CC BY
29
Нацшнальний л^тех^чний yнiвeрситeт УкраТни
полегшуеться 3yerpi4 статей для спаровування. Для короща-типографа агре-гацiйнi феромони мають особливе значення при нападi на здорове чи недос-татньо ослаблене дерево ялини. Одиничш спроби проникнення в такий стов-бур закiнчуються загибеллю короща у видiленiй деревом живиц i не завда-ють вщчутно1 шкоди. Тiльки масована атака на одне стшке дерево мае бюло-гiчний змiст для короïдiв - частина ïx гине, але дерево швидко ослаблюеться i проникнення шд кору решти учасникiв атаки стае усшшним. Тепер агрега-цiйнi феромони широко використовуються у диспенсерах i ампулах, призна-чених для пасток, що допомагають знижувати чисельнiсть небезпечних ко-маx-шкiдникiв [6].
З числа шших вiдомиx типiв феромонiв у жуюв найбiльш вивченi мар-кувальш феромони, якi виконують функцiю м^ок зайнятостi дiлянки кормового субстрату i запоб^ають таким чином перенаселенню субстрату личинками в майбутньому, тобто вщкладанню яець рiзними особинами в одне i те ж мюце. Слiдовi феромони, якi комахи залишають на поверxнi у виглядi позна-чок або насичують ними повггря, використовуються, наприклад, при пошуку свого сховища. Проте цi речовини ще мало вивченi, щоб мати практичне значення для захисту люу.
Лггература
1. Wilson E.O., Bossert W.H. Chemical communication among animals// Rec. Progr. Hormone Res., 1963. - Р. 673-716.
2. Dethier V.G., Brown L.B., Smith C.N. The designation of chemicals in terms of the responses they elicit from insects// J. Econ. Entomol., 53, 1960. - Р. 134-136.
3. Shorey H.H. Behavioral responses to insect pheromones// Ann. Rev. Entomol., 18, 1973. -Р. 349-386.
4. Райт Р.Х. Наука о запахах: Пер. с англ. - М.: Мир, 1966. - 224 с.
5. Гор А. Земля у р1вновазг Еколопя i людський дух: пер. з англ: ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 ст." та 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001. - 404 с.
6. ^ободян П.Я. Стшкють ялинниюв i сучасш засоби люозахисту// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.2. - С. 58-65.
УДК634.942:635.977:631.541.2 Ст. наук. ствроб. В.Ф. Собченко,
канд. с.-г. наук - Нацшнальний deHÓp0R0¿Í4Huü парк "Софивка" НД1НАН Украти
ЩЕПЛЕННЯ В РАННЬОВЕСНЯНИЙ ПЕР1ОД ЛИСТОПАДНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ЙОГО МОДИФ1КАЦ1Я
Проведено дослщження вегетативного розмноження в^в (Ulmus), 6epÍ3 (Betu-la), вшьх (Alnus), клешв (Acer), яблунь (Malus), груш (Pyrus), аронп (Aronia), ясешв (Fraxinus), робшш (Robinia) способом щеплення в ранньовесняний перюд вегетацп. Встановлено, що найкраще розмножуються в'язи, я6лунi, грушi, ясени, робшп та аронiя (75,3-99,6 %). Вшьхи мають середне значення (24,8 %) приживання щеп. Бе-рези i клени, що вивчались, не дали бажаних результат при використанш щеплення в ранньовесняний перюд вегетацп.
Ключов1 слова: вегетативне розмноження, щеплення, ранньовесняний перюд вегетацп.
4б
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних праць
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.1
Senior research officer V.F. Sobchenco - National dendrologicalpark
"Sofiyivka" of NASof Ukraine
Vegetative reproduction of deciduous arboreal plants by the method of
grafting in the early-spring period
Propagation of arboreal plants as elm (Ulmus), birch (Betula), alder (Alnus), maple (Acer), pear (Pyrus), apple (Malus), ash (Fraxinus), robinia (Robinia) trees and aronia (Aronia) by the method in early-spring period of vegetation. It is found that elm-, pear-, apple-, ash-, robinia-trees and aronia are the best in grafting from tree (75.3-99.6 %). 24.8 % is the index for alder-trees. Birch- and maple-trees need to be additionally studied; using this method of grafting they are characterized by 4 %.
Keywords: vegetative reproduction, inoculation, early-spring vegetation period.
З давшх давен використовуються методи щеплення рослин. 1сторда щеплень подавали: Дюгамель [1], Молш [2]. А найбшьше наукових робгг з вивчення методiв щеплень припадае на середину двадцятого столггтя [3-6]. Останшм часом здебшьшого трапляються публшаци типу методик для вико-ристання уже знайомих традицшних способiв щеплень [7]. Про щеплення в ранньовесняний перюд, як менш завантажений, було повщомлення E.C. Auh-ter [8]. Тому i ми звернули увагу на цей спошб щеплення. Особливо вш до-цшьний для розмноження щнних декоративних видiв i форм широколистих деревних рослин.
