CC BY
82
УДК 65.011.001.76
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ ШДПРИСМСТВ
О.В. Толмачова
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Толмачова О.В. Система управлшня тновацтним потенщалом тдприемств.
У статп проанал1зоват та розроблеш теоретико-ме-тодичш рекомендацл щодо формування та розвитку си-стеми управлшня шновацшним потенщалом промис-лового тдприемства в умовах ринку.
Ключовi слова: шновацшний потенщал, система управлшня, шновацшний розвиток, шноваци, ощнка шновацшного потенщалу
Толмачёва О.В. Система управления инновационным потенциалом предприятий.
В статье проанализированы и разработаны теоретико-методические рекомендации по формированию и развитию системы управления инновационным потенциалом промышленного предприятия в условиях рынка.
Ключевые слова: инновационный потенциал, система управления, инновационное развитие, инновации, оценка инновационного потенциала
Tolmachova O. V. Management system of innovation potential of enterprises.
The article analyzed and developed theoretic al and methodological recommendations on the formation and development of the system of management of innovative potential of industrial enterprise in market conditions.
Keywords: innovation potential, the control system, innovative development, innovation, assessment of innovative potential
Сучасний розвиток економ1ки диктуе учас-никам ринку жорстта конкурента умови, i дана ситуащя вимагае вщ оргатзацш значних зусиль з тдвищення конкуренто-спроможносп. Основним напрямком вдосконален-ня власних можливостей е управлшня шновацш-ним потеншалом оргатзацп.
Результати функцiонування iнновацiйно-орiен-тованого пiдприемства багато в чому залежать вiд управлшсько! дiяльностi. Високий стутнь невиз-наченостi i нестшкосп зовнiшнiх зв'язк1в, не зав-жди прогнозованi змiни зовнiшнього середовища, диктують необхiднiсть розвитку гнучкостi i чутли-востi системи управлiння до зовтштх впливiв, а також високою швидшстю адаптацп до них. Стутнь використання потенцiалу залежить вiд характеру стратепчного розвитку та ефективносп системи менеджменту на тдприемствах. Таким чином, виникла об'ективна необхщтсть пошуку ефективно! системи управлшня шновацшним по-тенцiалом промислового тдприемства.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Дослiдження та оцiнка наявного шновацшного потенцiалу сприяе виявленню резервiв тдвищення ефективносп його використання, що в свою чергу дасть можливють коригувати напрямки iнновацiйного розвитку та прогнозувати ймовiр-нiсть i характер результапв шновацшно! дiяльно-стi тдприемства. У зв'язку з цим бшьшу увагу як вiтчизняних, так i зарубiжних вчених придiляеться ролi шновацшного потеншалу у розвитку тд-приемства. Вагомий внесок у розвиток методологи формування, оцшки та управлшня шновацшним потеншалом суб'ектiв господарювання зроб-лено В. Александровою [1], Э. Бельтюковим [2], В. Вербою [3], Л. Водачеком [4], С. 1лляшенком [5], Н. Краснокутською [6], О. Лапко [7], П. Перервою [8]та шшими.
Незважаючи на те що в останш роки в багатьох роботах дослщжуються проблеми iнновацiйного менеджменту на пiдприемствi, завдання формування ефективно! системи управлшня шновацшним потеншалом на тдприемсга знаходиться по-ки лише на початковш стадп.
Мета статтi полягае у аналiзi та розробцi теоретико-методичних рекомендацiй щодо формування та розвитку управлшня шновацшним потенщалом промислового тдприемства в умовах ринку.
Виклад основного матерiалу
Аналiзуючи статистичнi данi з шновацшного розвитку галузей промисловостi в Укра1т, необ-хiдно вiдзначити, що у керiвникiв пiдприeмств не-мае яскраво вираженого iнтересу до iнновацiй. Пояснити це можна тим, що бшьштсть органiзацiй працюе над пiдвищенням конкурентоспромож-ностi продукцп за допомогою шших iнструментiв, нiж шновацп. Пiдприемства, що не займаються розробками i дослщженнями, мають досить ви-соку рентабельтсть. Продукцiя, яку вони випу-скають, мае сво1х споживачiв на ринку. Але це явище не можна приймати за довгострокове.
