CC BY
44
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 50-63.
doi: 10.15421/111806
Halyna I. Hotsanyuk, Antonina V.Ivanina,
Oksana I.Pidlisna, Halyna V.Spilnyk Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 50-63.
Систематизащя та характеристика геотуристичних об'екпв регюнального ландшафтного парку «Знесшня» (м. Львiв)
Г. I. Гоцанюк, А. В. 1ванша, О. I. Пiдлiсна, Г. В. Спшьник
Лъв1всъкий нацюналъний утверситет ¡мет 1вана Франка, Лъв1в, Украгна, e-mail: ant_iv@ukr.net
Анотащя. Регюнальний ландшафтний парк «Знесшня» розм1щений майже в Received 30.01.2018 центр1 Львова, - надзвичайно щкаве м1сце як у геотуристичному аспект^ так i
Received in revised form 09.02.2018 для геолопчних дослiджень. Парк мае ушкальну геологiчну i геоморфологь Accepted 17.02.2018 чну позицiю. Вiн розташований на зб^у двох геоморфологiчних облас-
тей - ПодшьськоТ, представлено!' Лисогiрською височиною Львiвського Опiлля, та Волино-МалополюькоТ у складi Пасмового Побужжя Малого Полюся. В тектонiчному вiдношеннi цим одиницям вщповщають тектонiчнi блоки: Львiвський (Лисопрська височина) (ймовiрно, ЗахщноевропейськоТ платформи) i Буський (Пасмове Побужжя) СхщноевропейськоТ платформи, як вiддiленi один вiд одного рiзким i крутим уступом. Парк «Знесшня» - це единий парк м. Львiв, у якому е численш геолопчш об'екти - вщслонення вiдкладiв рiзних геологiчних перiодiв, джерела, техногеннi форми рельефу, доступш для спостережень. Розроблено класифiкацiю геолопчних об'екпв парку. Вони подiленi на двi групи (полiтипна, монотипна), чотири типи (стратиграфiчний - до нього вщнесено п'ять об'ектiв, палеонто-лопчний - один, гiдрогеологiчнiий - три, прничо-промисловий - три). Наведено l'x узагальнену стандартизовану характеристику за такими ознаками: категорiя, геоморфологiчне i географiчне положення, стратиграфiчна, лiтологiчна, палеонтолопчна характеристика, науково-пiзнавальне, освiтне i геоатракцшне значення тощо; i розроблено паспорти. Описаш геологiчнi об'екти - важлива ланка для вiдновлення iсторil Земль Вони мають наукову, пiзнавальну, культурно-естетичну цшшсть, роз-мiщенi недалеко вщ центру Львова, легкодоступнi, важливi для навчального процесу i в разi ix популяризащТ стануть прива-бливими геотуристичними атракщями.
Ключов\ слова: геотуризм, геотуристичш об'екти, вгдслонення, джерела, кар'ери, реггоналъний ландшафтний парк «Знесшня»
Systematization and characteristics of geo-touristic objects of the Regional landscape park «Znesinnia» (Lviv)
G. I. Hotsanyuk, A. V. Ivanina, O. I. Pidlisna, G. V. Spilnyk
Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine, e-mail: ant_iv@ukr. net
Abstract. First of all, Lviv is known for its historic and cultural values, and few know that within its boundaries near the central part of the regional landscape park "Znesynia" there are unique geological natural formations that are not enough studied, but with detailed complex surveys they could be enter into a list of interesting geotourist objects. The park has a unique geological and geomorphological position. It is located on the coincidence of two geomorphological regions - Podilska, represented by Lisogirska height of Lviv Opol; and Volyno-Malopolisska in the part of the Strandy Pobuzhya and Small Polisia. In tectonically these units correspond to the Lviv (probably Western European Platform) and Busk (Eastern European Platform) tectonic blocks that are separated from each other by a ledge and steep slope high in the height of 139 - 164 m. The park "Znesinnia" is the only park in the city of Lviv, which has numerous geological objects of deposit deposition of various geological systems, sources, man-made forms of relief, etc. The purpose of the research is to systematize and register the geological objects of the Regional Landscape Park "Znesinnia", which envisages comprehensive geological study of natural entities during field research, their systematization and certification, the development of a classification system and the definition of a category, comparative analysis and evaluation of the geological heritage by the following criteria , such as representativeness, typeness, uniqueness, accessibility, complexity, scientific, educational and cognitive value, geotourist attraction, etc. The classification of the geotouristic objects of the Park "Znesinnia", designed for the first time, looks like this. All objects by degree of validity are divided into two groups: politypes, or complex (these are monuments defined by several criteria,
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
they combine signs of several types of geological monuments); monotypes, installed on one sign. Groups on a subj ect basis are divided into the following types: stratigraphic (typical, or reference, sections representing the sequence of layers and characterize the history of the geological development of a certain part of the earth's crust; and the supporting sections of stratigraphic subdivisions of the local stratigraphic scale that determine the volume, age, structure of the stratum, and demonstrate the lithologic -specific features of rocks); paleontological (unique location of the fossils); hydrogeological (rare natural exits of groundwater - sources, and lakes); mining (artificially created natural object, the result of industrial development of the territory and extraction of minerals in an open way). In general 12 objects are described for each of them the standardized characteristic is given and a passport is developed. All of the described natural formations are valuable geo-tourist attractions of local importance, easily accessible, require restricted protection and recommended for geotourism, scientific, educational, cognitive, cultural and aesthetic activities.
Keywords: geotourism, geotouristic objects, outcrops, sources, careers, regional landscaping park "Znesinnia"
Вступ. 1нтенсивна господарська дiяльнiсть лю-дини спричинюе до руйнування головного дже-рела матерiальних pecypciB неживо! природи. Лише останшми десятирiччями людство починае усвщомлювати, що об'екти неживо! природи не вщновлюються, !х необхщно ращонально вико-ристовувати, збертати й охороняти. Найважли-вший компонент природного середовища - геолопчш пам'ятки, або об'екти геолопчно! спад-щини, яю е ушкальними дшянками земно! пове-рхш i «найбшьш виразно характеризують геоло-пчну будову та юторда розвитку Земл^ мають наукове та освггне значення i потребують охо-рони» (Bezvinnyj et al., 2006). Виявлення та охо-рона геолопчних пам'яток як частини загально! природоохоронно! справи набули мiжнародного значення, про що свщчить створення 1988 р. тд егiдою ЮНЕСКО Свропейсько! асоцiацi! зi збе-реження геологiчно! спадщини (ПроГЕО), до яко! ввiйшла Укра!на, прийняття Мiжнародно! декларацi! прав пам'ятi Земл^ реалiзацiя проекту «Геосайти», «Програми геопарюв» тощо.
Нинi ПроГЕО - всесвггня органiзацiя, що досягла свiтового рiвня у напрямку збереження, оцiнювання ресурсу геолопчно! спадщини, створення каталопв i комп'ютерно! бази даних геолопчних пам'яток природи в кожнш кра!ш. ПроГЕО проводить зус^ч^ конференцi!, симпозь уми, сесi! на мiжнародних геологiчних конгресах (Осло, 2008 р., Брюбен, 2012, Кейптаун, 2016). Щц !! егiдою з 2009 року виходить перюдичне наукове видання "Geoheritage", видано книгу «Гео-спадщина Свропи та !! збереження» (Wimbledon et al., 2012), присвячену одному з перших ком-плексних оглядiв об'екпв геоспадщини в Сврош, та наведено внесок 37 кра!н Свропи у практику збереження ушкальних геологiчних дiлянок.
