CC BY
15
М.В. ВЕЛИЧКО,
к. б'юл. н., ст. наук. сЫвроб'пник, гол. наук. сЫвроб'пник, Национальна академия СБ Укра1ни,
Я.М. ГОНЧАРУК,
к.е.н, доцент кафедри ф1нанав, Буковинський университет
Щодо економ1чних загроз б1олог1чного
■ ■ ы ^ ■ ж ш
характеру нацюнальн1и безпец| Украши на приклад1 ол1Ино-жирово! галуз1
У статт1 розглянуто питання ефективного функц!ону-вання пщприемств олйно-жирово1 галуз'1 як предмету для забезпечення економ1чно'1 та продовольчо1 безпеки держави, а також унормування безпечност! харчових продуктов як складово1 б'юлопчно'1 безпеки в УкраМ.
Ключов1 слова: олйно-жирова галузь, продовольча безпека, експортний потенциал.
В статье рассмотрены вопросы эффективного фун-кционирования предприятий масложировой отрасли как предмета для обеспечения экономической и продовольственной безопасности государства, а также нормализации безопасности пищевых продуктов как составляющей биологической безопасности в Украине.
Ключевые слова: масложировая отрасль, продовольственная безопасность, экспортный потенциал.
The article deals with the efficient operation of enterprises of oil and fat industry, as a subject for economic and food security as well as the normalization of food safety as a component of biosafety in Ukraine.
Keywords: oil and fat industry, food safety, export potential.
Постановка проблеми. Загрозлив1 тенденци зниження середньо' тривалост життя в Укра'У, зростання захворюва-ност1, спричинено' вживанням неякюно''' води i продукта харчування збер^ають свою актуальнють i потребуюсь Грунтовних дослщжень комплексу сусптьних вщносин, що складаються у сферi бюлопчноУ безпеки Укра'ни, та вироб-лення на цм основi дieвих засобiв не тiльки правового а i фiнансово-економiчного регулювання.
Kрiм того, бурхливий розвиток бiотехнологií, впроваджен-ня и досягнень у промисловiсть, зокрема харчову, фарма-цевтичну, косметичну, призводить до зiткнення людства з новими, не баченими ран0е можливостями i глобальними загрозами. Так, створення органiзмiв iз новими комбЫа^я-ми генетичного матерiалу i завдяки цьому з новими якюни-ми властивостями (зокрема, високою продуктивнiстю, збiльшеним вмiстом корисних речовин, стмкютю до нега-тивних впливiв навколишнього середовища) вiдкриваe потенцiйну можливють вирiшення глобально' продовольчо'' проблеми, здешевлення та пiдвищення ефективностi лiкiв, вироблених iз бiологiчноí сировини тощо. Водночас питання про безпеку генетично модифкованих органiзмiв (ГМО) i вироблено' з них продукцп поки що залишаеться невир0е-
ним. Деякi фахiвцi вказують на ризики неконтрольовано' передачi чужорщних генiв у природнi органiзми, непередба-чуваного утворення токсичних, алергенних або Ыших шкщ-ливих для здоров'я людини речовин за вiдсутностi на сьо-годнi надiйних методiв перевiрки безпечностi ГМО, а також достатых знань про 'х вплив на довктля [1].
Одним з основних факторiв забезпечення нацiональноí продовольчо''' безпеки держави е ефективний i сталий розвиток и агропромислового комплексу, насамперед, його головно''' сфери - сiльського господарства. Тiльки ефектив-не функцюнування останнього визначае рiвень виробниц-тва аграрно' продукцп, а також, й споживання основних продукта харчування.
Олмно-жирова галузь - одна з найбтьших галузей народного господарства i входить до категори тих, що позитивно розвиваються. Укра'на займае одне з провiдних мюць серед соняшникосiючих держав, а вже з недавнього часу, пюля запровадження експортного мита на насiння соняш-нику, i однieю з краíн-лiдерiв з переробки та експорту соняшниково''' оли. Пiдвищення рiвня ефективностi вироб-ництва олiйних культур е важливим завданням, вщ вир0ен-ня якого залежить забезпечення ефективно' дiяльностi олмно-жирового пiдкомплексу. Розв'язання ^ei' проблеми мае здмснюватися не тiльки на державному, а й на репо-нальному рiвнi, де вирiшуються питання забезпечення населення продуктами харчування, робочими мюцями, тональною iнфраструктурою та Ы. [2].
