CC BY
34
Д1АГНОСТИКА, Л1КУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА
ХВОРОБ ТВАРИН
DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PROPHYLACTICS
OF ANIMAL DISEASES
УДК 619:617.7:616.98:636.7
Борисевич Б.В., д.вет.н., професор; Литвиненко Д.Ю., к.вет.н., доцент;
Балящук 1.М., acnipaHT © Нацюнальний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м.Кигв
СИМПТОМИ ЛЕПТОСП1РОЗНОГО УВЕ1ТУ У СОБАК
Встановлена частота основних клтжо^агностичних показниюв лептострозного увегту.
Ключоei слова: лептостри, увегт, собаки.
Лептостроз - це шфекцшне природно-вогнищеве захворювання, яке переб^ае з явищами септицеми, геморагiчного гастроентериту, виразкового стоматиту та некрозу шюри, а також супроводжуеться абортами i народженням нежиттездатного потомства. До лептострозу чутливi всi види ссавщв i людина. Збудник лептострозу нараховуе 202 серовари, як об'еднуються в 22 серогрупи (штами).
У собак лептостроз найчаспше викликають L. Icterohaemorhagie, L.Canicola, рiдше L.Grippothyphosa i L. Pomona. У останнш час в Укра1ш у собак i людей зареестровано захворювання, яке зумовлене лептострами серогруп Seiro i Haebomadis.
У гризутв, якi е пожиттевими лептоспiроносiями, найчастiше зустрiчаються штами L. Icterohaemorhagie, L. Grippothyphosa, L.Pomona. За даними саштарно-епщемюлопчно! служби, серед синантропних гризунiв, вiдловлених у великих мютах Украши, лептоспiрозоносiями виявляеться 5 - 10 % тварин [1].
Птахи не мають значення в етзоотичному процесi, оскiльки ix температура тша складае 41 - 43о С i знаходиться за межами температурного порогу виживання лептостр.
Подiл лептостр на штами, характерш для того чи шшого виду тварин, е умовним, оскшьки у вогнищах поширення того чи iншого штаму до нього чутливi всi види тварин. Так, у коней за контакту з собаками-лептостроноЫями
© Борисевич Б.В., Литвиненко Д.Ю., Балящук 1.М., 2011
3
часто виявляються антитша до лептостр L. Icterohaemorhagi, L. Canicola, а у собак, яких вивозять до сшьсько! мшцевоси, де випасаеться худоба - антитша до L. Haebdomadis, L.Grippothyphosa iL. Pomona.
Збудник лептоспiрозу тривалий час збер^аеться в дрiбних непроточних водоймах та в заболоченш мiсцевостi. Джерелом i резервуаром лептоспiрозу е тварини, як перехворiли, а також гризуни, якi е пожиттевими лептоспiроносiями. Основний шлях зараження лептоспiрозом для тварин i людини - водний. Зараження вщбуваеться при напуваннi або купанш. Собаки також заражаються при пощанш гризунiв або iнфiкованого корму.
Крiм водного шляху у собак е ще сво! особливостi зараження лептострозом. Видiлення лептоспiр у зовнiшне середовище вiдбуваеться з сечею. Собака, зустрiчаючись, обнюхують одна одну i запишет сечовi «м^ки», тому у собак видшяють лише !м властивий шлях зараження через свiжу сечу.
Перюд збереження лепто спiр в сечi залежить вiд рН сечi, температури навколишнього середовища i часу перебування в ньому сечi. Лужна реакщя сечi i температура зовнiшнього середовища до +18о С дозволяють лептострам довше зберiгатись у сечi. При обнюхуванш свiжих калюжок сечi лептостри проникають в органiзм собак через слизовi оболонки ротово! i носово! порожнин. Непошкодженi слизовi захищають вщ зараження, але якщо в слизовш е хоч незначнi трiщини, вогнища запалення (стоматит, парадонтит тощо) виникае можливють проникнення лепто спiр безпосередньо в кров, у зв'язку з чим небезпека зараження лептострозом значно збшьшуеться.
Зараження лептострозом через шлунково-кишковий тракт при по!данш гризунiв мае менше значення через те, що лептоспiри дуже чутливi до кислого середовища шлунка i у присутност шлункового соку гинуть практично миттево. Таким чином, основне значення при даному шляху зараження мае знову-таки контакт лептостр з пошкодженими слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту.
Виразш симптоми лептострозу (жовтуха, гематурiя, виразковий стоматит) у собак зустрiчаються вiдносно рщко. Вони характернi для гостро! форми переб^ лептоспiрозу i розвиваються, як правило, у цуценят або у тварин з ослабленою iмунною системою. У бшьшост собак лептоспiроз мае пщгострий або хронiчний перебiг i характеризуеться мало вираженою i нехарактерною симптоматикою. Найчастше це слабкiсть або болючють в дiлянцi тазових кшщвок i поперекового вiддiлу хребта, млявшть, погiршення апетиту, незначне пiдвищення температури тша, перiодичне блювання або дiарея. Часто виникають ураження шкiри, особливо в задшх дiлянках спини i тазових кiнцiвок у виглядi дрiбних виразок або невеликих вогнищ некрозу. Такий стан може тривати достатньо довго i нерщко закiнчуеться самовилжовуванням.
