CC BY
46
забезпечення вщповщними засобами для досягнення необхщних змш у проектуваннк оргашзаци i npoucci яюсно! подготовки вчител1в у вищих педагопчних школах Полы±и.
Л1ТЕРАТУРА
1. Василюк А. Недержавний оевгтнш сектор у Польпц: м1фи i реалп / А. Василюк, К. Корсак // Освгта i управлшня. - 2003. - № 3. - С. 152-156.
2. Добрянський I. Приватна вища освгта Укра1ни та Польпц /1. Добрянський // Радна школа. - 2004. -грудень. - С. 45-49.
3. Каплун А. Провадш тенденцп у професшшй шдготовщ майбутшх фа.мвщв для сучасного ринку пращ Польпц / А. Каплун // Педагопка i психолопя професшно! оевгги. - 2004. - № 4. - С. 222-227.
4. Кравченко О. О. Вища ос в ¡та в Польпц в контексп Болонського процесу / О. О. Кравченко // Проблеми оевгги у Польпц та в Украйп в контексп npoucci в глобалпацп та евроштеграцп: зб. матер1ал1в \пжнар. наук.-практ. конф. (Кшв-Житомир, 22-24 квгг. 2009 р.) / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, С. Сисоево!. - К.: KIM, 2009. - С. 466-473.
5. Павловський К. Трансформацп вищо! оевгги в XXI ст.: польський погляд / К. Павловський. - К.: Навч.-метод. центр Консорщум i3 удосконалення менеджмент освиж в Укра1ш, 2005. - 230 с.
6. Informator MEN // Szkolnictwo Wyzsze. - 1999.
7. Jung-Miklaszewska J. Szkoly spoleczne in statu nascendi / J. Jung-Miklaszewska, D. Rusakowska. -Warszawa, 1995. - C. 156.
8. Karpinska-Olecko A. Szkolnictwo niepanstwowe: partnerstwo czy konkureneja / A. Karpinska-Olecko // Магщвка Wszechnica Nauczycielska. - 1997. - C. 245.
9. Kuzma J. System pedagogieznego ksztalcenia, doksztalcania i doskonalenia nauczycieli. Proba optymalizacji / J. Kuzma. - Krakow, 1991. - C. 145.
10. Wiloch T. Ksztalcenie nauczycieli na poziomie wyzszym w polskiej teorii i praktyce pedagogicznej / T. Wiloch. - Warszawa, 1990. - C. 356.
11.Dziennik Ustaw (DzU 1991, nr 98.)
УДК 378.146(430)
А. 1. ТУР ЧИН
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ Й ОЦ1НЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
СТУДЕНТ1В У ВНЗ Н1МЕЧЧИНИ
Проаналгзовано систему контролю й оцтювання навчальних досягнень студентгв у вищих наечальних закладах Шмеччини, яка е одним з важливих мехашзмгв високих яюсних стандартгв вищо1 осети в кра'ш, в контекст/ основних положень Болонсъког декларацп. З'ясовано, що при оцтюеант знанъ студентгв у тмецьких унгверситетах домшуе принцип академ1чно'1 свободи, а контролъно-оцточт заходи близью до тих, ят практикуютъ укратсъю вузи.
Ключот слова: Болонсъка декларащя, Свропейська система перезарахування кредит1в, вищг навчальт заклади Шмеччини, контроль и оцтювання навчальних досягнень студентгв, /спит, залж, навчальний курс.
А. И. ТУРЧИН
СИСТЕМА КОНТРОЛЯ И ОЦЕНИВАНИЯ УЧЕБНЫХ ДОСТИЖЕНИЙ СТУДЕНТОВ В ВУЗАХ ГЕРМАНИИ
Проанализировано систему контроля и оценивания учебных достижений студентов высших учебных заведений Германии, которая является одним из важных механизмов высоких качественных стандартов высшего образования в стране, в контексте основных тезисов Болонской декларации. Выяснено, что при оценивании знаний студентов в немецких университетах доминирует принцип академической свободы, а контрольно-оценочные мероприятия близки к тем, которые практикуют украинские вузы.
