CC BY
22
12. Рогова Г.В., и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В.Рогова,
Ф.М.Рабинович, Т.Е.Сахарова. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.
13. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - 2-е изд. - М.:
Просвещение, 1991. -223 с.
14. Пассов Е.И. Урок иностранного языка в средней школе. - 2-е изд., дораб. - М.: Просвещение,
1988.-223 с.
15. Современная зарубежная социальная психология: Тексты / Под ред. Г.М.Андреевой и др. - М.:
Изд-во МГУ, 1984. - 255 с.
Валентина TITOBA
СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ КУРСУ 1НТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ АНГЛШСЬКО! МОВИ СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
Актив1защя зовшшньо! псштики Украши, розширення та змщнення \пжнародних сконом1чних зв'язюв зумовлюють появу нового сощального замовлення суспшьства, яке полягае у вихованш в исо ко к вал i ф i ко ван их фах1вщв будь-яко! галузк зокрема економши. Причому, квал1ф1кащя фах1вця повинна розглядатися як синтез його професшно! та шшомовно! комушкативних компетенщй, осюльки тшьки таке сполучення компстснцп дае право говорити про особиспсть. здатну ефективно взаемод1яти на рпних р1внях з представниками м1жнародно! сшльноти вщ ¡мсш нашо! держави. Тому сформувати у студештв профссшних навчальних заклад ¡в (немовних) вмшня ¡ншомовного профса иного сшлкування та шдготувати !х до д1алогу культур - вимоги, яю стоять перед навчальними закладами нашо! краши.
Гострий дефщит часу сучасних студештв, шформацшш та iHnii перевантаження, характеры! для динам1чного сьогодення, зумовлюють використання та ¡мплсмснтащю ¡нтснсивних способ1в навчання ¡нозсмних мов протягом навчального процесу у ВЗО. Саме тому колективом науковщв, фах1вщв з методики навчання ¡нозсмних мов (IM), яю працюють у науково-осв1тньому цснтр1 штенсивного навчання ¡нозсмних мов "1нтенсив" Кшвського нац1онального економ1чного ушверситету, розробляеться курс штенсивного навчання англшсько! мови для студент ¡в економ1чних ушверситет1в, який буде штегровано у навчально-методичний комплект з штенсивного навчання англшсько! мови абпур1енпв та студенев ВЗО.
Метою cm am mi е визначення системи вправ для цього курсу, за рахунок яких буде вщбуватися формування шшомовно! комушкативно! компстснцп' (IKK) студенев. Мета статп досягаеться шляхом вир1шення таких завдань:
1. Розглянути компонентний склад вправи.
2. Визначити методичш вимоги до вправ.
3. Визначити типи i види вправ, яю будуть використовуватися у Kypci.
Навчання шшомовно! комушкативно! компстснцп в Kypci штенсивного навчання студент ¡в сконом1чних вуз1в вщбуваеться в кожному з чотирьох цикл ¡в у три етапи - введения навчального матер1алу, тренування у спшкуванш, практика у спшкуванш. Ознайомлення з yciM новим матср1алом кожного циклу вщбуваеться в тскст1-пол1лоз1. Тренування у спшкуванш i практика у спшкуванш забезпечуються системою вправ, що е штегральною частиною курсу, тобто базуеться на принципах навчання даного курсу, забезпечуе досягнення основних ц1лей i вир1шення практичних задач курсу. KpiM тренування у сшлкуванш i практики у спшкуванш, ця система вправ мютить шдсистему вправ для контролю р1вня сформованост1 IKK студент ¡в на р1зних етапах навчання - руб1жного i шдсумкового.
Проблема створення системи вправ займае в методищ навчання ¡нозсмних мов важливе viicuc. Цший ряд методист1в i психолог1в вивчали pi3Hi аспекта uiei проблеми: Б. Беляев, I. Bivi. В. Бухбиндер, I. Данилович, I. Зимняя, М. 1ль!н, Б. Лапидус, О. Леонтьев, Ю. Пассов, I. Салистра, Н. Скляренко та iHini. Однак, кожен курс, кожен навчально-методичний комплект вимагае розгляду цього питания вщповщно до конкретних умов рсалпацп системи.
