CC BY
28
prospects of motor transport development in Ukraine]. Visnyk SevNTU. Seriia: Mashynopryladobuduvannia ta transport — Visnyk SevNTU. Series: Machinery and equipment and transport, issue 143, pp. 196-198 [in Ukrainian].
11. Shvets V.Ya., Zharan K.S. (2012). Rozvytok lohistychnoho potentsialu yak kliuchovyi faktor udoskona-lennia diialnosti promyslovykh pidpryiemstv [Development of logistics potential as a key factor in improving the activi-
ties of industrial enterprises], Nauka y ekonomika — Science and Economics, vol, 2, pp. 233-237 [in Ukrainian],
12, Shvets V.Ya,, Kocherha A.V. (2013), Osnovni problemy ta udoskonalennia metodiv lohistychnoho audytu na pidpryiemstvi [Main problems and improvement of methods of logistic audit at the enterprise], Visnyk sertyfikatsii zaliznychnoho transportu — Bulletin of Certification of Railway Transport, 12 (6), pp, 9-14 [in Ukrainian],
В. I. Борейко
академк АЕН Украти, д-р екон. наук, Мiжнародний економко-гумантарний утверситет ÏMem академка Степана Дем 'янчука, м. PieHe
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРС1В УКРАШИ
Постановка проблеми. Водш ресурси вдаграють надзвичайно важливу роль у функцюнуванш держав, оскшьки, без них неможливе юнування живих орга-нiзмiв, рослинного свггу та мiкроорганiзмiв. До того ж сьогодш вони активно використовуються у техноло-пчних процесах промислового, житлово-комуналь-ного, сшьськогосподарського та бущвельного ком-плекетв. Водночас, дiяльнiсть зазначених комплексiв та зростання обсяпв продукування побутових i про-мислових вiдходiв спричиняються до забруднення на-земних та пiдземних водойм, що ставить суспшьство перед нерадiсною перспективою: дефщитом води в майбутньому. Тому, виникае необхiднiсть пошуку шляхiв тдвищення ефективностi використання вод-них ресурав та зменшення !х забруднення.
Аналiз останн1х дослiджень та публiкацiй. Оскшьки, воднi ресурси е передумовою iснування всього живого на Земл^ то питання к ефективного використання завжди було в полi уваги провiдних свiтових та втизняних вчених, серед яких слщ видiлити роботи О. Ф. Балацького, Л. А. Волково!, М. М. Проля, Л. М. Горева, Ю. М. Грищенка, С. I. Дорогунцова, П. I. Коваленка, М. Я. Лемешева, Л. Г. Мельника, 6. В. Мь шенша, Н. Ф. Реймерса, Ю. Ю. Туницi, В. М. Трегоб-чука, М. А. Хвесика, В. Я. Шевчука, А. В. Яцика та iн.
В сво!х публiкацiях науковцi наголошують на важливоста та необхiдностi ощадливого використання водних ресуретв. Так, наприклад, вчеш Л. М. Горев, С. I. Дорогунцов та М. А. Хвесик зазначають: «Напру-жений стан з ресурсами прюних вод у багатьох районах свиу, прогресуюче забруднення рiчок i водойм обумовлюють необхщшсть пошуку нових способiв еко-номи води, удосконалення технологи очищення стачних вод, бiльш широкого використання нетрадицшних джерел водопостачання» [1, с. 61].
Невиршена частина проблеми. Незважаючи на значну кшьюсть публiкацiй з дослщжувано! проблеми, сьогоднi в багатьох промислово розвинутих кра!нах свiту, в тому чи^ i в Украш, вщношення до використання водних ресуретв залишаеться на споживаць-кому, марнотратному рiвнi, що визначило актуаль-шсть нашо! стагтi.
Метою статтi е обГрунтування шляхiв пiдвищення ефективностi використання водних ресурав в Украшь
Завданням стати е:
— з'ясування ролi водних ресурсiв у виробничо-господарськш дiяльностi та задоволеннi житлово-побу-тових потреб населения;
— проведення аналiзу використання i забруднення водних ресурав в Украiнi;
— обГрунтування шляхiв пiдвищення ефективно-стi використання водних ресуретв в Украiнi.
