CC BY
6
УДК 624.21
Г. О. ЛИННИК (Укрзашзниця), В. I. СОЛОМКА (ДПТ)
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ СТАНОМ ШТУЧНИХ СПОРУД НА ЗАЛ1ЗНИЦЯХ УКРА1НИ
У статл розглянуто перспективы впровадження автоматизовано! системи управлшня станом штучних споруд на зал1зницях Укра!ни, та виконано анал1з закордонного досвщу застосування АСУ моспв.
Ключовi слова: автоматизована система управлшня станом штучних споруд, експлуатащя, утримання
В даний час на зал1зницях Укра!ни експлуа-туються близько 19, 5 тис. штучних споруд. 1з них близько 7,5 тис. зал1зничних моспв, 11 тис. труб 1 лотюв, 80 тунел1в, шляхопроводи, тшо-хщш мости { шш1 шженерш споруди. Оргашза-цшна структура управлшня станом шженерних споруд, як { структура управлшня зал1зничним транспортом мае 1ерарх1чний характер, 1з тдле-глютю нижчих ланок вищим. Вся оргашзацшна структура управлшня станом шженерних споруд подшяеться на три р1вш: Укрзал1зниця (ЦП), Управлшня зал1зниць (Служби коли) 1 Дистанци коли.
Основним виробничим шдроздшом у цш структур1 е лшшне шдприемство - Дистанщя коли. На заступника дистанци коли 1з 1нженер-них споруд, мостових майстр1в та мостов1 бри-гади покладена вщповщальшсть за поточне утримання { окрем1 види каттального ремонту моспв, труб 1 шших споруд. Порядок утримання 1нженерних споруд на зашзницях Укра!ни рег-ламентуеться «1нструкщею по утриманню штучних споруд» [1]. В основу планування ремонт-них робгт, яю виконуються Дистанщею коли покладеш м1жремонтш строки для р1зних еле-менпв штучних споруд, яю наведет у «Положены про проведення планово-запоб1жних ре-монтно-колшних роб1т на зал1зницях Укра!ни»
[2]. . . . .
Дистанци коли знаходяться у шдлеглосп Служб коли зашзниць, яю забезпечують нагляд, утримання { каштальш ремонти штучних споруд, визначають допустим швидкосп руху по дшьницях зал1зниць, розробляють плани шдси-лення { реконструкци та виконують шформацш-не забезпечення ршень на р1вш зал1знищ.
ЦП Укрзал1знищ визначае техшчну пол1ти-ку в утриманш шженерних споруд в цшому по мереж1 зал1зниць. На основ1 шформаци, яка на-дходить ¡з зал1зниць, кер1вництво ЦП формуе стратепю утримання { експлуатаци шженерних споруд, видае нормативш документи, розпод1-ляе центратзоваш ресурси.
Процес управлшня станом штучних споруд на затзницях Укра!ни на сьогодшшнш день явним чином не регламентований, але юнуе система правил 1 вимог по утриманню, яка за-
кршлена у нормативних документах. Так ощн-ка техшчного стану споруд протягом багатьох роюв виконуеться на основ1 «Положения по оценке технического состояния и содержания искусственных сооружений на железных дорогах Союза ССР» [3] введеним в д1ю МШС ще за час1в Радянського союзу (1992 р1к). Зпдно цьо-го документу виконуеться бальна оцшка техш-чного стану споруд 1 !х утримання. При цьому вс дефекти, в залежносп вщ !х впливу на без-пеку руху по!зд1в, довгов1чнють { умови утримання, роздшеш на три категори. Бальна оцшка виводиться шляхом шдрахунку кшькост дефе-кпв з урахуванням коефщ1енту на безпеку дефекту. В залежносп вщ отриманих бал1в спо-руда вщноситься до одного 1з техшчних сташв, в документ !х чотири: вщмшний, хороший, задовшьний { незадовшьний. При цьому отри-маний незадовшьний стан не е шдставою для введення особливих умов експлуатаци.
