Систематизация дефектов железобетонных искусственных сооружений и способов их устранения Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 624.21/8.004.67

О. М. ПШШЬКО, К. I. СОЛДАТОВ, А. В. КРАСНЮК, П. О. ПШ1НЬКО (ДПТ)

СИСТЕМАТИЗАЦ1Я ДЕФЕКТ1В ЗАЛ1ЗОБЕТОННИХ ШТУЧНИХ СПОРУД ТА СПОСОБ1В IX УСУНЕННЯ

В статп наведено результати дослiджень появи дефекпв у залiзобетонних штучних спорудах на трьох стадiях: проектування, будiвництво та експлуатащя. Наданi рекомендаций та наведеш технологи 1х усунення.

В статье приведены результаты исследований появления дефектов в железобетонных искусственных сооружениях на трёх стадиях: проектирование, строительство и эксплуатация. Даны рекомендации и приведены технологии их устранения.

In the article the research results of appearance of defects in the artificial reinforced concrete constructions at three stages (projecting, building, and exploitation) are presented. The recommendations are given and the technologies of their removal are presented.

Вступ

На залiзницях Укра1ни експлуатусться бли-зько 20 тисяч бетонних та з^зобетонних моста i труб. У зв'язку з тим, що штучш споруди на з^зничнш мереж Украши будувалися в рiзний час, за рiзними нормами, iз рiзномашт-них матерiалiв, а також мають рiзний фiзичний стан, постiйно виникае необхiднiсть у 1х ремон-тi та шдсиленш. Крiм того, слiд враховувати, що за цей час значно змшився рухомий склад затзниць у бш збiльшення навантаження на вiсь екшажу.

Як показуе практика експлуатацii штучних споруд, у залiзобетонних елементах, особливо тонкостшних (плита баластового корита, кшьця водопропускних труб, тощо), з часом з' явля-ються дефекти й ушкодження, що знижують довговiчнiсть, несучу здатнiсть i впливають на безпеку руху по споруди Вiд своечасного усунення цих ушкоджень у початковiй стадii 1х-нього розвитку залежить надiйнiсть i безвщмо-внiсть роботи штучних споруд. У практищ екс-плуатацii моста з цього приводу постiйно виникае необхщшсть розв'язання задач iз встано-влення режимiв подальшо1 експлуатаци штучних споруд [1-6].

За останнш час з'явилася значна кшьюсть нових вiтчизняних та зарубiжних матерiалiв i технологiй, що дозволяють не тшьки припиня-ти розвиток дефекпв i несправностей залiзобе-тонних конструкцш, але i проводити 1хне шд-силення з метою одержання необхщних екс-плуатацiйних характеристик.

Тому е важливим проведення дослiджень щодо систематизаци дефектiв та способiв ремонту залiзобетонних споруд, що експлуату-ються на залiзницях.

Мета дослiджень

Систематизащя дефектiв та способiв ремонту штучних споруд мае на мет дати можливють безпосереднiм виконавцям робгг по утриманню штучних споруд своечасно приймати ршення щодо небезпечностi дефекпв та обрати ращо-нальнi способи 1х усунення. I головне (оскшьки людський фактор у даному випадку мае велике значення починаючи з проектування, будiвниц-тва i закiнчуючи експлуатацiею), наявшсть таких даних зводить до мшмуму суб'ективне тлумачення впливу того чи шшого дефекту та конкретних способiв його усунення.

Результати дослщжень

Для досягнення поставлено1 мети було проведено аналiз лiтературних джерел, як вггчиз-няних, так i закордонних науковцiв, використа-нi матерiали численних натурних обстежень мостiв та труб, що експлуатуються на вшх зал> зницях Укра1ни.

Для визначення ступеню небезпечностi де-фектiв за 1х впливом на несучу здатшсть i дов-говiчнiсть та для розробки технологи по 1х усу-ненню дефекти штучних споруд були класиф> кованi за рiзними типами (ознаками):

- за типом пошкодження (трщини, мехашч-нi пошкодження, мехашчний знос, пошкодження утомлюваностi);

- за швидюстю розвитку трiщин до небезпе-чно1 стадii (розповсюджуються миттево, швид-ко або повiльно);

- за ступенем небезпечност (дуже небезпеч-нi, небезпечнi, мало небезпечнi);

- за належшстю до типу споруди або 11 еле-ментiв (мостового полотна, бетонних моста, залiзобетонних моста, водопропускних труб,

сталебетонних прогшних будов (залiзобетонна плита), плити баластового корита, водовiдводу та riдроiзоляцп, опор тощо);

- за частотою (масовютю) з'явлення (масовi, зустрiчаються часто або рщко);

- за впливом на довговiчнiсть споруди (впливае, мало впливае чи не впливае);

- за впливом на безпеку руху по!здiв (впливае, мало впливае або не впливае).

