CC BY
68
УДК [656.224(-214):332.1:658.5]
В. О. ЗАДОЯ*
*Каф. «Економжа та менеджмент», Дшпропетровський нацюнальний ушверситет зал1зничного транспорту 1меш академ1ка В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дшпропетровськ, Украша, 49010, тел. +38 (056) 3731580, ел.пошта v.a.zadoya@gmail.com.
ЩОДО ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ 1НФРАСТРУКТУРОЮ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ РИНКУ
Мета. Робота присвячена розробщ шлях1в тдвищення ефективносп перев1зно! д1яльносп зал1зничного транспорту за рахунок удосконалення системи стратепчного планування довгострокового розвитку зал1зни-чно! шфраструктури. Методика. Для виршення поставлених завдань запропоновано застосувати системний шдхвд, методи рацюнального виршення проблем та стратепчне планування за щлями. Результати. У робот1 наведено методичний шдхвд, який дозволяе оцшити середньостроков1 перспективи швестицшних обмежень в поточне обслуговування та розвиток шфраструктури зал1зничного транспорту. Наукова новизна. Запропоновано удосконалений пвдхвд щодо визначення потенщалу стратепчного управлшня зал1зничною шфра-структурою на основ1 структурування та ресурсозабезпечення виробничого процесу. Практична значи-мiсть. Використання наведеного тдходу дозволить зал1зничним адмшютращям ухвалювати науково-обгрунтоваш ршення щодо середньо- та довгострокового розвитку шфраструктури зал1зничного транспорту в умовах корпоратизацп галуз1.
Ключовi слова: шфраструктура зал1зничного транспорту; стратепчне планування; зал1зничш перевезен-ня; реформування.
Постановка проблеми
Одне з найважливших завдань проведених реформ - створення й розширення ринкового та скорочення природно-монопольного сектора в зашзничному транспорт^ розвиток комерцшних i конкурентних вщносин. Це дозволить перейти вщ колишньо! виробничо! системи до сучасних ринкових методiв функцiонування галузi.
Для досягнення поставлено! мети необхiдне тюне партнерство рiзних учасникiв процесу - як з боку держави, так i з боку бiзнесу та сус-пiльства.
У зв'язку з цим масштабна модершзащя тра-нспортно! iнфраструктури е одним з найважли-вiших завдань розвитку залiзничного комплексу краши.
Забезпечення безперебiйного руху потяпв можливе шляхом вирiшення низки проблем, у тому чи^ надiйностi та доступносп шфрастру-ктурного комплексу залiзницi.
Аналiзуючи закордонний досвiд, слiд заува-жити, що корпоратизацiя залiзницi призводить до створення компанiй-власникiв залiзничного шфраструктурного комплексу, якi, максимiзую-чи доходи, зменшують як витрати на техшчне
обслуговування, так i кiлькiсть часу (вшна) на його ремонт [1]. Це призводить до зниження якост транспортних послуг затзнично! шфра-структури, наданих операторам-перевiзникам та iншим кшцевим клiентам.
Таке становище зумовлене як вщсутшстю ефективних методiв оцiнки стратеги розвитку управлшня залiзничним комплексом, так i галу-зевими «традицiями» докорпоративного перюду.
Для зниження подiбних ризиюв доцiльно звернути увагу на удосконалення системи дов-гострокового (стратегiчного) планування швес-тицiй з метою розширення перевiзноl спромож-ностi транспортно! мережi та ошташзаци процесу технiчного утримання затзнично! iнфрастру-ктури.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш
У багатьох розвинутих кра!нах свiту затзни-цi е власниками шфраструктурного залiзничного комплексу та здшснюють регулювання й контроль перевiзного процесу, а також надають доступ iншим залiзничним компашям--операторам. Але правова полiтика ЕС потребуе чггкого роз-межування управлшня затзничною шфраструк-
турою та перев!зною складовою, оскшьки такий напрямок розвитку транспортно! системи допо-може зняти бар'ери, пов'язаш ¿з штучним обме-женням доступу до ниток графша приватним компашям з боку шфраструктурного монополю-та.
