CC BY
45
Оpигiнальна стаття = Original article = Оpигинальная статья
УДК 617-089:617.539:611.72
Нейpоxipypгiчне вщдтення, Biнницькa облacнa пcиxоневpологiчнa лiкapня in. a^A. 0.1. Ющенкa, Biнниця, Укpaïнa
Нaдiйшлa до peдaкцiï 11.08.16 Пpийнятa до пyблiкaцiï 04.09.16
Адpеса для листування:
Гоpбaтюк Ко^янтин Iвaнович, Нeйpоxipypгiчнe вщд^ння, Вiнницькa облacнa пcиxонeвpологiчнa лiкapня, вул. Пиpоговa, 109, Вiнниця, y^arna, 21005, e-mail pbox.kos@gmail.com
Шийна мiкродискектомiя: вибiр методу та xipyprÍ4Ho'í тактики
Ольхов В.М., Горбатюк К.1., Столяренко О.О.
Мета роботи. Впровадження штерламшарного тдходу до видалення латеральноТ грижi мiжхребцевих дискiв у шийному вщдЫ хребта. Матер1али i методи дослщження. У 2012-2015 рр. в нейрохiрургiчному вiддiленнi оперованi 56 пацieнтiв з приводу грижi мiжхребцевих дискiв (МХД) у шийному вiддiлi хребта, в тому чи^ 22 жiнки i 34 чоловка. Ураження МХД на рiвнi CV-CVI вiдзначене у 21 спостереженш, CVI-CVII — у 20. Переважними симптомами були монорадикулопа™ та цервкалпя. У 50 пацieнтiв за переважно медiанноТ локалiзацiТ грижi виконано передню шийну мiкродискектомiю (ПШМДЕ) з видаленням МХД та iмплантацieю мiжхребцевого кейджа (матерiал PEEK). За латерального розташування грижi МХД у 6 хворих здшснено iнтерламiнарну задню шийну дискектом^ (ЗШМДЕ). Переднiй доступ здшснювали за стандартною методикою, використовували ранорозширювач CODMAN, високошвидкiсний дриль Stryker TPS; заднш iнтерламiнарний пiдхiд здiйснювали шляхом парамедiанного розрiзу довжиною до 3 см, мiжм'язового доступу до задньоТ поверхнi кута латеральнi маси-дуги на боц ураження за допомогою системи Medtronic METRIX, тсля чого з використанням високошвидкiсного бора виконували штерламшектом^ дiаметром до 1 см, чого було достатньо для виявлення та видалення з-тд нервового коршця грижi МХД. Результати. В усiх спостереженням вдалося досягти регресу радикулярного та цервкалпчного синдромiв. Ускладнень при застосуванш обох методiв не було. Тривалють хiрургiчного втручання з використанням обох методiв не рiзнилася i становила у середньому (64±12) хв. Пашен^в пiднiмали й активiзували через 3-4 год тсля операцп. Висновки. Шийна мiкродискектомiя е стандартним методом хiрургiчного видалення грижi МХД. Для латеральноТ гриж^ особливо з секвеструванням, виконання штерламшарноТ ЗШМДЕ е ефективним методом, що передбачае збереження власного МХД та зменшуе вартiсть операцiТ через вщсутшсть необхiдностi використовувати iмпланти-протези. Вважаемо, що ЗШМДЕ мае бути стандартом л^ування з приводу латеральноТ, секвестрованоТ грижi МХД у шийному вщдЫ хребта.
Ключовi слова: грижа м/жхребцевого диска; х/рурпчнел/кування; шийна м/кродискектом/я; ¡нтерлам/нарний доступ.
Украшський нейрохiрургiчний журнал. — 2016. — №4. — С.33-38.
