Научная статья на тему 'Символ дерева у психодіагностиці та психотерапії'

Символ дерева у психодіагностиці та психотерапії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
316
32
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
символ / дерево / імагінація / образ / symbol / tree / image / imagination

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — К. М. Шамлян

Показано, яке місце посідають символ дерева та інші природні об'єкти у психодіагностичних та психотерапевтичних методах. Дерево постає одним з найважливіших природних об'єктів, який активізує проективні механізми людської психіки. Розглянуто особливості застосування образів природних об'єктів у кататимно-імагінативній психотерапії.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The symbol of tree in psychodiagnosis and psychotherapy

The article shows the place of the symbol of tree and the after natural object in methods of psychotherapy and psychodiagnos. The tree is one of the most important natural objects which activates proective mechanisms of the human psychics. It was examinated the peculiarities of application of images of natural objects in catathym-imaginative psychotherapy.

Текст научной работы на тему «Символ дерева у психодіагностиці та психотерапії»

УДК 615.851 Доц. К.М. Шамлян, канд. пед. наук - НЛТУ Украти

СИМВОЛ ДЕРЕВА У ПСИХОД1АГНОСТИЦ1 ТА ПСИХОТЕРАПП

Показано, яке мюце посщають символ дерева та iншi природнi об'екти у психо-дiагностичних та психотерапевтичних методах. Дерево постае одним з найважливь ших природних об'ектiв, який активiзуе проективнi механiзми людсько! психши. Розглянуто особливостi застосування образiв природних об'екпв у кататимно^магь нативнiй психотерапп.

Ключов1 слова: символ, дерево, iмагiнацiя, образ.

Doc. K.M. Shamljan - NUFWT of Ukraine The symbol of tree in psychodiagnosis and psychotherapy

The article shows the place of the symbol of tree and the after natural object in methods of psychotherapy and psychodiagnos. The tree is one of the most important natural objects which activates proective mechanisms of the human psychics. It was examinated the peculiarities of application of images of natural objects in catathym-imaginative psychotherapy.

Keywords: symbol, tree, image, imagination.

Символи дерева та шших природних об'екпв застосовуються у проектив-них методах психологи, в основ! яких лежить анатз проекцш дослщжуваного.

Мехашзм проекцп - один з основних псих1чних мехашзм1в, який по-лягае у тому, що людина не усвщомлено надшяе якийсь предмет, образ, шшу людину сво!ми якостями: сво!ми думками, переживаннями, бажаннями, влас-тивостями, часто не пом1чаючи цього у собь Вона шби проектуе свою психь ку на зовтшнш об'ект: те, що е всередиш, бачиться назовш.

Дослщження проекцш, в яких вщображаеться позасвщомий зм1ст пси-х1ки людини, застосовуеться не тшьки у психод1агностищ. Анал1з проекц1й (або перенесення) е одним з основних метод1в психоаналггично! та 1нших напрямк1в глибинно! психотерапп: в образах сновидшь та 1мапнацш, фанта-з1ях, асоц1ац1ях у символ1чнш форм1 постають проблеми пац1ента.

Природш об'екти пос1дають значне м1сце у позасвщомому людини. У кожно! сучасно! людини залишилися сл1ди арха!чного мислення з притаман-ним йому ашм1змом, антропоморф1змом та персон1ф1кац1ею: коли природний об'ект або явище сприймаеться як активна, самостшна i думаюча субстанщя, в яку вселяеться душа, дух; або коли природш об'екти та явища уподiбню-ються до людей, тобто сприймаються як "люди в шшому обличчГ'; i нарештi, коли природш об'екти та явища стають символами окремих людських власти-востей, абстрактних понять та щей.

Зупинимося на дослщженнях iмагiнацiй. 1магшацп, або сновидшня наяву, - це оптичш явища, якi постають перед внутршшм поглядом людини в станi легкого занурення. 1магшацп характеризуються внутрiшньою автоно-мiею: вони некерованi довiльними зусиллями, можуть спонтанно виникати i утримуватися перед очима або розвиватися дал^ iнодi навiть всупереч бажан-ням людини. Вщ образiв уяви образи iмагiнацi! вiдрiзняються автономнiстю, мобiльнiстю, бшьшою пластичнiстю та рiзнобарвнiстю, кольоровою насиче-нiстю та трьохмiрнiстю. Образи уяви у сво!й типовiй формi блщше, схема-тичнiше, у будь-яку хвилину можуть зникнути, i для свого збереження потре-бують вольових зусиль. Образами уяви довшьно керуе людина.