З шшого боку, такий шдхщ знижуе ефектив-шсть системи планування перспективного розвитку шфраструктурного комплексу внаслщок обмеження менеджменту компанш-власниюв транспортно! мереж! ресурсними й часовими рамками [2].
Необхщшсть виршення проблеми оп-ташзаци ресурсного забезпечення вщповщно до стратепчних цшей розвитку та поточного утримання зал1зничного шфраструктурного комплексу з урахуванням забезпечення доступ-ност транспортно! мереж операторам-перев1зникам з метою створення конкурентного середовища в сектор! надання транспортних по-слуг визначили напрямок дослщження.
Виклад основного матерiалу
Для зал!зничних компан!й, що мають дер-жавну власн!сть, характерна потреба часового штервалу в к!лька рок!в для переходу вщ про-
цесу планування до ефективного надання транспортних послуг споживачам. Це стосуетъся та-кож п!дтримки зал!зничного !нфраструктурного комплексу в надежному стан! та якост поточного утримання.
На середньому/короткостроковому р!вш (тактичному й оперативному плануванш) мене-джери компан!й-власник!в !нфраструктури та-кож стикаютъся з труднощами, забезпечуючи мережеву доступн!стъ, законтрактовану з операторами, не наражаючись на компенсащю фшан-сових втрат внасл!док ненадання доступу пе-рев!зникам.
Поняття «зал!зничний !нфраструктурний комплекс» надал! доц!лъно охарактеризувати тръома базовими компонентами: здатшсть мереж!, техшчний стан ! яюсть !нфраструктури [3]. Здатн!стъ !нфраструктури може бути виражена к!лък!стю по!зд!в за певний вщр!зок часу. Техшчний стан !нфраструктури характеризуеться техн!чною спроможшстю та життевим циклом елемент!в шфраструктури. Нарешт!, як!стъ ш-фраструктури характеризуе як!стъ геометричних параметр!в кол!! та шших структурних компо-нент!в зал!знично! !нфраструктури (рис. 1) [3].
Здатшсть
+/- швестищ! к' / <! / \
/ / / / / / \ \ \ \ \ \
/ f / / / ^ +/- реновацЬ^^^^^^ Технiчний стан \ \ \ L \ +/- поточне утримання Яшсть
Рис. 1. Компоненти системи «залiзнична шфраструктура». Джерело [3].
Управл!ння шфраструктурним комплексом зводиться до узгодження трьох параметр!в на найб!льш ефективному р!вш взаемод!! з метою максим!зац!! продуктивносп вс!е! системи. Зда-тн!сть може бути скоригована шляхом адапта-ци !нвестиц!йно! пол!тики, техн!чний стан може бути налаштований через вщповщну пол>
тику оновлення та модершзаци, ! як!стъ можна регулювати за допомогою пол!тики обслугову-вання (поточного утримання).Проте ц! пара-метри потребують ефективно! системи планування з р!зними горизонтами часу [4]:
1. Здатшсть шфраструктури (горизонт планування вщ 5 роюв) включае прогнозування
© В. О. Задоя, 2015
показниюв буд1вництва нових або додаткових колш, демонтаж юнуючо! мереж1, впроваджен-ня систем АТЗ (модершзащя юнуючих систем).
2. Техшчний стан (горизонт планування в1д 2 до 5 рок1в) включае прогнозування рено-ваци елемент1в НБК та ВБК (земполотна, бала-сту, шпал, рейок).
3. Яюсть шфраструктури (горизонт планування в1д 1 до 5 роюв) включае прогнозування показниюв поточного утримання ВБК (шл1фовка рейок, трамбування баласту й ш.).
Це вказуе на важливють розробки стратеги планування швестицш у короткостроковий перюд, в шшому випадку, ефективний розвиток шфраструктурного комплексу зал1зничного транспорту буде затримано на декшька рок1в.
Здшснюючи стратепчне планування довгострокового розвитку шфраструктурного комплексу зал1зничного транспорту, важливо вра-ховувати прогнозш показники попиту на пере-везення для розробки р1зних ймов1рних сцена-
рив ситуаци, у тому числ1 критичних, у горизонт! в1д 10 до 20 рок1в.