Результати дослщження. На зорi зародження люд-сько! цивiлiзацii прiснi воднi ресурси використовува-лися тальки для питних потреб i тодi вважалося, що вони не обмежеш — потрiбно було тальки !х знайти. Проте, з часом воду почали використовувати у сшь-ському господарстта та для бущвництва. Але, рiзко потреба у водних ресурсах зросла тсля того як !х почали використовувати у промислових технолопчних процесах, теплоенергетищ та житлово-комунальному госпо-дарствь До того ж у ХХ столгт було винайдено та залучено у виробництво продукти нафтопереробки, рiз-номанiтнi хiмiчнi, бiологiчнi, радюактивш речовини, як1 пiсля переробки та використання попадають в на-земш та пiдземнi воднi об'екти, забруднюючи !х.
При цьому, порушення водного середовища завдае велико! матерiальноi шкоди суспшьству. За-брудненi воднi ресурси вимагають додаткових витрат держави i суб'ектiв господарювання на !х очищення та спричиняють загибель водних бюресурав; зростае рь вень захворюваностi населення i свiйськоi худоби. Але найбшьше витрати держави зростають у тому випадку, коли для забезпечення сво'гх потреб у прiсних водах вона змушена транспортувати !х на далек! вщсташ, до-бувати з великих глибин, або опрюнювати.
Наприклад, в краша бвропейського Союзу що-рiчнi збитки в рибному господарствi, завдаш кислот-ними дощами, якi виникають в результата накопи-чення в атмосферi оксидiв сiрки, складають 30 млн дол. Навиъ у такш краiнi як Швецiя, 20% вах озер забрудненi кислотними дощами [2, с. 163].
Великих збитюв через забруднення водних об'екив шкiдливими скидами зазнае економжа Укра-!ни. Так, у результата дiяльностi промислового комплексу в атмосферу i водш об'екти Украши викида-еться бшя четвертоi частини всього об'ему промислових виквдв бувшого Радянського Союзу, перемщаеться
бшьше мшьярда кубометр1в прських порщ та бшя двох мшьярд1в кубометр1в шахтних вод. Р1чш об'еми пести-цид1в та мшеральних добрив, яю попадають у сшь-ськогосподарсью земт, а звщти — частина з них у водш об'екти, складають, вщповщно, бшьше 30 тис. т та бшьше 4,5 млн т [1, с. 71].
Зниження продуктивносп Грунив, забруднення прюних вод, мшерал1защя сшьськогосподарського ви-робництва, прискорений знос обладнання, зростання захворюваносп 1 смертности, особливо дитячо!, поставили на порядок денний еколопчш та сощальш про-блеми, одна з яких — вщсутшсть природного приросту населення. Значною м1рою щ проблеми пов'язаш з на-слщками непродуманого використання людиною вод-них ресурав.
Сьогодш в Укра!ш склалася така ситуащя, коли техногенне навантаження на водш екосистеми досягло критичного значення 1 якщо юнуюча тенденщя не-ефективного використання водних ресурав, забруднення наземних 1 тдземних вод збережеться в майбут-ньому, то це може призвести до катастроф1чних на-слщюв: масово! загибел1 живих оргашзм1в та рослин-ного свггу.
При цьому, як зазначае I. В. Бутирська: «Не ви-кликае заперечень той факт, що причиною попршення еколопчно! ситуацГ! е негативний вплив господарсько! д1яльност1 людини на природш процеси планети, над-м1рне споживання природних ресурс1в, порушення бю-х1м1чних циктв довкшля 1 його здатноси асимшювати та самовщновлюватися» [3, с. 155].
Тому, на думку С. А. Скокова, еколопчно без-печна економ1ка потребуе удосконалення промисло-вого виробництва з метою перетворення його в еколопчно чисте, завданням якого повинно бути пристосу-вання комплексно! стратеги охорони довкшля до технолопчних процес1в 1 продукцп з метою зниження ри-зику для здоров'я людей 1 навколишнього середовища. При цьому, основним технолопчним принципом чис-
Вщомо, що, значною м1рою, зменшення в остант роки обсяг1в спожито! прюно! води та в1две-дення забруднених вод зумовлено зниженням промис-лового виробництва та об'ем1в виконаних буд1вельних робгт, тому, коли в Укра!н1 буде вщновлено еконо-м1чне зростання, наявних очисних потужностей може бути недостатньо для того, щоб забезпечити ефек-тивне очищення забруднених вод.
