CC BY
38
УДК 94(477-25):378 «18»
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47223
ШКОЛА 1СТОРИК1В УН1ВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА: ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТУ ВАСИЛЯ ФЕДОРОВИЧА ДОМБРОВСЬКОГО
© О. О. Тарасенко
У cmammi вшановуеться oco6ucmicmb укра'тського icmopurn, вченого, професора Утверситету Св. Володи-мира, археографа Василя Федоровича Домбровського (1810-1845) та розглядаеться його життевий шлях, педагогiчна i наукова дiяльнiсть та спадщина, праця в Кшвськт археографiчнiй комки в юторюграфп дру-го'1 половини Х1Х- початку ХХ1 ст.
Ключовi слова: Василь Федорович Домбровський, iсторична освiта, вторична наука, Унiверситет Св. Во-лодимир
The article is devoted to the honored personality of the Ukrainian historian, scholar, Professor of St. Volodymyr University, the specialist in the study and publication of early texts, Vasyl' Fedorovych Dombrovsky (1810-1845) and is examined his life, teaching, scientific activity and heritage, work in Kyiv Archaeological Commission in the historiography of the second half of XIX - early XXI centuries
Keywords: Vasyl'Fedorovych Dombrovsky, historical education, historical science, St. Volodymyr University
1СТОРИЧН1НАУКИ
1. Вступ
Важливим напрямком сучасно! юторично! науки е неупереджене, Bce6Í4^ дослщження життя, науково!' дiяльностi та науково! спадщини попередшх поколшь юторишв Укра!ни, яш зробили свш внесок у розвиток освгти, науки, культури Укра!ни, сформува-ли традицп укра!нського освгтянського та наукового простору. У цьому контекст актуальним та непересь чним е досвщ юторишв Ки!вського ушверситету, школа юторишв якого займае пдне мiсце в iсторü' освiти i науки Укра!ни. Автор статтi дослщжуе проблему «Школа iсторикiв Ушверситету Св. Володими-ра Х1Х ст. в юторюграфп».
Бiля виток1в виникнення школи iсторикiв Унi-верситету Св. Володимира стояли перший ректор, вче-ний-енциклопедист, укра!нознавець Михайло Олек-сандрович Максимович (1804-1876) [1], професор всесвгтньо! iсторü' Володимир Францевич Цих (18051837) [1] та професор кафедри росшсько! юторп Василь Федорович Домбровський (1810-1845) [1].
Потреба укра!нських вчених в першш половинi XIX ст. об'еднати сво! зусилля у дослiдженнi юторп Укра-!ни, створити програму !! вивчення та виховати фахову генерацш вчених i викладачiв спричинили появу школи iсторикiв Унiверситету Св. Володимира [2-4].
2. Обгрунтування дослщження
Пошанування особистостi i наукового доробку Василя Федоровича Домбровського е предметом нашо-го дослвдження. 205 рок1в вщдаляе нас сьогоднi ввд дня його народження та 170 рок1в - ввд дня смертi.
Життевий та науковий шлях В. Ф. Домбровського був висвилений в ювшейному виданш «Биографического словаря профессоров и преподавателей Университета Св. Владимира (1834-1884)» [1]. Коротка ввдо-мосп про iсторика мiстив енциклопедичний словник Блокгауза та Ефрона у 1893 р. [5].
Через сто рошв дiяльнiсть В. Ф. Домбровського у становлент Тимчасово! комiсü' для розгляду давнiх актiв - Ки!всько! археографiчно!' комюп - вивчали О. I. Журба та М. П. Ковальський [6]. О. I. Журба у на-рисi про iсторiю i дiяльнiсть Ки!всько! археографiчно! комюп розглянув археографiчну дiяльнiсть В. Ф. Домбровського [7]. Про вченого як викладача кафедри iero-рй' Роси у 1993 р. нагадала автор статп [8]. Вона ж 1995 р. проаналiзувала викладацьку та наукову дiяль-нiсть iсторика [4]. Робота укра!нського архiвiста В. Ф. Домбровського була окреслена О. Ковалем у 1999 р. в бiобiблiографiчному доввднику про укра!нсь-ких архiвiстiв [9]. До особистостi вченого у 2010 р. зве-рнулася автор статтi у дослiдженнi до 175 рiчного ювь лею Ки!вського унiверситету [10] та у статп в 2011 р. про дiяльнiсть учених Унiверситету Св. Володимира в Кшвськш археографiчнiй комюп у 50-80-х роках XIX ст. [11]. Електронна енциклопедiя Укра!ни мiстить коротку замгтку Л. В. Шевченко про юторика [12].
