CC BY
14
Лiтература
1. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 6.
2. Ilustruwany skorowidz stolecznego miasta Lwowa z okazyi powszechnej wystawy krajo-wej roku 1894. - Lwow : druk. Fr. S. Reichman, 1894. - S. 80.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uoor.com.ua/ukr/ about_organization/ regional/250.
4. Rocznik statystyki Galicyi pod kierunkiem dr. T. Rutowskiego. - Lwow : Drukarnie Pillera i spolki, 1887. - S. 86.
5. Towarzystwo mysliwych w Rzeszowie (w piçcdziesi^. rocznicç powstania) 1880-1930. -Rzeszow: Nakladem Towarzystwa mysliwych w Rzeszowie, 1930. - S. 3-20.
6. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 672.
7. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 658.
8. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 659.
9. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskim na rok 1892. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 656.
10. (ДА1ФО) Державний ApxiB 1вано-Франювсько'1 област ф.2.оп.3.спр.376.арк. 43.
11. Ковпак В. Особливост спортивно'1 пол^ики редакцп часопису "Новий час" (1923-1939) // Вюник Львiвського ушверситету. - 2007. - Вип. 31. - С. 184-193. (190).
12. Piçcdziesiçciolerie polskiego towarzystwa lowieckiego // Lowiec Polski. - 1939. - № 10. - S. 299-303.
13. Mysliwstwo wschodnie: ksiçga pami^tkowa lowiectwa wschodniego. - Wilno : Sklad glowny w towarzyswie lowieckim ziem wschodnich w Wilnie, 1935. - S. 49.
14. Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historié starozytn^. lowiectwa polskiego. - War-szawa : Drukarnia Orgelbranda, 1845. - S. 205._
УДК634.17:631.52:581.143.5 Acnip. О.П. Сержук1 - Уманський ДАУ,
Нащональний дендропарк "Софйвка" НД1НАН Украти
СЕЗОННА ДИНАМ1КА РЕГЕНЕРАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ГЛОДУ
Висв^лено результати дослiдження регенерацшно'1 здатностi рослин трьох ви-дiв глоду та вивчено залежнiсть регенерацшного потенцiалу вiд метеорологiчних умов (температура пов^ря, iнтенсивнiсть атмосферних опадiв). На mдставi чого про-понуемо оптимiзувати термiни вегетативного розмноження та операцш догляду за насадженнями глоду з урахуванням сприятливих для калюсогенезу перiодiв.
Ключов1 слова: регенерацiя, одиницi регенерацшно'1 здатностi, сезонна дина-мiка, метеоролопчш умови, види глоду.
Post-graduate О.Р. Serzhuk1 -Uman state agrarian University; National denrological park "Sofievka" of the national scientific Institute the Ukrainian
National academy of sciences
Temporary dynamics of the hawthorn regeneration ability
The results of study of dynamics of regeneration potential of three genotypes of Crataegus L. genus are given. On the basis of these results it is offered to optimize the dates of vegetative propagation and operations of tending the hawthorn plantations taking into consideration favorable periods of callus formation.
1 Наук. кер1вник: доц. A.I. Опалко, канд. с.-г. наук, заступник директора з науково! роботи, Нащональний дендролопчний парк "Софйвка" НД1 НАН Укра!ни
Keywords: regeneration, unit of regeneration value, season dynamics, meteorological conditions, genus hawthorn.
Здатшсть до регенераци сформувалась у рослин, як i в ycix живих ор-raHi3MiB, у процес еволюци. Темпи посттравматично1 регенераци у рослин зумовлеш камбiальною актившстю. При цьому iснують видовi та сортовi вгд-мiнностi у 1хнш здатностi до репараци i регенераци, вгд яких залежить еколо-пчна пристосованiсть i потенцiйна продуктивнiсть [2, 3, 7, 8].