Розгляд теоретичних i практичних питань створення системи вправ даного курсу варто роздшити на таю питания: що ми будемо розумтг шд вправою i яка!! структура; яким вимогам повинш в1дпов1дати yci вправи системи; що ми будемо розум1ти п1д системою вправ, яю
шдсистеми вправ будуть входити в загальну систему курсу та у якш пропорцн; яким загальним вимогам повинна вщповщати система вправ, щоб складати едину систему курсу.
Слщом за С. Шатшовим [9, 55], шд вправою ми будемо розу\пти спещально оргашзоване в навчальних умовах одно- або багаторазове виконання одше! чи ряду операцш або дш мовленневого (або мовного) характеру. Кожна вправа системи вщповщае визначеним вимогам i мае ч1тку структуру.
Розглянемо структуру вправи. Вщомо, що будь-яка вправа складаеться з: 1) завдання i зразка виконання (зразок у даному випадку - компонент факультативний); 2) виконання завдання; 3) контролю виконання завдання. Розглянемо кожен компонент бшып докладно i визначимо, як вш представлений у дашй систем! вправ курсу.
За визначенням Г. Китайгородсько! [3, 127], комушкативне завдання - це 3aci6 керування актами д1яльносп того, кого навчають у конкретшй ситуацп, й одночасно стимул для мовленневих дш студенев. У к о м у н i к ат и в н о м у завданш мовленнева ситуащя е його складовою частиною i на еташ формулювання комушкативного завдання виконуе функщю оформления методично! задачi. У навчальних умовах навчально-мовленнева ситуащя повинна моделювати типову ситуащю реально! комушкацн. Як вщзначае О. Холопова [8, 45], в штенсивному навчанн! ситуащя шби "вуалюе" план викладача i формуе план учня (студента), вона також сприяе реатзацп принципу пол1функцюнальносп вправ [3].
Комун!кативне завдання припускае наявшсть комун!кативно! ситуащ!. За визначенням В. Скалкша, комун!кативна ситуащя - це динам!чна система взаемод!ючих фактор!в об'ективного i суб'ективного плану (включаючи мову), що визначають мовленневу поведшку людини в межах одного акту сшлкування як у po.ii того, хто говорить, так i в po.ii того, хто слухае. У щй дефшщн шдкреслюеться важлив!сть стосунюв м!ж комун!кантами (суб'ективний план), а також i важлив!сть зовшшшх (об'ективних) умов, у яких прсткае мовленневе сшлкування. Такш систем! властива динам!чшсть, тому що ситуац!я сшлкування знаходиться в nocTiиному розвитку, плиш [5, 25].
Використання ситуащй у навчанн! IM - питания широко розроблене як у закордоншй, так i у в!тчизняшй методищ. Цьому питанию присвячеш роботи В. Артемова, I. Берман, М. Ляховицького, G. Маслико, Р. Мильруда, Т. Олшник, Ю. Пассова, Н. Скляренко, М. Вгееп, Ch. Brumfit and К. Johnson, R. Clifford and T. Higgs i багатьох шших. U,i роботи допомогли нам визначити компонентний склад ситуацп. Так, ситуащя повинна обов'язково включати: партнер!в по спшкуванню i 1хш стосунки (хто говорить? до кого звертаеться?), мотиви сшлкування (навщо це вщбуваеться?), предмет мовлення (про кого? про що?), обставини, за яких вщбуваеться сшлкування (viicuc. час, умови).
Таким чином, при формулюванш завдань до вправ системи необхщно враховувати основш компоненти мовленнево! ситуацп. KpiM опису ситуацп'. комун1кативне завдання включае i комушкативну задачу, що розу\псться як стимул мовленневих дт студент ¡в [3, 109-110]. Комушкативна задача може бути сформульована i подана в к о м у н i к ат и в н о м у завданш разом з описом ситуащ! або випливати з не1. Вправи курсу, як правило, Kpivi завдання м1стять i зразки виконання. Приклади мовленневих реакцш студент ¡в - це "оч1куваний" продукт, який вони повинш в1дтворити в уснш чи письмов1й форм1 як реакщю на опис ситуащ! або комушкативну задачу. На думку I. Данилович, зразки виконання у вправах служать опорою для учшв (студент!в) при складанш висловлювань, шдказуючи засоби формулювання думки. Для викладача зразок виконання, як i ситуащя. е засобом керування мовленневою д1яльшстю учшв (студенпв) [1].
