CC BY
24
Аналопчно можна поставити пiд сумшв i такий критерiй-показник, що його пропонуе М. Борнстейн, як природно-ресурсне забезпечення еконо-мiки. Звичайно, забезпечешсть ресурсами, особливо енергетичними, сиро-винними, ютотно сприяе ефективному функцiонуванню економ1чно!' системи суспiльства i, вiдповiдно, може враховуватися при порiвняннi рiзних систем. Але зростання вщкритост економiчних систем, активний розвиток м1жнарод-но!' торпвл^ новi демократичнi полiтичнi реали, посилення штеграцшних i глобалiзацiйних тенденцiй у сучасному свт усувають гостроту проблеми природно-ресурсного потенщалу. Адже придбати, скажiмо, нафту чи нафтоп-родукти ниш не завдае особливих трудношдв на свгговому ринку. Це наочно шдтверджуе досвiд успiшного функцiонування багатьох економiчних систем кра'н, вiдносно бiдних на власш природнi ресурси (згадувана нами Япошя, Естонiя та iн. постсощалютичш кра'ни Свропи). Зокрема, Японiя мае незадо-вiльне власне ресурсне забезпечення. Вона iмпортуе 86 % потр1бно!' енергп та 92 % потр1бно!' сировини. Водночас за обсягом промислового виробництва кра'на посiдае друге мюце у свiтi пiсля США [3].
Проведений нами критичний аналiз прюритетних концепцiй пор1внян-ня економiчних систем зарубiжних учених-економiстiв свiдчить про наяв-нiсть багатьох дискусiйних методолопчних питань у цiй царинi теоретично!' економжи. Такий висновок зайвий раз тдтверджуе особливу значушiсть i ак-туальнiсть окреслено!' проблеми як для сучасного парадигмального теоретичного дискурсу, так i для подальшо!' системно!' трансформаци суспiльства.
Л1тература
1. Злупко С.М. Економ1чна думка Украши: Навч. поаб. - Льв1в: Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка, 2000. - С. 428-432.
2. Шнщер М. Пор1вняння економ1чних систем. - К.: Основи,1997. - 519 с.
3. Юркчвський В.М. Кра'ни свггу: Довщник. - К.: Либщь,1999. - С. 183.
4. Comparative Economic Systems: Models and Cases/ Ed. by M. Bornstein. - 6th ed. -Homewood, Boston: Irwin,1989. - 499 p.
5. Oxenfeldt A., Holubnychy V. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union and France. - 3rd ed. - N.Y. etc.: Holt, Rinehart & Winston,1965. - 264 p.
УДК 339.18 Здобувач О. С. Качан - ЛКА
ВПЛИВ ПРОЦЕС1В СПЕЦ1АЛ1ЗАЩ1 ТА ТИШЗАЦП НА РОЗВИТОК РОЗДР1БНО1 ТОРГОВЕЛЬНО1 МЕРЕЖ1
Розглянуто основш напрями розвитку процеав спецiалiзацii i титзацл в мере-жi роздрiбних торговельних пiдприемств у сучасних умовах. Проаналiзовано вплив цих процесiв на кшьюсний i якiсний розвиток в^чизняно!' роздрiбноi торгiвлi.
Ключов1 слова: роздрiбна торговельна мережа, роздрiбнi торговцi, спецiалiза-щя роздрiбних торговцiв, види i типи роздрiбних торговельних пiдприемств.
O.E. Kachan - Commercial Academy of Lviv
Influence of processes of specialization and typification on development of
retail auction network
Basic directions of development of processes of specialization and typification are considered in the network of retail auction enterprises in modern terms. Influence of these processes on development of domestic retail business quantitative and high-quality is analyzed.
Key words: retail auction network, retail dealers, specialization of retail dealers, kinds and types of retail auction enterprises.
У вивченш стану та розвитку сфери роздрiбно! торгiвлi важливе мюце займають питання спещ^заци й тишзаци !! MaTepianbHO-Texm4HOi бази -роздрiбно! торговельно! мережь Належить зазначити, що основш шдходи до видiв спещашзаци i основних тишв магазишв доволi комплексно вивчалися у радянськш та сучаснiй економiчнiй лiтературi багатьма економютами. Вод-ночас динамiчнi змши в ходi переходу до ринкових вщносин, на наш погляд, потребують постiйного аналiзу основних тенденцiй у спещашзаци i тишзаци магазинiв на основi найновiших статистичних даних.
