CC BY
144
до такого висновку дшшли економiчнi експерти на Все-св^ньому економiчному форумi у Давосi, де обговорю-валась криза в УкраТш [5].
> основними економiчними причинами створення мегарегулят^в е наявнiсть фЫансових конгломератiв (багатофункцiональних фiрм), дiяльнiсть яких потребуе багатьох узгоджень мiж рiзними державними органами. Саме для подолання 1^е'Т проблеми створюеться мега-регулятор, який будуеться за секторальним принципом - банки, цЫш папери, страхування.
lмовiрно, в найближчий перспективу в УкраТш будуть поеднуватися функцiональний та Ыституцмний принцип державного регулювання фондового ринку. В цих умовах необхщним е розвиток рiзних форм взаемодп мiж фЫан-совими регуляторами, яга б забезпечили цтюнють та ефективнють регулювання фондового ринку. Подiбна взаемодiя може забезпечуватися у таких формах:
> створення спiльних органiв регуляторiв (колегiТ, мiжвiдомчi комiсiТ, робочi групи, експертш ради);
> взаемне узгодження дм та полiтики, врахування взаемних штереав регуляторiв;
> спiльна розробка концептуальних пiдходiв щодо створення моделi ринку, програми його розвитку, запобь гання створенню паралельних структур фондового ринку;
> узгодження процедури обмЫу iнформацiею з метою запоб^ання ризикам, iнсайдерству, завчасне шфо-рмування про новi пiдходи до регулювання;
> спiльне регулювання фiнансових конгломера^в, з визначенням основного регулятора, оргашза^я спть-них процедур розробки норм та правил Тх дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Гайдай Т.В. 1нституц1йно-еволюцшний пщхщ у дослщженш ¡нвер-с1йного типу системноТ трансформацп [Текст] // Т.В.Гайдай // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. - Вип.37-1. - с.87.
2. Лансков П.М. Совершенствование механизма регулирования финансового рынка: [государством] [Текст] // П.М.Лансков// Ф1нанси и кредит. - 2005 г. - №36. - с. 27-34.
3. Калач Г.М. Сучасш тенденцп ф1нансовоТ полггики у сфер1 фондового ринку. [Текст] // Г.М.Калач // Актуальш проблеми економки. Науко-вий економ1чний журнал. - 2009. - №6 (96). - с. 222.
4. Калач Г.М. Напрями удосконалення шституцшноТ Ыфраструктури фондового ринку. [Текст] // Г.М.Калач// Науковий вюник НацюнальноТ академп ДержавноТ податковоТ служби УкраТни (економ1ка, право). -2007 - №1 (36). - с.63.
5. Суслов В. Хто вщповють перед вкладниками? [Текст] // В.Суслов //Урядовий кур'ер. - 19 лютого 2010. - № 32.
Стаття надшшла до редакцп 11.03.13
Г. Калач, канд. экон. наук, доц. Национ. ун-т ГНС Украины, Ирпень
ПРОТИВОРЕЧИЯ ФОРМИРОВАНИЯ МОДЕЛИ ФУНКЦИОНАЛЬНО-ЦЕЛЕВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ
ФОНДОВОГО РЫНКА УКРАИНЫ
Исследованы особенности инверсионного типа формирования фондового рынка и его противоречия, обоснована необходимость перехода к функционально-целевому регулированию фондового рынка, предложены пути оптимизации институциональной системы путем интеграции функций регулирующих органов.
Ключевые слова: фондовый рынок, функционально-целевое регулирование, институциональная система фондового рынка.
A. Kalach, PhD, Associate Professor
National State Tax Service University of Ukraine, Irpin
THE CONTRADICTIONS OF THE FORMATION OF FUNCTIONAL AND TARGET REGULATION
OF THE STOCK MARKET OF UKRAINE
The characteristics of formation of the inversion type of the stock market and its contradictions were investigated, the necessity of transition to a functional-target regulation of the stock market was proved the ways of optimization of the institutional system by integrating the functions of regulatory authorities were proposed.
Keywords: the stock market, a functional-target regulation, the institutional system of the stock market.