Вщомосп про вiльно виникаючi внутрiшнi образи у психотерапй з'явилися давно. 1снуе дуже простий експеримент, який на початку ХХст. провiв швейцарський психотерапевт та лжар-невропатолог Л. Франк. Цей метод, що Франк назвав "катартичним", наочно показуе, що психжа спонтанно прагне сама себе подавати образно в оптичних фантазiях.

Дослщжуваному пропонувалося лягти на кушетку, заплющити очi i по можливостi краще розслабитися та заспокоггися, щоб вш мiг просто пасивно вiддатися тому, що вщбуваеться. Якщо виявити терплячють i дати можли-вiсть дослщжуваному перебувати у такому станi десять хвилин або швгоди-ни, то рано чи шзно вiдбудеться дещо специфiчне - пiддослiдний стане бен-тежитися, з'являеться тремтiння, дрiбнi рухи повщ руки починають посмику-ватися, ноги, можливо, - також. Незалежно вiд ще1 моторно! рухливостi лю-дина може повiдомити, що перед сво!ми "очима" вона сприймае особливi спонтаннi оптичнi явища. Найчастiше це - абстрактш вiзерунки. Проте спо-чатку це можуть бути тшьки тонкi зображення, щось подiбне на кульки, па-лички або кола, яю поступово з'еднуються у геометричш фiгури.

Далi щораз бiльше з'являються фрагменти картин, якi спочатку сприймаються безглуздими, проте вони поступово поеднуються у сценiчну послiдовнiсть образiв. Щ сцени з'являються потiм у яскравих кольорах i урештi-решт стають пластичними та жвавими. На останнш стадй "перед очима" дослiджуваного можуть виникати повшстю сформованi оптичнi iмагiна-цй або сновидiння наяву, яю чимось нагадують "внутрiшне кiно".

Слщ вiдзначити, що людина нiколи не забувае, що щ оптичнi фантазй не е реальними явищами. У цьому вщношенш iмагшацй протистоять снови-дiнням або галюцинацiям.

Цю властивють психiки репрезентувати себе в оптичних фантазiях спецiально вивчав нiмецький вчений Ханскарл Льойнер, засновник кататим-но^магшативно! психотерапй (символами).

Протягом декiлькох роюв вiн експериментально дослiджував iмагiна-цй, якi у станi легкого занурення виникали у здорових дослiджуваних та у невротичних пащенлв. Одними з основних завдань цих експерименпв було визначити, яю образи е найбшьш дiевими у психотерапевтичному лiкуваннi неврозiв, та якi сюжети найчастiше постають в iмагiнацiях.

Результати його дослщжень засвiдчили, що фантастика та сюжети iма-гiнацiй не е такими рiзноманiтними, як це думають непосвячеш. При спонтанному розвитковi iмагiнацiй вiддають перевагу картинам ландшафту. Цей ландшафт образного переживання, який спонтанно виникае, Льойнер назвав "кататимною панорамою", або "ландшафтом душГ.

У багатьох людей кататимна панорама може продовжуватися в ус напрямки: не тшьки вперед, а й влiво, вправо, вверх, i нав^ь назад, тобто людина шби уявляе себе у просторi природного ландшафту. Картина природи емоцшно переживаеться, при цьому людина не тшьки бачить оптичш фантазй, багато хто може при цьому вщчувати запахи, чути рiзноманiтнi звуки, "дотикатися" до об'ектiв кататимно1 панорами (дерев, трави, земл^ квiтiв то-що). Отже, при розгортанш тако1 панорами людина часто може прийти до ре-

ального переживання, розширеного до трьохмiрного простору, шби йдеться про дiйсно реальнi об'екти.

Важливо вiдзначити, що iмагiнацil виникають також i самi собою. Зазви-чай в них у символiчнiй формi вiдображаеться емоцiйний стан людини або актуальна на тепершнш час ситуацiя. Наприклад, iмагiнативний образ ландшафту, залитого широкими потоками води, яка шдшмаеться дедалi вище, затоплю-ючи все: поля, луги, будинки, дерева, - вказуе на внутршне хвилювання, збуд-ження, яке людина може не усвщомлювати i майже не вiдчувати, думаючи, що у складнш ситуаци дiе споюйно та впевнено. Одночасно свiдомий зовшшнш спокiй явно не вiдповiдае И далекому вщ свiдомостi емоцiйному стану.