Головнi iде! ПроГЕО швидкими темпами поширилися в Укра!ш. Зокрема, з метою популя-ризацп геологiчно! спадщини Укра!ни з 2006 по 2009 р. видано чотиритомну працю «Геолопчш пам'ятки Укра!ни» (Bezvinnyj, et al., 2006) зi сти-слим описом 601 геологiчно! пам'ятки, проведено низку тематичних конференцш, започатко-вано створення геосайтiв окремих регюшв Укра-!ни. Цi спшьш зусилля спрямованi передyсiм на
збереження та популяризащю об'eктiв геолопч-но! спадщини в геотуризмi, геопарках i геолопч-нiй освiтi.
Геотуристична дiяльнiсть започаткована 1995 р. (Slomka, Kicinska-Swiederska, 2004) i нинi активно поширюсться в Укра!нi. Методологiчнi засади цього новггнього напряму туризму наразi в стадп розроблення. Геотуризм - це роздш шзна-вального краезнавчого туризму, що грунтуеться на пiзнаннi геолопчних (геоморфолопчних) об'ектiв i процесiв, а також отриманш вiд спос-тережень естетичних вражень (Макка, Zin'ko, Shevchuk, 2014). Головний об'ект геотуризму - геотуристичш об'екти - це геолопчш при-роднi об'екти, що становлять предмет защкав-лення туриспв.
Львiв передусiм вiдомий завдяки юторико-культурним цiнностям, i мало хто знае, що в його межах, недалеко вщ центрально! частини, у реп-ональному ландшафтному парку «Знесшня» е ушкальш геологiчнi природнi утворення, яю на-разi вивченi недостатньо, але за умови детальних комплексних обстежень !х можна ввести до пе-релшу щкавих геоатракцiйних об'ектiв. Тому метою дослщжень стали систематизацiя та облш ге-ологiчних об'ектiв регюнального ландшафтного парку «Знесiння», що передбачае детальне ви-вчення, створення паспортизованих характеристик, визначення категори та науково!, шзнаваль-но!, геоатракцшно! цiнностi й облiк природних об'екпв, якi вiдображають геологiчну будову та геолопчну iсторiю розвитку територi! Львова. Матерiал i методи дослiджень. Матерiалом для дослiджень стали геологiчнi об'екти регюнального ландшафтного парку «Знесшня», розташо-ваного майже в центрi Львова, в його швшчно-схщнш частинi. Парк з усiх боюв межуе з мюь-кими вулицями, а деяю з них перетинають парк або повнiстю входять до його територп. Його природно-заповiдна юторична та охоронна тери-торiя площею 312,1 га обмежена вулицями Ста-рознесенською (на пiвночi), Богданiвською, Кривчицькою (зi сходу), Лисенка, Пiсковою, Мучною (з твдня), М. Кривоноса, Опришювсь-кою (iз заходу). Магiстральнi вулищ в межах охоронно! зони парку - це активш транспортнi
артери iз зупинками громадського транспорту. В середин територi! крiм стежок е транзитш тшо-хiднi та автомобшьш дороги. Близьке розташу-вання до центру (достатньо 20-хвилинно! прогу-лянки тшки вiд мiсько! ратушi) i до маршрутiв транспорту робить парк легко доступним для вiдвiдування.
Парк «Знесшня» - цiкавий рекреацiйний об'ект, оскшьки мае природнi ландшафти з великим рiзноманiттям природних умов, контраст-ним i суттево вiдмiнним рельефом у рiзних дшя-нках, зумовленим особливостями геолопчно! бу-дови. Парк мае ушкальну геологiчну i геоморфо-логiчну позицiю. Вiн розташований на зб^у двох геоморфологiчних областей - Подшьсько!, представлено! плоскою розчленованою структурно-денудацiйною Лисогiрською (або Знесенською) височиною Львiвського Опiлля (твденна час-тина парку, абсолютнi вщмггки до 388 м); та Во-лино-Малополiсько! у складi пасмово-котловин-но! акумулятивно-денудацiйно! височини Пас-мового (Грядового) Побужжя Малого Полюся (менша швшчна частина парку з абсолютними вщмггками 250-270 м) (Matolych, Kovalchuk, Ivanov, 2009). В тектонiчному вiдношеннi цим одиницям вiдповiдають тектонiчнi блоки (Derzhavna geologichna кайа Ukrainy, 2004): Бу-ський (Пасмове Побужжя) Схiдноевропейсько! платформи i Львiвський (Лисогiрська височина) (ймовiрно, Захiдноевропейсько! платформи), якi вiддiленi один вщ одного рiзким i крутим уступом висотою 139-164 м.
Сучасна природно-ландшафтна структура парку «Знесшня» зумовлена не ильки особливостями глибинно! структурно-тектонiчно! й геолопчно! будови, а i наслщками господарювання людей. Через господарську дiяльнiсть природнi ландшафти парку зазнали серйозних змш. На всiй територи е антропогеннi форми рельефу - колишш кар'ери, утворенi тд час видобу-вання покладiв тску вiдкритим способом. Давнi карерш виробки, яю експлуатували в Х1Х сто-лiттi й ранiше, поширенi на вищих ярусах рельефу з абсолютними вщмггками 330-345 м. На ни-жчих ярусах рельефу е недiючi кар' ери пiсляво-енного часу (ХХ ст.).
Регюнальний ландшафтний парк «Зне-сiння» - единий парк Львова, в якому е численш геолопчш об'екти - природш експозицi! нашару-вань вiдкладiв рiзних геологiчних перiодiв, дже-рела, техногенш форми рельефу тощо, доступш для спостережень. В разi !х детального вивчення вони стануть геотуристичними атракцiями.
Iнформацiйно-емпiрична база дослiджень сформована завдяки багаторiчним особистим спостереженням i узагальненням авторiв, а та-кож завдяки матерiалам наукових дослiджень
М. Ломницького, В. Горецького, Л. Кудрша, О. Вялова та шших. Дослщження проводили у два етапи - польовий та камеральний. Як показуе огляд головних пiдходiв до вивчення геолоп-чноТ спадщини (Denysyk, Strashevskaya, Korin-nyj, 2014), методика вщбору природних об'eктiв i визначення ix геотуристичноТ при-вабливостi ще в стадн розроблення. Головним обрано метод системного огляду та порiвняльноi ощнки геологiчних об'eктiв (Wimbledon et al., 2012), згiдно з яким виконували: Bce6i4He геоло-пчне вивчення природних утворень тд час польових дослщжень, ix систематизацiю та пас-портизащю, визначення категорп об'екта згiдно з юнуючими тематичними класифiкацiйними системами, порiвняльний аналiз i оцiнювання геолопчно" спадщини за такими критерiями як ре-презентативнiсть, типовiсть, ушкальшсть, досту-пнiсть, комплекснiсть, наукова, освггньо-шзна-вальна цiннiсть, геотуристична атракцiйнiсть тощо i вибiр найбiльш репрезентативних об'екпв iз високим ступенем геотуристично" привабливосп.
Пiд час польового етапу визначали геогра-фiчне положення об'екта за допомогою системи глобального позищонування (GPS), обстежували структурно-тектонiчну позицiю, геолопчну бу-дову, виконували морфометричнi вимiри, дета-льне пошарове лiтолого-палеонтологiчне вивчення розрiзiв тощо. Пiд час камерального етапу розробляли класифшащю природних утвoрень регiонального ландшафтного парку «Знесшня» та виконали систематизащю отрима-них даних у виглядi паспортизованих - стандар-тизованих i конкретизованих - характеристик природних об'екпв.
