Научная статья на тему 'Симуляционные формы обучения бригад э(с)Мп'

Симуляционные формы обучения бригад э(с)Мп Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
315
58
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНіМАЦіЯ / ДОГОСПіТАЛЬНИЙ ЕТАП / СИМУЛЯЦіЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ / SIMULATION FORM OF TRAINING / СЕРДЕЧНО-ЛЕГОЧНАЯ РЕАНИМАЦИЯ / CARDIOPULMONARY RESUSCITATION / ДОГОСПИТАЛЬНЫЙ ЭТАП / СИМУЛЯЦИОННАЯ ФОРМА ОБУЧЕНИЯ / PREHOSPITAL PERIOD

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Левкин О.А., Голдовский Б.М., Сериков К.В.

Был проведен проспективный анализ обучения и поддержки усвоенных теоретических знаний и практических навыков по проведению сердечно-легочной реанимации бригадами экстренной (скорой) медицинской помощи. Обучение проводилось по симуляционной форме с использованием манекенов согласно 6-часовой учебной программе «Основы поддержания жизни». Правильность проведения практических навыков оценивалась в соответствии с унифицированным клиническим протоколом экстренной медицинской помощи «Внезапная сердечная смерть». Так, у врачей и фельдшеров бригад экстренной (скорой) медицинской помощи определен достаточный базовый уровень теоретических знаний алгоритма проведения сердечно-легочной реанимации. Также выявлен низкий базовый уровень практических навыков по восстановлению проходимости дыхательных путей с помощью лицевой маски и супраглоточных воздуховодов и работе с монитором/дефибриллятором у врачей, фельдшеров и санитаров. Оказалось, что симуляционные формы обучения с использованием современных манекенов способны в краткие сроки повысить уровень практической подготовки медицинского персонала экстренной (скорой) медицинской помощи, а также способны выявить и устранить проблемы согласованности работы в бригаде.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Левкин О.А., Голдовский Б.М., Сериков К.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Simulation Forms of Training Emergency Medical Services Crews

Prospective analysis of training and support learned theoretical knowledge and practical skills in conducting cardiopulmonary resuscitation by medical services crews was carried out. Training was provided in the form of simulation using mannequins, according to the 6-hour training program «Basics of life support». The correctness of practical skills assessed in accordance with unified clinical protocol of emergency medical care «Sudden cardiac death». So, physicians and assistants of physicians of emergency medical services crews have sufficient basic theoretical knowledge of cardiopulmonary resuscitation algorithm. We have also found a low base level of practical skills in clearing the airway using face mask and suprapharyngeal airway and in work with monitor/defibrillator in physicians, assistants of physicians and medical orderlies. It was found that simulation form of training with the use of modern mannequins able to improve quickly the level of practical training of medical staff of emergency medical services crews, as well as to identify and fix problems in the coordination of work in a team.

Текст научной работы на тему «Симуляционные формы обучения бригад э(с)Мп»

Оригинальные исследования

Original Researches

МЕДИЦИНА

НЕОТЛОЖНЫХ состояний

®

УДК 614.88:616-083.98

ЛЬОВК1Н O.A., ГОМОВСЬКИЙ Б.М., CEPIKOB К.В.

Кафедра медицини невдкладнихстан'в A3 «Запорзька медична академя пюлядипломно! освти Мастерства охорони здоров'я Укра!ни»