3. Мета досл1дження
Мета дослщження - дослiдити вивчення житте-вого шляху, педагопчно! та науково! дiяльностi, науково! спадщини В. Ф. Домбровського в юторюграфп дру-го! половини XIX - початку XXI ст.
4. Методи дослвдження
Методолопчну й теоретичну основу статп, яка е юторико - бюграф1чним дослщженням, складають принципи об'ективносп й юторизму.
5. Життевий шлях та наукова дiяльнiсть Ва-силя Федоровича Домбровського
Життевий шлях Василя Федоровича Домбровського був коротким - всього тридцять п'ять рошв. На-родився у мют1 Гомел1 Могилевсько! губерни у родиш городничого. Початкову освпу здобув у повгговому училищ1 та Могилевсьшй пмнази. Пюля смерт1 батька мати перевезла сина до Шжина та вщдала на навчання у Шжинську пмназш вищих наук, де майбутнш юто-рик провчився ам рошв (1825-1831). Його наставник, вчитель латини 1ван Григорович Кульжинський (18031884) - педагог, публщист, мемуарист, ввдзначав над-звичайну працьовитють юнака. Пюля зак1нчення пмнази 1з званням кандидата 1 медаллю Домбровський через амейну матер1альну скруту почав працювати нагляда-чем у пансюш при лще!, виконував обов'язки вчителя шмецько! мови при пмнази. Шд час шжинського перь оду життя молодий Домбровський грунтовно опанував класичш мови, в1льно розмовляв французькою та шме-цькою мовами [1].
За сввдченням товариш1в по навчанню пмназист Домбровський вид1лявся гострим розумом, вм1в пожа-ртувати, був приемним сшвбесвдником, чудово розпо-ввдав, користувався симпалею товариш1в, серед яких був £вген Павлович Гребшка (1812-1848) - майбутнш укра!нський письменник, педагог, видавець, котрий у щ ж сам1 роки навчався в пмнази. У старших класах, за прикладом Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852) -укра!нського 1 росшського проза!ка, драматурга, поета, юторика, фольклориста, який вчився в пмнази у 18211828 роках, Василь Домбровський видавав рукописний лггературний часопис, в якому за лиературну частину ввдповвдав Гребшка, а головним критиком був сам видавець [1].
Обдарованють, зд1бност1, працелюбнють, педа-гопчш якосп В. Ф. Домбровського видшяли його 1з оточення 1 спричинили вдалу викладацьку кар'еру: 1833 р. у Ки!вському повгговому училищ1 вчитель юто-ричних наук, 1835 р. - вчитель географи Ки!всько! гу-бернсько! пмнази, у 1836 р. - Першо! ки!всько! пмнази, в яшй у 1838 р. стае старшим вчителем ютори [1].
Прекрасний дар слова та чудова пам'ять В. Ф. Домбровського, виявлеш ним при викладанш, звернули на нього увагу попечителя Ки1вського навчального округу та колишнього мшютра освгга С. С. Уварова, який тсля прослуханих лекцш Домбровського в пмнази, викликав його у Санкт-Петербург для ознайомлення 1з методом викладання хронологи та ютори педагога Олександра Фел1ксовича Язвинського та методикою викладання росшсько! ютори Миколи Герасимовича Устрялова (1805-1870) - росшського юторика, археографа, придворного юторюграфа, професора Санкт-Петербургського ушверситету, автора тдручнишв з ю-тори для пмназш. Пюля повернення у Ки!в, В. Ф. Домбровський був призначений викладачем, 19 ачня 1838 р. - ад'юнктом, 28 березня 1840 р. - виконуючим обов'язки екстраординарного професора в Ушверситет Св. Володимира на кафедру всесвгтньо! та росшсько!
