CC BY
95
Кушнир Ю.В. Анализ опыта зарубежных стран в управлении отходами
Проанализированы системы управления отходами в разных странах. Особенное внимание сосредоточено на распределении полномочий относительно управления отходами между органами национального, регионального и местного уровней. Установлено, что вся приведенная система управления отходами является актуальной и эффективно работает при соответствующих условиях. Выбор системы управления отходами правительство страны осуществляет в зависимости от количества отходов, степени их небеспечности и влияний, на окружающую среду.
Ключевые слова: классификация отходов, система управления отходами, уровень управления, распределение полномочий.
Kushnir Yu.V. Case study of waste management in different countries
Annotation: This article gives examples of the waste management systems in several different countries, and focuses on how the structures of authority may be established at the national, regional and local levels. It is set that all resulted control system by wastes is actual and effectively works at the proper terms. The choice of control system by wastes the government of country carries out depending on the amount of wastes, degree of their ununconcern and influences, on an environment.
Keywords: waste classification, waste management system, management level, structures of authority. _
УДК 630.111 (551.55) Докторант В.В. Лавний, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СИЛЬН1 В1ТРИ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
За даними 16 метеостанцш проаналiзовано повторювашсть сильних вiтрiв ^ швидюстю в^ру >20 м/с) в Украшських Карпатах протягом 1945-1999 рр. Упродовж цього часу в регюш дослщжень було зафшсовано 6631 штормiв, 60 % яких припадало на високопрш метеостанцп Пожижевська i Плай. Рiчна кшьюсть зафшсованих сильних вiтрiв на вах метеостанщях коливалася вщ 83 у 1972 р. до 279 у 1983 р. За перюд дослщжень не було встановлено достовiрного тренду до збшьшення чи змен-шення штормово! активносп у Карпатах. Часпше сильш вггри спостер^алися у зимовий перюд, тодi ж вони мали i бшьшу тривалють. Серед напрямюв сильних вiтрiв домiнували твденно-захщш румби.
Ключов1 слова: Украшсью Карпати, сильш в^ри, ^матолопя.
Вступ. Вггровий режим е важливою характеристикою кшмату терито-ри. Вггер - це горизонтальний рух атмосферного повггря вщносно земно! по-верхш, зумовлений нер1вном1рним розподшом атмосферного тиску \ спрямо-ваний вщ област високого тиску у бш област низького тиску. Вггер характе-ризуеться силою (швидюстю) \ напрямком. За напрямок в1тру беруть точку обрда, звщки вш дуе (в1тер дуе у компас). Швидюсть виру е одшею з мете-оролопчних величин, що мае значний вплив на життя \ д1яльшсть людини.
Вггровий режим Украшських Карпат зумовлений макроциркуляцшни-ми процесами в атмосфер1 та положенням баричних центр1в над континентом Свразп та Атлантикою. В окремих регюнах розподш напряму та швидкост в1тру значно змшюеться шд впливом орограф1чних особливостей мюцевоси \ залежить вщ ор1ентаци р1чкових долин та шших фактор1в.
Вггер е одним з важливих еколопчних фактор1в, що впливае на рют \ розвиток люосташв. Сильш в1три з1 швидюстю >20 м/с часто спричиняють
таке негативне явище, як вiтровал i бурелом дерев. Найбшьш значними i вь домими в GBponi були вггровали, спричиненi ураганами "Vivian" i "Wiebke" у 1990 р. та ураганом "Lothar" у 1999 р., яю разом вивалили близько 300 млн
3 • ....
м деревини [3]. Цi урагани мали в Сврош найбiльшу iнтенсивнiсть за весь перюд метеорологiчних спостережень. Наприклад, у Швейцари 27.02.1990 р. на метеостанци Гросер Бернхард (Grosser St. Bernhard) максимальна швид-кiсть вiтру досягала 269 км/год. (74,7 м/с), а 26.12.1999 р. на метеостанци Уешберг бшя Цюрiха - 241 км/год. (66,9 м/с) [13].