Продемонструемо на приклад1 рпних вправ курсу, як може бути сформульована комушкативна задача в завданш i яю зразки виконання вправ пропонуються.
Your visit to Great Britain is over. You are preparing a report to your boss to send it by fax before you come. Write in the form of thesis main ideas of your investigation during the work over the project tasks.
Example:
While participating in the project program "World in a New Century: Old Problems and New Projects. Great Britain.", I worked over the problem of water resources (mineral resources / population / industry / etc.) in Great Britain. Main characteristic of water system / population / industry / etc. are:
GB is surrounded ...
You are phoning to the Head Office of your Program to comment on your report sent by fax. One of you is "the Boss" who is interested in some details - so think over 4-5 questions you are going to ask; the other is a participant of the Project - enlarge your thesis adding some details. Work in pairs.
Проаналпуемо, як представлеш компоненти ситуацп. i як виражена комушкативна задача в цих двох вправах.
Вправи 1 i 2 моделюють одну ситуащю, причому, друга е продовженням nepnioi. Тут варто пояснити загальний сюжет ще! частини циклу. Юлька занять циклу студента е учасниками \пжнародно!' еколопчно! програми "World In a New Century: Old Problems and New Projects. Great Britain." Вони представляють pi3Hi краши i e фах1вцями в р1зних галузях, наприклад - Уилфред ван Мил з Голланди е фах1вцсм з питаниям водних pecypciB, Агнес Порш з Австралп - фах1всць у галуз1 альського господарства i т.д. Кожен студент одержуе свою "легенду" i користуеться нею на заняттях, де в1дбуваються "заадання KOMicii з питань проекту" протягом цшого року навчання. Таю заняття передбачеш в кожному цикл! - гпд час обговорення крашознавчо! ¡нформацп про Великобриташю, США, Канаду, Австралш, Нову Зелащцю та Укра1ну. Тому, одержавши таю завдання, як у вправах 1 i 2, студента вже знають, яю завдання проекту, у яюй галуз1 вони е фах1вцями i про що конкретно збираються доповщати. Таким чином, партнерами по сшлкуванню е учасники групи сколопчного проекту, що тепер знаходяться у Всликобританп. Мотивом сшлкування в дашй ситуацп буде необхщнють подшитися 3i cboim кер1вником результатами дослщження. Предмет мовлення визначений чт<о. а саме: повщомити ¡нформашю про конкретний аспект проблеми у Великобританп вщповщно до напрямюв спещатзацп того, хто говорить - у вправ1 2, того, хто пише - у вправ1 1. Обставини, за яких вщбуваеться сшлкування у вправ1 1, зазначеш в самому завданш: ви пишите зв1т наприюнщ шлздки. Комушкативна задача в щй вправ1 виражена словесно: Write to your Boss... У другш вправ1 ситуащя сшлкування визначена в самому завданш - телефонна розмова з директором (офщшна розмова). Комушкативна задача випливае з завдання - задати 4-5 питань для одного з учасниюв сшлкування i прокоментувати деяю пункта зв1ту - для шшого. Причому, у друпй Bnpaei вщсутшй приклад виконання вправи. Це обумовлено там, що перша вправа е пщготовчою для друго! i забезпечуе письмов1 тези на допомогу усному сшлкуванню студенпв, а також мютить досить liiткi шструкцн для кожного з комушкант1в, уточнюючи Mi Hi мал ьний обсяг рсплп< з кожно! сторони.
Розглянемо тепер, яким вимогам повинш в1дпов1дати вправи. Будь-яка д1яльшсть людини, у тому числ1 i мовленнева, повинна бути мотивована. I, як правило, будь-яка д1яльшсть - пол ¡мотивована. тобто учш (студента) д1ють виходячи не з одного, а з деюлькох мотив1в. Тому ми висуваемо вмотивоватстъ як одну з головних вимог до вправ. За даним KpnTcpievi Н. Скляренко шдроздшяе вправи на мотивован1 i невмотивоваш [7, 71-72]. У створюваному Kypci перевага в1ддаеться мотивованим вправам: з домшантою шзнавальних мотив1в (на еташ ознайомлення з новим навчальним матер1алом) або з дом1нантою сощальних мотив1в (на eTani тренування у спшкуванш i практики у сшлкуванн1).