ютори i статистики [1]. У 1838-1844 роках В. Ф. Домбровський був вчителем географи та ютори у Ки!всько-му iнститутi шляхетних дiвчат. У 1839 р. iсторик був вщряджений для огляду навчальних закладiв Волинсь-ко! губерни. У 1843 р. вчений був призначений членом Тимчасово! комюи для розгляду давшх актiв (18431921), яка у лiтературi традицiйно називаеться Кшвсь-кою археографiчною комiсiею [13]. У 1844 р. В. Ф. Домбровський був прийнятий у Копенгагенське королiв-ське товариство пiвнiчних антикварiв [1].
За спогадами студента Миколи Гербеля (18271883) - росiйського поета, перекладача, редактора, ви-давця, студенти i3 задоволенням вiдвiдували лекцй В. Ф. Домбровського, аудиторiя завжди була повною [14]. Популярносп вченого серед ки!всько! штел1генци сприяли цiкавi привселюдш лекцй' з росшсько! ютори, як вiн започаткував i проводив протягом двох зим 1841-1842 рр.
За тимчасовим статутом 1833 р., спещально роз-робленим для 1мператорського Ушверситету Св. Володимира, юторико-фшолопчне вщдшення мало стльну кафедру всесвггньо! та росшсько! юторш i статистики [4]. Об'еднання всесвггньо! та росшсько! юторш на однш кафедрi можна пояснити обережнютю росшсько-го уряду щодо впровадження вивчення росшсько! ютори як вичизняно! на Правобережн1й Укра!ш, яка ще нещодавно офiцiйно визнавалася польським краем, та недостатньою шлькютю квал1фжованих викладачiв на той час [4, 10]. Першi два роки тсля вщкриття уш-верситету росiйську юторш не викладали, i! вивчення планували розпочати на старших курсах - третьому та четвертое [4].
Лекцй' з росшсько! ютори у 1836-1837 навчаль-ному роцi за сприятливих умов i при помггному защка-вленнi зi сторони ки!всько! штели-енци почав виклада-ти вихованець Петербурзького Головного педагопчно-го iнституту - ад'юнкт, згодом заслужений екстраорди-нарний професор всесвiтньо! iсторi! Олексiй 1ванович Ставровський (1811-1882) [1].
Однак фундатором предмету росiйсько! iсторi! в ушверситеп з повним правом вважаеться Василь Федорович Домбровський, який викладав його у 18381845 рр. [4]. За прийнятим у 1842 р. новим статутом Ушверситету Св. Володимира було роз'еднано кафедри росшсько! та всесвггньо! iсторi!. На кафеда росiйсько! iсторi! за штатним розкладом доручалося викладати !! предмет одному професору [4, 10].
Восени 1844 р. через хворобу, а попм смерть В. Ф. Домбровського викладання росшсько! ютори в ушверситеп припинилося взагалг
Василь Федорович Домбровський вивчав юторш правобережних укра!нських земель. Зiбранi у 1839 р. шд час вiдрядження для огляду навчальних закладiв Волинсько! губерни матерiали вш опублжу-вав у нарисах «Острожская старина» та «Луцк», якi були написаш подорожнiми нотатками. Поряд iз ви-кладом лiтописних i ввдомих iсторичних фактiв автор наводив i сво! особистi враження ввд описуваних мюць. Працi були одними з перших краезнавчих дослвджень Правобережжя Укра!ни, для свого часу становили значний науковий штерес. Друкувалися вони у започаткованому М. О. Максимовичем альманах «Киевлянин» [4].
У нариа «Острожская старина» [15], вчений простежив родовiд та дiяльнiсть князiв Острозьких, нащадк1в князiв галицьких, як1 упродовж поколiнь боронили Волинь i Подiлля вiд нападу кримських татар, вед початку XV ст. виступили проти Польщi на боц Великого князiвства Литовського, ведстоювали правос-лавну вiру на укра!нських землях. 1сторик нагадав про заснований у 1624 р. в Острозi Колегiум езутв, ведзна-чив останки Острозького замку, Богоявленську церкву та Острозьку друкарню, в як1й 1ван Федоров при пiдтримцi князя Костянтина Острозького вперше у 1581 рощ видрукував Бiблiю слов'янською мовою [4].
