CC BY
23
Науковий вкник Н. |'|> Украши. — 2014. — Вип. 24.3
protected, etc.) as well as the involvement of other additional features. The ultimate assessment of rarity of plant formations presented in the region of investigation is required. The use of database technology enables you to select true rare communities according to various criteria (sporadically distributed plantations, which occupy a small area). The assessment of the nature of their rarity advisable to perform the further additional studies is done.
Key words: forest pathologies, vanishing species, pocket of root sponge, degree of staggered, barrel wreckers.
УДК504.73:581.526.42:574.3+58.03 Мол. наук. ствроб. У.М. Соколенко1,
канд. бюл. наук; проф., чл.-кор. НАН Украши Я.П. Д1дух^;
вчений секретар В.В. Расевич2, канд. бюл. наук; зав. в^дтом С.О. Гаврилов3, канд. с.-г. наук
СЕЗОННА ДИНАМ1КА Л1СОВО1 ПЩСТИЛКИ ТА 11 ЗВ'ЯЗОК З ПОКАЗНИКАМИ КЛ1МАТИЧНИХ ФАКТОР1В (НА ПРИКЛАД1 ЗАКАЗНИКА "Л1СНИКИ", КИ1В)
Подано результата дослщження щодо визначення маси пщстилки, II сезонно! ди-намжи та зв'язку з показниками ^матичних фактс^в (температура й опади) у двох типах люових екосистем. Пщстилка мае два шки накопичення - навесш i восени. Запаси детриту в пщстилщ мжмальш вл™у, коли вш активно розкладаеться через пщвищен-ня температури. Однак одночасне пщвищення температури i зменшення опадiв спричи-няе сповiльнення розпаду детриту, що призводить до погiршення трансформацп шдстилки та уповшьнення кругообiгу речовин у люових екосистемах.
Ключовг слова: пщстилка, сезонна динамжа, вплив ^матичних фактс^в.
Вступ. Пщстилка - динам1чне депо орган1чно! речовини та вуглецю в ль сових екосистемах. Оскшьки шар тдстилки забезпечуе трансформащю та коло-об1г бюгенних речовин, цю компоненту екосистеми можна вважати одним 1з ключових елеменпв, який забезпечуе сукцесшний розвиток та стшюсть екосистеми. Накопичення та розкладання тдстилки залежить передушм вщ типу люо-во! екосистеми та II структурно-функцюнальних особливостей. Потужнють тд-стилки зростае у люах 1з пол1видовим деревним ярусом, корелюе 1з збшьшен-ням 1ндексу листово! поверхт, показниками з1мкненосп або повноти деревос-тану [15, 17]. Також з'ясовано, що у фрагментованих дшянках люу (1 га) спосте-р1гають заповшьнене розкладання тдстилки у 2-3 рази, пор1вняно з суцшьними дшянками (100 га), та у 13 раз1в, пор1вняно з люовими масивами 100 га i бшьше [13]. Швидюсть розкладання тдстилки та показники II накопичення в люових екосистемах зростають тд час сукцесп [5, 9, 10], що впливае на зниження кис-лотносп Грунту [16]. " Ор1ентуючись на фракцшний розподш та динам1ку тд-стилки у природних екосистемах, можна прогнозувати зрушення, викликат змтою ктматичних умов або тиском антропогенних фактор1в" [9].
Метою дослщження е визначення маси тдстилки, II сезонноI динамжи i зв'язку з показниками ктматичних фактор1в (температура й опади) у двох типах люових екосистем.
1 1нститут боташки iM. М.Г. Холодного НАН Украши, вщдш геоботанiки та екологп, м. Киïв;
2 ДП ДГ "Черкаське" ННЦ "1нститут землеробства НААН", Черкаська обл., Смiлянський р-н, с. Холоднянське;
3 ННЦ "1нститут землеробства" НААН, Киïвська обл., смт Чабани
Об'екти та методика дослщжень. Дослiдження з ощнки 3anaciB тд-стилки та 11 сезонно! динамiки проведено на двох мошторингових дiлянках (50x50 м) у з-ку "Лiсники" (Голоспвський НПП, м. Ки!в). Перша дiлянка - во-лога дiброва асощацп Ficario-Ulmetum campestris Knapp et Medwecka-Kornas 1952 (союз Alno-Ulmion Br.-Bl. et R. Tx. ex Tekon 1948) - знаходиться в заплавi р. дверки. Друга - дшянка соснового люу, представлена асощащею Serratulo-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988 (союз Dicrano-Pinion (Libbert 1933) Ma-tuszkiewicz 1962). Детальний опис дiлянок наведено у попереднш публжацп [4].
