Standard Costing). Ця система вможливила оперативне прийняття рiшень на пiдставi аналь зу вiдхилень витрат вiд норм (стандар^в).
Система "стандарт-костiнг" в умовах Укра!ни е методом нормативного облшу i регулювання витрат. Термш "норматив" визначаеться як рiвень, розрахований за якимось стандартом (нормою) i вiдповiдний необхiдному, бажаному чи можливому. Норматив установлюють, виходячи зi заздалегiдь обумовлених витрат матерiалiв, робочого i машинного часу, накладних та ш-ших витрат на виробництво. Отже, HopMamueHi витрати - це витрати, обу-мовленi заздалепдь для досягнення ефективного виробництва; !х треба вщ-рiзняти вiд кошторисних витрат: кошторис належить до вше! дiяльностi, норматив - до одинищ продукцп.
Система нормативного визначення витрат бшьш за все шдходить оргашзаци, чия дiяльнiсть складаеться з ряду однакових чи повторюваних опе-рацiй. Такими, в основному, е промисловi деревообробнi пiдприемства. Нор-мативний метод е важливим засобом управлшня витратами на виробництво. Вш забезпечуе ршення цiлого ряду задач:
• створення системи дшчих прогресивних норм i норматив1в i на 1хнш основ1 визначення рацюнального (обгрунтованого) нормативного р1вня витрат (со-б1вартост1) на виробництво продукци;
• отримання шформацп про витрати за нормами на окрем1 види продукци в розр1з1 калькулящйних статей витрат;
• реестращя й облш в оперативному порядку змш норм i норматив1в, в1дхи-лень вiд норм за мюцями i причинами !хнього виникнення (робочих мiсцях, бригадах, дiлянках, стадiях, цехах тощо);
• контроль i узагальнення даних про фактичнi втрати i непродуктивнi витрати;
• обчислення фактично! собiвартостi продукци (робiт, послуг) на основi попе-редньо розрахованих нормативних витрат (калькуляцл);
• збiр даних про виробничi витрати для нормування рацюнально! техтко-еко-номiчноl полгтики на пiдприемствах i в цшому в промисловостц
• cтвopeння звiтнoï бaзи для нopмyвaння i плaнyвaння витpaт;
• nocn^e пiдвищeння вipoгiднocтi, тoчнocтi й oпepaтивнocтi oблiкy витpaт;
• oцiнкa peзyльтaтiв poбoти виpoбничиx пiдpoздiлiв i пiдпpиeмcтвa в цiлoмy.
Hopмaтивний мeтoд пpипycкae poздiльний oблiк фaктичниx витpaт,
шр вiдпoвiдaють нopмaм i вiдxиляютьcя вщ нopм. Вiдхилeннями ввaжaютьcя пepeвитpaтa чи eкoнoмiя, шo виявляютьcя пopiвнянням фaктичниx витpaт з нopмaтивними, ycякoгo poдy дoплaти, викликaнi opгaнiзaцiйнo-тexнiчними нeпoлaдкaми, a тaкoж вiдcтyпy вiд кoштopиciв витpaт нa oбcлyгoвyвaння ви-poбництвa i yпpaвлiння.
Обчиcлeння фaктичниx витpaт (coбiвapтocтi) як cyкyпнocтi нopмaтивy i вiдxилeння ocoбливo дoцiльнo в yмoвax ceprn^ro i мacoвoгo виpoбництвa, aлe й y мacштaбax дpiбнocepiйнoгo й oдиничнoгo випycкy пpoдyкцiï кoмп,ютepизa-цiя poбить нopмaтивний мeтoд oблiкy нacтiльки ж ^ийнятним i eфeктивним.
Звeдeний oблiк витpaт нa виpoбництвo пpи нopмaтивнoмy пiдxoдi вe-дeтьcя зa cтaттями витpaт i видaми чи 1рутами oднopiдниx видiв пpoдyкцiï. Пpи цьoмy oднaкoвo пpипycтимi як вapiaнт, ш^ нe пepeдбaчae вiдocoблeнoгo oблiкy витpaт пo пepeдiлax, тaк i нaпiвфaбpикaтний - з вiдoбpaжeнням витpaт i coбiвapтocтi пpи пepeдaчi пpoдyкцiï з :exy в цex (нaпpиклaд, як y фaнepнo-му виpoбництвi cпoчaткy визнaчaeтьcя coбiвapтicть лyшeнoгo шпoнy, a шзш-шe - oбpiзнoï фaнepи).