Разом з цим у даний час набувае актуальностi вивчення ринку олмних культур не лише як галузь що забезпечуе внутр0н потреби кра'ни та зовнiшнiй потен^ал, а ще й як сировини для задоволення потреб в альтернативних видах палива - бюсировини.
Тому одним з основних завдань держави в аграрнм сферi е сприяння пiдвищенню економiчноí ефективностi як сть-ськогосподарського виробництва в цтому, так i олм-но-жирово''' галузi зокрема.
З огляду на зазначене дослщження проблем фЫансо-во-економiчного регулювання дiяльностi iз захисту нацю-нального аграрного державного експортного потен^алу залишаеться вкрай актуальним.
Анал'13 дослщжень та публ'кацш з проблеми. Окремим аспектам теоретичного та практичного виршення проблеми захисту нацiонального експортноорieнтованого аграрного сектору, а також загальним питанням пщвищен-
© М.В. ВЕЛИЧКО, Я.М. ГОНЧАРУК, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi № 6 (157)/2014 1 75
ня ефективност агропромислового комплексу в ринкових умовах присвячували своУ прац провщы в^чизняы вченЬекономюти: В.Я. Амбросов, В.Г. Aндpiйчук, B.I. Бойко, П.Л. Борщевський, П.1. Гайдуцький, О.Д. Гудзинський, С.М. Кваша, В.Я. Месель-Веселяк, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук та багато Ыших.
Питання розвитку олмно-жировоУ пpомисловостi УкраУни розглядаються вченими-економютами, такими як B.I. Бойко, С.П. Капшук, В.В. Лазня, П.Т. Саблук, A.B. ФаУзов, О.Г. Шайко, В.М. Шумейко та Ы.
Але, незважаючи на велику ктькють дослiджень i досить численнi публiкaцií, питання ефективного функцюнування пiдпpиeмств олiйно-жиpового пiдкомплексу як предмету для забезпечення економiчноí та продовольчоУ безпеки держави, а також унормування безпечност харчових продукта як складовоУ бiологiчноí безпеки в Укра'У вимагають бiльш глибокого дослщження.
Метою статт е визначення на бaзi вiтчизняного та Ыо-земного досвщу основних шляхiв та тенденцм формування i розвитку фЫансово-нормативноУ бази УкраУни в гaлузi забезпечення захисту державою експоpтнооpieнтовaного аграрного сектору з позицм бюлопчноУ та економiчноí безпеки держави при здмснены дiяльностi iз створення, зберЬ гання та доставки до споживача харчових продукта.
Виклад основного Marepiany. Враховуючи той факт, що Укра'Уна входить у число потужних експоpтеpiв харчових продукта, науковий aнaлiз загроз бiологiчного характеру ^зь призму економiчних збиткiв нацюнальнм безпецi УкраУни е одним iз наукових пpiоpитетiв. У цьому чи^ особ-ливе мiсце займае в^чизняне виробництво i експорт соняшниковоУ оли тому, що експоpтно-оpieнтовaне виробництво в УкраУн соняшниковоУ оли е однieю з головних бюд-жетонаповнювальних галузей аграрного сектору нашоУ держави, а поява негативних чинниюв особливо зовышньо-го характеру для зазначеноУ вiтчизняноí харчовоУ сфери (олiйно-жиpовоí) - пряма загроза економiчного характеру нацюнальый безпецi УкраУни.
Стpiмкий розвиток олмно-жировоУ гaлузi УкраУни, яке було б неможливим без виходу на зовышы ринки збуту соняшниковоУ оли, був безперечно введенням експортного мита на насЫня соняшнику у веpеснi 1999 року.
