CC BY
116
УДК 341.9 А. А. Степанюк,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
СИСТЕМА ПРИНЦИП1В ПРАВОВО1 ПОЛ1ТИКИ В М1ЖНАРОДНОМУ
ПРИВАТНОМУ ПРАВ1
Стаття присвячена дослщженню системи принцитв правово'1 полiтики в мiжнародному приватному правi, з'ясуванню сутност i значення кожного з них, 1х мiсця серед iнших елементiв ща системи.
Ключовг слова: правова пол^ика, принципи правовоi полiтики у мiжнародному приватному правi, система принцитв правовоi полiтики у мiжнародному приватному правь
У процес опрацювання повнощнно'1' побудови теорп правово'1' полiтики в мiжнародному приватному правi однieю з найвагомших наукових проблем постае побудова системи принцитв означено'1' полiтики, що мае стати 1! орiентиром, дороговказом у справi правового регулювання приватно^жнародних вiдносин, еволюцiйним напрямком iнститутiв i норм мiжнародного приватного права. На сьогоднi теорiя правово1 полiтики мiжнародного приватного права в Укршт перебувае на еташ становлення, що зумовлюе необхiднiсть доведення п значущостi, важливосп для правового регламентування, для подальшого формування механiзму впорядкування приватних вщносин, пов'язаних з iноземним правопорядком. Система принцитв ще! полiтики е тсею першоосновою, на якiй повинна грунтуватися як сама правова полiтика в мiжнародному приватному правi, так п основна частина - правове регламентування приватномiжнародних вiдносин, а також iншi види дiяльностi, що охоплюються поняттям «правова пол^ика».
Зазначене зумовлюе нагальну потребу вщповщного наукового опрацювання системи принцитв правовоi полiтики в мiжнародному приватному правi, тим бiльше, що в сучаснш правовiй науцi цьому питанню увага майже не придшяеться. Не буде вважатись утрируваним зауваження, що в Укршт единою науковою роботою, в якiй розглядалася ця система, е монографiя А. А. Степанюк «Правова пол^ика у мiжнародному приватному правЬ» [7]. 1ншого наукового дослщження системи цих принципiв в Укршт не юнуе, що негативно позначаеться на правотворчосп i правозастосувант, оскiльки якiсть норм та шститупв, загальний механiзм упорядкування приватномiжнародних вщносин прямо залежить вщ правового регулювання - ядра правовох полiтики в мiжнародному приватному правi.
1снують грунтовн дослiдження, присвяченi принципам права, в яких нечисленне коло науковщв зверталось до проблеми принципiв саме мiжнародного приватного права (Л. П. Ануфрiева, Т. Н. Нешатаева, А. А. Степанюк), до аналiзу деяких з них (В. М. Корецький, А. А. Степанюк); окремi правники вивчали принципи правовоi полггики (С. В. Куманш, О. В. Малько, Н. I. Матузов, В. А. Рудьковський, К. В. Шундшов). Проте системi принцитв правовоi полiтики в мiжнародному приватному правi увага майже не придшялась.
Ситуацiя загальноi занедбаностi мiжнародного приватного права - як науки й навчальноi дисциплiни - негативно позначаеться на теоретичному рiвнi дослщження концептуальних засад правовоi полiтики мiжнародного приватного права, на вдосконаленнi 1'х правовоi регламентацп, на пiдготовцi висококвалiфiкованих фахiвцiв. Тому метою цiеi статп е окреслення системи принципiв пршвово! полiтики в мiжнародному приватному прав^ вивчення 1х системноi сутностi i структури, що е первинним основоположним кроком
для подальшого теоретичного опрацювання порушено! проблеми, й полшшення засад правового регулювання приватномiжнародних вiдносин.
Система принципiв правово! полiтики мiжнародного приватного права складасться передовсiм iз загальних принципiв, притаманних будь-яким рiзновидам правово! полiтики, яю, потрапивши на унiкальний грунт правово! полiтики в мiжнародному приватному прав^ отримали свою специфiку i стали визначальними саме для цього виду пол^ико-правово! дiяльностi. Розглянемо !х детальшше.