Роботи проводили на базi Науково-навчального комплексу при кафедрi екологп Нацiонального ушверситету "Киево-Могилянська академiя" та 1нститу-ту боташки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни. Вiдбiр пiдстилки здiйснювали щомюяця (березень-листопад) з 2006 по 2010 рр. методом стандартних шабло-шв розмiром 50x50 см та за допомогою металевого цилiндра дiаметром 15 см, площа зрiзу ~ 177 см2 (10-кратна повторювашсть). Метод вщбору за допомогою цилiндра показав нижчi вiдноснi похибки майже в ушх компонентах пiдстилок обох лiсових екосистем [2]. Вдабраш проби розбирали на фракцп: плоди (шишки), гшки, пiдстилка (опад+детрит), зелена маса трав'яного покриву. Потiм вь дiбранi проби зважували, у сушильнiй шафi висушували до абсолютно сухого стану та повторно зважували. Вщносна похибка вимiрювання становить 5-10 %, в деяких випадках, головним чином, для гшок - до 20 %. Коефщент варiацп в середньому для зелено! маси дорiвнюе 34 %, гшок - 41 %, шишок - 42 %, тд-стилки - 33 %. Це пояснюемо неоднорщшстю рослинного покриву дiлянок та впливом мжрорельефу на процес накопичення опаду та тдстилки.
Для кшьюсно! оброблення отриманих результатiв користувались прог-рамним пакетом Statistica 7.0 у виглядi статистичних графiкiв "Box-Whiskers". Також було проведено кореляцшний та регресiйний аналiзи для з'ясування зв'язку сезонно! динамжи пiдстилки з показниками клiматичних факторiв: се-реднiми (Т°сер), максимальними (Т°макс) та мiнiмальними (Т0мiн) значеннями мюячних температур та кiлькiстю опадiв (дат метеостанцп ННЦ "1нститут зем-леробства" НААН, вiдстань до з-ка "Люники" близько 12 км). З 2006 по 2010 рр. середня температура дорiвнювала 9,4 С°, максимальна - 39,0 С°, мiнi-мальна - -27,0 С°, середньорiчна сума опадiв - 617 мм.
Результати дослщжень. Абсолютш середнi показники накопичення бь омаси трав'яного покриву дiброви становили 0,3-1,8 т/га, соснового люу - 0,62,1 т/га. Сезонна динамжа двох типiв лiсу вiдрiзняеться: для листяно! дiброви характерний добре виражений весняний (травень) пiк накопичення трав'яно! бь омаси, що поступово знижуеться до жовтня, тодi як на сосновш дiлянцi спосте-рiгаемо наростання бюмаси вiд весни до червня, 11 б.м. стабтзащя до жовтня i поступове зниження до зими, що, вщповщно, змiщуе вершину параболи на тз-нi лiтнi мюящ (рис. 1 а, б).
Опад гшок бшьш iнтенсивний в ясеневш дiбровi, що пояснюемо вищим показником зiмкненостi та розвиненим ярусом кущiв та пiдлiску. Для нього от-риманi значення 1,8-3,0 т/га, тодi як для соснового лiсу - 1,1-2,2 т/га (рис. 2 а, б). Сезонна динамжа вщпаду гшок у листяних лiсах приблизно зб^аеться з опа-дом листя, проте внаслщок дil екстремальних погодних умов (заморозки, по-
Науковий вкник НЛТУ
Укр
ани. - 2014. - Вип. 24.3
сушливий перiод, сильнi вiтри), крiм осшнього пiку, спостеркаемо весняний та лптай пiки. У соснових лiсах зафшсували два пiки, та зниження опаду гшок у кiнцi вегетацiйного сезону, що збкаеться з результатами О. СЬлв1епвеп [11] та I. О1а7-Маго1о [12], i визначае iнший тип апроксимацтно! параболи (рис. 2 б).