Дефекти подшеш на 3 категори:

- перша категорiя - дефекти, якi попршу-ють умови обслуговування, знижують довгов> чнiсть штучно! споруди, але розвиток дефекту не впливае на умови пропуску навантаження;

- друга категорiя - дефекти споруд, як можуть обмежувати пропуск рухомого складу i створювати небезпеку руху по]дщв;

- третя категорiя - дефекти, яю створю-ють загрозу безпецi руху по!здiв i потребують встановлення особливих умов експлуатацп.

Всi дефекти, в свою чергу, систематизоваш по !х вiдношенню до конкретно! технологi!, яка дозволяе !х усунути, i згруповаш за такими ознаками:

- порушення захисного шару бетону без оголiння або з оголшням та корозiею арматури, околи, раковини;

- наявшсть трiщин розкриттям до 0,2 мм;

- наявшсть трщин розкриттям бшьше нiж 0,2 мм;

- порушення цшьносп конструкцi!;

- порушення гiдроiзоляцi!;

- розрив окремих стержнiв арматури;

- втрата будiвельного пiдйому без прови-сання конструкцi!;

- втрата будiвельного пiдйому з провисан-ням конструкци;

- вивали окремих бетонних масивiв (каме-нiв) у трубах або у надводнш та пiдводнiй частит опор.

Всього проанатзовано бшя 350 типових де-фектiв, з яких 173 розглянуто досконало. Вс дефекти проiндексованi. 1ндекс дефекту мае загальний вигляд типу: А1-234, де позначено:

• лггерою позначена група дефекпв окремого елементу штучно! споруди з юнуючого пере-лiку;

• цифра тсля лiтери позначае номер даного дефекту у перелшу дефекпв, що вiдносяться до даного елементу штучно! споруди;

• цифри, що розташоваш тсля риски, позна-чають послiдовно оцiнку даного дефекту з точки зору його впливу вщповщно на: несучу здатшсть, довговiчнiсть, безпеку.

При цьому цифра по кожному з трьох критерий позначае:

1 - дефект не впливае на несучу здатшсть споруди, на довговiчнiсть, безпеку;

2 - дефект знижуе несуттево несучу здатшсть, впливае на довговiчнiсть, частково впливае на безпеку;

3 - дефект знижуе несучу здатшсть, знижуе довговiчнiсть, загрожуе безпещ руху;

4 - дефект суттево знижуе несучу здатшсть (обмеження по вантажошдйомносп), суттево впливае на довговiчнiсть, потребуе введення обмежень швидкостi або закриття руху з точки зору безпеки.

З точки зору аналiзу, проаналiзованi всi ос-новнi чинники, що тим чи шшим чином впли-вають на появу дефекту.

Вщомо, що значна кшьюсть дефектiв закла-даеться вже на стади проектування. Помилки на стади проектування в основному виникають з причини неврахування умов будiвництва та експлуатацп. З основних помилок на цш стади, яю згодом впливають на довговiчнiсть та несучу здатшсть, можна вщм^ити: заниження тов-щини захисного шару бетону (приводить до його руйнування, а також сприяе бiльш штен-сивнш корозi! арматури); неякiснi рiшення по водовщводу (недостатня довжина водовщвщ-них трубок, занижений дiаметр); неякiснi р> шення вiдносно улаштування деформацiйних зазорiв мiж торцями прогiнних будов, мiж про-гiнною будовою i шафовою стiнкою стояна тощо.