Cervical microdiscectomy: method and surgical strategy
Valeriy Olkhov, Kostyantyn Horbatyuk, Oleksiy Stoliarenko
Neurosurgery Department, Vinnytsa Regional Psychoneurological Hospital, Vinnytsa, Ukraine
Received, August 11, 2016 Accepted, September 04, 2016
Adress for correspondence:
Kostyantyn Horbatyuk, Neurosurgical Department Vinnytsa Regional Psychoneurological Hospital, 109 Pirogova St., Vinnitsa, Ukraine, 21005, e-mail: pbox.kos@gmail.com
Objective. To implement the interlaminar lateral approach for extraction of herniated discs (HD) in the cervical spine.
Materials and methods. During 2012-2015 in Regional psychoneurological hospital 56 patients with cervical HD were operated. There were 22 females, 36 males among them. Disc herniation at the CV-CVI level occurred in 21 cases, CVI-CVII in 20 cases. The main disease signs were cervicalgia, monoradiculopathy. Fifty patients with medial hernia were operated using anterior cervical microscopic discectomy approach to HP extraction and intervertebral cage implantation (PEEK material). Six patients with lateral hernia were operated using posterior interlaminar cervical microdiscectomy. Anterior approach was performed by a standard method using CODMAN retractor, highspeed drill Stryker TPS. The posterior interlaminar approach was performed using paramedian incision 3 cm, intermuscular approach to the posterior lateral mass and arch on the affected side with Medtronic Metrix system followed by interlaminectomy performed by high-speed drill not more than 1 cm that was rather enough for hernia extraction from under nerve root. Results. In all cases we managed to achieve the regression of radicular and cervicalgia syndromes. No complications were fixed during both surgical approaches. There was no difference observed in duration of surgical intervention using both methods, which was about (64±12) min. All patients were verticalized and activated in 3-4 hours after surgery. Conclusion. Cervical microdiscectomy is a standard method for cervical HD surgery. The posterior interlaminar approach is an effective method used for
© Ол^ов B.M., R^aTi^ K.I., Столяpенко О.О., 2016
lateral herniations, especially sequestered ones. It promotes the preservation of intervertebral disc and reduction of the total cost of surgery due to no necessity to use the implants-prosthesis. We suppose the posterior cervical microdiscectomy of lateral, sequestered intervertebral disc herniations in cervical spine to become a standard method of treatment. Keywords: herniated disc; surgical treatment; cervical microdiscectomy; interlaminar approach.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(4):33-38.
Нейрохирургическое отделение, Винницкая областная психоневрологическая больница им. акад. А.И. Ющенко, Винница, Украина
Поступила в редакцию 11.08.16. Принята к публикации 04.09.16.
Адрес для переписки:
Горбатюк Константин Иванович, нейрохирургическое отделение, Винницкая областная психоневрологическая больница, ул. Пирогова, 109, Винница, Украина, 21005, е-таН pbox.kos@ gmail.com
Шейная микродискэктомия: выбор метода и хирургической тактики
Ольхов В.М., Горбатюк К.И., Столяренко А.А.
Цель исследования. Внедрение интерламинарного доступа для удаления латеральной грыжи межпозвонковых дисков в шейном отделе позвоночника.
Материалы и методы. В 2012-2015 гг. в нейрохирургическом отделении оперированы 56 пациентов по поводу грыжи межпозвонковых дисков (МПД) в шейном отделе позвоночника, в том числе 22 женщины и 36 мужчин. Поражение МПД на уровне CV-CVI отмечено в 21 наблюдении, CVI-CVII — в 20. Преимущественными симптомами были монорадикулопатия и цервикалгия. У 50 пациентов при медианной локализации грыжи выполнена передняя микродискэктомия с удалением МПД и имплантацией межпозвонкового кейджа (материал РЕЕК); при латеральном расположении грыжи МПД у 6 больных осуществлена задняя интерламинарная шейная микродискэктомия. Передний доступ выполняли по стандартной методике, использовали ранорасширитель CODMAN, высокоскоростную дрель Stryker TPS; задний интерламинарный подход осуществляли путем парамедианного разреза длиной до 3 см, межмышечного доступа к задней поверхности угла латеральной массы-дуги на стороне поражения с помощью системы Medtronic Metrix, после этого с использованием высокоскоростного бора выполняли интерламинэктомию диаметром до 1 см, чего было достаточно для выявления и удаления из-под корешка грыжи МПД. Результаты. Во всех наблюдениях удалось достичь регресса радикулярного и цервикалгического синдромов. Осложнений при применении обоих методов не было. Продолжительность хирургического вмешательства с применением обоих методов существенно не различалась и составляла в среднем (64±12) мин. Пациентов поднимали и активизировали через 3-4 ч после операции.