Hoвизнa cyчacнoгo пiдxoдy пoлягae в opгaнiчнoмy взaeмoзв,язкy oблi-ку витpaт зa видaми, мicцями виникнeння витpaт i oб,eктaми кaлькyлювaння, ШO дae змoгy пiдcилити йoгo кoнтpoльнi функци зa paxyнoк вiдoкpeмлeння витpaт ш мicцяx ïxньoгo виникнeння. Рoзглянyтa cиcтeмa дae змoгy дeтaльнo i cвoeчacнo вpaxoвyвaти (виявляти) вiдxилeння для кoжнoгo цeнтpy вщтовь дaльнocтi зa eлeмeнтaми витpaт чи зa cтaттями кaлькyляцiï, вкaзye мeнeджe-paм нa вiдxилeння, якi виникaють, з мeтoю ^ийняття нeoбxiдниx yпpaвлiнcь-киx впливiв, щo peгyлюють piвeнь витpaт.
Ha пiдcтaвi aнaлiзy iнфopмaцiï пpo змiни i вiдxилeння визнaчaють oc-нoвнi фaктopи, пpичини i пiдpoздiли, шo впливaють нa змiнy piвня витpaт. Виpoбляють oпepaтивнi зaxoди впливу з мeтoю ycyнeння (змeншeння) вiдxи-лeння чи пepepaxyвaння нopмaтивiв. Рeзyльтaти aнaлiзy cлyжaть тaкoж виxiд-ним мaтepiaлoм для yдocкoнaлeння кoнcтpyкцiï, тexнoлoгiï, piвня opгaнiзaцiï виpoбництвa i нopмyвaння, плaнyвaння, cтимyлювaння, пpoгнoзyвaння вига-нaння плaнy ш витpaтax i coбiвapтocтi пpoдyкцiï.
Пiдcиcтeми yпpaвлiння витpaтaми xapaктepизyютьcя шe oдним вaжли-вим фaктopoм, шo шлягае в пoвнoтi включeння витpaт y coбiвapтicть пpoдyк-ци. Мoвa йдe пpo мeтoди oблiкy витpaт ш пoвнiй i нeпoвнiй (yciчeнiй) co6í-вapтocтi пpoдyкцiï. мДиpeкт-кocтiнгм - :e oдин з мeтoдiв oблiкy витpaт пo yci-чeнiй coбiвapтocтi. Оcнoвнoю йoгo ocoбливicтю е тe, шo coбiвapтicть opo^y^ :iï вpaxoвyeтьcя i плaнyeтьcя тiльки в чacтинi змшнж витpaт. Пocтiйнi ж витpaти пoeтaпнo cпиcyютьcя зa paxyнoк фiнaнcoвoгo peзyльтaтy.
У 1923 p. Джoн Клapк oбгpyнтyвaв нeoбxiднicть poзпoдiлy витpaт m змiннi тa пocтiйнi (пpямi тa нeпpямi). А poзпoдiл нeпpямиx витpaт, нa йoгo думку, нe мaв пpинципoвoгo знaчeння для пpийняття prnern». Iдeï Клapкa нaбyли
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
подальшого розвитку в роботах Джонатана Xappica, який у 1936 р. виклав кон-цепцiю калькулювання прямих витрат - "директ-костшг" (Direct Costing), в основу яко1 покладений принцип контролю витрат у зв'язку з коливаннями обся-гу виробництва чи ступеня завантаження устаткування. Широке практичне впровадження цього методу у США та шших крашах розпочалося в 1950-х р. у зв'язку з посиленням конкуренци, розвитком теори маркетингу. Назва, що походить вщ англшського вираження direct costing - облж прямих витрат, не зовшм точно вщображае суть системи, тому що тшьки класична ïï модифiкaцiя припускае числення тшьки прямих (основних) витрат, ус з яких - змiннi (си-ровина, мaтерiaли i витрати на персонал). Тим часом, поряд iз традицшною ви-користовуються рiзновиди, засноваш на облiку змiнних витрат (прямих витрат i змшних непрямих), а також ушх змiнних витрат i частини постшних, що за-лежать вщ коефiцiентa використання виробничих потужностей.
Ефективне управлшня витратами i прибутком залежить вщ точностi кaлькуляцiï. Найбшьш точною е та кaлькуляцiя, що мютить у собi не ус види витрат, а тiльки ri, котрi безпосередньо зв'язaнi з виробництвом дaноï про-дукцiï. Часткова, розрахована за змшними витратами, собiвaртiсть служить бшьш надшним орiентиром при прийнятт рiшень, у силу того, що розподш витрат на постiйнi i змшт дае змогу оцiнити витрати майбутнього перюду, що необхiдно для формування асортименту продукци, вибору мiж виробництвом i закушвлею окремих компонента виробу. Крiм того, такий розподш потрiбний для зiстaвлення витрат при рiзнiй продуктивностi (обсязi виробництва). Ще одна перевага частково1' кaлькуляцiï полягае в тiм, що вона дае змогу при ощнщ прибутку абстрагуватися вщ впливу змши зaпaсiв, тому що в цьому випадку прибуток залежить тшьки вщ обсягу реaлiзaцiï, а при повно-му численнi витрат вiд обсяпв реaлiзaцiï i виробництва.
