CC BY
34
© Кашперук-Карпюк I. С., Проняев Д. В. УДК 611. 65+611. 62]:618. 29 Кашперук-Карпюк I. С., Проняев Д. В.
СИНТ0П1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ВНУТР1ШН1ХЖ1Н0ЧИХ СТАТЕВИХ 0РГАН1В ТА
СЕЧ0В0Г0 М1ХУРА ПЛ0Д1В
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чершвщ)
Робота е фрагментом планово! науково1-дослщ-но1 роботи Буковинського державного медичного уыверситету «Законом1рност1 перинатально! анато-мп та ембрютопографп. Визначення статево-вкових особливостей будови ! топографоанатом1чних вза-емовщношень оргаыв \ структур в онтогенез! люди-ни», № держ. реестрацп 0110и003078.
Вступ. Стр1мкий розвиток сучасних х1рурпчних технолопй забезпечуе можливють виконувати вну-тр1шньоутробы оперативн втручання. Вони вико-нуються як вщкритим способом, так \ ендоскоп1чно. Фетальна х1рург1я - роздт х1рургп, об'ектом якого е плщ в утроб! матер!, нин е одним з перспективних напрямюв пренатально! медицини. Проте, сучасн науковц придтяють недостатньо уваги розвитку такого роздту медицини, як перинатальна анатом1я. Як наслщок складаеться парадоксальна ситуац1я, коли анатом1чы стандарти перинатально! будови не встановлеы, проте оперативн втручання з приводу корекцп ¿х порушень виконуються. Важливють дослщжень особливостей перинатально! анатомп та законом1рностей морфогенезу структур та орга-ыв плода сприятиме розробц адекватних, анато-м1чно обгрунтованих метод1в корекцп природжених аномалм розвитку та ¿х вчаснм д1агностиц1. За р1з-ними даними [7] р1вень перинатально! смертнос-т в деяких регюнах Украши становить вщ 18,66 % до 24,22 %. Природжен вади розвитку посщають 3-е мюце серед причин перинатально! смертность Окр1м того, на даний час в Украш1 вщм1чаеться тен-денц1я до зниження народжуваност!, яка спричи-нена зростанням захворюваност!, що у свою чергу певною м1рою пов'язано з невчасною д1агностикою пренатальних порушень розвитку [4, 5]. Зокрема, аномалп сечовидтьно!' системи посщають трете мюце серед природжених вад (|'х частка становить 28 %) [6]. Найбтьшу частоту мають р1зноман1ты ва-р1анти обструктивних уропатм, яю становлять 39 % вщ ус1х ембрю- та фетопатм [1, 3]. Згщно статистич-них даних, в Украш1 щор1чно виявляють 3600-3700 д1тей з природженими вадами. Вади ж сечових шля-х1в спостеркають у 2/3 цих д1тей. Основними кл1н1ч-ними формами природжених вад сечових шлях1в е агенезп, ппоплазп, дисплазп, атрезп, стенози, ано-малп форми, положення, ктькост [2].
Метою роботи було простежити динамку змЫи топографп сечового м1хура та внутр1шых жЫочих статевих оргаыв впродовж плодового перюду.
0б'ект I методи дослщження. Для доотджен-ня використан препарати з музею кафедри анатомп,
топограф1чно1 анатомп та оперативно! х1рургп. П1сля вим1рювань виконували ¡н'екцю судин рентгено-контрастними суммами. Матер1ал фксували у 10 % розчин нейтрального формалЫу впродовж 3 тижыв. М1ж етапами дослщження препарати зберкали в 5 % розчин нейтрального формалЫу. Весь матер1ал дослщжений методами макромкропрепарування, з окремих препарат1в були виготовлен пстолопчы зр1зи. Пщ час препарування результати дослщження фотодокументували. Статистичний анал1з морфо-метричних даних проводили за допомогою лщензм-но'| версп програми "81а1Р!и8 2005 РгоТе88Юпа! 3.5.3" (Апа!у818оЙ) з використанням непараметричних ме-тод1в оцЫки отриманих результат.