Шсля таких великих урагашв виникло запитання, чи юнуе взаемо-зв'язок мiж частотою та штенсившстю сильних вiтрiв i змшами клiмату. Це питання вивчало багато вчених Свропи. Так, дослщження Х. Шiссера, здiйсненi у Швейцари в рамках нащонально1 дослiдницькоï програми "Змши клiмату i природнi катастрофи, засвiдчили що в останнi 100 роюв спостерь гаеться зменшення щорiчноï кiлькостi днiв iз зимовими штормами зi силою вiтру вiд 7 до 9 балiв за шкалою Бофорта (15,5-22,6 м/с). Хоча в ХХ ст. у Швейцари зросла середньорiчна температура та збшьшилась кшьюсть атлан-тичних циклонiв, штормило в цш краïнi до 1940 р. часлше, нiж у другiй половит ХХ ст. [20].
Дослщження Александерсона для Скандинави [6], Лефебвре [16] для Пiвнiчноï Атлантики, ЛесЫга i Мочалова для Уралу [13], Белокриловоï та Мещеряковоï з колегами для Роси [1, 4, 5] також показали, що у цих регюнах у минулому ст. не зросла m кшьюсть, m iнтенсивнiсть сильних вiтрiв. Резуль-тати шших дослiджень [9, 21] також засвщчили, що штормова активнiсть в Сврош i твшчнш пiвкулi загалом у минулому столiттi зменшилася.
На вщмшу вiд них, Антон Фшер [8] передбачае, що в майбутньому в Центральны Свропi буде бшьше штормiв i вони будуть мати бшьшу штен-сивнiсть. Тако1' ж думки дотримуються i Крапфенбауер та Гольтерманн [11], Кншерц та ш. [10], Лекебуш та iн. [14, 15], Бенгстон та ш. [7], Ламберт i Фiф [12], Пшто та iн. [17-19] щодо Швшчно-Захщно1" Свропи. Вони пов'язують це з формуванням у цьому регюш бшьшо1" кiлькостi областей дуже низького тиску. Щодо сезонного розподшу сильних вiтрiв спостерiгаеться тенденцiя до 1'хнього зменшення в л^нш перiод [13] i частшого прояву взимку [19].
Методика дослвджень. Для характеристики сильних вiтрiв було про-аналiзовано данi про в^и з максимальною швидкiстю 20 i бшьше м/с за весь перюд спостережень з 16 метеостанцш, розташованих у рiзних регюнах Ук-рашських Карпат. Поряд зi швидюстю вiтрiв, фiксували i пiзнiше аналiзували ïхнi напрям та тривалiсть, температуру повггря у день шторму, у попереднш i наступний пiсля шторму день, кшьюсть опадiв за три, два, один день до шторму, у день шторму i в наступний шсля шторму день. Всього в регюш дослщжень на вшх метеостанщях упродовж 1945-1999 рр. було зафжсовано 6631 випадюв вггру з максимальною швидюстю >20 м/с.
На наступному еташ дослiджень зi вшх метеостанцiй вiдбирали для аналiзу лише одне штормове явище: це були наведет вище ктматичт показ-ники з ^ei' метеостанцiï, де фжсувалась найвища швидкiсть вiтру. За однако-во1' швидкостi вiтру на юлькох метеостанцiях для аналiзу брали дат з rieï ме-
теостанци, де була найбшьша тривалiсть сильного виру. Таким чином у регь ош дослiджень було зафiксовано 1678 штормових явищ.
Результати дослiджень показали, що кiлькiсть сильних вiтрiв щороку значно змшюеться. Найменша штормова активнiсть у Карпатах (тут i надалi маеться на увазi тiльки Украшсью Карпати) була у 1972 р., коли на вЫх мете-останцiях регюну було зафiксовано лише 83 випадки сильного виру. Найбiльше сильних вг^в було у 1983 р. - 279 випадюв, тобто у 3,4 раза бшь-ше, нiж у 1972 р. Найчастше сильнi вггри спостерiгались на високогiрних метеостанцiях Пожижевська i Плай - у середньому, вщповщно, 59,0 i 50,3 ра-зiв за рiк (табл. 1). Зi зменшенням висоти розмiщення метеостанцш н.р.м. кiлькiсть зафiксованих сильних вг^в значно зменшуеться.