Принцип справедливостг мае першочергове значення для правово! полiтики в мiжнародному приватному правi, покликано! впорядковувати протирiччя й конфлiкти рiзних правопорядкiв, яю безпосередньо стосуються прав та штереав приватних осiб -учасникiв приватномiжнародних суспiльних вiдносин. Тут указаний принцип залучаеться для морально-юридично! вiдповiдностi створюваних i використовуваних правових настанов мiжнародного приватного права. Вiн втiлюеться у всш сукупностi ще! нормативно! системи, !! окремих iнститутах i нормах, принципах, внутршнш i зовнiшнiй структур^ визначае !х змiст i сутшсть. Принцип справедливостi поеднуе моральнi, правовi й полiтичнi атрибути мiжнародного приватного права, вимагае, щоб вони здшснювалися заради справедливо! мети, у справедливш формi, справедливими засобами, заради досягнення справедливих результатiв, зумовлюе вимоги до змюту правотворчостi, правореалiзацi!, оргашзацшно! дiяльностi. Як вiдзначае О. О. Мережко, справедливють - це рушiйна сила права, критерш його життедiяльностi, «мета-право», з яким ми щогодинно стввщносимо, постiйно звiряемо й коригуемо емтричне (позитивне) право [5, с. 153]. Цим принципом мають бути просякнут всi види й етапи, внутршш й зовнiшнi моменти правово! пол^ики в мiжнародному приватному правi. Ним пояснюються й iншi принципи останньо!. Примiром, внутрiшньою пiдставою застосування шоземного права називають вимогу справедливостi, яку кожнш державi належить виконувати в силу обов'язку покладеного на не! обов'язку по вщправленню правосуддя [8, с. 18, 19].
Принцип прав г свобод людини щодо правово! пол^ики в мiжнародному приватному правi полягае в тому, що остання повинна бути спрямована на створення й реалiзацiю можливостей для втшення в життя прав i свобод людини. На думку М. М. Богуславського, вщповщно до цього принципу кожна держава зобов'язана забезпечувати вам особам, яю проживають на !! територп, (у тому чист й шоземцям), основнi права i свободи [1, с. 93]. На практищ ж це означае, що в уах видах дiяльностi, що охоплюються правовою пол^икою в мiжнародному приватному прав^ мають iснувати гаранта для реалiзацГ! цих прав i свобод. Зокрема, у правотворчосп це виявляеться в неможливосп створення норм, як порушували б права i свободи, попршували б становище окремих сощальних груп, примiром, iноземцiв стосовно шших. У правозастосуваннi це надання можливостей для обстоювання сво!х прав й законних iнтересiв.
Загалом же для суб'екпв правово! полiтики в мiжнародному приватному правi розглядуваний принцип е конкретною засадою останньо!, обов'язок по дотриманню прав i свобод щодо кожного суб'екта приватно^жнародних вщносин, !х керованiсть мiжнародними актами й конститущею. Керуючись ст. 2 Загально! деклараци прав людини, можемо констатувати, що завдання правово! пол^ики в мiжнародному приватному правi -зважати на те, що права i свободи шдивща не залежать вiд раси, кольору шюри, статi, мови, релЫ!, полiтичних або iнших переконань, нацюнального чи соцiального походження, майнового, або шшого становища. Розрiзнення не може провадитись i на пiдставi поличного, правового чи мiжнародного статусу кра!ни або територп, де проживае людина.
Принцип ргвностг у правовш полчищ мiжнародного приватного права може стосуватися рiвностi суб'ектiв приватномiжнароних вiдносин i правопорядкiв. У першому випадку цей принцип мае позначатися на однакових вимогах нацюнального правопорядку як до власних, так i до шоземних суб'ектiв, як до чоловiкiв, так i до жшок. Як проголошуе ст. 7 Загально! декларацп прав людини, вс люди рiвнi перед законом i мають право на
рiвний захист перед ним. До того ж Конститущя Украши пiдкреслюе, що вс люди вiльнi й рiвнi у свош гiдностi та правах (ст. 21).
Рiвнiсть правопорядкiв для правовоi полiтики в мiжнародному приватному правi -це необхiднiсть залучення до правовоi регламентацй вказаних нацюнальними колiзiйними приписами iноземних норм безвщносно до полiтичних, економiчних чи шших мiркувань, неупереджено й безсуперечно.
Принцип урахування м1жнародних стандарт1в у правовш полiтицi мiжнародного приватного права е потребою 1х втшення й дотримання в усiх видах 1х втiлення в життя. 1деться передовсiм про мiжнароднi стандарти з прав людини, про мiжнародне спшкування, договiрну практику, виконання зобов'язань тощо.