Ключевые слова: Болонская декларация, Европейская система перезачета кредитов, высшие учебные заведения Германии, контроль и оценивание учебных достижений студентов, экзамен, зачет, учебный курс.
182 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 1.
A. I. TURCHYN
THE SYSTEM OF CONTROL AND EVALUATION OF THE STUDENTS' STUDYING IN THE HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS IN
GERMANY
The evaluation and assessment system of the students ' skills in the higher educational establishments of Germany in the context of Bologna declaration is analyzed. It is proved that the principal of academic liberty during the assessment of students ' skills in the higher educational establishments in Germany dominates and the criterion-referenced assessment is close to the Ukrainian. In addition, the assessment system is the most important mechanism of high quality standards in German higher education.
Key words: Bologna declaration, ECTS, higher educational establishments in Germany, the system of control and evaluation of students ' studying, examination, test, course of studies.
Триваючий процес об'еднання Свропи, його поширення на Схщ i краши Балтшсысого регюну супроводжуеться формуванням единого осв1тнього й наукового простору та запровадженням ушфшованих вимог, критсрпв i стандарт!в нацюнальних систем вищо! ocbîth. Цей процес ¡менуеться Болонським вщ назви ушверситету в ¿талшсысому mîctî Болонья, де були задеклароваш зазначеш ¿шщативи.
Будучи одним i3 ¡HiuiaTopiB й активних учасниюв ocBÎTHboï европейсьюл штеграцн, ЕПмеччина водночас дуже обережно реформуе власну систему вшцо! ocbîth, прагнучи зберегти 1сторично сформоваш традицн у ni й галузь Р1зним аспектам цi ci проблеми присвячено науков1 пращ Н. Абашкшсл, А. Афанасьева, Г. Братищ, JI. Пуховськок О. Пришляк та ш. Взявши за зразок сучасно1 системи вшцо1 ocbîth англо-американську модель, ФРН не стала ïï c.iino кошювати: перед Ycivi стосовно цши навчання, його тривалостк оцшювання тощо. Ряд поправок до Закону про вищу освт вщ 1998 р. закршили м1шмум необхщних вимог для реатзацп положень Болонсько1 декларацн, надавши ïm статусу доповнень до нацюнальнсл ocBÎTHboï системи. ЬПмсцьким вузам було забезпечено право вибору шдготовки студенев як за класичним, так i за новим европейським вар1антом шдготовки бакалавр!в i MaricTpiB. Для останнього законодавством передбачено mini мехашзми акредитащ! програм i KypciB, а також нова система оцшювання якост1 ocbîth.
У стагп ми ставимо за мету проанатзувати виконання програмних завдань Болонського процесу в сфер1 контролю й оцшювання навчальних досягнень студенев у шмецьких ВНЗ. Контроль - нев1д'емний складник процесу навчання, головною його метою, разом Î3 визначенням та оцшюванням р1вня сформованост1 навичок i вмшь, е управл1ння ним. 3 переходом у 2007 р. 45% ycix факультет!в шмецьких вуз1в на нову модель гпдготовки змшився принцип ощнювання роботи студенпв: система ощнок повинна бути ушверсальною i единою для Bcix краУн-учасниклв Болонського процесу. Для цього тут запроваджено ECTS -Свропейську систему перезарахунку кредит1в, яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних залшв, системою кредитних piвжв. системою зал1кових одиниць, кредитною системою взаемовизнання тощо [3]. За ïï допомогою можна пор1вняти обсяг вивченого MaTepiany, що надае можливють акадсм1 много визнання квал1ф1кац1й i компетенцш. Протягом одного семестру студент може здобути 30 кредипв, тому для отримання ступеня бакалавра йому необхщно набрати в1дпов1дно не менше 180 (3 роки навчання) чи 240 кредипв (4 роки навчання), а для мапстра - загалом (з бакалавратом), принаймш, 300 кредипв (5 роклв навчання) [8, с. 92].