Дефекти при будiвництвi у бiльшостi випад-кiв складають близько 70 % вщ загально! кшь-костi дефекпв, що мае конструкцiя пiсля перших 3.. .5 року експлуатацi!. Дефекти будiвниц-тва обумовленi в основному вщступом вiд про-ектних ршень, застосуванням неякiсних мате-рiалiв, порушенням технологiй. До дефектiв, що виникають при будiвництвi, вiдносять: порушення технологи виготовлення конструкцш та монтажу, неточнють монтажу (ексцентрич-нiсть навантаження), неяюсна зачеканка отво-рiв навкруги водовщвщних трубок (вилугову-вання бетону, корозiя арматури плити) та заниження !х нормативно! довжини, занижений клас бетону (напряму впливае на довговiчнiсть та несучу здатнiсть), вщхилення вiд проекту пiд час занурення паль (приводить до виникнення в опорi додаткових нерозрахункових зусиль), змiщення дiафрагм та неяюсне !х об'еднання у плаш, завищення та заниження висотних вщм> ток (збiльшення постiйного навантаження на несучi конструкцi!), неякiсна гiдроiзоляцiя

(приводить до вилуговування розчину i руйну-вання арматури внаслiдок корози), використан-ня неякiсних матерiалiв (впливае на мщшсть).

Дефекти, що виникають у процес експлуа-таци, з'являються, як правило, вже у першi роки тсля введення споруди в експлуатащю, оскiльки решта з них закладена вже на стади проектування та пiд час виготовлення i монтажу конструкцiй. Найбiльш поширеними, при поточному утриманнi, слiд вважати:

• мехашчш пошкодження прогiнних бу-дов (схiд рухомого складу, удари негабаритни-ми вантажами): околи, трщини, руйнацiю за-хисного шару, порушення riдроiзоляцп, пробо-!ни у стшках головних балок, розрив стержнiв робочо! арматури тощо;

• механiчнi пошкодження опор (прове-зення негабаритних вантаж1в, навал суден, дiю криг, корчiв та iнших предметiв пiд час повеш або паводку, пiдмив фундамента опор);

• деформацiю прогонових будов в результат процесiв усадки та повзучосп бетону;

• порушення цшсносп riдроiзоляцп;

• перемiщення опор, особливо стояшв (недостатню несучу здатшсть основи, пiдмив фундаментiв, збiльшення тиску грунту), приводить до зменшення зазорiв мiж торцями прогонових будов, упирання прогоново! будови в шафову стiнку;

• провисання сталебетонних прогонових будов без втрати або iз втратою будiвельного

шдйому в результатi порушення цiлостi анкерiв мiж сталевою балкою та залiзобетонною плитою;

• недостатню рухомiсть опорних частин (появу значних горизонтальних зусиль та вини-кнення трiщин у боковш стiнцi стояна);

• нещiльне обпирання опорних частин на пiдферменники (трщини в опорних плитах, розлаштування кладки опор та шше);

• дефекти водопропускних труб: трiщини у секщях та оголовках, розкриття швiв мiж сек-цiями, просадку окремих дшянок труби, порушення цiлостi оголовюв, порушення гiдроiзо-ляци, порушення цшосп кладки, вимивання грунту з тд труби та бiля труби.

Стисла характеристика причин виникнення найпоширенiших дефекта та !х вплив на стан конструкцп наведена у табл. 1 та 2, а фрагменти - на рис. 1.

Дослщження проводилось анал^ичним i експериментальним методом у вщповщносп до дiючих нормативних документа. В робот наведений перелш основних дефектiв штучних споруд, причина !х виникнення та !х вплив на стан конструкций Умовно вс трiщини подшя-ють на три категори: такi, що не знижують дов-говiчнiсть, такi, що И знижують, i такi, що знижують несучу здатшсть. Трщина, як правило, з часом переходить з одше! категори до шшо!.

Таблиця 1

Стисла характеристика причин виникнення найпоширешших дефекив (трiщини рiзного походження) та 1х вплив на стан конструкцп

Характер трщини Причини виникнення Вплив на стан конструкцп

1 2 3

Усадочш поверхов1 трщини Високий ввдсоток вмюту цементу у бетош, стисл1сть усадки Не впливають на довгов1чшсть, але часто сприяють виникненню силових трщин

Несилов1 трщини розкриттям до 0,2 мм Допускаються нормами СНиП 2.05.03-84 як розрахунков1 Не впливають на мщшсть та дов-гов1чшсть при достатнш товщиш захисного шару

Несилов1 трщини розкриттям > 0,2 мм (звичайна арматура) Недостатнш захисний шар, результат корози £ недопустимими, впливають на довгов1чшсть через можлив1сть корози арматури

Несилов1 трщини розкриттям > 0,2 мм (напружена арматура) Недостатнш захисний шар, результат корози £ недопустимими ш в якому раз1. Вплив на несучу здатшсть (короз1я арматури)