Ще в 1998 роц бiльшiсть мiжнapодних експеpтiв вира-жали сумыви щодо можливостей УкраУни експортувати олiю соняшникову в обсягах, що перевищують 300-400 тис. т на рк. Багато хто передбачав, що олмно-жирова галузь нколи не зможе переробляти повнютю вирощений в УкраУн урожай соняшнику (на той момент 2-2,5 млн. т) через немож-ливють знайти ринки збуту соняшниковоУ олп. Öi прогнози Грунтувалися, очевидно, на тому, що УкраУна до 1990 року поставляла олш соняшникову в основному в межах союз-них pеспублiк колишнього СРСР в обсягах 350-400 тис. т i не мала практично виходу на ринки Ыших краУн. Негативы прогнози не пщтвердилися.
У 2000-х роках остаточно визначилася експортна оpieнтa-^я олмно-жировоУ гaлузi УкраУни, ункальнють якоУ полягае в тому, що бтьше 80% соняшниковоУ оли експортуеться i тiльки близько 20% використовуеться на внутpiшньому ринку. При цьому потреби внутр0нього ринку в соняшниковм ол^У (насе-лення та промислова переробка) задовольняються повнютю при практична вщсутнотл iмпоpту цieí продукц^. Зараз УкраУна знаходиться серед лiдеpiв з виробництва соняшниковоУ оли i е одночасно безперечним свiтовим лiдеpом по експорту цieí продукц^' - бтьше 50% в обсягах свтовоУ торпвлк
В остaннi роки в УкраУы спостеpiгaeться позитивна тен-денцiя збтьшення виробництва олiйних культур. У 2010 ро^ поpiвняно з 1990 роком виробництво олмних культур у цтому збiльшилось в 3,6 раза, зокрема соняшнику - в 2,6 раза, ртаку - в 11,3 раза, соУ - в 16,9 раза. Проте негатив-ним е те, що за вивчаемий пеpiод значно зросли пло1^ посi-вiв високорентабельних експоpтно-оpieнтовних культур: соняшнику - у 2,8 раза, ртаку - бтьш нiж вдесятеро, соУ -бтьш нiж у 11,6 раза. Це порушуе систему сiвозмiн i при-зводить до виснаження Грунтового покриву, piзкого погip-шення якостi Грунту i, як нaслiдок, до зниження урожайнос^ як олiйних культур, так i iнших культур у авозмЫах [3].
В обсягах експорту продукцп агропромислового комплексу УкраУни соняшникова олiя займае бiльше 25%, в обсягах експорту продукцп харчовоУ промисловос^ - бiльше 40%.
Геогpaфiя експорту соняшниковоУ оли досить широка. Олiя експортуеться в 90 краУн св^. За пiдсумкaми 2011/12 МР основними краУнамиЧмпортерами стали Iндiя (33,1%), Египет (10,3%), ЕС (14,0%), Алжир (5,9%), Туреччина (5,5%). Останым часом для УкраУни вщкрилися таю перспективы ринки, як Китай (3%) i 1ран (6,4%).
Жорстка конкуpенцiя на зовышых продовольчих ринках i постмно зpостaючi вимоги до якостi i безпеки продовольчих товapiв зумовили необхщнють pеконстpукцií олiй-но-жирових пiдпpиeмств i оновлення УхньоУ технiчноí бази.
У гaлузi були ствоpенi умови для вкладення Ывестицм (зростання виробництва, стабтьнють, пpибутковiсть), як вiтчизняних, так i iноземних.
Потужностi по пеpеpобцi насЫня соняшнику в поpiвняннi з 1998/99 МР зросли в 3,9 раза (2010/11 МР), в 4,7 раза (2012/13 МР). При цьому масложирових зaводiв - у 12 paзiв, маслоектракцмних - бтьш ыж утричк Таке масштаб-не нарощування потужностей сталося за рахунок рекон-струкци i нарощування дiючих зaводiв i будiвництвa нових, яких за останы 14 pокiв побудовано бiльше 20. В Укра1нл побудовaнi новi пщприемства, якi можуть переробляти не лише соняшник, а й сою i рапс. Побудовaнi 11 спецiaлiзовa-них пщприемств з переробки соУ (потужнють 670 тис. т/piк) i дie вiсiм комбiновaних зaводiв (потужнiсть - 1324 тис. т/рк), якi зпдно з технологiчним регламентом можуть переробляти сою. У 2012/13 МР нарощування потужностей з переробки соУ триватиме. КомбЫоваы пщприемства мають потужнос^ з переробки рапсу - 1324 тис. т/рк.