СИМУЛЯЩЙН ФОРМИ НАВЧАННЯ БРИГАД Е(Ш)МД

Резюме. Був проведений проспективний анал1з навчання та тдтримки засвоених теоретичних знань та практичних навишв ш проведення серцево-легенево'Х реатмащ бригадами екстреноХ (швидко'Х) ме-дично'Х допомоги. Навчання проводилося за симуляцтною формою з використанням манекешв згiдно з 6-годинною навчальною програмою «Основи тдтримки життя». Правильшсть практичних навишв оцнювалась вiдповiдно до ушфкованого клжчного протоколу екстрено'Х медично'Х допомоги «Раптова серцева смерть». Так, у лiкарiв та фельдшерiв бригад екстреноХ (швидко'Х) медично'Х допомоги визначено достатнш базовийрiвень теоретичних знань алгоритму проведення серцево-легенево'1 реашмацп. Також виявлений низький базовийрiвень практичних навишв ш вiдновлення прохiдностi дихальних шляхiвза до-помогою лицьово'Х маски та супраглоткових повiтропроводiв та роботи з монiтором/дефiбрилятором у лiкарiв, фельдшерiв та санiтарiв. Виявилося, що симуляцтш форми навчання з використанням сучасних манекешв спроможш в коротк термти тдвищити рiвень практичноХ тдготовки медичного персоналу екстреноХ (швидкоХ) медичноХ допомоги, а також спроможн виявити та усунути проблеми узгодженос-тiроботи в бригадi.

Ключовi слова: серцево-легенева реашмащя, догосттальний етап, симуляцтна форма навчання.

Вступ

Висок темпи науково-техшчного прогресу в медицин^ поява нових технологш, сучасно! апарату-ри змшили вимоги до професшного рiвня лiкарiв, системи сертифжаци та атестацп медичних кадрiв, висуваючи на перший план проблему вдосконален-ня медично! освгги на тслядипломному рiвнi. При цьому особлива увага придшяеться розробщ та вдо-сконаленню алгоршадв проведення серцево-леге-нево! реашмацп (СЛР) для медпращвниюв бригад екстрено! (швидко!) медично! допомоги (Е(Ш)МД), що диктуеться кшькома причинами. По-перше, гс-нуе велика кшьюсть випадюв смерт вщ серцево-су-динних захворювань, у 2012 рощ в Укра!ш було за-реестровано 72 398 таких випадюв, близько 30 тис. оаб були працездатного вжу. Щорiчна частота рап-тово! серцево! смертi в загальнш популяцп людей становить 1—2 на 1000 оаб. Раптова серцева смерть е причиною близько 50 % уах випадюв смертi вiд серцево-судинних захворювань i становить 13—30 % у структурi загально! смертностi [1]. По-друге, саме на догосттальному етат (ДГЕ) стикаються з переважною кшьюстю випадкiв раптово! серцево! смерть По-трете, процес проведення СЛР на ДГЕ вщ-рiзняеться вщсутнютю належних умов, складнiстю використання апаратури, значним психолопчним тиском свiдкiв або родичiв пацiента, неминучою е затримка початку проведення СЛР (на час до!зду бригади Е(Ш)МД). По-четверте, у бшьшосп випад-кiв СЛР проводиться або лжарською (лiкар, фель-

дшер та санггар), або фельдшерською бригадою (фельдшер та саштар), що не мають спещальносп «анестезюлог-реашматолог».

Симуляцiйна форма навчання бригад Е(Ш)МД, при якiй навчають у спещальнш штучно створенiй iмiтованiй обстановщ з використанням манекенiв, е найбшьш прийнятною. Головнi якостi симуляцш-ного навчання — можливють використання манекешв для повноти та реалютичносп моделювання об'екта в певнiй ситуацп; вщпрацювання конкрет-них практичних навиюв i3 використанням сучасно! апаратури, не завдаючи шкоди здоров'ю людини; вщпрацювання командно! роботи в конкретнiй ситуацп [2—4].

Мета досЛдження: визначити базовий рiвень теоретичних знань та практичних навиюв працiвникiв бригад Е(Ш)МД iз проведення СЛР на догосттальному етат з використанням сучасних пристро!в та апаратури; визначити ефектившсть симуляцшних форм навчання.

Матер1ал i методи досодження

Навчально-тренувальним вщдшом КУ «Терито-рiальне медичне об'еднання «Обласний центр екс-

Адреса для листування з авторами:

E-mail: levkin03@rambler.ru

© Льовкш О.А., Голдовський Б.М., CepiKOB К.В., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

трено! медично! допомоги та медицини катастроф» 3anopi3bKoï обласно! ради був проведений проспек-тивний аналiз навчання та пщтримки засвоених те-оретичних знань та практичних навикiв Í3 проведен-ня СЛР бригадами Е(Ш)МД.