Вважаемо, що таке поеднання метод1в морфо-лопчного доотдження повнютю вщповщае постав-леним завданням ! дае можливють вивчити склады процеси динамки становлення топографп сечового м1хура та внутршых жЫочих статевих оргаыв з на-ступним визначенням термов ! мехаызм1в можли-вих вщхилень !хнього розвитку впродовж перинатального перюду онтогенезу людини.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Пщ час макроскоп1чного доотдження 30 плод1в 4-6 мюяц1в внутр1шньоутробного розвитку (161,0-290,0 мм т1м'яно-п'ятково1 довжини) встановлено так! ва-р1анти форми сечового м1хура: кубопод1бна (34 %), кругла (28 %), ел1псопод1бна (20 %), трикутна (18 %). Бтьшост1 плодам притаманна кубопод1бна форма.
Рис. 1. 0ргани таза плода жшочоТ стат1 161,0 мм т1м'яно-п,ятковоГ довжини. Макропрепарат. Зб. х3,3. 1 - сечовий м1хур; 2 - пряма кишка; 3 - матка; 4 -яечники;5 - сечоводи.
Рис. 2. Органи таза плода ж\ночо"Г стат\ 290,0 мм т\м'яно-п'ятково'Г довжини. Саг\тальний зр\з. Макропрепарат. 36. х2,6. 1 - шийка се-чового м\хура; 2 - сеч\вник; 3 - пряма кишка; 4 - шийка матки; 5 - венозне сплетення.
Сечовий м!хур розташований у передньому в!дд!л! тазовоУ по-рожнини. 3 бок!в в!дмежований в!д прист!нковоУ тазовоУ кл!ткови-ни сполучнотканинними тяжами тазовоУ фасц!У, що простягають-ся в!д задньоУ поверхн! лобкового симф!зу до тазовоУ поверхн! кри-жовоУ к!стки. У плод!в ж!ночоУ стат! очеревина простягаеться м!ж се-човим м!хуром ! маткою, утворю-ючи м!хурово-маткову заглибину.
Рис. 3. М\хурово-сеч\вниковий сегмент плода ж\ночо"Г стат\ 370,0
мм т\м'яно-п'ятково'Г довжини. Саг\тальний зр\з. Макропрепарат. 36. х3,5. 1 - трикутник м\хура; 2 -шийка м\хура; 3 - внутр\шн\й м'яз-замикач сеч\вника; 4 - сеч\вник;5 - пряма кишка; 6 - п\хва.
Спереду в!д сечового м!хура визначаеться лобковий симф!з, ззаду - т!ло матки, яечники, пряма кишка, латерально - сечо-води (рис. 1). М!хурово-сеч!вниковий сегмент представлений трикутником м!хура, шийкою м!хура, внутр!шн!м м'язом-замикачем сеч!вника.
Верх!вка сечового м!хура нахилена вперед до передньоУ черевноУ ст!нки, знаходиться над верхн!м краем лобкового симф!зу. Вщ верх!вки сечового м!хура простягаеться серед-инна пупкова складка, яка огортае урахус, в!д б!чних ст!нок сечового м!хура - дв! латеральн! пупков! складки. Дно сечового м!хура у плод!в другого триместру ч!тко не визначаеться, т!ло л!йкопод!бно звужуеться ! переходить безпосередньо в шийку. Шийка сечового м!хура переходить в сеч!вник. по-заду ст!нки м!хурово-сеч!вникового сегмента визначаеться п!хвове венозне сплетення (рис. 2).
