CC BY
70Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №4. Часть №1. С.48-52.
РАЗДЕЛ 2. ЯЗЫК И СТИЛЬ СМИ, ТЕКСТОВАЯ КОМПЕТЕНЦИЯ
УДК 811.111'253
Синхронний аудiовiзуальний переклад: виклики професп Б'дасюк Н. В., Кучман I. М.
Хмельницький нацюнальний унверситет, м. Хмельницький, Украна
У cmammi розглядаються труднощ1 синхронного Media перекладу у прагматичному, психолог1чному, дeонтологiчному, пeдaгогiчному розрiзaх.
Ключовi слова: aудiовiзуaльний переклад, синхронний переклад, мeдia переклад, теле / вiдeо переклад, вербальна / невербальна тформащя.
Переклад аудiовiзуальноl продукци донедавна знаходився на перифери перекла-дознавства. Одшею з найперших наукових праць, яка привернула увагу науковщв до ще! галуз^ була книга К. Райс «Можливосп та обмеження перекладознавчо! критики» (1971 р.) [12]. Незважаючи на короткий промiжок юнування, сегмент аудю-вщео перекладу зараз розвиваеться блискавичними темпами, тому заява про те, що лакуна медiа перекладу залишаеться незаповненою, зараз втратила свою актуальнють. Створено чимало асощацш перекладачiв медiа ресурсiв, проводяться семiнари та конференци. У царинi науки обговорення перейшло вiд вiчних дебатiв про переваги i недолiки дублювання, субтитрування i закадрового перекладу до глибшого i багато-аспектнiшого аналiзу проблем аудiовiзуального перекладу [5; 11; 14]. Видавництво «John Benjamins Publishing Company» присвятило кшька видань свое! серп <^блю-тека перекладача» медiа перекладу [6; 9; 16].
Усе сказане вище стосуеться розвитку аудiовiзуального перекладу за кордоном. У втизняному перекладознавствi ця прогалина все ще юнуе, хоча галузь медiа перекладу також розвиваеться досить динамiчно. Загальш методичнi, технiчнi та окре-мi лiнгвiстичнi проблеми кiноперекладу розглядають А. Безверхня, В. Горшкова, Я. Кривонос, А. Куткова, О. Мазур, Р. Сегол, Н. Скоромислова, М. Снеткова. Переклад медiатекстiв дослiджують М. Вербицька та I. 1гнатьева [1; 2]. На окрему увагу заслуговуе дисертацшне дослщження Р. А. Матасова «Переклад кшо / вiдео матер> алiв: лiнгвокультурологiчнi та дидактичнi аспекти», у якому розроблено модулi ви-кладання вiдео перекладу на чотири семестри [3], а також один iз роздiлiв пiдручника «Практикум перекладу» [4].
Розробка теоретично! бази у втизняному перекладознавсга допомогла б перекладачам пiдвищувати якiсть роботи та адекватшсть перекладу. Тому актуальним завданням на сучасному еташ е освоення зарубiжного досвiду та самостiйне розроблення зазначено! проблематики iз урахуванням украшських реалш. Мета за-пропоновано! статтi розглянути труднощi, якi стоять перед синхронним переклада-чем аудiовiзуальних матерiалiв.
Синхронний аудiовiзуальний переклад: виклики професп
Аудiовiзуальний переклад (будемо послуговуватись також термшами-синошмами «теле /вiдео переклад», «медiа переклад») - це переклад вербального супроводу до вще-оряду, що використовусться на телебаченнi, у перекладi фiльмiв та шшо! ауцiо-вiдео продукций Визначальною рисою цього типу перекладу е синхронiзацiя вербального та невербального компоненпв. Теле / вщео переклад поеднуе риси синхронного, послщовно-го, письмового перекладу, перекладу з листа, залежно вiд типу програми та й створення.