Подiл об'екпв геоспадщини на категорп та створення класифшацшно" системи - одне з най-складнiшиx i найменш розроблених методолоп-чних питань. Наразi е низка класифшацшних систем, як грунтуються на рiзниx пiдxодаx до ро-зумiння предмета дослiджень. Детальний огляд поглядiв щодо систематики геолопчних пам'яток наведено в (Denysyk, Strashevskaya, Korinnyj, 2014). На думку авторiв, найбiльш об'ективнi класифiкацii, викладенi в (Gritsenko et al., 1996, 2001; Bezvinnyj, et al., 2006; Wimbledon, Gerasimenko, Ishchenko, 1999), якi взято за основу. Загалом тд час дослiджень визначено шiсть вщслонень, три джерела i три кар'ери, як е цiкавими геологiчними об'ектами i можуть пре-тендувати в разi "х детального вивчення i попу-ляризацп на статус об'екпв iз високою атракцш-ною привабливютю. Класифiкацiя геотуристич-них об'ектiв парку «Знесшня» розроблена впе-рше i виглядае так (табл. 1).
Група Тип Категорiя Юльюсть
Комплексний Геоморфолопчний, страти-графiчний Опорний розрiз, ерозшний останець 1
Стратиграфiчний Типовий розрiз 3
Опорний розрiз 1
Монотипний Палеонтологiчний Мiсцезнаходження мiоценово! палеобiоти 1
Пдрогеолопчний Джерело 3
Гiрничо-промисловий Кар'ер 3
Таблиця 1. Класифжащя геотуристих об'ектв парку Знесiння
Ус об'екти за ступенем обгрунтованосп подшеш на дв1 групи: комплексш (це пам'ятки, в яких поеднаш ознаки двох титв геолопчних пам'яток); монотипш, встановлеш за одшею ознакою. Групи на предметнш основ! подшеш на таю типи: стратиграф!чний (типов!, або еталонш, розр1зи - експонують послщовнють нашарувань { характеризують юторда геолопчного розвитку певно! дшянки земно! кори; опорш розр1зи стра-тиграф!чних пщроздшв мюцево! стратиграф1ч-но! шкали, яю визначають обсяг, вш, будову стратону { демонструють лгголого-фащальш осо-бливост порщ); палеонтолопчний (ушкальш мь сцезнаходження фосилш); гщрогеолопчний (рь дюсш природш виходи пщземних вод - джерела, та озера); прничопромисловий (штучно створе-ний природний об'ект, результат промислового освоення територп { видобутку корисних копа-лин вщкритим способом). Надал1 для характеристики геолопчних пам'яток застосовано таю кла-сифшатори: юридичний статус, збереженють, рь вень охорони, тип використання; та виконано де-тальний опис вщповщно до юнуючих вимог до оформлення геолопчно! документации Вс зазна-чеш природш утворення являють собою цшш об'екти мюцевого значення, легко доступш, пот-ребують режиму обмежено! охорони { рекомендован! для геотуризму, науково!, освггньо-шзна-вально!, культурно-естетично! д!яльносп. Результати. Геолопчну будову Львова, зокрема, тепершньо! територп парку (рис. 1), вивчали А. Альт, М. Ломницький, О. Вялов, В. Горецький, Л. Кудрш, I. Круглов, О. Круглов, П. Волошин та шш^ На територи парку вщслонюються р!зш за вшом прсью породи: крейдов!, неогенов! { четве-ртинш. Геолопчна будова р1зних частин парку
«Знесшня» суттево розр1зняеться повнотою роз-р1з1в, послщовнютю нашарувань, потужнютю, вь ком, складом порщ 1 фосилш (рис. 2, 3). Вс вщк-лади залягають горизонтально. Наймолодш! - че-твертинш вщклади, вкривають суцшьним шаром практично всю територда парку, вщграють важ-ливу роль у формуванш { розвитку сучасних ландшафтних систем. Однак вони поширеш нер> вном1рно та мають р1зне походження й потуж-нють. У швшчнш дшянщ парку, що належить до Пасмового Побужжя, розр1з четвертинно! сис-теми найпотужшший - 9-10 м. Тут також вщслонюються найдавшш! вщклади - крейдово! сис-теми; неогенов! породи поширеш незначно - е лише барашвсью шари товщиною 0,5-0,7 м. У межах Лисопрсько! височини вщслонеш лише неогенов! вщклади р1зних стратиграф1чних р!вшв. Загалом розр1з неогену тут найповшший з вщо-мих у Львов! та на його околицях { становить по-над 84 м (рис. 2). Вщклади неогену перекрит ма-лопотужним шаром (0,2-0,5 м) четвертинних утворень.
Виходи порщ доступш для спостережень у шести вщслоненнях (рис. 1). Лише деяю ¿з них згадаш чи фрагментарно описаш в працях попе-редшх дослщниюв. Пошарове вивчення вщсло-нень, виконане авторами останшми роками, свщ-чить, що кожне з них являе собою важливий гео-лопчний об'ект, завдяки якому ми тзнаемо будову { реконструюемо юторда геолопчного розвитку конкретних дшянок земно! кори. 1з шести вщслонень, узагальнену лгголого-палеонтолог!-чну характеристику { паспорти (табл. 2 - 7) яких наведено нижче, три розмщеш в межах швшчно! частини парку (Пасмове Побужжя { пщшжжя Лисопрсько! височини) { три - на швдш { твденному сход! (Лисопрська височина) (рис. 1).
Рис. 1. Схема розмщення геолопчних обеклв у парку «Знесшня» (за матер1алами Ю. В. Зшька, 1995, з1 змшами): 1 - межа парку; 2 - горизонталц 3 - вулищ; 4 - джерела та !х номер; 5 - ввдслонення та !хнш номер; 6 - кар'ери та !хнш номер; 7 -в1дкрип водойми; 8 - умовна межа м1ж геоморфолопчними районами; 9 - Грядове Побужжя; 10 - Лисопрська височина
Перше вщслонення (рис. 4, табл. 2) довжи-ною 12 м, висотою 12,7 м розташоване в швшчно-схiднiй частинi парку «Знесiння» в межах Пасмо-вого Побужжя. У схщнш стiнцi покинутого кар'еру по вул. Богдашвськш вiдслоненi (знизу догори):
льв1вська св1та маастрихтського ярусу верхньог крейди:
• 3, 0 м - свгшо-шр^ масивш, товстоплитчасп мергелi з рщюсною фауною брахiопод, головоногих Ве1етпШПа ШпсеоШа ^сЫоШ.) i двостулко-вих молюскiв;
баратвсью шари ланг1йського ярусу баденсь-кого рег1оярусу м1оцену неогеновог системи:
• 0,52 м - свггло-коричнев^ масивш, вапнисп, кварцов^ крупно- i середньозернистi, дуже мщш (утворюють у рельефi скелястий виступ) тско-вики з рiдкiсною фауною двостулкових молюс-кiв;
• 0, 18 м - свiтло-сiрi з жовтуватим вщтшком мiцнi масивно-дрiбногрyдкyватi органогенш бю-кластичнi детритовi (за класифшащею бiогенних порiд у (Hotsanyuk, Ivanina, 2017) вапняки з детритом двостулкових молюсюв i лiтотамнiевих во-доростей, який розподiлений у породi нерiвномi-рно.