УДК 336.02: 330.341.11
О. Катигробова, канд. екон. наук, асист. КНУ !меж Тараса Шевченка, КиТв
СИСТЕМА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
У статт/' визначено сутнсть системи фнансового забезпечення, и структуру та нструменти, nроаналiзовано особливостi формування в УкраН та розроблено рекомендацп щодо його подальшого розвитку.
Ключовi слова: фнансове забезпечення, фiнансовi нструменти, швестици, шновацшний розвиток, iнновацil, державна полтика.
Постановка проблеми. В сучасних умовах зрос-тання взаемноТ залежност краТн Ыновацшний розвиток став запорукою загального прогресу, а також фактором формування та нарощування конкурентно! сили, забезпечення добробуту населення. Це вщбуваеться шляхом поширення базових та адаптивних Ыновацм в економь чшй системi та Тх реалiзацiТ за принципом рiзношвидкi-сного руху. Стратепчними факторами устху УкраТни в економiчному змаганш за входження на свпг^ ринки стають Ыновацмш зрушення.
1нновацмний шлях розвитку означае, що практично кожний цикл вщтворення i кожна одиниця швестицш повинн бути ноаями нововведень, що полтшують або змЫюють технологи виробництва з метою вищоТ ганце-воТ (економiчноТ i со^альноТ) результативность Залу-чення Ывестицм, оргашчно поеднаних з нацюнальними
ресурсами та зусиллями, дозволяе генерувати за принципом ланцюговоТ реакцп високий Ытегральний ефект на основi застосування сучасних технолопй.
Фшансування шновацмноТ сфери пщтримуе процес розвитку технолопй та отримання доступу до рингав, починаючи з моменту здмснення Ывестицм у виробничi ресурси та заганчуючи моментом надходження фiнансiв вщ продажу продукци [1, с. 260]. Одшею iз особливос-тей формування сучасноТ нацiональноТ iнновацiйноТ системи е розробка i реалiзацiя механiзмiв встановлен-ня партнерських та кооперативних вщносин мiж державою i бiзнесом, серед яких провiдну роль в^фграе система фiнансового забезпечення Ыновацшного розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Досль дженню проблем розвитку ЫновацмноТ сфери, ТТ фЫан-сування, вщтворення та ефективност використання н
© Катигробова О., 2013
~ 46 ~ В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
вестицмних ресурсiв в Ыновацмному процесi присвячено працi вiтчизняних та зарубiжних економiстiв i учених, таких як Геець В. М., 1гнатюк А.1., Кваснюк Б.е., Мешко Н.П., Осецький В. Л., Федулова Л. I. та Ыших науковцiв.
Мета роботи полягае у визначеннi сутност системи фiнансового забезпечення, 11 складових елементiв, аналiзi сучасного стану в УкраТы та розробцi рекомен-дацм щодо подальшого розвитку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Система фiнансового забезпечення iнновацiйного розвитку -економiчнi вiдносини з приводу фiнансування Ыновацм-ноТ сфери шляхом вiдтворення Бюджету розвитку, ство-рення мiжрегiональних Ыновацмних фондiв, мережi вен-чурних пщприемств, розвитку iнновацiйного кредиту i страхування та Ыших заходiв реалiзацiТ Ыновацмних проектiв. Якiсна взаемодiя всiх складових елемеыпв системи фiнансового забезпечення передбачае наявысть ефективноТ iнновацiйноТ Ыфраструктури, важливим еле-ментом якоТ е Ыституцмно-фЫансова складова.
Iнституцiйно-фiнансова пiдсистема ЫновацмноТ н фраструктури охоплюе механiзми фЫансування центрiв розробок i аналiтичних цет^в, науково-дослiдних Ысти-тутiв, територiальнi i галузевi органи управлiння, холдинге^ фiнансово-промисловi групи, приватних осiб, яга бе-руть участь у вщтворювальному процесi i формуваннi кiнцевого сусптьного продукту. До ТТ складу також нале-жить сукупнiсть державних Ыституцм, фiнансових Ысти-тутiв банкiвського i небанкiвського секторiв, а саме Ыно-вацiйних фондiв i банкiв, венчурних фондiв, бюджетних та позабюджетних кредитних оргаызацм, промислово-фiнансових груп, лiзингових центрiв i страхових компанiй. Продуктом дiяльностi названих структур е розрахунки, Ытелектуальы розробки, цiльовi програми розвитку, що передбачають залучення фiнансового каыталу та його розподiл мiж прюритетними сферами господарства у межах державноТ фiнансовоТ полiтики.