Поперечш трщини у плит1 (звичайна арматура) Наслщок ди згинальних момен-т1в, що виникають при складу-ванш та монтаж! Впливають на довгов1чшсть 1 в окремих випадках на несучу здат-нють

Таблиця 1 (продовження)

1 2 3

Похилi трщини в опорних зонах Високий рiвень головних напру-жень розтягу Знижують несучу здатнiсть

Горизонтальш трщини на тор-цевих дшянках (напружена арматура) Високий рiвень мiсцевих напру-жень, що викликанi силами по-переднього напруження Спостертаеться у першi роки екс-плуатаци, а тому може впливати i не впливати на довговiчнiсть

Похилi трщини в стшках балок Високий рiвень головних напру-жень розтягу Значно знижують вантажошдйом-нiсть напружених балок

Поздовжнi трщини в мюцях сполучення плити i балки Результат порушення технологи виробництва Знижують несучу здатшсть

Поперечнi трiщини у верхнш зонi пропнно1 будови Збiльшення початкових контро-льних напружень, порушення технологи будiвництва Знижують довговiчнiсть або несучу здатнiсть

Поперечнi трщини у розтягне-нiй зонi пропнно! будови (зви-чайна арматура) Завищений рiвень напружень розтягу ввд тимчасового наван-таження Знижують довговiчнiсть, а при корозil арматури i несучу здатнiсть

Поздовжнi трiщини у нижнш розтягненiй зонi пропнно1 бу-дови (звичайна арматура) Виникають як наслщок корози поздовжньо! робочо! та розподь льчо! арматури Знижують довговiчнiсть та несучу здатнiсть при корози робочо1 арматури

Поздовжш трiщини у нижнiй розтягненш зонi пропнно1 бу-дови (напружена арматура) Надмiрне обтискування бетону, карбошзащя захисного шару Знижують довговiчнiсть, а при корозil i несучу здатшсть

Трiщини у зош опорних частин Неяк1сна робота або заклиню-вання опорних частин. нещшьне обпирання, пiдвищена динамiка Знижують довговiчнiсть за раху-нок розкриття трiщин завдяки шд-вищенiй динамiцi

Трiщини у зош вщводу пучков до опор Мiсцевi напруги у конструкцiях, якi не мали мюцевого армування в зош анкерiв Знижують довговiчнiсть

Поперечнi трщини в склешн-нях арок Деформацil опор прогiнноl будо-ви Знижують довговiчнiсть та несучу здатнiсть

Глибош наскрiзнi трщини в стоянах моспв Надмiрна зволоженiсть насипу Впливають на довговiчнiсть

Вертикальнi трщини в тш опор i стояшв в мiсцях опорних час-тин Заклинювання опорних частин Впливають на довговiчнiсть

Вертикальш трiщини в тiлi ма-сивних опор i стоянiв В результата напруги розтягу у верхнiй зош опор Знижують несучу здатнiсть

Трiщини у ригелях та у верхнш частиш масивних опор Спирання прогоново! будови на ригель або пвдферменник надто близько до и краю Впливають на несучу здатшсть

Поверхневi трiщини у стояках опор Рiзниця температур масивно1 частини опори та стояшв Не впливають

1 2 3

Значш вертикальнi трiщини монолiтних опор Як правило, широко розкритп знизу i свiдчать про нерiвномiрну осадку або недостатню несучу здатнiсть основи Впливають на вантажощдйомшсть опори, знижують довговiчнiсть та впливають на безпеку

Силовi трiщини в стоянах з оборотними стшками Неяшсний водовiдвiд (неяк1сний дренуючий шар) Поява трщин великого розкриття i навпъ ввдрив оборотних стiнок (впливае на довговiчнiсть та несучу здатшсть)

Силовi трiщини в стоянах Недостатня рухомють опорних частин, збiльшення сил тертя Впливають на довговiчнiсть

Трщини у тiлi масивних опор та льодорiзiв Навал судiв, льодохiд, корчохвд, пвдмив Впливають на довговiчнiсть

Таблиця 2

Стисла характеристика причин виникнення найпоширешших дефекив (крiм трiщин) та 1х вплив на стан конструкци

Дефект Причини виникнення На^дки

1 2 3

Недостатнiй захисний шар бетону Помилки проектанпв чи будiвельникiв Корозiя арматури, зниження довговiчностi та несучо! зда-тностi