Слщом за С. Пассовим (1989), другою вимогою до ycix вправ ми висуваемо наявшсть KOMyHimmueHOcmi. У систему вправ курсу за даним критер1ем включеш вправи комушкативш (на eTani практики у спшкуванш), умовно-комушкативш (на Bcix етапах). У нашу систему в ключе Hi також деяю некомушкативш вправи, однак, вони володдать або шзнавальною мотиващею, або ¡гровою. тобто виконуються у фор Mi мовних irop.
Важливою типолопчною ознакою вправи е також стутнъ керування. Сл1дом за Г. Китайгородською (1996), ми видшяемо три ступеш керування: повне керування, що мае мюце на еташ введения нового матер1алу i початковому еташ тренування; часткове керування, що мае мюце на eTani тренування i початковому eTani практики у спшкуванш; i мтмалъне керування на еташ практики у спшкуванш i при Komponi ступеня сформованосп IKK студснт1в на рАзних етапах навчання.
Вщповщно до одного з ведучих принцишв методу актив1зац1!' наступною вимогою виступае наявшсть ролъового компоненту. Зпдно з цим критср1ем вправи под1ляються на вправи з рольовим компонентом i без рольового компонента. У нашому Kypci, в основному,
використовуються вправи з рольовим компонентом, що у свою чергу шдроздшяються на шдивщуально-рольов1 вправи (сам1 студента + особа, представлена у свош сощальшй poni -студент з Америки, петь з Австралн, i т.д.); рольов1 вправи (наприклад, студента виконують роль учасниюв еколопчно! програми); без рольового компонента (м1жособистюш вправи, у яких студента виступають вщ власного îmchî всередиш групи студента).
Наступна вимога, яка висуваеться до вправ створюваного курсу - це !хня полгфункцгоналъшетъ, що сшввщноситься з одним Î3 основних принцишв штенсивного навчання [3]. Ця вимога припускае ршення декчлькох задач, поставлених у визначенш iepapxinmn посл1довност1 для кожного етапу навчання й етапу заняття. При цьому, для студент ¡в будь-яка вправа е монофункцюнальною - виршуеться комушкативна задача або переслщуеться шзнавальна мета. Для викладача вправа повинна бути пол1функцюнальною, тобто виршуються одночасно кшька задач: засвоення вщбраного матер1алу (лексичного, граматичного, фонетичного), ршення штелектуальних, кра!нознавчих, культуролопчних, ncHxoToriLiHHx та шших задач. У залежное^ вщ етапу навчання або заняття значимють навчальних задач м1няеться при збереженш bcîx компонент!в комплексно! задачт
Вщповщно до принципу колективноХ взаемодп вправи повинш виконуватися в рпних режимах робота, перевагу при цьому варто вщдавати режиму одночасно! робота студента у парах, малих трупах, командах.
Пщводячи шдсумок викладеного, можна визначити, яким загальним вимогам повинш вщповщати вправи штенсивного курсу навчання студент ¡в економ1чних ушверситета. Вони повинш бути: 1) мотивованими; 2) переважно комушкативними й умовно комушкативними; 3) мати рольовий компонент (у бшыпост1 випадкчв): 4) стушнь керування повинен в1дпов1дати етапу циклу занять; 5) мати пол1функцюнальний характер; 6) повинш забезпечити колективну взаемод1ю. KpiM цього, варто також видшити й додатков1 приватш вимоги до вправ системи -перевага повинна вщдаватися одномовним вправам (мшмальне використання рщно! мови).
Розглянемо, як рсалпуються ni вимоги на приклад! вправ курсу.
1) Your American friend is going to come for a week to see you. Call him/her and help with choosing some clothes and other things he might need during his trip. You can use the cues, given below: can / must / may / should take ..., leave at home ..., forget about..., think of..., etc.