Выводы. Шейная микродискэктомия является стандартным методом хирургического удаления грыжи МПД. При латеральной грыже, особенно секвестрированной, эффективным методом является задняя интерламинарная шейная микродискэктомия, которая предусматривает сохранение собственного МПД, уменьшает общую стоимость операции из-за отсутствия необходимости использовать имплант-протез. Считаем, что шейная микродискэктомия должна быть стандартом лечения по поводу латеральной, секвестрированной грыжи МПД в шейном отделе позвоночника.
Ключевые слова: грыжа межпозвонкового диска; хирургическое лечение; шейная микродискэктомия; интерламинарный доступ.
Украинский нейрохирургический журнал. — 2016. — №4. — С.33-38.
Вступ. За даними л^ератури, дегенеративш за-хворювання МХД виявляють з частотою 50 на 100 тис. населення [1-3], переважно — у чоловшв працез-датного BiKy (35-50 роюв). Найчаспше етютропними чинниками е травматичне ураження шийного вщдту хребта, дистрофнчно-дегенеративш захворювання, генетичш фактори [1-3].
Вибiр методу та напрямку хiрyргiчного втручання належить до 1944 р., коли Spurling i Scoville виконали ламшектом^ для видалення грижi МХД, Robinson та Smith у 1955 р. впровадили ПШМДЕ з встановленням юсткового мiжтiлового аутотрансплантата [2, 4].
При аналiзi результа^в ПШМДЕ, виконаноТ у 2800 пашентв, задовтьний/хороший результат вщ-значений у 80%, тривал^ть спостереження 5,9 року (табл. 1) [2, 5]. ЗШМДЕ впроваджена дещо тзшше. Вперше резулытати роботи МигрЬ|еу опубл^оваш у 1973 р. [2, 6, 7]. На основi аналiзу понад 3000 па-шентв задовтьний та хороший результат досягнутий у 94%, тривалють спостереження у середньому 8,5 року (табл. 2) [2, 8-10].
Отже, дан л^ератури свщчать про досить високу ефектившсть обох пiдходiв до хiрургiчного лкування хворих з приводу грижi МХД шийного вщдту хребта.
Стаття м'1стить рисунки, як в'щображаються в друкован'1й версИ у в'щт'1нках арого, в електронн'1й — у кольор'1.
Таблиця 1. Аналiз результат ПШМДЕ
Автори, piK Кшьмсть пащен^в Середня тривалкть спостереження, роюв Задовшьний/ хороший результат, %
Lunsford et al. (1980) 253 4 67
Gore, Sepic (1984) 146 3.3 78
Klaiber et al. (1992) 61 6,7 87
Watters, Levinthal (1994) 62 6 95
Van den Bent et al. (1996) 81 2 73
Dan (1998) 476 3,6 89
Gore, Sepic (1998) 50 21 84
Dowd, Wirth (1999) 84 4,5 98
Martin et al. (1999) 317 2,8 —
Wirth et al. (2000) 50 4,4 96
Hamburger et al. (2001) 249 12,2 78
Yue et al. (2006) 71 7,2 82
Schlosser et al. (2006) 219 6,4 —
Nahdoe Tewarie et al. (2007) 456 7 68
Ruetten et al. (2008) 100 2 94
Rao et al. (2008) 34 4 76
Hubach (1994) 179 10,4 84
Загалом (1980-2008) 2888 5,9 80
Таблиця 2. Аналiз результат ЗШМДЕ
Автори, рш Кшьмсть пащен^в Середня тривалкть спостереження, рошв Задовшьний/ хороший результат, %
Murphey et al. (1973) 644 до 28 91
Scoville et al. (1976) 175 21 95
Henderson et al. (1983) 736 8 92
Zeidman, Ducker (1993) 172 2 97
Tomaras et al. (1997) 200 2 93
Wirth et al. (2000) 22 5,3 100
Korinth et al. (2006) 292 6 97
Clarke et al. (2007) 303 7 96
Caglar et al. (2007) 84 7,8 96
Ruetten et al. (2008) 100 2 97
Jagannathan et al. (2009 162 6,4 95
Загалом (1973-2009) 3112 8,5 94
Необхiднiсть встановлення оптимальних показань до виконання ПШМДЕ та ЗШМДЕ спонукала нас до проведення цього дослщження.