У робот над перекладом аудiовiзуального продукту перекладач працюе не суто над текстом, а охоплюе й iншi аспекти медiа мистецтва, яке е полiфонiчним за своею суттю. Тобто вш працюе як з дiалогами / коментарями, так i зi звуковими ефектами, зображенням, атмосферою вiдео сюжету. Польсью перекладознавцi А. Пiсарська i Т. Томашкевiч зазначають, що «сшвюнування багатьох семантичних знакiв, що утво-рюють значення, в аудiовiзуальному перекладi переноситься з одного семюлопчно-го комплексу в шший» [10, с. 214]. Це означае, що утворюеться два семюлопчних комплекси - оригшал та переклад. Тому еквiвалентнiсть перекладу аудiовiзуального продукту - це не тшьки вiдповiднiсть мiж лiнгвiстичними елементами у двох мо-вах, а й адекватний зв'язок мiж вербальними i невербальними структурами окремо у творах оригшалу та перекладу. Г. Готлiб видiляе чотири основних канали надхо-дження шформаци, якi медiа перекладач бере до уваги: 1) вербальний аудю канал: дiалоги, голоси за кадром, шсш; 2) невербальний аудю канал: музика, звуковi ефекти, звуки за кадром; 3) вербально^зуальний канал: титри, знаки, записки, написи, що з'являються на екранi; 4) невербальний вiзуальний канал - картинка на екраш [7, с. 245]. На основi цих комунiкативних каналiв та iнших особливостей роботи перекла-дача Г. Готлiб описуе рiзнi типи аудiовiзуального перекладу.
Закадровий аудiовiзуальний переклад можна робити у запис та в синхронному режима Робота у записi мае вш переваги письмового перекладу - можливють перегля-дати оригiнал безлiч разiв, обдумувати та пiдшуковувати перекладацькi е^валенти, користуватись довiдковою лiтературою, редагувати переклад. Тому е вс передумови для найбшьш адекватного перекладу.
Переклад «наживо» найчастiше використовуеться у таких передачах: прес-конференци, самiти, полiтичнi звернення, ток шоу, штерв'ю та в програмах, що висвiтлюють надзвичайнi поди (офщшш вiзити поважних осiб, похорони, судовi процеси, церемонп нагородження (Оскар, МТУ i т.п.)). Останнiми роками на укра-1'нському телебаченнi синхронний переклад використовуеться вкрай рщко. Навт це-ремони нагородження найчастiше показують у звукозапису. Синхронний перекладач регулярно з'являеться хiба у телешоу з участю шоземщв, як йдуть у прямому ефь рi, наприклад, у шоу «Танцюють всi» на СТБ. Iнодi роль синхронного перекладача виконують коментатори спортивних програм для перекладу / переказу шсляматче-вих блщ iнтерв'ю з учасниками змагань. На нашу думку, ця швидше вщсутшсть, нiж присутнiсть синхронних перекладачiв у телевiзiйному ефiрi прямо пов'язана зi складнощами профес^' та вiдсутнiстю належно! пiдготовки до такого виду перекладу. Робота медiа перекладача у синхронному режимi е ще бiльш напруженою та вiдпо-вiдальною, нiж робота перекладача-синхрошста на конференцiях. Можна видшити такi основнi фактори, що ускладнюють синхронний аудiовiзуальний переклад.
• Перекладач залежить вщ роботи обладнання, при чому не тшьки перекла-дацького, а й того, що призначене для зйомок i трансляц^' у прямому ефiрi. Умови його роботи можуть бути далекими вщ щеальних: тiсне примiщення, погана венти-лящя, освiтлення i / або звукоiзоляцiя.
• Якiсть звуку може бути незадовшьною через велике примiщення телестуди, погану акустику, незручне розташування мшрофошв, особливо, коли вiдбуваеться жвава дискушя мiж кiлькома спiврозмовниками i / або використовують один мшро-фон на кшькох осiб.
• Персонал на телебаченш часто не мае досвщу роботи з перекладачами, тому доводиться самому перевiряти зручшсть та функцiональнiсть робочого мюця [8, с. 125].
• У перекладача немае прямого контакту з промовцями i !хшми слухачами без-посередньо в студи, вiн зазвичай навт не знаходиться поряд з тими, кого i для кого перекладае, не говорячи вже про телеглядачiв.
• До дикцп перекладача висувають дуже високi вимоги. Красномовство медiа перекладача - найвизначальнiша риса його конкурентоспроможносп.
• Часто в аудiовiзуальному перекладi бiльше уваги звертають на його презента-цiю, а не на смислову адекватшсть (хоча адекватшсть аудiовiзуального перекладу мае вщмшш критери оцiнки, нiж iншi види усного перекладу, про що детальшше йдеться у статтi П. Забалбеаскоа [18]).
• Негативним психологiчним фактором е те, що переклад слухае та ощнюе ве-личезна глядацька аудиторiя. Крiм того, вiдбуваеться накладання двох прагматичних площин: виконувати завдання перекладача для присутнiх у студи та роль диктора для телеаудитори. Звщси три потенцiйно рiзнi горизонти очшування / вимоги: вiд штерв'юера, його спiврозмовникiв, глядачiв [15, с. 28].