Пеpедбaчaeтьcя бyдiвництвo нoвoгo cпецiaлiзoвaнoгo зaвo-дУ з пеpеpoбки paпcy в Чеpкacькiй oблacтi.
Яю^ кoефiцieнт викopиcтaння пoтyжнocтей в 1998 po^ cтaнoвив 33,8%, тo в 2011 po^ вiн дocяг 76,9%. Пpoгнoзyeтьcя, щo в 2012 po^ вiн пеpевищить 85%.
Ocнoвними гpaвцями нa oлiйнoмy pинкy ^тють великi кoмпaнiï, в якиx зocеpедженi виpoбничi пoтyжнocтi з пеpе-po6^ oлiйнoï cиpoвини, елевaтopи i тopгoвi дoми.
Cтpyктypнa пеpебyдoвa oлiйнo-жиpoвoï гaлyзi cтимyлюe бyдiвництвo нoвиx пiдпpиeмcтв у мopcькиx пopтax aбo нa пpи-леглиx дo ниx теpитopiяx. Це пoяcнюeтьcя пеpедyciм тим, щo пpи екcпopтнiй opieнтaцiï гaлyзi тaке poзтaшyвaння е нaй-бiльш екoнoмiчнo ефективним (викopиcтaння нoвiтньoгo ycтaткyвaння, знaчне зменшення витpaт нa тpaнcпopтyвaння].
У гaлyзi ocoбливa yвaгa пpидiляeтьcя питaнням енеpгoз-беpеження. Зa paxyнoк пеpеocнaщення га^в для cпaлю-вaння лушпиння мняшнику нa пiдпpиeмcтвax гaлyзi змен-шyвaлacя зaлежнicть вiд зoвнiшнix джеpел зaбезпечення теплoвoю енеpгieю, щo дaлo мoжливicть зaoщaдити 350 млн. куб. м ^зу зa piк. Зa paxyнoк 100% cпaлювaння лушпиння пеpедбaчaeтьcя пocтyпoвий пеpеxiд нa pежим пoвнo-гo caмoзaбезпечення пiдпpиeмcтв електpoенеpгieю.
Oлiйнo-жиpoвa гaлyзь Укpaïни - oднa з небaгaтьox пеpе-poбниx гaлyзей, яга нaвiть в yмoвax cвiтoвoï фiнaнcoвoï неcтaбiльнocтi i екoнoмiчнoï кpизи демoнcтpye зpocтaння виpoбництвa.
2011/12 MP для oлiйнo-жиpoвoï гaлyзi Укpaïни xapa^re-pизyeтьcя екcпеpтaми як ycпiшний. Зaгaльне виpoбництвo ocнoвниx oлiйниx в Укpaïнi пеpевищилo пoкaзник 2010/11 MP мaйже нa 25% i cтaнoвилo 12,36 млн. т. Oбcяги виpoб-ництвa oлiï pocлиннoï дocягли pекopднoгo пoкaзникa - 3,8 млн. т, у тому чи^ oлiï coняшникoвoï - бтьше 3,7 млн. т (збiльшення в пopiвняннi з 2010/11 MP нa 23%]. Eкcпopт oлiï coняшникoвoï зpic у пopiвняннi з 2010/11 MP нa 23% i дocяг тaкoж pекopднoгo пoкaзникa - 3,263 млн. т.