Мета роботи: на основi аналiзу кл^чноТ ефек-тивностi хiрургiчного лiкування визначити оптимальш показання до виконання ПШМДЕ та ЗШМДЕ у хворих з приводу грижi МХД у шийному вщдЫ хребта.
Матерiали i методи дослщження. У 2012-2015 рр. у нейрохiрургiчному вiддiленнi оперованi 56 пацieнтiв з приводу грижi МХД у шийному вщдЫ хребта, в тому чи^ 22 жiнки i 34 чолов^а. Вiк хворих у середньому (50,2±10,1) року. Ураження на рiвнi CV-CVI вiдзначене у 21 хворого, CVI-CVII — у 20. Переважаючими симптомами були монорадикулопа^я та цервiкалгiя (у 96% хворих). Парез юнщвки вияв-лений у 52 хворих, мieлопатiя — у 2.
Опитування пащен^в здiйснювали за допомо-гою анкет на початку 2016 р. Оцшювали наявшсть зростання "fusion" оперованого сегмента за даними комп'ютерноТ томографiТ. Виражешсть больового синдрому визначали за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) та numeric pain scale (NPS) окремо у верхнш кшщвщ (ВК).
Методика ПШМДЕ. ПШМДЕ здшснювали шляхом поперечного розрiзу шюри на переднiй
поверхнi шиТ довжиною до 4 см вертикальним розаченням пiдшкiрного м'яза шиТ (m. platisma). Тупим шляхом роз'еднували тканини мiж грудинно-ключично-соскоподiбним м'язом (m. sternocleido-mastoideus) i сонною артерiею — з одного боку та трахеею i стравоходом — з шшого. В рану встановлювали ранорозширювач CODMAN, за допомогою високошвидюсного дрилю Stryker TPS виконували дискектомiю до задньоТ поздовжньоТ зв'язки. За допомогою кусачок Керрисона та гачка розакали поздовжню зв'язку для ревiзiТ етдураль-ного вентрального простору. П^ля скелетування субхондральних пластинок у мiжхребцевий промЬ жок встановлювали кейдж (матерiал РЕЕК, Stryker SOLIS). Пщ час бiльшостi хiрургiчних втручань використовували помiрну дистракцiю для встановлення iмпланта. З огляду на дан лiтератури щодо досягнення "fusion" при однорiвневiй ПШМДЕ за вщсутност встановлення пластини — у 92% хворих, за ТТ встановлення — у 97,2% [4, 5, 8, 11], ми не проводили стаб^зашю оперованого сегмента пластиною за однорiвневого ураження. Накладали косметичний шов нитками в^рил, краТ рани збли-жували за допомогою матерiалу Steri-Strips (рис. 1-3).
Puc. 1. iHTpaonepa^Pma peHTreHorpa<ia. BcTaHoBneHHa м¡wхре6цевого Kefiflwa (naTepanbHurn Ta nepeflHbo-3aflHiw)
Puc. 2. iHTpa- i no3aonepa^MHi/m buM^a KeM,qwa.
Puc. 3. KocMeTUHHi/rn wob 3 BMKopucraHHflM MaTepiany Steri-Strips.