До того ж бшя 12—14% забрано! води Укра!на втра-чае при транспортуваннь Водночас, обсяги оборотного водопостачання зменшилися 1з 39604 млн куб. м у 2005
того виробництва е зменшення вщход1в в технолопч-ному процес1 1 повторне використання вщход1в [4, с. 223].
Що стосуеться водних ресурс1в, то !х еколог1чно безпечне використання повинно передбачати змен-шення обсяг1в споживання св1жих пр1сних вод та !х забруднення шкщливими компонентами, зам1ну у технолопчних процесах води 1ншими речовинами, а також повторне використання очищених спчних вод в р1зних галузях нацюнально! економ1ки та для житлово-побутових потреб.
Анал1з основних показниктв водопостачання та водовщведення в Укра!н1 засв1дчуе, що в останне де-сятил1ття наша кра!на почала в1дноситися до водних ресурав б1льш ощадливо. Так, кшьк1сть використано! св1жо! води зменшилася 1з 12991 млн куб. м у 2005 рощ до 7169 млн куб. м у 2016 рощ, або на 45%. При цьому найбшьш швидкими темпами зменшувалося використано! свгжо! води на побутово-питш потреби — у 2,7 раза, що може свщчити про те, що громадяни Укра!ни споживали воду для сво!х потреб бьльш еко-номно (цьому сприяло впровадження державно! про-грами встановлення побутових л1чильник1в для обл1ку води використано! домогосподарствами).
Оптим1зм вселяе також той факт, що впродовж дослщжуваного перюду значно зменшилися обсяги за-бруднених зворотних вод, яю потрапляли у поверхнев1 водойми. Наприклад, якщо у 2005 рощ у поверхнев1 водш об'екти Укра!ни було скинуто 758 млн куб. м зворотних вод без очищення та 2555 млн куб. м недо-статньо очищених зворотних вод, то у 2016 рощ щ по-казники складали, в1дпов;цно, 164 та 534 млн куб. м, або були у 4,6—4,8 раза меншими.
Однак, до негативних моменпв управлшня водо-вщведенням в наш1й кра!н1 сл1д вщнести зменшення за цей час потужноси очисних споруд 1з 7992 млн куб. м у 2005 рощ, до 5690 млн куб. м — у 2016 рощ, або на 29% (табл. 1).
1
рощ до 38545 млн куб. м — у 2016 рощ, або на 3%. Але ще бшьшими темпами за цей час зменшилися повторне — майже у 2 рази (з 1266 до 654 млн куб. м) та послщовне водопостачання — на 45% (з 653 до 420 млн куб. м) (табл. 2).
Зазначене заставляе нашу кра!ну використовувати в технолопчних процесах та для побутового споживання бшьш1 обсяги св1жо! прюно! води, добувати !! з глибших свердловин та збшьшувати довжину транс-портно! шфраструктури, яка забезпечуе доставку водних ресурс1в споживачам.
Таблиця
Основш показники водопостачання та водовщведення в Укра?ш, млн. куб. м_
Показники Роки
2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Використано св1жо! води, у т. ч.: 12991 10188 9817 10507 10092 8710 7125 7169
— на виробництво 6957 4878 5511 5681 5363 4871 4491 4591
— на побутово-питш потреби 3311 2409 1917 1848 1765 1500 1267 1239
— на зрошення 1699 1186 1377 1759 1770 1218 1237 1211
Скинуто у поверхнев1 водш об'екти: 10517 8553 7817 7788 7440 6354 5343 5399
— забруднених зворотних вод 3313 3444 1744 1521 1717 923 875 698
— без очищення 758 896 312 292 265 175 184 164
— недостатньо очищених 2555 2548 1432 1229 1452 748 691 534
— нормативно очищених 2100 1315 1760 1800 1477 1416 1389 1381
Потужшсть очисних споруд 7992 7688 7425 7577 7592 7190 5801 5690
Складено за даними [5].
Таблиця 2
Забiр та втрати пргсно!' води при транспортуванш, оборотне та повторно-послиовне водопостачання в УкраМ, млн куб. м
Показники Роки
2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Забрано прюно! води 17466 14255 13916 13822 12884 10899 9109 9325
Втрати води при транспортуванш 2477 2327 2286 2158 2213 1350 1139 1143
Обсяг оборотного та повторно-послщовного водопостачання — усього 41523 47167 43138 45806 45150 43049 40306 39619
— оборотне 39604 45687 41783 44541 43876 41875 39172 38545
— повторне 1266 988 851 761 799 707 673 654
— послщовне 653 492 504 504 475 467 461 420
* Складено за даними [5].
