CC BY
45
Kuznetsova M.S. Prospects and conditions of creating the site "Ukrainian Garden of the South and South-West of Ukraine" in the NBG N.N. Grishko
The tradition of gardening and horticulture of the population of the southern regions of Ukraine was investigated. Based on these results the choice of plants to create the site "Ukrainian Gardens of the South and South-East of Ukraine" was justified. Identify specific types of plants that can be planted in an area that will be created in the botanical garden, located in the forest-steppe zone. Keywords: Ukrainian garden, southern Ukraine, horticulture, gardening.
УДК 635.9:582.746.51(477) Ст. наук. enispoó. О.М. Курдюк.1, канд. бюл. наук; асист. К.В. Маееський1, канд. с.-г. наук; доц. В.П. Чигринець2, канд. с.-г. наук
ДЕКОРАТИВНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ СХ1ДНОАЗ1ЙСЬКИХ ВИД1В РОДУ ACER L. В УМОВАХ УКРА1НИ
Наведено юторто та результати штродукци схщноазшських клешв в умови Ук-ра!ни, перелж таксошв вщповщно до сучасно! системи, декоративне та господарське значення, перспективи та напрями подальшого використання. Встановлено, що сьогодш на територи нашо! держави нараховуеться 27 видiв та 8 пiдвидiв ще! групи рослин, представлеш переважно в колекщях боташчних садiв та дендропаргав.
Ключоег слоеа: Acer L., сидноазшсьга види, клени, штродукщя.
1нтродукщя схщноазшських рослин в Свропу розпочалася в першш половин XVIII i досягла свого апогею в середин XIX стор1ччя. Серед велико! кшькост деревних рослин, що були штродуковаш для потреб садово-паркового мистецтва завдяки сво!м декоративним та господарським властивос-тям, заслуговують уваги представники роду Acer L.
1м'я роду (Acer) вперше запропонував К. Лшней у книзi " Species Plan-tarum" у 1753 р., хоча ще у XVII ст. клен згадувався в роботах Плшя та Овь дiя. Вiдповiдно до системи APG - III рщ Acer L. належить до триби Acereae (Durande) Dumort. пiдродини Hippocastanoideae Burnett, родини Sapindaceae Juss., порядку Sapindales Dumort., класу Magnoliopsida Brongn, вiддiлу Mag-noliophyta Cronq., Takht. et W. Zimm. Природним ареалом представниюв роду е помiрний пояс i субтротки Швшчно! пiвкулi. За останшми даними, рiд включае близько 160 видiв, поширених в Сврот, Переднiй i Середнiй Ази, Пмалаях, Схiднiй Азп, на островах Зондського архшелагу, в Пiвнiчнiй i Цен-тральнiй Америцi. 1з загального числа видiв на частку схiдноазiйських клешв припадае близько 75 %.
У природнш дендрофлорi нашо! батькiвщини представлеш лише 5 ви-дiв роду: Acer campestre L., A. platanoides L., A. pseudoplatanus L., A. tatari-cum L., A. hyrcanum subsp. stevenii (Pojark.) E. Murray. Останнiй е ендемiком Гiрського Криму. Iнтродукцiйнi роботи з схiдноазiйськими кленами на територи сучасно! Украш розпочалися одночасно i навиь дещо рашше, нiж у За-хщнш Сврот. Так, на початку XIX ст. у НЫтському ботанiчному саду вперше був штродукований Acerpalmatum Thunb. У кшщ XIX ст. в боташчш сади
1 НУ 6iopecypcÍB i природокористування Украши, м. Кшв;
2 Сумський нацюнальний аграрний yнiверситет
i парки були штродуковаш: A. tataricum subsp. ginnala (Maxim.) Wesm. (Усти-MiBKa), A. tegmentosum Maxim. (Тростянець), A. stachyophyllum subsp. betulifo-lium (Maxim.) P.C. De Jong (Веселi Боковеньки).
У середиш XX ст. на територп Укра1ни вже зростали Acer tataricum subsp. aidzuense (Franch.) P.C. De Jong, A. barbinerve Maxim. ex Miq., A. buer-gerianum Miq., A. carpinifolium Sieb. et Zucc., A. caudatum subsp. ukurundense (Trautv. et C.A. Mey.) E. Murray, A. cissifolium (Sieb. et Zucc.) K. Koch, A. cra-taegifolium Sieb. et Zucc., A. davidii Franch., A. erianthum Schwer., A. tataricum subsp. ginnala (Maxim.) Wesm., A. henryi Pax, A. davidii subsp. grosseri (Pax) Ined, A. japonicum Thunb., A. laevigatum Wall., A. lobelia subsp. pictum (Thunb.) Wesm., A. mono Maxim., A. mandshuricum Maxim., A. miyabei Maxim., A. maxi-mowiczianum Miq., A. oliverianum Pax, A. palmatum Thunb., A. pseudosieboldi-anum (Pax) Kom., A. rufinerve Sieb. et Zucc., A. tegmentosum Maxim., A. stachyophyllum subsp. betulifolium (Maxim.) P.C. De Jong, A. truncatum Bunge, A. tschonoskii Maxim.