Принцип гумангзму - це нацшешсть правовоi полiтики в мiжнародному приватному правi на iндивiдуальне благо, людяшсть, звернення на особистiсть, загальнолюдськi прюритети, повагу до людини. Ось чому мета, завдання й засоби щ€1 пол^ики мають бути пiдпорядкованi цьому принципу, тим бшьше, що й мiжнароднi акти, i внутрiшнi вщповщають означеному критерiю. Так, Загальна декларащя прав людини у ст. 6 зазначае, що кожен мае право на визнання його правосуб'ектносп. Вщповщно до ст. 3 Конституцп Украши людина, й життя, здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в Укршш найвищою цшшстю. Статтi 16 - 18 Закону Украши «Про мiжнародне приватне право» присвячеш колiзiйним нормам щодо правового статусу фiзичних осiб; в шших колiзiйних нормах теж вiдчуваеться налаштовашсть на втiлення цього принципу в життя. Наведеш нормативнi приклади вказують на те, що штереси мiжнародного спiлкування закликають кожну державу поважати людину незалежно вщ й державноi належностi i проведення державою правовоi полiтики, заснованоi на загальнолюдському вимiрi, цiнностях i прiоритетах, а не т1льки на пiдставах власноi вигоди, корисп, зиску щодо суспiльства, прав i свобод власних громадян. На сьогодш вже минули часи, коли полгтика i право виходили з одних принцитв та сшльно! мети - створення блага для свого народу [6, с. 37].
Принцип легтимностг ставить за мету визнання цiеi пол^ики окремими особами, сощальними групами й сощумом. Вона повинна бути вираженням 1х iдеалiв, потреб, намiрiв, iнтересiв, мети, завдань у питаннях упорядкування приватномiжнародних суспiльних вщносин. Правова пол^ика в мiжнародному приватному правi повинна бути схвалена й визнана правильною, правомiрною, а тому розроблення й змiсту, реалiзацiя й положень мають вiдповiдати внутрiшнiм втизняним стандартам, вiдбивати соцiальнi запити i служити iнструментом узгодження протирiч i конфлiктiв у розглядуванiй царинi.
Принцип демократизму означае можливють i необхщшсть створення правовоi полiтики в мiжнародному приватному правi, й реалiзацiю за учасп громадськостi, широких верств населення, в уах заiнтересованих суб'ектiв. Дослщжуваний принцип передбачае обговорення законопроектiв, внесення пропозицш з полiпшення правового впорядкування приватномiжнародних суспiльних вiдносин в уах видах дiяльностi цiеi правовоi пол^ики, яку належить здiйснювати заради вах осiб, причетних до приватномiжнародних вщносин, а тому й запровадження для задоволення вузьких групових iнтересiв не допускаеться.
Принцип законност1 для пршвово! пол^ики в мiжнародному приватному правi становить собою неухильне виконання закошв i вiдповiдних 1м iнших правових актив усiма органами держави, посадовими й шшими особами. Для розглядуваноi сфери вiн полягае в тому, що дiяльнiсть i компетенцiя вах суб'ектiв формування й реалiзацii Щ€1 полiтики окреслюються законами, що тшьки вони е нормативним пiдгрунтям й провадження й дотримання. Цей принцип означае нормативну врегульовашсть, злагодженiсть, упорядковашсть полiтичноi дiяльностi, а вiдступ вщ нього на пiдставi полiтичних, економiчних, iдеологiчних чи iнших чинникiв не повинен мати мюце.
Провадження правовоi полiтики на засадах принципу законносп грунтуеться на вимогах ст. 92 Конституцп Украши, яка вказуе на питання, яю мають регулюватися виключно законами. Серед них е й т^ яю тiею чи шшою мiрою потрапляють у сферу
мiжнародного приватного права, а саме: права та свободи людини i громадянина, ïx гаранта, npaBOcy6'eKTHÏCTb громадян, шоземщв, осiб без громадянства, засади регламентування пращ й зайнятосп, шлюбу, ам% виховання, правовий режим власностi, правовi основи пiдприeмництва, зовнiшнix зносин i зовнiшньоекономiчноï дiяльностi тощо. Як вщзначае G. П. Свграфова, загальновизнаною в теори права е думка вчених, що нормативно-правовi акти саме у формi закону мали б упорядковувати стабшьш, сформованi, типовi, а не випадковi сyспiльнi вiдносини, що мають значний вплив на розвиток економши, соцiальноï царини, довкiлля, полiтичноï системи, мiжнародниx вiдносин Украши з шшими державами й мiжнародними органiзацiями [4, с. 31].
