Научная статья на тему 'Система управления предприятием как предмет исследования теории организации'

Система управления предприятием как предмет исследования теории организации Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
96
37
Поделиться
Ключевые слова
СИСТЕМА УПРАВЛіННЯ / ТЕОРіЯ ОРГАНіЗАЦії / ОРГАНіЗАЦіЙНА ФОРМА / ОРГАНіЗАЦіЙНА ДіЯЛЬНіСТЬ / СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛіЗ

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Калюжна Н.Г.

Доказана необходимость определения характеристик системы управления предприятием с точки зрения теории организации. Осуществлен семантический анализ термина «организация». Определены семантические отношения между элементами предметной области «организация» в контексте исследования системы управления предприятием. Обоснована правомерность рассмотрения системы управления предприятием в качестве одного из элементов предметной области исследования теории организации.

The control system of an enterprise as a subject of theory of organization

The necessity of determination of descriptions of the control system of an enterprise is proved from point of theory of organization. Semantic interpretation of term «organization» is carried out. Semantic relations between the elements of subject domain «organization» in the context of research of control the system by an enterprise are curtain. Legitimacy of consideration of the control system of an enterprise as one of elements of subject domain of research of theory of organization is grounded

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Система управления предприятием как предмет исследования теории организации»

Н.Г. Калюжна

канд. екон. наук м. Луганськ

СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСГВОМ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

ГЕОРП ОРГАШЗАЦП

Постановка проблеми. В сучасному економiчному про-сторi функцiонуe безлiч органiзацiй, яы представляють собою сукупнють людей, об'еднаних для досягнення пев-но1 мети, рiшення певного завдання на основi принципiв розпод1лу пращ й обов'языв. Множина ц1лей i завдань, що стоять перед оргашзащями рiзного класу скпадностi i рiзноl галузево! приналежностi, призводить до того, що для управ-лiння ними по^бш спецiальнi знания й мистецтво, мето-ди й прийоми, що забезпечують ефективну сп1льну дiяльнiсть пращвниыв вск структурних пiдроздiлiв.

Узгоджена та взаемопов'язана колективна дiяльнiсть передбачае ре^зацю функци управлiния цieю дiяльнiстю. Зростаюча складнiсть й комплекснiсть внутр1шнього сере-довища, поряд iз посиленням негативного впливу середо-вища зовн1шнього, обумовлюють той факт, що ефективнiсть функцюнування будь-яко! оргашзацй все б1льшою мiрою залежить вщ якостi системи управлшня нею. Вщповщно, набувае актуальностi питання установлення сутностi системи управлшня пщприемством як об'екта дослщження.

Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. На сьо-годнiшнiй день iснуe багато визначень системи управлшня оргашзащею (пщприемством), кожне з яких вщпо-вiдаe методологи певного наукового роздшу та, вщпов-iдно, наголошуе на певному аспект функцiонування системи, и побудови, внутрiшнiх вiдносинах та iн.

Так, С. Янг визначае систему управлiння оргашза-цieю як пщсистему оргашзацй, компонентами яко! е гру-пи взаeмодiючих людей: и функци полягають в сприйияттi певних проблем оргашзацй (входiв) i подальшому вико-наннi набору д1й (процесiв), в результата яких виробля-ються ршення (виходи), що збiльшують дохщ вщ д1яль-ностi вае1 оргашзацй (задоволення), або оптимiзують деяку фуикцiю вск входiв i виходiв оргашзацй [15].

У робот В. В. Глущенко, В. I. Глущенко наголо-шуеться, що системою управлiння можна називати кон-кретний апаратурний, нормативний, функщональний варiант ре^зацп технологи, що дозволяе виршувати конкретну проблему управлiння [5].

Г. В. Воронцова вважае, що система управлшня оргашзащею (пщприемством) — це споаб взаемоди мш суб'ектом i об'ектом управлiння, спосiб побудови взае-мозв'язку м1ж рiвнями управлшня i функцiональними галузями, що забезпечуе оптимальне за даних умов досягнення цшей оргашзацй [4].