Зазначимо, що кредита або ж залп<ов1 одинищ - це не оц1нки. а клльклений ви\пр загального навантаження студснт1в. Вони акумулюють як безпосередньо аудитор Hi заняття, так i час, вщведений для шдготовки i самостшного засвоення навчального матср1алу (аудиторна i позааудиторна робота), трудом1стклсть (складн1сть) ¡спиту та п1дготовку до нього, включаючи випускну, науково-дослщну роботу, а також практику. Студентам зараховують кредитш одинищ лише у pa3i ycniniHoro складання модульного чи шдсумкового ¿спиту.
Паралельно з кредитами студентам за складеш ¿спита виставляють, як правило, звичш для них оцшки, що в дипломах переводяться в «европейсью» (табл. 1).
Таблщя 1
Шкала оцгнювання ргвня профестног тдготоеки студентгв у ВНЗ Нгмеччини за Свропейсъкою
кредитно-трансферною системою
ЕСТ8 - р!вень Шмецька ощнка ЕСТ8 - пояснения ЬПмсцький переклад
А 1,0-1,5 Вщмшно Вщмшно
В 1,6-2,0 Дуже добре Дуже добре
С 2,1-3,0 Добре Добре
В 3,1-3,5 Задовшьно Задов!льно
Е 3,6-4,0 Достатньо Достатньо
¥Х/¥ 4,1-5,0 Не здано Не здано
Вважаемо за доцшьне детальшше зупинитися на шкал! оцшювання студенев у шмецьких ушверситетах, оскшыси така практика впроваджуеться у вузах Украши. Результата навчання ощнюються за 5-бальною шкалою, де «1» е найвищим позитивним балом, «4» - найнижчим, а «5» - незадовшьною оцшкою. Система оцшювання за ЕСТ8 передбачае: вщ 1,0 до 1,5 бала («вщмшно») -А р1вень; вщ 1,6 до 2,0 бала («дуже добре») - В р1вень; вщ 2,1 до 3,0 бала («добре») - С р1вень; вщ 3,1 до 3,5 бала («задовшьно») - Б р1вень; вщ 3,6 до 4,0 бала («достатньо») - Е р1вень; та вщ 4,1 до 5,0 бала («не здано») - БХ/Б р1вень. Позитивними е бали вщ А до Е ЕСТ8-р1вшв [8, с. 94].
Зазначимо, що кредитно-модульна система оргашзацн навчального процесу усшшно практикуеться в ушверситетах ФРН, проте переважно як неформальна система, яка дозволяе викладачу оцшити р1зш види робота студента залежно вщ того, наскшьки вони е важливими для вивчення курсу з погляду викладача. Викладач типового шмецького ушверситету, зазвичай, мае право встановити проведения пев но!' кшькост1 ¡спит1в (часто одного або двох) та 1х форм, котр1 вважае доцшьними для певного курсу. Оскшьки навчальний курс розбитий на модул к якл дуже часто охоплюють дскллька взаемозв'язаних дисциплш, то за кожен складений модуль викладач виставляе певну систему залшових одиниць (кредитив) \ виводить одну оцшку. В модуль можуть входити, наприклад, три предмета, якл складаються як один ¿спит з трьох частин. Таким чином, ¡нколи виникае ситуащя, коли студент, не набравши на юшгп необхвдно! кшькост! бал ¡в. зобов'язаний знову вивчати уел предмета для повторного його складання.
3 урахуванням фахово! доцшьност! ¿спит з модуля чи його елемента може складатися у фор\п шдсумково! контрольно! робота, усного ¡спиту. домашньо! робота, реферату. В шдсумковш контрольшй робот1 студент повинен довести, що вш протягом регламентованого часового пер1оду за допомогою дозволених допо\пжних засоб1в може за результатами вивчення модуля знайти способи вир1шення поставлено! проблеми. Час, що вщводиться на написания шдсумково! контрольно! робота (вщ 60 до 240 хвилин) визначае викладач. Усний ¿спит, як правило, тривае для кожного студента вщ 20 до 60 хвилин. Екзамен може мати \ груповий характер з максимальною клльклетю чотири особи за умови, якщо знания кожного можна об'ективно оцшити [4, с. 127].