У xoдi нayкoвo-aнaлiтичнoгo дocлiдження cвiтoвиx тенденцiй poзвиткy cелекцiйниx poбiт пo oтpимaнню нoвиx copтiв ганяш-нику, ocoбливo нa aмеpикaнcькoмy гантинетл, вcтaнoвленi нaявнi зaгpoзи як бioлoгiчнoгo, тaк i нacaмпеpед екoнoмiчнoгo xapa^repy нaцioнaльнiй безпецi Укpaïни, якi виpaжaютьcя в тaкoмy. 28 лютoгo 2013 po^ в м. Лaнгкaвi (Maлaйзiя) вщбу-лacя 23-тя cеciя ^мгету жиpiв тa oлiй Miжнapoднoï кoмiciï ФAO/BOOЗ Koдекc Aлiментapiyc. Як i пpoгнoзyвaлocя нaми нa пiдcтaвi oтpимaниx дaниx з мiжнapoдниx тa вiтчизняниx ^op-мaцiйниx джеpел, oдним iз нaйвaжливiшиx питaнь у пopядкy деннoмy 23-ï cеciï бyлa пpoпoзицiя Apгентини щoдo змiни мiжнapoдниx cтaндapтiв нa oлiю coняшникoвy.
Aнaлiзyючи нayкoвi тa нayкoвo-пoпyляpнi пyблiкaцiï нacaмпеpед aмеpикaнcькиx вчениx тa apгентинcькиx iз cелекцiï cop™ coняшникy, з'яcyвaлocя, щo Apгентинa впpo-вaдилa нoвi нa вiдмiнy вщ copтiв coняшникa oтpимaниx тpa-дицмними cелекцiйними метoдaми, тpaнcгеннi в pегioнax з неcпpиятливим клiмaтoм i мaлopoдючими rpyнтaми. Пpoтягoм ocтaннix 5-10 po^ в Apгентинi з дoпoмoгoю cпецiaлicтiв C0A були дocлiдженi вci види oлiй зa вciмa пoкaзникaми. Ha пiдcтaвi циx дocлiджень був cклaдений звiт, який i лiг в ocнoвy пpoпoзицiй Apгентини щoдo змЫи ^ган-дapтiв (див. тaбл.].
Ocнoвнa метa циx змiн - дaти мoжливicть екcпopтyвaти вcе зpocтaючi oбcяги coняшникoвoï oлiï, якa не вiдпoвiдae чинним cтaндapтaм, ocoбливo у пopiвняннi з oлieю, яку виpoбляють Укpaïнa, Pociйcькa Федеpaцiя тa кpaïни Eвpoпейcькoгo Coюзy.
Ha cпецiaльнiй cеciï ^мтету жиpiв тa oлiй делегaцiя Укpaïни виcтyпилa пpoти змiни чинниx cтaндapтiв, ocкiльки це пpизведе дo втpaти виcoкoякicнoï, збaлaнcoвaнoï зa жиpнo-киcлoтним cклaдoм тpaдицiйнoï oлiï не тiльки нa mo-бaльнoмy pинкy, a й нa нaцioнaльниx pинкax, i тим ммим yнемoжливить дocтyп нacелення дo oднoгo з нaйвaжливi-шиx пpoдyктiв здopoвoгo xapчyвaння.
Пoзицiю Укpaïни пoвнicтю пiдтpимaли делегаци Pociйcькoï Федеpaцiï, Eвpoпейcькoгo Coюзy, Угopщини, Фpaнцiï, Iтaлiï, Icпaнiï, чacткoвo пiдтpимaли (з неoбxiднicтю дooпpaцювaти в poбoчiй гpyпi] Hiмеччинa, Maлaйзiя, Aвcтpaлiя, Taïлaнд, Швейцapiя, Hiдеpлaнди.
^зицш Apгентини пiдтpимaли C0A, Чилi, Koлyмбiя, Iндiя, Kaнaдa, Iндoнезiя, ^an-M Центpaльнoï Aфpики.
C0A тaкoж apгyментyвaли ^orci пoзицiю тим, щo poзpoб-нигами згaдaниx Apгентинoю нoвиx copтiв отняи^и^, якi пpиcтocoвaнi дo неcпpиятливиx yмoв, е пpoвiднi aмеpикaн-cькi кoмпaнiï тa yнiвеpcитети. Caме ця oбcтaвинa гapaнтye якicть нaciння тa дocтoвipнicть pезyльтaтiв дocлiджень щoдo cклaдy oлiй, a icнyючi cтaндapти cтpимyють виxiд нa mo-бaльний pинoк нoвиx виpoбникiв coняшникoвoï oлiï.