Рис. 1. Сезонна динамжа бюмаси трав 'яного покриву на дтянках дiброви (а)
та соснового лс (б)
Рис. 2. Сезонна динамша накопичення гтоку тдстилщ на дтянках дiброви (а)
та соснового лс (б)
Запаси опаду шишок у тдстилщ соснового люу становили 1,2-1,8 т/га. Сезонна динамка мае, майже, подiбнi тенденцп до опаду гшок, тобто два тки: весняно-лггнш та остнт iз зниженням кшькост опаду наприктщ осет (рис. 3).
Опад листя та детрит е найважлившими характеристиками сезонно! динамки пiдстилки, оскiльки вони насамперед пов'язат iз грунтоутворенням. На рис. 4 представлен сумарнi показники накопичення !х маси на двох до^джу-ваних дшянках: 3,9-6,3 т/га для дiброви та 6,4-8,5 т/га для соснового люу. Для двох типiв люу е два вираженi пiки накопичення опаду i пiдстилки - весна та
осiнь. Весняний тк пов'язаний iз накопиченням мортмаси трав'яного покриву, а осiннiй - з опадом листя/хво!
У серпт також спостер^аемо збiльшення запасiв тдстилки через надходження мортмаси трав'яного покриву лггньо1 вегетацii. Для тд-стилки соснового лiсу характерна бiльша маса на початку вегетацшно-го сезону, тж у кiнцi. Отже, опад хвоi продовжуеться i взимку, але через низьку температуру погано роз-кладаеться, тодi як на ясеневт дiбро-вi нижчий показник мортмаси навес-нi свiдчить про часткову гумiфiкацiю осiннього опаду. Також влггку вщбу-ваеться активне розкладання тдстилки, тому е закономiрним зни-ження ii маси в цей перюд.
бер. »cei. трав, черв лип. оерп. верес.
Рис. 3. Сезонна динамЫа накопичення шишок у тдстилщ на дтянщ соснового лс
Рис. 4. Сезонна динамЫа накопичення опаду листя та детриту в тдстилщ на дтянках дiброви (а) та соснового лс (б)
Сезонна динамжа тдстилки загалом (+гшки, +шишки) подiбна до динамки опаду та детриту. Спостертаемо два тки - весняний та осшнш, хоча на сосновш дтянщ другий не виражений, ймовiрно, через надходження значного опаду гток у серпт (рис. 5).
Сумарнi середт запаси пiдстилки на дiлянцi ясенево! дiброви станов-лять 5,9-8,3 т/га (тах - 13,0 т/га), соснового люу - 8,2-12,1 т/га (тах - 16,0 т/га). Порiвняння отриманих результатiв з даними iнших авторiв свiдчить про значнi коливання И накопичення залежно вiд типу лiсовоi екосистеми, зiмкненостi де-ревостану та вшу. Так, Н.В. Жицька (2013) для кленово-ясеневого люу (Чер-каська обл.) наводить накопичення мортмаси в тдстилщ вщ 9,13 до 15,58 т/га залежно вщ пори року, а дубового - 23,84-28,94 т/га [5]; 1.Г. Вишенська,
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.3
А. А. Жовтенко (2010) для дубового люу (м. Ки!в) подають 9,44-14,20 т/га, соснового - 16,05-17,07 т/га [2]; В.В. Левченко (2009) для дубових лiсiв ^вобе-режний Лiсостеп) з повнотою 0,42 наводить запаси 8,19 т/га, з повнотою 0,78-12,19-13,4 т/га [6]; Н.1. Базилевич (1993) для дiбров (Полiсся, Лiсостеп) -9,15-14,0 т/га, соснових лiсiв - 16,77-20,10 т/га [1]; В.П. Ворон (2004) для умов-но природних сосняюв (м. Рiвне) вказуе запаси 27,6 т/га, для техногенно заб-руднених iз сповiльненим розкладанням - 38,24 т/га [3]; G. Lang (1974) для дубових лiсiв New Jersey (40 ° пн.ш.) наводить 8,72 т/га, дубових лiсiв Мтнесо-ти - 12,6 т/га, дубово-соснових лiсiв Long Island - 15,95 т/га [14]; О.М. Пньовсь-ка (2009) для зелено!' зони м. Киева в дiбровах першо! стадп дигресп - 6,6010,34 т/га, друго! стадп - 4,38-8,7 т/га [7].
