CC BY
9
УДК 616.248:616.211-002-056]-053.5 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51286
ЩОДО ПИТАННЯ КОМОРБ1ДНОСТ1 БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ Й АЛЕРГ1ЧНОГО РИН1ТУ У ШК1ЛЬНОМУ В1Ц1
© О. К. Колоскова, Г. А. Ылик
Встановлено клгнгчно-епгдемюлоггчнг особливост1 формування ремоделювання бронх1в у хворих на бронх1-альну астму школяр1в за наявност1 коморб1дно'1 алерг1чно'1 патологИ. Вивчено необхгднгсть дослгдження у школяр1в, яК страждають на бронхгальну астму 1з коморб1дним алерг1чним ринтом, мокротиння щодо вм1сту еозинофшьних катюнних б1лк1в та судинного ендотелгального фактору росту (VEGF) для оптим1-зацИ базисного протизапального л1кування захворювання
Ключовi слова: бронхгальна астма, коморб1дтсть, алерг1чний ринт, дти шюльного в1ку, ремоделювання бронх1в
The aim of research was to establish clinical and epidemiological features of bronchial tubes remodeling in schoolchildren with bronchial asthma with comorbid allergic pathology for optimization of the dynamic observation and management of the main disease.
Methods: There were examined 114 schoolchildren with bronchial asthma separated into 2 clinical groups depending on comorbid allergic pathology presence: 1 clinical group - 55 patients without comorbid allergic pathology, 11 group - patients with clinical sings of other forms of allergic pathology. Schoolchildren underwent the complex clinical examination: numerical score using constellational clinical and instrumental control scale of bronchial asthma (BA), spirograph examination, examination of the content of vascular endothelial growth factor (VEGF), extracellular cationic proteins in supernatant fluid of sputum, the general immunoglobulin of Е (lgE) class and interleukin-4 and -5 (ll-4, ll-5) in the serum of peripheral blood.
Results: There were detected the probable differences in clinical course of BA that indicated the heavier character of disease in the 11 group of comparison. The content of VEGF and eosinophilic cationic proteins (ECP) in sputum of patients with comorbid allergic rhinitis exceeded the mean indicators of 1 group in 1,4 times. In patients of 11 clinical group took place the tendency to prevalence of allergic inflammation markers lgE and lL-4, lL5in the blood serum. Conclusions: Comorbid clinical course of allergic rhinitis in children with bronchial asthma favors the heavier and longer course of the main disease and activates the processes of neoanginogenesis of respiratory tracks with following remodeling of bronchial tubes. An examination of sputum for the content eosinophilic cationic proteins and vascular endothelial growth factor is necessary for schoolchildren with bronchial asthma with comorbid allergic rhinitis for optimization of basic anti-inflammatory treatment
Keywords: bronchial asthma, comorbidity, allergic rhinitis, school-aged children, remodeling of bronchial tubes
1. Вступ
Останшми роками у наукових медичних джере-лах все часпше обговорюються питання полшага - по-еднання ряду захворювань та патолопчних статв у ок-ремих пащенпв. Так, у 1921 рощ роботами PfaundlerM., МшБеЫЬ. запропоноваш, а, нараа, отримали широко вжитку наступш термши: синтрошя - наявшсть двох або бшьше патогенетично пов'язаних захворювань, яш роз-виваються закожмрно та володють взаемною штерфе-ренщею (впливом) один на одного, дистрошя - умовна взаемна «несумюнють» ряду нозолопчних форм.
З ще! точки зору, алерпчна патолопя в дитя-чому вщ, зокрема, так званий «атотчний марш», е класичним прикладом синтропи та коморбшосп, оскшькп етюпатогенетичш закономiрностi розвитку та персистування алерпчних захворювань у дитячому вщ сввдчать почасти про спшьш мехашзми алерги не-залежно ввд локалiзаш! оргашв-мшеней [1].