Розвиток роздрiбно! торговельно! мережi визначаеться не тшьки за-гальним обсягом i територiальним розмiщенням роздрiбного товарообороту. На цей процес сильний вплив чинить i структура товарообороту, яка визна-чае потребу в торговш площi для реалiзацil окремих товарiв, формуе остаточ-ну можливiсть видово! спецiалiзацil роздрiбно! торговельно! мережi. При нез-начних обсягах реалiзацi! окремих товарiв можливост спецiалiзацi! торго-вельно! мережi суттево обмежуються, оскiльки в бiльшостi випадюв не вда-еться досягнути необхщних обсягiв реалiзацi! товарiв, при яких тдприемства могли би забезпечувати необхщну ефективнiсть роботи i досягати необхщно! фiнансово! стiйкостi на ринку.
У той же час, наявна у вггчизнянш роздрiбнiй торгiвлi тенденцiя до зменшення середнього розмiру магазинiв не дозволяе магазинам зосереджу-вати широкого асортименту товарiв, що викликае необхщшсть посилення процесiв спецiалiзацi! в роздрiбнiй торгiвлi, особливо непродовольчими товарами. Ц товари в бiльшостi сво!й належать до товарiв складного асортименту, нараховують iнколи до кшькох десяткiв тисяч рiзновидiв у межах окремих товарних груп. Тому максимальне задоволення попиту населення на товари, створення покупцям максимальних зручностей для пошуку i вибору не-обхiдних товарiв можливе тшьки в умовах спецiалiзацi! (а у деяких випадках - навггь дуже вузько!). Окрiм цього, багато непродовольчих товарiв характе-ризуються рiзними (школи навiть дуже специфiчними) фiзико-хiмiчними властивостями, що вимагае особливих умов оргашзаци торгово-технолопч-них процесiв у магазинах: збер^ання, продажу, надання додаткових торго-вельних послуг тощо. Саме тому зупинимося бшьш детально на тих змшах, якi вiдбуваються у структурi товарообороту Укра!ни в останнi роки i оцiнимо !х вплив на розвиток роздрiбно! торговельно! мережi.
Загальновщомо, що про стан життевого рiвня людей кожно! конкретно! кра!ни судять за тим, наскiльки повно забезпечуються !х потреби в мате-рiальних i духовних благах. У нашш же кра!нi протягом тривалого часу стру-
ктурa реaлiзaцiï, a, отже й споживaння основних товaрiв булa помiтно дефор-мовaною, що зумовлено дieю низки негативних об'ективних i суб'ективних нaродногосподaрських проблем i диспропорцiй перехiдного етaпу до ринко-вих вiдносин. Реaльнa обмеженiсть у нaселення купiвельних зaсобiв з почaт-ку до середини 90-х роюв минулого столiття призвелa до того, що нaселення прaктично всi нaявнi кошти скеровувaло m купiвлю продовольчих товaрiв тa оплaту комунaльних послуг.
У теорiï i прaктицi роздрiбноï торгiвлi оптимaльним ввaжaeться сшв-вiдношення продовольчих i непродовольчих товaрiв у товaрооборотi як 45 до 55. Нтомють iншу гартину дae вiтчизнянa стaтистикa: починaючи iз 1990 до 1996 р. питомa вaгa продовольчих товaрiв у сукупному роздрiбному товaро-оборотi вирослa з 44,4 до 63,7 % i тшьки у 1997-2001 рр. почaлa знижувaтися 50,4 % m кшець перiоду. Проте, зовсiм недосконaлим e вкaзaне сшввщно-шення у мюькш торгiвлi (-51/49), a структурa реaлiзaцiï у сiльськiй мюцевос-тi, m жaль, протягом всього aнaлiзовaного перюду продовжуe розвивaтися у дiaметрaльно протилежному вщ оптимaльного нaпрямi (- 91/9).
Шдтвердженням висунутого припущення про концентрaцiю i домшу-вaння мiськоï роздрiбноï торгiвлi e дaнi, що зaсвiдчують зростaння питомо!" вaги непродовольчих товaрiв виключно внaслiдок суттeвого пiдвищення чaс-тки ïx продaжу в мiстaх з 36,3 % у 1996 р. до 48,9 % у 2001 р., тодi як питомa вaгa непродовольчих товaрiв у селax нaвiть не досягae 10%, до того ж, про-довжуe знижувaтися.