Шд впливом зростаючо! внутршньо1 i зовтш-ньо! конкуренцп шновацп стають найважливiшим елементом менеджменту на тдприемстш, орiенто-ваного на стратепчний успiх. Новi продукти, про-гресивнi технологи, визначаючи успiх тдприем-ницько! дiяльностi, забезпечують довгострокове функцюнування i фiнансову стабiльнiсть тд-приемств. У свою чергу, iнновацiйна спрямова-нiсть стратеги i тактики розвитку виробництва пред'являе новi вимоги до змюту управлшсько1 дiяльностi, викликаючи необхщтсть вдосконален-ня специфiчних форм шновацшного менеджменту
[9].
Управлшня iнновацiйним потенталом е скла-довою частиною шновацшного менеджменту i вирiшуе питання планування i реалiзацil шнова-цiйних стратегш, що забезпечують сталий розви-ток тдприемства. Розробка iнновацiйних стратегш здiйснюеться на основi оцiнки потенцшних мо-жливостей пiдприемства i його шновацшного по-тенцiалу. Аналiз зовтшнього оточення тд-приемства дозволяе виявляти шанси i фактори ризику на ринку, аналiз iнновацiйного потенцiалу дозволяе оцшити ресурси пiдприемства з точки зору можливосп 1х використання для тдприемства стратепчних рiшень [9].
У сучасних умовах формування i розвиток iнновацiйного потенцiалу стае визначальним фактором сталого розвитку промислового тд-приемства, який пов'язаний з використанням резу-льтатiв наукових дослiджень i розробок для ство-рення принципово ново! продукцп, створення та застосування нових технологiй И виробництва з наступним впровадженням i реалiзацiею на ринку.
1нновацшний потенцiал будь-якого промислового тдприемства залежить вiд специфши i ма-сштабiв його дiяльностi, а ступiнь використання потенцiалу визначае шновацшш можливостi i сприйнятливiсть тдприемства до нововведень
[10].
За сучасних умов в ринковш економщ визначальним чинником е не просто наявшсть i оцiнка пiдприемства, а саме оцшка вiдповiдних шнова-цшних бiзнес-процесiв, iнновацiйного потенцiалу [8].
1снуе два пiдходи до оцiнки шновацшного по-тенцiалу: дiагностичний i детальний [2].
Дiагностичний пiдхiд передбачае аналiз i дiаг-ностику iнновацiйного потеншалу в умовах не-стачi шформацп i найчастiше являе собою методику експертних оцшок. Суть даного тдходу по-лягае в тому, що колу фахiвцiв пропонуеться ви-ставити оцiнки за низкою параметрiв, як1 скла-дають iнновацiйний потеншал оргатзаци. 1сто-тним недолiком даного тдходу буде можлива су-б'екгивтсть думок експертiв .
Детальний тдхщ е бiльш точним i ефектив-ним. Встановлення фактичного стану шновацшного потеншалу вщбуваеться при послщовному чисельному обчисленнi потенцiалу кожного з ком-понентiв i параметрiв. Серед недолЫв можна ввд-значити, що метод е трудомютким i вимагае знания дуже великого числа показнишв, iнформацiею про як1 менеджер найчаспше не володiе.
Для ефективно1 реалiзацil можливостей шнова-цiйного потеншалу недостатньо його оцшки. З'яв-ляеться необхщтсть у застосуваннi механiзмiв управлшня шновацшним потенцiалом [11].
1нновацп або науково-технiчнi нововведення е виршальною умовою виживання та зростання бь льшостi пiдприемств. Управлiння ними - найваж-ливiша частина полiтики оргатзаци [12].
Управлiння (як процес) - це система управ-лiнських дш, як1 забезпечують досягнення постав-лених цшей шляхом перетворення ресурсiв на «входЬ> в продукцiю на «виходЬ> [13]
Будь-яка управлiнська система складаеться як мiнiмум з двох ключових елементiв - об'екта i су-б'екта управлiння. Мiж собою !х пов'язують лшп комуткацп. За своею природою зв'язки подм-ються на прямi i зворотнi. Прямi - це безпосере-дне управлiнський вплив суб'екта управлшня на об'ект. У свою чергу, зворотт - це рiзного роду реакцп (наслiдки) на управлшсьш впливи на об'ект.
Управлiния шновацшним потенталом - це су-куптсть засобiв i методiв регулювання економь чно! та господарсько1 дiяльностi оргатзаци з метою тдвищення шновацшного потеншалу та тд-готовки платформи для впровадження iнновацiй [11].