Кр1м вищеназваних основних докумеипв система утримання штучних споруд, базуеться на наказах, розпорядженнях, вказ1вках, яю роз-робляються кер1вними службами на зал1зницях Укра!ни та в Укрзал1знищ. Все це складае зна-чну базу вказ1вних та кер1вних документа, яю надходять до безпосередшх виконавщв у Дис-танщю коли 1 вимагають вт1лення !х в д1ю. Ви-конання цих директив та зв1т про !х виконання займають значну частину часу вщведеного на нагляд за справшстю споруд. 1нформац1я про фактичний стан споруд в сьогодшшшх умовах експлуатаци на зал1зницях Укра!ни в1д найни-жчо! ланки (ДистанцИ колИ) до найвищо! (ЦП Укрзал1зниц1) проходить довгий шлях, розтя-гуючись на р1к. При цьому вся 1нформац1я про стан споруд збер1гаеться на паперових нос1ях. Зв1тн1сть { уточнення даних про штучн1 споруди у вщдшах мостовипробувальних станц1й зал1зниць вщбуваеться один раз на р1к. Планування Укрзал1зницею ремонтних роб1т та роз-под1л кошт1в на утримання { ремонт штучних споруд, в свою чергу теж розтягуеться на де-який термш, який складае вщ трьох до шести мюящв поточного року. Термшовими е тшьки випадки раптового виходу споруд ¡з експлуата-цИ (аварИ, пошкодження, яю впливають на не© Линник Г. О., Соломка В. I., 2012
сучу здатшсть i т. iн.), коли необхвдно вiдразу приймати рiшення про замiну чи ремонт спору-ди. Таким чином шформащя про стан споруд «знизу-вверх» i планування ремонтов та кошти на утримання «зверху-вниз» проходять довгий шлях i не завжди вiдображають те, в якому ста-нi знаходяться штучнi споруди на затзницях, а прогнозування розвитку !х стану та планування ремонтних робiт для попередження розладiв в даний час зовшм не можливе
Сьогодш вдосконалити цю систему можна шляхом впровадження на залiзницях Украши автоматизовано! системи управлiння станом штучних споруд (АСУ). Така АСУ надасть доступ до шформаци про споруди для ушх ланок експлуатацшних служб, зменшить до мiнiмуму затрати часу на фшсування змiн стану споруд та складання звiтiв про !х фактичний стан. Базую-чись на оцшщ технiчного стану та прогнозуван-нi його змiни у чаш стане можливим планування необхщних робiт з ремонту та цшьовий розподiл коштiв, обгрунтовування необхiдностi виконан-ня ремонтних робiт чи замши споруд, що втра-тили несучу здатшсть. В цьому плат цшним е досвiд iнших кра!н де уже функцюнують Авто-матизованi системи управлшня станом мостiв.
В тепершнш час майже всi кра!ни Свропи i США мають сво! офщшш системи управлiння мостами, якi почали створюватися понад 40 рокiв назад. Перша у свт система управлшня станом мостов була розроблена на початку 70-х роюв минулого сторiччя у США у вiдповiдь на велику аварда мосту [4]. КБ1 - база даних шве-нтарного облiку Нацiональних мостiв викону-вала функцiю збереження шформаци про стан моспв пiсля !х оглядiв, оцiнку стану i експерти-зу для прийняття рiшення вiдносно встанов-лення прiоритетiв i розмiщення федеральних коштiв. Та ця АСУ виявилася недостатньою для прогнозування стану споруд в чаш i визна-чення об'емiв фiнансування на майбутне.
Проаналiзувавши переваги та недолiки ю-нуючо! АСУ, спецiалiсти США визначилися з основними цшями, якi повинна реалiзовувати нова система управлiння мостами:
- рацюнальний i системний пiдхiд до орга-шзацп i виконання планування, проектування, будiвництва, утримання, ремонту i замiни мостiв;
- допомагати у виборi ефективно! альтер-нативи для досягнення справного стану споруд у межах видшених коштiв i планування майбу-тнiх витрат;
- приносити вигоду адмшютраторам, те-хнiчним спещалютам i керiвникам усiх рiвнiв експлуатацшних служб.