2) Divide into three groups: group 1 - hotel "Festiva" agents; group 2 - hotel "Tropicana" agents; group 3 - students who have come for a week end to the California Coast. Hotel agents should present their hotels to be chosen by the group of the students and students can ask questions to clear up some details and finally should come to a decision. Groups 1 and 2 can use the following advertising cards:
One person double bed - 69,- USD One person double bed - 69,- USD
Two people two double beds - 119,- USD Two people two double beds - 119,- USD
Rollaway bed (for children under 8) - 20,- USD Rollaway bed (for children under 8) - 20,-
All room have ocean view USD
Private beach Central city location
All rooms have climate controls, bath and shower Out door pool and jacuzzi
All rooms have direct-dial telephones All rooms have climate controls, bath and
Free cable TV shower
Fitness room available All rooms have direct-dial telephones
Coffee shop next to lobby Free cable TV
18 % tax added to all charges Sauna and fitness room availiable Four-star French Restaurant on 18th floor 18 % tax added to all charges
Етап, на якому виконуються щ дв1 вправи - тренування у епшкуванш. 1з завдання першо! вправи видно, що вона мютить шдивщуально-рольовий компонент: одна частина класу виконуе роль американських студенпв, друга частина класу виступае вщ свого ¡мсш. Другу вправу можна вщнести до рольово! гри: вел студента виконують певш рол1 - агештв готе л ¡в. студештв в Америщ. Мотивом дш у перилй вправ1 буде бажання допомогти колсз1 тд1брати необхщш
pcni в дорогу, у другш вправ1 - переконати "кгпента" у перевагах вашого товару, з одного боку, i одержати максимально комфортне житло, з шшого. У даних вправах будуть домшувати сощальш мотиви, пов'язаш з потребою спшкування з шшими людьми. Тому що завданням студент ¡в е, з одного боку, пояснити, з шшого боку, розпитати про: а) умови кгпмату i побуту в наций кра!ш людиш з ¡ншо!' краши; б) побутов1 i серв1сш умови проживания в готе л i (ситуащя ж моделюе процес реального спшкування, звщеи дану вправу можна вщнести до умовно-комушкативних вправ).
Наявшсть опор у в игл яд i фраз, що допомагають студентам сформулювати сво! висловлювання, а також формулювання самого завдання "шдштовхують" студент!в до вибору визначених лексичних одиниць i граматичних конструкщй, тобто ця вправа припускае часткове керування, коли студента вживають необхщний лексичний i граматичний матер1ал у залежносп вщ ситуацп при вщсутносп зразка виконання.
Осклльки в першш Bnpaei клас подшяеться на пари, вправу можна вщнести до парних вправ, а в другш вправi - на мал1 групи, вправа е груповою. Це цшком вщповщае вимоз1 колективно! взаемодп студент!в на заняттях.
За своею суттю щ вправи пол1функцюнальш i виршують одночасно кллька задач: 1) задачу, поставлену в комушкативному завданш; 2) задачу тренування у вживанш конкретного граматичного явища (модальш д1 ее лова) у вправ1 1; 3) задачу засвоення лексичного матер1алу даного циклу у вправ1 1 - "Clothes", у вправ1 2 - "My Flat / House / Hotel Room"; 4) виховну задачу: студента вчаться коректно висловлювати свою точку зору, переконувати партнер1в у свош правой, уважно ставитися до порад людей, з якими розмовляють.
Таким чином, можна зробити висновок, що щ вправи вщповщають основним вимогам, яи були висунут1 до вправ курсу, i тому можуть входити до загально! системи розроблювального курсу, незважаючи на те, що мають pi3Hi домшанти i вщносяться до рпних шдсистем: вправа 1 мае граматичну дом¡нанту i вщноситься до групи граматичних вправ, вправа 2 - лексичну домшанту i входить до групи лексичних вправ, хоча обидв1 е вправами шдсистеми формування IKK говоршня.
Тепер, коли ми розглянули компонентний склад вправи, видшили методичHi вимоги до вправ, визначили, яю типи i види вправ ми будемо використовувати, необхщно визначити, якою буде щл1сна система вправ курсу i з яких шдсистем вона складатиметься.
За С. Шатшовим [9, 59], шд системою вправ ми будемо розум1ти таку сукупшсть необх1дних тишв, вид ¡в i р1зновид1в вправ, що виконуються у таклй посл1довност1 й у такш кллькост1. якл враховують законом1рносп формування ум1нь i навичок у рпних видах мовленнево! д1яльност1 в 1хшй взаемод11 i забезпечують максимально високий р1вень оволод1ння IKK.