Методика. Спосiб щеплення листопадних деревних рослин у ранньовесняний перюд, який ми запропонували, дае можливють звести до мтмуму витрати, пов'язаш зi збереженням живцiв. При цьому способi щеплення проводили в березш мiсяцi при хмарнiй погодi в свiтловий час доби, коли температура не опускалась за нуль традицшними методами: "вприклад", "полшше-ний вприклад" та "за кору". Живщ брали рiзноl довжини (2-15 см) iз одшею-трьома бруньками та гшочками довжиною 15-20 см, з 20-40 бруньками у в'яза пбридного. Зрiз старались зробити якнайдовший, на скiльки давав змогу живець прищепи i довжина пiсля останньо! бруньки. Довжина зрiзу колива-лась вщ 1,5 до 5 см. Обв'язку робили полiетиленовою стрiчкою шириною 1,02,0 см. Садовим варом не користувались. Пiсля операци щеплення огляд прищеп проводився регулярно через 5-10 дiб протягом вегетацшного перюду весною i влiтку. По мiрi росту бруньок пiдщеп !х обламували до повного зни-щення у тих екземплярiв, якi прижилися.
По утворенню на прищепi ростових гшочок та !х iнтенсивностi росту встановлювали ступiнь зростання прищепи з шдщепою та можливiсть зняття обв'язки. Деякi прищепи потребували повного зняття, iншi - послаблення в декшька прийомiв. 1нколи iнтенсивний рiст прищеп потребував шдв'язки, пiнцировки, зменшення листово! площi у великолистих форм в,язiв та ясенiв для збереження прищепи до повного зростання з шдщепою.
Об'екти дослвдження: вiльхи - Alnus japonica var. 'Korean^; A. incana 'Aurea'; A. i. 'Awuomarginata'; A. rubra; A. rugosa; A. viridis ssp. crispa; в'язи -Ulmus japonica; U. x hollandica 'Joculini Hillrevti'; U. glabra 'Pendula'; берези -Betula pendula 'Pendula'; B. p. 'Youngii'; B. utilis var. jaequemontii; клени - Acer griseum; A. pseudoplatanus 'Purpurea', 'Palmatifida'; A. platanoides 'Schvedleri';
Нaцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpaÏHi
яблунi - Malus domestica cv. 'Djonatan'; 'Golden delisches'; 'Aidared'; ясени -Fraxinus excelsior 'Crispa', 'Monofillum Pendula', 'Pendula'; робши - Robinia pseudoacacia 'Heterofilla', 'Pyramidalis', 'Globosa'; грушi - Pyrus communis cv. 'Limonka'; 'Bera osinja'; аронiя - Aronia melanocarpa.
Табл. 1. Ктьшсть рослин (%), отриманих при щeплeннipÍ3HUMU MemodaMU трансплантаци в к'ищ1 люmoгo-бepeзня, в cepedHbOMy за 1999-2ÚÚ7pp.
nigmena Прищепа Методи щеплення
полшшен. вприклад вприклад за кору
Alnus nigra Alnus japonica 'Koreana' 1,2 0 —
Alnus incana 'Aurea' 5,7 1,5 -
Alnus rugosa 24, S 5,3 —
Alnus incana Awuomariginata' 0,5 0 —
Alnus rubra 10,2 2,б —
Alnus viridis ssp. crispa 3,3 0 —
Betula pendula Betula pendula 'Joungii' 0 0 —
Betula utilis var. 'Jaequemonti' 1,3 0,2 —
Betula pendula 'Pendula' 0 0 —
Betula pubescens Betula pendula 'Joungii' 0 0 —
Betula utilis var. 'Jaequemonti' 5,S 0,4 —
Betula pendula 'Pendula' 0 0 —
Acer platanoides Acer griseum 0 0 0
Acer campestre Acer griseum 0 0 0
Acer platanoides 'Schwedleri' 2,5 1,7 2,0
Acer pseudoplata-nus Acerpseudoplatanus 'Purpurea' 3,б 2,9 2,S
Acer pseudoplatanus 'Palmatifida' 2,0 1,б 1,9
Ulmus laevis Ulmus japonica VS,S 75,3 —
Ulmus glabra 'Pendula' 97,3 90,б —
Ulmus japonica S5,4 S2,5 —
Ulmus glabra 'Pendula' бб,2 б0,7 —
Ulmus japonica 6S,7 б3,3 —
Sorbus aucuparia Aronia melanocarpa 9S,9 95,S 99,б
Robinia pseudo-akacia Robinia pseudoakacia 'Heterofilla', SS,2 6S,7 —
Robinia pseudoakacia 'Pyramidalis', S5,3 70,3 —
Robinia pseudoakacia 'Globosa' 90,5 65,S —
Pyrus communis Pyrus communis cv. 'Limonca' 97,5 93,7 99,4
Pyrus communis cv. 'Bera osinja' 95,2 S9,2 S5,3