Система управлшня шновацшним потен-талом. Включае в себе об'ект управлшня - шно-вацшний потенцiал i суб'ект управлшня - органи управлшня, у склащ яких здiйснюеться прийняття iнновацiйних ршень. Основою системи упра-влiния потенталом е забезпечення взаемодп об'екта i суб'екта управлiния, при якому досягаеться найбшьша системна ефективнiсть використання шновацш Управлiнськими рiшениями забезпе-чуеться формування локальних стратегiй в рамках системно1 стратеги нововведень [14].
Управлшське рiшения е основою для розробки iнновацiйних програм i проектiв, в яких реаль зуються технологи та оргатзатя процесiв нововведень на основi використання iнструментiв фша-нсово-економiчного аналiзу та синтезу. У програ-мах вiдображаються органiзацiйнi заходи з реаль
3aml npoeKTiB, a b npoeKTax - pecypcHi noTpe6u i 3aco6u 3a6e3neneHHH peam3aml npoeKTiB.
ImmMMna ocHoBa HoBoBBegeHb цe noTpe6a y 3MiHi TexHo^orinHoi ochobh KamTa^y. CucreMoM ynpaBmHHH iHHoBamnHHM noTeHma^oM 3giH-cHMeTbca BupimeHHa gBox K^aciB 3aBgaHb: b craTum
- HopMam3ama napaMeTpiB noTeHma^y, b gHHaMim
- HopMam3ama napaMeTpiB, mo BignoBigaMTb 3Mi-HaM, yxBa^eHHM y cTpaTerii' po3BHTKy noTeHma^y.
nigTpuMaHHH npo^ciB peam3aml iHHoBamnHHx pe-cypciB 3giHcHMeTbca 3aco6aMH TexHo^oril ynpa-B^iHHH mogo 3MiH [12].
3a6e3neneHHH npucKopeHoro po3BHTKy iHHo-BamnHoro noTeHma^y nignpueMcTBa Heo6xigHHH e^eKTHBHHH MexaHi3M ynpaBmHHa, mo 3a6e3nenye $opMyBaHHa Ta peam3amM TaKoro BapiaHTy po3-BHTKy, aKHH 3a6e3nenuTb HaHKpami кiнцeвi pe3yrn-
TaTH b crnyaml, mo cKia^aca.
4. Po3po6Ka iHHoBamHHol cTpaTerii' nignpueMcTBa
5. Po3po6Ka i peam3ama nporpaMH po3BHTKy iннoвaцiннoгo noтeнцiafly nignpueMcTBa
1 r
6. OmHKa gocarHeHHa nocTaB^eHHx m^en i pe3y^braTiB peam3aml nporpaMH po3BHTKy iHHoBamnHoro noTeHma^y nignpueMcTBa
Phc. 1. A^ropuTM ynpaBmHHH iHHoBamnHHM noTeHma^oM nignpueMcTBa
BuxigHHM MoMeHToM npu poзpo6цi iHHoBamHHol crpaTeril Mo®e c^y^HTH aHam3 cTaHy 3oBHimHboro cepegoBuma. BiH cnpaMoBaHHH Ha BHHB^eHHa mo-^^HBocTen i 3arpo3 b MaKpo- Ta MiKpoeKoHoMinHoMy oToneHHi. nicna aram3y cTaHy 3oBHimHboro cepe-goBHma BHme кepiвннцтвo nignpueMcTBa BH3Hanae iHHoBamHHi mm. TaKHMH m^HMH Mo^yTb 6yTH nig-BHmeHHa KoHKypeHTocnpoMo^Hocri Ta 3aKpinneHHa Ha hobhx pHHKax mnaxoM cTBopeHHa пpннцнпoвo HoBoro npogyKTy a6o cKoponeHHa BHTpaT Bupo6-ннцтвa [10].
3aB®gu npucyrmH ^aKTop Bn^HBy 3oBHimHboro cepegoBHma Ha npo^c ynpaBmHHa iHHoBamHHHM noTeHma^oM. 3HanHMy po^b 3oBHimHboro cepegoBH-ma nigTBepg®yroTb no^o^eHHa, po3po6^em M.G. nopTepoM (TaK 3BaHHH «giaMarn» nopTepa), 3rigHo 3 aKHMH iHHoBamHHHH noTeHman opram3aml e $yH-KqieM ch^ 3oBHimHboro Bn^HBy (^aKTopm yMoBH; yMoBH nonHTy; cynyTHi i nigTpHMyrom ra^y3i; koh-KypeHma Ha pHHKy).
TaKHM hhhom, caMe 3oBHimHa cepega, a He BHy-TpimHa ctocobho nignpueMcTBa, e thm immMMHHM e^eMeHToM, aKHH nigTpuMye nignpueMcTBa b lx npa-rHeHHi go ^opMyBaHHa B^acHoro iHHoBamHHoro no-TeHma^y [13].