Реалпуючись в рамках курсу ¡нтенсивного навчання студенев, система будуеться з урахуванням психолог1чних, л1нгв1стичних i методичних концепщй, на яких базуеться даний курс, з одного боку, а з шшого, для досягнення кшцево! мети створюваного курсу вона повинна сшввщноситись з вимогами програми курсу по яюсних i клльклених показниках. Кшьюсть вправ кожно1 шдсистеми i групи вправ курсу повинна сшввщноситися: а) з можливостями орган1защ! занять курсу; б) кшьюстю годин, що вщводяться на даний курс (у нашому випадку 100 годин у семестр по 8-10 годин на тиждень); в) тривалютю занять (для даного курсу - 4-5 академ1чних годин); г) з р1внем сформованост1 IKK кожного студента i групи у щлому i т.д.
Запропонована система вправ (табл. 1) будуеться, насамперед, з урахуванням стад1альносп формування навичок i умшь, засвоення всього матер1алу курсу i проходить наступи! етапи: ознайомлення з новим матер1алом, тренування у епшкуванш, практика у епшкуванш. Система вправ мае кллька р1вшв, кожний з яких специф1чний за шля ми. структур!, CTyncHCBi складност1, критер1ями побудови i за р1внем оргашзацп. Осклльки. будь-яка система абстрактна й умовна, вона не вщбивае ш координацЛ' по горизонтал1 м1ж окремими елементами, ш 1хньо1 реально! послщовносп i питомо! ваги всередиш кожного р1вня. У реальному навчальному npoueci б1льш1сть навичок формуеться комплексно i паралельно з мовленневими ум1ннями.
Таблиц я 1.
Система вправ курсу гнтенсивного наечання студент1в еконолпчних утверситет^в
Пщсистема вправ для навчання
Аудыювання Читання Г'оворшня Письма Перекладу
- група вправ для формування слухових навичок ayдiювaння: а)рецептивю нскомушкативн] на сприйнятгя дпнавання i розр1знення звуив; б) на сприйнятгя вшзнавання 1 диференщащю штонащйних моделей - група вправ на розтзнання / розр!знення графем: а) рецептивш нeкoмyнiкaтивнi на розтзнання буквосполучень. сл!в з однаковими правилами читання; - група вправ на встановлення 1 реалгзацт графемно-фонемних в\дповгдностей: б) репродуктивш умовно-комунпсативш на читання ел:в. словосполучень. питань ] вигуюв; - група вправ для формування вимовних навичок говортня: а) репродуктивш нскомушкативн! на 1штавдю звушв, а™, словосполучень б) репродуктивш умовно-комунпсативш на питашю фраз; - група вправ для формування орфюграфячних навичок письма: а) репродуктивш некомушкативш на написания слш. словосполучень, речень; б) репродуктивш некомушкативш з ¡гровим компонентом на Оставления фонетично! 1 граф1чно! форм; - група вправ для формування навичок перекладу почутого: а) ре продукт и вн? нскомушкативн] на письмовий переклад з! слуху 3 рвдного на 1ноземний 1 навпаки слзв. словосполучень. речень.
група вправ для формування граматичних навичок аудтвання: а) рецептивю умовно-комунпсативш на сприйнятгя 1 розшзнавання граматичних структур (в окремих фразах, понадфразових едностях, тсксти) - група вправ для формування граматичних навичок читання: а) рецептивш умовно-комунпсативш на читання про себе 1 розумшня граматичних явищ у речениях 1 текстц б) репродуктивш некомушкативш на читання вшлос 1 розумшня граматичних структур 1 пропозищй 3 вивченим граматичним матер1алом; група вправ для формування граматичних навичок говорения: а) репродуктивш некомушкативш на зм1ну граматичних форм, об'еднання простих речення у складне, звуження, розширення речень; б) репродуктивш умовно-комунпсативш на постановку, трансформацию, завершения мовленневого зразка на основ! граматично! структури, ввдповщ на питания; в) репродуктивш комушкативш на переказ прочитаного почутого тексту з вивченими граматичними структурами (невпомими слухачам) група вправ для формування граматичних навичок письма: а) репродуктивш некомушкативш на написания граматичних форм \ речень п граматичними структурами; б) репродуктивш комушкативш на написания плану, тез, умовно-комушкативш на переказ прочитаного або почутого з використанням вивченого граматичного матер1алу; група вправ для формування граматичних навичок перекладу: а) репродуктивш некомушкативш на переклад речень [з граматичними формами \ граматичними структурами;
група вправ для формування лексичних навичок аудтвання: а) рецептивш умовно-комушкативш на - група вправ для формування лексичних навичок читання: а) рецептивш умовно-комушкативш на читання \ розумшня лексичних одиниць - група вправ для формування лексичних навичок говортня: а) репродуктивш нскомушкативн! на замшу/вставку лексичних одиниць; б) репродуктивш умовно-комушкативш на група вправ для формування лексичних навичок письма: а) репродуктивш некомушкативш на група вправ для формування лексичних навичок перекладу: а) репродуктивш некомушкативш на
3
Науюш записки. Сер1я: Педагопка. -2005. — №1.