Вщповщно, порушення принципу законносп може призвести до нехтування прав i свобод учасниюв приватномiжнародниx вiдносин, погiршення ïx правового статусу, недосконалого регламентування ïx у сферi мiжнародного приватного права.
Принцип цшеспрямованостг - це ч^ке визначення мети правово'1' полiтики в мiжнародномy приватному прав^ проведення i слiдyвання ш в yсix видах i формах уама суб'ектами ïï утворення й реалiзацiï. Цей принцип означае також деталiзацiю цiлей, завдань полiтики й i тдпорядковашсть 1'м yсiеï дiяльностi.
Принцип доцгльностг становить собою вщповщшсть застосовуваних засобiв метi, завданням, принципам та шшим елементам при втшенш в життя правово'1' полiтики у мiжнародномy приватному правi, а також ïï умовам, характеристик приватномiжнародниx суспшьних вiдносин, зовнiшньомy середовищу, полiтичнiй, економiчнiй, мiжнароднiй обстановцi тощо. Дехто з учених навт вiдзначав: що стосуеться норм мiжнародного приватного права, то в кожнш державi дотримувалися засад доцшьносп. I тiльки виходячи iз цього можна було дати ту чи шшу практичну вiдповiдь на виникаючi запитання [3, с. 7].
Принцип сполученняуправлгння й самооргатзацп у дослщждуванш полчищ означае: з огляду на те, що дiяльнiсть спрямована на приватну царину, де реалiзyються шдивщуальна свобода, самостiйнiсть, актившсть, власнi iнтереси тощо, цей принцип повинен виходити з необxiдностi поеднання регулювання й самовпорядковуваних начал. А разом з iмперативними приписами допускаеться застосування диспозитивних елементiв, альтернативних норм, стимулюючих можливостей yчасникiв приватномiжнародниx вщносин при власноручному обраннi вигiдного правопорядку.
Принцип науковост1 для правово! пол^ики в мiжнародномy приватному правi мае особливо важливе значення, у зв'язку з тим, що ця царина сощального знання вщносно молода й бшьшють ïï положень тшьки починають осмислюватись i розроблятися багато з них залишаються спiрними, не сприймаються однозначно, отримують свою дозу критики, а основна маса проблем тшьки очшуе на увагу науковщв. Тим не менше юридична наука та ïï рекомендацп призначенi служити суттевою пiдмогою на шляху еволюцп правово'ï полiтики в цiломy i правовоï полiтики в мiжнародномy приватному прав^ зокрема.
Принцип гласности означае нагальну потребу вщкритого доступу до шформацп, ïï загальнодостyпнiсть, можливiсть ознайомлення з роботою суб'екпв формування й реалiзацiï правовоï полiтики в мiжнародномy приватному правь Вш втiлюеться у вщкритих засiданняx сесiй Верxовноï Ради Украши, дiяльностi Кабiнетy Мiнiстрiв Украхни, шших виконавчих органiв, у судових засщаннях, достyпностi нормативних актiв внyтрiшнього й мiжнародного рiвнiв, у судових ршеннях, що повиннi пyблiкyватись у юридичних виданнях, розмiщyватися в мережi 1нтернет, а також в обговореннi законопроект! в, у змозi висловлювати свою думку щодо полшшення правовоï регламентацй приватномiжнародниx сyспiльниx вiдносин, у висвiтленнi в засобах масовоï iнформацiï судових справ, у тому чист за учасп держави, та iн.
Принцип економгчностг виражаеться у важливосп залучення до правовоï полiтики в мiжнародномy приватному правi людських, правових, матерiальниx, фшансових та iншиx ресyрсiв, адекватних ïï ме^ й завданням. Обсяг i якюш показники останнix е тими чинниками, що безпосередньо впливають на досягнення запланованого результату, а тому
вибiр i застосування таких pecypciB для проведення в життя означено'1 пол^ики мають бути не тiльки ощадливими i дбайливими, вiдповiдними, виправданими й розумними.
Принцип реалгзму означае, що завдання правово'1 пол^ики в мiжнародномy приватному правi - максимально повно i ясно сприймати особливосп приватно-мiжнародних сyспiльних вiдносин i чинники зовшшнього середовища з метою належно'1 постановки цiлей свое дiяльностi, вибору конкретних засобiв ïx досягнення. Недопустимим е сприйняття названих вiдносин i можливостей впливу на них через щеолопзоваш, заангажованi корпоративнi й вyзькогрyповi окуляри, що може деформувати об'ективне ставлення розглядyваноï полiтики до цих вiдносин i можливостей ïx упорядкування або навт погiршити ïx правову регламентащю.