Табл. 1. Середньорiчна ктьшсть сильних вiтрiв _(У>20 м/с) в Украгнських Карпатах_
Метеостанщя Перюд спостережень Висота н.р.м., м Кшьшсть за-реестрованих шторм1в У середньому за р1к
Пожижевська 1959-1999 1429 2421 59,0
Плай 1968-1999 1330 1609 50,3
Турка 1945-1999 594 537 9,8
Долина 1945-1999 470 496 9,0
Стрий 1945-1999 294 430 7,8
Яремче 1946-1999 531 311 5,8
Дрогобич 1947-1999 275 251 4,7
М1жпр'я 1961-1999 401 119 3,1
1вано-Франк1вськ 1945-1999 244 155 2,8
Коломия 1945-1999 298 122 2,2
Нижт Ворота 1949-1999 496 49 1,0
Славське 1946-1999 592 52 1,0
Рах1в 1946-1999 438 45 0,8
Великий Березний 1946-1999 205 26 0,5
Нижнш Студений 1946-1999 615 7 0,1
Руська Мокра 1946-1966 589 2 0,1
Загалом сильш вггри частше виникають на пiвнiчно-схiдному мегас-хилi Карпат, особливо взимку. На швденно-захщному мегасхилi у деяких мiсцевостях сильнi впри спостерiгаються дуже рiдко, наприклад, на метеос-танци Руська Мокра за весь перюд спостережень було зафжсовано тiльки два випадки виникнення сильного впру, а в Нижньому Студеному - Ым.
Кiлькiсть ураганних вг^в (зi швидкiстю 34 i бшьше м/с) у Карпатах та-кож значно змшюеться з року в рж. Найменше !х було у 1986 р. - лише 1 випа-док i у 1972 р. - 4 випадки. А найбшьше ураганних вiтрiв було зафжсовано у 1967 р. - 76 та у 1965 р. - 46 разiв. Всього за весь перюд дослщжень на вЫх метеостанщях ураганнi вiтри спостерiгалися 986 разiв. Найбiльшу повторюва-нiсть у Карпатах мають сильнi вiтри пiвденно-захiдного напрямку (табл. 2). На горi Пожижевсьюй !х фiксували у 81 % випадюв, в Яремчi - у 73, у Дрогоби-чi - у 55, а загалом для Карпат - у 57 % випадюв. Сильш впри захщного напрямку найчастше вдать в 1вано-Франювську - 46 % вщ загально! кiлькостi i у Коломи! - 29 %. Загалом для Карпат вони становлять 14 % випадюв.
На напрям сильних вг^в на метеостанцiях, розташованих у долинах рiк, значний вплив мае географiчний напрямок цих долин. Вплив рiчкових долин проявляеться у переважанш одного чи двох протилежних напрямюв. Наприклад, у Нижньому Студеному, Славському i Мiжriр,l панують швденш вiтри (вiдповiдно до меридiального напрямку долин). Найрщше на метеостанщях спостерiгались сильнi вiтри схiдного (1 %), твшчного (2 %), твден-но-схiдного (3 %) i швтчно-схщного (3 %) напрямкiв.
Результати дослщжень показали, що сильнi вiтри у Карпатах найчасть ше спостерiгаються у Ычш та груднi, а найрщше - у серпнi i липш. За аналь зований перiод на вшх метеостанцiях у сiчнi було зафшсовано 1084 випадкiв сильного виру i в груднi - 1032. Водночас у серпш був лише 161 випадок сильного виру, або у 6,7 раза менше, тж у сiчнi. Впродовж липня сильш вгг-ри спостерiгалися 211 разiв.
Сильнi вiтри мали переважно локальний характер, 1х фiксували одно-часно не бшьше, нiж на кшькох метеостанцiях. Однак iнколи в регюш фор-муються iнтенсивнi шторми, коли сильш вггри спостерiгаються в один i той самий день на багатьох метеостанщях. Таке явище вщбувалося в такi дати: 17.12.1989 р. - на 12 метеостанщях; 03.11.1982 р. i 11.03.1983 р. - на 11 метеостанщях; 31.12.1970, 23.10.1971, 23.02.1977, 01.02.1980, 06.09.1992 i 23.01.1993 р. - на 10 метеостанщях.
