CC BY
18
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
2. Kanor P. Vliv druhove skladby lesich porostu na ukladani a tani snehu v horskych pod-minkach// Lesnictvi. - 1979. - C. 3. - S. 233-252.
3. Kanor P. Hydricka ucinnost horskych lesu v sime// Lesnicka prace. - 1981. - r.60. - C. 1. - S. 22-27.
УДК630*15 С А. Сторожук, мол. наук. cniep. -
Природний 3anoeidHUK "Медобори "
СЕЗОННИЙ АСПЕКТ ДИНАМ1КИ СТАДНОСТ1 КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 ТА СВИН1 ДИКО1 В УМОВАХ ЗАПОВ1ДНИКА
"МЕДОБОРИ"
Проан^зовано динамiку стадностi Capreolus capreolus L. та Sus scrofa L. Найвищий щдекс стадностi для Capreolus capreolusL. ввдшчено весною 1995 р., а для Sus scrofa L. - взимку 1997 р. 3ycTpi4HicTb поодиноких особин становить близь-ко 20 %.
SA. Storozchuk, Natural reservation "Medobory "
Sesonal aspekt of herd dynamics of Capreolus Capreolus L. and Sus Scrofa L. in conditions "Medobory" reservation
The herd dynamics of Capreolus capreolus L. and Sus scrofa L. is analyzed. The highest index of the herd for Capreolus capreolus L. has been hoted in sping 1995, and for Sus scrofaL.- in winten1997. The singly individuals are near 20 %.
Багато складностей звiриного життя пов'язано i3 екстремальними ситу-ащями. Зливи, повеш, раптовi сшгопади, морози, шш, ожеледиця, шзня весна чи повернення холодав, тобто ситуацц, коли погоднi умови виходять за межi норми, впливають на тварин безпосередньо або опосередковано - утруднюють добування корму, перешкоджають !х пересуванню. Раптове похолодания звiрi переносять прше, нiж рiвномiрне зниження температури, а вологий мороз ва-жче, шж сухий. Мороз легше переносять, якщо немае вiтру [1].
Представники макротерiофауни реагують на змiну кшмату змiною стадно!' поведанки. Для аналiзу цього питання нами обрано два види ратич-них - козулю европейську (Capreolus capreolus L.) та свиню дику (Sus scro-fa L.).
Ратичнi ссавцi належать до тварин, яю протягом року ведуть, за невеликим винятком, гуртовий спосiб життя. Формування i розпадання стад ввд-буваеться пiд впливом цшого ряду внутрiшньо-популяцiйних та зовшшшх (природних) факторiв, величина i склад стад значно змшюються за сезонами. Внутртньо-популящйш фактори такi: вiдокремления молодняку, приеднан-ня самщв до стада шд час гону, смертнiсть протягом року, народження молодняка [4]. На наш погляд, важлишше значення мають зовнiшнi (або при-родш) фактори: концентращя тварин в мкцях нажировочних кормiв, сезоннi змiни ктматичних умов - перемiни температурного режиму, поява та сход-ження сшгового покриву, особливо коли його висота перевищуе критичну для виду межу [2].
Ратичш при глибокому CHiry тримаються групами, часто ходять одне за одним, навиь необхiдно у необхвдно, вибирають найменше заснiженi мк-ця, намагаються переходити вiд дерева до дерева - бшя дерев менше сшгу [1]. Критична глибина cнiгy для козул i дико!' cвинi 30-40 см. Козуш ходять по стежках при глибиш cнiгy 20-30 см. Диш cвинi ходять по одних i тих самих стежках, бо таким коротконогим тваринам ходити по глибокому сшгу важко.
Для вивчення динамки стадносп козyлi европейсько! та свиш дико!' використано матерiали проведених нами облiкiв чиcельноcтi цих видш по cлiдах за методиками Л.С. Русанова (1973) та Теплова (1953). Використано також матерiали цiлорiчних фенолопчних спостережень вiд 1994 до 2000 рр.
Для глибшого розкриття дано! теми необхiдно чiтко сформулювати поняття cтадноcтi ратичних тварин. На оcновi вcебiчного аналiзy зiбраних нами матерiалiв про груповий споаб життя ратичних тварин, ми прийшли до висновку, що cтаднicть це - вiдношення кiлькоcтi зycтрiнyтих за один сезон стад до чисельносп особин в одному чи декшькох рiзночиcельних стадах за цей же час. Характеризуе стадшсть iндекc стадности Вiн визначаеться за формулою 1ст = Z/N, де I - шдекс стадностц Z - юльккть зycтрiнyтих стад, N -показник рiзночиcельних стад (N по 2 + N по 3...).