Навчання працiвникiв бригад Е(Ш)МД про-водилося за симуляцiйною формою (у спещальнш штучно створенiй iмiтованiй обстановщ (або в ма-шинi Е(Ш)МД, або в примiщеннi на пщлоз^ з ви-користанням манекенiв) згщно з 6-годинною на-вчальною програмою «Основи пщтримки життя». Правильнiсть проведення практичних навикiв iз СЛР ощнювалась вiдповiдно до унiфiкованого кль шчного протоколу екстрено! медично'! допомоги «Раптова серцева смерть» та Свропейських реко-мендацiй (European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2010) [5].

Заняття проводились iз використанням ма-некешв Airway Management Trainer, Resusci Anne (Laerdal) та бригадного оснащення (моштор/дефь брилятор HeartStart MRx (Philips), автоматичний зовшшшй дефiбрилятор AED Pro (Zoll), апарат ШВЛ «Medumat Standard А» (Шмеччина), Rescue Pack для ресшраторно! пiдтримки з використанням супраглоткового повгтропроводу i-gel або ларинге-ально! маски та мшка Ambu).

У дослщженш брали участь 86 бригад Е(Ш) МД. З них лiкарських бригад (лжар невiдкладних станiв, фельдшер невщкладних станiв, молод-ша медична сестра) — 36, фельдшерських бригад (фельдшер невщкладних станiв, молодша медична сестра) — 50. Всього в дослщженш взяли участь: лiкарiв невщкладних сташв — 36; фельдшерiв невiдкладних сташв — 86; молодших медичних пращвниюв — 86. Середнiй вiк пращвниюв бригад Е(Ш)МД становив 46,6 ± 8,4 року, робочий стаж — 13,6 ± 9,4 року.

Статистична обробка результапв проведена з використанням пакета Statistica 6.0. Вщмшносп вва-жали статистично значущими при р < 0,05.

Результата досл1дження

Цикл послiдовного навчання складався з кiлькох етапiв:

1. Визначення базового рiвня знань та вмшь пра-цiвникiв бригад Е(Ш)МД.

2. Практичш заняття з освоенням практичних навиюв iз проведення СЛР згщно з ушфжованим клiнiчним протоколом екстрено! медично'! допомоги «Раптова серцева смерть» та Свропейськими рекомендацiями (European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2010) з обговоренням помилок та подальшим самостiйним закрiпленням технiки проведення СЛР.

3. Проведення залжового заняття з ощнкою пщ-сумкових теоретичних знань i практичних навикiв.

Правильнють проведення СЛР згiдно з ушфжо-ваним клiнiчним протоколом екстрено! медично'! допомоги «Раптова серцева смерть» ощнювали у спецiальнiй штучно створенiй iмiтованiй обстанов-цi (або машинi Е(Ш)МД, або у примiщеннi на пщ-

лозi) з використанням манекешв. Особливо акцен-тувалась увага:

1) на швидкост дiaгностувaння клтчно! CMepTi (не бшьш 10 секунд);

2) початку проведення СЛР (з компресп трудно! клгтки — САВ);

3) якост проведення компрeсiй трудно! клiтки (положення рук, глибини та частоти компресп), що контролювалась за допомогою монiторa/дeфiбри-лятора HeartStart MRx (Philips), а також AED Pro (Zoll);

4) контролi сшввщношення компрeсiй/дихaння (30 : 2);

5) вщновленш прохiдностi дихальних шляхiв за допомогою лицьово! маски та супраглоткових повь тропроводiв (i-gel, LMA);

6) ЕКГ-дiaгностицi порушення серцевого ритму ^бриляцшш та нeфiбриляцiйнi) з моштора/дефь брилятора або за допомогою автоматичного зовшш-нього дeфiбриляторa AED Pro (Zoll);

7) навику роботи з монiтором/дeфiбрилятором HeartStart MRx (Philips) та автоматичним зовшшшм дeфiбрилятором AED Pro (Zoll);

8) медикаментознш пщтримщ при рiзних видах порушень серцевого ритму;

9) визначенш та усунeннi нaйчaстiших оборот-них причин зупинки кровообiгу;

10) узгодженосп роботи в бригaдi (гучнi зрозу-мiлi комaнднi накази; чiткий розподгл обов'язкiв у бригaдi пiд час проведення СЛР; взаеморозумшня та чгткють алгоритму дц в бригaдi Е(Ш)МД пiд час змiни та переходу члешв бригади з компресй грудно! клiтки на вeнтиляцiю лeгeнiв; змша члeнiв бригади кожнi 2—3 хвилини; використовування свiдкiв як потeнцiйних помiчникiв у провeдeннi СЛР; питан-ня у спроможносп бути лiдeром у бригaдi Е(Ш)МД та iншi).