Пpoцec ^opMyBaHHa iHHoBamHHHx m^en e og-HieM 3 HaHBa^^HBimux npoцegyp iHHoBamÖHoro MeHeg^MeHTy i cKiagoBora Bcix n^aHoBux po3pa-xyHKiB b iHHoBamHHiä c$epi. IHHoBamHHi цi^i no-B'a3aHi 3 MicieM $ipMH, crpaTeriaMH, ®HTreBHM цн-ktom iHHoBamn Ta opram3aml b m^oMy Ta e opieH-THpoM iHHoBamHHol gia^bHocri Ha 3agaHi nepiogu [8].
Heo6xigHa nocTaHoBKa TaKux iHHoBamHHHx m^en, aKi 3Morau 6 Mo6im3yBaTH i MoTHByBaTH ne-pcoHan opram3aml aK egHHe m^e Ha nepexig b iHHo-BamnHe pyc^o po3BHTKy. Ba^^HBoM cTae 3gaTHicTb nignpueMcTBa go BHBi^bHeHHa pecypciB Ha gocar-HeHHa iннoвaцiннol MeTH, ocMbKH noTonHy gia^b-HicTb boho He npunuHae. TaKo® He c^ig 3a6yBaTH
про складшсть дано1 процедури у зв'язку з мшли-вiстю зовнiшнього середовища та особливостями проблем внутрiшнього середовища тдприемства.
Важливою частиною процесу управлшня шно-вацiйним потенцiалом промислового тдприемства е його оцшка, яка проводиться з метою аналiзу ефективносп його використання, а також для прийняття рiшения про вибiр шновацшно1 стратеги [10].
Метою оцшки iнновацiйного потенцiалу е мо-жливють визначення напрямiв iнновацiйного роз-витку, що забезпечують можливостi переходу тд-приемств на виробництво конкурентоспроможнох продукци, iстотно пiдвищивши свою стiйкiсть i гнучк1сть по вiдношенню до змш зовнiшнього середовища [6]. Оцшка показнишв iнновацiйного потенцiалу пiдприемства дозволяе:
— адекватно оцшити стан i готовнiсть тд-приемства до шновацшних перетворень;
— проаналiзувати i спрогнозувати тенденци роз-витку, виявити основш переваги i «слабш» мi-сця;
— тдготувати рекомендаци щодо формування шновацшно1 стратеги пiдприемства для змщ-нення позицш на ринку;
— створити та розвивати шформацшш потоки для прийняття ефективних управлшських рь шень [6].
На основi комплексного аналiзу зовшшньо! середи та оцiнки рiвня iнновацiйного потенцiалу розробляеться iнновацiйна стратепя пiдприемства. Розробка iнновацiйноl стратеги повинна здшсню-ватися на вищих iерархiчних рiвиях управлiния. При розробцi шновацшно1 стратеги видiляються так1 критери:
— ефектившсть використовувано1 стратеги, необ-хщшсть И коригування;
— стратегiчна вщповщшсть можливостей зовшш-нього середовища шновацшному потенцiалу пiдприемства;
— ступiнь операцшно1 досконалостi [10]. Отримуючи й аналiзуючи iнформацiю з зов-
нiшнiх джерел, пiдприемство може оцiнювати i вщслщковувати свою позицiю на ринку безперер-вно. Як результат аналiтично! роботи та реакщя на поточне становище тдприемства керiвництвом повиннi бути сформульоваш цiлi дiяльностi пiд-приемства.
Однак, при цьому не можна забувати й про фа-ктори внутршнього середовища. Враховуючи !х влив, необхщно розробити та провести заходи з нейтралiзацil найбiльш негативних чинник1в внут-рiшнього середовища та заходiв з тдвищення ефективностi факторiв, що роблять позитивний вплив.
Паралельно процесу формулювання цшей необхiдно здiйснювати монiторинг та оцшку власного iнновацiйного потенцiалу. Цей процес, а також процес постiйного нарощування i вдоско-налення iнновацiйного потеншалу повинен прохо-дити паралельно i безперервно, оск1льки рiвень iнновацiйного потеншалу тдприемства мае вирь
шальне значения у pa3i необхiдностi швидко! реакцп на змiни умов зовнiшнього середовища.