На стадшсть ратичних заповiдника значний вплив мають клiматичнi умо-ви. Тому вважаемо за необхщне подати характеристику климату територй' реп-ону, на якш розташований заповiдник. Ii орографiчним елементом е Подiльcькi Товтри, якi вiдiграють значну роль у формуванш навколишнього тмату.
У вс пори року в однаковiй кшькосп регiон вiдвiдyють континенталь-нi, полярш та морcькi повiтрянi маси. Значний вплив на кл1мат " Медоборiв" мають вiтри пiвденного сектора 1сландського мiнiмyмy та пiвнiчного сектора Середземноморського мш1муму [3].
Географiчне положення "Медоборш" забезпечуе отримання значно! суми сонячно! радiацil. Радiацiйний баланс позитивний. Нерiвномiрнicть при-бування i зменшення сонячно! радаацп по сезонах перебувае у прямш залеж-ноcтi вiд характеру хмарносп. В оciннi i зимовi мicяцi переважають днi су-цшьно! хмарноcтi, навеcнi i влiткy бшьше днiв з нерiвномiрною хмарнicтю.
Висота положення щодо напрямку домiнyючих вг^в та залicненicть створюють тут сшцифГчш мiкроклiматичнi умови, яш сприятливо впливають на кшьккть опадш i температурний режим.
Бшьшу частину року на територй Медоборш температура повиря мае позитивний баланс. Середньорiчна температура, за даними багаторiчних спостережень, 6,8-7,0 0С; середньодобова температура зимового сезону, за даними багаторiчних спостережень у роки наших дослвджень шо^ерта-лись значнi змши середньодобово! зимово! температури вед -6,30С у сезон 1995-1996 рр. до -2,10С у 1999-2000 рр. Середня температура найтеплтого мкця 17,8-18,4 0С, а найхолодшшого -5,6-5,8 0С, у сезон 1995-1996 рр. се-редньомicячна температура счня становила -9,00С. Абсолютний максимум влику досягае +35-360С, мш1мум взимку -310С. За роки наших дослвджень найнижча зимова температура -27,20С зареестрована 28 грудня 1996 року. За K.I. Геренчуком (1968) - це район "холодного Подшля".
о
о
в §
в
»
й е
о
V! w И
Й П)
В
st Z'
и S р 2
- I
р О
В 3-
Р й ^
Р в е- о к- я
Я р р ¡3
* в о в о> й тз в
<т> й
ё й' о
2 о
й 3
о ° V °
О <т> й О
B.s
л ^
В
Я so
й ^
0 К)
я о
1 8 В "а
® и 5
to п (S и чз
о о OJ U) О о м СИ to et к w fa s м'
о OJ о OJ о OJ О о
SO SO SO SO SO SO SO SO SO SO SO 00 SO 00
к fa
метеостанцп Тернотль
о о 00 U) L/i L/i о
К (S ^ И W ТЗ 8 £. И СП
OJ OS L/i L/i 00 о L/i 00 00 2 м В к Ё' " £ и g § ^ В й
я о\
в а
|| 1999/2000 SO SO 00 so SO || 1997/98 1 II 1996/97 | II 1995/96 1 II 1994/95 1 II 1993/94 1 Роки
os SO 00 SO OS - Поч.
сезону
25.02 | 26.02 1 | 6.02 1 I ZO'OZ 1 о | 11.02 1 | 26.02 | KiH. сезону
о о 00 00 OJ о 00 Трив. сезону
■ 1 1 OJ 1 1 OS ■ 1 Сер. t°C
1 ' 1 ' 00 U) сезону
-21,0 1 00 1 OJ OS 1 1 OJ 00 ■ 1 OJ Min. t°C сезону
L/i so ^ OS 00 К-сть дшв i3 опадами
SO U) L/i OS so о U) Max. h. сн1г. покриву
OS 00 о os L/i SO OS U) 00 Ui 00 Триватсть стшкого
CHir. покрив
н
»
Ьа
кч
JS
"в
с
Ьа
С
ä
S'
я
»
Vi
ьЭ
Я "в
1 с §
« s
« St
Г5 ге S Г5
U 3
с я
1
и
=
С
«
5;
Ж
s
я
»
SS
(V
й-
в
в*
л
"в
S
Кшьккть зустрiнутих рiзночисельних стад козулi европейсько! та сви-нi дико! за роки дослщжень зведенi у табл. 3 та 4. 1з даних таблиць видно як змiнюеться чисельтсть стад у рiзнi пори року. Так, спостеркаеться зростан-ня кшькосп особин у стадах восени i розпадання стад весною.