Суб'ектами державноТ пол^ики щодо залучення фь нансового каыталу е Нацiональне агентство УкраТни з реконструкцп та розвитку; УкраТнська державна кредит-но-iнвестицiйна компанiя; Палата незалежних експер^в з питань iноземних Ывестицм; Координацiйна рада з питань Ывестицмно-^рингового спiвробiтництва; Ва-лютно-кредитна рада КабЫету Мiнiстрiв та Державний iнвестицiйно-клiринговий комтет. Основнi завдання даних iнститутiв визначимо як формування державноТ полiтики при взаемодп з мiжнародними фiнансовими оргаыза^ями та закладами з метою залучення креди-тiв, грантiв, iноземних Ывестицш тощо; контроль за ви-користанням наданих кош^в; запобiгання конфлiктам мiж iнвесторами та органами виконавчоТ влади; надан-ня гарантiв при залучены кредитiв та iн.
1нвесторами при опосередкованому фЫансуваны е iнституцiйнi Ывестори. У широкому розумiннi iнституцiйнi Ывестори - будь-якi фiнансовi посередники. У вужчому -пенсмы фонди, страховi компанiТ, iнвестицiйнi фонди. Основне завдання Ыституцмних iнвесторiв - акумулюва-ти кошти, а потiм через Ыструменти ринку цiнних паперiв розмiстити Тх у довгостроковi iнвестицiйнi проекти.
Основними фунга^ями перелiчених iнститутiв е забезпечення розширеного фiнансування iнновацiйного процесу i пiдвищення ефективностi використання ре-сурсiв, тобто реалiзацiя високорентабельних проек^в, консалтингова пiдтримка, пряме i часткове фЫансуван-ня, кредитування та Ывестування.
Серед особливих iнституцiональних фiнансових Ыструмеыпв взаемодiТ складових елементiв шнова-цшноТ iнфраструктури нами виокремлено:
> державний грант - фЫансова форма пщтримки на-укових дослiджень i розробок, що забезпечуе нормальн
умови науковоТ TB0p40CTi та вимагае формування певних критерпв (зокрема, вимоги до оцЫки пiдсумкiв роботи);
> державний контракт на виконання дослщжень i розробок використовуеться, коли отримаы результати е сферою Ытереав не тiльки фiрми-розробника, але i держави;
> кооперативнi угоди типу CRADO i CRAFT. CRADO (Cooperative Research and Development Agreement) - Кооперативна угода про дослщження та розробки - була введена в США як шструмент пщтримки кооперативних процеав мiж приватними i державни-ми секторами, що не вимагав жорстко визначеного в час заданого та миттевого корисного результату, проте в ньому державi належало право контролю ходу роб^, чпжого розподтення права i внеску учаснигав угоди в ресурсне забезпечення; визначення принцитв розподь лу ЫтелектуальноТ власностi. CRAFT (Cooperative Research Action for Technology) - кооперативна угода в контекст рамкових програм Свропейського Союзу;
> фонд державного венчурного фЫансування мае за мету фЫансову пiдтримку високотехнологiчних фiрм на початковому етап дослiджень;
> органiзацiТ спш-офф - стартовi компанiТ для здй снення трансферу технологiй, що, як правило, створю-ються в межах уыверситетв i бувають двох категорй пасивнi - дочiрнi утворення з метою передачi лiцензiй; активнi - бтьш складна форма, що утворюеться фак-тично в процесi "вирощування" новоТ технологiчноТ фiр-ми. Тага компанп повиннi мати захищений законом аб-солютний контроль над Ытелектуальною власнiстю, на якiй започатковуеться Тх бiзнес;
> бiзнес-янголи - термн що характеризуе багатих людей, яга вкладають своТ кошти в раны стади розвитку технологiй. Проте це не меценатство, а вигщне вкла-дання капiталiв i бажання безпосередньоТ участi в управлiннi проектом [2].