Також система управлшня визначаеться як: множина взаемопов'язаних елементав (ланок), яю складають едине цше, та реалiзовують процес управлшня для досягнення поставлених цшей [7];

сукупнють системи, що управляе (суб'ект управль ння), та керовано1 системи (об'ект управлiння) [8];

сукупнють дiй, необхщних для узгодження сшльно1 дiяльностi людей [2];

керуюча (суб'ект управлiння) та керована (об'ект управлшня) системи, а також система зв'языв м1ж ними [13];

оргашзацшне складне цiле, що складаеться з безлiчi взаeмодiючих елементiв, у тому чи^ об'екта й суб'екта управлшня [1];

складна система, створена для збору, аналiзу i пе-реробки шформаци з метою отримання максимального кiнцевого результату при певних обмеженнях (нестача ресуршв, наприклад) [9].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Як видно, переважно наведенi визначення зважають, передусiм, на системнi характеристики системи управлшня оргашзащею, зокрема — наявнють у шй двох специф-iчних пщсистем, одна з яких (суб'ект управлшня) здшснюе управлшський вплив, а iнша е об'ектом, на який цей уп-равлшський вплив спрямований. Тобто, бiльшiсть з юну-ючих визначень системи управлшня цшком Грунтовно на-даються в рамках системного пщходу до управлшня. Але о^м того, що система управлшня оргашзащею (пщприемством) е, передушм, системою, вона мае й iншi спе-цифiчнi характеристики, встановлення яких набувае сут-тевого значення в контекстi и дослщження. Визначальним тут мае стати встановлення особливостей системи управ-лiння пщприемством виходячи з того, що вона е комплек-сним явищем, об'ектом дослщження рiзних наук та, вщпо-

вщно, 11 визначення мае базуватися на методолог!! р1зних галузей науки.

Мета статтi. ОбГрунтуемо, що одн1ею з систем на-укових знань, методолог1я яко! мае послугувати пщГрун-тям при дослщжент системи управлшня пщприемством, е теор1я оргашзаци.

Виклад основного матерiалу. В теорй оргашзаци, яка виникла у 20-х роках ХХ стор1ччя, орган1зац1я як специф-1чне явище оточуючо! дшсносл виступае не т1льки об-'ектом дослщження, але й методолог1чною основою орган-1зац1йних метод1в п1знання законом1рностей розвитку при-родних 1 економ1чних процешв1. Засновником сучасно! теори оргашзаци' як загально! оргашзацшно! науки вва-жаеться О. О. Богданов. Вихщним пунктом його теоретич-них переконань, викладених у фундаментальному твор1 «Тектолопя. Загальна орган1зац1йна наука», е необхщшсть пщходу до вивчення будь-яких природних 1 сусп1льних явищ з оргашзацшно! точки зору. Це, на його думку, озна-чае, що закони, законом1рност1, принципи оргашзаци един для будь-яких об'ект1в, 1 навиъ найб1льш р!знорщн! явища об'еднуються м1ж собою сп1льними структурними зв'язками та на основ1 сп1льних правил. Така думка Богданова свщчить про широту предметно! обласл теори орган-¡заци. Ппотетично припускаемо, що до елеменпв ще! предметно! област можна в1днести й систему управлшня пщприемством. Для п1дтвердження ц1е! тези та, як на-слщок, установлення характеристик системи управл1ння пщприемством як предмета дослщження теор!! орган1зац!!, здйснимо семантичний анал1з терм1ну «оргашзац!я», ба-гатозначн1сть якого зумовлюе необхщшсть осмислення, анал1зу та узагальнення 1снуючих значень (табл. 1). Терм-1ну «оргашзащя» вщповщають наступн1 взаемопов'язан1, але р1зш поняття, як! сшввщносяться з д!яльшстю пщприе-мства, та, як зазначае А. М. Колосов, мають власний змгст та семантичне поле пов'язаних ¡з ним значень [11, с. 35].

Перш! два значення термшу «оргашзащя» в!дпов!дають двом основним та взаемодоповнюючим аспектам органь зац!! — у статищ (орган!зован!сть) ! в динамщ! (оргашзову-

Семантичний анал1з

вання, даяльнють по орган!зац!!). У статищ це деяке ц!л!сне утворення (сощальне, техн!чне, ф!зичне, б!олог!чне, та ш.), що мае певне призначення. В динамщ! оргашзащя представ-ляеться як сукупшсть р!зноман!тних процес!в ¡з упорядкуван-ня елемент!в, формування та шдгримки ц!л!сност! новоство-рюваних або функцюнуючих природних об'екпв. У випадку, якщо ц! процеси складаються з шлеспрямованих дй людей, можна говорити про оргашзацю як функц!ю управл!ння, якщо ж вони представляють собою природш ф!зичш зако-ном!рност!, то мова мае йти про самооргащзацю.