Тому перед Украшою сто!ть завдання реалiзувати комплекс заход1в з пщвищення ефективносп використання водних ресуретв. Однак, як зазначають дослщ-ники В. О. Лyк'янихiн та О. А. Лук'янихша: «Значна тepитоpiальна диференщащя наявносп i використання водних запаав потребуе велико! юлькосп водогосподар-ських споруд та мереж доставки води для нормального забезпечення господарсько! дiяльноcтi в yciх peгiонах Укра!ни, тобто залучення значних фiнанcових коштiв для швестування в бyдiвництво нeобхiдних комушка-цiй та ïx eкcплyатацiйних витрат» [6, с. 31], яких в на-шiй кpаïнi немае.
Отже, необхщно сконцентрувати наявнi фiнанcовi ресурси не на бущвнищта очисних споруд для очи-щення забруднених вод та розвитку об'ектiв для тран-спортування води на значнi вщсташ, а на впрова-джeннi прогресивних технологш, яю дозволять змен-шити споживання та забруднення пpicниx вод, а також знизити витрати на !х доставку та пiдготовкy до спо-живання.
У свгговш пpактицi з метою пщвищення ефектив-ноcтi використання водних ресурав i зменшення витрат на к транспортування використовуеться басейновий принцип yпpавлiння, вiдповiдно до якого управлшня здiйcнюетьcя piчковим басейном, а не адмшстратив-ною тepитоpiею. Це дозволяе мiнiмiзyвати витрати на транспортування води та уникнути мiжтepитоpiальниx конфлiктiв, коли кожний peгiон pозмiщyе шкiдливi виробництва на сво! мeжi.
Такий принцип yпpавлiння потpiбно запровадити i в Укра!ш. При цьому, тдприемства, яю забруднюють повepxнeвi та пщземш води повиннi, не тальки спла-чувати eкологiчний податок за шкiцливi скиди, викиди в атмосферу, яю оciдають на повepxнeвi води, розмь щення агресивних вiдxодiв поблизу водних об'екпв, а й компенсувати ва збитки, як! отримали в результата !х-ньо! д!яльносп промислов! та побутсш cпоживачi, що pозмiщeнi вниз по течп р!чки.
На територп Украши, як правило на твдш та сход!, юнують регюни, яю через обмежешсть водних ресурав змушет використовувати для промислового та сшьськогосподарського виробництва прюш води pi-чок, яю транспортуються на далею вщсташ, тод! як !х можна було б використовувати для покращення водо-забезпечення цих та прилеглих до р!чок територш. Що ж до забезпечення водою промислових та аграрних пщприемств, яю розмщеш на «бщних» водними ресурсами територ!ях, то постае необхщшсть освоювати технолог!! опрюнення морських вод та замши води ш-шими компонентами.
Висновки. Узагальнюючи результати проведеного дослщження, можна зробити висновок, що водш ре-
сурси вщграють важливу роль у виробничо-господарсь-юй д1ялъност1 та задоволенш житлово-побутових потреб населення. В останне десятилггтя окрем1 показники водоспоживання в Укра!ш покращилися, проте, значш обсяги води втрачаються при транспортуванш та в результат! !х забруднення. Тому, нашш кра!н1 по-тр1бно зменшити використання свежих прюних вод, обмежити скидання у водойми забруднюючих речовин, п1двищити коеф1ц1ент повторного використання водних ресурав та освоювати технологи опрюнення морських водних ресурав.
Список використаних джерел
1. Горев Л. Н., Дорогунцов С. И., Хвесик М. А. Оптимизация экосред в трех книгах. Кн. 1. Оценка и процессы. Киев: Наук. думка, 1997. 542 с.
2. Экономика природопользования на предприятиях : сборник статей. Москва: Имакс, ВНИИЦ экологии, 1992. 202 с.
3. Бутирська I. В. Еколого-економчна збалансоватсть у контексп регюнального розвитку. Регюнальна еконо-мка. 2007. № 2. С. 155-164.