Образи природних об'еклв, картини ландшафту, що з'являються в iма-гшащях, мають дуже широке символiчне значення. З одного боку вони дiаг-ностують загальний фон настрою, актуальний стан, з iншого - генетично гли-биннi форми конфлiктiв, яю, згiдно з психодинамiчною теорiею, сягають ко-рiнням у ранне дитинство.

Луг, земля, трава, вода символiзують ма^р та емоцiйний зв'язок з нею на найбшьш раншх етапах розвитку дитини - до одного року. В цьому вщ закладаються таю глибинш установки особистостi як базова довiра до свiту або вщчуження, "ситiсть" або "недогодованiсть" у прямому та переносному значенш. Образи лугу, струмка - це найбшьш важливi орально-материнськi символи, якi використовуються у кататимно^магшативнш психотерапй". Нормою е, коли луг привггний, навггь ласкавий, залитий яскравим сонячним про-мiнням, покритий соковитою травою; тепла, приемна на дотик земля, багато квтв. Материнська символiка лугу ще бшьше акцентуеться, якщо на ньому пасуться корови.

Якщо на першому рощ життя дитина стикалася з певними проблемами (хвороба, фiзична або психолопчна вiдсутнiсть матерi), а також у випадку загального депресивного фону настрою, небо стае похмурим, все навколо сь рим. Зимня пора року, вщсутшсть води там, де мае бути джерело, може свщ-чити про бшьш глибоку базову фрустращю орально1 потреби.

Образ струмка також вщображае динамiку психiчного розвитку людини у цшому, наскiльки безперервно, гармоншно та послiдовно протiкае внут-рiшне психiчне життя. Крiм цього, вода - це життедайна сила, яка приносить зцшення та ресурсне шдживлення.

Лю - символiзуе несвщоме. Це темна область на земл^ яку не можна по-бачити нас^зь, в якiй може ховатися все або шчого. В лiсi вiльно живуть дик1 звiрi. З казок ми також знаемо, що лю населяють добрi або злi iстоти, такi як гноми, велетш, фе1, розбiйники або навiть злi вiдьми. Нерiдко пацiенти бояться "входити" або надто близько наближатися до люу, який навiюе незрозумiлий страх. Водночас у лiсi можна сховатися, заспокоггися, вш рятуе та захищае.

Якщо порiвняти лiс з шшими образами природи, якi символiзують по-засвiдоме, такими як море, океан, печера, то вш вiдрiзняеться тим, що тут ми не опускаемось у глибину, нижче поверхш земль У цьому мотивi проробля-ються не дуже глибою сфери позасвщомого, якi в образi символiчно безпосе-редньо перебувають на землi, тобто шд порогом свiдомостi.

Образ узлiсся стимулюе вихiд у формi символiчних o6pa3iB на cbït свь домостi витiсненого позасвiдомого матерiалу. З темряви люу можуть вийти звичайш 3Bipi - заець, лисиця, бшочка, вилетiти який-небудь птах. У молодих дiвчат часто з'являеться молода косуля, у чоловтв - олень, лось або великий ведмщь. Можуть виникнути i людськ фiгури: мисливця з великою рушни-цею, бабцi, яка збирае ягоди, чаклунка або образи реальних знайомих. Для маленьких д^ей характерним е вихiд казкових персонажiв. Також можуть ви-ходити агресивш iстоти, хижаки та монстри.

Щ образи мають символiчне значення. З одного боку, вони вщобража-ють стосунки з людьми, якi здшснили особливо важливий вплив на людину. З iншого, символiчнi iстоти е втшенням неусвiдомленого страху, витiснених бажань та шстинктивних потягiв, актуальних для людини проблем.

Символiчне значення ютот, що виникають з темряви люу, можна роз-глядати у контекст психiчноï структури, яку К.Г. Юнг називав "Тшню". Архетип Тiнi мiстить вiдторгнутi свiдомiстю непривабливi, негативш гранi пси-хiки, все те, чим людина не хоче бути i чого боггься. За Юнгом, Тшь - це прихована, придушена, нижча та обтяжена виною частина особистост^ яка своïм корiнням сягае у тваринний свгг - св^ наших предкiв i, таким чином, вмщае цiлий iсторичний пласт несвщомого. Архетип Тiнi корениться у при-мiтивних iнстинктах i манiфестуе все те, що вщноситься до "тваринного" начала - жорстоке, шдступне, деструктивне та антисоцiальне. Цей несвщомий змiст об'еднуеться у вiдносно автономну частину особистост^ своерiдне "Ан-ти-Я", що компенсаторно доповнюе Его.