На n^craBi поставлених цiлей шдприемство формуе дек1лька основних cтратегiй функцюну-вання органiзацil. Розробка не одше!, а дек1лькох cтратегiй обумовлена необхщшстю враховувати рiзнi варiанти поведiнки конкуренпв i змiни iнших умов зовшшнього середовища.
Далi пiдприeмcтву необхiдно за результатами оцшки власного шновацшного потенщалу i вибо-ру оптимально! для конкретно! ситуацп cтратегi! сформулювати шновацшш цiлi i завдання, реалi-зувавши як1 стане можливим або змщнити, або завоювати певнi конкурентнi позицп на ринку.
Щодо впливу на шновацшний потенцiал пiд-приемства внутршшх факторiв, cлiд зазначити, що процеси управлiния iнновацiйною дiяльнicтю значно залежать вщ iнновацiйно! культури певно! оргашзаци. Пiд iнновацiйною культурою cлiд ро-зумiти мiру cприйиятливоcтi органiзацi! до новов-ведень, доcвiд впровадження нових проекпв, полi-тику менеджменту в обласп iнновацiй, вiдношен-ня персоналу до шновацш За участю шновацшно! культури можна реально досягти прискорення й пiдвищения ефективноcтi впровадження нових те-хнологiй i винаходiв, реально! протидп бюрок-ратичним тенденцiям, сприяння розкриттю шновацшного потенщалу особистосп тощо [15].
На оcновi результатiв оцшки можна видiлити пiдприемcтва з високим, cереднiм i низьким рiв-нем шновацшного потенщалу.
При високому рiвнi шновацшного потенщалу доцшьно застосування наступальних стратегш, тобто як1 сприяють штенсивному розвитку пiд-приемства. При виборi даних cтратегiй пiд-приемству необхщно вкладати значнi кошти на проведення НДДКР, спрямованих на завоювания передових позицш в галузг
При середньому рiвнi потенцiалу промисловим пiдприемcтвам слщ вибрати одну з оборонних стратегш
При низькому рiвнi iнновацiйного потенщалу шдприемство нацшене на вирiшення оперативних проблем. У даному випадку керiвництву пiд-приемства необхiдно термiново вжити заходiв, спрямованих на пiдвищення потенщалу для отри-мання можливоcтi вибору шновацшно! стратеги вщповщно до цшей розвитку тдприемства .
У разi необхщносп пiдвищения рiвия iннова-цшного потенцiал^ розробляеться програма розвитку шновацшного потеншалу тдприемства.
Реалiзацiя програми розвитку iнновацiйного потенцiал^ представляеться за допомогою вирь шення наступних завдань: здшснення заходiв програми у встановлеш термiни; фiнанcове забезпе-чення та органiзацiйний cупровiд процесу реаль зацi! програми; контроль виконання програми [10].
По зашнченш пiдприемcтво приступае до реалiзацi! власного iнновацiйного потеншалу. Протягом шновацшного процесу через канали зворотного зв'язку iз зовшшшм середовищем мiж пiдроздiлами компанi! ведеться безперервний мо-
шторинг i оцшка його ходу. У раз1 необхщносп шновацшш цш i завдання коригуються згiдно умов, що змiнилися [13].
На останньому етат оцiнюються результати вiд реалiзацi! програми розвитку iнновацiйного потенцiалу [10].
З метою тдвищення ефективностi шновацшно! дiяльностi пiдприeмств система управлшня iнновацiйним потенцiалом мае:
— забезпечувати стiйку позицiю на ринку за ра-хунок збалансованостi мiж традицшними про-дуктами/послугами та запровадженням пер-спективних iнновацiй;
— створювати умови для найбшьш повного за-доволення потреб ктенпв у нових товарах чи послугах;
— забезпечувати взаемодш внутршшх та зов-нiшнiх елементiв системи управлшня шнова-цiйним потенцiалом;
— стежити за рацiональним та цшеспрямованим використанням iнновацiйних ресурсiв [16].
Висновки
У сучасних умовах ринково! конкуренцп, становления шновацшно! економiки та забезпечення науково-технiчного та iнновацiйного розвитку, лише незначна шльшсть пiдприемств придме необхiдну увагу управлiнню iнновацiйним поте-нцiалом. Однак, саме воно надае пiдприемству необхiднi переваги у конкурентнш боротьбi. Вра-ховуючи сучаснi тенденцп, перемогу у конку-рентнiй боротьбi може гарантувати лише перехiд на шновацшний шлях розвитку. Важливу роль в якому вщграе саме управлшня шновацшним по-тенцiалом.