Така АСУ повинна включати наступи модулi:
- модуль бази даних;
- модуль прийняття ршень по ремонту;
- модуль прийняття ршень по утриманню:
- модуль аналiзу ютори споруди;
- модуль спорщнення рiвнiв;
- модуль звтоносто.
Тому в серединi 80-х роюв минулого сто-рiччя у США розроблеш двi системи Ропй8 i Бridgit. В проектi системи Ропй8 реалiзовано пiдхiд «знизу - вверх», а Bridgit - «зверху -вниз». Вихщними даними для системи Ропй8 е набiр програм робто, тобто визначення «потреби». В системi Бridgit основним е бюджет, а цшь - за допомогою бази даних знайти шляхи рацюнального його застосування.
Таким чином було розроблено таку систему управлiння мостовим господарством, яка дозволила ефективно використовувати наявш кошти i виконувати планування об'емiв майбут-нiх затрат. Ця АСУ сьогодш активно застосову-еться у США та деяких кра!нах Свропи.
Перша европейська база даних моста була розроблена у бувшому СРСР у 1975 р. проект-ним науково-дослщним iнститутом
«ГипродорНИИ» i отримала назву «1нформа-цшно-пошукова система «М1СТ»». Ця база даних мала за мету фшсувати даш про автодоро-жнi мости, давати оцшку !х стану, i встановлю-вати необхiдний об'ем роб^ по пiдтриманню споруд у справному сташ та визначати джерело фшансування цих робiт. 1ПС «М1СТ», ВСН 2475 «Технические правила содержания и ремонта автомобильных дорог» та розроблене на !х основi Методичне керiвництво, в якому були наведеш новi вимоги до експлуатаци мостiв, можна вважати початком створення галузево! Системи управлiння станом моспв.
Ця система включала два рiвнi:
- збiр iнформацil про мости;
- прийняття ршення на основi суб'ективного аналiзу iнформацil.
Недолiком ще1 системи було те, що прийняття ршення базувалось тiльки на юнуючому станi споруди, без прогнозу цього стану у чаш. Такий шдхщ не дозволяв завчасно планувати види робгг i кошти, а також регулювати !х оп-тимальний розподш на утримання, ремонт i ре-конструкцiю. Тому у 90-х роках минулого сто-рiччя була розроблена нова Система управлшня станом моспв «МОНСТР» (мости, навантажен-ня, статичш розрахунки). У зв'язку iз змiною умов експлуатацil споруд, збшьшенням транспортних навантажень, зменшенням обсяпв фi-нансування на утримання та експлуатащю, сьо-годнi спецiалiсти в Роси розглядають можли-вiсть удосконалення iснуючоl системи управ-лiння станом споруд.
На початку 80-х роюв минулого сторiччя активно почали розробляти автоматизоваш системи управлiння мостами i Свропейськi кра1-
ни. Серед них Угорщина, Польща, Чехословач-чина, Нiмеччина, Францiя, Данiя та ш.
В Угорщинi розробка Системи управлшня станом моста розпочалася i3 визначення осно-вних вимог до експлуатацшного стану мостiв та вказуванням рiвня такого стану. Вперше бу-ло введено поняття зносу i ступеню зносу мос-тових конструкцш та переглянуто пiдхiд до збору шформаци i збшьшення ïï обсягу.
Вдосконалення пiдходу до збору шформаци про споруди характерне i для Систем управлшня станом споруд, яю розроблялися в цей час у Польщi i Чехи. Спещалютами цих краш вказу-валися основш задачi при пiдготовцi матерiалiв для бази даних:
- введення в норму дослщження моста перевiрку ïx вiдповiдностi вимогам норм на ос-новi яких повиннi визначатися цш ремонту, строки ïx виконання i перюдичшсть;
- можливiсть використання даних досл> джень для планування робгт i затрат.