кеи. трав. черв. лип. оерп. верес. зковт. я) кв\. трав. черв. лип. серп. верес. ховт
Рис. 5. Сезонна динамжа сумарного накопичення тдстилки на дтянках дiброви (а) та соснового лку (б)
На нашу думку, порiвняно низьк показники накопичення тдстилки на до^джуваних двох дшянках вказують на швидку И трансформацiю, що вщпо-вщае, за Ю.М. Чорнобаем (2000), другш моделi стiйкостi екосистем, для яко! характерна природна динамiчна рiвновага мiж накопиченням опаду та його дес-трукцiею, на вiдмiну вщ першо! моделi, коли переважае накопичення (бори По-лiсся), та третьо!, коли вiдбуваеться акумуляцiя продуктiв розкладу (пдромор-фнi бiотопи) [9]. За висновками Н.В. Попово! (2007), таю значення накопичення тдстилки (8-10 т/га) вщповщають максимальному четвертому рiвню стшкосл та характернi для екосистем Люостепу, для яких вона наводить тдстилково-опадовий коефiцiент (ПОК) 1,5-3,5. Для порiвняння, третiй рiвень стiйкостi ха-рактерний для зони широколистяних лiсiв (Полiсся), де запаси пiдстилки ста-новлять 15-25 т/га, ПОК - 4-7 [8]. Отже, динамка (накопичення та деструктя) опаду та тдстилки тюно пов'язана з клiматичними характеристиками територп та сезонними коливаннями i погодними умовами.
Кореляцiйнi пари (тдстилка - клiматичнi показники) пiд час анаизу от-риманих даних ми формували синхронно, а також iз показниками клiматичних факторiв попереднього мюяця. Вiдносна кiлькiсть статистично достовiрних зв'язюв (а=0,05) незначна (13-36 %), що пояснюемо невеликим рядом значень
(9 мюящв) та впливом стохастичних клiматичних факторiв, таких як сильний вiтер та дощ.
Табл. Кореляцшш залежностг мж показниками клгматичних факторк та запасами п'кдсншлки i бюмасою трав 'яного покриву
Компонента Тосер Томакс Тимш Опади
Трав'яний покрив
2006 */* 0,84/* */* */0,87
*/* */* */* */*
2007 */-0,78 */* */-0,79 */*
*/* */* */0,83 */0,76
2008 */* */* */* */*
*/* */* */* */*
2009 */* */* */* */0,74
0,76/* 0,76/* 0,76/* */*
2010 */* */* */* */*
*/* */* 0,87/* */*
Гшки
2006 */* */* */* */*
*/* */* */* */*
2007 */* */* */* */*
*/* */* */* */*
2008 -0,74/-0,69 -0,71/-0,69 -0,79/* */*
*/-0,87 */-0,89 */-0,77 */*
2009 */* */-0,75 */* */*
*/0,80 */0,73 */0,80 */*
2010 */-0,84 -0,82/-0,83 */-0,81 */*
*/-0,94 */-0,97 */-0,88 */*
Шишки
2006 */* */-0,92 */* */*
2007 0,82/0,84 0,81/0,87 */* 0,82/*
2008 -0,79/-0,83 -0,74/-0,75 -0,82/-0,82 */*
2009 */* */* */* */*
2010 */-0,91 */-0,91 */-0,89 */-0,89
Опад+детрит
2006 */* */* */* */*
*/* */* */* */0,9
2007 0,78/0,76 */0,83 0,82/* */*
*/0,87 */0,86 */0,83 */*
2008 -0,92/-0,76 -0,90/* -0,86/* */*
-0,76/-0,95 -0,78/-0,81 -0,77/-0,94 */-0,83
2009 */* */* */* */*
*/* */* */* */*
2010 */* */-0,88 */* */*
*/-0,94 */-0,88 */-0,94 */*
верхш показники - кореляцшш залежност для ясенево!' д1брови, нижш - соснового люу;
до косо!' риски - кореляцшш залежност з синхронними показниками кл1матичних фактор1в, шсля косо!' риски - з показниками попереднього мюяця; * - достов1рного кореляцшного зв'язку не виявлено.