Вщдача науково-технiчного потенцiалу перебувае в чтш кореляцп iз часткою валового внутршнього продукту, що направляеться на наугад дослiдження. Свь товий досвщ показуе, що при значены цього показника менше 0,4 % наука може виконувати ттьки со^ально-культурну функцiю в державi. Ттьки при збтьшены питомоТ ваги витрат на науку бтьше 0,9 % ВВП можна розраховувати на помп"ний вплив науки на розвиток економки, тобто при цьому рiвнi включаеться економiч-на функцiя науково-технiчного потен^алу [3, с. 72].
Серед основних Ыституцмних джерел фiнансування iнновацiйноТ дiяльностi в промисловостi УкраТни видь лимо власы кошти й кошти iнвесторiв, частки яких у 2010 р. склали 59,4 % (4775,2 млн. грн.) i 30,0 % (2411,4 млн.грн.) вщповщно, та державы бюджеты кошти, питома вага яких - 1,0 % (87 млн.грн.).
Доцтьно вiдмiтити нестабтьну динамку Ывестицм в основний каытал. У 2010 р. Тх обсяг склав 150667 млн.грн., що в 4 рази бтьше, ыж у 2002 р. Проте, осгальки у фЫансуваны Ывестицм найбiльша питома вага належить саме коштам пiдприемств (близько 60 %), то з метою пожвавлення швестицмноТ активностi iнновацiйних пщприемств виникае потреба у зростаны доходiв пiдприемств, за рахунок яких можливо було б збтьшити витрати на шновацп, або у зростаннi державноТ участ в фiнансуваннi ризикових робп" [4].
Механiзм фiнансування ЫновацмноТ сфери е важливим чинником структурування секторiв науки. 1снуе тюний зв'язок фiнансовоТ залежностi установи певного сектору вщ джерел фiнансування та ТТ вщомчого пщпо-рядкування. Чим бтьший обсяг державних коштiв оде-ржуе структура, тим бiльше державы шститути зацкав-леннi у обмежены його розмiну, мають важiль впливу
на установу та бажають управляти ïï дiяльнiстю. CniB-вщношення обсягiв коштiв з рiзних джерел, серед яких основними е державний та Mici^Bi бюджети, кошти вт чизняних та iноземних iнвеcторiв, власы кошти органь зацiй, визначае адмшютративний статус установи та ïï ринкову поведшку.
В цiлому в перюд за десять рокiв cпоcтерiгаемо збь льшення фiнанcування за вciма джерелами у дегалька разiв, що свщчить про пiдвищення уваги до наукових i науково-техшчних робiт в Украшу проте здiйcнення такого фшансування вимагае бiльшоï учаcтi держави у пщтримц iнновацiйного розвитку у податковш, кредит-нiй, iнcтитуцiональнiй та шших сферах.
Доcвiд показуе, що найбтьш ефективною формою органiзацiï iнновацiйного процесу е венчурне швесту-вання. Венчурн фонди - cамоcтiйнi фiнанcовi шститу-ти, утворенi на оcновi великих компанш з метою здшс-нення проекпв з доcлiдження та комерцiалiзацiï ре-зультатiв в галузi наукомютких та виcокотехнологiчних розробок, що передбачають вкладення заcобiв у малi та середш пiдприемcтва з пiдвищеним ризиком непове-рнення iнвеcтицiй.
Венчурнi фiрми фiнанcують в усьому cвiтi не бтьше 5 тисяч фiрм на рк Залучення венчурного капiталу можли-ве тiльки у випадку, якщо характеристики пропонованого бiзнеcу мають потен^ал, здатний через 5-7 рокiв забезпе-чити щорiчну реалiзацiю в обcязi 50 млн. долл. та щорiчнi темпи зростання доходу 40-60% [5, с. 237-240].
Осгальки власних кош^в з метою фiнанcування ш-новацш може бути недостатньо, то з'являеться необ-хiднicть одержання необхiдних фшансових реcурciв ззовнi. Одним iз механiзмiв одержання цих коштiв е кредити [6, с. 132]. Одним iз шститутв, спрямованих на пожвавлення фшансування iнновацiйного процесу, е iнновацiйний банк - рiзновид комерцiйного банку, що виконуе функцю довгострокового фiнанcування та кре-дитування венчурного капiталу, впровадження винахо-дiв та нововведень, спрямованих на пщвищення техш-чного рiвня виробництва, а також випуску нових висо-коефективних видiв продукцiï. На вщмшу вiд шновацш-ного банку, джерелом фшансування наукових розробок шновацшного фонду е спонсорсьга внески, яга розподь ляються мiж учасниками шновацшного проекту на кон-курcнiй (тендернш) оcновi.