Таким чином, створення ефективного мехашз-му управлшня шновацшним потенщалом на про-мислових тдприемствах дозволить приймати об-грунтоваш рiшения в сферi управлiния на стра-тегiчному рiвнi, знизити ризик шновацшно! дiяль-ностi в результат впровадження комплексно! ощ-нки шновацшного потенщалу, пiдвищити ефек-тивнiсть використання наявних ресурав тд-приемства. Саме управлшня шновацшним потенщалом е необхщним аспектом на шляху шновацшного розвитку та забезпечення конкуренто-спроможносп тдприемств.
Список лiтератури:
1. Александрова В.П. Економша знань та !! перспективи для Укра!ни / В.П. Александрова -К. : 1н-т екон. прогнозув. НАН Укра!ни, 2004. - 161 с.
2. Бельтюков £.А. Формування i розвиток потенщалу промислового пiдприeмства: навч. поаб. для студ. ВНЗ / £.А. Бельтюков, С.С. Свiрiдова, Т.1. Черкасова, Л.А. Некрасова; ОНПУ - Одеса: 1нтерпршт, 2009. - 456 с.
3. Верба В. Методичш рекомендацп з оцiнки iнновацiйного потенщалу шдприемства /
B. Верба, I. Новиков // Проблеми науки. - 2003. - № 3. - с. 22-23
4. Волдачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Волдачек, О. Волдачкова. - М. : Экономика, 1989. - 167 с.
5. 1лляшенко С.М. Маркетинг i менеджмент шновацшного розвитку : монографiя / ред.
C.М. 1лляшенко - Суми : Ушверситетська книга, 2006. - 728 с.
6. Краснокутська Н.С. Потенщал шдприемства: формування та оцшка. / Н.С. Краснокутська -К.: Центр навчально! лггератури, 2005. - 352 с.
7. Лапко О.О. 1нновацшна дiяльнiсть в системi державного регулювання : монографiя /
0.0. Лапко. - К. : 1нститут економiчного прогнозування НАН Укра!ни, 1999. - 253 с.
8. Перерва П.Г. Экономика и управление инновационной деятельностью: учебник / Под ред. проф. Перервы П.Г., проф. Вороновского Г.К., проф. Меховича С.А., проф. Погорелова Н.И. - Харьков: НТУ «ХПИ», 2009. - 1203 с.
9. Павленко 1.А. Економша та оргашзащя шновацшно! дiяльностi:Навч. - метод.поабник /
1.А. Павленко, Н.П. Гончарова, Г.О. Швиданенко - К.:КНЕУ, 2002. - 150 с.
10. Соменкова Н.С. Управление инновационным потенциалом промышленного предприятия / Н.С. Соменкова // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. - 2011. -№ 3 (1). - С. 243-245.
11. Фахрисламов В.Г. Управление инновационным потенциалом организации - фактор конкурентоспособности / В.Г. Фахрисламов, С.Г. Фахрисламова // Молодежь и наука: сборник материалов VIII Всероссийской научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященной 155-летию со дня рождения К.Э. Циолковского. - Красноярск: Сиб. федер. ун-т., 2012 [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://conf.siu-kras.ru/sites/mn2012/thesis/s005/s005-158.pdf
12. Герасимов В.В. Управление инновационным потенциалом производственных систем: Учеб. пособие / В.В. Герасимов, Л.С. Минина, А.В. Васильев. - НГАСУ, 2003. - 64 с.
13. Салтыков Моделирование процесса управления инновационным потенциалом промышленного предприятия / Н.А. Салтыков // Вестник удмуртского университета. - 2012. - Вып. 2 Экономика и право. - С.64-69.
14. Герасимов К.Б. Инновационный потенциал управления операциями организации: Монография. - Самара: МАКУ, ПДЗ, САГМУ, 2010. - 216 с.
15. Гречан А.П. Теоретичш засади визначення шновацшного потенщалу шдприемства / Гречан А.П. // Економша та держава. - 2005. - №7. - С. 34-37.
16. Васильева Т.А. Концептуальш основи формування системи управлшня потенщалом шновацшного розвитку шдприемства на засадах маркетингу / Т.А. Васильева, С.В. Леонов, Я.М. Кривич // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2011. - № 4, Т. I. - С. 160-171.
Надано до редакцп 01.03.2014
Толмачова Ольга Володимирiвна / Olga V. Tolmachova
olga. tolmachova@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Система уnравлiння тноващйним потенщалом тдприемств [Електронний ресурс] / О.В. Толмачова //EKOHOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 134-139. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