Табл. 2. Повторювашсть сильних вiтрiв (У>20 м/с) у Карпатах за румбами
Метеостанц1я Кшьшсть зареестр. шторм1в Румби, %%
З Пд ПдЗ ПдС Пн ПнЗ ПнС С
1. Великий Березний 26 19 15 4 4 27 23 4 4
2. Долина 495 23 6 54 2 1 13 1
3. Дрогобич 251 27 6 55 11 1
4. 1вано-Франк1вськ 155 46 2 8 3 39 2
5. Коломия 122 29 15 2 2 48 2 2
6. М1жг1р'я 119 2 58 4 7 10 14 1 4
7. Нижи1 Ворота 49 12 23 18 4 29 12 2
8. Нижнш Студений 7 72 14 14
9. Плай 1609 4 17 53 6 5 3 9 3
10. Пожижевська 2421 14 1 81 1 2 1
11. Рах1в 45 7 38 47 2 6
12. Руська Мокра 2 50 50
13. Славське 52 67 17 4 8 2 2
14. Стрий 430 23 6 39 2 1 25 1 3
15. Турка 537 20 24 15 13 2 24 1 1
16. Яремче 311 6 19 73 2
Разом 6631 14 11 57 3 2 9 3 1
На рис. 1 показано розподш штормових явищ за мюяцями i швидюстю виру. Серед сильних вг^в домшуе швидкiсть виру 20-24 м/с. Але взимку, березш, жовтнi та листопадi iнколи виникають й ураганнi вiтри зi швидюстю 40 i бiльше м/с. Зазначимо, що такий ураганний вггер фшсували на метеос-танцil Пожижевська шють днiв пiдряд у 1967 р., 16-21 грудня. Влггку ураган-ш вiтри спостерiгалися дуже рiдко.
Оч. Лют, Бер. Квгг. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. I"руд.
Рис. 1. Ктьшсть штормових явищ N у Карпатах у 1945-1999 рр. за м^яцями i швидшстю втру
Найбшьша тривалють сильних вг^в характерна для зими. Влпку три-валють штормiв невелика, часто вона не перевищуе одше! години. Сильш впри тривалютю понад одну годину найчастше спостершаються у Ычш, груднi, листопадi i лютому (рис. 2). Найдовшу тривалють шторму було зафш-совано 25-28 лютого 1965 р. на метеостанци Пожижевська - 96 год. На мете-останцп Плай 11-14 лютого 1984 р. сильний впер тривав 92 год. 50 хв. Але загалом у регюш домшують шторми тривалiстю до 10 год.
Рис. 2. Ктьшсть штормових явищ N тривал^тю понад 1 год. у Карпатах у 1945-1999 рр. за м^яцями i тривалктю
Особливо небезпечним для люового господарства е поеднання сильних вг^в з великою кшьюстю опадiв. Вони спричиняють значне збшьшення во-
логостi грунту, попршують зчеплення кореневих систем дерев з ризосферою як наслiдок, дерева легше вивалюються вiтром. Тому ми проаналiзували i сумарну кшьюсть опадiв, якi випали за три, два, один день до шторму i у день шторму (рис. 3). Дослщження показали, що, на щастя для лiсового господар-ства, шторми вщбувались переважно за невелико! юлькосл опадiв - вiд 0 до 9,9 та вщ 10 до 19,9 мм. Однак, школи спостер^алось поеднання ураганних вiтрiв з дуже великою кiлькiстю опадiв, наприклад: 3.07.1964 р. на горi Пожи-жевськiй швидкiсть вiтру досягала 40 м/с, а кшьюсть опадiв становила 132,8 мм; 29.10.1992 р. на горi Плай за швидкост виру 34 м/с було зафжсова-но 132,4 мм опадiв; 23.02.1977 у Мiжriр,! швидкiсть вiтру досягала 40 м/с, а кшьюсть опадiв становила 99,0 мм, що спричинило значш пошкодження лiсiв.
Рис. 3. Ктьмсть штормовых явищ (Ы) у Карпатах у 1945-1999рр. за мшяцями i ктьшстю опадiв
Штормовi явища спостер^аються у Карпатах щорiчно, але !хня рiчна кiлькiсть не е постшною, вона значно змiнюеться щороку. Найбiльша юль-кiсть штормових явищ за рж було зафiксовано у 1998 р. - 52 випадки та у 1981-50. А найрщше вони виникали у 1963 р. - 28 разiв та у 1972 р. - 32.
Висновки. Результати дослщжень засвщчили, що сильш вггри мають в Укра!нських Карпатах систематичний прояв. Загалом за проаналiзований перiод не було встановлено достовiрного тренду до збiльшення чи зменшен-ня частоти сильних та ураганних вiтрiв у регiонi дослiджень упродовж 19451999 рр. У Карпатах домшують сильнi вiтри пiвденно-захiдного напрямку, а найрщше на метеостанцiях спостер^ались шторми схiдного i пiвнiчного нап-рямкiв. Штормовi явища у Карпатах найчастше вiдбуваються у сiчнi, грудш та березнi, а найрiдше - у серпш i липнi. Найбшьша тривалiсть сильних вгг-рiв характерна для зими. Пщ час планування i здiйснення лiсогосподарських заходiв головну увагу доцшьно придiлити пiдвищенню бюлопчно! стiйкостi деревостанiв проти сильних вг^в.