Тaким чином, у гaлузi вггчизняно1' роздрiбноï торгiвлi нa цей момент простежуeться взaгaлi недоцiльний, aле об^ктивний процес спецiaлiзaцiï мь сько1' торговельно1' мережi нa реaлiзaцiï перевaжно непродовольчих, a сшьсь-ко1' - непродовольчих товaрiв. З економiчноï точки зору, цей процес e нерaцi-онaльним, aдже неминуче збiльшуe суспiльно необхщт зaтрaти, пов,язaнi iз реaлiзaцieю мaтерiaльниx блaг.
Домiнувaння у мiстax торгiвлi непродовольчими товaрaми e лише зa-гaльногaлузевим виявом спецiaлiзaцiï, тодi як для шшого дослiдження зшч-ний штерес мae розгляд внутрiшньогaлузевоï спецiaлiзaцiï роздрiбноï торговельно:' мережi.
Як i гaлузь зaгaлом, основний мaтерiaльний чинник роздрiбноï торпв-лi - ïï мережa зa остaннe десятилггтя розвивaлaся безсистемно, внaслiдок чого протягом 1990-2001 рр. вщбулося ïï скорочення m х/з (тaбл. 1).
1з зaгaльноï чисельностi вибулих суб,eктiв роздрiбноï торгiвлi (49,0 тис. од.) основну чaстку стaновили мaгaзини (48,3 тис. од. aбо 90,6 %), тайбшьше з яких - непродовольчих (27,5 тис. од. aбо 56,1 % зaгaлу). Як бaчи-мо, мaйже тотожне зa знaченням скорочення - 23,2 тис. од. aбо 43,9 % - вщ-булося i серед продовольчих мaгaзинiв, чисельнiсть яких m кiнець 2001 р. все ж зaлишaлaся нaйбiльшою: 28,8 тис. од. (39,8 %) при ддачих 24,9 тис. од. (34,5 %) непродовольчих i 18,6 тис. од. (25,7 %) змiшaниx. Зростaння зa arn-лiзовaний перiод числa змiшaниx крaмниць пояснюeться вiдмовою бaгaтьоx торговельних ^д^^мотв вiд провiдноï товaрноï спецiaлiзaцiï i переходом до роботи iз змiшaним aсортиментом.
Табл. 1. Основна спeцiалiзацiяpo3dpi6Hoïторговельно'1'мepeжi Украти _у 1990-2001 рр. (на кшець року; тис. од.)_
1990 1995 1998 1999 2000 2001 Зм1та л 2001 /1990-рр. Зм1та у 2001 г 1995-рр.
в сум1 у %% в сум1 у %%
Усього суб'ект1в роздр1бно1 торпвл1 145,4 133,6 121,0 111,6 103,3 96,4 -49,0 66,3 -37,2 72,2
Maгaзини - всього 120,6 109,5 94,3 85,4 77,9 72,3 -48,3 60,0 -37,2 66,0
у тому числг
продовольч1 52,0 46,3 39,9 35,1 31,5 28,8 -23,2 55,4 -17,5 62,2
непродовольч1 52,4 38,0 28,7 27,4 25,8 24,9 -27,5 47,5 -13,1 65,5
змiшaнi 16,2 25,2 25,7 22,9 20,6 18,6 +2,4 114,8 -6,6 73,8
Кюски, пaлaтки -всього 24,8 24,1 26,7 26,2 25,4 24,1 -0,7 97,2 - 100,0
Домiнувaння продовольчих мaгaзинiв iснувaло й у 2002 р. - 41754 од. (46,7 % зaгaлу), як зaймaли мaйже % сукупних торговельних площ -3655,3 тис. кв. м. Превaлюючa чaстинa продовольчих мaгaзинiв нaлежить до унiверсaльних - 37,6 тис. од. (42,1 %), тодi як суто спецiaлiзовaними зaлишa-ються тiльки 4,1 тис. од. (4,6 %). З числa продовольчих менше 1% - всього 596 - можуть бути вщнесеш до унiверсaмiв i супермaркетiв - крупних продовольчих мaгaзинiв iз середньою торговельною площею 750 кв. м. Станом нa 2002 р. в y^aïm вже функцiонувaло 20 шдкрупних мaгaзинiв - гiпермaрке-тiв, про що свiдчить ix середня плошд, якa дорiвнюe 3590 кв. м.