2. Обгрунтування дослщження
До загальних властивостей алерпчних захворювань дитячого вшу належить амейне накопичення
атошчно! патологи, що шдкреслюе вагомють гене-тичного компоненту у формуванш астма-фенотипу, а основою коморбщносл, зокрема, щодо алерпчно! патологи ресшраторно! системи, виступае морфо-функцюнальна подiбнiсть та системш мехашзми розвитку хрошчного алерпчного запалення [2].Упро-довж перюду штенсивного росту i розвитку дитина долае так званий «атошчний марш» [3], що характеризуемся змшою оргашв-мшеней (шлунково-киш-ковий тракт, шшра, органи дихання), та вщображае вплив чинник1в зовнiшнього середовища на переби алерпчно! патологи. Замикае цей процес формування ресшраторно! гшерреактивносп до специфiчних i неспецифiчних тригерних чиннишв у виглядi так званого «астма-фенотипу». Причому, окремi нозоло-пчш форми впливають на частоту i характер гшер-сприйнятливостi бронхiв i навпаки, а результати чис-ленних багаторiчних епiдемiологiчних спостережень доводять взаемозв'язок i взаемне обтяження перебiгу алерпчно! патологи [4].
Дослщження когорти з б™ 2,3 тисяч дiтей, проведеш у США, сввдчать про те, що вщносний ри-
зик формування комор бiдних атошчних захворювань за наявностi бронх1ально! астми коливаеться у межах 1,8-4,8, а за наявносп алергiчного ришту - ввд 2,0 до 12,9 [5].
I хоча у науковш лiтературi активно обговорю-еться гшотеза синтропи алерпчно! патологи, яка бу-дуеться на поглядах щодо наявносп спiльних генiв, вiдповiдальних за формування не лише атопи, але i «шок-оргашв» алерги, разом iз тим, дослвдження, при-свяченi штерференци коморбвдно! з астмою алерпчно! патологи на процеси ремолювання бронхiв вивчен недостатньо.
3. Цiль досл1дження
Метою дослвдження було встановити клшч-но-епiдемiологiчнi особливосп формування ремо-делювання бронхiв у хворих на бронх1альну астму школярiв за наявностi комор6вдно! алергiчно! патологи для ошгашзаци динамiчного спостереження та менеджменту основного захворювання.
Для досягнення поставлено1 мети було поставлено наступи задача
- Проведення бально1 оцшки контролю БА на початку обстеження та у динамiцi через 12 тижшв протизапально1 терапи за допомогою констеляцiйноl клiнiко-iнструментально! шкали оцiнки контролю у хворих на бронхiальну астму школярiв за наявностi коморб1дно1 алерпчно1 патологи та без не1.
- Визначення вмiсту судинного ендотелiально-го фактору росту (VEGF) та позаклтгинних катiонних бiлкiв у надосадовому мокротинш хворих методом iмуноферментного аналiзу.
- Визначення вмюту у сироватцi периферично1 кровi загального iмуноглобулiну класу Е (^Е, МО/мл) за допомогою двошарового iмуноферментного аналiзу (1ФА) та оцшку вмiсту у сироватцi кровi штерлейш-нiв -4 та -5.
4. Матерiал i методи
Комплексно, в умовах пульмо-алерголопчного вiддiлення Чернiвецькоl обласно1 дитячо1 клшчно! лiкарнi обстежено 114 хворих на бронхiальну астму школярiв, яких залежно ввд наявностi коморбвдно1 алергiчноl патологи розподiляли на 2 клшчш групи: до складу I групи увшшли 55 пацiентiв без коморбвд-но! алергiчноl патологи, а решта сформували II кл1-шчну групу спостереження, оск1льки мали клшчш ознаки iнших форм алергiчно! патологи (алерпчно-го ринiту, атопiчного дерматиту, алерпчного сину1ту тощо). За основними клшчними характеристиками групи порiвняння були зютавлюваш. Так, хлопчикiв у I груш було 65,1 %, а у II груш - 70,8 %, а частка дiвчат становила ввдповвдно 34,9 % та 29,2 % (Рф>0,05). У мь стах i мiських поселеннях мешкало 39,5 % представ-ник1в I групи та 39,6 % - групи порiвняння (Рф>0,05). Середнiй вiк обстежених хворих I групи стано-вив 11,0±3,1 року, а дiтей групи порiвняння - 11,6± ±3,0 року (Р>0,05).