сприйняття на слух 1 розумшня лексичних одиниць на р1вш словоформи, словосполучення, фрази; на р1вш словоформи, словосполучення, речения; б) репродуктивш умовно-комушкативш на читання \ розумшня сл1в. словосполучень, мовленневих зразюв \ речень з ними; постановку, трансформацш, завершения мовленневого зразка, вадповщ на питания; в) репродуктивш комушкативш на переказ прочитаного почутого тексту з вивченими лексичним матер1алом (неведомого слухачам) написания лексичних одиниць { мовленневих зразшв; б) репродуктивш комушкативш на написания плану, тез, умовно-комушкативш на переказ прочитаним або почутого з використанням вивченого лексичного матер1алу; переклад окремих лексичних одиниць, словосполучень \ речень з вивченим лексичним матер1алом;
група вправ, що готують до аудиовання тексту: а) рецептивш некомушкативш на розр1знення звуюв, сл1в. штонацп; група вправ безпосереднъо аудшвання: б) рецептивш умовно-комушкативш на сприйняття на слух \ розумшня повиомлснь на р1вш фрази, понадфразово! едностц в) рецептивш комушкативш на аудшвання тексту з метою одержання шформацп -група вправ, що готують до читання тексту: а) рецептивш некоммуникативш на читання ¡мен власних \ шших важких сл1в; б) репродуктивш на транс формацио мовленневого зразка, його розширення 1 завершения, вщювщ на питания; в) шдготовч1 для зняття труднопив вправи: продуктивш комушкативш на висловлення здогаду або точки зору; - група вправ безпосереднъо читання: г) рецептивш умовно-комушкативш на читання повиомлснь. питань, розпоряджень на р1вш фрази, речения, групи речень д) рецептивш комушкативш на читання тексту з метою одержання шформацп; - групи вправ для оволодтня д1алопчними едностями: а) продуктивш умовно-комушкативш на об'еднання мовленневих зразюв р1вня фрази далопчш едностг питання-ввдповщь, питання-контрзапитання, повадомлення-питання, спонукання-згода/вадмова, спонукання-питання 1 т.д.; - мтрод1 стогами: б) продуктивш умовно-комушкативш на об'еднання д1алопчних едностей у \пкрод1алоги: запрошення, висловлення подяки, з'ясування деталей поди 1 т.д.; - ргзними типами дгалогу: в) продуктивш комушкативш вправи: осада \пж вчителем 1 учнями, м1ж двома учнями, групова; - з 'еднанням речень у понадфразовг едностг: г) продуктивш умовно-комушкативш на об'еднання мовленневих зразив (одноструктурних { рпноструктурних) у понадфразову едшеть; - ргзними типами монологу: д) продуктивш комушкативш на повадомлення факту; опис (погоди, людини, мюця): розповадь про поди; доказ яких-небудь положень, фактов {т.д. групи вправ для оволодтня писъмовим висловленням на ргвнг понадфразово/ едностг: а) продуктивш умовно-комушкативш на об'еднання мовленневих зразшв у понадфразов1 едносп б) продуктивш комушкативш на написания записок, плану, тез, тексту: в) репродуктивш умовно-комушкативш на написания анотацш, особистого листа, автобюграфи, групи вправ для оволодтня навичками усного / писъмового перекладу окремих елгв, словосполучень, речень, мтроситуацш з вивченими мовленневими зразками: а) репродуктивш некомушкативш на переклад окремих сл1в, словосполучень, речень, мисроситуацш.