Malus domestica Malus domestica cv. 'Djonatan' 99,4 S5,1 95,7
Malus domestica cv. 'Golden delishes' 9S,6 S7,7 99,1
Malus domestica cv. 'Aidared' 90,5 S0,6 93,0
Fraxinus excelsior Fraxinus excelsior 'Crispa', 91,3 7б,9 —
Fraxinus excelsior 'Monofillum Pendula', 9S,3 SS,4 —
Fraxinus excelsior 'Pendula' 93,5 7S,3 —
Н1Р0.05 5,S 9,5 9,7
Обгoвoрeння рeзyльтaтiв дocлiджeнь. Дослщження проводились протягом 1997-2007 рр. Анaлiзуючи дaнi табл. 1, можна зазначити, що при застосуванш запропонованого нами способу щеплення в ранньовесняний пе-
4S
36í|)iiiik нayкoвo-тeхнiчних iipain»
Науковий вкчшк', 2008, вип. 18.1
рiод, який ми запропонували, добре приживались живщ в,язiв, ясенiв та робь нiй ycix форм при pÎ3Hrn методах трансплантацiï, якi ми використали у цьому дослiдженнi. Деяка частина мехашчних пошкоджень прищеп при знятт обв'язки зазначали при щепленнi "вприклад" без язичка.
Цей спосiб дав дуже хорошi результати при щепленш аронiï чорноп-лiдноï на штамб горобини звичайноï висотою 1,5-2,5 м (95,8-99,6 %), та рiз-них форм ясена (76,9-98,3 %) i робiнiï (70,3-90,5 %).
До того ж, було вщзначено, що зростання тодi краще, коли бiльший зрiз на прищепi i пiдщепi, а кшьюсть бруньок на прищепi не перевищуе чо-тирьох. Щеплення грушi i яблунi також дало хорошi результати (85,1-99,4 %) при застосуванш рiзних традицiйних методiв трансплантацiï тд час щеплення в ранньовесняний перюд вегетацiï. Всi види берiз при щепленнi в березнi мюящ не приживались на березi бородавчатш, а при щепленнi на березу пов-стисту отримано до 5,8 % форми "Жакмонда".
При застосуванш нами способу щеплення, який ми запропонували, вшьха приживалась дещо краще тж береза. Так, вiльха плакуча дала вихщ 24,8 % щеп при методi полiпшеного щеплення "вприклад", тод^ коли без язичка приживалось тшьки 5,3 %. Вiльха червона та вшьха Ыра ф. червоно-листа приживались на 10,2 та 5,7 % вщповщно при полшшеному щепленнi на вiльху чорну. Клени в рiзних варiантах не дали бажаного результату при зап-ропонованому нами прямому щепленш, в березш. Вихщ щеп коливався в межах 4 %.
Висновки
1. Для швидкого розмноження декоративних форм в,язiв, груш, яблунь, горобини, ясенiв, робiнiй i аронп на штамб горобини можна рекомендувати спосiб щеплення у ранньовесняний перюд вегетаци iß застосуванням рiз-них традицiйних методiв трансплантацiï: "вприклад", "за кору", "полш-шений вприклад".
2. Для збереження та отримання невеликоï кiлькостi рiзних декоративних форм вшьх, берiз, кленiв можна використовувати щеплення в ранньовесняний перюд, але необхщно враховувати специфiчнiсть приживання i взаемовпливу рiзних форм i видiв та доцiльнiсть застосування шших ва-рiантiв.
Л1тература
1. Duhamel M. Za physigue des arbres., Paris, 1758.
2. Molisch H. Pllanzenphysiologie als Theorie der Gärtnerei., 1922, t. 5. - Auff. Jena. - 128 s.
3. Колесников А.И. Новое в интродукции и селекции древесных и цветочных растений для целей зеленого строительства// Записки Харьковского ин-та ком. хоз. - Харьков, 1936, № 1. - С. 18-24.
4. Мичурин И.В. Принципы и методы работы// Соч, т. 1. - М.: Сельхозгиз, 1948. - С. 551.
5. Яблоков А.С. Селекция древесных пород. - М.: Гослесбумиздат, 1952. - С. 96.
6. Кружилин А.С. Взаимовлияние привоя и подвоя растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - 271 с.
7. Даньков В.В. Техника и способы прививки плодовых растений. - Л.: ЛОЭЗ, 1981. - 94 с.
8. Aucher E.C. An experiment in propagating apple-trees on their own roots.// Proc. Amer. Soc. Hortic. Sci. - 22, 1925. - P. 18-34._