Результати aнaлiзу, вiдобрaжeнi в табл. 1, свщчать про достaтнiй базовий рiвeнь теоретичних знань алгоритму проведення СЛР згщно з ушфжованим клiнiчним протоколом екстрено! медично! допомоги «Раптова серцева смерть» та рекомендацш ERC 2010 (питання дiaгностувaння клтчно! смерп, початку проведення СЛР з компресй грудно! клгтки, якостi компресш грудно! клiтки, спiввiдношeння компрeсiй/вeнтиляцiй, медикаментозно! пщтрим-ки) лiкaрiв та фeльдшeрiв бригад Е(Ш)МД. Недо-стaтнiй базовий рiвeнь теоретичних знань молодших медичних пращвниюв (сaнiтaрiв) пов'язаний iз вiдсутнiстю постiйних теоретичних та практичних занять iз ними.

Також результати aнaлiзу свiдчaть про низький базовий рiвeнь практичних нaвикiв iз вщновлення прохiдностi дихальних шляхiв за допомогою лицьово'! маски та супраглоткових повiтропроводiв (i-gel, LMA) у лiкaрiв (32,8 ± 2,2 %), у фeльдшeрiв (18,3 ± 2,1 %) та сани^в (9,0 ± 2,1 %). Це, можливо, пов'язано з тим, що супраглотковими повгтропро-водами (i-gel, LMA) бригади Е(Ш)МД були укомплектовав нещодавно, тому медичний персонал не встиг отримати навики роботи з даними сучасними

122

Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586

№l(62) • 2014

Оригинальные исследования / Original Researches ^w

Таблиця 1. Оцнка теоретичних знань та практичних навиюв з проведення серцево-легенево/

реан1мацИ бригадами Е(Ш)МД

Навик Оцiнка теоретичних знань та практичних навимв, %

Лiкарi Фельдшери Саштари

Етапи навчання (визначення базового рiвня та залiкове заняття)

Базовий Залiк Базовий Залт Базовий Залт

Дiагностування MiHi4Hoi CMepTi 75,2 ± 2,4 99,4 ± 3,1* 64,2 ± 3,8 92,4 ± 3,0* 19,5 ± 1,8 74,5 ± 1,9*

Алгоритм проведення СЛР 75,2 ± 2,4 99,4 ± 3,1* 64,2 ± 3,8 92,4 ± 3,0* 19,5 ± 1,8 74,5 ± 1,9*

Яшсть компресш грудно! кл^ки 78,2 ± 3,2 84,4 ± 3,0 72,4 ± 4,8 81,6 ± 4,2 15,2 ± 3,9 74,3 ± 3,5*

Стввщношення компр./вентил. 92,2 ± 3,5 98,4 ± 3,3 89,3 ± 4,8 97,4 ± 3,8 19,2 ± 5,1 71,2 ± 5,2*

Вщновлення прохщносп дихальних шляхiв 32,8 ± 2,2 76,4 ± 3,2* 18,3 ± 2,1 68,5 ± 1,8* 9 ± 2,1 34,4 ± 2,3*

ЕКГ-дiагностика 38,5 ± 3,0 79,8 ± 2,4* 12,5 ± 2,5 54,8 ± 2,5* 1,8 ± 1,5 28,5 ± 1,8*

Навик роботи з апаратурою 38,5 ± 3,0 79,8 ± 2,4* 12,5 ± 2,5 64,8 ± 2,5* 1,8 ± 1,5 28,5 ± 1,8*

Медикаментозна пщтримка 78,6 ± 2,4 84,4 ± 2,2 38,7 ± 2,4 64,5 ± 2,0* 6 ± 2,1 27,5 ± 1,5*

Примтка: * — в1рогщн1 змШи показника до та псля навчання (р < 0,05).