4
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. - 2005. — №1.
3 усього викладеного випливае, що створена система вправ е оргашчним мехашзмом формування загально! IKK (IKK говоршня, IKK ауд1ювання, IKK читання, IKK письма) i Bcix Ii' складових. Причому, весь матер1ал курсу засвоюеться вщповщно до трьох еташв -ознайомлення з навчальним матер1алом, тренування у сшлкуванш, практики у сшлкуванш, що вщповщае сшралевидному npouccoBi засвоення матер1алу - Синтез 1 - Аналп - Синтез 2. Bei вправи мають пол1функцюнальний характер i переслщують декшька щлей. Наприклад, при виконанш од Hi ei вправи одш навички проходять першу стадда формування, mini вже другу або третю, але виконання вправи е, насамперед, оргашчним процесом виконання комушкативного завдання.
Висновки. Таким чином, нами була представлена цЫсна система вправ для курсу штенсивного навчання англшсько! мови, за рахунок яких буде вщбуватися формування IKK студент ¡в сконо\пчних ушверситет1в.
л1тература
1. Данилович И.А. Система игровых упражнений в учебнике "English through Communication" для 5 класса средней школы: Дис. ... канд.пед.наук: 13.00.02. - К., 1994. - С.63-98.
2. Зимняя И.А. Психология обучения говорению на иностранном языке. - М: Просвещение, 1991. -221 с.
3. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1986. - 103 с.
4. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. - М.: Рус. яз., 1989.-276 с.
5. Скалкин B.J1. Основы теории обучения устноречевой коммуникативной деятельности (вузы расширенных программ по иностранному языку): Атореф. дис. докт.пед.наук. - М., 1986. - 36 с.
6. Скляренко Н.К. Типология упражнений в интенсивном обучении иностранным языкам // Гуманистические аспекты лингвистических исследований и методики преподавания иностранных языков /Сб.науч.тр. (наукр.яз.). - К: КГПИИЯ, 1992. - С. 9-14.
7. Скляренко Н.К. Требования к упражнениям в интенсивном обучении иностранным языкам // Теоретические и прикладные аспекты преподавания иностранных языков в технических вузах /Сб. тез.нау.докл. - Одесса, 1993. - С.71-73.
8. Холопова О.Б. Функции психологической ситуации при построении коммуникативного задания // Интенсивное обучение иностранному языку. - М.: Изд -во Моск. ун-та, 1990. — С.31-58.
9. Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1986. -222 с.
Дмитро ОЛЬШАНСЬКИЙ
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ MOB УЧН1В МОЛОДШОГО опального вису на ochobi ВИКОРИСТАННЯ komikcib
Tcopiera i практикою навчання ¿ноземних мов накопичено значний доевщ використання piзномажтних засоб1в зорово! наочностк якими передбачена активпащя шло!' низки псюачних функцш учшв в умовах навчально! д1яльносп у середшй загальноосв1тшй школк У 3MicTi основних положень сучасно! методики навчання шоземних мов розкриваеться специфика використання наочност1 на ypoui ¡ноземно!' мови, яка полягае у тому, що р1зномаштш прийоми i засоби унаочнення слугують не лише для презентацЬ певних предмет! в або явищ, але й як опора для продуктивного мовлення школяр1в [1, 56]. У початковш школ1 наочност1 традищйно надавалася особлива увага, а тепер ще й у зв'язку з тим, що навчання ncpuioi ¿ноземно! мови розпочинаеться саме на цьому еташ. Отже, й питания про засоби зорово! наочностк якл були б адекватш умовам початкового навчання, стае дедал i актуальн1шим. Серед популяр них у педагопчному середовищ1 засоб1в унаочнення ¡ншомовного мовного i мовленневого матер1алу можна видшити komIkc як сюжетну посл1довн1сть малюнклв у супровод1 мовлення його д1йових oci6. Його ефективн1сть зумовлюеться змютом, а також дотриманням певно! системи у використанш.
Над питаниям про вщб1р ефективних засоб1в унаочнення з метою навчання учшв молодшого шкшьного Bii<y та обгрунтування методично! доцшьносп використання тих чи