Непродовольчi роздрiбнi торговцi предстaвленi 4594 унiверсaльними (в т. ч. - 36 унiвермaгaми тa 89 будингами торгiвлi) i 20500 спецiaлiзовaними крaмницями. Незвaжaючи нa те, що непродовольчi мaгaзини володiють тшь-ки 2398,8 тис. кв. м торгових площ (~40 %), ïx середнi пaрaметри бiльшi по-рiвняно iз aнaлогiчними продовольчими.
Mережa вiтчизняниx дрiбнороздрiбниx одиниць у 2002 р. нaрaxовувa-лa 22469 кiоскiв i пaлaток aбо чверть усix суб,eктiв роздрiбноï торговельно1' мережi, з яких 4688 од. (20,9 %) становлять aвтозaпрaвнi стaнцiï-
Провiдним видом спецiaлiзaцiï торговельних шдприемств e унiвермa-ги - нaйкрупнiшi мaгaзини унiверсaльного профiлю- ïx сукупшсть протягом 1995-2001 рр. невпинно скорочувaлaся iз 733 од. у 1995 р. до 173 од., тобто бшьше шж у 4 р. (рис. 1).
Скорочення основного обсягу мережi унiвермaгiв простежувaвся через вибуття унiвермaгiв споживчо1' кооперaцiï - m 540 од. (з 646 до 106) зa aнaлiзовaний перюд. В умовax вiдносно невисоко1' концентрaцiï купiвельниx фондiв нaселення у невеликих мiстax i незaдовiльноï оргaнiзaцiï торпвл^ роз-тaшовaнi у мiстax рaйонного знaчення унiвермaги системи споживчо1' коопе-рaцiï не витримують жорстко1' конкуренци в нових умовax господaрювaння-Зaкриття унiвермaгiв у цiлому нaдзвичaйно негативно впливae нa якiсть тор-говельного обслуговувaння як сiльського, тaк i мюького шселення.
У розрiзi окремих видiв спецiaлiзaцiï мaгaзинiв спостерiгaються нега-тивнi тенденци до стрiмкого скорочення мaгaзинiв, що функцiонують iз ви-
користанням прогресивного методу ведення торгiвлi - методу самообслуго-вування i тих сощально значимих роздрiбних торговцiв, що займаються об-слуговуванням пiльгових контингента споживачiв (табл. 2).
Рис. 1. Динамка унiвермагiв у 1995-2001 роках
Чисельшсть вЫх магазинiв самообслуговування протягом 19952001 рокiв зменшилася бшьш нiж на 20 тис. шдприемств, у т.ч. на 8,2 тис. од. - продовольчих; на 7,7 тис. од. - непродовольчих i на 4,3 тис. од. - змшаних. У шдсумку, станом на 2001 р. в Укра1ш налiчувалося всього 15,3 % магазишв самообслуговування вщ 1х числа у 1995 р., причому аж 89,9 % непродовольчих крамниць, що працювали за методом самообслуговування, за цей самий перюд вибули з рiзних причин. За рахунок таких структурних зрушень у 2001 р. у загальнш чисельност домiнували змiшанi магазини самообслуговування - 1559 од. або 42,8 % загалу.
Табл. 2. Розвиток окремих видiв спецiалiзацii магазишв Украгни
у 1995-2001 рр.
1995 1997 1998 1999 2000 2001 Ввдхилення у 2001-1995 рр. Зщхилення у 1997-95 рр.
у сум1 у %% у сум1 у %%
Магазини самообслуговування 23826 11953 9034 6244 4471 3639 -20187 15,3 -8314 30,4
у тому числг
продовольч1 9407 4645 3299 2067 1461 1213 -8194 12,9 -3432 26,1
непродовольч1 8553 2717 1875 1222 1054 867 -7686 10,1 -1850 31,9
змшат 5866 4591 3860 2955 1956 1559 -4307 26,6 -3032 34,0
Магазини з тльго-вого обслуговуван-ня населення 924 378 361 208 205 238 -686 25,8 -140 63,0
Кiлькiсть магазишв з пiльгового обслуговування населення, на вщмь ну вiд середини 90-х роюв - перiоду значного сощального напруження - ско-ротилася радикально: iз 924 од. у 1995 р. до 238 од. у 2001 р., або у 4 рази. Таке скорочення в цшому е негативним, оскшьки рiвень благополуччя населення за аналiзований перюд не вирiс такими ж надшвидкими темпами i зна-чна частина споживачiв продовжуе потребувати соцiального захисту.