Рщ Глщ (Crataegus L.) мiстить багато видiв, форм i сортiв з щнними фармакологiчними, плодовими i декоративними властивостями, як заслуго-вують на широке використання у фармакологи, плодiвництвi й озелененш, а також можуть бути донорами ознак покращення iснуючого сортименту [6]. З л^ературних джерел вщомо, що насiння глоду зазвичай сходить на другий-третiй рш пiсля сiвби i його кшцева схожiсть не перевищуе 35-40 %, нато-мiсть глiд добре розмножуеться вегетативно: окулiровкою, копулiровкою [4, 5] та живцюванням [1].
Метою нашо! роботи було виявлення у рослин глоду сезонно! динамь ки регенерацшного потенцiалу та встановлення 11 зв'язку з метеорологiчними умовами. Дослiдження виконували у колекцiйних насадженнях НДП "Софив-ка" НАН Украши у 2007-2008 рр. Вивчали динамiку регенерацiйного потен-цiалу трьох видiв роду Глщ: г. зеленом'ясий (C. chlorosarca Max.), г. п'ятима-точковий (C. pentagyna Waldst et Kit.), г. грушевий (С. phaenopyrum (L. f.) Medic) На однорiчних пагонах (приростах минулого року) за методикою О.А. Опалко (2004) робили надрiзи спещальним рiзцем. Пiсля цього впродовж вегетаци рослин спостерiгали за процесом калюсогенезу та ощню-вали його штенсившсть за 9-бальною шкалою [9].
Незважаючи на те, що протягом 2007-2008 рр. спостер^ались значш аномали температури повiтря, нерiвномiрний впродовж сезошв та по терито-ри розподiл опадiв, пiзнi веснянi приморозки, мюцями сильнi зливи, град та шквали, тривалий посушливий перiод та надмiрне зволоження, загалом роки виявились сприятливими для росту i розвитку культурних рослин, зокрема й глоду. Для теплого перюду варто вщзначити нетрадицшний розподiл температури та опадiв. У 2007 р. найвища середньомiсячна температура повiтря була у липш - +23,0°С, що на 4°С вище вiд середньо! багаторiчноl. Найбшь-ша кiлькiсть опадiв - у серпш (109 мм), що на 22 мм бшьше вгд середньо1 ба-гаторiчноl. Найвища температура повггря у 2008 р. становила +21,6°С у сер-пнi, а найбшьша кiлькiсть опадiв у вересш - 127 мм (табл.).
В уЫх дослiджуваних видiв глоду протягом вегетаци 2007 р. спостерь галось двi хвилi пiдвищеного регенерацiйного потенщалу, а в глоду п'ятима-точкового - i третю хвилю (рис. 1). Перша хвиля шдвищеного регенерацшного потенщалу припадае на першу декаду червня з тком першого червня. При цьому у дослщжуваних видiв глоду зеленом'ясого, г. п'ятиматочкового та г. грушевого регенерацiйний коефщент становив вiдповiдно 7,4; 5,4 та 3,9 одинищ регенерацiйного коефiцiента (орк). Пщ час першо1 хвилi кшьюсть опадiв була меншою, а температура повггря вищою порiвняно зi середшми багаторiчними даними.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
31
Табл. Середньом^ячна температура повШря та лисячна сума опадiв за 2007-2008 рр.
М1сяць Рк
2007 2008 Середня 6агатор1чна
С1чень -2,0 37,0 -3,2 18,0 -5,7 47,0
Лютий -2,9 36,0 0,4 9,0 -4,2 44,0
Березень 5,5 13,0 4,6 50,0 0,4 39,0
Кв1тень 8,5 10,0 10,0 55,0 85 48,0
Травень 18,7 7,0 13,8 34,0 14,6 55,0
Червень 20,9 35,0 18,6 51,0 17,6 87,0
Липень 23,0 28,0 21,1 45,0 19,0 87,0
Серпень 21,4 109,0 21,6 27,0 18,2 59,0
Вересень 14,8 33,0 13,4 127,0 13,6 43,0
Жовтень 9,1 14,0 10,0 17,0 7,6 33,0
Листопад 0,6 65,0 38 33,0 2,1 43,0
Грудень -1,0 29,0 -0,4 51,4 -2,4 48,0
За р1к 10,1 416,0 9,5 517,4 7,4 633,0
Примака: над рискою - середньомюячна температура пов^я (°С) пiд рискою - мюячна сума опадiв (мм)
поранения
Рис. 1. ДинамкарегенерацШного потенщалу представнишв роду Глiду 2007р.