1сторп мiста Луцька присвячений нарис «Луцк» [16]. Автор доследив помину роль мiста в юторп Рус XI-XII ст., за л1тописними ведомостями розглянув його минуле, вiдзначив превеликий вплив у кра! католицько! вiри iз к1нця XVI ст., проникнення езутв i будiвництво у 1609 р. езу!тського колегiуму в литовському замку мiста, знищення стародавнiх православних храмiв, бо-ротьбу унiатiв i католиков, появу кляшторiв i костьол1в. Пiдсумував, що змiна рел1гй' спричинила до ви-корiнення укра!нсько! народносп у кра!, а вiд початку XVIII ст. польська мова поступово витiснила укра!нсь-ку. Змалював старожитносп Луцька: замок Вiтовта, храм Св. Дмитра, кафедральний Луцький костьол iз семiнарieю езутв, греко-латино-слов'янську школу Хресто-Воздвиженського братства [4].
В. Ф. Домбровський перекладав iноземну мемуаристику [17]. Ведомостями про Московш XVI ст. зба-гатилася европейська думка тсля подороже посла Iоанна Кобенцеля вед iмператора Максимiлiана II до Московського царства у 1573 р. Вчений переклав з ла-тини лист !оанна Кобенцеля до австрiйського кореспо-ндента, в якому автор розповiв про релiгiйний побут Московй: описав християнсьш звича!, обряди, шану-вання вiри, проведення служби, вiдзначав багатство i пишнiсть царського двору, географш Московй' [4].
У працi «Очерк г. Чернигова и его области в древнее и новое время» [18], опублжованш у 1846 р. тсля смерп В. Ф. Домбровського, автор, повторив ведомосп лгтопиав, окреслив юторш Оверських земель та Чернпова у стародавнiй i новий час [4].
кторш Кременецького замку розглянув вчений у невеличкой пращ «О Кременецком замке» [19], опублжованш у 1850 р. Нагадав, що 1241 р. вшська хана Батия не оволодiли ним тсля тривало! облоги. У 1366 р. мюто ведшшло до Литви, яка значно укршила замок, що допомагало вiдбивати напади кримських татар. 1сторик досл1див, що протягом XV - першо! по-ловини XVII ст. Кременець був важливим торпвельно-ремiсничим центром Волинi, пiсля Люблинсько! унп 1569 р. вiдiйшов до Рiчi Посполито!, а напередоднi Ви-звольно! вiйни укра!нського народу середини XVII ст. Кременецька фортеця була одшею з найб№ших i най-могутнiших у Польщi. Проте з шнця XVII - до середини XIX ст. замок вже мав занедбаний стан. У Кременц 1746 р. був збудований езу!тський костьол, в якому з 1819 р. працював Волинський лщей, а з 1842 р. Волин-ська духовна семiнарiя [4].
Вченi Ушверситету Св. Володимира були серед перших i постшних працiвникiв Ки!всько! археог-рафiчно! комюи, яка була заснована у Киевi як спеща-
л1зована наукова iнституцiя для вивчення та розробки практичних, теоретичних i методичних проблем архео-графп та офщшно iснувала як урядова установа при канцелярп Ки!вського вiйськового, Подiльського i Во-линського генерал-губернатора, була першою загаль-ноукра!нською iнституцiею та одним iз найбiльших i найавторитетнiших цен^в виявлення, вивчення та публжацп джерел iсторi! Укра!ни XIV-XVIII ст. на Наддншрянщиш.
Ки!вська археографiчна комiсiя консоледувала укра!нських iсторикiв i археографiв Наддшпрянсько! Укра!ни, в основному вчених Ушверситету Св. Володимира [11].
Внесок професора Ушверситету Св. Володимира В. Ф. Домбровського у формування укра!нсько! архео-графп у 50-тi роки XIX ст. був щнний i важливий. Вчений був одним iз чотирьох членiв-спiвзасновникiв Ки-!всько! археографiчно! комiсi! [20]. Пiдпис юторика поруч iз пiдписами М. О. Максимовича, М. Д. !ванишева, С. I. Шодуара, стояв пед актом 19 листопада 1843 р. !! установчого засiдання. Професору Домбровському було доручено редагувати юторичш пам'ятки !! видань, юридичнi - мав редагувати професор !ванишев, а пам'ятки словесносп й освгга - професор Максимович [20].