Середш метеорологiчнi показники зимового сезону за 1994-2000 рр.
200 150 100 50 0
15 1996 1997 1998 1999_
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 роки
Рис. 1. Тривалкть сезону
Рис. 2. Середт температури сезону
Т-1-1-1-1-г
1994 1 995 1 996 1 997 1 998 1 999 2000 роки
Рис. 3. Максимальна висота снкового покриву
Табл. 3. Чисельтсть зустрiчей
100
80 ■Е 60
Ч 40 20 0
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 роки
Рис. 4. Ктьккть дтв з опадами
свищ дикоI за 1994-2000 рр. у стадах
роки 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 за
Сезони О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л
осiб у стадах роки
По 1 2 4 6 2 5 2 3 8 2 1 1 1 2 8 1 2 3 3 4 1 2 3 1 1 2 10 6 2 88
По 2 3 4 2 1 4 1 4 3 1 1 2 1 2 5 2 3 2 3 1 1 1 2 2 1 1 3 1 2 61
По 3 4 4 3 2 4 3 1 1 2 2 1 2 2 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 1 1 3 1 1 55
По 4 5 1 3 1 1 2 6 1 2 2 1 1 1 5 1 3 2 4 2 1 2 4 3 2 2 2 1 3 64
По 5 i 9 11 10 6 7 12 13 10 4 8 5 2 4 14 9 8 1 10 4 2 2 8 1 2 6 5 4 2 220
бшьше
Табл. 4. Чисельтсть зустрiчей козулi европейсько! за 1994-2000 рр. у стадах
роки 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 за ви роки
Сезони оиб у стадах По 1 О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л О З В Л
6 6 5 3 5 6 7 6 5 2 4 1 5 7 4 2 1 3 2 2 1 2 1 2 1 3 7 2 99
По 2 8 5 13 7 9 9 13 12 3 8 4 1 4 14 5 3 1 7 1 2 5 4 1 2 1 6 10 4 162
По 3 7 8 9 4 8 4 7 5 1 5 3 1 3 11 3 5 2 3 4 1 5 5 1 2 2 3 1 1 116
По 4 5 7 7 5 5 8 6 1 1 2 2 1 1 3 3 1 1 5 2 3 1 1 2 1 1 4 2 1 82
По 5 i бшьше 6 13 7 2 3 15 15 3 1 8 7 1 2 10 3 1 2 9 4 1 2 3 1 1 2 4 6 1 133
1з таблиць видно, що протягом вах сезошв одинот особини як свиш, так i козулi зустрiчаються рвдше, шж групи з 2; 3; 4; 5 i бшьше особин. Зус-тр1вашсть поодиноких особин у заповеднику становить близько 20 %. Часть ше ратичнi ходять групами.
0
0
5
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Найменш чисельними стада е влiтку. Принцип зростання та спадання чисельностi стад у свиш дико! та козулi европейсько1 в умовах заповiдника приблизно однаковий, тому й стаднкть обидвох видш розглядаемо паралель-но. Рiдше зустрiчаються невеликi стада по 2 або 3 особини, часпше можна зустргга стада по 4, 5 та бшьше особин. Це стосуеться як козуш, так i свинi одночасно. Велит стада цих тварин можна зустргги у серединi та у кшщ зи-ми. Так, максимально велит стада козулi зустрiчались 21 березня 1996 року iз кшькктю 32 особини та 11 счня 1996 року - 27 особин. Дит свинi у великих стадах ходять на початку i у серединi зими. Стада iз 25 особин зустрча-лися 9 грудня 1996 р.; iз кшькктю 22 особини - 12 счня 1998 р.
Табл. 5. Динамжа стадностi козулi европейсько/ за 1994-2000 рр.
Роки 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 сер.
Сезони
Осiнь 6,5 6,25 1,5 2,5 1,5 13,25 2,5 2,2
Зима 8,25 9,0 5,75 9,5 6,0 3,25 4,25 5,4
Весна 9,0 10,25 4,0 3,5 2,75 1,25 4,75 5,7
Лiто 4,5 5,25 1,0 2,5 1,75 1,5 1,75 2,35
Табл. 6. Динамжа стадностi свиш дико/ за 1994-2000 рр.
Роки 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 сер.