До висновку про необхщнють змiни шдхо-ду до збору шформаци про стан споруд прийш-ли i розробники Системи управлшня станом споруд у Н1меччиш. Вони вважають, що збiр шформаци по новому дуже важливий для поточного планування ремонтних робгт i визначення мiжремонтниx строюв. В Системi додаеться задача планування - визначення циктчност впливу на кожен об'ект. Щдхщ до управлшня мостами оснований на «системi циклiв» перед-бачае визначення мiжремонтниx строюв в умо-вах нормального i завищеного зносу конструк-цiй моста. Шзшше спецiалiсти Нiмеччини вщ-мовилися вщ цього пiдxоду i перейшли на схему, що використовуеться у французькш та американськiй АСУ, в основi яких лежить визначення перюдичносп робiт для кожноï споруди окремо iз врахуванням ïï фактичного стану. Сучасна Система управлшня мостами в Hi-меччиш рекомендуе при визначеннi показника прюритетносп ремонтiв застосовувати модель Крафта. Ця модель включае чотири елементи оцшки мiцностi: оцiнка зони пошкодження, тенденцiï до розповсюдження, вплив на iншi конструктивнi елементи i оцшку впливу транспорту (вантажопiдйомнiсть).
Сучасний шдхщ до системи управлiння мостами за кордоном можна сформулювати на-ступним чином:
- Система оцшки стану споруд повинна бути максимально наближена до об'ективноц
- управлшський апарат повинен прийма-ти ршення про рацюнальний розподш бюджету на основi дослiдження i прогнозування стану моста при постшному оновленш iнформацiï;
- Система повинна базуватися на об'ективнш базi даних занесенш у комп'ютери
останнього поколiння з необмеженими можли-востями.
Таким чином загальна схема АСУ включае три найважливiшi параметри:
- збiр iнформацiï i ïï аналiз;
- визначення оптимальноï стратегiï;
- рацiональне розподiлення кошта.
Сьогодш передовi Системи управлiння мостами будуються на чiткому розумшш цiлi, в яку включенi задачi певного призначення. Фо-рмуеться цшьова функцiя, пiд якою розумiють формальне викладення правила прийняття рь шень в склад якоï входить функщя прiоритету, спiвставлена iз критерiем оптимiзацiï. Цiллю оцiнки споруди за прюритетшстю е визначення вiдносноï термiновостi заxодiв з обслуговуван-ня мостiв. При цьому для визначення термшо-вост заxодiв i планування фiнансування використовуеться шдхщ заснований на бальнш ощ-нцi тих чи шших факторiв.
Сучасний пiдxiд до розробки Системи управлшня станом моста у Франци (метод OA-MEGA) повшстю оснований на детальнш шформаци бальноï оцiнки стану мостiв i визначення прюритетносп за бальною системою.
Управлшня станом моста за методом OA-MEGA передбачае:
- обробку даних обстежень через шфор-мацшну базу даних OASIS;
- фшансову оцшку об'екта;
- планування фшансування;
- реалiзацiю плану по забезпеченню контролю якост робiт;
- арxiвне збереження даних.
Головною особливютю методу OA-MEGA е
його зв'язок з економiчним плануванням та ви-значенням прiоритетностi ремонтних робiт. Та неможливють наближення даноï АСУ до об'ективноï iз-за не повного знання законiв ди-намiки пошкоджень, оцшка стану споруд тут зводиться до експертних показникiв (балiв).
На суб'ективних (експертних) оцшках стану i прогнозування базуються i сучасш АСУ у Фшлянди i Данiï.