Символ дерева посщае особливе мiсце. Його аналiзують у двох планах -суб'ектному та об'ектному. На суб'ектному рiвнi дерево вiдображае часто неус-вiдомленi уявлення людини про саму себе. Тут важливi всi детали чи уяв-ляеться вiчнозелене або листяне дерево, чи здорове воно, чи опало листя. Яки-ми е стовбур, крона, кореш, кора, чи е дупла, рани. Важливо також, де знахо-диться дерево: чи стопъ воно одиноко чи оточено шшими деревами та кущами. Все це вщображае шдив^альну юторда життя людини, ïï особливостi та ба-жання. Типовими чоловiчими символами постають дуб - як втшення батьювсь-коï могутностi та надшносп, сосна - як втiлення чоловiчоï сили, енергiï та оп-тимiзму. Липа, верба, береза, плодовi дерева символiзують жiноче начало.

На об'ектному рiвнi образ дерева символiзуе значущу близьку особу, для дитини - це, насамперед, батьки. Дерево може як пригшчувати дитину сво1'ми розмiрами, так i бути захистом або схованкою.

Робота з iмагiнацiями природних об'екпв не вичерпуеться описаною вище дiагностичною гранню. У ходi розгортання iмагiнацiй людина може по-чати взаемодiяти з об'ектами. Дерево можна обняти, доторкнутися щокою до кори, обпертися спиною. Дитина може ховатися шд гшками дерева, з його верхiвки оглядати панораму ландшафту, вживати плоди, бавитися в його гш-ках, побудувати собi помешкання i багато шшого. Таке еднання з природою викликае прилив енергп, приносить задоволення та спокш. Досвiд показуе, що уявна взаемодiя з образами природи може здшснювати набагато сильш-ший емоцiйний вплив, нiж реальна.

Взаемодiя в o6pa3i з деревами та шшими рослинами, землею, травою, водою мае дуже сильний психотерапевтичний ефект: вщбуваеться задоволен-ня арха1чних потреб людини, особливо ïï нарциссичних та оральних потреб. Людина у символiчнiй формi утримуе вiд матерi те емоцшне тепло та увагу, яку недоотримала у ранньому дитинствi. При взаемоди з уявною водою людина повертаеться до свого первинного океашчного стану едност з довко-лишшм свiтом, яку вона переживала у внутршньоутробний перiод аж до третього мюяця життя. Це стан плоду у навколоплщних водах. Через такий символiчний контакт вiдбуваеться компенсацiя фрустрованих ранiше потреб, своерiдне надолуження того, що не було отримано рашше.

У дiагностичнiй та психотерапевтичнiй робот з дiтьми та пiдлiтками добре зарекомендувала себе методика "Три дерева", яка у малюнковш формi запропонована швейцарським психотерапевтом Р. Корбоч. Методика дае змогу виявити особливост внутршньоЫмейних вiдносин.

Дитинi спочатку пропонують намалювати на одному аркушi паперу три будь-яю дерева, i тiльки по^м, через деякий час, пiсля виконання певних вщволжаючих завдань, порiвняти намальоваш дерева з членами сiм,ï. Власне, через це частково вдаеться обшти "цензуру", яка перешкоджае проникненню несвщомого матерiалу у свiдомiсть. За спостереженнями, в разi безпосе-реднього прохання уявити ^6î батькiв у виглядi якоï-небудь тварини або дерева дгги часто "прикрашають" обраний образ. Iнодi вони навiть блокують виникнення вiдповiдноï асоцiацiï.

Порiвнюючи дерева з членами Ым'", дiти звичайно вибирають себе та батьюв. Проте iнодi це можуть бути брат, сестра, баба, дщ або будь-яка шша людина, наприклад, сусiд. У цьому випадку важливо вияснити, чому дитина вибрала саме цих "члешв Ым'Г, а iнших витiснила.