Вивчення спецiалiзацil роздрiбноl торговельно! мережi засвiдчуе помгг-нi змiни у структурi крамниць з урахуванням !х форм власностi. Так, загальна чисельнiсть магазинiв державно! i комунально! форм власност у 1995-2001 рр. зменшилася на 12,9 тис. од. (на 61,3 %), до того ж кшьюсть крамниць продов-жувала скорочуватися у 1997-2001 рр. - на 2,8 тис. од. або на % , шж !х юль-костi на початок цього перюду. Серед державних i комунальних крамниць станом на початок 2002 р. переважають непродовольчi магазини - 6104 од. (% за-галу), кiлькiсть яких за п'ять роюв навiть зросла на 390 шдприемств, у той час, коли мережа продовольчих i змiшаних скоротилася на 2224 i 950 од., вщповщ-но. Як наслiдок, у складi державно-комунальних роздрiбних торговцiв до 2002 року залишилося всього 1180 (14,4 %) крамниць, спецiалiзованих на ре-атзаци продтоварiв i лише 888 (11,0 %) змшаних магазинiв.
Провщною тенденцiею розвитку приватних магазинiв протягом 19952001 рокiв у цшому е поступальний рiст !х юлькост на 2887 од. (на 61,0 %), в т. ч. на 429 од. у 1997-2001 рр. При цьому спостер^аеться зростання чисель-ност тшьки продовольчих - на 2288 од. (у 2,6 р.) i непродовольчих - на 1256 од. (у 1,7 р.) магазишв, адже число змшаних зменшилося за перюд на 657 од. (61,2 %). Таким чином, серед приватних роздрiбних торговщв просте-жуеться процес подальшого посилення !х спещ^заци. Так, якщо у 1995 р. 1421 продовольчих магазишв займали 30,0 %; 1720 непродовольчих - 36,3 %; 1593 змшаних - 33,6 %; то у 2001 р. !х сшввщношення змiнилося до 3709 (48,7 %); 2976 (39,0 %); 936 (12,3 %), вiдповiдно. Цi дат дають змогу ствер-джувати, що в останш роки пiдприемницька шщатива приватних роздрiбних торговцiв скеровуеться на ведення торгiвлi продовольчими та окремими трупами непродовольчих товарiв.
Найбшьша складова частина в^чизняно! роздрiбноl торговельно! ме-режi - магазини колективно! форми власностi е единою, яка протягом 19952001 рр. внаслщок проведення роздержавлення i приватизаци не тшьки не скоротилася, але й у цшому зросла. Кшьюсть крамниць, що знаходяться у ко-лективнш власносл, зросла з 25660 од. у 1995 р. до 33056 од. у 2001 р. - на 7396 од. або 28,8 %. Поряд з тим, суто зростання мало мюце з початку перь оду до 1998 р. включно. Натомють, у 1999-2001 рр. 7791 магазишв (19,0 % кшькост у 1998 р.), що рашше належали колективам власниюв, змшили форму власность В !х числi: 4580 - продовольчих (23,8 %), 878 - непродовольчих (5,8 %) i 2333 - змшаних (35,9 %).
Попри загальне зростання вшх основних типiв колективних роздрiбних торговцiв протягом аналiзованого перiоду !х питома вага зберiгаеться практично стабiльною. Станом на 1995 р. продовольч^ непродовольчi i змiшанi магазини займали 46,4; 39,8 i 13,8 %, а у 2001 р. - 44,4; 42,9 i 12,6 % загалу, вiдповiдно.
Всього нa кiнeць пeрiоду нaрaxовувaлося 14688 од. продовольчж, 1419V од. те-продовольчиx тa 41V1 од. змiшaниx крaмницi колeктивноï форми влaсностi.