АСУ Фшлянди включае:
- шспектування;
- програмування утримання i ремонту;
- ведення бази даних моста i управлшня даними про мости;
- реалiзацiю програм з утримання, ремонту, капитального ремонту i реконструкций
На основних етапах шспектування i програ-мування у АСУ використовуеться бальна оцiнка. Для оцiнки стану конструкцш моста введет п'ять клашв. На основi цих класiв прогнозують-ся затрати на утримання i ремонт споруд. Такий шдхщ передбачае постшний контроль за станом моста, оцшку стану i порiвняння з цшьовими
гоказниками, визначсння бюджeтниx затpат та пpoгнoзyвання майбyтнix витpат. Як peзyльтат фyнкцioнyвання такoï сисгеми e:
- пpoгнoз станy мoстiв;
- визначсння цiльoвиx piвнiв;
- визначсння нeoбxiдниx peмoнтниx poбiт;
- бюджст peмoнтниx po6m
Пpoгнoзyвання e нeвiд'eмнoю частинoю
АСУ y Фшлянди. Данi пpoгнoзy щopiчнo nepe-даються дo oкpyжниx yпpав, а pаз в чoтиpи po-ки пoдаeться звiт npo стан мoстoвиx кoнстpyк-цiï дo паpламeнтy кpаïни.
В Данiï викopистoвyeться сyчасна Систсма yпpавлiння мoстами Danbro, вoна e дpyгим no-кoлiнням АСУ, poзpoбка якoï poзпoчалася y 1987 po^. Cьoгoднi ця АСУ застoсoвyeться нс тiльки y Данiï, а i ypядi Gвpoпeйськиx кpаïн. Koмпoнeнтами данoï АСУ e:
- rn6ip взаeмoзв'язаниx Kepiвництв i вщ-пoвiдниx Пpавил дiй з iнспeктyвання i rampo-лю якoстi, пpoeктyвання, yтpимання, peмoнтy i пiдгoтoвки бюджсту;
- збipка закoнiв i пpавил;
- база данж npo мoсти;
- пpoгpамнe забeзпeчeння для poзpаxyнкy мoстoвиx кoнстpyкцiй i бюджсту, визначсння стpатeгiï yтpимання i eксплyатацiï.
Ця АСУ базyeться на peалiзацiï стpатeгiï eксплyатацiï, дс важливими e настyпнi yмoви:
- дoвгoвiчнiсть i oстатoчний peсypс e найважливiшими фактopами для вибopy ornrc-мальнoгo piшeння no ïx yтpиманню i peмoнтy;
- визначсння пoказникiв дoвгoвiчнoстi мoжливe тiльки ^и yмoвi тoчнoгo знання стану матepiалy i кoнстpyкцiï та змiни ^oro стану y часi.
В цш АСУ кpитepieм для вибopy стpатeгiï eксплyатацiï мoста пpи забeзпeчeннi шго зада-нoгo стpoкy служби e сyмаpнi фiнансoвi затpати. Bибip вцщв poбiт для кoжнoï стpатeгiï визнача-eться в залeжнoстi вiд ступсня дeгpадацiï тонс-тpyкцiй мoстy i пpoгнoзyвання змiни ïx стану.
Система yпpавлiння мoстами Bсликoбpита-нiï (NATS) татож oсoбливy увагу пpидiляe o^-нцi стану мoстoвиx спopyд. Для пpийняття бiльш пpавильнoгo piшeння з у^авлшня мoс-тами в o^^y стану спopyд включають два мс-тoди: дeтepмiнoваний i iмoвipнiсний. Дстсpмi-нoваний мeтoд застoсoвyeться для визначсння стану спopyд з нсзначним стpoкoм служби, а iмoвipнiсний, кoли нeoбxiднo визначати чсpгo-вiсть викoнання peмoнтниx poбiт y pамкаx o6-мeжeнoгo фiнансyвання. Застoсoвyeться п'ять piзниx за складшстю мeтoдiв iнспeктyвання, якi гов'язаш з п'ятьма катeгopiями станiв, яю i ви-значають oцiнкy тexнiчнoгo стану мoстiв.