Це дуже важливо, враховуючи тимчасовий розрив м1ж прийняттям р1шень i фактичним ix здшсненням, що у свою чергу вплине на ефек-тивнiсть програми поточного утримання й ремонту залiзничноï iнфраструктури.
Як зазначено вище, ефективне управлiння шфраструктурою мае спиратися на стратегiю, що включае аспекти зростання/зниження попиту й необхщнють поточного та каштального ремонту. Удосконалення загальноï системи управлшня залiзничним транспортом включае удосконалення показниюв емностi транспорт-ноï мереж1 й оцiнку полiтики щодо утримання та ремонту шфраструктури.
Удосконалення процесу планування систе-ми управлшня залiзничним шфраструктурним комплексом можливо представити двома вар1а-нтами, де попит, потужнють i структура мережi е змшними величинами (рис. 2).
Маркетинг (попит)
вплив
шформащя
V
шфраструктурний комплекс
1-й вариант V
ввдхилення
ц1л1
в1дхилення
ц1Л1
Тактичн управлш ня
-й вар1ант ^ !
Стратепчне управлшня
Рис. 2. Сценари планування розвитку зал1зничного шфраструктурного комплексу
Перший параметр вщображае стан ринку, в той час як шш1 являють собою ефект реал1заци швестицш у розвиток транспортно! мереж! [3].
Менеджменту компанш-власниюв шфраструктури, реал1зуючи стратепю розвитку зал> знично! шфраструктури, доцшьно врахувати, що:
- при плануванш швестицш у довгостро-ковш перспектив1 необхщно розглядати надання вщповщних послуг у сегментацп ринку, де кожен сегмент (кшцевих кл1ент1в) мае р1зну вагу;
- розвиток шфраструктури повинен пла-нуватись з урахуванням того, що р1зш сегменти ринку транспортних послуг впливатимуть на ефективну д1яльшсть компанш шфраструктури, нав1ть якщо вага цих сегмент1в може змшитися з часом;
- потр1бна гнучка система управлшня для задоволення потреб кл1ент1в р1зного типу;
- потр1бен систематичний мошторинг еволюцп ринку в сегмент транспортних послуг, виявлення вузьких мюць та фактор1в (тех-шчних { оргашзацшних), що можуть призвести до зменшення ефективносп д1яльностц
- постшний зв'язок м1ж процесами планування та виробничою (перев1зною) д1яльшстю е ключовим аспектом, оскшьки ефективнють ш-формацшних систем не може бути вщокремле-на вщ управлшня транспортною мережею.
У свою чергу, реал1защя ефективного ш-струменту шдтримки прийняття управлшських ршень дозволяе знайти найкращу тактику ба-лансування м1ж витратами на поточне утримання й ремонт шфраструктури { обсягом по-питу, тобто постшним конфлштом м1ж обслу-говуванням шфраструктури та маркетингом.
Це означае, що удосконалення процесу планування в короткостроковш { середньостроко-вш перспектив1 е важливим процесом для за-безпечення ефективно! д1яльност1 на теперш-нш момент, { кер1вництво компанш придшяе йому бшьше уваги, що не зовс1м правильно в довгостроковш перспектива
Висновок
У цшому, можливо зробити висновок, що е досить велика розб1жн1сть в концепщях здшс-нення стратепчного планування розвитку зал> зничного шфраструктурного комплексу, i це пов'язано з тим, що:
- немае загально! бази даних, що мютить iнформацiю про стан ушх елементiв структури залiзничного транспорту, включаючи спожива-чiв послуг. 1нформащя розкидана по багатьох системах. Основна шформацшна система мае переважно облшову роль i не пов'язана з яюстю iнформацiйних ресурсiв;
- немае можливост зв'язати сучасний стан шфраструктури з перспективними моделями зносу вщповщно стандарив Ecotrack та IRIS. А сучасш системи планування техшчного обслуговування й ремонту шфраструктури пот-ребують такого зв'язку.