П!д час дослщження сечового м!хура на 30 препаратах плод!в 7-9 м!сяц!в (305,0-420,0 мм ТПД) встановлено, що серед вар!ант!в форми сечового м!хура найчаст!ше зустр!-чаються кубопод!бна та кругла (33 % та 27 %), р!дше - ел!п-сопод!бна (13 %), трикутника (10 %), грушопод!бна (10 %),
веретенопод!бна (7 %). У плод!в ж!ночоУ стат! очеревина переходить з сечового м!хура на передню ст!нку матки та утворюе м!хурово-матко-ву заглибину, а з матки на пряму кишку - прямокишково-маткову заглибину. На р!вн! шийки матки дупл!катура первинноУ очеревини утворюе прямокишково-п!хвову перегородку. Спереду вщ сечового м!хура визначаеться лобковий симф!з, ззаду - т!ло матки, яечники, пряма кишка, латерально - сечоводи, пупков! артер!У.
Сечовий м!хур у б!льшост! плод!в займае серединне положення м!ж лобковим симф!зом ! мисом крижовоУ к!стки, ¡нколи у плод!в чолов!чоУ стат! зм!щений вл!во. Форма сеч!вника у плод!в ж!ночоУ стат! цил!н-дрична або веретенопод!бна, у плод!в чолов!чоУ - дугопод!бна. У плод!в ж!ночоУ стат! м!хурово-сеч!вниковий сегмент представлений трикутником сечового м!хура, шийкою сечового м!хура, внутр!шн!м м'язом-замикачем сеч!вника (рис. 3). М!хурово-сеч!вниковий сегмент у плод!в ж!ночоУ стат! з!гнутий в саг!тальн!й площин!, мае вигляд дуги опукл!стю назад на поздовжн!х зр!зах. У плод!в ж!ночоУ стат! позаду ст!нки м!хуро-во-сеч!вникового сегмента визначаеться передня ст!нка проксималь-ноУ частини п!хви та п!хвове венозне сплетення.
Внутр!шне в!чко сеч!вника у плод!в ж!ночоУ стат! в третьому триместр! внутр!шньоутробного пер!оду визначаеться на р!вн! середньоУ тре-тини лобкового симф!зу.
При проведенн! дослщження виявлен! так! форми дна матки: плоска, випукла ув!гнута, жолобчаста та специф!чна - горбкувата форма дна матки з двома невеликими горбиками в д!лянках перешийка маткових труб (плоди 265,0 та 270,0 мм ТПД). У плод!в семи м!сяц!в (310,0-350,0 мм ТПД) плоска матка шириною 5,9-10,0 мм та товщиною в!д 2,0 до 4,0 мм мае так! р!зновиди дна: плоске, випукле, жолобчасте та горбкувате. У б!льшост! випадк!в (7) виявлена матка з плоским та випуклим дном. Форма матки плод!в восьми м!сяц!в (351,0-395,0 мм ТПД) переважно е плоскою - в!д 2,8 до 4,0 мм товщиною та шириною дна в!д 4,0 до 10 мм. У вс!х випадках спостер!гали плоске дно. Особлив!стю будови матки плод!в 9-10 м!сяц!в (405,0-500,0 мм ТПД) е поява двовипуклоУ товстоУ матки товщиною 5,0-7,0 мм, шириною дна 11,0-13,0 мм. Форма дна матки в б!льшост! випадк!в е плоскою або випуклою.
При висок!й ф!ксац!У правого яечника в!н виявляеться прикритим червопод!бним в!дростком. В таких випадках в!н може локал!зуватись в нижньому клубовокишковому або позадусл!покишковому загли-бленнях очеревини, а подв!шуюча зв'язка яечника може починатись широкою основою в!д бриж! червопод!бного в!дростка, поперековоУ фасц!У та кореня бриж!. Впевнен! ,що така топограф!я правого яечника в майбутньому може стати причиною ускладнення диференц!ювання
д!агностики його захворювань та патологи червопо-д!бного в!дростка.