4. Скоков С. А. Экологически чистое производство как одно из направлений решения экологических проблем. Методы решения экологических проблем / под ред. д.э.н., проф. Л. Г. Мельника. Сумы : ИТД «Университетская книга», 2001. С. 221—230.
5. Державна служба статистики Укра!ни: офщш-ний сайт. URL : http://www.ukrstаt.gov.ua.
6. Лук'янихш В. О., Лук'янихша О. А. Методоло-пчш основи штегрально! ощнки водних ресурсов як ключовий фактор ефективного управлшня сощо-еко-лого-економ1чним потенщалом регюну. Bíchuk Сумсь-кого державного утверситету. Серя Економжа. 2008. № 2, т. 2. С. 30—35.
References
1. Gorev L. N., Doroguntsov S. I., Khvesik M. A. (1997). Optimizatsiya ekosred v trekh knigakh. Kn. 1. Otsenka i protsessy [Optimization of Ecological Media in Three Books. Prince 1. Evaluation and processes]. Kiev, Nauk. dumka [in Russian].
2. Ekonomika prirodopol'zovaniya na predpriyatiyakh [Economics of environmental management in enterprises] (1992). Moscow, Imax, VNIIC Ecology [in Russian].
3. Butyrska I. V. (2007). Ekoloho-ekonomichna zbalansovanist u konteksti rehionalnoho rozvytku [Ecological-economic equilibrium in the context of regional development]. Rehionalna ekonomika — Regional economy, 2, рр. 155—164 [in Ukrainian].
БРЮХОВЕЦЬКЛ H. Ю, ЧОРНЛ О. А, ЧЕРНИХ О. В.
4. Skokov S. A. (2001). Ekologicheski chistoye proiz-vodstvo kak odno iz napravleniy resheniya ekologicheskikh problem. Metody resheniya ekologicheskikh problem [Ecologically Cleaner Production as One of the Directions for Solving Environmental Problems. Methods for solving environmental problems]. Sumy, ITD "University Book" [in Russian].
5. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
6. Lukianykhin V. O., Lukianykhina O. A. (2008). Metodolohichni osnovy intehralnoi otsinky vodnykh resursiv yak kliuchovyi faktor efektyvnoho upravlinnia sotsio-ekoloho-ekonomichnym potentsialom rehionu [Methodological bases of integral estimation of water resources as a key factor of effective management of socio-ecological and economic potential of the region]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika — Visnyk Sumy State University. Series Economics, 2, vol. 2, pp. 30—35 [in Ukrainian].
H. Ю. Бpюхoвeцькa
д-р екон. наук, професор ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ2-6652-4523,
O. A. Чopнa
канд. екон. наук ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ1-7262-1138,
O. B. Чepних
канд. екон. наук ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ3-3346-8737,
1нституту економти промиcловоcтi НЛН Украти м. Kuïe
OЦIHKA МOЖЛИBOСTЕЙ ФIHAHСУBAHHЯ KAПITAЛЬHИХ ШВЕСТИЩЙ 3A PAXyHOK ПРИБУГОУ I AМOРTИЗAЦIÏ
Пoстaнoвкa пpoблeми. Розвиток пiдпpиeмcтв в Укpaïнi, який вiдбyвaeтьcя, з одного боку, в yмовax фоpмyвaння ново'1 iндycтpiaпiзaцiï з aкцентом нa пеpе-довi виpобничi i «cмapт» теxнологiï, з iншого — в жоp-cткиx yмовax полггично1 тa економiчноï кpизи, потpе-бye вiд cyб'eктiв гоcподapювaння неaбиякиx зycиль у нaпpямi зaбезпечення cобi конкypентниx пеpевaг тa пошуку оптимaпьниx джеpел фiнaнcyвaння iнвеcтицiй.
Динaмiкa тa ефективнicть iнвеcтицiйноï дiяльно-cтi пiдпpиeмcтв бaгaто в чому зaпежaть вщ pозши-pення можливоcтей внyтpiшнix нaгpомaджень i фоp-мyвaння ïx потенцiaлy. Це необxiдно, пеpедyciм, для зниження зaлежноcтi вщ зовнiшнix джеpел фiнaнcy-вaння, що оcобливо aктyaльно в ^изовж yмовax, пpи неcтaбiпьноcтi нaцiонaльноï вaлюти, виcокiй iнфляцiï, зниженнi iнвеcтицiйноï пpивaбливоcтi пiдпpиeмcтв. У цьому cенci, Enacm кошти пiдпpиeмcтв, зокpемa щи-буток i aмоpтизaцiя, cтaють пpовiдними i тайбшьш до-cтyпними джеpелaми фiнaнcyвaння iнвеcтицiй i pоз-витку.