Поверховi неглибош околи бетону Тривала перерва у бетонуванш, зчеп-лення бетону з опалубкою, велике на-сичення арматурою Накопичення вологи, вилуговування бетону

Внутршш раковини Скидання бетону з висоти, недостатне ущ№нення бетону Зниження вантажопвдйом-ностi

Оголення та корозiя арматури Надмiрне насичення арматурою, не-яшсне ущiльнення бетону, карбошза-цiя або недостатня товщина захисного шару Зниження несучо! здатносл

Корозiя бетону (вилуговування) Неяк1сна гiдроiзоляцiя, протiкання води через не! Зниження довговiчностi (з часом несучо! здатносп)

Низька мщшсть бетону споруди Вщсутшсть тепляков за мiнусових температур при бетонуванш, заморожу-вання бетону Знижуе довговiчнiсть та несучу здатшсть споруди

Пошкодження елеменпв водо-вiдводу або !х неяшсна робота Забитi трубки, порушена гiдроiзоляцiя, занижено дiаметр трубок тощо Суттево впливае на довговiч-нiсть та несучу здатшсть

Змiщення осi коли з оа прого-ново!споруди При будiвництвi, при змш рейок Впливае на мщшсть та безпе-ку руху

Розташування стик1в рейок в зонi шафово! стiнки стояна Укладання рубок, змiна рейок Зменшення довговiчностi за рахунок збiльшення динамiч-ного впливу

Загальнi деформаци опор Осадка грунту, пвдмив опори, збшь-шення горизонтального тиску насипу Впливае на безпеку. За такими опорами встановлюеться нагляд

1 2 3

Недостатня величина деформа-цшних зазор1в або розлашту-вання !х перекритпв Наслщки неяшсного буд1вництва або змщення опор Прогонова споруда не може в1льно перемiщатись. впливае на безпеку руху по!зд1в

Недостатня товщина шару ба-ласту З р1зних причин, в тому числ 1 при пвдйомщ коли Руйнац!я захисного шару та пдро1золяцп

Надмрна товщина шару балас-ту Шдйомка коли Зниження вантажопвдйомно-ст1 прогоново1 будови

Змщення д1афрагм у плаш та профш Дефект виготовлення або виконання роби; роз61жност1 у геометричних розм!рах Знижуе несучу здатнють з умов змши розподшу наван-таження

Нестшюсть бетону та зал1зобетону до впли-ву навколишнього середовища характеризуеть-ся тим , що з часом властивосп вс1х матер1ал1в змшюються. Реальний строк експлуатаци зал> зобетонних конструкцш, саме у залежносп в1д умов навколишнього середовища, може знижу-ватись вщ 70...80 до 30...40 роюв.

Агресивш середовища подшяються по складу на три типи: тверд1 (пил, грунт), рщинш (розчини кислот, лугу, солей та нафти, масла, бензин), газов1 (сполуки шрковуглецю, сам вуг-лець, шрчистий газ). д1я !х ус1х впливае на дов-гов1чн1сть конструкцп.

Пов1тряне середовище впливае на стан конструкцп через наявшсть в атмосфер! пилу, газ1в, хiмiчних речовин, через змшу температу-ри, радiацiю. Штучш споруди, що розташованi у зонах промислових тдприемств, руйнуються значно штенсившше, нiж тi, що розташованi у сшьськш мiсцевостi.

Грунтове та водне середовище впливае на частину опори, що лежить нижче рiвня води та на фундаменти. Значно впливае на стан бетону присутнють у водi кислот: ирчистш, шрчанох та вуглекислоти. Дiя кислот пiд час х1м1чно! реак-цл руйнуе бетон. При наявносп сульфатiв середовище стае агресивним i навiть надто агре-сивним, оскiльки сульфати сприяють кристат-зацiйному руйнуванню бетону.

Довговiчнiсть бетону залежить вiд двох ос-новних показникiв, якi можна проконтролюва-ти, а саме - карбошзаци та непроникностi. Кар-бонiзацiя передбачае змши з часом х1м1чно! структури бетону. яка приводить до активiзацil процесу корозп арматури, бо сам процес карбошзаци зменшуе показник рН лужностi бетону, а, як вщомо, саме лужнiй характер бетонного середовища впливае на захист сталево! арматури вщ процесiв корозп.