MeTOflMKa 3WMflE. 3aflHm ¡HTepnaMmapHi/m niflxifl 3fliMCH^Ba^M mnaxoM napaMegiaHHoro po3pi-3y flOB^MHOW ,qo 3 cm Hag piBHeM ypaweHHa Ta go 4 cm — naTepanbHime cepegHboi niHii. 3acTocoByBaniM MiwM'fl3oBi/rn gocTyn go 3aflHboi noBepxHi KyTa na-TepanbHime Macu-flyn/i Ha 6o^ rpuwi 3a gonoMorow CMCTeMM Medtronic METRIX. Bi/icoKomBUflKiCHUM 6opoM Stryker TPS BiMKoHyBa.ni/i ¡HTepnaMmeKToMiro giaMeTpoM
go 1 cm, hoto 6yno gocTaTHbo ana Bi3yani3a^i naTe-panbHoro Kpaw gypanbHoro MimKa, nnena Kop^a. 3a yMoBM HacTKoBoro 3Mi^eHHi Kop^a KpaHianbHo bmab-nanu Ta BMflananM 3-nig Hboro rpuwy MXfl. KpoBoTeny npunMHanu w.axom BCTaHoBneHHa MiKpomMaToHKiB reMocTaTMHHoi ry6KM, aKy npocaKanu po3hmhom CTe-po'iqiB. PaHy 3amMBanu nomapoBo, Ha wKipy HaKnaganM KocMeTMHHMM wob (puc. 4-9).
Рис. 8. 1нтраоперацшна Рис. 9. МРТ тсля операци.
рентгенографiя.
Результати та |'х обговорення. ПШМДЕ ви-конана у 50 хворих, в тому чи^ 31 чоловка та 19 жшок, ЗШМДЕ — у 6. Виконання переважно ПШМДЕ зумовлене тим, що ЗШМДЕ впроваджена лише у 2015 р. Показаннями до виконання ЗШМДЕ були латеральне розташування грижi МХД, ознаки и секвестрування.
Основними симптомами у 96% пашен^в були цер-вкалпя та монорадикулопатiя, парез кшщвки (паль-цiв кистi) виявлений у 43 (86%), мiелопатiя — у 2.
Вираженють больового синдрому визначали за шкалами ВАШ та NPS. У пащен^в, яким здiйснено ПШМДЕ, до операци показник ВАШ становив у се-редньому (8,46±1,7) бала, NPS у шиТ — (7,48±2,05) бала, NPS у ВК — (8,7±1,6) бала; тривалiсть iснування симптомiв 14,3 доби.
На момент опитування (строк вщ моменту операци до опитування становив у середньому 3,18 року), показник ВАШ становив (1,68±1,33) бала, NPS у шиТ — (1,58±1,0) бала, NPS у ВК — (1,58±1,32) бала. У бшьшосп хворих парез пальцiв кист^ що спостерiгали до операцiТ, повнютю зник на момент опитування. Лише у пашен^в за наявностi мiелопатiТ зберiгся про-
вiдниковий руховий дефщит на тому самому рiвнi. За даними КТ оперованого рiвня через 6 мю пiсля ПШМДЕ в уах пaцiентiв досягнутий спондилодез лише при застосуванш мiжхребцевого кейджа.
Заднш iнтерлaмiнaрний пiдхiд застосований у 6 хворих, в тому чи^ 3 чоловшв i 3 жiнок. Цервкалпя, монорaдикулопaтiя виявленi в усiх пащен^в, мiе-лопaтiТ не було, у 5 — вщзначений легкий парез у пальцях кисп.
До операци оцшка за ВАШ становила у середньому (9,0±1,32) бала, NPS у шиТ — (6,9±1,9) бала, NPS у ВК — (9,2±1,6) бала. Пiсля виконання ЗШМДЕ показники ВАШ становили (1,4±1,2) бала, NPS в шиТ — (1,2±0,67) бала, NPS у ВК — (1,52±1,08) бала, парез у кистi зник. Строки вщ моменту оперaцiТ до опитування у середньому 0,5 року, вщ появи симптомiв до виконання операци — 9,5 дiб.