У 70-т роки минулого столптя проф. М.А. Кохно (НБС iM. М.М. Гришка НАНУ) вперше штродукував A. sieboldianum Miq., A. grise-um (Franch.) Pax, A. micranthum Sieb. et Zucc., A. pectinatum subsp. laxiflo-rum (Pax) A.E. Murray. О.М. Курдюк вперше в Украш штродукував A. triflo-rum Kom. та A. pectinatum subsp. maximowiczii (Pax) A.E. Murray.
Пюля 1991 р. масштабш роботи з штродукцп були призупинеш, але колекцп боташчних садiв та дендропарюв поповнювалися видами та культи-варами схщноазшських клешв, завезеними з-за кордону з приватних розсад-ниюв. За результатами аналiзу спещатзовано! лггератури та власних досль джень, можна вести мову про те, що тепер в Укра1ш представлен 26 видiв, 9 пiдвидiв схщноазшських клешв (табл.).
Сучасне садово-паркове господарство Украши потребуе розширення асортименту декоративних дерев та кущiв. Немалу роль в цьому можуть вщ з^ати означеш нами клени, що вiдрiзняються високою декоративнютю та рiзноманiтнiстю морфологiчних ознак. Особливо багат культиварами A. palmatum та A. japonicum. Аналiз ринку посадкового матерiалу вказуе на зроста-ючий iнтерес до групи схщноазшських видiв з боку споживачiв, приватних виробниюв посадкового матерiалу та боташчних установ Украши.
Представники клешв схщноазшсько! флори, за винятком A. tataricum subsp. ginnala, на територп Украши трапляються поодинокими екземплярами або невеликими групами переважно в боташчних садах i дендролопчних парках. Декоратившсть, стшюсть до хвороб i шкздниюв, димо- й газостiйкiсть дають змогу схiдноазiйським видам зайняти iстотне мюце в озелененнi [2-4].
Детальне районування територп Укра1ни для штродукцп схщноазь атських видiв провiв проф. М.А. Кохно [3]. Внаслщок найбiльш вщповщни-ми для широко1 культури схщноазшських видiв роду Acer L. е Карпатський та Прикарпатський штродукцшш райони, де усшшно можуть зростати до 80 % вшх видiв. Далi йдуть Захiдний i Пiвнiчно-Схiдний райони Укра1ни, перспективнi для штродукцп та використання в господарст до 40 % клешв Схщно! Азп. За умови штучного зрошення в умовах Швденного ужбережжя
Криму (Приморський штродукцшний район) можливе культивування до 75 % ушх видiв. Для Люостепу i niBHi4Hoï частини Степу рекомендують ви-користовувати A. mandschuricum, A. mono, А. tegmentosum, A. caudatum subsp. ukurundense.
Табл. Перелк власних назв таксотв сх1дноазшських клетв, штродукованих в Украш1
Латинська назва таксону
A. acuminatum Wall. ex D. Don A. argutum Maxim. ex Miq. A. barbinerve Maxim. ex Miq. A. buergerianum Miq. A. capillipes Maxim. ex Miq. A. carpinifolium Sieb. et Zucc. A. caudatum subsp. ukurundense (Trautv. & C.A. Mey.) E. Murray A. cissifolium (Sieb. et Zucc.) K. Koch A. davidii Franch. A. davidii subsp. grosseri (Pax) ined. A. griseum (Franch.) Pax A. henryi Pax A. japonicum Thunb. A. laevigatum Wall. A. lobelii subsp. pictum (Thunb.) Wesm. A. mandshuricum Maxim. A. maximowiczianum Miq. A. micranthum Sieb. et Zucc. A. miyabei Maxim. A. mono Maxim. A. oblongum Wall. ex DC. A. oliverianum Pax A. palmatum Thunb. A. p. subsp. amoenum (Carrière) H. Hara A. pectinatum subsp. laxiflorum (Pax) A.E. Murray A. p. subsp. maximowiczii (Pax) A.E. Murray A. pseudosieboldianum (Pax) Kom. A. rufinerve Sieb. et Zucc. A. sieboldianum Miq. A. stachyophyllum subsp. betulifolium (Maxim.) P.C. De Jong A. tataricum subsp. aidzuense (Franch.) P.C. De Jong A. tataricum subsp. ginnala (Maxim.) Wesm. A. tegmentosum Maxim. A. triflorum Kom. A. truncatum Bunge
Схщноазшсью види збер^ають декоративний вигляд протягом усього року. Взимку вони вiдрiзняються красивою ажурною архггекгошкою крони. Так у А. palmatum вона округла або парасолькоподiбна, у A. tataricum subsp. ginnala - куляста, у A. tegmentosum - компактна подовжена, у А mandschuricum - оригшальна широко округла, у A. mono - широкорозлога щшьна, у A. barbinerve i Acer davidii subsp. grosseri - широка. А. mandschuricum ефектний взимку поеднанням оригшально! крони i крилаток, що залиша-ються на деревi до весни.