При штерпретаци малюнкiв важливi всi деталi: я^ породи дерева, якоï величини, яким кольором та в якому порядку намальоваш, скшьки уваги придшено кожному з них. Все це досить точно передае вс нюанси внут-ршньоЫмейних стосункiв з погляду дитини.

Проблеми у стосунках з батьками або з одним з батьюв може виражати-ся у тому, що дитина не задоволена тим, як вона намалювала одне з дерев i пе-рекреслила його, або у бажанш, наприклад, "пересадити одне з дерев як надалГ. Коли дитина всупереч шструкци малюе тшьки два дерева, це св^ить про серйозш порушення взаемоди у шм! з третiм об'ектом - батьком, або нав^ь про повну вщсутнють досвiду нормальноï триангуляци "дитина - мат^р-батько".

Чому у методицi пропонуеться намалювати саме три дерева? Це швидше не теоретичний висновок, а спостереження з практичного досвщу. Коли на День матерi дгтям пропонували намалювати дерева, бiльшiсть з них малювали три дерева, якi яскраво характеризували ставлення дитини до батьюв. Тим самим дгти штугтивно вiдображали особливостi внутрiшньосiмейних стосункiв.

Серед образiв природи символ дерева найактившше застосовуеться у проективних методиках. Дерево постае дуже багатоплановим та важливим об'ектом, на який переноситься рiзноманiтний, зазвичай неусвщомлений,

змют людсько! психiки, виявлення та розумшня якого необхiдно для цiлей i психодiагностики, i психотерапп.

Лiтература

1. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. - Ростов-на-Дону, 1996. - 246 с.

2. Куттер П. Современный психоанализ/ Пер. с нем. - СПб.: "Б.С.К",1997. - 351 с.

3. Лёйнер Х. Кататимное переживание образов/ Пер с нем. - М.: Эйдос, 1996. - 253 с.

4. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика/ Пер. с англ. - М.: Класс,

1998. - 480 с.

5. Обухов Я.Л. Символдрама и современный психоанализ. - Харьков: Регион-информ,

1999. - 252 с.

УДК [008+37.011] Доц. С.Л. Шлемкевич, канд. фглос. наук - НЛТУ Украти ЕКОЛОГ1Я ДУШ1 - ЕКОЛОГ1Я ПРИРОДИ

Робиться спроба проанал1зувати оргашчш взаемозв'язки м1ж еколопчною кри-зою у Природ^ прояви яко! стають все вщчутшшою прикметою сьогодення i кризою людського Духу. Одним 1з шлях1в подолання кризових явищ у глобальному масшта-б1 можна вважати утвердження ново! еколопчно! культури, ментальних установок еколопчного гумашзму, яким утверджуеться ршновага м!ж тзнавальною д!яльн!стю людини i шанобливим ставленням до цшсносп Природи та визначення мюця людини у простор! i час як частини Природи.

Ключов1 слова: духовшсть, культура, еколопя, творчють.

Doc. S.B. Shlemkevych - NUFWT of Ukraine Ecology of spirit - ecology of nature

It is given it a shot to analyse organic intercommunications between an ecological crisis in Nature the displays of which become all by more perceptible sign of today and crisis of human Spirit. One of ways of overcoming of the crises phenomena in a global scale can count claim of new ecological culture, mental options of ecological humanism which an equilibrium becomes firmly established between cognitive activity of man and deferential attitude toward integrity of Nature and location man in space and time as parts of Nature.

Keywords: spirituality, creative, nature, ecology.

1стор!я людства нероздшьно пов'язана з природою, освоення яко! давало змогу людиш не тшьки задовольняти вггальш потреби, але розвивати сво! штелектуальш зд!6ност!, творити культуру. При цьому вплив людсько! дГяльност на природне оточення постшно змшював сво! форми, поступово набував дедалi бшьших масштабiв.

На початку свое! багатовжово! ютори людина, керуючись первюним шстинктом, обрала найбшьш в!рний i прагматично виважений шлях: присто-совувалась до вимог природи значно бшьше, шж намагалася пристосувати !! до себе. Людина узаконила цший ряд заборон, як! регулювали !! взаемосто-сунки з природою i гарантували деяку стабшьшсть у цих стосунках.

Новим, переломним кроком на шляху усвщомлення свого мюця у взаемостосунках з природою була для людства велична епоха античность Для жителя давньогрецького полюу не юнувало "довкшля" як такого. Свгг, в якому вш жив, не оточував, а був "ним самим", його частиною, милостиво,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.