Рис. 2. Схематичний зведений стратиграфiчний розрiз вiдкладiв Лисогiрсько! височини в межах парку «Знесшня»: 1-4 - склад порщ: 1 - тски; 2 - тсковики; 3 - мергелц 4 - вапняки; 5-7 - оргатчш залишки: 5 - лгготамшет водоростi; 6 - двостулковi молюски; 7 - брахiоподи
LA
■n p S О s q
w H
g 0)
5 P
H
s
л
s
s
se
о
p
ь
s
p
tl
0)
о
о
■о
P G S
Э ^
-2 h
S" S
s
■n
-o p
S'
S p
s H
о о
ti s
9 о
"1
0) ■о
s р
s
to 2'
s
G
"1
0)
о
о
■о
-е-
о
t
о
л'
s
0)
S О
m
s 31
s1! ■
s. g ы
X о л
"О ж тм 2 S О р О
£ « ^
Sc 2 Я
ï § Ï
о ^ s
2 ^ sc
О о -
g sc w
04 — • м
5 s s
s -o
О P
л
О)
s s te
s
p s
tl £
« Я
S О
о g
0 й я 0 S и 2 Р
5 О
S о SC со
со н'
Я S
1 Э.
SC В. s s
ïï s
01 W Й £
Й s
Л W
s
? to я о
M
£ s
-о • •
2 ^ er со
-Й со
ГЗ о
: О 5"
^ &
и о
р со
3 н'
SC 2
О р
5 g
к ^
о H
3 s
■з i
3 §
В. О
о ■-< ®
СО
о ■о и s
^ я
о s Ä g SC С
ь ? s
О)
Ь ег 5' S.
° н
s р
s -о se s
S ffi
о s
« p
m" ■o
s p
CD ¥ en S
О я -1 »
S a.
? Œ О ж
н р
^
в с аз ы
н к я о и к
Кс "О 8 Т2.
сЗ'
а
со
с
о и о ■л о
Я
о
оч
^
я
р
"О
К
о о
я' я
то
чЧ4-
% ч
ч
\
Крейдова 1 Неогенова Четвертинна Система Р 3 | Б" Б к И т I"3! § 5 м Р £э £ о 8 X О.
Верхнш 2 о с ш X О га ¡3 К« Вщдш
Маастрихтский § X £с о (Г - 12 Кс Ярус
СП е л X о В" X - 5с Репоярус Я Н С? 5' £ 2. -а 2 о 2 « * йн е ■С. О я ЙОГ К я
ы а — ы 5' о - Шари
\ ъ \ ч \ \ \ \ \ \ ъ \ 1 '. ! Лгголопчна колонка
и» 00 О 1л о 9-10 Потужшсть, м
О Д
ЙГ Р
р ^
я я
р р
2 д
а- о.
В § ¡X рг
ш -
^ £ Р д-
<1.
о -р
с
я
о
о
о.
о
ггс
^
ста о
о
ста
Halyna I. Hotsanyuk, Antonina V.Ivanina,
Oksana I.Pidlisna, Halyna V.Spilnyk Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 50-63.
Рис. 4. Вщслонення крейдових i неогенових вiдкладiв парку «Знесшня»: 1, 2 - кайзервальдсью шари неогену: 1 - верхня час-тина, гора Лева, 2 - нижня частина, гора Вовча; 3 - вапняки нара!вських шарiв неогену, вул. Мучна; 4 - контакт вiдкладiв крейди i неогену, вул. Над джерелом; 5 - крейдовi вiдклади, вул. Богданiвська; 6 - по^вельна частина баранiвських шарiв неогену з автохтонними органiчними залишками
завадгвський горизонт четвертинног сис-теми:
• 9, 0 м - жовтуват слабкозцементоваш сут-ски та суглинки.
Розр1з розкривае найдавшш1 (крейдов1) породи, е найкращим { одним ¡з найповшших не тшьки для територп парку, а й для Львова та його околиць, легкодоступний, розташований в ма-льовничш мюцевосп, що збшьшуе його приваб-ливють. Це типова (еталонна) послщовшсть вщ-клад1в р1зних геолопчних перюд1в, що залягають незгщно, властива для низинних частин рельефу (Льв1вська улоговина, Пасмове Побужжя) Львова та його околиць.
Друге вщслонення (рис. 4, табл. 3) е недалеко вщ першого, в стшках котловану закинутого бу-д1вництва по вул. Над джерелом. Вщслонення значно! довжини (понад 30 м) висотою вщ 4 до 8 м, експонуе контакт м1ж вщкладами двох систем:
крейдово! та неогеновое В розр1з1 видшено (знизу догори):
• 3-7 м - пачка мергел1в льв1всько! свгги маас-трихтського ярусу, аналопчних мергелям першого вщслонення;
• 0, 2 (в схщнш стшщ котловану) - 0,7 м (тв-денна частина вщслонення) - тсковики барашв-ських шар1в лангшського ярусу баденського ре-гюярусу мюценового вщдшу неогеново! сис-теми, як перекривають незгщно пщстильш породи; вони дещо вщмшш вщ аналопчних порщ першого вщслонення - тсковики с1р1 з жовтува-тим вщтшком крупно-середньозернисп, карбо-натш, кварцов1, з галькою до 1 см в д1аметр1, з домшкою глинистого матер1алу, пом1рно зцеме-нтоваш, грудкуват внаслщок нер1вном1рного ро-зподшу оргашчних решток - фрагменпв стулок двостулкових молюсюв й онколтв лгготамше-вих водоростей.
Таблиця 3. Типовий po3pi3 примежових в!дклад!в крейди i неогену парку «Знес!ння»
Ознака Характеристика
Група, тип, категор!я Монотипний
Тип Стратиграф!чний
Категор!я Типовий розр!з
Географ!чна прив'язка 49о50'31'' пн. ш; 24 о04'51''сх. д.
Топограф!чне, геоморфолог!-чне положения Пасмове Побужжя; п!вн!чно-сх!дна частина парку «Знес!ння»; в стшщ покинутого котловану на вул. Над джерелом
Геолог!чне положення Волино-Под!льська окра!на Сх!дноевропейсько! платформи, Буський блок
Розм!р Довжина понад 30 м, висота в!д 0,7 до 8,0 м
Особливост! геолог!чно! бу-дови Вщслонення експонуе незпдний контакт в1дкладш морського походження двох систем: крейдово! та неогеново!; л!н!я контакту нер!вна, хвиляста, п!дкреслена доседиме-нтац!йними текстурами i наявн!стю ядер и-под!бних н!рок
Стратиграф!чна посл!довн!сть пор!д Знизу догори: льв!вська св!та маастрихтського ярусу верхньо! крейди, баранiвськi шари баденського рег!оярусу ланг!йського ярусу м!оцену неогеново! системи
Узагальнена л!толог!чна характеристика Св!тло-с!р!, масивн!, товстоплитчаст мергел!; п!сковики с1р1 з жовтуватим в!дт!нком крупно-середньозернист!, карбонатн!, кварцов!, з галькою до 1 см в д!аметр!, з дом!ш-кою глинистого матер!алу, пом!рно зцементован!, грудкуват!