• Передачi часто записують для повторно! трансляци, розмiщення в штернеп, запису на диск, тобто спонтанний переклад шдлягае неодноразовому прослухову-ванню ще ширшою аудиторiею протягом необмеженого перюду часу, що накладае на перекладача бiльшу вiдповiдальнiсть.
• Як ми зазначали на початку статп, однiею з основних вимог до перекладача е необхвдшсть узгоджувати слова з картинкою на екраш, при цьому подаючи додаткову шформащю для найповнiшого розумiння повiдомлення цшьовою аудиторiею.
• Бажано, щоб перекладач завершив переклад не пiзнiше, шж промовець свою останню реплiку, а iнодi навiть ранiше за нього.
• Порiвняно iз синхронним перекладом конференцш, перекладачевi на телебаченш доводиться перекладати «важких» промовцiв, яких рщко можна зустрiти у конференц-залк випадковi перехожi, неосвiченi респонденти, люди у розпачi i т.п. [15, с. 29].
Негативний вплив деяких iз перерахованих факторiв на переклад доводить Ф. Стра-нiеро у своему дослщженш якостi медiа перекладу на основi прес-конференцiй пiсля перегошв на Формулi-1 (що транслюються у прямому ефiрi iталiйською компанiею RAI). Ось витяг iз його висновюв: «Ми проаналiзували 80 прикладiв перекладу, яю виконували 11 професiйних медiа перекладачiв протягом перiоду 1997-2002 рр. Ана-лiз переконливо показуе, що досвщ роботи на Формулi-1 був далеким вщ позитивного для ушх перекладачiв, i можна сказати, що жоден з них не змп перекласти по-вiдомлення повнощнно. Пiдтвердженням е хоча б те, що з 512 вщповщей гонщиюв аж 249 перекладенi невiрно. Ми маемо на уваз^ викривлення оригшального змiсту та / або вилучення ключово! iнформацi!. З перекладом питань перекладачi впора-лись краще: 403 правильно перекладених питання порiвняно з 95 неправильними. Невiдповiднiсть у перекладi вiдповiдей пояснюеться тим, що 11 водив походять не з англомовних кра!н, говорять iз сильним акцентом, i кiлькiсть неправильних пере-кладiв !хнiх слiв складае 139. Водночас, акценти шотландця Д. Култхарда та iрландця Е. 1рвайна також викликають серйознi труднощi у перекладачiв: зi 132 вiдповiдей 110 були невiрно перекладенi_ Цi два гонщики з Британи ще й найшвидше говорять i найчастiше використовують технiчнi термши» [13].
Не зважаючи на усi труднощi, редактори вимагають вiд перекладачiв у першу чер-гу гарно! презентацп, що включае приемний голос, високий темп мовлення, вщсут-нють пауз та слiв-паразитiв, гарну дикщю у поеднаннi з вiдповiднiстю мiж словами та картинкою. Багато перекладачiв зауважують, що робота на телебаченш часто е
К проблеме перевода омонимичного каламбура
невдячною, тому що 1'х презентацiю порiвнюють не з роботою iнших neperaa4a4ÍB, а з роботою коментаторiв, яю вивчають або читають пiдготовлений текст [8, с. 127]. KpiM того, перекладач^ на жаль, не проходять KypciB дикци та акторсько! майстер-ностi пiд час навчання. Тому таке порiвняння не може бути правомiрним, хоча його проводять i редактори, i телеглядачi, i найчастше, воно не на користь перекладачiв.
Висновки. Синхронний перекладач на телебаченш мае володiти вражаючим пе-релшом якостей: розбиратися в бyдь-якiй темi та розyмiти промовця i3 будь-яким акцентом, соцюлектом, iдiолектом, мати психомоторику перекладача конференцш, культурну обiзнанiсть комунального перекладача, аналiтичнi здiбностi та володшня iнформацiею жyрналiста, красномовство бувалого коментатора [15, с. 30]. При цьо-му, щ навички перекладач набувае не протягом навчання у вуз^ а в процесi самоос-в^и та з досвiдом роботи. Не дивно, що оплата пращ медiа перекладача е найвищою серед колег. Видшеш трyднощi синхронного аyдiовiзyального перекладу допоможуть у шдготовщ фахiвцiв з перекладу у майбутньому. Необидно продовжувати досл> дження у накресленому напрямi для того, щоб визначити складовi компетенци медiа перекладачiв та штегрувати 1'х освоення у навчальнi програми.