Усiм дiтям, пiсля отримання шформацшно1 згоди пацiента та батьшв та вiдмiни препаратiв, як1
можуть впливати на результати аналiЗiв, проводи-лося наступне комплексне клiнiчне обстеження. Визначення контролю бронхiально! астми на початку обстеження та у динамщ через 12 тижшв протиза-пально! терапи здiйснювалася шляхом бально! оцш-ки за допомогою констеляцшно! клшжо-шструмен-тально! шкали оцiнки контролю [6, 7], представлено! анкетою з 7 запитань, яш оцшюються ввд 0 до 4 балiв (по мiрi погiршення контролю) та результатами сш-рографiчного обстеження (у % ввд нормативних зна-чень). Переби бронхiально! астми вважали контро-льованим за ввдсутносп загострень впродовж року, а впродовж 12 тижнiв - шчних симптомiв та обмежен-ня фiзично! активностi, за наявностi не бшьше двох на тиждень епiзодiв денних симптомiв БА iз засто-суванням швидкодiючих ß2-агонiстiв, а також об'ем форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) вище 80 % ввд вь ково1' норми. Ввдсутнють контролю над захворюван-ням реестрували за умови наявностi протягом остан-нiх 12 тижнiв трьох та бшьше характеристик, серед яких: обмеження фiзично! активности нiчнi епiзоди БА, бшьше двох денних симптомiв БА з використан-ням швидкодiючих ß2-адреномiметикiв, рiвень ОФВ1 нижче 80 %, щонайменше одне загострення хвороби впродовж року. Частково контрольовану астму дiа-гностували за наявностi не бшьше трьох показнишв, характерних для неконтрольованого переб^ БА, а сумарна оцшка контролю за даною шкалою колива-лася вiд 0 до 36 балiв.
Комплекс параклiнiчних дослiджень передба-чав визначення:
1. Вмюту судинного ендотелiального фактору росту (VEGF) методом iмуноферментного аналiзу (ELISA) з використанням стандартних наборiв фiр-ми IBLInternational (Нiмеччина), а також дослвдження позаклггинного вмiсту еозинофшьних катiонних бш-кiв ELISA-методом з використанням реактивiв ком-панй' AvisceraBioscience (USA). Особливiстю даного дослвдження е його нешвазивний характер, оск1льки маркери ремоделшгу дихальних шляхов визначали у бюлопчнш рiдинi, яка безпосередньо ввдображае стан бронх1ального епiтелiю - у надосадовш рiдинi мокро-тиння. Мокротиння збирали у позанападному перiодi шляхом спонтанного ввдкашлювання за умови продуктивного кашлю, а за ввдсутносл спонтанного ввдкашлювання - шляхом iндукцil ввдходження мокротиння за допомогою шгаляци серiйних гiпертонiчних розчи-шв натрш хлориду [8].
2. Вмюту у сироватш периферично! кровi загального iмуноглобулiну класу Е (IgE, МО/мл) за допомогою двошарового iмуноферментного аналiзу (1ФА) з використанням реактивiв ООО „Хема-Медика" (Рос1я).
3. Оцшку вмюту у сироватш кровi штерлейкь нiв-4 та -5 (1Л-4, 1Л-5, пг/мл) за допомогою реагенпв „ИЛ-4-ИФА-Бест" та компани „Diaclone" (Франшя) методом 1ФА.
Одержанi результати аналiзували за допомогою комп'ютерних пакетiв "STATISTICA" StatSoftInc. та ExcelXP для Windows на персональному комп'ютерi з використанням параметричних i непараметричних
метсдов обчислення. BipHicTb нульово! гшотези визна-чалася з урахуванням рiвню значущостi «Р» та «Рф».
5. Результата дослвдження У робот показано, що за тяжк1стю перебiгу БА виявлеш вiрогiднi вiдмiнностi, як1 сввдчили про тяжчий характер захворювання у II груш порiвняння (табл. 1).