Викладач може також не проводити юшгпв чи залшв, а оцшювати лише р1зш види робота студент!в (участь у сс\пнарах, шдготовка презентащ! чи реферату, письмов1 робота, виршення завдань тощо) в ход1 вивчення певного курсу. Идсумкова ощнка студента за навчальний курс у цьому випадку складаеться з оцшок за види д1яльност1 (наприклад, якщо максимальна юлыасть б ал ¡в за неформальною шкалою становить 100, тод1 максимальш кллысост1 бал ¡в за окрем1 види робота можуть бути такими: за виконання про\пжного тесту -15, за виконання шдсумкового тесту - 30, за письмову роботу - 20, за презентащю - 15, за участь у сем ¡нарах - 20). ГПсля цього визначаеться вщповщшеть кшькосп бал ¡в за 100-бальною системою ощнкам за 5-бальною шкалою. В офщшну в1дом1сть викладач! вносять лише оцшки за останньою шкалою, а не за обома. Зауважимо, що, незважаючи на те, що кредитно-модульна система оргашзацн навчального процесу довела свою зручшеть, адмшютращя у шмецьких ушверситетах не настоюе на и використанш - лише викладач! (за погодженням з кафедрами) визначають, чи будуть вони нею користуватись, ! якщо так, то вони ж встановлюють правила и використання. Досвщ же використання ЕСТ8 в Укра!ш показав, що вона не спрощуе, а ускладнюе навчальний процес, бюрократизуючи його, адже тод! звично виникае вимога
переносити оцшки за шею системою у вщомосп усшшносп, поряд з оцшками за звичною для нас 4-бальною шкалою. Отже, тодк коли шмецыа }'шверситети дотримуються принцип}' академ1чно! свободи при оцшюванш знань студенпв, украшсью ВНЗ поки що лише спод1ваються на не1.
Вивчення законодавчих документ! в. навчальних плашв 1 програм шмецьких ушверситет1в дае шдстави стверджувати, що тут функцюнуе двор1внева система перев1рки усшшност1, а контролюкга заходи результат ¡в навчання студент! в близью до втшзняних [ включають поточний контроль, що здшснюеться шд час проведения практичних та семшарських занять 1 шдсумковий контроль, який проводиться у фор\п залшв та юпипв. Кшыасть залшв, що мають скласти студенти до державного чи дипломного ¡спиту (залежш вщ факультету 1 спещальносп), постшна. 1спитам вщведено останне шдсумкове мюце, 1х лише два - промгжний або переддипломний, який уособлюе перший р1вень контролю, 1 складаеться, теля заклнчення четвертого семестру; державний чи дипломний, що втшюе другий р1вень перев1рки усшшносп. Практика шмецьких вуз1в доводить, що надм1рна кл ль клеть ¡спит1в не сприяе покращенню якосп навчання. В и кладам 1 вважають, що вщеутшеть екзаменацшного перевантаження сприяе виважешшому ставленню студент!в до юпипв, а це, вщповщно, позитивно позначаеться на якост1 навчання.
У Н1меччиш, на вщмшу вщ Украши, немае пром1жних диплом!в. [ студент тамошнього ВНЗ, щоб стати дипломованим фaxiвцeм, повинен боротися до переможного юнця. В уах федеральних землях краши навчання в ушверситетах заклнчусться складанням науково-теоретичного ¿спиту (державного чи дипломного) теля восьмого семестру, а в окремих суб'ектах федерацн - теля десятого. Змют, терм!ни. порядок проведения ¡спит!в. спещальносп та 1х комбшацп визначае мшютерство культури та осв1ти кожно! землг
Основною метою такого ¿спиту е встановлення, чи за званий перюд навчання студент оволод1в необхщними знаниями, умшнями 1 навичками для подалыпо1 роботи за обраною спещальшстю.