Палеонтолопчна характеристика Б!офосил!!: в!дбитки стулок брах!опод, двостулкових молюск!в, ростри белемн!т!в, он-кол!ти л!тотамн!евих водоростей; !хнофосил!!: ядра Ц-под!бних н!рок
Систематичний склад палеоор-ган!зм!в Водорост! Lithothamnium sp., головоног! молюски Belemnitella lanceolata (Schloth.), н!-рки Rhizocorallium saxicavum (Lomnicki)
Доступн!сть Легкодоступний
Наукове значення об'екта Сдиний у межах Львова та околиць розр!з примежових в!дклад!в крейди та неогену, важливий для в!дновлення геолог!чно! будови та !стор!! геолог!чного розвитку, ви-вчення незг!дност! м!ж в!дкладами крейди та неогену
Ц!нн!сть об'екта Науково-тзнавальна, осв!тня, естетична, культурна
Геотуристична атракц!йн!сть Висока - легкодоступний, з високою науковою та осв!тньо-п!знавальною ц!нн!стю, об'ект геолог!чних екскурс!й ! практик, частково описаний в науково-популярн!й л!те-ратур!, але без !нформац!йного забезпечення
Еколог!чний стан Задов!льний
Загрози для !снування Без охоронного статусу, п!д загрозою зникнення внасл!док антропогенного впливу
Контакт мiж вiдкладами крейдово! та неогеново! систем незгщний, нерiвний, хвилястий, свь дчить про значну (тривалютю приблизно 43 млн роюв) перерву в осадконагромадженнi, пщкрес-лений доседиментацiйними текстурами i наявш-стю ядер £/-под!бних нiрок. №рки мали два кру-глi отвори - вхщний i вихiдний, розмщеш на т-дошвi баранiвських шсковиюв, заповненi мюце-новим пiщаним матерiалом, але мiстяться всере-динi крейдових мергелiв; орieнтованi перпендикулярно або тд крутим кутом до поверхш незп-дностi. Такi бiогеннi текстури вперше описав М. Ломницький (Lomnicki, 1884) саме на територи нишшнього парку «Знесiння». Вiднесенi до виду Rhizocorallium saxicavum (Lomnicki), 1964 та штерпретоваш як шрки мiоценових бентосних рийних органiзмiв (ймовiрно, хробакiв чи рако-подiбних), виритi у верхньокрейдових осадах, що тодi покривали дно морського басейну, i за-повнеш осадами мiоцену (Vyalov, Goretskyj, 1964).
Трете вщслонення (рис. 4, табл. 4 ) - ушка-льна палеонтолопчна пам'ятка природи, однак
без охоронного статусу, являе собою мюцезнахо-дження переважно автохтонних органiзмiв у тс-ковиках баранiвських шарiв мюцену. Розмiщене бiля пiвнiчного пiднiжжя Лисопрсько! височини, детально описане в (Ivanina et al., 2016).
Четверте вщслонення (рис. 4, табл. 5) - типовий розрiз нара!вських шарiв; скелястий виступ висотою вiд 0,91 до 2,81 м, довжиною 31 м, роз-мщений в кшщ вул. Мучна, над колишньою ску-льптурною фабрикою, складений з чергування вапняюв двох лiтотипiв. Перший утворюе пачки товщиною 0,1-0, 35 м. Це жовновий лгготамше-вий вапняк, органогенний бюморфний каркас-ний фгтоморфний за (Hotsanyuk, Ivanina, 2017), свггло-срий з жовтуватим вiдтiнком, мiцний ма-сивний грубогрудкуватий з каркасом iз водорос-тевих жовен рiзного розмiру (1-8 см), якi не до-тикаються однi до одних або дотичш фрагментарно, розосередженi в матрикс з дрiбного органогенного детриту; цемент - карбонатно-глинис-тий.
Таблиця 4. Мюцезнаходження мюценово! бюти парку «Знесшня»
Ознака Характеристика
Група Монотипний
Тип Палеонтолопчний
Категор1я Мюцезнаходження мюценово! палеобюти
Географ1чна прив'язка 49о50'86'' пн. ш; 24 о02'19''сх. д.; абсолютна висота - 310 м
Топограф1чне, геомор-фолопчне положения Шдтжжя Лисопрсько! височини; центральна частина парку; за 250 м ввд вул. Заклинських, дно колишнього тщаного кар'еру
Розм1р Вир1вняна дшянка площею близько 1 000 м2
Геолопчне положення Волино-Подшьська окра!на Сыдноевропейсько! платформи, Буський блок
Особливосп геолопчно! будови Вщслонення експонуе покр1вельну частину неогенових в1дклад1в морського походження з численними залишками палеооргашзм1в
Стратиграф1чне положення Баратвсью шари, баденський регюярус, лангшський ярус мюцену неогеново! системи
Узагальнена лгтолопчна характеристика Шсковики ар1, жовтувата, середньо-крупнозернисл, кварцов1, карбонатно-глинисл, грудкуват!, пом1рно зцементоват з поодинокою галькою i численними залишками тваринного i, менше, рослинного походження
Загальна палеонтологь чна характеристика Багатий комплекс бюфосилш (ввдбитки, ядра) р1зноматтних морських i, менше, наземних палеоорганiзмiв: морсью - 17 видав двостулкових молюсюв, один вид брахюпод, два роди форамшфер, один рвд лгготамшевих водоростей; макрорештки наземних вищих рослин
Систематичний склад па-леооргашзм1в Водоросп: Lithothamnium sp.; форамшфери: Quinqueloculina sp., Triloculina sp.; брахюподи: Terabratula cochlear P o l i; двостулков1 молюски: Chlamys seniensis lomnickii H i l b e r, Chl. seniensis niedzwiedzkii (H i l b e r), Chl. lilli (P u s c h), Chl. scissa (F a v r e), Chl. cripsi Broc-c h i, Cardium baranovense H i l b e r, C. (Acanthocardia) praeechinatum H i l b e r, Pecten bes-seri A n d r z . , Isocardia cor Lamarck, Amusium cristatum B r o n n, Pseudamussium corneum denudatum R e u s s, Ostrea digitalina Dub. de Montp., Panopea menardi D e s h . , Tellina (Peronidia) planate L i n n e, Phacoides borealis Lin ne, Thracia ventricosa P h i 11.
Еколопчний склад Прикршлений бентос - 78 %, шфауна - 2,7 %, змшаний споаб життя - 19,3%
1нт ввдомосл 80,7 % викопно! фауни автохтонш, в прижиттевому положены
Доступшсть Легкодоступний: тдхвд i тд'!зд вулицями Львова
Наукове значення об'екта Уткальний i р1дюсний за кшьюсним i видовим р1зноматттям мюценово! бюти, збережен-ням прижиттевих в1дношень, еколопчним складом фауни, добре ввдслонений, доступний для спостережень, в1дв1дування i подальшого вивчення; единий у межах Львова та його око-лиць
Цшшсть об'екта Науково-тзнавальна (палеонтолопчна та геолопчна), освгшя, естетична, культурна
Геотуристична атракцш-шсть Висока - легкодоступний; з високою науковою, освгшьо-тзнавальною та культурною цш-шстю; об'ект геолопчних екскурсш, практик; детально описаний в науково-популярнш ль тератур1, на сайтах штернет-ресурав, але без шформащйного забезпечення
Еколопчний стан Задовшьний
Загрози для юнування Без охоронного статусу, тд загрозою зникнення внаслвдок антропогенного впливу
Другий лгготип - детритусовий вапняк, органогенный бюкластичний др1бнодетритусовий, свгшо-срий i3 жовтуватим вщтшком, щшьний, дуже мiцний, масивно-дрiбногрудкуватий вна-слiдок нерiвномiрного розподiлу дрiбних (до перших мм) фрагмента оргашчного походження. Утворюе прошарки товщиною 0,12-0,17 м.