Принцип стабтьностг правово'1' пол^ики в мiжнародномy приватному правi е одним iз загальноорганiзацiйниx, позначаеться на необхщносп найбiльш сталоï стiйкоï й незмшно! дiяльностi. Вiн указуе на доцшьну й рацiональнy органiзацiю тако! полiтики. Для стабiльностi така оргашзащя повинна бути насамперед чiтко встановленою, офiцiйно закрiпленою, пyблiчно змiцненою й сощально вiдповiдною. Постiйнi змiни пол^ико-правового курсу (в тому чист i щодо мiжнародного приватного права) негативно впливають на розвитку законодавства, визначеносп правозастосування, спричиняють xаотичнi й безладш органiзацiйнi заходи, що, у свою чергу, позначаються на впорядкованосп приватномiжнародниx сyспiльниx вiдносин.
Принцип планомгрностг правовоï полiтики в мiжнародномy приватному правi - це потреба проведення на пiдставi довгострокових i багаторiчниx планiв, програм, концепцiй розвитку й реформування юридичного життя сyспiльства, а також його приватноï сфери, в тому чист й приватномiжнародноï. До того ж означенш полiтицi належить мати й короткостроковi плани намiченоï роботи щодо послiдовного втiлення в життя правових та оргашзацшних заxодiв з обов'язковою вказiвкою мети, завдань, принцитв, строюв виконання, намiченого результату тощо.
Принцип еволюцгйностг правовоï пол^ики в мiжнародномy приватному правi становить собою поступовють розвитку, змiни, реформування, вдосконалення упорядкованосп приватномiжнародниx сyспiльниx вщносин, вщмову вiд рiзкиx i стрибкоподiбниx переxодiв вiд одного типу правовоï полiтики до iншого, вiд революцшних змiн, до докорiнниx переворотiв та ш. Дослiджyвана полiтика повинна провадитися поступово, безперервно, оминаючи крyтi вiражi, злети й падiння, що забезпечить дш iншиx ïï принципiв в аспект мiжнародного приватного права (зокрема стабшьносп, планомiрностi), позначиться на сталосп, визначеностi правового регулювання i правозастосування, сприятиме його зрозумшосп й певност для сyб'ектiв приватномiжнародниx вiдносин.
Принцип комплексности допомагае правовш полчищ нацшитися на сyкyпнiсть форм i видiв дiяльностi, на внyтрiшню й зовшшню структуру, iнститyти й норми, на загальну й особливу частину мiжнародного приватного права тощо. Правова пол^ика в мiжнародномy приватному правi не може грунтуватись на розвитку лише одного або декшькох чинникiв, а повинна намагатись охопити своИм впливом всю сполуку елемешив, процесiв, явищ, що стосуються царини мiжнародного приватного права, причому як правових, так i оргашзацшних.
Принцип профестностг мае неабияке значення для правовоï пол^ики в мiжнародномy приватному прав^ адже суб'ектам ïï формування й реалiзацi'ï належить мати хоча б вищу юридичну осв^у. Для його здшснення залучати доцiльно фаxiвцiв у сферi мiжнародного приватного права як теоретично^ так i практичноï спрямованосп, чш спецiальнi теоретичнi i практичш знання й навички, отриманi в результат фаxовоï пiдготовки й досвщу роботи, могли б стати в нагодi для запровадження правовоï пол^ики в мiжнародномy приватному правi.
Наступна група принципiв - спецiальнi правовi й органiзацiйнi принципи правовоï пол^ики в мiжнародномy приватному правi.
Принцип визнання благонабутих прав у правовш полчищ в мiжнародному приватному правi займае чiльне мiсце. Його завдання - показати, що цiй полчищ належить бути зорiентованою на толерантне ставлення до не!, на визнання й пщтримку прав, набутих законним чином тд дiею iноземного правопорядку, поблажливо ставитися до !х захисту i створити умови для сприяння !х реалiзацi!.
Принцип визнання гноземних закомв у правовш полчищ мiжнародного приватного права служить визначальним орiентиром, адже при належнiй указiвцi в^чизняного правопорядку за допомогою колiзiйних припиав, що регулюють приватномiжнароднi вiдносини залучаються норми зарубiжного правопорядку. Подiбне визнання - необхщна передумова дотримання й реалiзацi! благонабутих прав, а також шших принцитв ще! групи.