Трщина розкриттям бшьше 10 мм (в1д удару) Порушення г1дро1золяцИ (вилуговування)

Рис. 1. Фрагменти дефекпв зал1зобетонних моспв

Розрив арматури ввд удару вантажем

Руйна^ прогоново1 будови негабаритним вантажем

Порушення вузла спирання прогоново1 будови

Нахил котшв, зрiзанi бовти, деформована планка

Зруйнована повшню руслова опора

Вiдшарування частини опори

Рис. 1 (заюнчення)

Вже при значенш рН=9 бетонного середовища внаслщок карбошзаци розпочинаеться процес корози арматури. Непроникшсть характеризуе здатнють бетону протистояти проникненню вологи кр1зь товщу конструкци певний термш часу.

Пщ час дослщжень розроблеш основш по-ложення з оргашзаци ремонтних робщ в яких наведет загальш характеристики таких робщ як: ремонт пдро1золяци; ремонт захисного шару бетону; ремонт бетонних та зал1зобетонних елемештв, що мають трщини; покриття при

ремонт поверхонь пл1вками (пдрофоб1защя); герметизащя; мщшсна зародка; ш'ектування; шдсилення конструкцш, що мають недостатню вантажошдйомшсть.

За результатами дослщження в робот наведет основш способи захисту вщремонтовано! поверхш { технолопя виконання ремонтних ро-б1т, яка, в свою чергу, мае таю роздши, як: тд-готовка конструкцш та мюця роботи; приготу-вання бетонних сумшей, розчишв та шших ремонтних матер1ал1в; технолопя при ремонт пдро1золяци, захисного шару.

Також був зроблений перелш основних спо-соб1в ремонту конструкцш у вигляд1 перелшу детально розроблених технолопчних кроюв щодо виконання наступних ремонтних робгт: нанесення захисних пл1вок та покритпв; шдси-лення конструкцш опор моспв ¡з застосуван-ням зал1зобетонних «сорочок» пояс1в, ремонт шдводно! частини опори; шдсилення зал1зобе-тонних прогонових споруд; сухе торкретування поверхонь зал1зобетонних конструкцш; вологе торкретування бетонних поверхонь; виконання робгт з цементаци; роботи з устрою пдро1золя-ци бетонних поверхонь; роботи з устрою пдро-1золяцп та вщновлення несучо! здатност зал1-зобетонних конструкцш ¡з застосуванням пол1-мерних сумшей.

Також шд час проведення обстеження шту-чних споруд на зал1знищ був зроблений альбом фотографш дефекпв штучних споруд, що мо-жуть виникати на зал1знищ.

Враховуючи вищезазначене, е доцшьним розробити програмний комплекс, який допо-може систематизувати { полегшити роботу з ведення облшу { виконання ремонту дефекпв на штучних спорудах зал1зниць. Який буде на-давати наступну шформащю користувачевк шформащя про дефекти { ушкодження штучних

споруд, причину !х виникнення, технологи та обладнання, необхщш для !х усунення.

Висновок

В результат проведених дослщжень ретель-но вивчено основш причини виникнення дефе-ктв зал1зобетонних споруд та рекомендовано найбшьш технолопчш способи !х усунення. Систематизовано дефекти { рекомендовано способи ремонту зал1зобетонних споруд, що експлуатуються на зал1зницях. Проведет до-слщження дозволяють фах1вцям з утримання штучних споруд оперативно приймати ршення щодо небезпеки дефектв зал1зобетонних конструкцш та вибору способ1в !х усунення.

Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК

1. Указания по ремонту бетонных и железобетонных конструкций эксплуатируемых мостов. -М.: ЦНИИТЭИ МПС, 1975. - 75 с.

2. ДБН 2.3-6-2002. Споруди транспорту. Мости i труби. Обстеження i випробування.

3. Пшинько А. Н. Проблемы ремонта инженерных транспортных сооружений / А. Н. Пшинько, Н. Н. Руденко // Залiзничний транспорт Укра!-ни, 2000. - № 3. - С. 12-14.

4. Справочник по ремонту мостов и труб на железных дорогах. - М.: Транспорт, 1973. -544 с.

5. Настанови з ремонту бетонних та залiзобетон-них конструкцш моспв i труб, що експлуатуються, № ЦП-0148, затверджена Наказом Укрзалiзницi ввд 21.02.2006, № 192-ЦЗ.

6. Пшинько А. Н. Подводное бетонирование и ремонт искусственных сооружений: Монография. - Д.: Пороги, 2000. - 411 с.

Надшшла до редколегп 08.05.2008.