Науковий вкник Н. |'|У Укра'1ни. — 2014. — Вип. 24.3
Тому, на 0CH0Bi отриманих результатiв, можемо припускати таю кореля-цiйнi залежносп (табл.) позитивний зв'язок мiж збшьшенням кiлькостi опадiв (20 % пар), тдвищенням температури (13 %) та зростанням бюмаси трав'яного покриву в наступному мюящ; 2) зниження температури та збшьшення опаду ri-лок (20 %) та шишок (36 %), що свiдчить про тк !х опаду в лiтньо-осiннiй перь од; 3) пiдвищення температури та швидкосп розкладання пiдстилки (20 %), що пояснюе мiнiмальнi Ii запаси в лггнш перiод; 4) спряжена регресшна залежнiсть
г„о ■ ■ ■
мiж високим значенням 1 макс, малою кшькютю опадiв у попередшх мiсяцяx та сповiльненим розкладанням пiдстилки, що пiдтверджуe 13 % пар iз позитив-ним кореляцшним зв'язком.
З'ясовано, що найчастiше достовiрнi кореляцiйнi пари складались iз зна-ченнями Т0макс, найвищi показники кореляцп мали пари з участю Тосер. У ро-ботi I. Diaz-Maroto, P. Vila-Lameiro (2006) для 1спанп достовiрнi кореляцп вияв-лено з показниками Т0макс та кiлькостi опадiв [12]. У нашому випадку, опади майже не утворювали достовiрниx кореляцшних пар. Це пов'язано з тим, що да-лянки розташованi на межi Люово! та Люостепово! зон, де опади не виступають лiмiтуючим фактором. Вiдзначимо, що бiльше кореляцшних залежностей утворювали не синхронш показники клiматичниx факторiв, а ix значення попе-реднього мiсяця. Висновки:
1. Визначено, що сумарш середш запаси люово! пiдстилки на дшянщ ясенево! дiброви становили 5,9-8,3 т/га (тах - 13,0 т/га), соснового люу - 8,212,1 т/га (тах - 16,0 т/га).
2. Охарактеризовано два тки накопичення тдстилки - весна та ость iз зни-женням ii маси влгтку. Весняний пiк пов'язаний iз накопиченням мортмаси трав'яного покриву, а осшнш - з опадом листя/хво!. Для пiдстилки соснового люу характерна бiльша маса на початку вегетацшного сезону, нiж у кшщ.
3. З'ясовано, що одночасне тдвищення температури i зменшення опадiв е не-гативними клшатичними змiнами, яю призводять до поriршення транфор-мацп пiдстилки та уповiльнення круrообirу речовин у люових екосистемах.
4. Найвищi кореляцiйнi залежностi спостерirали не з синхронними показниками клiматичниx факторiв, а iз значеннями клiматичниx факторiв попе-реднього мiсяця.
Л1тература
1. Базилевич Н.И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н.И. Базилевич. - М. : Изд-во "Наука", 1993. - 293 с.
2. Вишенська 1.Г. Методичш аспекти визначення енергетичного запасу люово! тдстилки / 1.Г. Вишенська, А. А. Жовтенко, Я.П. Дщух // Науков1 записки НаУКМА : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопя та еколопя. - 2010. - Т. 106. - С. 40-45.
3. Ворон В.П. Трансформащя опаду i тдстилки як показник техногенних змш бюкругообшу у сосняках Украшського Полюся / В.П. Ворон // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 40-49.
4. Д1дух Я.П. Бютопи мюта Киева / Я.П. Дщух, У.М. Альошюна. - К. : Вид-во НаУКМА, "Аграр Мед1а Груп", 2012. - 163 с.
5. Жицька Н.В. Еколопчш властивосп тдстилки люових бюгеоценоз1в (на приклад! д1бров Черкаського репону) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 -Еколопя / Н.В. Жицька. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 20 с.
6. Левченко В.В. Параметри лiсовоï пiдстилки у свiжих дiбровах nÎBHÎ4Hoï частини лiвобережного Лiсостепу Украïни / В.В. Левченко // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во HyBin Украши. - 2009. - Вип. 135. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol /nvnau/2009_135/lvv.pdf.