Для проведения науково-теоретичних юшгпв мшютерства культури 1 осв1ти формують екзаменацшш ком ¡с ¡У. до яких входять голова 1 його заступник, професор (завщувач кафедри) вузу, представник установи, де студент проходив практику. Необхщно зазначити, що ¡спити вщбуваються 1-2 рази на рп< у ВНЗ, котр1 реатзовують навчальний процес.
Для допуску до державного ¿спиту в уах суб'ектах федерацн студенти, наприклад, -майбутш вчител1 професшних шклл. зобов'язаш:
• уешшно навчатися у вуз1 протягом 8-10 семестр1в;
• скласти пром1жний ¿спит;
• заклнчити практичну шдготовку на виробницта термшом вщ 6 до 12 мюящв;
• пройти педагопчну практику у професшнш школ к
• брати участь у передбачених навчальним планом лекщях, практичних заняттях, семшарах, практикумах;
• виконати допускну (письмову домашню) роботу [7, с. 25].
1з загальних дисциплш (фшософн, педагопчно! психологи) в деяких землях складають зал ¡к и. в шших же вони е елементом основного ¿спиту. Стосовно вимог до наукових юпипв з окремих спещальностей 1 додаткових предмет!в мшютерства культури та осв1ти федеральних земель уклали угоди про сприяння загальшй ор1ентацп щодо порядку юшгпв з окремих дисциплш, якл вивчаються.
Для детальшшого ознайомлення з виршенням зазначеного питания звернемося до порядку проведения науково-теоретичного ¿спиту для зайняття посади вчителя професшно!' школи у Баварн, взявши до уваги те, якл спещальносп можна набути в окремих ушверситетах.
Вивчення науково! л1тератури, пов язано!' з щею тематикою, дае змогу констатувати, що державний ¿спит дозволено складати з таких груп спещальностей:
• б уд ¡ве льна техшка, електротехшка, д1етолопя 1 домогосподарство, сшьське господарство, металотехшка, сощальна педагог!ка:
• наука про оргашзащю пращ та трудов! вщносини, шмецька мова, англшська мова, математика, фгзика. релшезнавство, соцюлопя, спорт, бюлопя. хг\пя. педагопка здоров'я, музика, естетичне виховання;
• псдагопчна психолопя, спещал1защя, наука про оргашзащю пращ та тру до в 1 вщносини, бюлопя, х1м1я, шмецька й англшська мови, географ1я, французька мова, ютор1я, педагопка здоров'я, шформатика, естетичне виховання, математика, музика, релтезнавство, соцюлопя, спорт (вивчаються як третя додаткова спещальшсть) [6, с. 121].
Поеднання основно! спещальност! 1 другого загальноосв1тнього предмета з додатковою дисциплшою проходять в рамках розширеного ¡спиту.
Одшею з особливостей оргашзацп науково-теоретичного ¿спиту е те, що кандидата на посаду вчителя професшно! школи са\п подають заяву з проханням про допуск 1х до ¿спиту, в якш вказують спещальшсть, поеднання предмет!в. з яких бажають скласти ¿спит. До заяви вони також додають:
• автобюграф1ю. в якш разом ¿з традицшними анкетними даними е вщомосп про шклльну оевт [ навчання у ВНЗ;
• зав1рену котю атестату зршосп середнього навчального чи середнього спещального навчального закладу, що дае право на вступ до ВНЗ;
• св1доцтво про народження 1 шлюб (за його наявносп);
• документ, що заевщчуе уешшне навчання в ушвсрситст1 зпдно з його порядком, та шдтвердження про те, що кандидат мае право на здобуття акадсм1 много ступеня;
• шдтвердження про уешшне проходження необх1дно! впробнпчо! 1 шклльно! практики та навчальних заход ¡в. зокрема лекщй, практичних занять, ссмшар1в, практикум! в. кура в:
• документ, який заевщчуе, що кандидат на посаду вчителя професшно! школи не перебувае на облп<\ пегоачно хворих чи розумово вщеталих ос¡6 та про вщеутшеть порушеного проти нього кримшально-процесуального, адмшютративного чи виконавчого провадження;
• характеристику;
• шформащю про те, де, коли 1 з яким уешхом претендент уже рашше складав пром1жний чи науковий ¿спит на зайняття посади вчителя профсслйно!' школи [7, с. 26-28].