На початкових стад!ях плодового пер!ода влас-н! зв'язки правого та л!вого яечник!в майже одна-ково! довжини. П!дв!шуюч! зв'язки яечник!в мають вигляд тонких, прозорих пучк!в сполучно! тканини. Локал!зац!я м!сця початку зв'язки е вар!абельною. У б!льшост! випадк!в вони починаються в!д фасц!! великого поперекового м'яза. Також, п!дв!шуюча зв'язка яечника може починатись вщ р!зних д!лянок прист!нково'| та нутрощево! очеревини: бриж! черво-под!бного в!дростка, клубово! кишки, сигмопод!бно'| кишки тощо. Дал! зв'язка прямуе вниз до бриж! яечника. В товщ! п!дв!шуючих зв'язок розм!щен! суди-ни яечника. Генетично зумовленим е факт високого положення правого яечника, чим в свою чергу обу-мовлено превалювання довжини л!во'| п!дв!шуючо'| зв'язки яечника. Обидв! бриж! оточен! мезенх!мою та занурюються в паренх!му яечник!в з боку вор!т, як! розм!щен! на дорсо-латеральн!й поверхн! яечник!в. В товщ! бриж! спостер!гали судинн! сплетення.
У плод!в 5-го м!сяця власн! зв'язки яечник!в представлен! короткими тяжами. В !х товщ! прохо-дять яечников! артер!! в супровод! одноймених вен.
У плод!в 6-ти м!сяц!в п!дв!шуюча зв'язка яечниюв п!дходить до маткового к!нця яечника, в !! склад! розм!щен! яечникова артер!я та вена. Власна зв'язка яечника кр!питься до задньо! поверхн! матки нижче матково! труби. Брижа яечника в деяких випадках не являеться частиною широко! зв'язки матки. Брижа яечник!в на данному етап! розвитку ще виражена слабко.
У плод!в 7-ми м!сяц!в до заднього листка широко! зв'язки матки однойменною брижею кр!питься яечник. Власна зв'язка яечника розм!щена в!д маткового к!нця яечника до задньо! поверхн! т!ла або дна матки. П!дв!шуюча зв'язка яечника - коротка, в!дходить в!д латерально! частини бриж! яечника та кр!питься до попереково! фасц!!, м!стить в соб! яечников! судини: вену та артер!ю.
Широк! зв'язки в!зуал!зуються у вигляд! дупл!ка-тури очеревини, яка починаеться матковими трубами. М!ж листками широко! зв'язки також розм!щен! кругл! зв'язки матки, власн! зв'язки матки, судин-н! сплетення та пухка сполучна тканина. Власна зв'язка яечника кр!питься до матки п!д устям матково! труби латерально. Матков! труби розм!щен! !нтраперитонеально.
У 8-10-ти м!сячних плод!в власна зв'язка яечника починаеться в!д латерально! поверхн! матки п!д мат-ковою трубою.
Довжина право! та л!во! круглих зв'язок матки визначае ступ!нь нахилу матки у в!дпов!дну сторону. У випадку, коли л!ва кругла зв'язка матки корот-ше право!, матка була нахилена вл!во. При коротк!й прав!й кругл!й зв'язц!, матка, в!дпов!дно, нахилена вправо. Серед ус!х досл!джуваних препарат!в, у б!льшост! випадк!в довжина право! кругло! зв'язки переважала над л!вою, а к!льк!сть випадк!в коротко! право! кругло! зв'язки матки в два раза переважае випадки р!вно! довжини круглих зв'язок матки. Сл!д в!дм!тити, що показники загально! перинатально! морфометрично! характеристики круглих зв'язок матки в!др!зняються в!д тако! початку плодового пер!ода, для яко! характерно переважання довжини л!во! кругло! зв'язки матки над правою.
Висновки.
1. Зв'язковий апарат внутр!шн!х ж!ночих ста-тевих орган!в мае р!зний ступ!нь впливу на !х топограф!ю.
2. Становлення деф!н!тивно! будови сечово-го м!хура та внутр!шн!х ж!ночих статевих орган!в не зак!нчуеться в плодовому пер!од! онтогенезу.
3. Перинатальний морфогенез сечового м!хура та внутр!шн!х ж!ночих статевих орган!в можна под!лити на к!лька пер!од!в, для кожного з яких характерна та чи !нша форма.
Перспективи подальших дослщжень. В по-дальшому плануеться досл!дити динам!ку зм!н сечового м!хура та внутр!шн!х ж!ночих статевих орган!в у новонароджених.