Таблиця 1
Китчт особливостi перебiгу БА у групах порiвняння (%)
Характеристики захворювання Iгрупа (n=55) II група (n=59) Рф
1нтермгтуючий перебтг 2,33 2,08 >0,05
Легкий персистувальний перебiг 16,28 12,5 >0,05
Середньотяжкий перебтг 58,14 41,67 >0,05
Тяжка персистувальна астма 23,26 43,75 <0,05
Атопiчна форма 48,84 52,08 >0,05
!нфекцшно-залежна форма 51,16 47,92 >0,05
Примтка: Рф - метод кутового перетворення за Фшером
Виявлеш особливосп узгоджуються з даними лггератури щодо взаемного обтяження астми i алер-гiчного ришту внаслвдок наявно! низки спiльних гене-тичних та/або патогенетичних механiзмiв [9]. Разом iз тим, на виявлеш закономiрностi могла впливати i вiро-гiдно бiльша тривалiсть захворювання на БА у дней iз коморбвдною алергiчною патологiею, яка у представ-ник1в I групи становила в середньому 4,7±0,9 рок1в, а у груш порiвняння - 6, 03±0,5 року (Р<0,05).
Попри так! ввдмшносп, у результатах загальнокль нiчних дослвджень вiрогiдних розб1жностей не встанов-лено (табл. 2). Оцшка контролю БА за ктшчно-шстру-ментальною шкалою сввдчила про незначну тенденцш до кращого менеджменту захворювання у представник1в II групи, що суперечило даним лггератури [10].
Беручи до уваги те, що суб'ективна оцшка клшчного контролю БА виявилася кращою у дггей з коморбвдним АР, вважали за необхщне зосередити увагу на вивченш дiагностичного значення паракль нiчних маркерiв контролю захворювання. Оск1льки спiрографiчнi тести виявилися малоiнформативними, вивчений вмiст у сироватш кровi таких прозапаль-них штерлейшшв -4 та -5, а також загального IgE. Показано, що у хворих II клшчно! групи мала мюце лише тенденцiя до переважання у сироватцi кровi на-ведених маркерiв алергiчного запалення. Так, середш показники вмiсту у кровi загального IgE становили 660,09 МО/мл у представнишв I групи, та 731,67 МО/ мл - у груш порiвняння, Ш-4 у I груш - 7,47 пг/мл та у II груш - 8,32 пг/мл, а Ш-5 -24,12 пг/мл та 24,66 пг/мл ввдповщно (в уах випадках Р>0,05).
Аналогiчними наведеним результатам виявилися i показники позаклгганного вмiсту еозинофiльних катiонних бшшв мокротиння, як1 е вiдображенням де-грануляцп еозинофiльних гранулоцитiв у бронхах у процес алергiчного запалення [11], та маркера ремо-делювання бронхiв - судинного ендотелiального фак-
тору росту (VEGF), який, у свою чергу, вщдзеркалюе процеси неоангiогенезу у стшш бронхiв [12].
Таблиця 2
Оцiнка контролю БА у дггей груп порiвняння (у балах) за клiнiчно-iнструментальною шкалою у дггей груп порiвняння (M±m)
Показники контролю (в балах) Клiнiчнiгрупи Р
Iгрупа II група
Клшчш симптоми захворювання Симптоми захворювання денш 3,33±0,82 2,57±0,16 >0,05
Симптоми захворювання нiчнi 2,17±0,75 1,67±0,20 >0,05
Р2-агошсти за потребою 3,0±0,89 2,43±0,33 >0,05
Обмеження фiзичноl активност! 2,17±0,98 2,29±0,6 >0,05
Частота госпiталiзацiй 3,17±0,98 2,71±0,6 >0,05
Частота загострень 3,33±0,82 3,0±0,02 >0,05
Позаплановий вiзит до алерголога 2,5±0,54 2,21±0,58 >0,05
Сума балв (1) 19,67±0,81 16,89±0,28 <0,05
иа ГО & ей О И ft с S ОФВ1 (% вiднорми) 1,80±2,05 1,07±0,02 >0,05
ПОШ видиху (% вдаорми) 2,0±1,41 2,14±0,83 >0,05
Сума бал1в (2) 3,25±1,29 3,21±0,39 >0,05
Загальна кiлькiсть бал1в 22,92±1,54 20,1±1,04 >0,05
Примтка: Р - вiрогiднiсть вiдмiнностей за Ст'юдентом
Так, у дггей I клшчно! групи вмют ЕКБ мокротиння в середньому становив 1,79 нг/мл, а у хворих iз коморбвдним АР виявився у 1,4 рази вищим (у середньому 2,47 нг/мл, Р>0,05). Вмют VEGF у мокротинш хворих iз коморбвдним алергiчним ринiтом також у 1,4 рази перевищував середнi показники у представ-ник1в I групи, що становило вщповвдно 142,7 нг/мл та 99,54 нг/мл(Р>0,05). Таким чином, на ввдшну ввд кль нiчно-спiрографiчних показник1в, маркери алергiчного запалення у кров^ мокротиннi, а також маркер ремоде-лювання дихальних шлях1в сввдчили про гiрший контроль над захворюванням у хворих iз коморбвдним АР.