Нара!всью вапняки незгiдно перекривають знесенськi шари, якi представленi свггло-срим дрiбнозернистим кварцовим пiском. Межа нер> вна, хвиляста, видiлена чорним i бурим матерiа-лом, що утворюе прошарок у 0,1-0,5 см, i специ-фiчними доседиментацiйними текстурами на т-дошвi нара!вських вiдкладiв. У вщслонент спо-
стерiгаемо утворення рiзного походження: кар-бонатнi осади нара!вських шарiв утворились в прибережних мшководних морських умовах, а теригеннi знесенсью вiдклади - в умовах дельти (Kudrin, 1966).
П'яте вiдслонення (рис. 4, табл. 6) лшзо-под!6но! форми довжиною 25 м, висотою до 5-7 м, розташоване у твденному схилi гори Змпна, або Вовча, по вулищ Барвинських, демонструе послiдовнiсть нашарувань i становить частину опорного розрiзу кайзервальдських шарiв лан-гiйського ярусу баденського регiоярусу мюцено-вого вiддiлу неогену та розкривае !х нижню час-тину.
Таблиця 5. Типовий розрiз нара!вських шар1в i межi зi знесенськими шарами неогену парку «Знесшня»
Ознака Характеристика
Група Монотипна
Тип Стратиграфiчний
Категорiя Типовий розрiз
Географiчна прив'язка 49о50'29'' пн. ш; 24 о03'38''сх. д.
Топографiчнe, геоморфологiчне положення Лисопрська височина; пiвденна частина парку; в крутому схит закинутого пiщаного кар'еру по вул. Мучнш
Геологiчне положення Льв1вський блок, iмовiрно Захiдноевропейсько! платформи
Розмiри Скелястий виступ: висота вiд 0,91 до 2,81 м, довжина 31 м
Особливостi геолопчно! будови Вщслонення експонуе неогеновi вiдклади морського (угор^ i дельтового (унизу) генезису; залягання порiд горизонтальне, незгiдне; лшя контакту нерiвна, хвиляста
Стратиграфiчна послiдовнiсть по- рвд Знизу догори: знесенсью, нара!вськi шари баденського регюярусу лангiйського ярусу мiоцену неогеново! системи
Узагальнена лiтологiчна характеристика Вапняки двох лiтотипiв: жовновий лгготамтевий вапняк, органогенний бiоморфний каркасний фгтоморфний та детритусовий вапняк, органогенний бюкластичний дрiб-нодетритусовий; свiтло-сiрий дрiбнозернистий кварцовий пiсок
Палеонтолопчна характеристика Бiофосилi!: жовна та онколгш лiтотамнiевих водоростей, органiчний детрит
Систематичний склад палеооргат-змiв Водоросл Lithothamnium sp.
Доступнiсть Важкодоступний через заростання деревами i кущами
Наукове значення об'екта Демонструе будову шарiв неогену рiзного генезису i характер межi мiж дельтовими i типово морськими утвореннями; еталонний розрiз у межах Львова
Цшшсть об'екта Науково-пiзнавальна, освгшя, естетична
Геотуристична атракцiйнiсть Помiрна - з високою науковою та освiтньо-пiзнавальною цiннiстю, об'ект геолопчних екскурсш i практик, але не описаний в науково-популярнш лiтературi, без шфо-рмацiйного забезпечення та важкодоступний
Екологiчний стан Незадовiльний
Загрози для юнування Без охоронного статусу, пiд загрозою зникнення внаслщок антропогенного впливу i iнтенсивного заростання рослиншстю
Таблиця 6. Опорний розрiз нижньо! частини кайзервальдських шарiв неогену парку «Знесшня»
Ознака Характеристика
Група Монотипний
Тип Стратиграфiчний
Категорiя Опорний розрiз
Географiчна прив'язка 49о50'41'' пн. ш; 24 о02'36''сх. д.
Топографiчне, геоморфологь чне положення Лисопрська височина; схдаа частина парку; твденний крутий схил гори Змйна на вул. Барвiнських
Геологiчне положення Льв1вський блок, ймовiрно Захдаоевропейсько! платформи
Розмiри Скелястий виступ: висота 5 - 7 м, довжина 25 м
Особливосп геологiчно! будови Ввдображае поолдовшсть утворення i склад нашарувань кайзервальдських шарiв
Стратиграфiчне положення Кайзервальдськi шари баденського регюярусу лангшського ярусу мюценового ввддшу неогену
Узагальнена лгголопчна характеристика Чергування пiсковикiв двох лiтотипiв i бентонiтiв
Палеонтолопчна характеристика Онколiти лiтотамнiевих водоростей, невелию за розмiром залишки вищих рослин i детрит двостулкових молюсюв
Систематичний склад палеоор-ганiзмiв Водоростi Lithothamnium sp.
Доступнiсть Важкодоступний внаслщок заростання деревною i кущовою рослиншстю
Наукове значення об'екта Показуе будову, послщовшсть i характер чергування лгтотишв кайзервальдських шарiв, единий у межах Львова та обласл
Цшшсть об'екта Науково-пiзнавальна (геологiчна), освiтня, естетична
Геотуристична атракцшшсть Висока, зi значною науковою та освгшьо-шзнавальною цшшстю, об'ект геологiчних екскурсш i практик, описаний в науково-популярнш лггератур^ але без iнформацiйного забезпечення; вимагае розчищення вiд рослинносл
Еколопчний стан Задовiльний
Загрози для iснування Без охоронного статусу, тд загрозою зникнення внаслiдок антропогенного впливу i заростання.
Розрiз пошарово описаний в (ВяЬупсс, Ви-гоу, Vyalov, 1958; Vyalov, Goretskyi, Kudrin, 1954), складений чергуванням двох лгготишв т-сковикiв i бентонiтiв. Пiсковики першого лгго-типу - неоднорщного забарвлення: свiтло-сiрi, жовтуват чи дiлянками зеленуватi, крихкi слаб-козцементованi, вапнистi, дрiбнозернистi, де-коли мютять скупчення онколiтiв лiтотамнieвих водоростей, невелик за розмiром апендикси ви-щих рослин i детрит двостулкових молюсюв; ут-ворюють пачки товщиною 0,83-1,15 м унизу та
угорi розрiзу. Пiсковики другого лiтотипу - свь тло-сiрi, помiрно зцементованi, масивш, дрiбно-середньозернистi, кварцовi, з домшкою глинистого матерiалу, утворюють прошарки товщиною 0,12-0,42 м. У верхнш частинi вiдслонення е три прошарки iржаво-жовтого забарвлення бенто-нiту товщиною вщ 0,01 до 0,15 м.
Шосте вщслонення (рис. 4, табл. 7) знай-демо в схщному схилi гори Лева, яка е денудацш-ним останцем, що с^мко пiдноситься над навко-лишньою територiею на кiлька десяткiв метрiв.
Таблиця 7. Опорний розр1з кайзервальдських шар1в гори Лева (верхня частина)
Ознака Характеристика
Група Полгшпна
Тип Стратиграф1чний, геоморфолопчний
Категор1я Опорний розр1з, ерозшний останець
Географ1чна прив'язка 49о50'50'' пн. ш; 24 о02'38''сх. д.