Aнaлiз oстaннiх дoслiджeнь i публiкaцiй. Сеpед до-cлiдникiв, якi вивчaли концептyaпьнi i пpиклaднi ac-пекти пpибyткy, його pозподiлy, знaчення у фiнaнcy-вaннi iнвеcтицiй, можнa видшити: I.А. Блaнкa [1], Л.I. Донець, С.M. Бapaнцевa [2], Н.В. Сaблiнa [3]; В.! Кузь [4]; M.Д. Бшик, Т.О. Бшик [5] тa iн. Пшжня aмоpтизaцiï тa ïï yчacть в швест-и^йн^ пpоцеcax тд-пpиeмcтвa доcлiджyвaли M.r. Чyмaченко [6], О.Б. Ве-pетенниковa [7], I.M. Кpейдич [8], О.6. Кyзьмiн [9], Л.Л. Лaзебник [10], В.О. Пapнюк [11], Н. Тгаченко [12], Г.В. Пyйдa [13] тa iн. Iнвеcтицiйнy aктивнicть пiдпpиeмcтв aктивно доcлiджyють Н.Ю. Бpюxовецькa, Т.Ю. Коpитько, I.В. Бpиль [14; 15; 16]. Ьз тим, потpе-
бують додaткового обГpyнтyвaння можливоcтi викоpи-cтaння пpибyткy i aмоpтизaцiï у якоеп джеpел кaпiтa-льниx швестицш пiдпpиeмcтв в yмовax кpизи.
Мeтoю статт1 e виявлення можливоcтей фiнaнcy-вaння кaпiтaпьниx iнвеcтицiй зa paxyнок пpибyткy i aмоpтизaцiï.
Bиклaдeння oснoвнoгo мaтepiaлу. Згiдно Зaконy Укpaïни «Пpо iнвеcтицiйнy дiяльнicть» [17], джеpе-лaми фiнaнcyвaння iнвеcтицiй можуть бути будь-яю джеpелa, що не зaбоpоненi зaконом, a caме: влacнi фь нaнcовi pеcypcи iнвеcтоpa (пpибyток, aмоpтизaцiйнi вiдpaxyвaння, вiдшкодyвaння збитюв вiд aвapiй, сти-xiйного лиxa, гpошовi нaгpомaдження i зaощaдження гpомaдян, юpидичниx оciб тощо); позиковi фiнaнcовi кошти iнвеcтоpa (обл^ц^т позики, бaнкiвcькi тa бюджетнi ^едши); зaпyченi фiнaнcовi кошти шве^ TOpa (кошти, одеpжaнi вiд пpодaжy a^rn, пaйовi тa iншi внеcки гpомaдян i юpидичниx оciб); бюджетнi ш-веcтицiйнi acигнyвaння; безоплaтнi тa блaгодiйнi внеcки, пожеpтвyвaння оpгaнiзaцiй, пiдпpиeмcтв i ^о-мaцян. Як видно, влacнi фiнaнcовi pеcypcи, зокpемa, пpибyток i aмоpтизaцiя e пеpшочеpговими у оттаку можливиx джеpел фiнaнcyвaння iнвеcтицiй.
Пpибyток e чacтиною доxодy пiдпpиeмcтвa тa пiдлягae yпpaвлiнню у нaпpямi фоpмyвaння, pозподiпy тa викоpиcтaння. Пpибyток пiдпpиeмcтвa pозподiпя-eтьcя зa тpьомa ожовними нaпpямaми: 1) cплaтa подaткiв деpжaвi (у виглядi подaткy нa пpибyток); 2) чacтинa, що pозподiпяeтьcя влacникaм (виплaти ди-вiдендiв тa вмотав); 3) чacтинa пpибyткy, що зaли-шaeтьcя нa пiдпpиeмcтвi тa викоpиcтовyeтьcя ним зa piзними нaпpямaми: може cпpямовyвaтиcя нa отожи-вaння aбо кaпiтaпiзaцiю (виpобничий, cоцiaпьний