21 ачня 1844 року були визначеш першi кроки роботи члешв Ки!всько! археографiчно! комiсi!: М. О. Максимович мав опрацьовувати акти Луцького братства, М. Д. !ванишев - вивчати юридичну пам'ятку «Устав на волоки» 1577 року, В. Ф. Домбровський -пояснити появу та розповсюдження уни на Правобере-жнiй Укра!нi, доследжуючи луцьк1 та володимирськ1 актовi книги [11].
Як зазначае доследник юторп' Ки!всько! археог-рафiчно! комiсi! О. I. Журба [7], саме завдяки зусиллям i наполегливiй працi В. Ф. Домбровського були збере-жеш безцiннi пам'ятки минулого Волинi. Результатом науково! експедици iсторика влiтку 1843 р. на Волинь за маршрутом Ки!в - Житомир - Кременець - Поча!в -Луцьк - Володимир-Волинський - Ки!в (понад 1000 км) було зiбрано документи, що склали фундаме-нтальну джерельну базу видань Ки!всько! археог-рафiчно! комiсi!. Важливою була дiяльнiсть вченого у складанш коротких описiв архiвiв на Волиш, де на той час збереглося чимало рукописних релжпв та судово-адмiнiстративних книг XVII - XVIII ст. Першим iз дiячiв Ки!всько! археографiчно! комiсi! В. Ф. Домбровський ощнив значения актових книг для юторично! науки i археографи [6] та зробив спробу !хньо! класи-фiкацi!. [7].
1з шнця 50-х р. XIX ст. видавнича дiяльнiсть Ки-!всько! археографiчно! комюп' велася переважно через публiкацiю матерiалiв актових книг Правобережно! Укра!ни. Зiбранi В. Ф. Домбровським iсторичнi доку-менти стали джерельною базою перших !! видань. За педрахунками О. I. Журби вони становили 31 % загаль-но! кiлькостi документiв, що увiйшли до двох перших веддшв першого тому «Памятников» [7]. А висловлеш юториком думки й запропонованi теми (видання ма-терiалiв з юторп унп, про життя на Волиш князя А.М. Курбського) були здшснеш у наступних працях його колегами.
6. Результати дослщження
Taким чишм, в pезyльтaтi пpoведенoгo дocлi-дження нaми бyлo пpoaнaлiзyвaти cтyпiнь вивчешст1 oбpaнoï теми в icтopioгpaфiï ^yroï пoлoвини XIX -пoчaткy XXI ст. Aпpoбaцiя pезyльтaтiв дocлiдження бyлa пpoведенa aвтopoм cтaттi у 1993 [8], 1995 [3, 4], 1996 [2], 2010 [10] тa 2011 [11] porax.
T. Висновки
Дocлiдивши вивчення, нa жaль, дуже кopoткoгo життeвoгo шляxy, педaгoгiчнoï, нayкoвoï дiяльнocтi тa cпaдщини, пpaцi у Kиïвcькiй apxеoгpaфiчнiй томь ciï yкpaïнcькoгo icropma, пpoфеcopa Унiвеpcитетy Св. Вoлoдимиpa, apxеoгpaфa Вacиля Федopoвичa Дoм-бpoвcькoгo (1810-1845) в icтopioгpaфiï дpyгoï пoлoви-ни XIX - пoчaткy XXI ст., ввaжaeмo, щo вiн мae rocic-ти пoчеcне мicце cеpед виклaдaчiв i вчениx Укpaïни пеpшoï пoлoвини XIX cт.
Пiдcyмyeмo, cвoeю педaгoгiчнoю пpaцею тa вля-cним дocлiдницьким пpиклaдoм icтopик нaдиxaв cy-чacникiв вивчaти icтopiю piднoï землi, ^яю, мicтa, дo-cлiджyвaти icтopичнy i кyльтypнy cпaдщинy y^arncB-кoгo rapo^. Внеcoк пpoфеcopa Унiвеpcитетy Св. Вo-лoдимиpa Вacиля Федopoвичa Дoмбpoвcькoгo у фop-мувяння yкpaïнcькoï apxеoгpaфiï був вягомим для cвoгo чacy i тезш^го пoзнaчивcя ня ïï poбoтi. Пpедcтaвник шкoли icтopикiв Унiвеpcитетy Св. Вoлoдимиpa Вacиль Федopoвич Дoмбpoвcький cтoяв бiля витков шкoли ic-тopикiв зякляду, зaпoчaткoвyвaв ïï тpaдицiï.