Витребування ¿нформащ!, що стосуеться останнього пункту, е невипадковим. У Имеччиш ще донедавна юнувала серйозна проблема з «довгостроковими» студентами, якл вчилися по 18-20 ссмсстр¡в - вони уже працювали, створювали амк проте шяк не могли заклнчити вуз. Тому адм1шстращею ВНЗ було знайдено оригшальне вир1шення ще! проблеми: окр1м шдняття плати за навчання протягом «надлишкового» пер ¡оду (бшыпе 5 роклв). запроваджено певш змши в систем! складання ¡сппт1в: в екзаменащйних результат!в з'явився своер1дний двор!чний герм!н д1йсносг1. Студент уже не може скласти наступний ¿спит, наприклад, через 3 роки п1сля попереднього, оскшьки до цього часу останшй стае нед1йсним. Як насл1док, з'являеться додатковий стимул не затягувати процес навчання, тому в ЬПмеччиш «в1чних» студент!в стае дедал1 менше [2].
Державний ¿спит мае кллька еташв й охоплюе написания науково! домашньо! робота, письмову, усну 1 передбачену для окремих дисципл1н практичну частини.
На першому етап1 студент виконуе наукову домашню роботу з основно! спещальност1 або педагопки, яку згодом захищае шд час складання усного ¿спиту. Тему робота претендент обирае не шзшше, як за рп< до подання заяви на пропозищю одного з обраних ним викладач1в ун1верситету. При !! вибор1 особливу увагу звертають на те, щоб завдання робота в1дпов1дали мет1 проведения ¿спиту, а шдб1р допом1жних засоб1в, зокрема л1тератури, не створював особливих труднощ1в. Идготовка письмово! домашньо! робота тривае, як правило, писть мюящв. У науков!й робот! майбутшй учитель повинен засв!дчити, що вш готовий до самост1йно! науково! пращ. Одшею з фаз ощнювання робота е сшвбесща студента з професором перед !! захистом. Професура не вбачае у цьому шчого поганого, оскшьки зразу можна визначити р!вень ор!ентацн студента у робот! та володшня дисципл!ною. Робота ощнюеться екзаменатором, який запропонував студентов! тему, у форм! вщзиву, в якому ч!тко вказуються на и позитивн! та негативш сторони. Водночас домашню письмову робота може замшити письмова домашня робота для мапстерського !спиту, дипломна робота, наукова робота на здобуття ступеня доктора наук.
Викликае защкавлення практика виконання колективно! дипломно! робота, коли група студенпв розробляе загальну тему, причому кожен член групи, опрацювавши певний !! аспект, подае його виклад окремим розд!лом. Дипломна робота, таким чином, складаеться з кшькох
роздЫв. яю написаш рпними студентами. При ïï ощнюванш враховуеться ¡ндив1дуальний внесок кожного. Мшмальна позитивна оцшка за дипломну робот}' - «задовшьно». Якщо дипломна робота була здана шзшше встановленого термшу, студенту не зараховують усну частину юпиту. Для повторного захисту дипломноУ роботи студент отримуе нову тему, шшого наукового кер1вника та додатков1 три мюящ для написания [4. с. 99].
Усний icnHT 3i спещальност1 тривае, зазвичай, для кожного студента вщ 20 до 60, а з додаткового предмета - 30-45 хвилин. Иого складають шмецькою мовою, проте екзаменатор та екзаменований можуть погодитись щодо використання ¡hllioï мови. Результата юпипв оцшюють два екзаменаторами.