З друго! декади червня до друго! декади серпня у глоду зеленом'ясого та г. грушевого фжсували зниження регенерацшного потенщалу. 1х регенера-цшт коефщенти у цей перюд не перевищували 2 орк. Глщ п'ятиматочковий
в1дзначився тим, що у середин1 липня мав шдвищении регенерац1инии потен-щал, якиИ перебував у межах вщ 2,8 до 4,5 орк. Саме в цеИ перюд фжсували наИвищу температуру повпря.
Друга хвиля шдвищеного регенерацшного потенщалу, а для г. п'яти-маточкового третя, спостер1галась у другш декад1 серпня, коли випала найбь льша кшьюсть опад1в. При цьому температура повггря була на 3,2°С вищою вщ середньо! багатор1чно!. У цей час регенерацшш коефщенти вивчених ви-д1в були близькими 1 становили у глоду зеленом'ясого - 5,8; у г. грушевого -6,2; а у г. п'ятиматочкового - 6,8. Абсолютне припинення посттравматично! регенераци, коли регенерацшний потенщал зменшувався до нуля.
Динамжа регенерацшного потенщалу глоду в 2007 р. вщр1знялась вщ 2008 р. Регенерацшш коеф1щенти у 2008 р. були майже вдв1ч1 нижчими, на-ростання неморфогенного калюсу вщбувалось неоднорщно, однак протягом вегетацшного перюду в уЫх дослщжуваних вид1в спостер1гаеться також дв1 хвил1 шдвищення показниюв регенерацшного потенщалу (рис. 2).
Дата поранения
Рис. 2. Динамжа регенерацШного потенщалу представнишв роду Fnid у 2008 р.
Перша хвиля у глоду зеленом'ясого була затяжною i тривала майже два мюящ (вщ друго! декади кв^ня до друго! декади червня). У цей час по-казники регенерацшного коефщента цього виду не перевищували 2,1 орк, а погодш умови були близькими до середшх багаторiчних. Друга хвиля шдви-щеного регенерацшного потенщалу згаданого вище виду була удвiчi корот-шою. Вона тривала вщ третьо! декади червня до друго! декади липня з шком 1,4 орк. Пiд час друго! хвилi температура повiтря перевищувала середню ба-гаторiчну, а кiлькiсть атмосферних опадiв була значно меншою. Глщ п'ятима-точковий у 2008 р. мав найвишд показники регенерацiйного потенщалу. Шк першо! хвилi пiдвищеного регенерацшного потенщалу вщзначено в другiй декадi травня - 3,5 орк, коли температура пов^я була майже однаковою з середньою багаторiчною, а кшьюсть атмосферних опадiв дещо менша. Шк друго! хвилi - 6 орк у другш декадi липня, яка також характеризуемся вищою температурою повпря i меншою кiлькiстю опадiв порiвняно з середнiми багаторiчними даними. У глоду грушевого шк першо! хвилi вiдзначено на початку першо! декади червня - 3,1 орк. Другу хвилю шдвищеного регенерацшного потенцiалу вiдзначали з початку друго! декади липня до початку друго! декади серпня, при цьому регенерацшний коефщент не перевищував 2 орк. Даш щодо температури повпря та кшькосл опадiв були характерними
1. Лкове та садово-паркове господарство
33
для 2008 р., температура повпря перевищувала середньо 6araTopi4Hy i дефь цитними були атмосферш опади.