Л^ература
1. Икoнникoвa, В. С. Биoгpaфичеcкий cлoвapь npo-феccopoв и пpепoдaвaтелей Унивеpcигегa Св. Влaдимиpa (1834-1884) ^етет] / В. С. Икoнникoв. - Киев : Tип. Ун-та Св. Влaдимиpa, 1884. - 848 c.
2. Tapacенкo, О. Kлacичнa шутовя шкoлa icгopикiв Kиïвcькoгo yнiвеpcигегy Св. Вoлoдимиpa у XIX cг. [Tекcт] / О. Tapacенкo // IcTOpk. Чacгинa I: Tези та пoвiдoмлення III Miжнapoднoгo кoнгpеcy yкpaïнicгiв. - X. : Оюэ, 1996. -С. 225-228.
3. Tapaœmo, О. Внеток нayкoвoï шкoли icгopикiв Ки-ïвcькoгo yнiвеpcигегy у cгaнoвлення н^^яль^х icгopичнoï ocвiги i туки [Tекcт] / О Tapacенкo // Збipник тез дoпoвiдей Miжнapoднoï нayкoвoï кoнфеpенцiï «Обpaз епoxи. Kyльгypне cеpедoвище Киевя кiнця XIX - пoчaгкy XX ст.». Кшв, Буди-нoк вченю HAH Укpaïни 20-22 лиcгoпaдa 1995 p. - К. : Mi:®-нapoдний Фoнд «Вiдpoдження», 1995. - С. 152-154.
4. Tapaœmo, О. Сташвлення та poзвигoк icгopичнoï ocвiти i туки у Kиïвcькoмy yнiвеpcигегi у 1834-1884 pp. [Tекcг] / О. Tapaœmo. - К. : Лoгoc, 1995. - 276 c.
5. Бpoкгayзa, Ф. А. Дoмбpoвcький, В. Ф. Энциютопе-дичеcкий cлoвapь [Tекcг] / Ф. А. Бpoкгayзa, И. А. Ефpoнa. -СПб., 1893. - 945-946 c.
6. Жypбa, О. I. Зтчення дiяльнocтi В. Ф. Дoмбpoвcь-кoгo у cгaнoвленнi Kиïвcькoï apxеoгpaфiчнoï кoмiciï ^етет] / О. I. Жypбa, M. П. Koвaльcький // Вicник Kиïвcькoгo yнiвеp-cигегy. Icгopичнi туки. - 1989. - Вип. 31. - С. 48-54.
7. Жypбa, О. I. Кишв^и apxеoгpaфiчнa кoмiciя 1843 -1921. Hapra icгopiï i д^льш^л [Tекcг] / О. I. Жypбa. - К. : Hayro^a думкя, 1993. - 186 c.
8. Tapaœmo, О. О. Сташвлення вiгчизнянoï icroprn-нoï ocвiги у Кюв^тому yнiвеpcигегi [Tекcг] / О. О. Tapacен-кo // 150 porab poзвигкy вiгчизнянoï icгopичнoï туки в Кшв-cькoмy yнiвеpcигегi: Maтеpiaли Реcпyблiкaнcькoï myro^o-пpaкгичнoï кoнфеpенцiï. Кшв, 20-21 жoвгня 1992 p. - К., 1993. - С. 39-43.
9. Коваль, О. Домбровський Василь Федорович. Укра-шсью архгвюти: Бiобiблiографiчний довщник [Текст] / О. М. Коваль. Упоряд. О. М. Коваль, I. Б. Матяш, В. С. Шан-дра. - Випуск перший (XIX ст. - 1930-tí рр.). - К., 1999. - 117 c.
10. Тарасенко, О. О. З ютори становлення та розвитку юторичног освiти в Кигвському iмператорському унiверситетi Св. Володимира (до 175 рiччя вiд дня заснування) [Електрон-ний ресурс] / О. О. Тарасенко // 1сторична думка. - 2010. -№ 1 (2). - 59 с. - Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/ 6385/1 /O_Tarasenko_IS.pdf
11. Тарасенко, О. О. Дшльшсть учених Ушверситету Св. Володимира в Кшвськш археографiчнiй комки у 50-80-х роках XIX ст. [Текст] / О. О. Тарасенко // Кшв у соцюкульту-рному просторi XIX-XXI столггь: нацiональний та европей-ський контекст: матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 13 квггня 2011 р. - К. : Кигвськ. ун-т iменi Бориса Гргнченка, 2011. -С. 67-72.