Л1тература
1. Белокрылова Т.А. Об изменении скоростей ветра на территории России // Труды ВНИИГМИ-МЦД. - 1989. - Вып. 150. - С. 38-47.
2. Горохольская В.З. Сильные ветры и метели на территории республики Башкортостан / Горохольская В.З., Волобуева О.В. // Метеорология и гидрология. - 2006. - № 7. -С. 49-55.
3. Лавиий В.В. Результати дослщження вiтровалiв у Кмеччиш та Швейцарп // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць / В.В. Лавний, Р. Лесст - К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 39. - Лiсiвництво. - С. 77-87.
4. Мещерская А.В. Мониторинг скорости ветра на водосборе Волги и Урала в XX веке / Мещерская А.В., Гетман И.Ф., Борисенко М.М., Шевкунова Э.И. // Метеорология и гидрология. - 2004. - № 3. - С. 83-98.
5. Мещерская А.В. Изменение скорости ветра на севере России во второй половине ХХ века по приземным и аэрологическим данным / Мещерская А.В., Еремин В.В., Баранова А. А., Майстрова В.В. // Метеорология и гидрология. - 2006. - № 9. - С. 46-58.
6. Alexandersson H. Trends of storms in NW Europe derived from an updated pressure data set / Alexandersson H., Tuomenvirta H., Schmith T., Iden K. // Climate Research. - 2000. - Р. 71-73.
7. Bengtsson L. Storm tracks and climate change / Bengtsson L., Hodges K.I., Roeckner E. // Journal of Climate. - 2006. - Р. 3518-3543.
8. Fischer A. Forschung in Sturmwurf-Ökosystemen Mitteleuropas / Fischer A., Mössmer R. // Forstliche Forschungsberichte München. - 1999. - Bd. 176. - 144 S.
9. Kharin V.V. Changes in the extremes in an ensemble of transient climate simulations with a coupled atmosphere-ocean GCM / Kharin V.V., Zwiers F.W. // Journal of Climate. - 2000. -P. 3670-3688.
10. Knippertz P. Changing cyclones and surface wind speeds over the north Atlantic and Europe in a transient GHG experiment / Knippertz P., Ulbrich U., Speth P. // Climate Research. - 2000. -Р. 109-122.
11. Krapfenbauer A. Weltwetterküche erhöht Risiko von Sturmkatastrophen / Krapfenbauer A., Holtermann C. // Österreichische Forstzeitung. - 2000. - № 6. - S. 25-27.
12. Lambert S.J. Changes in winter cyclone frequencies and strengths simulated in enhanced greenhouse warming experiments: results from the models participating in the IPCC diagnostic exercise / Lambert S.J., Fyfe J.C. // Climate Dynamics. - 2006. - Р. 713-728.
13. Lässig R. Frequency and characteristics of severe storms in the Urals and their influence on the development and structure of the boreal forests / Lässig R., Mocalov S.A. // Forests Ecology Management. - 2000. - P. 179-194.
14. Leckebusch G. Analysis of frequency and intensity of European winter storm events from a multi-model perspective, at synoptic and regional scales / Leckebusch G., Koffi B., Ulbrich U., Pinto J G., Spangehl T., Zacharias S. // Climate Research. - 2006. - Р. 59-74.
15. Leckebusch, G. On the relationship between cyclones and extreme windstorm events over Europe under climate change / Leckebusch, G., Ulbrich, U. // Global and Planetary Change. - 2004. -Р. 181-193.
16. Lefebvre C. Häufigkeit von Stürmen im Nordatlantik / Lefebvre C. // Deutscher Wetterdienst, Hamburg. - 2002. - 6 c. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.dwd.de/ de/Fun-dE/Klima/KLIS/prod/spezial/sturm / haeufigkeit_stuerme.pdf
17. Pinto J.G. Changing European storm loss potentials under modified climate conditions according to ensemble simulations of the ECHAM5/MPI-OM1 GCM / Pinto J.G., Fröhlich L., Leckebusch G.C., Ulbrich U. // Natural Hazards and Earth System Sciences. - 2007. - Р. 165-175.