Таким чином, у найзагальншому випадку можна по-годитися з В. Г. Ал!евим, який розум!е п!д оргашзащею впорядкований стан елемент!в ц!лого й процес по !х впо-рядкуванню в доц!льну едн!сть [13, с. 9]. При цьому очевидно, що одне значення оргашзаци е похщним вщ пер-шого, тобто оргашзовашсть певного ц!лого (стан його впорядкованоста) е результатом д!яльност! по оргашзаци (реал!зац!! функц!! управл!ння або самооргашзаци).

Трете значення терм!ну «оргашзащя», у якому вона розум!еться як певна сшльшсть, ц!л!сн!сть, мае сощальне застосування в!дносно людських орган!зац!й. Докладно цей аспект дослщжено в робот! А. М. Колосова, який, зокрема, зазначае, що «.. прорив в розумшш того, що п!дприемство або установа як формальш орган!зац!! не описуються лише правилами !х внутршньо! орган!зац!!, а функц!онують як визначеш ц!л!сност!, внесло вивчення функц!онування пщприемств в ринковому середовищ!» [11, с. 37], причому формою прояву даного значення термшу «оргашзац!я» е орган!зац!йна поведшка суб'екта господарювання [с. 41].

Практичне вщображення цього аспекту в контекст! дослщження системи управлшня пщприемством полягае в тому, що в структур! внутршньо впорядкованого об'екту спещально формуються елементи — нос!! функцш його цшеспрямовано! поведшки, наприклад, в!дд!л маркетингу, що вивчае положення пщприемства на ринку, шфор-мац!йний вщдщ, в!дд!л стратег!чного управл!ння та ш.

У четвертому значенн! «орган!зац!я» розум!еться як п!дприемство, ф!рма, установа, одиниця б!знесу, система,

Таблиця 1

термшу «оргашзащя»

Автори Оргашзащя як...

Оргашзовашсть (статика) Органвовування, д1яль-шсть по оргашзаци (динамка) Сшльшсть, ш. мсмк'ть (динамка) Формально обмежений об'скт, одиниця, система (статика)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

В.Г. Ал1ев [13] Внутршня впорядкова-нють, узгодженють, взае-мод1я бшьш менш дифере-нцшованих 1 автономних частин цшого, обумовлена його будовою Сукупнють процеав або дш, що призводять до утворення й удосконален-ня взаемозв'язку 1шж час-тинами цшого Об'еднання людей, що спшьно реал1зовують де-яку програму або мету, та дтоть на основ1 певних процедур \ правил

Велика радянсь-ка енциклопед1я [3] Побудова, взаемозв'язок, взаемне розташування, стввщношення частин якого-небудь цшого Упорядкування, налаго-дження, настроювання, приведения в систему чого-небудь Добровшьне об'еднання, союз людей, суспшьних груп, держав для виршен-ня спшьних завдань, дося-гнення спшьних цшей

Словник росш-ськоУ мови C.I. Ожегова [14] Оргашзованють Оргашзовувати Суспшьне об'еднання Оргашзм (розмовне)

A.M. Колосов [11] Внутр1шня впорядкова-нють, узгодженють елеме-ш!в будь-якого об'екту або д1яльност1 Особлива д1яльнють ¡з впорядкування Певна спшьнють, або цгл1с-шсть, що проявляемся в досягненш поставлених цшей або пш впливом на-вколишнього середовища Формальна система - шд-приемство, установа, цех, вцщл та ш., ям здшсню-ють д1яльнють

Авторський пщхщ Форма оргашзаци ,Ця. 1мис I ь по оргашзаци Оргашзацшна дшлыпсп, Оргашзацшна форма

Сутшсть теор!! органiзацii викладено за [13, с. 7-21, 84-121]

52

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ

тобто певний формально обмежений об'ект. Виокремлен-ня цього аспекту при встановленщ сутностi термiну «орган-iзащя» зумовлюеться тим, що за сучасних динамiчних умов процес видозмши форми пщприемства, його правового статусу, структури власностi, стае особливим предметом вивчення. Транснацюнальщ корпорацй, рiзного роду тим-часовi об'еднання, а також новi мережевi, вiртуальнi i iншi форми пщприемств, що формуються в даний час, настшьки розширили традицшш уявлення про пщприемство, що для позначення його формально! цшсноста нерщко викорис-товуються новi специфiчнi термши i поняття, такi як «ф1рма», «стратегiчна одиниця бiзнесу» та ш. [11, с. 37].