Аналoгiчний пiдxiд маe i Систсма в Швeцiï. Bиxoдячи iз задач, якi ставить пepeд сoбoю дo-
poжня служба Швсцп, пepш за всс пpoвoдиться iнвeнтаpизацiя, iнспeктyвання i oцiнка пoтoчнo-го стану мoстiв. Мoдeлювання пoтoчнoгo стану i пpoгнoзyвання змiни йoгo в майбyтньoмy дають мoжливiсть визначити пoтpeбy в oб'eмаx poбiт на ближню i дальню пepспeктивy.
Bсi poзглянyтi систсми yпpавлiння мoста-ми poзpoблeнi, як пpавилo, для штyчниx сго-pyд, щo eксплyатyються на автoмoбiльниx шляxаx. Алс пiдxiд дo pацioнальнoгo у^авлш-ня станoм мoстiв, застаиваний y ниx, вiдoбpа-жаe eдинy кoнцeпцiю як для штyчниx спopyд на автoмoбiльниx шляxаx, так i на залiзницяx.
Пpикладoм мoжe слугувати автoматизoвана систсма yпpавлiння станoм мoстiв (АСУ ИССО), poзpoблeна в Potiï i впpoваджeна в дiю на залiзницяx y 2002 poцi. Ця систсма на^ав-лсна на в^шсння настyпниx oснoвниx eтапiв yпpавлiння тexнiчним станoм штyчниx спopyд на залiзницяx Рoсiï [5]:
- дiагнoстyвання спopyд;
- oцiнка тexнiчнoгo стану;
- пpoгнoз змiнювання тexнiчнoгo стану;
- нланування нагляду пoтoчнoгo yтpимання i каштальшго peмoнтy штyчниx спopyд виxoдячи з пpoгнoзyвання змiнювання ïx тexнiчнoгo стану;
- oптимiзацiя затpат на забсзтечсння за-даниx piвнiв тexнiчнoгo стану штyчниx спopyд i 6сзпски pyxy пoïздiв.
Cтpyктypy систсми мoжна yмoвнo poздiли-ти на тpи гpyпи:
1. Iнфopмацiйна база даниx.
2. Нopмативнo-дoвiдкoва iнфopмацiя.
3. Даш для iнжeнepниx poзpаxyнкiв.
Ця Систсма дoзвoляe нс тiльки фiксyвати i збepiгати всю iнфopмацiю npo штучш спopyди, алс i аналiзyвати стан спopyд, пpoгнoзyвати йoгo в чаш i ^иймати на oснoвi ^oro аналiзy piшeння no pацioнальнoмy ïx yтpиманню.
В Укpаïнi пepшoю базoю даниx залiзничниx мoстiв була систсма «INESS», poзpoблeна ни-нiшнiм Днiпpoпeтpoвським нацioнальниx уш-вepситeтoм залiзничнoгo тpанспopтy iмeнi ака-дeмiка В. Лазаpяна на пoчаткy 90-x poкiв мину-лoгo стopiччя. Ця систсма poзpoблялась в yмo-ваx oбмeжeнoгo дoстyпy дo пepeдoвиx кoмп'ютepниx тexнoлoгiй, мала iнфopмацiйнo-eкспepтний xаpактep i opieнтyвалась на майбу-тнi пoтpeби в у^авлшш станoм мoстiв, алс no-дальшoгo poзвиткy нс oтpимала.
У 2004 po^ на замoвлeння Одс^то! залiз-ницi Днiпpoпeтpoвським нацioнальниx yнiвсp-ситeтoм залiзничнoгo тpанспopтy iмeнi акадс-мiка В. Лазаpяна poзpoблeна i впpoваджeна в дiю Систсма eксплyатацiï мoстiв та iншиx сго-pyд «СЕМС», y 2007 poцi впpoваджeння вщбу-лoся на Пpиднiпpoвськiй залiзницi.