Л1тература
1. Гельдт В. Г. Постнатальная оценка обструктивных уропатий, выявленных пренатально / В. Г. Гельдт, Е. В. Юдина, Г. И. Кузовлева // Детская хирургия. - 2005. - № 6. - С. 12-16.
2. Кернесюк М. Н. Изменение структуры мышечной оболочки мочеточника, как причина послеоперационной дискине-зии / М. Н. Кернесюк // Морфология. - 2010. - Т. 134, № 4. - С. 91-94.
3. Л!сничок С. О. Вар!антна анатом!я п!елоуретрального сегмента у новонароджених людини / С. О. Л!сничок, Л. В. Собко // Карповськ! читання: III ВсеукраУнська наукова морфолог!чна конференц!я, 11-14 кв!тня 2006 р.: матер!али конференцп. - Дн!пропетровськ: «Пороги», 2006. - С. 39.
4. Паряк О. Ж!ноче безпл!ддя: суть проблеми / О. Паряк О. Панасенко / 6-й м!жнародний медичний конгрес студент!в та молодих учених, 21-23 травня 2002. - Терноп!ль: Укрмедкнига, 2002. - С. 117.
5. Приймак С. Г. Пренатальна д!агностика вроджених вад розвитку плода в I триместр! ваг!тност! / С. Г. Приймак / Матер!али 94-1 п!дсумково! науково! конференцп професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного ун!верситету 18, 20, 25 лютого 2013 року. - Черн!вц!, 2013. - С. 142.
6. Хмара Т. В. Анатом!я фасц!ально-кл!тковинних структур малого таза в плод!в людини / Т. В. Хмара // Кл!н!чна анатом!я та оперативна х!рург!я. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 32-33.
7. Якушко О. С. М!сце вроджених вад розвитку у структур! перинатально! смертност! / О. С. Якушко, Д. В. Тонкон!г / Актуальн! проблеми сучасно! медицини: тези 57 науково-практично! конференцп студент!в та молодих вчених Нац!онального медичного ун!верситету !мен! О. О. Богомольця з м!жнародною участю, 17-20 вересня 2002 року. -Кив, 2002. - С. 196-198.
УДК 611. 65+611. 62]:618. 29
СИНТОП1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ВНУТР1ШН1Х Ж1Н0ЧИХ СТАТЕВИХ 0РГАН1В ТА СЕЧ0В0Г0 М1ХУРА ПЛ0Д1В
Кашперук-Карпюк I. С., Проняев Д. В.
Резюме. Доошдження проведено на 60 трупах плодш за допомогою антропометрп, ¡н'екцп судин, макромкро-препарування, рентгенограф¡i, г¡столог¡чного метода, морфометр¡i. Встановлено органометричн¡ параметри сечо-вого м^ра у плод¡в ж¡ночоi та чоловно'|' стат¡, особливост¡ зв'язкового апарата внутршых ж¡ночих статевих орган¡в, динам¡ку змши топограф¡i сечового м¡хура та внутршых ж¡ночих статевих орган¡в впродовж плодового перюду.
Ключов1 слова: сечовий мжур, матка, яечники, плоди, анатом¡я.
УДК 611. 65+611. 62]:618. 29
СИНТ0ПИЧЕСКИЕ 0С0БЕНН0СТИ ВНУТРЕННИХ ЖЕНСКИХ П0Л0ВЫХ 0РГАН0В И М0ЧЕВ0Г0 ПУЗЫРЯ ПЛ0Д0В
Кашперук-Карпюк И. С., Проняев Д. В.
Резюме. Исследование проведено на 60 трупах плодов с помощью антропометрии, иньекции сосудов, ма-кромикропрепарирования, рентгенографии, гистологического метода, морфометрии. Установлены органоме-трические параметры мочевого пузыря у плодов женского и мужского пола, особенности связочного аппарата внутренних женских половых органов, динамику изменений топографии мочевого пузыря и внутренних женских половых органов на протяжении плодового периода.