Результати обох методiв хiрургiчного лкування хворих з приводу грижi МХД шийного вiддiлу хребта задовтьш. СуттевоТ рiзницi результaтiв не було. Методи ефективш, сприяють значному покращенню якостi життя пaцiентiв протягом тривалого часу.
Тривал^ть операцш практично однакова — у середньому (64±12) хв.
На пiдставi аналiзу результат дослiдження встановленi такi показання до виконання ПШМДЕ та Ii переваги:
- медiанна локалiзацiя грижi МХД
- вiдсутнiсть секвестрацií грижi МХД
- низька гiдрофiльнiсть МХД та грижi за даними МРТ, тривале прогресування симптомiв
- наявшсть супутнього стенозу хребта на рiвнi грижi МХД
- нестабiльнiсть ураженого сегмента
- можливють коригування юфотичного кута
- практично вiдсутня/незначна крововтрата. Недолками ПШМДЕ е знерухомлення оперованого
рiвня, досягнення спондилодезу, що збтьшуе наван-таження на МХД, розташоваш вище/нижче, та може спричинити ix дегенерашю [1, 2, 4, 5, 11]. Методика ПШМДЕ передбачае встановлення високовартюного мiжтiлового iмпланта, що збтьшуе загальш витрати, пов'язанi з виконанням xiрургiчного втручання.
Показання до здшснення ЗШМДЕ та ii переваги:
- ознаки секвестрування грижi МХД
- латеральне розташування компремуючого чинника
- порiвняна гiдрофiльнiсть грижi МХД та самого МХД
- вщсутшсть стенозу хребта на ураженому рiвнi
- вiдсутнiсть необх^ност встановлення iмплантiв
- неможливiсть корекци шийного лордозу
- бiльша крововтрата, жж при ПШМДЕ. Висновки. Шийна мiкродискектомiя е стандар-
тним методом xiрургiчного видалення гриж МХД. Виконання ПШМДЕ з застосуванням мiжxребцевого кейджа без встановлення пластини, за однорiвне-вого ураження, дозволяе досягти спондилодезу. Для латеральних гриж МХД, особливо з секвеструванням, ефективним методом е виконання ЗШМДЕ, що передбачае збереження власного МХД та зменшуе загальну вартють операци через вщсутшсть необхщносп ви-користання iмпланта-протеза. Вважаемо, що ЗШМДЕ мае бути стандартом лкування латеральной секвес-тровано1 грижi МХД у шийному вiддiлi хребта.
Список л^ератури
1. Greenberg M.S. Handbook of Neurosurgery / M.S. Greenberg. — Tampa, Fla.: Greenberg Graphics, 2010.— 7th ed. — 21274 p.
2. Dohrmann G.J. Long-term results of anterior versus posterior operations for herniated cervical discs: analysis of 6,000 patients / G.J. Dohrmann, J.C. Hsieh // Med. Princ. Pract.
— 2014. — V.23, N1. — P.70-73.
3. Iyer S. Cervical radiculopathy / S. Iyer, H.J. Kim // Curr. Rev. Musculoskelet. Med. — 2016. — V.9, N3. — P.72-80.
4. Finn M.A. C2-3 anterior cervical fusion: technical report / M.A. Finn, J.D. MacDonald // Clin. Spine Surg. — 2016. — May 11. [Epub ahead of print].
5. Gore D.R. Anterior discectomy and fusion for painful cervical disc disease. A report of 50 patients with an average follow-up of 21 years / D.R. Gore, S.B. Sepic // Spine (Phila Pa 1976).
— 1998. — V.23, N19. — P.2047-2051.
6. Microsurgical posterior cervical foraminotomy: a study of 181 cases / G. Kerry, A. Hammer, C. Ruedinger, G. Ranaie, H.H. Steiner // Br. J. Neurosurg. — 2016. [Epub ahead of print].