7. Пньовська О.М. Бюеколопчш особливостi i динамiка трав'яного покриву фiтоценозiв зеленоï зони м. Киева : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 -Лiсовi культури та фггомелюращя / О.М. Пньовська. - К., 2009. - 19 с.
8. Попова Н.В. Диагностика устойчивости экосистем по интенсивности процессов трансформации органического вещества / Н.В. Попова // Экологические системы и приборы : сб. науч. тр. - 2007. - № 5. - С. 3-5.
9. Чорнобай Ю.М. Трансформащя рослинного детриту в природних екосистемах / Ю.М. Чорнобай. - Лымв : Вид-во ДПМ НАН Украши, 2000. - 352 с.
10. Berg B. Decomposition Rate and Chemical Changes of Scots Pine Needle Litter. I. Influence of Stand Age / Berg B., Staaf H. // Ecological Bulletins. - 1980. - No. 32. - Structure and Function of Northern Coniferous Forests: An Ecosystem Study. - Pp. 363-372.
11. Christensen O. Wood Litter Fall in Relation to Abscission, Environmental Factors, and the Decomposition Cycle in a Danish Oak Forest / O. Christensen // Oikos. - 1975. - Vol. 26. - Pp. 187-195.
12. Diaz-Maroto I. Litter production and composition in natural stands of Quercus robur L. (Galicia, Spain) / I. Diaz-Maroto, P. Vila-Lameiro // Polish Journal of Ecology. - 2006. - Vol. 54 (3). -Pp. 429-439.
13. Didham R.K. Altered Leaf-Litter Decomposition Rates in Tropical Forest Fragments / R.K. Didham // Oecologia. - 1998. - Vol. 116, No. 3. - Pp. 397-406.
14. Lang G.E. Litter Dynamics in a Mixed Oak Forest on the New Jersey Piedmont / Lang G.E. // Bulletin of the Torrey Botanical Club. - 1974. - Vol. 101, No. 5. - Pp. 277-286.
15. Peh K.S.-H. Investigating diversity dependence of tropical forest litter decomposition: experiments and observations from Central Africa / Peh K.S.-H., Sonké B., Taedoung H., Séné O., Lloyd J., Lewis S.L. // Journal of Vegetation Science. - 2012. - Vol. 23, No. 2. - Pp. 223-235.
16. Persson S. Leaf Litter Fall and Soil Acidity during Half a Century of Secondary Succession in a Temperate Deciduous Forest / S. Persson, N. Malmer, B. Wallén // Vegetatio. - 1987. - Vol. 73, No. 1. - Pp. 31-45.
17. Vilà M. Biodiversity Correlates with Regional Patterns of Forest Litter Pools / M. Vilà, J. Vayreda, C. Gracia, J. Ibânez // Oecologia. - 2004. - Vol. 139, No. 4. - Pp. 641-646.
Соколенко У.М., ДидухЯ.П., Расевич В.В., Гаврилов С.О. Сезонная динамика лесной подстилки и ее связь с показателями климатических факторов (на примере заказника "Лесники", Киев)
Представлены результаты исследования по определению массы подстилки, ее сезонной динамики и связи с показателями климатических факторов (температура и осадки) в двух типах лесных экосистем. Показано, что подстилка имеет два явных пика накопления - весной и осенью. Запасы детрита в подстилке минимальны летом, когда он активно разлагается из-за повышения температуры. Однако, при условии высоких месячных температур и низких осадков, распад детрита замедляется, что приводит к ухудшению преобразования подстилки и замедлению круговорота веществ в лесных экосистемах.
Ключевые слова: подстилка, сезонная динамика, влияние климатических факторов.
Sokolenko U.M., Didukh Ya.P., Rasevich V.V., Gavrylov S.O. Seasonal Dynamics of Forest Litter and its Relation to Values of Climatic Factors (Nature Reserve "Lisnyky", Kyiv)
Some study results concerning litter mass accumulation, its seasonal dynamics and relation to climatic factors (temperature and precipitation) in forest ecosystems are presented. The investigated forests have two evident peaks of detritus accumulation - in spring and autumn. Summer is the season when detritus mass descents due to temperature rise. Conditions of higher temperatures and lower precipitation decrease detritus decay that would cause deterioration of litter transformation and nutrients cycling in natural forest.
Key words: litter, seasonal dynamic, influence of climatic factors, temperature.