Проте, з нашого погляду, бангавський сектор сього-днi спроможний виршити проблеми iнновацiйного розвитку лише для окремих промислових пщприемств чи шновацшних проекпв. Через неналежне опрацювання проектiв, недостатне об^рунтування 1х реальноcтi та економiчноï ефективноcтi, невиконання вимог щодо оформлення необхiдноï документацп е проблеми щодо кiлькоcтi проекпв, привабливих для iнновацiйних вкла-дiв. Складнicть фiнанcування довгострокових iнвеcтицiй обумовлена недосконалютю iнcтитуцiональноï системи, обмеженicтю власних ресурав комерцiйних банкiв, не-достатшм обсягом строкових депозитiв у комерцшних банках, наявнicтю icтотних кредитних ризигав.
Зниження ступеню ризику iнвеcтицiй у шновацшний капiтал досягаеться, головним чином, через страхуван-ня. Суттевою проблемою в державi лишаеться слабкий розвиток шституцш страхування iнновацiй та недоско-налicть процедури страхування ризикових пщприемств. У сучасних умовах в Укра1ш cтраховi компанп, як правило, неохоче страхують вкладення в шновацшну дiя-льнicть, оcкiльки iнвеcтицiйнi ризики призводять до час-тковоï або повно1 втрати iнвеcтицiй, недоодержання (неодержання) запланованого прибутку вiд зроблених швестицш та до додаткових витрат при реалiзацiï за-cтрахованоï iнвеcтицiйноï дiяльноcтi.
Вважаемо, що економiчне зростання на оcновi шно-вацiй вимагае вщ фiнанcово-банкiвcького сектору адекватного наповнення економки фiнанcовими ресурсами, тобто ефективного фiнанcового забезпечення. За даних умов особливого значення набувае запровадження кре-дитування прюритетних iнновацiйно-iнвеcтицiйних проекпв через фiнанcовi установи реконcтрукцiï та розвитку, пщвищення каппамзацп кредитно-фiнанcових шституцш, застосування та вдосконалення механiзмiв рефшансу-вання й чаcтковоï компенcацiï ставки вщсотку за кредитами комерцшних банкiв, створення умов для розвитку небангавських фiнанcових установ, iнcтитуцiй сптьного iнвеcтування, широкого використання iпотеки та лiзингу.
Розумне, зважене посилення ролi держави при прове-деннi шновацмно! полiтики передбачае важливicть та ак-туальнicть формування бюджету розвитку для Украши; державнi гарантiï та страхування швестицм, якi скорочу-ють шновацшш ризики; обРрунтовану пiдтримку в^чизня-них виробнигав; проведення збаланcованоï зовншньоеко-номiчноï полiтики, яка повинна бути пов'язана з програма-ми технiчного переозброення вп"чизняних виробництв.
Логiчно, що запропоноваш вище заходи потребують посилення фшансування науки i науково-техшчних розробок та освоення 1х результатiв у виробництвк Безпо-середне державне швестування в певнi галузi економiки дозволить створити сприятливий 1^мат для активiзацiï вкладень приватних iнвеcторiв, тобто, з одного боку, держава е У^атором i учасником швестицшного процесу, а з шшого - через економко-правове регулюван-ня вона враховуе i забезпечуе штереси приватних шве-cторiв [7, с. 180].
Для формування стабтьного iнновацiйного зростання важливо розробити систему заходiв державно! фшан-cовоï полiтики щодо посилення фшансового забезпечення шляхом активiзацiï та ефективного регулювання шо-земних швестицм в Украïнi. Традицiя швестувати не у cтратегiчно важливi для нацюнально! економiки галузi, а в найбтьш рентабельна що призводить до витюнення вiтчизняних iнвеcтицiй, поступово вичерпуе себе. Тому в умовах переходу до постшдуст^ального розвитку особ-ливютю iнcтитуцiоналiзацiï iнновацiйноï сфери е спряму-вання державного регулювання на нагромадження наць онального iнвеcтицiйного потенцiалу.