Як нa oфiцiйнoмy piвнi, тaк i в кyлyapниx пеpегoвopax з делегaцiями POCM^^'Í Федеpaцiï, Угopщини, Eвpoпейcькoгo Coюзy, Icпaнiï, ^ли, Hiдеpлaндiв, Hiмеччини делегaцieю Укpaïни бyлa виcлoвленa cтypбoвaнicть небез-пегаю впpoвaдження нoвиx cтaндapтiв, щo неoдмiннo пpи-зведе не тiльки дo втpaти icнyючиx pинкoвиx пoзицiй вггчиз-няниx екcпopтеpiв, a й зaгpoжye втpaтoю якicнoï, кopиcнoï для здopoв'я тpaдицiйнoï coняшникoвoï oлiï тa зaмiнi тpaди-цiйниx copтiв нa нoвi, якi не мaтимyть ycьoгo тога гамплегау кopиcниx якocтей, щo дocягнyтi cтoлiттями як cелекцiï copтiв,
Прапазици Apгeнтини ùoâo змiни cтaндapтiв
Пoкaзники Звичэйнэ coняшникoвa oлiя Cepeдньo-oлeïнoвa coняшникoвa oлiя Bиcoкo-oлeïнoвa coняшникoвa oлiя
чинш нoвi чинн нoвi чиннi нoвi
OлeÏнoвa киcлoтa, % 14,0-39,4 Max. 54,9 43,1-71,8 55,0-74,9 75,0-90,7 75,0-90,7
Лiнoлeвa w/ianoTa, % 48,3-74,0 35,1-74,0 18,7-45,3 15,1-35,0 2,1-17,0 2,1-15,0
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (157)/2014 1 77
так i високою культурою харчування багатьох поколЫь pi3-них европейських наpодiв, починаючи з часу завезення соняшника в Европу, його культивування та перетворення в основну олмну культуру.
За оцЫками укра'нських експеpтiв олiйноï галузi, сьогод-нiшнiй щоpiчний експорт Укра'ною соняшниковоУ олп дося-гае 3,263 млн. т ($4,2-4,5 млрд.). На 99% це звичайна олiя з традицмних сорта. На свггових ринках вггчизняна олiя користуеться високим попитом саме завдяки вщповщност чинним жорстким стандартам 1УЛжнародно'1' комiсiï ФА0/В00З Кодекс Aлiментаpiус [4].
Висновки
Украина мае достатньо виробничих потужностей для пере-робки на олГю всього обсягу виробленого соняшникового насiння. Введення митних ставок на його експорт дозволило вггчизняним переробним пщприемствам активно вступити в конкурен^ю з експортерами сировини. Збтьшилося вироб-ництво соняшниково' оли, а також маргариново' продукцп' й майонезу. Внаслщок ди мита також вщбулася певна переорЬ eнтацiя тpейдеpiв з експорту насiння соняшнику на експорт оли та шроту. З погляду держави це е джерелом додаткових надходжень до бюджету i населення крайни. Вивiзне мито на насЫня соняшнику вивело з кризи i сприяе стабiлiзацiï олм-но-жирового пщкомплексу Укра'ни.