Перед розробкою «СЕМС» була вивчена можливють вшьного доступу усiх ланок екс-плуатацiйних служб до локально1 затзнично1 мережi, починаючи iз мостового майстра до керiвника вiддiлу штучних споруд Укрзатзни-цi. Виявилося, що такого доступу не мають близько 95 % мостових майс^в. В кращому випадку вони користуються комп'ютерною те-хшкою у Дистанцп коли, де вщсутнш доступ до локально1 затзнично1 мережi i, як правило, техшка застарiла. Тому у бiльшостi випадюв вони використовують власнi комп'ютери. В зв'язку з цим було прийнято ршення розробля-ти СЕМС для шдивщуального користувача. При цьому база даних про мости була розроб-лена таким чином, що при необхщносп можли-ве И переформування для роботи в локальнiй мережi iз збереженням занесено1 шформаци.
На сьогодш база даних про мости мае шфо-рмацiю про стан моста, труб i лоткiв та туне-лiв, якi експлуатуються на Одеськш i Приднш-ровськiй залiзницях. Система дозволяе викону-вати ус необхiднi операци над даними i скла-дати звiти за прийнятою на залiзницi формою АГУ-4. Обновлення даних вщбуваеться за до-помогою переносних носив шформаци. Таким чином навт при орiентацil СЕМС на окремого користувача вщбуваеться надходження обновленок' шформаци «знизу-вверх», що дае можливють ушм ланкам експлуатацшних служб ефек-тивно використовувати шформащю про стан штучних споруд на залiзницях Укра1ни.
На основi вищесказаного можна зробити ви-сновок, що в сучасних умовах господарювання
та при розвитку комп'ютерних технологш, для вдосконалення системи управлiння станом штучних споруд необхщно впровадити у лока-льну залiзничну мережу Укрзалiзницi Автома-тизовану систему управлiння станом штучних споруд. При наявносп розроблено1 бази даних про мости СЕМС та спираючись на св^овий досвщ у цьому питанш, сьогоднi можливiсть розробки тако1 АСУ не викликае сумнiвiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 1нструкц1я по утриманню штучних споруд [Текст]. - К.: Транспорт Украши, 1999. - 96 с.
2. Положения про проведения планово-запобiжних ремонтно-колшних робгг на зал1зницях Укра1ни [Текст]: ЦП 0059: затв. Наказом Укрзал1знищ 15.07.2000. - К.: Держ. адмшстращя зал. тр-ту Укра1ни, 2000. - 24 с.
3. Положение по оценке состояния и содержанию искусственных сооружений на железных дорогах СССР [Текст]: утв. МПС СССР 17.09.1990.
- М.: Транспорт, 1991. - 12 с.
4. Управление состоянием мостовых сооружений на федеральной сети автомобильных дорог Ро-сии [Текст] // Автомобильные дороги и мосты.
- 2007. - Вып. 2. - 108 с.
5. Бокарев, С. А. Управление техническим состоянием искусственных сооружений железных дорог России на основе новых информационных технологий [Текст] / С. А. Бокарев. - Новосибирск: Изд-во СГУПСа, 2002. - 276 с.
Надшшла до редколеги 02.07.2012. Прийнята до друку 16.07.2012.
Г. О. ЛИННИК (Укзализныця), В. И. СОЛОМКА (ДИИТ)
ПУТИ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ СОСТОЯНИЕМ ИСКУССТВЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ НА ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГАХ УКРАИНЫ
В статье рассмотрены перспективы внедрения автоматизированной системы управления состоянием искусственных сооружений на железных дорогах Украины и выполнен анализ заграничного опыта применения АСУ мостов.
Ключевые слова: автоматизированная система управления состоянием искусственных сооружений, эксплуатация, содержание
GEORGIY LINNIK (Ukrzaliznytsia) VALENTINA SOLOMKA (Dnepropetrovsk National University of Railway Transport)
WAYS OF IMPROVEMENT OF CONTROL THE SYSTEM BY THE STATE OF CULTURE ON THE RAILWAYS OF UKRAINE
In the article the prospects of introduction of automated control the system by the state of culture are considered on the railways of Ukraine and the analysis of oversea experience of application ACE of bridges is executed. Keywords: automated control the system by the state of culture, exploitation, maintenance