пристроями. Шсля 6 годин занять piBeHb практичного навику з вщновлення прохщносп дихальних шляхiв за допомогою лицьово! маски та супраглот-кових повiтропроводiв (i-gel, LMA) статистично вь ропдно покращувався до 76,4 ± 3,2 % у лiкарiв, до 68,5 ± 1,8 % — у фельдшерiв та до 34,4 ± 2,3 % — у сани^в. Це свiдчить про те, що методика вщнов-лення прохiдностi дихальних шляхiв за допомогою супраглоткових повiтропроводiв (i-gel, LMA) дуже проста та може використовуватися бригадами Е(Ш) МД на ДГЕ.

Результати проведеного аналiзу свщчать про низький базовий рiвень практичних навикiв ро-боти з монiтором/дефiбрилятором HeartStart MRx (Philips) та автоматичним зовшшшм дефiбрилято-ром AED Pro (Zoll) у лiкарiв, фельдшерiв та санiтарiв бригад Е(Ш)МД. Це також, можливо, пов'язано з тим, що монiтором/дефiбрилятором HeartStart MRx (Philips) та автоматичним зовшшшм дефiбрилято-ром AED Pro (Zoll) бригади Е(Ш)МД були укомп-лектованi нещодавно, тому у медичного персоналу ще не сформован навики роботи з даною сучасною апаратурою. Пiсля 6 годин занять рiвень практичного навику з роботи з монiтором/дефiбрилятором HeartStart MRx (Philips) та автоматичним зовшшшм дефiбрилятором AED Pro (Zoll) статистично вiро-пдно покращувався (з 38,5 ± 3,0 до 79,8 ± 2,4 % — у лiкарiв, з 12,5 ± 2,5 до 64,8 ± 2,5 % — у фельдшерiв та з 1,8 ± 1,5 до 28,5 ± 1,8 % — у сани^в).

Симуляцiйна форма навчання з використанням манекенiв виявила деякi проблеми узгодженост роботи в бригадi Е(Ш)МД. Були зафжсоваш такi проблеми, як вщсутшсть гучних коротких зрозумь лих командних наказiв; вiдсутнiсть взаеморозумш-ня та чггкого алгоритму дiй у бригадi Е(Ш)МД пiд час змiни та переходу члешв бригади з компрес!! грудно! клiтки на вентиляцiю легешв; вiдсутнiсть чiткого розподiлу обов'язкiв у бржад пiд час проведення СЛР; вщсутшсть бажання лiдера бригади ви-користовувати свiдкiв як потенцшних помiчникiв у проведеннi СЛР (особливо коли СЛР проводиться

двома членами бригади); вщсутнють можливост де-яких лiкарiв або фельдшерiв бути лщером бригади та iншi. Цi помилки були обговоренi та усуненi пщ час практичних занять.

Таким чином, зростаючi квалiфiкацiйнi вимо-ги до якосп надання екстрено! (швидко!) медично! допомоги диктують необхiднiсть включення симу-ляцiйних форм у програму навчання бригад Е(Ш) МД (лiкар невщкладних станiв, фельдшер невщ-кладних сташв, молодша медична сестра, водiй) та прийняття передатестацiйних практичних навикiв у навчально-тренувальних вщдшах.

Висновки

1. У лiкарiв та фельдшерiв бригад Е(Ш)МД ви-значено достатнiй базовий рiвень теоретичних знань алгоритму проведення СЛР згщно з ушфжо-ваним клтчним протоколом екстрено! медично! допомоги «Раптова серцева смерть» та рекомендаций ERC 2010.

2. У лiкарiв, фельдшерiв та санiтарiв бригад Е(Ш) МД визначено низький базовий рiвень практичних навиюв iз вiдновлення прохiдностi дихальних шля-хiв за допомогою лицьово! маски та супраглоткових повiтропроводiв (i-gel, LMA) та роботи з мошто-ром/дефiбрилятором HeartStart MRx (Philips) або автоматичним зовшшшм дефiбрилятором AED Pro (Zoll).