Топограф1чне, геоморфолопчне положения Лисопрська височина; зах1дна частина парку; схили гори Лева
Геолопчне положення Льв1вський блок, ймов1рно Зах1дноевропейсько1 платформи
Розм1ри Висота 40,7 м
Особливосл геолопчно1 будови Ввдображае послвдовшсть утворення [ склад нашарувань кайзервальдських [ тер-нотльських шар1в неогену
Стратиграф1чне положення Кайзервальдсью (унизу) [ тернопшьсью шари баденського регюярусу лангшсь-кого ярусу мюценового ввддшу неогену
Узагальнена лгтолопчна характеристика Два лгтотипи кварцових тсюв, два лгтотипи тсковиюв, им прошарюв бентош-т1в, органогены бюморфш черепашков1 устричш пол1морфт вапняки
Палеонтолопчна характеристика Онколпи [ жовна лгготамтевих водоростей, ввдбитки стулок, скелети [ детрит двостулкових молюсюв, ввдбитки скелепв [ ядра гастропод
Систематичний склад палеобюти Водоросл Lithothamnium sp.; молюски Ostrea digitalina Dub, Chlamys sp. та ш
Доступшсть Легкодоступний
Наукове значення Показуе послвдовшсть лгготишв кайзервальдських [ тернотльських шар1в неогену 1з залишками численно1 фауни, единий у межах Львова та област
Цштсть об'екта Науково-тзнавальна (геолопчна), освпня, естетична, культурна; з 1974 р. внесений до реестру геолопчних пам'яток мюцевого значення, з 1993 р. - у перелжу природоохоронних об'екттв парку «Знесшня»
Геотуристична атракцшшсть Висока, з значною науковою та освгшьо-тзнавальною цштстю, об'ект геолопчних екскурсш [ практик, описаний в науково-популярнш лператур^ популярне мюце в1дпочинку, але без шформацшного забезпечення
Еколопчний стан Задовшьний
Загрози для юнування З охоронним статусом, тд загрозою зникнення внаслвдок антропогенного впливу [ екзогенних процеав на схилах.
З 1974 року внесена у реестр геолопчних пам'яток мюцевого значення, а у 1993 р. и ввели до перелiку природоохоронних об'ектiв парку «Знесшня». Розрiз частково описано в ^аЬ^ес, Вигоу, Vyalov, 1958; Vyalov, Goretskyj, Kudrin, 1954). Складаеться з шсюв i пiсковикiв (звiдси й друга назва - Пюкова гора), семи прошарюв бен-тонiтiв кайзервальдських шарiв i вапнякiв iз чис-ленними устрицями тернопiльських шарiв лан-гiйського ярусу неогену. Розрiз е еталонним для кайзервальдських шарiв i обраний разом з вщсло-ненням г. Вовча за опорний розрiз цих шарiв. У вiдслоненнi загальною висотою 40,1 м видiлено таю пачки (знизу догори): кайзервальдсьК шари:
• 27 м - свiтло-сiрi кварцовi тски двох лгготишв: перший - пiсок дрiбно-середньозернистий, карбонатний; другий - тсок дрiбнозернистий глинистий некарбонатний;
• 5,4 м - перешарування свпло-ирих тскови-кiв двох лiтотипiв: перший - середньозернистий, мщний, щiльний, кварцовий, карбонатний, гори-зонтальношаруватий з детритом i крупними фрагментами уламюв двостулкових молюскiв, що розосередженi в порода другий - дрiбнозернис-тий, масивний, слабкозцементований, карбонат-ний, з домшкою глинистого матерiалу;
тернотльськ шари:
• 6,5 м - перешарування шсковиюв другого ль тотипу i свiтло-сiрих органогенних бiоморфних черепашкових устричних полiморфних вапнякiв,
утворених численними черепашками Ostrea digitalina Dub. i залишками лгготамшевих водорос-тей;
• 1,2 м - тсковики другого лiтотипу.
У гщрогеолопчному вiдношеннi територiя розташована у межах Волино-Подшьського ар-тезiанського басейну, в якому е водоноснi гори-зонти i комплекси, приуроченi до потужно! то-вщi кайнозойських, мезозойських вiдкладiв. На територп парку «Знесшня» е численнi джерела пiдземних вод, вивчення яких вимагае додатко-вого дослщження. На !х основi на початку XIX ст. збудовано водолшувальний заклад «Киселька», яке юнувало до 1911 року. Формування горизонта пщземних вод зумовлене геолого-гео-морфолопчною будовою парку. Найпоширеш-ший водоносний горизонт у пiщаних вщкладах
Таблиця 8. Характеристика джерела № 1 парку «Знесшня»
Територ1я парку вщнесена до антропоген-них форм рельефу, оскшьки його ландшафти, елементи рельефу зазнали змш внаслщок багато-р1чного видобутку поклад1в шску (зрщка мерге-л1в) вщкритим кар'ерним способом. У швшчнш частиш парку, в тдшжж Лисопрсько! височини е нед1юч1 пщаш кар'ери, яю свого часу не були рекультивоваш. Добре збереглись верхш й нижш контури, круп робоч1 стшки, пщошва кар'ер1в, яю вичерпно характеризують геометрда, розм1р кар'ер1в, !х глибину. В парку «Знесшня» нараз1 визначено три добре збережеш кар'ери - пщаш: Малий (рис. 1), Великий; та Богдашвський, в якому видобували мергеле 1х детальне вивчення
барашвських шар1в неогену, який розвантажу-еться у вигляд1 джерел уздовж швшчного схилу Лисопрсько! величини { формуе витоки пончюв 1 струмюв. Середня потужнють горизонту - 1,5 м, школи бшьше. Джерела з р!зним дебпом. Жорс-ткють води - 4,3-9,2 мг-екв./дм3, рН - 6,3-8. За хь м1чним складом води переважно гiдрокарбонатнi кальщев^ рщко гiдрокарбонатнi кальщево-натрь евг Це, як правило, питш води з мiнералiзацiею 0,5-0,8 г/дм3. Основним джерелом формування й живлення водоносного горизонту служать атмо-сферш опади. Води горизонту використовують для господарсько-питного \ виробничого водопо-стачання. Пщ час обстежень вивчали три джерела (рис. 1). Як приклад, наведено паспорт джерела № 1 (табл. 8), розмщеного в легкодоступному { мальовничому мши - близько озера в ко-лишньому Малому кар'ерг
лише розпочато. Вони являють собою цшш гео-лопчш об'екти { вiднесенi до монотипних гео-лого-промислових геотуристичних об'екнв, на приклад! яких можна розказувати про корисш копалини Льв1вщини, способи !х видобутку та супутш еколопчш проблеми. Висновки. Як показали дослщження, на територп парку «Знесшня» е ушкальний природний комплекс, що об'еднуе щкав! геолопчш моноти-пш { полпипш (комплексш) об'екти - свщки складно! \ тривало! юторй формування земно! кори. Узагальнену характеристику бшьшосп природних об'екпв парку наведено вперше. Це повш розр"зи, яю демонструють геолопчну бу-
Ознака Характеристика
Група Монотипна
Тип Гiдрогеологiчна
Категорiя Джерело
Географiчна прив'язка 49о84'77'' пн. ш; 24 о05'27''сх. д., абсолютна висота 307 м
Топографiчне, геоморфологь чне положення Шдшжжя Лисопрсько! височини, у центральнш частинi парку «Знесiння»; за 250 м ввд вул. Заклинських, дно колишнього пiщаного кар'еру, недалеко ввд озера
Геологiчне положення Волино-Подiльська окра!на Схдаоевропейсько! платформи, Буський блок
Характер виходу вод Природний вихвд
Тип розвантаження Висхдае джерело
Геологiчна будова дiлянка Водовмюш породи - тсковики барашвських шарiв неогену; водотривю породи -мергелi львшсько! свии маастрихтського ярусу верхньо! крейди
Стан джерела Каптоване
Дебгт джерела Малодебгше
Х1м1чний склад води Гiдрокарбонатна кальщева, питна вода з мшератзащею 0,5-0,8 г/дм3
1нш1 ввдомосп Непримiтне джерело неподалж альтанок
Доступшсть Доступне
Наукове значення Показуе пдрогеолопчт особливосл вiдкладiв парку
Цштсть об'екта Науково-пiзнавальна, освгшя, естетична, культурна
Геотуристична атракцiйнiсть Висока, з1 значною науковою та освiтньо-пiзнавальною цштстю, об'ект геолопчних екскурсiй i практик, прикладне значення - вода придатна для споживання
Еколопчний стан Задовiльний.