Письмовий i практичний icnHTH з ochobhoï спещальносп загальноприйнято вважають складшшим, ашж з додатковог В екзаменацшних роботах кандидатам на посаду вчителя професшшл школи заборонено вказувати свое прпвищс. а лише порядковий номер робочого мюця, за яким вони сидять, i дату. Yci завдання розроблеш за ушфшованим pi внем складное^ для Bcix екзаменованих. Письмовий icnHT тривае, як правило, 2-4 години. Кожну роботу окремо перевфяють та оцшюють також два екзаменатора.
yci ¿спита мають бути склад еш до 31 березня у пер ¡од зимового семестру та до 30 вересня у л1тньому семестрг Прово дяться ¿спита в закритому режим i. проте в окремих випадках на них можуть бути присутшми пред ставники громад ськостг
За результатами письмового, усного й практичного (якщо передбачено) ютгпв встановлюеться оцшка з певного предмета. Загальна ж оцшка виводиться за результатами юпипв з педагопки. ochobhoï спещальносп, додаткового предмета i домашньоУ письмовоУ роботи.
Усшшне складання державного юпиту визначае наукову придатшеть студента до викладання певнел дисциплши, що шдтверджуеться дипломом, в якому вказано спещальшсть, piK завершения, осв1тньо-квалк]:нкащйний р1вснь. додатком до диплому, посв1дчснням. в якому зазначаеться спещатзащя, i е своер1дною перепусткою до прийому на педагопчне стажування.
Результата дослщження системи контролю й оцшювання навчальних досягнень ст\ дснт1в у шмецьких вузах дають п1дстави зробити певш узагальнення.
Будучи членом Болонського клубу, ЬПмсччина дуже виважено виконуе в1дпов1дн1 зобов'язання щодо реформування системи вищоУ ocbïth та ïï rapviOHijaniï з европейськими стандартами. Спов1д\ ючи ¡нстит\ ц1йн1 i структурш 3mïhh у вищ1й школк розробку й anpooanira нових п1дход1в. моделей i технолог!й шдготовки спещалюив, ця кра!на намагаеться зберегти нацюнальну своер1дн1сть. зокрема, у сфср1 контролю й оцшювання знань студенпв.
Контрольно-ощночш заходи результапв навчання ст\дснт1в у ЬПмсччиш близькл до тих, що практикують yKpaÏHCbKi вузи, i включають поточний та шдсумковий контроль, основними формами якого е залши й ¿спита. Кшьюсть останшх - регламентована i значно менша, шж у наций KpaÏHi. Загалом практика шмецьких ушверситетАв доводить, що в1дслтн1сть екзаменащйного перевантаження благодатно впливае на яклеть навчання.
Сучасна система контролю й оц1нювання загалом в1дпов1дае основним положениям БолонськоУ дскларац1У i е важливим мехашзмом отримання високих яклених стандарт!в вищоУ ocbïth в HiMe44HHi. Призначення ощнки - виявити сильш i слабкл сторони д1яльност1 b\3Îb i допомогти ïm виробити стратепю забезпечення п1двищсння якост1 ocbîth. Водночас ця система забезпечуе штернацюнальну осв1тню мобшьнють ст\дснт1в та покращуе шанси випускниклв на працевлаштування у кра1'нах-учасниках Болонського процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Братиця Г. Стратеги реформування вшцен школи Шмеччини у контексп Болонського процесу // Вюник Льв1вського ушверситету. Cepiя: педагопчна. - 2007. - Вип 22. - С. 262-267.
2. Гольдберг С. Страна свободного образования. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 10.07.2008: <http://www.expert.nl/printissues/siberia/2007/ 14/intcnïc\\ hcss/> - Загол. зекрану. -Моварос.
3. Згуровський М. 3. Болонський процес - структурна реформа вищо! ocbîth на европейському npocTopi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 12.11.2009: <http://euroosvita.net/? category=8&id=233> - Загол. з екрану. - Мова укр.