У зв'язку з посиленням дм чинниюв зростання цЫ на сть-госппродукцГю необхщно розвинути ¡нфраструктуру та поси-лити конкурентнють ринку, що запобгатиме необгрунтова-ному пщвищенню цш, зловживанню недобросовюними методами конкуренции Для цього необхщно впровадити мехаызми запобГгання рГзким стрибкам цЫ через дГяльнють Аграрного фонду на ринку продовольства, здмснення заку-пГвель до Держрезерву; активГзувати вщстеження та проти-дш проявам монопольно' поведЫки у сферах матерГаль-но-техычного постачання агросектору, закутвл1 стьгос-псировини, оптово' i роздрГбно' торпвлГ стьськогосподар-ською та харчовою продущею. Так перетворення можуть створити сприятливГ умови для розвитку ринково' ¡нфрас-труктури в агропромисловому комплексу зокрема, товарних бГрж, оптових ринюв стьськогосподарсько''' та харчово' продукцп, заготаельних i збутових кооперативГв та ¡нших об'ед-нань, у тому числГ за фЫансово''' участ держави на загаль-нодержавному i мюцевому рГвнях. Також необхщно забез-печити розбудову транспортно' та лопстично''' ¡нфраструкту-ри аграрного ринку (Державною цтьовою програмою розвитку укра'нського села на перюд до 2015 року передбаче-но вщновлення перевезень стьськогосподарсько''' продукцп' рГчковим транспортом, виготовлення спецГалГзованих вели-когабаритних автотранспортних засобГв для стьськогоспо-дарських вантажГв, створення мережГ кооперативних елева-торГв, включаючи портовГ, за участю зернових трейдерГв та держави на засадах асоцмованого членства, пщтримку розвитку ¡нформацмних систем, створення умов для вть-
ного доступу вах учасниюв ринку до ¡нформаци, результата аналГзу та прогнозування тощо) [5]. Формування дГево' сис-теми контролю якост та безпеки стьськогосподарсько''' продукцп та продукта харчування на пщгрунт сучасних европейських норм i правил, дасть змогу впорядкувати та зменшити частку стихмно''' торпвлГ у загальному продажГ стьгосппродукцп.
Ринок олмних культур для Укра'ни мае стратепчно важ-ливе значення, осктьки е стабтьним джерелом валютних надходжень. Тому нарощування обсяпв виробництва олм-них культур, а також участь Укра'ни на свгговому ринку рос-линних олм е досить важливими для економки держави.
1снуе досить об'ективна необхщнють поглиблення науко-вих дослщжень у напрямку удосконалення мехаызмГв державно' пщтримки виробництва продукцп, оптимГзаци i регулювання економГчних вщносин мГж суб'ектами ринку стьськогосподарсько''' продукцп й продовольства, удосконалення нормативно-правового забезпечення заходГв щодо гарантування продовольчо' безпеки.
У зв'язку з викладеним та з метою запобГгти введенню нових стандарлв звичайно' соняшниково' оли та/або пом'якшення 'х негативного впливу на укра'нський стьсько-господарський експорт, вбачаемо за доцтьне рекоменду-вати КабЫету МУстрГв Укра'ни зобов'язати МУстерство аграрно' полГтики Укра'ни на проведення термЫових вщпо-вщних наукових дослщжень вггчизняними науковими уста-новами, результати яких дадуть змогу уповноваженим представникам Укра'ни вщстояти економГчн ¡нтереси держави на черговому в 2014 роц засщаны МГжнародно' комЬ с^' ФА0/В00З Кодекс АлГментарГус.
У разГ впровадження нових стандарта конкуренцГя в сек-TOpi звичайних олм значно посилиться, осктьки 'м вже будуть вщповщати олГ', отриман в несприятливих умовах ¡з трансгенних та ¡нших менш якюних нових сорта соняшника. Втрата експортного потен^алу в цьому разГ може в най-ближчГ 3-5 роюв сягати бтьше ыж $1 млрд.
Список використаних джерел
1. Генетически модифицированные организмы: «за» и «против». Существует ли угроза безопасности России? / М.Ю. Тарасов, В.П.Бондарев, В.А. Максимов, Д.Л. Поклонский // Химическая и биологическая безопасность. - 2004. - №3-4. - С. 3-7.
2. Закон Укра'ни «Про безпечнгсть та якгсть харчових продуктгв» вгд 23.12.97 №771/97-ВР. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80
3. Ковальчук Т. Еколопчна безпека продуктгв харчування / Т. Ковальчук // Право Укра'ни. - 1997. - №5. - С. 22-25.
4. Електронний ресурс. - Режим доступу: http:// Understanding Codex Alimentarius. Food and Agriculture Organisation of the United Nations. World Health Organization. 2000. - Р. 6-11.
5. Державна цгльова програма розвитку укра'нського села на перюд до 2015 року. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?3800