У безлистому сташ схiдноазiйськi клени декоративш i своею корою. У таких видiв, як А. tegmentosum, A. rufinerve, A. davidii subsp. grosseri, кора до-рослих дерев иро-зелена з бшими поздовжнiми смугами, A. capillipes, до на-веденого поеднання кольорiв додаеться ще бордовий. У A. barbinerve, A. palmatum, А. japonicum, A, henryi, A. dssifolium - кора зеленувата з рiзними вщ-тiнками. Оригiнальна кора у А. griseum - коричнево-вишнева, розтрюкуеться i, вiдшаровуючись, скручуеться смужками рiзноi ширини. Кора молодих па-гонiв зазвичай зелена (з рiзними вiдтiнками) або пурпурово-червона.
Цвiтуть клени часпше одночасно з розпусканням листя, у квгтш-чер-внi. До декоративних показниюв вiдносяться забарвлення, форма i будова квiток та суцвiть. Так, у А. palmatum, A. japonicum, A. pseudosieboldianum тд час цвтння дерево набувае яскраво-червоного вщлнку. У A. tataricum subsp. ginnala, A. tataricum subsp. aidzuense, A. stachyophyllum subsp. betulifolium
квггки бш, запашш, 3Í6paHÍ в rycTi суцвптя по 20-60 шт., розпускаються тс-ля появи листя i надають дереву бiло-зеленого забарвлення. У A. tegmento-sum, A. rufinerve, A. davidii subsp. grosseri, квики жовто-зелеш, зiбранi в кити-щ, пiд час цвiтiння набувають свило-зеленого кольору з жовтим вiдтiнком. У A. cissifolium, A. henryi квитки свггао-жовто-зелеш, дуже дрiбнi, зiбранi в довп китицi i надають ажурносп кронi дерева.
За рiзноманiтнicтю форм та кольорово! гами листя схщноазшсью види вiдрiзняютьcя значно бiльшою рiзноманiтнicтю, порiвняно з представниками iнших регюшв та iнших родiв деревних рослин. Листки бувають проcтi i складш, цiлicнi i розciченi, зyбчаcтi та цшокра!, голi й опyшенi. Забарвлення листя змшюеться вiдповiдно до пори року: зелене, жовте, червоне, пурпуро-ве, cрiбляcте та !х поеднання. Частина видiв змiнюe колiр листя протягом ве-гетацiйного перiодy: червона - навесш, зелена - влгтку i червона - восени (A. mandshuricum), cрiбляcта - навеcнi, зелена - влгтку i червона - восени (A. ma-ximowiczianum), червона - влгтку (в рiзних кyльтиварiв A. palmatum). Восени червоне забарвлення з рiзними вiдтiнками мають A. henryi, А. japonicum, A. palmatum, A. tataricum subsp. ginnala, A. mandschuricum, A. mono, A. pseudosi-eboldianum, A. cissifolium, A. maximowiczianum, A. capillipes. Рiзноманiтне забарвлення в окремих видiв спостер^аемо на верхнш i нижнш частит листка, по краю i в середиш листово! пластинки.
Найбшьш широко представлен культивари A. palmatum, A. japonicum, A. mono, A. pseudosieboldianum. Вони становлять приблизно 500, що також може значно збшьшити асортимент таксошв для використання в озелененнi Укра!ни. Схiдноазiйcькi клени можна застосовувати для одиночних, групо-вих i алейних посадок, а також для створення живоплопв, озеленення водойм i створення узлюь. Вони ефектш в поеднанш з iншими видами, зокрема з хвойними. Як справедливо зазначав проф. М.А. Кохно (1982 р), велика внут-ршньовидова рiзноманiтнicть кленiв дае змогу створювати чиcтi пейзажнi групи в рекреацiйних насадженнях без шкоди для естетики композицiй.