Нерiдко у собак лептоспiроз взагалi не мае клiнiчного вияву, у зв'язку з чим ми звертаемо увагу на старанне дослщження очей, цих найбшьш чутливих до будь-якого ураження оргашв (око - дериват головного мозку).
Матер1ал 1 методи. Проведено офтальмолопчне дослщження з визначенням симптомiв уве!ту. Лептоспiри виявляли в центрифугат сечi методом темнопольно! мжроскопи, а також проводили реакцiю мжрогемаглютинацп з концентрацieю лептоспiрозного антигену 1:200 та 1:400.
Результати дослщження. За слабкого ступеня запалення спостерiгаeться мюз, деяке помутнiння камерно! вологи, фотофобiя, сльозотеча, помiрна набряклiсть райдужно! оболонки, вщсутшсть або слабка мiлiарна болючють.
За середнього ступеня запалення виявляли мюз, свтння камерно! вологи, фотофобш, сльозотечу, набряк райдужно! оболонки, прециттати в переднiй камерi ока, блефароспазм, набряк ропвки, болючiсть в д^нщ вiйкового тiла, перикорнеальну iн'eкцiю судин, заднш уве!т.
За важкого ступеня ураження мали мiсце мiоз, пфема або гемофталм, фiбрин в переднш камерi ока, заднi синехп, сильний набряк райдужки, гiпотонiя очного яблука або розвиток увеально! (очна гшертошя) глаукоми, блефароспазм, набряк рогiвки, сильна цилiарна болючiсть, сльозотеча, заднiй уве!т, перикорнеальна iн'eкцiя судин.
Виникнення уветв зумовлене токсичною дieю циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К), якi осiдають на стшках судин i призводять до ексудацп [2, 3]. Вмiст Ц1К у кровi собак, хворих на лептостроз без ускладнень i з ускладненням уве!том, представлено в таблищ 1.
Таблиця 1
Вм1ст у кров1 циркулюючих 1мунних комплексе (Од. опт. щ1льн.)
Показники, п = 5 Лептостроз без ознак уве!ту ФА, % Лептостроз, ускладнений уве!том ФА, %
Крупномолекулярш Ц1К 43,0±1,79 58,0±1,57 51,6±1,75** 39,8±1,71***
Др1бномолекулярш Ц1К 102,0±2,91 53,8±2,57 153,8±4,57*** 38,6±2,02***
Г <0,001 <0,05 <0,001 >0,05
Примитка: ** Р<0,01; *** P<0,001.
Як видно з таблищ, у собак, хворих на лептостроз без ускладнення уве!том, порiвняно з собаками, хворих на лептостроз з ускладненням уве!том, у кровi вмiст як крупномолекулярних, так i дрiбномолекулярних Ц1К був достовiрно меншим, а активнiсть фагоцитозу достовiрно бшьша.
Утворення Ц1К у зв'язку з лептострозом зумовлено з'еднанням антигенiв лептостр з антитiлами; при цьому найбшьш патогенними е дрiбномолекулярнi комплекси, як вiдкладаються на стiнках судин, викликаючи ексудацiю. В органiзмi патогенна дiя Ц1К попереджуеться фагоцитозом. Iмуннi комплекси поглинаються i перетравлюються всерединi фагоциив.
Згiдно з iснуючими уявленнями, головним патогенетичним мехашзмом ураження цiлiарного тша при iнфекцiйних, iнвазiйних i незаразних хворобах е вщкладання Ц1К у вшковому тiлi, чому сприяе рясна його васкуляризащя i уповiльнений рух кровi [4, 5]. Як бачимо, е вс пiдстави вважати
iмунокомплексний мехашзм важливим патогенним чинником виникнення уве!ту у зв'язку з лептострозом.
Висновки
1. Уве!т спостерiгаeться у 24,78 % собак, хворих на лептоспiроз.
2.Переднш уве!т дiагностуeться у 78,57 %, заднш уве!т - у 21,43 % випадюв.
3. Легкий nepe6ir ураження рееструеться в 35,71 %, середньо! важкостi -у 42,86 %, важкий переб^ - у 21,43 % випадюв.
Лггература
1. Рощина Р.В. Лептоспироз и его особенности у собак // Ветеринарная
практика. - 2002. - № 2. - С. 20 - 23
2. Сотникова Л.Ф. Рецидивирующие увеиты лошадей //Ветеринария. -2003. - № 6. - С. 9 - 11.
3. 1нфекцшне запалення судинного тракту велико! рогато! худоби /В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, В.М.Коваленко i ш. //Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 21 - 22
4. Зайцева Н.С., Кацнельсон Л.А. Увеиты. - М.: Медицина, 1981. - 317 с.
5. Kraus-Mackiw E., Oconnor Richard G. Uveitis. - Georg Thieme Verlag: Stutgard-New York, 1986. - 258 p.
Summary
Borisevitch B.V, Litvinenko D.Y., Balachuk I.M.
CLINICAL SINGS OF LEPTOSPIROSIS UVEITIS IN DOGS
Uveitis exists beside 24,78 % dogs, sick on leptospirosis . From uveitis is diagnosed in 78,57 % back uveitis in 21,43 % events. The slow current of defeats is registered in 35,71 %, average defeats - in 42,86 %, heavy current - in 21,43 % events.
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2011