18. Pinto J.G. Assessment of winter cyclone activity in a transient ECHAM4-OPYC3 GHG experiment / Pinto J.G., Spangehl T., Ulbrich U., Speth P. // Meteorologische Zeitschrift. - 2006. - Р. 279-291.
19. Pinto J.G. Changes in storm track and cyclone activity in three SRES ensemble experiments with the ECHAM5/MPI-OM1 GCM / Pinto J.G., Ulbrich U., Leckebusch G.C., Spangehl T., Reyers M., Zacharias S. // Climate Dynamics. - 2007. - Р. 195-210.
20. Schiesser H.H. Klimatologie der Stürme und Sturmsysteme anhand von Radar- und Schadendaten / Schiesser H.H., Waldvogel A., Schmid W., Willemse S. // Zürich : Vdf Hochschulverlag an der ETH Zürich, 1997. - 132 S.
21. Zhang Y. Model-simulated northern winter cyclone and anticyclone activity under a greenhouse warming scenario / Zhang Y., Wang W.-C. // Journal of Climate. - 1997. - Р. 1616-1634.
Лавный В.В. Сильные ветры в Украинских Карпатах
По данным 16 метеостанций проанализирована повторяемость сильных ветров (со скоростью ветра и20 м/с) в Украинских Карпатах в течение 1945-1999 гг. На протяжении этого времени в регионе исследований было зафиксировано 6631 шторма, 60 % каких приходилось на высокогорные метеостанции Пожижевская и Плай. Годовое количество зафиксированных сильных ветров на всех метеостанциях колебались от 83 в 1972 г. до 279 в 1983 г. За период исследований не было установлено достоверного тренда к увеличению или уменьшению штормовой активности в Карпатах. Чаще сильные ветры наблюдались в зимний период, тогда же они имели и большую длительность. Среди направлений сильных ветров доминировали юго-западные румбы.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, сильные ветры, климатология.
Lavnyy V.V. Powerful winds in the Ukrainian Carpathians
Using data from 16 meteorological stations we have analysed the frequency and intensity of powerful winds (>20 m/s) in the Ukrainian Carpathians during 1945 to 1999. 6631 storms were recorded in this region, 60 percent of them at the mountain tops meteorological stations Plaj and Pozhyzhevs'ka. The annual amount of the fixed strong winds on all weather-stations hesitated from 83 in 1972 to 279 in 1983. For the period of researches it was not set reliable trend to the increase or diminishing of stormy activity in Carpathians, the number of storms showed cyclical character. In the main occurred powerful winds in the wintertime. Winter storms usually lasted longer than summer storms. Over all, strong winds mainly came from southwest.
Keywords: Ukrainian Carpathians, powerful winds, dimatology.
УДК 630*5 (477-25) Acnip. 1.П. Лакида1 - НУ бюресурав та
природокористування Украти, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ ВУГЛЕЦЕДЕПОНУВАЛЬНО ФУНКЦП
м1СЬКИХ Л1С1В киевА
Здшснено кшьюсне оцшювання обсяпв депонованого вуглецю у мюьких люах Киева. Мюью люи Киева е високопродуктивними, постшно нагромаджуеться 1хня зелена маса, зростае бюпродуктившсть. Вшова структура мюьких лiсiв не е оптимальною. У нш переважають середньовiковi насадження за дуже незначно'1 частки молодняюв. Щшьшсть вуглецю станом на 1999 р. становила 10,6 кг-(м2)-1, це значно бшьше за аналопчний показник для вкритих люовою рослиншстю люових дшянок Украши загалом. Темпи нагромадження вуглецю мюькими люами значно знизилися протягом останнього десятил^я. Причинами цього е зростання середнього вшу на-саджень i змши у вшовш структура
Kлючовi слова: мюью люи, динамша, ф^омаса, депонований вуглець.
Одшею з нагальних проблем сучасност е глобальш змши кшмату, спричинеш антропогенно збшьшенням концентрацп парникових газiв в ат-мосферi [1]. Люи, будучи домшантним елементом континентально! флори, здатш на тривалий час зв'язати атмосферний вуглець i депонувати його у компонентах фггомаси та мортмаси. Таким чином, оцшювання вуглецедепо-нувально! функци люу е одшею з основних ланок мониторингу стану навко-лишнього природного середовища, а також дае можливють кшьюсно охарак-
1 Наук. кер1вник: проф. А.З. Швиденко, д-р с.-г. наук - Мгжнародний шститут прикладного системного
анал1зу, Лаксенбург, Австрш