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що за наявностi коморбвдного АР у хворих на БА дггей зростае вiрогiднiсть персистування субклiнiчного еозинофш-опосередкованого запального процесу в бронхах iз дегрануляцiею ацидофiльних гранулоци-тiв i наступною активацiею ремоделiнгу бронхiв, що, без сумшву, ускладнюе прогноз захворювання. Дшс-но, у пацiентiв II групи по ввдношенню до хворих I групи зростав ризик реестрацп в мокротинш VEGF >100 нг/мл: вщносний ризик (ВР) при цьому становив 2,53 (95 % Д (довiрчий iнтервал) 1,0-6,6), ввдношення шанав (ВШ) - 1,48 (95 % ДI 0,8-2,7) при атрибутив-
ному ризику (АтР) - 0,22. Аналопчно цьому у хворих на БА дгтей за коморбiдного хрошчного алерпчного ришту зростав ризик реестраци вмюту в мокротиннi ЕКБ >1,7 нг/мл: ВР-1,67 (95 % Д1 0,7-4,3), ВШ - 1,26 (95 % Д1 0,9-1,8) та АтР - 0,13. Ввдповщно цьому, за ввдсутносл коморбiдностi у пацiентiв зростав ризик зменшення вмiсту у мокротинш вказаних структур-но-запальних маркерiв.
6. Обговорення результапв досл1дження
Перебiг бронхiальноI астми на тлi коморбiдних захворювань (алерпчного риносинуситу, ожирiння, га-стро-езофагального рефлюксу) характеризуеться недо-статнiм рiвнем контролю за використання стандартно! базисно! терапi!, що вимагае розробки iндивiдуалiзова-них лiкувальних пiдходiв до таких хворих [13]. Переби-коморбвдно! патологи сприяе падтриманню хронiчного запального процесу в бронхах iз наступним !х ремо-делюванням [14], яке супроводжуеться поглибленням функцiональних порушень на тт морфологiчних змiн. Установленi в робот характернi вiдмiнностi у групах хворих за наявносп чи вiдсутностi коморбвдного АР повною мiрою узгоджуються iз даними лiтератури та пвдкреслюють зростання клiнiчно-епiдемiологiчно-го ризику розвитку ремоделшгу бронхiв у хворих iз коморбвдним перебiгом БА iз АР. Разом iз тим, певна неузгодженiсть результата оцiнки вмiсту маркерiв ремоделювання у надосадковш рiдинi мокротиння iз кль нiчними показниками, у першу чергу, контролю БА, на наш погляд, пояснюеться основними недолiками ктшчних шкал по визначенню контролю астми - це неврахування майбутнiх ризишв (зокрема, зниження функцi! легень, ре моделювання бронхiв) [15-17], внас-лвдок чого використання тiльки клiнiчно! оцшки контролю може призводити до його недооцiнки.
7. Висновки
Узагальнивши отриманi данi обстеження 114 хворих на бронхiальну астму школярiв з наявною ко-морбiдною алергiчною патолопею та без не!, можна зробити наступш висновки щодо клшчно-ешдемюло-пчних особливостей перебiгу захворювання та ймо-вiрностi формування ремоделювання бронхiв у хворих на бронхiальну астму школярiв:
1. Коморбiдний перебiг алерпчного ришту у хворих на бронхiальну астму дгтей сприяе тяжчому i тривалiшому перебiгу основного захворювання, зокрема, тяжке персистування астми вiдмiчаеться майже у 44 % таких пашенлв проти 23 % випадшв - у групi порiвняння.