12. Шевченко, Л. В. Домбровський Василь Федорович [Електронний ресурс] / Л. В. Шевченко // Енциклопедя ютори Украгни. Т. 2: Г-Д. Редкол.: В. А. Смолгй (голова) та гн. НАН Украгни. 1нститут ютори Украгни. - К. : Наукова дум-ка, - К. : Наукова думка, 2004. - 688 с. - Режим доступу: http:// www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Dombrovsky_V
13. Ясь, О. В. Кишська археографiчна комiсiя [Електронний ресурс] / О. В. Ясь / Енциклопедiя ютори Украгни: Т. 4: Ка-Ком. Редкол.: В. А. Смолгй (голова) та ш. НАН Украгни. 1нститут ютори Украгни. - К. : Наукова думка, 2007. - 528 с. - Режим доступу: http://www.history.org.ua/? termin=Kyivska_arkh_komisiya
14. Гербель, М. Лицей князя Безбородко. Гимназия высших наук и лицей кн. Безбородько [Текст] / М. Гербель. 2-е изд. перер. и доп. - СПб., 1881. - 474 с.
15. Домбровський, В. Ф. Острожская старина [Текст] /
B. Ф. Домбровський // Киевлянин. - Кн. I. - 1840. -
C. 81-118.
16. Домбровський, В. Ф. Луцк [Текст] / В. Ф. Домб-ровський // Киевлянин. - Кн. II. - 1841. - С. 49-67.
17. Домбровський, В. Ф. Письмо Иоанна Кобенцеля о России XVI ст. (перевод с латинского) [Текст] / В. Ф. Домбровський // Журнал министерства народного просвещения. -Ч. XXXV. - Отд. II. - 1842. - С. 127-153.
18. Домбровський, В. Ф. Очерк г. Чернигова и его области в древнее и новое время [Текст] / В. Ф. Домбровський. - Киев, 1846. - 49 с.
19. Домбровський, В. Ф. О Кременецком замке [Текст] / В. Ф. Домбровський // Киевлянин. - 1850. - С. 39-44.
20. Левицкий, О. И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов (1843 - 1893): Историческая записка о её деятельности [Текст] / О. I. Левицький. - Киев, 1893. - 142 с.
References
1. Ikonnikova, V. S. (1884). Biograficheskij slovar' professorov i prepodavatelej Universiteta Sv. Vladimira (18341884). Kyiv : Tip. Un-ta Sv. Vladimira, 848.
2. Tarasenko, O. (1996). Klasychna naukova shkola istorykiv Kyi'vs'kogo universytetu Sv. Volodymyra u HIH st. Istorija. Chastyna I: Tezy ta povidomlennja III Mizhnarodnogo kongresu ukrai'nistiv. Kharkiv : Oko, 225-228.
3. Tarasenko, O. (1995). Vnesok naukovoi' shkoly istorykiv Kyi'vs'kogo universytetu u stanovlennja nacional'noi' istorychnoi' osvity i nauky. Zbirnyk tez dopovidej Mizhnarodnoi' naukovoi' konferencii' «Obraz epohy. Kul'turne seredovyshhe Kyjeva kincja HIH - pochatku HH st.». Kyi'v, Budynok vchenyh NAN Ukrai'ny 20-22 lystopada 1995 r. Kyiv : Mizhnarodnyj Fond «Vidrodzhennja», 152-154.
4. Tarasenko, O. (1995). Stanovlennja ta rozvytok istorychnoi' osvity i nauky u Kyi'vs'komu universyteti u 18341884 rr. Kyiv. : Logos, 276.
5. Brokgauza, F. A., Efrona, I. A. (1893). Dombrovs'kij, V. F. Jenciklopedicheskij slovar'. SPb, 945-946.
6. Zhurba, O. I., Koval's'kyj, M. P. (1989). Znachennja dijal'nosti V. F. Dombrovs'kogo u stanovlenni Kyi'vs'koi' arheografichnoi' komisii'. Visnyk Kyi'vs'kogo universytetu. Istorychni nauky, 31, 48-54.