Акцент на третьому та четвертому значеннi оргашзацй робиться у науковiй дисциплiнi «теория органiзацiй», яка в останнi роки отримуе все бiльшого поширення [6, 10, 12]. По своему об'екту дослщження та змюту вона близька до теорй органiзацii, теорй систем, шших галузей наукових знань, що мають вiдношення до оргашзацшно! проблематики. Але, в той же час, м1ж ними е ютотщ вщмшноста, встановлення яких дозволяе усунути невизначенiсть й дуб-лювання при виршенш одних i тих же питань.

Як Грунтовно зазначае В. Г. Алiев, теор1я оргащзацй (як i теорiя систем, кибернетика), е метатеорiею по вiдношенню до конкретних органiзацiйних наук. Вона встановлюе сшльщ закони та принципи формування й функцюнування цiлiсних утворень на найвищому рiвнi, тод як теорiя оргашзацш зву-жуе об'ект дослщження до сощальних систем рiзних рiвнiв. В рамках ще! теорй встановлюеться типолопя соцiальних органiзацiй, ц1л1 i законом!рносп функцюнування, р1знови-ди структур оргатзацш ! сфери !х застосування, технолопя внутрiшньоорганiзацiйних процет, взаемини з зовншшм се-редовищем, життедiяльнiсть i розвиток [13, с. 22]. Тобто, об-'ектом дослщження теорй органiзацiй е сощальщ системи р1зного типу, яы здшснюють певну д1яльн1сть та характеризуются певною органiзацiйною поведiнкою («оргатзащя» у третьому та четвертому значент). Об'ектом же дослщження теорй оргашзацй е оргашзацшний досвщ оточуючо! дйсносп, формою прояву якого е оргашзацшт стосунки, тобто зв'яз-ки та взаемод! м1ж р1зного роду ц1л1сними утвореннями та !х структурними складовими. Вщповщно, можна зробити вис-новок, що теор!я органiзацiй е лише одтею з г1лок загально! теорй оргашзацй.

Таким чином, за результатами семантичного анал-1зу термiна «оргашзащя», доц1льно виокремити чотири його значення, кожне з яких е статичною або динашч-ною характеристикою суб'екта або об'екта оргашзацй:

1) Оргашзащя як форма оргашзацй, тобто певний стан впорядкованосп (оргашзованосп) — статичний аспект;

2) Оргашзащя як д!яльшсть по оргашзацй, результатом яко! е стан впорядкованосп — динам!чний аспект;

3) Оргашзащя як оргашзацшна дыльнють, формою прояву яко! е оргащзащйна поведшка — динамiчний аспект;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4) Оргашзащя як оргашзацшна форма, яка обу-мовлюеться специфшою оргашзацшно! д1яльност1 — статичний аспект.

Повертаючись же до питання визначення особли-востей системи управлшня органiзацiею (пщприем-ством) з точки зору теорй оргашзацй, можемо вважати, що вс1 чотири значення термшу «оргашзащя» характеризуюсь певний аспект функцюнування системи управлшня. Уточненню шдлягае лише застосування понять «суб'ект органiзацй» та «об'ект оргашзацй» — а саме, в

контекст дослщження системи управлшня бшьш терм-iнологiчно визначеним видаеться вживання, вщповщно, понять «суб'ект управлiння» та «об'ект управлшня».

Семантичш вiдносини м1ж установленими значениями термiну «органiзацiя» в контекста дослiдження системи управлiння пщприемством, якi наведено на рис. 1, можуть бути прокоментоваш наступним чином. В результата дiяльностi суб'екта управлшня по оргашзацй (як реалiзащ! функцй управлiння), система управлiння пiдприемством набувае стану оргашзованоста (впоряд-кованостi), яка статично зафшсована у виглядi певно! форми органiзацй, пiд якою зазвичай розумiеться орган-iзацiйна структура системи управлшня.

Форма (статика)

Д1яльшсть (динамжа)

Суб'ект управлшня - Форма органвацП'

Об'ект управлшня - Оргашзацшна форма

Суб'ект управлшня Д1яльн1сть по орган 1зацн

Об'ект управлшня ► Оргашзацшна д1яльшсть

Рис. 1. Семантичш eidmcmu мiж елементами предметноi областi «оргашзащя» в контекстi до^дження системи управлшня тдприемством