На думку автора, пожвавлення шоземного швесту-вання повинне вiдбуватиcь як наслщок реального еко-номiчного зростання в державу а не виступати як його чинник. Надходження прямих шоземних швестицш по-виннi бути чпжо обумовленi iнтереcами перебудови держави на засадах розвитку третинного i четвертинно-го сею^в. Загальновизнаною нинi е важливють збть-шення внутрiшнiх нагромаджень та заощаджень за ра-хунок залучення коштв населення для швестування у розвиток галузей iз швидким оберненням катталу.
Основне призначення державного бюджету полягае у "формуванн централiзованого фонду фiнанcових реcурciв держави та його використанш на задоволення найважливших на даному етапi розвитку потреб суспь льного вiдтворення" [8, с. 21]. Прюритети прямого державного фшансування надаються, як правило, тим на-прямкам, яга не можуть бути профшансоваш приватним сектором, осгальки великомасштабш науково-технiчнi проекти загальнодержавного значення вимагають великих витрат при наявност високого рiвня ризику та невизначеностк В бiльшоcтi ж випадгав держава у бь льшою мiрою стимулюе приватнi iнвеcтицiï. Логiчною е думка, що в постшдуст^альних крашах вiдмiчаетьcя значне пожвавлення дiяльноcтi з пщтримки наукомют-кого виробництва шляхом непрямих методiв стимулю-вання замють прямого фiнанcування.
~ 48 ~ В I С Н И К КИвського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
Найбтьш розповсюдженою формою непрямого фь нансування е використання податкових тльг, якi сприяють проведенню НДДКР i здiйсненню iнновацiйноï дiяльностi:
> податкове стимулювання розвитку Ыформацм-них технолопй та сучасних телекомушкацмних засобiв;
> пiльгове оподаткування iнновацiйних пщпри-емств на початкових стадiях освоення ними нових технолопй i оргашзацп випуску ново'1' продукци;
> вивтьнення вiд оподаткування прибутку, отри-маного пiдприемством-патентовласником вiд використання винаходу (корисно' моделi, промислового зразка) на строк окупност витрат на придбання ним патенту (лщензп), але не бтьше нiж на 5 рогав;
> виключення з оподатковувано' бази всiеï суми витрат оргашзацш i пiдприемств статей витрат на нау-ковi дослiдження i дослщно-конструкторсьга розробки, якi безпосередньо пов'язанi зi створенням i виробницт-вом ново' конкурентоздатно' продукцiï, або спрямованi на освоення високих технолопй;
> зменшення оподатковувано' бази всiеï суми витрат через амортизацмш вiдрахування витрат на створення (придбання) основних зас^в i модершзацю устаткування, яга використовуються для виробництва i реалiзацiï iнновацiйноï продукци;
> повне звтьнення вiд оподаткування частини прибутку, яка спрямовуеться на технолопчний розвиток та модершза^ю обладнання (за умов повного використання на ц цл амортизацiйних коштiв);
> звiльнення вщ оподатковування доходiв i прибутку Ыновацмних пiдприемств, якi експортують не менше 50 % товарiв, виготовлених з використанням Ытелектуа-льно' власностi i ноу-хау, на перюд повернення Ывестицм;
> з метою стимулювання оргашзацп сптьного виробництва звiльнення на певний перюд вщ усiх видiв податкiв (з наступним 50 % оподатковуванням) за умо-ви випуску Ыновацмним пiдприемством iмпортозамiнноï продукци та реалiзацiï ïï всерединi Укра'ни.
В основi таких вiдносин мае бути переорiентацiя по-лiтики державних шституцм з фiнансовоï донорсько' пiдтримки окремих пщприемств i галузей виробництва на створення привабливих умов i середовища для шве-стування Ыновацшно''' дiяльностi та розповсюдження iнновацiй у вах секторах вiтчизняноï економiки. Змiст основних принцитв встановлення державою обсягiв катталовкладень у розвиток iнституцiй продукування наукових знань та шновацм визначимо як:
> випереджаюче нарощування обсягiв витрат у дану сферу порiвняно з державними витратами на розвиток економки в цтому;
Катигробова О., канд. экон. наук, ассист. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
> збалансування обсяпв бюджетних витрат на науку, осв^у та виробництво на рацюнальному для шнова-цiйних моделей економiки рiвнi (1 : 3,5 : 5) [9, с. 373];
> забезпечення вщносно вищого ступеню фЫансу-вання прюритетних напрямiв науки та iнновацiй, збала-нсованостi обсягiв витрат на фундаментальна приклад-нi дослiдження i розробки на рiвнi спiввiдношень 15% : 25% : 60%;
> стимулювання розвитку втизняних наукових шкiл, наукових установ, яга мають статус нацюнального надбання;
> забезпечення рiвноправноï участ УкраТни в зага-льноевропейських науково-техшчних програмах.