2. Попри ввдсутнють вiрогiдних вiдмiнностей у показниках контролю захворювання (за клшчно-ш-струментальною шкалою), у дiтей iз вивченою комор-бiдною патологiею мае мюце субклiнiчний перебiг хронiчного еозинофшьного запального процесу в ди-хальних шляхах (ВШ=1,26).
3. Наявнiсть коморбщного перебiгу алергiчного ринiту у хворих на бронхiальну астму дiтей активуе процеси неоангiогенезу дихальних шляхiв iз наступним процесом ремоделювання бронхов (ВШ=2,53).
4. У школярiв, яш страждають на бронхiальну астму i3 коморбвдним алергiчним ринiтом, незалеж-но ввд ступеня контролю захворювання необхвдним е дослвдження мокротиння щодо вмюту еозинофшьних катюнних бшшв та судинного ендотелiального фактору росту для оптимiзацii базисного протизапального лiкування захворювання.
Лггература
1. Балаболкин, И. И. Комплексное лечение детей с дер-мореспираторным синдромом [Текст]: метод. рек. / И. И. Балаболкин, Н. В. Юхтина, И. В. Рылеева и др. - М., 2006. - 20 с.
2. Bachert, C. Allergic rhinitis, rhinosinusitis and asthma: one airway disease [Text] / C. Bachert, A. M. Vignola, P. Gevaert, B. Leynaert, P. VanCauwenberge, J. Bousquet // Immunology and Allergy Clinics of NorthAmerica. - 2004. - Vol. 24, Issue 1. - P. 19-43. doi: 10.1016/s0889-8561(03)00104-8
3. Лапшин, В. Ф. Эффективность применения комплекса поливитаминов у детей с аллергическими болезнями [Текст] / В. Ф. Лапшин, Т. Р. Уманец // Педиатрическая фармакология. - 2009. - Т. 6, № 6. - С. 87-91.
4. Burgess, J. A. Childhood allergic rhinitis predict asthma incidence and persistence to middle age: a longitudinal study [Text]/ J. A. Burgess, E. H. Walters, G. B. Byrnes, M. C. Mathe-son, M. A. Jenkins, C. L. Wharton et. al. // Journal of Allergy and Clinical Immunology, 2007. - Vol. 120, Issue 4. - P. 863-869. doi: 10.1016/j.jaci.2007.07.020
5. Kapoor, R. The prevalence of atopic triad in children with physician-confirmed atopic dermatitis [Text] / R. Kapoor, C. Menon, O. Hoffstad, W. Bilker, P. Leclerc, D. J. Margolis // Journal of the American Academy of Dermatology. - 2008. -Vol. 58, Issue 1. - P. 68-73. doi: 10.1016/j.jaad.2007.06.041
6. Boulet, L-P. How should we quantify asthma control? [Text] / L-P. Boulet, V Boulet, J. Milot // CHEST Journal. - 2002. -Vol. 122, Issue 6. - P. 2217-2223. doi: 10.1378/chest.122.6.2217
7. Li, J. T. Attaining Optimal Asthma Control: А practice parameter [Text] / J. T. Li, J. Oppenheimer, I. L. Bernstein, R. A. Nicklas, D. A. Khan, J. Blessing-Moore et. al // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2005. - Vol. 116, Issue 5. -P. S3-S11. doi: 10.1016/j.jaci.2005.08.017
8. Pavord, I. D. The use of induced sputum to investin-gate airway inflammation [Text] / I. D. Pavord, M. M. Pizzichini, E. Pizzichini, F. E. Hargreave // Thorax. - 1997. - Vol. 52, Issue 6. - P. 498-501. doi: 10.1136/thx.52.6.498
9. Иванова, Н. А. Коморбидность аллергического ринита и бронхиальной астмы у детей [Текст] / Н. А. Иванова // Медицинский совет. - 2014. - № 6. - С. 54-58.