Список лiтератури
1. Вербицкая М. В. Перевод медиатекстов и проблема формирования фоновых знаний переводчика (на материалах журнала «The Economist») / М. В. Вербицкая, И. Г. Игнатьева // Вестник Московского ун-та. Серия 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2009. - № 4. - С. 46 - 55.
2. Игнатьева И. Г. Перевод медиатекстов : особенности вербальных репрезентаций событийной компоненты фоновых знаний / И. Г. Игнатьева // Вестник Московского унта. Серия 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2009. - № 4. - С. 149 - 156.
3. Матасов Р. А. Перевод кино / видео материалов : лигвокультурологические и дидактические аспекты : дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 / Р. А. Матасов. - Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. - М., 2009. -211 с.
4. Практикум перекладу. Англшська - укра!нська : [Пщручник] / Н. В. Бщасюк, Р. В. Боднар, Ю. В. Якимчук та ш. - К. : Знання, 2011. - С. 317 - 372
5. Anderman G. Audiovisual Translation : Language Transfer on Screen / G. Ander-man, J. Diaz-Cintas. - Palgrave Macmillan, 2009. - 272 p.
6. Bartrina F. The Challenge of Research in Audiovisual Translation / F. Bartrina // Topics in Audiovisual Translation. Ed. P. Orero. - Amsterdam : John Benjamins Publishing Co., 2004. - P. 157 - 168.
7. Gottlieb H. Subtitling // Routledge Encyclopedia of Translation Studies. Ed. M. Baker. - London/ New York: Routledge. - P. 244 - 248.
8. Mack G. Conference Interpreting on the Air : Live Simultaneous Interpreting on Italian Television / G. Mack // (Multi) Media Translation : Concepts, Practices, and Research. Ed. Y. Gambier, H. Gottlieb. - Amsterdam : John Benjamins Publishing Co., 2001. - P. 125 - 132.
9. Orero P. Audiovisual Translation: A New Dynamic Umbrella /P. Orero // Topics in Audiovisual Translation. Ed. P. Orero. - Amsterdam : John Benjamins Publishing Co., 2004. - P. vii - xiii.
Pisarska A. Wspólczesne tendencje przekladoznawcze : [Podr^cznik dla studentów neo-filologii] / A. Pisarska, T. Tomaszkiewicz. - Poznan : Wydawnictwo Naukowe Uniwer-sytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 1998. - 253 p.
Pommier С. Doublage et postsynchronisation / С. Pommier. - Paris : Ed. Dujjaric, 1988. - 126 p.
Reiss K. Möglichkeiten und Grenzen der Übersetzungskritik. Kategorien und Kriterien für eine sachgerechte Beurteilung von Übersetzungen / K. Reiss. - München : Hueber, 1971. - 124 р.
Straniero F. Norms and Quality in Media Interpreting : The Case of Formula One PressConferences [Електронний ресурс] / F. Straniero. - Режим доступу : www.openstarts. units.it/dspace/bitstream/10077/2480/1/06.pdf
Varela F.C. La traduction en los medios audiovisuals / F. C. Varela. - Universitat Jaume I, 2001. - 260 p.
Viaggio S. Simultaneous Interpreting for Television and Other Media : Translation Doubly Constrained / S. Viaggio // (Multi) Media Translation : Concepts, Practices and Research. Eds. Y. Gambier, H. Gottlieb. - Amsterdam : John Benjamins Publishing Co., 2001. - P. 23 - 33.
10. Zabalbeascoa P. The Nature of the Audiovisual Text and Its Parameters / P. Za-balbeascoa // The Didactics of Audiovisual Translation. Ed. J. Diaz-Cintas. - Amsterdam : John Benjamins Publishing Co., 2008. - P. 21 - 38.
Бидасюк Н. В., Кучман И. Н. Синхронный аудиовизуальный перевод: вызовы
профессии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. 48-52.
В статье раскрыты проблемы синхронного медиа перевода в прагматическом, психологическом, деонтологическом, педагогическом аспектах.
Ключевые слова: аудиовизуальный перевод, синхронный перевод, медиа перевод, теле / видео перевод, вербальная / невербальная информация.
BidasyukN. V., Kuchman I. M. Live Audiovisual Interpreting: Challenges of the Job
// Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 48-52.
The article focuses on difficulties of live media interpreting in pragmatic, psychological, deontological, pedagogical aspects.
Key words: audiovisual interpreting, live interpreting, media interpreting, TV/ video interpreting, verbal / nonverbal information.
Поступила доредакци 28.09.2012р.