Система "директ-костшг" припускае ощнку витрат, безпосередньо зв'я-заних iз продуктивнiстю i, як уже вщзначалося, що пiддaються контролю. Визначення прямих витрат дае змогу бшьш ращонально пов'язувати вироб-ничу i збутову дiяльнiсть, оскiльки дае ясне уявлення про зв'язок мiж витратами, обсягом виробництва i прибутком. Числення прямих витрат допомагае розробляти ефективний план прибутюв, збутовi плани i на 1хнш основi ви-робничий план, при складанш якого для кожного виду продукци знаходять прямi витрати i максимально можливий прибуток.
Таким чином, серед юнуючих систем облжу витрат великою шдмогою е метод "директ-костiнг". А його використання в поеднанш з методом "стан-дaрт-костiнг" вiдкривaе визначеш переваги порiвняно з трaдицiйними методами. Як було вщзначено, основною особливютю "директ-костiнг" е те, що собь вaртiсть продукци враховуеться i плануеться тшьки в частиш змшних витрат. Постшш ж витрати поетапно списуються за рахунок фшансового результату.
Основною ж функщею методу "стандарт-кост", на думку Р. Манна, Е. Майера, е контроль витрат виробництва [1, с. 12]. Базуючись на розробщ стандарта (норм) на витрати пращ, мaтерiaлiв, накладних витрат, упорядку-вання стандартно:' (нормативно:) калькуляци й облжу фактичних витрат з ви-дiленням вiдхилень вiд стaндaртiв (нормaтивiв), цей метод доповнюе метод
"директ-костшг" i додае йому трохи шший вiдтiнок, коли прямi 3míhhí витра-ти плануються по видах продукцп, iншi - по центрах витрат. Також плану-ються цiни i кшьюсть продукцп, що випускаеться.
Таким чином, використання даного методу облшу витрат дасть змогу не тшьки ощнити рiвень витрат, а отже, можливють впливу на ситуацiю, але i виявити причинно-наслiдковi зв'язки виникнення цих витрат. Необхщно заз-начити, що окремо узят системи облшу витрат на практицi не зустрiчаються в чистому видi, i жодна з них не мае ютотних переваг. Пщприемства вибира-ють ту чи шшу систему облiку витрат залежно вiд багатьох факторiв, моде-люють 1х вiдповiдно зi сво1ми особливостями i використовують змiшанi варь анти побудови облiку витрат.
Лггература
1. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. - М. Финансы и статистика, 1992. - 208 с.
2. Сухарева Л. А., Петренко С.Н. Контроллинг - основа управления бизнесом. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 208 с_
УДК 330.131.7:504.064 Магктрант А.В. Белякова;
доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
СОЦ1О-ЕКОНОМ1ЧН1 МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ УПОДОБАНЬ НАСЕЛЕНИЯ ЩОДО ЯКОСТ1 ДОВК1ЛЛЯ
Розглянуто використання Q-методу для виявлення та анал1зу уподобань окре-мих шдивщуум1в та ïx груп щодо змши якост довкшля. Розглянут основш положен-ня методу, а також переваги його використання у р1зних напрямках дослщжень.
Ключов1 слова: Q-метод, уподобання, шдивщуум, групи 1ндив1дуум1в, групу-вання, менеджмент люових ресурав.
MasterA.V. Belyakova; doc. L.D. Zahvoyska- USUFWT
Socio-economic methods of revealing individuals' perceptions regarding the environment
Usage of Q-methodology for revealing and analyzing individuals' perceptions in different researches has been considered. Q-methodology, its advantages and application in different fields of study have been highlighted.
Keywords: Q-methodology, perceptions, individual, groups of individuals, grouping, management of forestry enterprises.
Враховуючи умови перехщно! економжи, надзвичайно важливо у про-цес прийняття ршень враховувати вартост довкшля, оскшьки ринковi щни, якi використовують у цьому процеЫ, не дають шформаци про цiннiсть та об-межешсть природних ресурсiв. Для прийняття обгрунтованих управлiнських рiшень важливо визначити уподобання рiзних зацiкавлених груп. Часом зви-чайно! iнформацiï про вiдсоток тих, хто вважае, що певний об'ект природи необхщно зберегти, е недостатньо для прийняття ршень. У таких випадках виникае потреба простежити хщ думок iндивiдуумiв, що не е простим зав-данням для дослщниюв.