Пщ керiвництвом суб'екта управлшня й завдяки на-явностi в системi управлiння пщприемства носй'в функцш цшеспрямовано! поведiнки в зовнiшньому ринковому се-редовищi, здiйснюеться органiзацiйна дiяльнiсть об'екта управлiння. Специфiчнi особливостi ще! дiяльностi в кожному конкретному випадку обумовлюють iснування пiдприемства у виглядi доцшьно! формально обмежено! системи, тобто у певнш органiзацiйнiй формг

Висновки. Дослщження системи управл1ння оргашза-цiею (пщприемством) з точки зору теорй оргашзацй дозволяе зробити наступщ висновки. По-перше, система управлшня пщприемством може розглядатися як уособлення оргашзацшного досвщу, формою прояву якого е органь зацiйнi стосунки м1ж й елементами, а саме — м1ж суб'ектом та об'ектом управлшня. По-друге, всi чотири встановлеш значення термiну «органiзацiя» можуть бути застосоваш в контекстi дослщження системи управлшня пщприемством. Кожне з цих значень характеризуе певний аспект функщ-онування системи управлiння, та вщображае статичну або динамiчну характеристику суб'екта або об'екта управлшня.

Таким чином, сформульовану гшотезу доведено й визначено, що правомiрно систему управлшня пщприемством вважати одним iз елементав загально! предметно! областа дослiдження теорй оргашзацй. Це означае, що система управлшня пщприемством Грунтовно стае предметом дослщження теорй оргашзацй, тобто l! функцюнування вщбуваеться згщно з законами та принципами ще! галузi наукових знань.

Литература

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Алексеев А. Н. Исследование систем управления. Учебный курс [Электронный ресурс] / А. Н. Алексеев. — Режим доступа : http ://e-college. ru/xbooks/xbook192/ book/index/index. html? go=part-003*page. htm

2. Алексеева М. Б., Балан С. Н. Основы теории систем и системного анализа : [учебн. пособ.] / М. Б. Алексеева, С. Н. Балан. — СПб. : СПГИЭУ, 2002. — 55 с.

2011/№2

53

3. Большая советская энциклопедия [Электронный ресурс] : в 51 т. [ред. Б. А. Введенский, С. И. Вавилов]. — Изд. 2-е. — М. : Научное изд-во, 1950 — 1958. Режим доступа: http://bse. sci-lib. com/pdletter1716. html

4. Воронцова Г. В. Основные направления адаптации системы управления предприятием в конкурентной среде [Электронный ресурс] / Г. В. Воронцова. — Режим доступа : http ://science. ncstu. ru/articles/econom/ 2010_10/34. pdf/file_download

5. Глущенко В. В., Глущенко И. И. Исследование систем управления: [учебн. пособ.] / В. В. Глущенко, И. И. Глущенко. — 2-е изд., перераб. и доп. — Железнодорожный : ООО НПЦ «Крылья», 2004. — 416 с.

6. Доблаев В. Л. Теория организаций : [учебн. пособ.] / В. Л. Доблаев. — М. : Институт молодежи, 1995. — 213 с.

7. Зайцев А. К. Исследование систем управления : [учебн. пособ.] / А. К. Зайцев. — Н. Новгород : НИМБ, 2006. — 123 с.

8. Иванова Т Ю., Приходько В. И. Теория организации. Краткий курс : [учебн. пособ.] / Т Ю. Иванова, В. И. Приходько. — СПб. : ООО «Питер Принт», 2004. — 273 с.

9. Игнатьева А. В., Максимцов М. М. Исследование систем управления: [учебн. пособ.] / А. В. Игнатьева, М. М Максимцов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 157 с.

10. Истомин Е. П., Соколов А. Г. Теория организации: системный подход: [учебн.] / Е. П. Истомин, А. Г. Соколов. — СПб. : ООО «Андреевский издательский дом», 2009. — 314 с.

11. Колосов А. Н. Адаптивная организация деятельности предприятия : [монография] / А. Н. Колосов. — Луганск : ВНУ им. В. Даля, 2008. — 440 с.

12. Мильнер Б. З. Теория организаций / Б. З. Миль-нер. — М : ИНФРА-М, 2004. — 336 с.

13. Теория организации : [учебн.] / [Алиев В. Г., Варфоломеев В. П., Варфоломеева Э. А. и др.] ; под общ. ред. проф. В. Г.Алиева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Экономика, 2003. — 431 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

14. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / [Ожегов С. И., Шведова Н. Ю.]. — 4-е изд., доп. — М. : Азбуковник, 1999. — 944 с.

15. Янг С. Системное управление организацией / С. Янг ; пер. с англ. — М. : «Советское радио», 1972. — 456 с.

54

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^