10. Романюк, Л. И. Аллергический ринит как комор-бидное состояние бронхиальной астмы [Текст] / Л. И. Романюк // Астма та алерпя. - 2013. - № 2 - С. 62-65.
11. Koh, G. C.-H. Eosinophil cationic protein: Is it useful in asthma? A systematic review [Text] / G. C.-H. Koh, L. P.-C. Shek, D. Y.-T. Goh, H. Van Bever, D. S.-Q. Koh // Respiratory Medicine. - 2007. - Vol. 101, Issue 4. - P. 696-705. doi: 10.1016/j.rmed.2006.08.012
12. Jang, S. Silver nanoparticles modify VEGF signaling pathway and mucus hypersecretion in allergic airway inflammation [Text] / S. Jang, J.-W. Park, H. R. Cha, S. Y. Jung, J. E. Lee, S. S. Jung et. al. // International Journal of Nanomed-icine. - 2012. - Vol. 7. - P. 1329-1343. doi: 10.2147/ijn.s27159
13. Global strategy for asthma management and prevention (revision) [Electronic resource]. - 2014. - Available at: http://www.ginasthma.0rg/d0cuments/4
14. Abdel-Rahman, A. M. O. A comparative study of two angiogenic factors: vascular endothelial growth factor and angiogenin in induced sputum from asthmatic children in acute attack [Text] / M. O. A. Abdel-Rahman, A. F. S. El-Sahrigy, S. I. Bakr // CHEST Journal. - 2006. - Vol. 129, Issue 2. -P. 266-271. doi: 10.1378/chest.129.2.266
15. Bousquet, J. Uniform definition of asthma severity, control, and exacerbations: Document presented for the World Health Organization Consultationon Severe Asthma [Text] / J. Bousquet, E. Mantzouranis, A. A. Cruz, N. Ait-Khaled, C. E. Baena-Cagnani, E. R. Bleecker, et. al. // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2010 - Vol. 126, Issue 5. -P. 926-938. doi: 10.1016/j.jaci.2010.07.019
16. Bateman, E. D. Overall asthma control: the relationship between current control and future risk [Text] / E. D. Bateman, H. K. Reddel, G. Eriksson, S. Peterson, O. Östlund, M. R. Sears et. al. // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2010. -Vol. 125, Issue 3. - P. 600-608. doi: 10.1016/j.jaci.2009.11.033
17. Wu, A. C. Predictors of symptoms are different from predictors of severe exacerbations from asthma in children [Text] / A. C. Wu, K. Tantisira, L. Li, B. Schuemann, S. T. Weiss, A. L. Fuhlbrigge et. al. // CHEST Journal. - 2011. - Vol. 140, Issue 1. - P. 100-107. doi: 10.1378/chest.10-2794
References
1. Balabolkin, I. I. Yuhtina, N. V., Ryileeva, I. V. et. al. (2006). Kompleksnoe lechenie detey s dermorespiratornyim sin-dromom. [Comprehensive treatment of children with dermore-spiratory syndrome] Moscow, 20.
2. Bachert, C., Vignola, A. M., Gevaert, P., Leynaert, B., Van Cauwenberge, P., Bousquet, J. (2004). Allergic rhinitis, rhi-nosinusitis, and asthma: one airway disease. Immunology and Allergy Clinics of North America, 24 (1), 19-43. doi: 10.1016/ s0889-8561(03)00104-8
3. Lapshin, V. F., Umanets, T. R. (2009). Effektivnost primeneniya kompleksa polivitaminov u detey s allergicheskimi boleznyami [The effectiveness of multivitamins in children with allergic diseases]. Pediatricheskaya farmakologiya, 6 (6), 87-91.