Сезони
Осшь 5,25 4,0 2,25 1,5 1,5 1,5 2,5 2,7
Зима 4,75 4,75 3,25 6,5 4,75 4,0 3,25 4,46
Весна 4,5 6,0 2,25 3,25 2,0 1,75 1,75 3,7
Лио 2,5 3,75 1,5 4,0 1,5 1,5 2,0 2
6 5
ё 4
щ о
3
I 2 1 0
- козуш европейсько' -свиш дико'!'
Рис. 5. Динамжа стадностi козулi европейськоТ та свиш диког за середшми
показниками
Дiаграми найвищих показнипв стадностi сезону за перюд 1994-2000 рр.
15-, 8-
6
к
4
£ - 2
0
Рис. 6. Козуля европейська Рис. 7. Свиня дика
Найвищий шдекс стадносп 10,25 для козулi европейсько!' вiдмiчено навесш 1995 р., а для свиш дико! шдекс стадносп 6,5 ввдшчено взимку
1997 р. ^дповщно по найвищих показниках стадносп поданих у таблицях 5 i 6 пропонуемо дааграми рис. 7 та рис. 8 - найвищих показникш стадностi за 1994-2000р.р; за середнiми шдексами стадностi i3 iiei ж таблиц подаемо гра-фiки середнiх показнитв стадностi за названi роки рис. 5.
1з поданих таблиць, дiаграм та графiкiв наочно видно загальну законо-мiрнiсть змiни стадностi в умовах заповедника "Медобори" впродовж року (по сезонах) та по роках вщповщно до змши метеорологiчних умов у Захвд-ному Подшл^ де розташований заповiдник.
Восени та взимку стада зростають за рахунок приеднання до них сам-цiв та одиноких самиць. У стадах тваринам легше взимку по глибокому сшгу перемщуватись у пошуках корму. У стадах тварини вчасшше вiдчувають не-безпеку (лежанки кожно! особини стад переважно розташоваш в рiзнi боки -головами назовш), що характерно i для iнших регiонiв [4, 5]
Навесш зменшуеться кiлькiсть особин у стадi через те, що самки ввд-лучаються для народження малят. Покидають стада також доро^ самцi. На кiнець весни - початок лта частiше зустрiчаються стада самиць iз цьоголи-ками, рiдше - стада старших особин. Зшшаш стада дорослих зрiдка зустрiча-ються у серпнi-вереснi пiд час гону.
1з поданого матерiалу наших дослщжень можна зробити такi висновки:
• найчисельнiшi стада козулi европейсько! 3ycTpi4ara^a у ci4Hi-6epe3Hi (максимальна чисельтсть у стадi 32 особини), а найчисельншими стада свинi дико! зyстрiчалися у грyднi-сiчнi i3 максимальною чисельтстю 25 особин;
• значна кшьюсть поодиноких особин (близько 20 % вих зyстрiнyтих тварин) свiдчить про особливоси статево! структури: самки весною покидають стада для народжування малят; самщ до стад приеднуються тшьки пiд час гону (серпень-вересень) та тзно восени i3 настанням холодiв;
• умови спостережень влiткy ускладнюються у зв'язку i3 високими захисними властивостями лiсy та потаемною поведшкою тварин в цей перiод.
Як показуе поданий вище матерiал, визначальним чинником щодо впливу на стадну поведанку ратичних ссавщв, в умовах заповедника "Медобори" та й в цшому для Захiдного Подшля, е змiна клiмату. Саме iз настанням холодш стада зростають чисельно, iз приходом весни чисельтсть стад значно спадае, або ж стада розпадаються щлком.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д. Бiотехнiя, ч. I. - Львш: 1ЗМН, 1998. - 211 с
2. Гептнер В.Г., Насимович А.А., Банников А.Г. Млекопитающие Советского Союза. Парнокопытные и непарнокопытные, т.1. - М.: Лесн. пром-сть. 1961. - 324 с.
3. Геренчук К.1. Природа Тернопшьсько! облай! - К.: Наук. думка, 1968. - 108 с.
4. Довганич Я. О. Чисельтсть i популяцшна структура населення олен1в i козуль Ка-рпатського бiосферного заповiдника// Заповщна справа в Укршш, т. 1. - Кашв, 1995. - C. 15-23.
5. Довганич Я. О. Кабан у Карпатському бюсферному заповiднику// Заповщна справа в Укршш, т. 2. - Кашв, 1996. - C. 23-28.
6. Лггопис природи. Природний заповiдник "Медобори". Книга 1, т.1 - С. 143-147.
7. Русаков О.С., Тимофеева Е.К. Кабан. - Л.: Лесн. пром-сть. 1984. - 125 с.
8. Тимофеева Е.К. Косуля. - Л.: Лесн. пром-сть. - 1985. - 224 с.