Ключевые слова: мочевой пузырь, внутренние женские половые органы, плод, человек, анатомия.
ийС 611. 65+611. 62]:618. 29
Syntopy Peculiarities of the Urinary Bladder and Internal Female Reproductive Organs in Fetuses
Kashperuk-Karpiuk I. S., Proniaiev D. V.
Abstract. Objective. To explore perinatal topography and anatomy of the urinary bladder and internal female reproductive organs in perinatal period.
Results. Congenital defects of development occupy the 3rd position among the causes of perinatal mortality. In addition, in Ukraine there is a tendency to the reduction of birth rate caused by increased morbidity which, in its turn, is connected with untimely diagnostics of prenatal disorders of development. Examination of perinatal topography of the urinary bladder and internal female reproductive organs is conducted on the preparations of fetuses from the museum of the Department of Anatomy, Topographic Anatomy and Operative Surgery. All the material was examined by means of micro- and macropreparation methods, histological samples were prepared from certain preparations. Photos were taken while preparing the results of examination. The following variants of the bladder shape were found in the fetuses of 4-6 months: cubic (34 %), round (28 %), elliptical (20 %), triangle (18 %). Cubic shape is characteristic of the majority of fetuses. For the fetuses of 7-9 months among the variants of the urinary bladder shape most frequently cubic and round shapes are found (33 % and 27 %), less - elliptical (13 %), triangle (10 %), pear-shaped (10 %), spindle-shaped (7 %). The examination found the following shapes of the uterine fundus: flat, concave, sulcate and specific - tuberous shape with two small tubers in the area of uterine tubes isthmus.
The urinary bladder is located in the anterior portion of the pelvis. It is separated on both sides from the parietal pelvic cellular tissue by means of taenias of the pelvic fascia emerging from the posterior surface of the pubic symphysis to the pelvic surface of the sacral bone. In female fetuses the peritoneum extends between the urinary bladder and uterus forming depression between them. In front from the urinary bladder there is the pelvic symphysis, and from behind there is the uterine body, ovaries, rectum, laterally - the ureters. Bladder-urethral segment is presented by the triangle and cervix of the bladder and internal occlusive muscle of the urethra. The apex of the urinary bladder is declined forward to the anterior abdominal wall over the superior margin of the pubic symphysis. From the apex of the urinary bladder the medial umbilical fold extends covering urachus, from the lateral walls of the urinary bladder two lateral umbilical folds extend. The fundus of the urinary bladder in the fetuses of the second trimester is not clearly detected, and its body gets narrow like a funnel and is transmitted directly to the cervix. The cervix of the urinary bladder passes into the urethra. Behind the wall of the bladder-urethral segment there is vaginal venous plexus. In the majority of fetuses the urinary bladder occupies a medial position between the pubic symphysis and point of the sacral bone, sometimes in male fetuses it is dislocated to the left. The shape of the urethra in female fetuses is cylindrical or fusiform (spindle-shaped), in male fetuses it is arched. In female fetuses the bladder-urethral segment is presented by the triangle and cervix of the bladder and internal occlusive muscle of the urethra. It is arched in the sagittal plane with backward convexity on longitudinal cuts. In female fetuses behind the wall of the bladder-urethral segment there is the anterior wall of the proximal vaginal portion and vaginal venous plexus. Internal entrance of the urethra in female fetuses in the third trimester of the intrauterine development is detected on the level of the medial third of the pubic symphysis.
Conclusions. Thus, the formation of a definite shape of the urinary bladder and internal female reproductive organs was found not to be completed in the fetal period of ontogenesis. Perinatal morphogenesis of the urinary bladder and internal female reproductive organs can be divided into several periods characterized by a certain shape.
Prospects for further research. To explore perinatal topography and anatomy of the urinary bladder and internal female reproductive organs in newborns.
Key words: urinary bladder, internal female reproductive organs, fetuse, human, anatomy.
Рецензент - проф. Прон/на О. М.
Стаття надшшла 2. 04. 2014 р.