7. Zhurba, O. I. (1993). Kyi'vs'ka arheografichna komisija 1843-1921. Narys istorii' i dijal'nosti. Kyiv : Naukova dumka, 186.
8. Tarasenko, O. O. (1993). Stanovlennja vitchyznjanoi' istorychnoi' osvity u Kyi'vs'komu universyteti. 150 rokiv rozvytku vitchyznjanoi' istorychnoi' nauky v Kyi'vs'komu universyteti: Materialy Respublikans'koi' naukovo-praktychnoi' konferencii'. Kyi'v, 20-21 zhovtnja 1992 r. Kyiv, 39-43.
9. Koval', O. (1999). Dombrovs'kyj Vasyl' Fedorovych. Ukrai'ns'ki arhivisty: Biobibliografichnyj dovidnyk. Vypusk pershyj (XIX st. - 1930-ti rr.). Kyiv, 117.
10. Tarasenko, O. O. (2010). Z istorii' stanovlennja ta rozvytku istorychnoi' osvity v Kyi'vs'komu imperators'komu universyteti Sv. Volodymyra (do 175 richchja vid dnja zasnuvannja). Istorychna dumka, 1 (2), 59. - Available at: http://elibrary.kubg.edu.ua/6385/1/O_Tarasenko_IS.pdf
11. Tarasenko, O. O. (2011). Dijal'nist' uchenyh Universytetu Sv. Volodymyra v Kyi'vs'kij arheografichnij komisii' u 50-80-h rokah HIH st. Kyiv u sociokul'turnomu prostori HIH-HHI stolit': nacional'nyj ta jevropejs'kyj kontekst: mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf., 13 kvitnja 2011 r. Kyiv. : Kyi'vs'k. un-t imeni Borysa Grinchenka, 67-72.
12. Shevchenko, L. V. (2004). Dombrovs'kyj Vasyl' Fedorovych. Encyklopedija istorii' Ukrai'ny. T. 2: G-D. Redkol.: V. A. Smolij (golova) ta in. NAN Ukrai'ny. Instytut istorii' Ukrai-ny. Kyiv : Naukova dumka, 688. - Available at: http:// www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Dombrovsky_V
13. Jas', O. V. (2007). Kyi'vs'ka arheografichna komisija. Encyklopedija istorii' Ukrai'ny: T. 4: Ka-Kom. Redkol.: V. A. Smolij (golova) ta in. NAN Ukrai'ny. Instytut istorii' Ukrai'ny. Kyiv : Naukova dumka, 528. - Available at: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_arkh_komisiya
14. Gerbel', M. (1881). Licej knjazja Bezborodko. Gimnazija vysshih nauk i licej kn. Bezborod'ko. 2-e izd. perer. i dop. SPb., 474.
15. Dombrovs'kij, V. F. (1840). Ostrozhskaja starina. Kievljanin. Kn. I., 81-118.
16. Dombrovs'kij, V. F. (1841). Luck. Kievljanin. Kn. II, 49-67.
17. Dombrovs'kij, V. F. (1842). Pis'mo Ioanna Kobencelja o Rossii HVI st. (perevod s latinskogo). Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshhenija. Ch. HHHV. Otd. II, 127-153.
18. Dombrovs'kij, V. F. (1846). Ocherk g. Chernigova i ego oblasti v drevnee i novoe vremja. Kyiv, 49.
19. Dombrovs'kij, V. F. (1850). O Kremeneckom zamke. Kievljanin, 39-44.
20. Levickij, O. I. (1893). Pjatidesjatiletie Kievskoj komissii dlja razbora drevnih aktov (1843-1893): Istoricheskaja zapiska o ejo dejatel'nosti. Kyiv, 142.
Рекомендовано до публгкацИ' д-ром icmop. наук Салатою О. О.
Дата надходження рукопису 17.06.2015
Тарасенко Ольга Олексй'вна, кандидат юторичних наук, доцент, кафедра icTopiï Украши, Кшвський унь верситет iMem Бориса Гршченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: Olgatarasenko@ukr.net