Листя клешв е вiдмiнними "зеленими фiльтрами". У A. platanoides максимальний рiвень газонакопичення становить 6,68-8,96 г шрки на 1 кг сухого листя, яка в процеш вимивання видаляеться тшьки на 9-11 % [3]. Стшюсть до посухи та загазованосп за умови велико! листково! поповерхш у A. campestre - 80 м2, A. pseudoplatanus - 380 м2, А. saccharinum - 405 м2, A. platanoides - 420 м2 [4]. Притаманна бiльшоcтi клешв здатнють затримувати твердi частки робить цей рщ незамiнним компонентом зелених нанасаджень у великих промислових мютах.
Схщноазшсью клени в умовах ареалу входять до складу люових наса-джень. Вони зростають у другому-третьому ярyci, де вiдмiнно витримують затшення. За його даними, частка участ кленiв може становити до 0,70,8 ярусу. За нашими спостереженнями, в умовах Киева встановлено наяв-нють cамоciвy A. tataricum subsp. ginnala, Acer davidii subsp. grosseri , A. bar-binerve, А. mono, A. mandschuricum, що дае змогу припускати можливють са-мопоновлення цих видiв у люових насадженнях Укра!ни.
За фiзико-механiчними властивостями, деревина схiдноазiйських клешв близька до A. platanoides [4]. Об'емна вага, наприклад, коливаеться вщ 0,53 г/см3 у A. barbinerve до 0,72 г/см3 у A. mono. Деревина клешв досить гнучка, добре обробляеться в рiзних напрямках, полiруеться, гнеться, вико-ристовуеться для виготовлення музичних iнструментiв, меблiв, тари, спортш-вентарю, фанери, паркету.
Клени вiдрiзняються високою медоноснiстю як у природних умовах, так i пiд час штродукцп [4]. Нектаропродуктивнiсть одного дерева A. mono становить вщ 1,0 до 1,5 кг, а гектара умовно-чистих насаджень - 150-350 кг. Медопродуктивнють одного дорослого екземпляру A. tataricum subsp. ginnala досягае 0,6 кг, A. barbinerve - 0,08 кг, A. caudatum subsp. ukurundense - 0,2 кг. Нектаропродуктивнють одного гектара насаджень А. mandschuricum становить до 200 кг, A. pseudosieboldiamun - 120 кг, A. caudatum subsp. ukurundense - 70 кг. За даними проф. М.А. Кохна [4], цукристють соку схщноазшських клешв у НБС iм. М.М. Гришка НАНУ дещо вища, шж у природних умовах i становить 2,6 % для A. mono та 3,8 % для А. mandshuricum. З одного 20^чно-го дерева A. mandschuricum при одному отворi можна отримати до 10,2 л соку.
Iсторiя штродукцп схщноазшських клешв на територто Укра!ни нара-ховуе понад три сторiччя. Сьогодш на територп нашо! держави нарахо-вуеться 27 видiв та 8 пiдвидiв ще! групи рослин, представлен переважно в колекцiях ботанiчних садiв та дендропаркiв. Схiдноазiйськi клени е дос-татньо стiйкими у вщповщних регiонах Укра1ни, вiдрiзняються цiнними гос-подарськими та декоративними властивостями. Подальше введення рослин ще! групи в садово-паркове господарство та агролюомелюращю дасть змогу пiдвищити ефективнiсть !х роботи та збагатить вщносно бiдну представника-ми роду Acer L. дендрофлору Укра!ни.
Л1тература
1. Боташчний сад ¡м. акад. О.В. Фомша. Каталог рослин. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр". - 2007. - Вип. 7. - 320 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущ1. Покрито-насшш : довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. - К. : Вид-во "Фггосо-цюцентр", 2005. - Ч. 2. - 716 с.
3. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 185 с.
4. Кохно М.А. ¡нтродукщя клешв на Укра1ш / М.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. -171 с.
5. Сжура Й.Й. ¡нтродукщя рослин (li значення для розвитку цившзаци, боташчно! науки та збереження бюр1зномашття рослинного свггу) / Й.Й. Окура, В.В. Капустян. - К. : Вид-во "Ф1тосоцюцентр", 2003. - 280 с.
6. Species in Acer // The plantlist. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. thep-lantlist.org/browse/A/Sapindaceae/Acer/.
Курдюк A.M., Маевский К.В., Чигринец В.П. Декоративное и хозяйственное значение восточноазиатских видов рода Acer L. в условиях Украины
Представлены история и результаты интродукции восточноазиатских кленов в условия Украины, перечень таксонов имеющихся в настоящее время в соответствии с современной системой, декоративное и хозяйственное значение, перспективы и