4. Пришляк О. Ю. Професшна шдготовка сощальних педагопв у вищих навчальних закладах Шмеччини: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - Тернопшь, 2008. - 234 с.
5. Реформы Германии во имя \южд\ народной конкурентоспособности. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 12.11.2009: <http://www.tatsachen-ueber-deutscliland.de>-Загол. зекрану. -Моварос.
6. Турчин А. I. Подготовка вчител1в для заклад1в професшно! оевгти у Шмеччшп: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - Тернопшь, 2003. - 279 с.
7. Bayerisches Lehrerbildungsgesetz (BayLBG) in der Fassung der Bayerischen Rechtssammlung (BayRR2238-l-K), zuletzt geändert durch Gesetzt vom 27. Dezemder 1991 (GVBI S. 492), 233 s.
8. Hochschulrektorenkonferenz: Bologna-Reader. Texte und Hilfestellungen zur Umsetzung der Ziele des Bologna-Prozesses an deutschen Hochschulen. Beitrage zur Hochschulpolitik. - Bonn, 2004. - 306 s.
9. Sekretariat der ständigen Konferenz der Kulturminister der Länder in der Bundesrepublik Deutschland: Bologna-Prozess. Nationaler Bericht 2005 bis 2007 für Deutschland von HMK und BMBF. - Bonn, 2007. - 20 s.
УДК 37.013.74
В. Я. АОМАКОВИЧ
МЕТОДИЧН1 МОДЕА1 ЕК0А0Г1ЧН01 ОСВ1ТИ УЧШВ Н1МЕЧЧИНИ В ЗАКЛАДАХ ОСВ1ТИ СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ НАВЧАННЯ
Розкрита специфжа здшенення еколог1чно'1 оевти у навчальних закладах середнъого ступеня Ншеччини. Вказат осноет моделг занять, яю при цъому застосовуються педагогами, викладет принципи проведения цих занять та проаналгзоват особливостг побудови навчально-виховного процесу. Акцептуешься увага на значент екологгчног оевти, яка виходить за межг навчального процесу г розглядаапься в Ншеччит як найб1льш адекватна основа для тдвищення якостг оевти загалом, вироблення нового способу життя. Розглянуто поеднання теорп з практикою, встановлення зв 'язку м1ж життям та тзнанням, винайдення власног форми заняття та в1дмову вгд техтки його планування, що е основними принципами моделей занять тмецьких педагоггв при здшенент еколог1чно '1 оевти у середтх школах Ншеччини.
Ключовг слова: методична модель, еколог1чна оевта, неперервтеть.
В. Я. АОМАКОВИЧ
МЕТОДИЧЧЕСКИЕ МОДЕЛИ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ УЧАЩИХСЯ СРЕДНЕЙ СТУПЕНИ ОБРАЗОВАНИЯ ГЕРМАНИИ
Раскрыта специфика осуществления экологического образования в учебных заведениях средней ступени образования Германии. Указаны основные модели занятий, которые при этом применяются педагогами, изложены принципы проведения этих занятий и проанализированы особенности строения учебно-воспитательного процесса. Обращено внимание на значение экологического образования, которое выходит за пределы учебного процесса и рассматриваются как наиболее адекватная основа повышения качества образования в целом, формирования нового способа жизни. Рассмотрены объединение теории с практикой, установление связи между жизнью и познанием, изобретение собственной формы занятий и отказ от твердой техники их планирования, что является главными принципами моделей занятий педагогов при осуществлении экологического образования в средних школах Германии.
Ключевые слова: методическая модель, экологическое образование, непрерывный.
V. Ya. LOMAKOVYCH
METHODICAL MODELS OF ECOLOGICAL EDUCATION OF STUDENTS IN SECONDARY SCHOOLS OF GERMAN
The article deals with the specific features of the ecological education in German educational establishments of the middle level. The article highlights the basic models of conducting classes implemented by