Висновки. Таким чином, необхщнють становлення н новацiйноï моделi розвитку, складнють впровадження нововведень у економiчне життя сyспiльства зумовлюють необхiднiсть формування системи фЫансового забезпечення. Даний процес в Украïнi е нерiвномiрним, стикаеться з великою кiлькiстю Ыституцмних перешкод. Глибоких дослiджень вимагае детальна розробка стратеги реалiза-Hiï державно!' фЫансовоТ полiтики, спрямованоТ на поши-рення iнновацiйних засад господарювання, пошуки ефек-тивних фiнансових iнстрyментiв та методiв, джерел фь нансування Ыновацм з метою пiдвищення рiвня конкурен-тоспроможностi украТнськоТ економiки та виршення най-складнiших економiчних проблем сучасностк
Список використаних джерел
1. 1гнатюк А.1. Галузев1 ринки: теор1я, практика, напрями регулювання: монограф1я / 1гнатюк А.1.- К.: ННЦ А1Е, 2010. - 465 с.
2. Геець В.М., Федулова Л.1., Бажал Ю.М., Рудченко О.Ю., Осець-кий В.Л. Нацюнальна 1нновац|йна система: заруб1жний досв1д, стан в УкраТш: аналггичш матер1али до Парламентських слухань / В.М.Геець (ред.), Л.I.Федулова (ред.). - К.: 1ЕП НАН УкраТни, 2007. - 184 с.
3. Малщький Б.А. Перспективы напрями науково-технолопчного та Ыновацмного розвитку УкраТни / МалЩький Б.А., Попович О.С., Солов-йов В.П. - К.: Фенкс, 2006. - 208 с.
4. Статистична Ыформац1я Оф1ц1йного сайту Ком1тету статистики УкраТни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
5. Шарко М.В. Концептуальные основы инновационного развития экономики Украины: теоретико-методологические аспекты / Шарко М.В. - Херсон: ХНТУ, 2005. - 394 с.
6. Мешко Н.П. 1нновацшний розвиток краш свтэвоТ економки в умовах глобапвацм: монограф1я / Мешко Н.П. - Донецьк: Юго-Восток, 2008. - 348 с.
7. Осецький В.Л. Ывестицп та Ыновацп: проблеми теорп i практики: монограф1я / Осецький В.Л. - К.: 1АЕ УААН, 2003. - 412 с.
8. Юрм C.I. Казначейська система: пщручник / Юрiй C.I., Стоян В.1, Да-невич О.С. - 2-ге вид. змiн. i доп. - Тернопть: Карт-бланш, 2006. - 818 с.
9. Конкурентоспроможнють нацюнальноТ економiки / [А.В. Бабак, С.Ф. Биконя, О.Ю. Болховiтiнова, Л.Ю. Волощенко, Т.В.Голiкова]; Б.б.Кваснюк (ред.). - К.: Фешкс, 2005. - 495 с.
Стаття надшшла до редакцп 11.03.13
СИСТЕМА ФИНАНСОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
В статье определено сущность системы финансового обеспечения, ее структуру и инструменты, проанализировано особенности формирования в Украине и разработано рекомендации относительно ее дальнейшего развития.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, финансовые инструменты, инвестиции, инновационное развитие, инновации, государственная политика.
Katygrobova O., PhD, assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THE SYSTEM OF FINANCIAL SUPPORT FOR INNOVATIVE DEVELOPMENT OF UKRAINE
The article explains the essence of financial providing system, its structure and instruments, analyzed the features of formation in Ukraine and developed recommendations for its further development.
Keywords: financial providing, financial instruments, investments, innovation development, innovation, public policy.