4. Burgess, J. A., Walters, E. H., Byrnes, G. B., Mathe-son, M. C., Jenkins, M. A., Wharton, C. L. et. al. (2007). Childhood allergic rhinitis predicts asthma incidence and persistence to middle age: A longitudinal study. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 120 (4), 863-869. doi: 10.1016/j.jaci.2007.07.020
5. Kapoor, R., Menon, C., Hoffstad, O., Bilker, W., Le-clerc, P., Margolis, D. J. (2008). The prevalence of atopic triad in children with physician-confirmed atopic dermatitis. Journal of the American Academy of Dermatology, 58 (1), 68-73. doi: 10.1016/j.jaad.2007.06.041
6. Boulet, L-P., Boulet, V., Milot, J. (2002). How Should We Quantify Asthma Control? CHEST Journal, 122 (6), 22172223. doi: 10.1378/chest.122.6.2217
7. Li, J. T., Oppenheimer, J., Bernstein, I. L., Nicklas, R. A., Khan, D. A., Blessing-Moore, J. et. al. (2005). Attaining optimal asthma control: A practice parameter. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 116 (5), 3-11. doi: 10.1016/j.jaci.2005.08.017
8. Pavord, I. D., Pizzichini, M. M., Pizzichini, E., Har-greave, F. E. (1997). The use of induced sputum to investigate airway inflammation. Thorax, 52 (6), 498-501. doi: 10.1136/ thx.52.6.498
9. Ivanova, N. A. (2014). Komorbidnost allergicheskogo rinita i bronhialnoy astmyi u detey [Comorbidity of allergic rhinitis and asthma in children]. Meditsinskiy sovet, 6, 54-58.
10. Romanyuk, L. I. (2013). Allergicheskiy rinit kak ko-morbidnoe sostoyanie bronhialnoy astmy [Allergic rhinitis as a comorbid condition of asthma]. Astma ta alergiya, 2, 62-65.
11. Koh, G. C.-H., Shek, L. P.-C., Goh, D. Y.-T., Van Bever, H., Koh, D. S.-Q. (2007). Eosinophil cationic protein: Is it useful in asthma? A systematic review. Respiratory Medicine, 101 (4), 696-705. doi: 10.1016/j.rmed.2006.08.012
12. Jang, S., Park, J.-W., Cha, H. R., Jung, S. Y, Lee, J. E., Jung, S. S. et. al. (2012). Silver nanoparticles modify VEGF signaling pathway and mucus hypersecretion in allergic airway inflammation. International Journal of Nanomedicine, 7, 13291343. doi: 10.2147/ijn.s27159
13. Global strategy for asthma management and prevention (revision) (2014). Available at: http://www.ginasthma.org/ documents/4
14. Abdel-Rahman, A. M. O., El-Sahrigy, A. F. S., Bakr, S. I. (2006). A comparative study of two angiogenic factors: vascular endothelial growth factor and angiogenin in induced sputum from asthmatic children in acute attack. CHEST Journal, 129 (2), 266-271. doi: 10.1378/chest.129.2.266
15. Bousquet, J., Mantzouranis, E., Cruz, A. A., Aït-Khaled, N., Baena-Cagnani, C. E., Bleecker, E. R. et. al. (2010). Uniform definition of asthma severity, control, and exacerbations: Document presented for the World Health Organization Consultation on Severe Asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 126 (5), 926-938. doi: 10.1016/ j.jaci.2010.07.019
16. Bateman, E. D., Reddel, H. K., Eriksson, G., Peterson, S., Östlund, O., Sears, M. R. et. al. (2010). Overall asthma control: The relationship between current control and future risk. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 125 (3), 600-608. e6. doi: 10.1016/j.jaci.2009.11.033
17. Wu, A. C., Tantisira, K., Li, L., Schuemann, B., Weiss, S. T., Fuhlbrigge, A. L. et. al. (2011). Predictors of Symptoms Are Different From Predictors of Severe Exacerbations From Asthma in Children. CHEST Journal, 140 (1), 100. doi: 10.1378/chest.10-2794
Дата надходженнярукопису 18.09.2015
Колоскова Олена Костянтишвна, доктор медичних наук, професор, зашдувач кафедри, кафедра педiа-трп та дитячих шфекцшних хвороб, Буковинський державний медичний ушверситет, Театральна площа, 2, м. Чершвш, Укра'на, 58000
Бшик Галина Анатолпвна, асшрант, кафедра педiатрii' та дитячих шфекцшних хвороб, Буковинський державний медичний ушверситет, Театральна площа, 2, м. Чершвш, Укрш'на, 58000 E-mail: panovasacura@gmail.com