- потрiбно узагальнити показники якост оцiнки стану iнфраструктури та визначення бюджету ресурсного забезпечення. Зараз роз-рахунок бюджету виконуеться на основi вузь-коспецiалiзованих процесiв i не враховуе дов-гострокову перспективу розвитку шфраструктурного комплексу залiзничного транспорту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Graham, Couto, Adeney & Glaister, Economies of scale and density in urban rail transport / Graham, Couto, Adeney & Glaister. - Transportation Research. - 2003.
2. Мщенко, М. I. Анал1з ефективносп ново! системи функцюнування господарства шфраструктури [Текст] / М. I. Мщенко // Проблеми тд-вищення ефекивносп шфраструктури : зб. наук. пр. - Ки!в : НАУ, 2010. - Вип. 25. - С. 214.
3. EU, 2003, 'IMPROVERAIL: Deliverable 10 -Project Handbook', EU, Brussels
4. BSL, 2008, 'Rail Infrastructure Cost Benchmarking: Brief LICB-gap Analysis and Cost-driver Assessment', BSL, Hamburg, Germany
5. Кондратюк, М. В. Формування Державно! хол-дингово!' компанп як зас1б створення ефективно!' модел1 управлшня зал1зничним транспортом Укра!ни [Текст] / М. В. Кондратюк // Вюн. еко-номши транспорту i промисловосп. - 2009. -№ 25. - С. 71-74.
© В. О. Задоя, 2015
В. А. ЗАДОЯ*
*Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепропетровск, Украина, 49010, тел. +38 (056) 373-15-80, эл.почта v.a.zadoya@gmail.com
К ВОПРОСУ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ИНФРАСТРУКТУРОЙ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА В УСЛОВИЯХ РЫНКА
Цель. Работа посвящена разработке путей повышения эффективности перевозочной деятельности железнодорожного транспорта за счет совершенствования системы стратегического управления долгосрочным развитием железнодорожной инфраструктурой. Методика. Для решения поставленных задач предлагается применить системный подход, методы рационального решения проблем и стратегическое планирование по целям. Результаты. В работе приведены теоретические подходы, которые позволяют оценить средне-и долгосрочные перспективы инвестиционных ограничений на текущее обслуживание и развитие инфраструктуры железнодорожного транспорта. Научная новизна. Предложен усовершенствованный подход определения потенциала стратегического управления железнодорожной инфраструктурой на основе структурирования и ресурсообеспечения производственного процесса. Практическая значимость. Использование приведенного подхода позволит железнодорожным администрациям принимать научно обоснованные решения относительно средне- и долгосрочного развития инфраструктуры железнодорожного транспорта в условиях корпоратизации отрасли.
Ключевые слова: инфраструктура железнодорожного транспорта; стратегическое планирование; железнодорожные перевозки; реформирование.
V. О. ZADOYA*
*Dep. «Economics and Management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan, 2, Lazaryana st., Dnipropetrovsk, Ukraine, 49010, tel. +38 (056) 373-15-80, e-mail v. a. zadoya@gmail. com
THE QUESTION OF IMPROVING THE SYSTEM OF RAILWAY INFRASTRUCTURE IN THE MARKET
Purpose. The work is dedicated to the development of ways to improve the efficiency of transport in rail transport by improving the strategic management of long-term development of railway infrastructure. Methods. To achieve the objectives proposed to apply a systematic approach, methods of rational problem solving and strategic planning purposes. Results. The paper presents the theoretical approaches that allow to evaluate the medium and long term investment restrictions on the maintenance and development of railway infrastructure. Scientific novelty. An improved approach to determine the potential of the strategic management of the railway infrastructure on the basis of structuring and resourcing of the production process. The practical significance. Using the above approach will allow the railway administration to make science-based decisions regarding the medium- and long-term development of railway infrastructure in terms of corporatization of the industry.
Keywords: rail infrastructure; strategic planning; rail transportation; reformation. Надшшла до редколеги 01.10.2015.
Стаття рекомендована до друку д-ром екон. наук, доц. Мщенком М. I. та канд. екон. наук, доц. Попругою В. I.