дову певних дiлянок парку; чи вiдклади, що мютять ушкальш комплекси фосилш, або вщсло-нення - еталонш для мiсцевих стратиграфiчних пiдроздiлiв; пдрогеолопчш та геолого-промис-ловi об'екти. Вони фактично являють собою гео-лопчний музей просто неба, зосередженi близько одне до одного, що дае змогу ïx об'еднувати в те-матичнi геотуристичнi стежки для демонстраци геологiчноï будови та пiзнання геолопчного лгго-пису територiï м. Львiв. Описанi вiдслонення - ва-жлива ланка для вщновлення iсторiï Земл^ мають наукову, пiзнавальну, культурно-естетичну щн-нiсть, розмiщенi недалеко вiд центру Львова, легкодоступна цiннi для навчального процесу шкш та вишiв Украïни i можуть стати щкавими геоту-ристичними об'ектами. Необxiдно i надалi прово-дити детальне довивчення територп парку i3 за-стосуванням комплексу геолопчних методiв (л> толого-фащальних, петрографiчниx, мшералопч-них, палеонтологiчниx дослщжень тощо), швен-таризацiю та паспортизащю та облаштування уже виявлених пам'яток природи i вживати заxодiв до ïx збереження та популяризацп на масово-побу-товому рiвнi.
Бiблiографiчнi посилання
Babynec, A. E., Burov, V. S., Vyalov, O. S., 1958. Putevoditel ekskursii s'ezda Karpato-Balkanskoj Associacii [The Guide to excurtion of the Congress of the Carpathian-Balkan Association]. Lvov: Lvov Univ. (in Russian). Bezvinnyj, V. P., Biletskyj, S. V., Bobrov, O. B., et al. 2006. Geologichni pamyatky Ukrainy. [Geological landmarks of Ukraine: In 4 volumes]. Kyiv: Dia (in Ukrainian). Denysyk, G. I., Strashevskaya, L. V., Korinnyj, V. I., 2014. Geosayty Podillya [Geosites of Podillya]. Vinnytsya: Vinnitsa Regional Printing House (in Ukrainian).
Derzhavna geologichna karta Ukrainy.2004. Mashtab 1: 200 000, arkush M-34XVIII (Rava-Ryska), М-35-XIII (Chervonograd), М-35-XIX (Lviv). [State geological map of Ukraine, scale 1: 200 000, sheets M-34XVIII (Rava-Ryska), М-35-XIII (Chervonograd), М-35-XIX (Lviv)]. Kyiv: Ministry of Environment and Natural Resources of Ukraine (in Ukrainian). Grytsenko, V. P., Ishchenko, A. A., Rusko, Yu. O., Shevchenko, V. I., 1995. Geologichni pamyatky prurody Ukrainy: problemy vyvchennya, zberezhennya ta racionalnogo vykorystannya. [Geological natural monuments of Ukraine: study, reservating and natural use]. Kiev: NAN of Штате. /Preprint NAN of Ukraine. 95-1 (in Ukrainian).
Grytsenko, V. P., Korniyets N. L., A. A., Rusko, Yu. O., Yarozshuk E. O. Muzejny aspect vyvchennya geologichnich pamyatok Ukraine Museum aspect
of the study of geological monuments of Ukraine]. Bulletin of the National Museum of Natural History. Kiev. 1. 15-28. (in Ukrainian).
Hotsanyuk, H. I., Ivanina A. V., 2017. Istorychna geologia z osnovamy paleontologyi. Chastyna 1 Pale-ontologiya (v shemah, rysunkah i tablycyah) [Historical geology with the basis of paleontology (in scheme, figures, plates)]. Lviv: Printing Center of LNU (in Ukrainian).
Ivanina, A., Hotsanyuk, H., Spilnyk, H., Salinska, H., Pid-lisna O., 2016. Characteristica unikalnoi paleon-tologichnoi pamyatky - misce znaxodzhennya miocenovoi bioty v centri Lvova [Characteristic of unique paleontological miocene biota location sights in the center of Lviv]. Visn. of the Lviv Univ. Geol. Ser. 30, 149-158 (in Ukrainian).
Kudrin, L. N. 1966, Stratigrafiya, facii i ecologicheskij analis fauny paleogenovyh i neogenovyh ot-lozhenij Predkarpatia. [Stratigraphy, facies and ecological analysis of the Paleogene and Neogene deposits in the Precarpathians]. Lvov: Printing Center of Lvov University (in Russian).
Lapo, A. V., Davydov, V. I., Petrov, V. V., Pashkevich, N. G., Vdovets, M. S., 1993. Metodologicheskie osnovy izucheniya geologicheskih pamyatnikof prirody Rosii. Stratigrafiya. [Methodological bases for the study of geological landmarks of Russian nature]. Stratigraphy. Geological correlation. Vol. 1 (6), 75-83 (in Russian).
Lomnicki, M., 1884. Slodkowodny utvor trzeciorzedny na Podolu Galicyjskim. Kosmos, 9, 7-12.
Malska, M. P., Zin'ko, Yu. V., Shevchuk, O. M., 2014. Perspektyvy rozvytku geoturyzmu v Ukraini [Prospects for development of geotourism in Ukraine]. Geotourism: practice and experience. Lviv, NVF Karty i Atlasy, 152 (in Ukrainian).
Matolych, B. M., Kovalchuk, I. P., Ivanov, E. A., 2009. Pryrodni resursu Lvivshchyny. [Natural Resources of Lviv Region]. Lviv: PP Lukash-chuk V. S. (in Ukrainian).
Slomka, T., Kicinska-Swiederska, A., 2004. Geoturystyka - podstawowe pojecia. [GeoTurystyka]. T. 1(1), 5-7.
Vyalov, O. S., Goretskyj, V. A., Kudrin, L .N., 1954. Kratkij geologicheskij putevoditel po Lvovu. [A brief geological guide to Lviv]. Lvov: Printing Center of Lvov University (in Russian).
Vyalov, O. S., Goretskyj, V. A., 1964. O miocenovyh Rhizocorallium Podolskoj plity. [About Rhizo-corallium in Miocene of Podol plate]. Geology and oil and gas capasity of the Volyn-Podol margin of the Russian platform. Kyiv. Nedra. 135150 (in Russian).
Wimbledon, W. A. P., Gerasimenko, N. P., Ishchenko, A. A., 1999. Problemy ohorony geologichnoi spad-shchyny Ukrainy. [Problems of protecting the geological heritage of Ukraine]. Kyiv: DNCRNS NAN Ukrainy. (in Ukrainian).
Wimbledon, W. A. P., Smith-Meyer, S., Erikstad, L., Brilha, J., van den Ancker, H., 2013. Geoheritage in Europe and its Conversation. ProGEO.