Нaдсклaднi процeси пeрeспeцiaлiзaцiï i вiдчутнi кшьюст змiни мaли мiсцe у склaдi роздрiбноï торговeльноï мeрeжi систeми споживчо!" коопeрaцiï Укрaïни. 3a 1995-2001 роки спта коопeрaтивниx крaмниць скоротилaся m 34598 пiдприeмств (нa 59,6 %) aбо у 1,5 рaзa бiльшe, aнiж мeрeжa мaгaзинiв усix iншиx форм влaсностi. Дaнa нeгaтивнa тeндeнцiя з особливою гостротою проявлялaся з почaтку 90-x рокiв aж до почaтку ХХ1 ст. i стосувaлaся у тер-шу чeргу коопeрaтивниx нeпродовольчиx мaгaзинiв, число якиx у 19952001 рр. скоротилося з 16299 до 16V0 од. - мaйжe у 10 рaзiв.
Вибуття нe оминуло тaкож спeцiaлiзовaниx продовольчж i змiшaниx крaмниць систeми споживчо!" коопeрaцiï, кiлькiсть якиx вiдповiдно змeнши-лaся нa 15398 од. (62,6 %) i 45V1 од. (16,7 %). Biдносно нeзнaчнe скорочeння мeрeжi змiшaниx крaмниць, нa нaшу думку, пояснюеться процeсом провeдeн-ня внутрiшньосистeмноï пeрeспeцiaлiзaцiï чaстини продовольчиx i, особливо, тепродовольчж крaмниць у сiльськiй м^^воси у змiшaнi, що викликaно скгадним фiнaнсовим стaновищeм вiтчизняноï споживчо!" коопeрaцiï.
Слiд зaзнaчити, що поряд з тeриторiaльно-кiлькiсними змiнaми у скга-дi i структурi видiв роздрiбниx торговщв, нa подaльший розвиток спeцiaлiзa-ци i типiзaцiï роздрiбноï торговeльноï мeрeжi бeзпосeрeдньо впливaють змiни у структурi рeaлiзaцiï окрeмиx груп товaрiв. У про^ш пeрexоду до ринковиx умов господaрювaння вони викликaнi змiнaми умов життя, рiвня рeaльниx грошовиx доxодiв нaсeлeння; динaмiкою чисeльностi i стaтeво-вiкового скга-ду нaсeлeння тa шшими чинникaми.
Нeзвaжaючи нa тe, що досягнутий сьогодш рiвeнь споживaння продо-вольчиx товaрiв, зaгaлом зaбeзпeчуe кшьюсть кaлорiй, нeобxiдниx для вщ-шкодувaння eнeргeтичниx зaтрaт, пов,язaниx з життeдiяльнiстю людини, зa цiлою низкою товaрниx позицiй вiн е знaчно нижчим вщ фiзiологiчниx норм ïx споживaння. Бiльшe того, структурa споживaння в^ щe погiршуeться зa остaннi роки, про що свщчить той фaкт, що у структурi рeaлiзaцiï продоволь-чиx товaрiв знaчну чaстку зaймaють продукти рослинного поxоджeння.
Biдчутнi структуры змiни в товaрооборотi, як рeaлiзовaному попитi нaсeлeння, призвeли до пом^тню змiн у типiзaцiï роздрiбноï торговeльноï мe-рeжi. Типiзaцiя пiдприeмств, що функщонують нa сьогоднi у вгтчизнянш роз-дрiбнiй торговeльнiй мeрeжi, носить доволi eклeктичний xaрaктeр, aджe вот формувaлaся i продовжуе формувaтися шд впливом рiзниx зa суттю i змютом концeпцiй типiзaцiï торговeльниx шдприемств, що дiяли в умовax цeнтрaлi-зовaного плaнувaння тa iснують сьогодш.
Про^си спeцiaлiзaцiï i типiзaцiï торговeльноï мeрeжi до 90-x рокiв рe-гулювaлися цeнтрaлiзовaно з урaxувaнням фaктичноï зaбeзпeчeностi нaсeлeн-ня рeгiону торговою мeрeжeю i дотримaння сeрeднього рaдiусу дй' мaгaзинiв. 3 почaтку 90-x роюв пiд впливом ринковиx фaкторiв i рeформувaння форм влaс-ност в гaлузi торгiвлi вiдбувaeться поступовa трaнсформaцiя торговeльноï мe-рeжi в нaпрямкax скорочeння тa лiквiдaцiï нeeфeктивниx, a тaкож впровaджeн-ня у прaктику роздрiбноï торгiвлi новиx видiв i типiв роздрiбниx торговцiв.