Принцип сполучення втчизняних та гноземних закомв для правово! пол^ики в мiжнародному приватному правi - iдейна передумова правотворчосп i правореалiзацi!, на пiдставi яко! може бути здiйснена правова регламентащя приватномiжнародних суспiльних вiдносин, для яких немае можливостей встановити суто матерiальне регулювання.
Принцип опосередкованост1 приватном1жнародних в1дносин виражаеться в тому, що правова пол^ика в мiжнародному приватному правi мае бути зорiентована на використання правотворчосп, правореалiзацГ!, оргашзацшно! дiяльностi, якi в комплексному сприяннi досягатимуть потрiбного ступеня порядку в розглядуванш царинi.
Принцип ствробтництва полягае в тому, що вам суб'ектам формування й реалiзацi! правово! полiтики в мiжнародному приватному правi належить дiяти узгоджено, разом брати участь у !! здiйсненнi спiльно, об'еднавшись единою метою, завданнями, принципами й методами дiяльностi.
Принцип захисту нацюнального правопорядку - це орiентацiя правово! пол^ики в мiжнародному приватному правi на оборону вiтчизняних цiнностей, тдвалин правопорядку, власних громадян, !х правового статусу, нацюнальних iнтересiв при побудовi й дп нормативного матерiалу, в оргашзацшнш дiяльностi на внутрiшньому й мiжнародному рiвнях. Засобiв для цього достатньо: застереження про публiчний порядок, надiмперативнi норми, матерiальне регулювання, обстоювання i провадження свое! позицп в договiрних вiдносинах з iншими державами, встановлення вщповщних колiзiйних норм та ш.
Принцип мгжнародног взаемодИ вказуе на те, що правовш полчищ в мiжнародному приватному правi треба зважати на позицп iнших держав, на укладеш мiжнароднi договори, брати до уваги функцюнування iнших правопорядюв, !х рiвнiсть. Тому, як слушно вказував М. Вольф, мiжнародне приватне право слщ будувати в дус мiжнародного спiлкування [2, с. 31].
На наше переконання, видшеш принципи можуть послужити тдгрунтям для Концепцп правово! полiтики в мiжнародному приватному правь
Список лiтератури: 1. Богуславский М. М. Новый закон в правовом положении иностранцев в СССР / М. М. Богуславский // Сов. ежегодн. междунар. права 1982. - М.: Наука, 1983. - С. 71-94. 2. ВольфМ. Международное частное право: моногр. / М. Вольф. -М.: Гос. изд-во иностр. лит., 1948. - 704 с. 3. Гойхбарг А. Г. Международное право: моногр. / А. Г. Гойхбарг. - М.: Изд-во НКЮ РСФСР, 1928. - 186 с. 4. Евграфова Е. П. Формирование системы национального законодательства (некоторые вопросы теории и практики): дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01. / Евграфова Елизавета Павловна. - Харьков, 2005. - 197 с.
5. Мережко А. А. Введение в философию международного права. Гносеология международного права: моногр. / А. А. Мережко. - К.: Юстиниан, 2002. - 192 с.
6. Степанов И. М. Конституционная политика: моногр. / И. М. Степанов. - Г.: Наука, 1984. - 176 с. 7. Степанюк А. А. Правовая политика в международном частном праве: моногр. / А. А. Степанюк. - Харьков: Права человека, 2006. - 144 с. 8. Яблочков Т. М. Курс
международного гражданского процессуального права. / Т. М. Яблочков - Ярославль.: Тип. Губерн. Правления, 1909. - 212 с.
СИСТЕМА ПРИНЦИПОВ ПРАВОВОЙ ПОЛИТИКИ В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ Степанюк А. А.
Статья посвящена исследованию системы принципов правовой политики в международном частном праве, выяснению их сущности и значения, а также их места среди других элементов этой системы.
Ключевые слова: правовая политика, принципы правовой политики в международном частном праве, система принципов правовой политики в международном частном праве.
SYSTEM OF PRINCIPLES OF LAW POLICY IN THE PRIVATE INTRNATIONAL LAW Stepanyuk A. A.
The article is devoted to the investigation of system of the principles of law policy in the private international law, ascertaining their essence, meaning and place among the other elements of this system
Key words: law policy, principles of law policy in the private international law, system of principles of law policy in the private international law.
Надтшла доредакцИ 19.02.2013 р.