Порiвнюючи два роки дослщжень сезонно! динамiки регенерацiйного потенщалу у видiв роду Глiд зазначимо, що характер неморфогенного калю-согенезу у г. зеленом'ясого в 2007 р. чггко виражений двома хвилями з висо-кими показниками орк, що сильно вiдрiзнялось вiд регенерацшного потенщ-алу цього виду в 2008 р. У г. п'ятиматочкового в 2008 р. спостер^али двi хви-лi пiдвищення регенерацiйного потенщалу, а в 2007 р. - три. Глщ грушевий вищий регенерацшний потенцiал мав пiд час друго! хвилi у 2007 р. i навпаки, нижчий у 2008 р.
Висновок. Регенерацiйний потенцiал вивчених видiв глоду залежав вiд метеоролопчних умов року. При цьому визначальним чинником були по-казники температури пов^я, що шдтверджуеться травнево-червневим шком 2007 р., коли опадiв було менше, а температура була вища, нiж у 2008 р. Вод-ночас, за близьких температур збшьшення вологостi грунту сприяе регенера-цп. У середньому за два роки найвищим регенерацiйним потенцiалом харак-теризувався глщ п'ятиматочковий.
Л1тература
1. Кокоба Ю.А. Агротехнiчнi особливостi розмноження глоду (Crataegus L.) стеблови-ми живцями / Ю.А. Кокоба, А.Ф. Балабак // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. -Умань : Вид-во "УДАУ". - 2005. - Вип. 61. - С. 591-597.
2. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - 667 с.
3. Кренке Н.П. Х!рурпя рослин / Н.П. Кренке. - Харюв : Вид-во "Держсшьгоспвидав", 1933. - 423 с.
4. Меженська Л. А. 1нтродукщя глоду Поярково! (Crataegus Pojarkovae Kossych) в Дон-бас / Л. А. Меженська, В.М. Меженський // Досягнення та проблеми штродукци рослин в степовiй зош Украши: мiжнар. наук.-прак. конф., 18-20 жовт. 2007 р. : зб. тез доп. - Херсон, 2007. - С.83-85.
5. Надточш 1.П. Способи прискореного пророщування насшня глоду / 1.П. Надточiй // Садiвництво. - 2002. - Вип. 54. - С. 273-277.
6. Опалко А.1. Лiкарськi властивостi представниюв роду Crataegus L. / А.1. Опалко, О. А. Опалко, О.П. Сержук // Интродукция и селекция ароматических и лекарственных растений: междунар. научн.-практ. конф., посвященной 200-летию Никитского ботанического сада, Ялта, Крым, Украина, 8-12 июня 2009 г.: тезисы докл. - Омферополь, 2009. - С. 138.
7. Опалко О.А. Здатнють до коренегенезу - адаптивна реакщя генотитв садових рослин / О.А. Опалко, О.А. Балабак // Вюник УДАА. - 2001. - № 1-2. Спец. вип. - С. 65-66.
8. Опалко О. Фiзiологiчний стрес - шдуктор ризогенно! активност живцiв садових рослин / Ольга Опалко, Олександр Балабак // Вюник Львiвського ДАУ : Вид-во "Агрономiя". -1999. - № 4. - С. 179-181.
9. Селекщя плодових i овочевих культур : навч. поСбн. / А.1. Опалко, А.О. Яценко, О.А. Опалко, Н.В. Мойсейченко. - К^ид-во^Наук^шт",2004. - 307 с.
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий; Г.Д. Шутак -Державнеуправлтня охорони навколишього природного середовища в Чермвецькт области доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ КАРПАТСЬКО1 КОНВЕНЦП НА Л1СОГОСПОДАРСЬКОМУ П1ДПРИСМСТВ1
На приклад1 Карпатського держспецлюгоспу Чершвецько! обласп показано ре-ал1защю державно! пол1тики у сфер1 впровадження Рамково! конвенцп про охорону