7. Russell S.M. Posterior surgical approach to the cervical neural foramen for intervertebral disc disease / S.M.
Russell, V. Benjamin // Neurosurgery. — 2004. — V.54, N3.
— P.662-666.
8. Dagli M. Late results of anterior cervical discectomy and fusion with interbody cages / M. Dagli, U. Er, S. Sim?ek, M. Bavbek // Asian Spine J. — 2013. — V.7, N1. — P.34-38.
9. Korinth M. Posterior foraminotomy or anterior discectomy with polymethyl methacrylate interbody stabilization for cervical soft disc disease: results in 292 patients with monoradiculopathy / M. Korinth, A. Krüger, M. Oertel, J. Gilsbach // Spine. — 2006. — V.31, N11. — P.1207-1214.
10. Skovrlj B. Complications, outcomes, and need for fusion after minimally invasive posterior cervical foraminotomy and microdiscectomy / B. Skovrlj, Y. Gologorsky, R. Haque, R.G. Fessler, S.A. Qureshi // Spine J. — 2014. — V.14, N10.
— P.2405-2411.
11. Keyhole approach for posterior cervical discectomy: experience on 84 patients / Y.S. Caglar, M. Bozkurt, G. Kahilogullari, H. Tuna, A. Bakir, F. Torun, H.C. Ugur // Minim. Invas. Neurosurg. — 2007. — V.50, N1. — P.7-11.
References
1. Greenberg MS. Handbook of Neurosurgery. Tampa, Fla.: Greenberg Graphics; 2010.
2. Dohrmann GJ, Hsieh JC. Long-term results of anterior versus posterior operations for herniated cervical discs: analysis of 6,000 patients. Med Princ Pract. 2014;23(1):70-3. doi:10.1159/000351887. PMID:24080595.
3. Iyer S, Kim HJ. Cervical radiculopathy. Curr Rev Musculoskelet Med. 2016;9(3):272-80. doi:10.1007/s12178-016-9349-4. PMID:27250042.
4. Finn MA, MacDonald JD. C2-3 anterior cervical fusion: technical report. Clin Spine Surg. 2016 May 11. [Epub ahead of print]. PMID:27171665.
5. Gore DR, Sepic SB. Anterior discectomy and fusion for painful cervical disc disease. A report of 50 patients with an average follow-up of 21 years. Spine (Phila Pa 1976). 1998;23(19):2047-51. PMID:9794047.
6. Kerry G, Hammer A, Ruedinger C, Ranaie G, Steiner HH. Microsurgical posterior cervical foraminotomy: a study of 181 cases. Br J Neurosurg. 2016 Jul 11:1-6. [Epub ahead of print]. PMID:27399799.
7. Russell SM, Benjamin V. Posterior surgical approach to the cervical neural foramen for intervertebral disc disease. Neurosurgery. 2004;54(3):662-6. PMID:15028141.
8. Dagli M, Er U, Sim?ek S, Bavbek M. Late results of anterior cervical discectomy and fusion with interbody cages. Asian Spine J. 2013;7(1):34-8. doi:10.4184/asj.2013.7.1.34. PMID:23508467.
9. Korinth M, Krüger A, Oertel M, Gilsbach J. Posterior foraminotomy or anterior discectomy with polymethyl methacrylate interbody stabilization for cervical soft disc disease: results in 292 patients with monoradiculopathy. Spine. 2006;31(11):1207-14. doi:10.1097/01. brs.0000217604.02663.59. PMID:16688033.
10. Skovrlj B, Gologorsky Y, Haque R, Fessler RG, Qureshi SA. Complications, outcomes, and need for fusion after minimally invasive posterior cervical foraminotomy and microdiscectomy. Spine J. 2014;14(10):2405-11. doi:10.1016/ j.spinee.2014.01.048. PMID:24486472.
11. Caglar YS, Bozkurt M, Kahilogullari G, Tuna H, Bakir A, Torun F, Ugur HC. Keyhole approach for posterior cervical discectomy: experience on 84 patients. Minim Invasive Neurosurg. 2007;50(1):7-11. PMID:17546536.