3. Симуляцшш форми навчання з використанням сучасних манекенiв спроможш в короткi термь ни тдвищити рiвень практично! пiдготовки медич-ного персоналу Е(Ш)МД.

4. Симуляцшш форми навчання спроможш ви-являти та усувати проблеми узгодженосп роботи в бршад Е(Ш)МД.

Список л1тератури

1. Про затвердження та впровадження медuко-технологiч-них документiв 3i стандартизацИ екстреног медичног допомоги [чинний вiд 15.01.2014]. — 2014 (Наказ МОЗ Украгни № 34).

2. Метод повышения эффективности усвоения навыка сердечно-легочной реанимации врачами-интернами / [Нагор-

ная Н.В., Дудчак А.П., Дмитрук В.И., Паршин СЛ.]//Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2011. — № 4. — С. 11-12.

3. Коннова Л.А Современный подход к обучению методике сердечно-легочной реанимации при оказании первой помощи на месте происшествия / Л.А.. Коннова // Вестник научного центра безопасности жизнедеятельности. — 2011. — № 4 (10). — С. 43-48.

4. Принципы подготовки врачей-интернов разных специальностей по циклу «Неотложные состояния» [Ехалов В.В., Слива В.И., Станин Д.М., Лященко О.В., Клигуненко Е.Н. ] // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 4. — С. 124-129.

5. European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2010//Resuscitation. — 2010. — Vol. 81.

Отримано 28.09.14 ■

Левкин O.A., Голдовский Б.М., Сериков K.B. Кафедра медицины неотложных состояний ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины»

СИМУЛЯЦИОННЫЕ ФОРМЫ ОБУЧЕНИЯ БРИГАД Э(С)МП

Резюме. Был проведен проспективный анализ обучения и поддержки усвоенных теоретических знаний и практических навыков по проведению сердечно-легочной реанимации бригадами экстренной (скорой) медицинской помощи. Обучение проводилось по симуляционной форме с использованием манекенов согласно 6-часовой учебной программе «Основы поддержания жизни». Правильность проведения практических навыков оценивалась в соответствии с унифицированным клиническим протоколом экстренной медицинской помощи «Внезапная сердечная смерть». Так, у врачей и фельдшеров бригад экстренной (скорой) медицинской помощи определен достаточный базовый уровень теоретических знаний алгоритма проведения сердечно-легочной реанимации. Также выявлен низкий базовый уровень практических навыков по восстановлению проходимости дыхательных путей с помощью лицевой маски и супраглоточных воздуховодов и работе с монитором/дефибриллятором у врачей, фельдшеров и санитаров. Оказалось, что симуляционные формы обучения с использованием современных манекенов способны в краткие сроки повысить уровень практической подготовки медицинского персонала экстренной (скорой) медицинской помощи, а также способны выявить и устранить проблемы согласованности работы в бригаде.

Ключевые слова: сердечно-легочная реанимация, догоспитальный этап, симуляционная форма обучения.

Liovkin O.A., Holdovskyi B.M., SerikovK.V. Department of Emergency Medicine of State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine

SIMULATION FORMS OF TRAINING EMERGENCY MEDICAL SERVICES CREWS

Summary. Prospective analysis of training and support learned theoretical knowledge and practical skills in conducting cardiopulmonary resuscitation by medical services crews was carried out. Training was provided in the form of simulation using mannequins, according to the 6-hour training program «Basics of life support». The correctness of practical skills assessed in accordance with unified clinical protocol of emergency medical care «Sudden cardiac death». So, physicians and assistants of physicians of emergency medical services crews have sufficient basic theoretical knowledge of cardiopulmonary resuscitation algorithm. We have also found a low base level of practical skills in clearing the airway using face mask and su-prapharyngeal airway and in work with monitor/defibrillator in physicians, assistants of physicians and medical orderlies. It was found that simulation form of training with the use of modern mannequins able to improve quickly the level of practical training of medical staff of emergency medical services crews, as well as to identify and fix problems in the coordination of work in a team.

Key words: cardiopulmonary resuscitation, prehospital period, simulation form of training.

124

Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586

№ 7(62) • 2014

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.